середа
14 листопада за старим стилем
254 записи · 13 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У середу 27 листопада князь Долгоруков приступив до обов'язків головнокомандувача, а Келлер прощальним наказом пояснив свою відставку тим, що може воювати лише за єдину Росію, а не за федерацію. Головною подією в місті став урочистий похорон 33 (за іншими даними — 34) офіцерів, загиблих у боях з повстанцями: процесія пройшла від товарної станції до Володимирського собору, де на відспівуванні були гетьман і новий головнокомандувач, а звідти — на Лук'янівське кладовище. За урядовим зведенням, на фронті під Києвом істотних змін не сталося, тоді як мемуари січових стрільців описують невдалий наступ повстанців від Монастирського хутора до Дніпра й німецький удар по їхньому лівому крилу; парламентер Петлюри вів переговори з німецькою солдатською радою про 30-верстову зону довкола міста. Рада міністрів ухвалила скликати в Києві в грудні конференцію урядів держав, що федеративно об'єднуються з Росією, у МЗС підписали економічний договір з Кубанню, а французький представник Енно заявив, що Антанта визнає гетьманський уряд. Увечері перші збори Української академії наук обрали президентом В. Вернадського; у театрі Соловцова співав Л. Собінов, а на базарах фунт чорного хліба коштував 2 крб, фунт масла — 30 крб.
Аналіз складено за 257 записів; зараз у хроніці за цей день їх 254.
Вранці труни з тілами 33–34 офіцерів, загиблих у боях з повстанцями, на прикрашених платформах повезли від товарної станції Великою Васильківською до Володимирського собору під звуки двох військових оркестрів; процесію супроводжували представник гетьмана генерал Лядов, генерал Кирпичов і багато публіки, а катафалки з поляками на Бібіковському бульварі відокремилися до костелу. Близько полудня на відспівування прибули гетьман і новий головнокомандувач Долгоруков; серед вінків були від Келлера, Добровольчої армії («за Велику Єдину Росію») і німецького штабу. Близько 14-ї процесія Фундуклеївською, Хрещатиком і Львівською рушила на Лук'янівське кладовище, де загиблих поховали з військовими почестями.
певність висока: П'ять газет різних таборів (російськомовні проурядові, українські, церковна, військова) описують похорон; розходяться лише в числі трун і в подробицях (див. «Газети пишуть різне»).
27 листопада 1918 року вранці труни з тілами 34 офіцерів, полеглих при обороні Києва від петлюрівців, винесли з евакуаційного пункту на товарній станції, поставили на прикрашені зеленню й прапорами платформи, і траурна процесія під звуки двох військових оркестрів рушила Великою Васильківською до Володимирського собору.
Съ товарной станціи траурная процессія двинулась по Б.-Васильковской улицѣ въ направленіи къ Владимірскому Собору.
Процесію з тілами загиблих офіцерів 27 листопада 1918 року супроводжували представник Гетьмана генерал Лядов, начальник київської добровольчої дружини генерал Кірпічов, генерал Линевич, граф Молин та багато публіки; парадом командував полковник князь Друцькой-Соколинський; особливо тяжкі сцени були при відкритті трун для впізнання родичами.
Процессію съ самой станціи провожали представитель Пана Гетмана ген. Лядовъ, начальникъ кіевской добровольческой дружины ген. Кирпичевъ
На Бібіковському бульварі від траурної процесії 27 листопада 1918 року відокремилися катафалки з останками поляків, що прямували до польського костелу; на перших 15 платформах везли 30 офіцерів православного віросповідання, на 16-й — дві труни євреїв, прапорщиків братів Мазорів, далі два катафалки з офіцерами-католиками.
На послѣдней — шестнадцатой — площадкѣ — два гроба евреевъ (прапорщиковъ братьевъ Мазоръ).
27 листопада 1918 року о 12-й дня на відспівування загиблих офіцерів до Володимирського собору прибув Гетьман; серед вінків вирізнялися вінки від графа Келлера, штабу головнокомандувача, Добровольчої армії («Полеглим за Велику Єдину Росію»), Протофісу, морського міністерства, Російського національного центру, а офіцери німецького головного штабу поклали вінок «Полеглим за свою батьківщину товаришам».
Въ 12 часовъ дня во Владимірскій соборъ прибылъ Его Свѣтлость Панъ Гетманъ.
27 листопада 1918 року о першій годині дня новий головнокомандувач князь Долгоруков прибув до Володимирського собору на відспівування «жертв обов'язку».
Въ первомъ часу дня новый главнокомандующій прибылъ во Владимірскій соборъ, гдѣ присутствовалъ на отпѣваніи жертвъ долга.
27 листопада 1918 р. гетьман був у Володимирському соборі на панахиді за 33 офіцерами, загиблими в бою з петлюрівцями; після панахиди відбувся урочистий похорон за участю вищих представників військової і цивільної влади, на домовини поклали багато вінків.
Вчора його ясновельможність пан гетьман був у Володимирському соборі на панахиді по загинувших в бою з петлюровцями 33-х офіцерах.
Гетьман Павло Скоропадський був у Володимирському соборі на панахиді по 33 офіцерах, що загинули в бою з петлюрівцями.
Вчора Його Ясновельможність Пан Гетьман був у Володимирському соборі на панахиді по загинувших в бою з петлюровцями 33-х офицерах
27 листопада о 14-й годині при великому натовпі відбулися урочисті похорони офіцерів, убитих у боях з повстанцями: від Володимирського собору на площадках везли 33 труни, за ними — два катафалки, оркестр і військові частини; процесія пройшла вулицею Фундуклеївською, Хрещатиком і Львівською на цвинтар. Були вищі представники військової й цивільної влади, багато вінків.
Вчора о 2 год. дня при великій кількости народу відбулись урочисті похорони офіцерів, убитих в бою з повстанцями
27 листопада 1918 року на Лук'янівському кладовищі поховали бійців, полеглих в останні дні в боях з петлюрівцями під Києвом.
Сегодня на Лукьяновскомъ кладбищѣ предаютъ землѣ тѣла павшихъ въ послѣдніе дни бойцовъ.
Київ 27 листопада 1918 року з особливою урочистістю ховав офіцерів, які загинули в боях із петлюрівцями: «холодна земля» прийняла 34 тіла тих, хто став жертвою обов'язку перед Батьківщиною; серед загиблих — не лише ті, хто здійснив підвиг, а й жертви «озвірілої солдатчини».
Вчера сь особой торжествен- ностью хоронили офицеровь, пав- шихь на полі брани
28 листопада 1918 року в Києві хоронили офіцерів, замучених у Борщагівці: до Володимирського собору прийшли тисячі молільників, труни тонули у вінках; рідні й близькі багатьох загиблих уперше після їхньої смерті бачили тіла; вулиці, що ведуть до собору, були заповнені народом.
Владимирскій соборь, тисячи моля- шихся... Гробы замученныхь вь Борша- говкі офицеровь утопають вь вінкахь..
27 листопада о 8 год. ранку процесія з трунами 33 офіцерів, убитих у боях, вирушає зі станції Київ-Товарний до Володимирського собору, де о 10 год. митрополит зустріне труни; після відправи процесія піде на Лук'янівський цвинтар, де вбитих поховають із військовою шаною; від міста й великих організацій братимуть участь депутації з вінками.
В 8 годин ранку 27 листопада процесія виходить з станції Київ-товарний до Володимирського собору
27 листопада 1918 року в Києві мали відбутися похорони 33 офіцерів, убитих у боях: о 8 ранку панахида/літургія й відспівування у Володимирському соборі, потім процесія на Лук'янівське кладовище; від Києва й найбільших громадських організацій очікували депутації з вінками.
сегодня состоятся похороны 33 офицеровь, убитыхь вь бояхь
27 листопада у Володимирському соборі мають урочисто ховати офіцерів-дружинників Київської добровольчої дружини, вбитих у боях з «петлюрівськими більшовиками» (полковники Голятовський, Сухотін, підполковник Урбан, штабс-капітан Петроченко, поручик Дорохов та інші); ще 15 загиблих настільки скалічені, що їх не вдається впізнати.
Київська добровольча дружина оповіщае наймення забитих дружинників-офіцерів ... 27 листопаду в Володимирському соборі
Київська добровольча дружина оголосила імена убитих дружинників-офіцерів, чиї похорони в особливо урочистій обстановці мали відбутися 27 листопада у Володимирському соборі: полковники Голятовський і Суз…ін (прізвище нечітке), підполковник Урбан, штабс-капітан Петреченко, поручик Костянтин Дорохов, Белицький, ротмістр Свенцицький, прапорщик Віктор Журавський, два брати Еверські, Павлушенко, Мазур, Торчевський, Нагорний, козак Глушок.
похороны ко- торыхь состоятся вь особо-торжественной обстановкі 27 ноября во Владимирскомь Соборі.
Трупи решти 15 з убитих київських дружинників-офіцерів так спотворені «петлюрівськими більшовиками», що впізнати їх поки не вдалося; серед названих також юнкер Якубенко.
Трупы остальныхь 15 настоль- ко изуродованы петлюровскими больше- виками, что опознать ихь пока не уда- лось.
Вранці князь О. Долгоруков приступив до обов'язків головнокомандувача, довго пробув у гетьманському палаці, о 1-й дня йому представилися чини штабу; уряд виправив опублікований наказ, додавши пропущені рядки про підпорядкування йому всієї цивільної влади, а «Вечер» порушив питання про взаємини військової й цивільної влади в Києві. Келлер того ж дня видав два останні накази — про розформування козачих частин, січових стрільців, Чорноморського коша й 2-го Запорізького полку та прощальний, де пояснив відставку тим, що міг би служити лише за єдину Росію, а не за федерацію.
певність висока: Українська «Нова Рада» і російськомовний «Вечер» незалежно повідомляють про вступ Долгорукова й накази Келлера; підтверджують історики.
27 листопада 1918 р. вранці новопризначений головнокомандувач князь О. М. Долгоруков приступив до виконання обов'язків і того ж дня довго перебував у гетьманському палаці.
Учора вранці новопризначений головнокомандуючий кн. О. М. Долгорукий вступив у виконання своїх обовʼязків. Учора ж він був у гетьманськім дворці
Замість генерала графа Келлера головнокомандувачем усіма збройними силами України призначено генерал-лейтенанта князя Олександра Миколайовича Долгорукова; 27 листопада 1918 року вранці він приступив до обов'язків і відвідав палац.
Назначенный главнокомандующимъ всѣми вооруженными силами Украины, вмѣсто генерала гр. Келлера, ген.-лейт. князь Александръ Николаевичъ Долгорукій
27 листопада 1918 року о 1-й годині дня відбулося представлення чинів штабу новому головнокомандувачеві князю Долгорукову.
Сегодня, въ 1 ч. дня, состоялось представленіе чиновъ штаба новому главнокомандующему князю Долгорукому.
Офіційне виправлення: в опублікованому наказі Гетьмана про призначення князя Долгорукова головнокомандувачем помилково пропущено рядки «вся територія України продовжує залишатися театром воєнних дій, і тому всі цивільні влади підпорядковуються генерал-лейтенантові Долгорукову»; наказ контрасигнував військовий міністр генерал-лейтенант Шуцький.
«вся территорія Украины продолжаетъ оставаться театромъ военныхъ дѣйствій и потому всѣ гражданскія власти подчиняются генералъ-лейтенанту Долгорукову».
У зв'язку з призначенням особливого головнокомандувача та оголошенням краю на воєнному стані «Вечер» порушив питання про взаємини цивільної й військової влади, особливо в Києві, де зосереджені всі центральні урядові установи: за чинним Положенням про польове управління військ 1914 року головнокомандувачеві підпорядковуються всі цивільні влади.
возникаетъ весьма важный вопросъ по установленію взаимоотношеній властей гражданскихъ и военныхъ, въ особенности въ Кіевѣ
27 листопада 1918 р. граф Келлер видав два останні накази: про розформування козачих частин, січових стрільців, Чорноморського коша та 2-го Запорізького полку (яким командував Балбачан) з припиненням їм постачання, і прощальний, де пояснив відставку тим, що міг служити лише за єдину Росію, а не за федерацію.
він міг-би скласти свою голову тільки за єдину Росію, а не за федерацію
27 листопада 1918 р. граф Келлер видав два накази: перший — про розформування козацьких частин, січових стрільців, Чорноморського коша і 2-го Запорізького полку полковника Болбочана, із припиненням видачі цим частинам довольства й платні з 14 листопада; другий пояснював причини його відставки — Келлер писав, що може воювати за єдину Росію, але не за федерацію.
27 ноября графъ Келлеръ издалъ два приказа: первый о расформированіи казачьихъ частей, сѣчевыхъ стрѣльцовъ, черноморскаго коша и второго запорожскаго полка
27 листопада 1918 Гетьман зняв Келлера (той мав намір підпорядкуватися Денікіну і стати диктатором; серед його офіцерів готувалася змова) і призначив головнокомандувачем генерала Долгорукова, ворожого Добровольчій армії; Долгоруков навіть заарештував денікінського представника ген. Ломновського за інтриги в Києві.
Тому яже 27. па- долиста Гетьман усунув Келлера і призначив на його місце генерала Долгорукого
Князь О. М. Долгоруков, 1918 р. голова військової монархічної партії в Києві, 27 листопада 1918 р. призначений головнокомандувачем військ гетьманату проти Директорії (замість генерала Келлера); заарештував представника Денікіна генерала Ломновського за інтриги в Києві; після зречення гетьмана оголосив капітуляцію й поїхав до Одеси.
27 листопада 1918 р. призначений Головнокомандуючим військами Гетьманату у боротьбі з Директорією (замість ген.Келлера).
За зведенням штабу головнокомандувача на 21-шу годину, істотних змін на фронті не було: урядова розвідка просунулася до полустанку Жуляни й села Гатне, повстанська артилерія обстрілювала Пост-Волинський. «Вечер» натомість писав про загальний наступ німців і добровольців у ніч на 27-ме, оцінював сили повстанців у Білій Церкві та Фастові приблизно в 800 і 1000 осіб і передавав думку «обізнаних кіл», що це останній день канонади над Києвом.
певність висока: Офіційне зведення, однаково передане п'ятьма газетами; оцінки «Вечера» і прогноз про кінець канонади — одне джерело, частково чутка.
За оперативним зведенням штабу головнокомандувача збройних сил України, до 21-ї години 27 листопада 1918 р. на фронті під Києвом важливих змін не було; розвідка просунулася в напрямку полустанку Жуляни і села Гатне, ворожа артилерія обстрілювала Пост-Волинський.
Ворожа армата обстрілювала Пост-Волинський на наших наступаючих розвідчиків
Оперативне зведення штабу головнокомандувача до 21 години 27 листопада 1918 р.: на фронті під Києвом помітних змін не було; наша розвідка просунулась у напрямку на півстанок Жуляни і с. Гатне; ворожа артилерія обстрілювала Пост-Волинський і розвідників, що наступали.
На протязі 27-го листопаду на фронті під Київом можливих змін не було. Наша розвідка пройшла вперед у напрямку на полустанок Жуляни й с. Гатне. Ворожа армата обстрілювала Пост-Волинський
За оперативним зведенням штабу головнокомандувача на 21-шу годину 27 листопада 1918 року, істотних змін на фронті під Києвом не сталося: розвідка урядових військ просунулася до полустанку Жуляни й села Гатне, а артилерія противника обстрілювала Пост-Волинський і розвідників.
27 ноября на фронтѣ подъ Кіевомъ существенныхъ перемѣнъ не произошло. Наша развѣдка продвинулась впередъ въ направленіи на полустанокъ Жуляны
Оперативне зведення штабу головнокомандувача всіх збройних сил на Україні до 21-ї години 27 листопада 1918: на фронті під Києвом істотних змін не було; наша розвідка просунулася в напрямку полустанка Жуляни й села Гатне, ворожа гармата обстрілювала Пост-Волинський та наших розвідників.
На протязі 27-го листопаду на фронті під Київом особистих змін не було.
Оперативне зведення штабу головнокомандувача збройними силами на Україні станом на 21 годину 27 листопада 1918 року: на фронті під Києвом істотних змін протягом дня не було; урядова розвідка просунулася в напрямку напівстанка Жуляни й села Гатне; артилерія противника обстрілювала Пост Волинський і урядові розвідні групи.
Оть штаба главнокомандующаго всфми вооруженными силами на Украинф
У ніч з 26 на 27 листопада та вдень 27 листопада 1918 року німецькі й добровольчі частини за планом командування почали наступ по всьому фронту проти петлюрівців; німці вийшли до Святошина, рушили на південний захід і за добу зайняли весь район від Святошина до Білогородки, а добровольці оточили частину петлюрівської армії.
Въ теченіе сутокъ нѣмецкими войсками былъ занятъ весь районъ отъ Святошина до Бѣлгородки.
За даними «Вечера», біля Києва головні сили петлюрівців розташовувалися вздовж Південно-Західної залізниці за Бояркою: у Білій Церкві — не більше 800 січовиків, на станції Фастів — близько 1000 осіб і 3 гармати; постачання повстанців було жалюгідним, санітарного потяга не мали.
Въ Бѣлой Церкви сѣчевиковъ не болѣе 800. На ст. Фастовъ — около 1000
В обізнаних колах вважали, що 27 листопада 1918 року населення Києва останній день чутиме артилерійську канонаду, оскільки повстанців буде відкинуто на південь.
Въ освѣдомленныхъ кругахъ полагаютъ, что сегодня населеніе Кіева послѣдній день будетъ слышать артилерійскую канонаду.
За спогадами січових стрільців, 27 листопада повстанці провели широкий наступ від Монастирського хутора до Дніпра (бій 6-ї сотні під Мишоловкою), але він провалився, бо селянські курені розбіглися; того ж дня німці вдарили в тил лівому крилу біля Шпитьок і Горенич, і командування січовиків попросило перемир'я. За архівними даними, Петлюра перебував у Феофанії, де штаб розробляв план прориву до Києва через Пущу-Водицю, а загін з 1500 повстанців рушив від Трипілля на Бориспіль. Того дня повстанці взяли Полтаву.
певність середня: Пізніші мемуари однієї сторони (січові стрільці), частково підтверджені архівними даними в Гай-Нижника; газети дня цих подій не описують, а урядове зведення говорить лише про «відсутність змін».
Під Києвом на лінії Мишоловка – Монастирський хутір – Крюківщина – Гатне – ст. Жуляни – Білогородка йшли наступи на Червоний Трактир і Голосіївський скит; широкий наступ 27 листопада 1918 р. від Монастирського хутора до Дніпра за участю куреня Дніпровців (дивізія отамана Зеленого) і Низових козаків провалився — селянські курені розбіглися.
широко закроєний наступ 27 листопада на відтинку 1-го і 2-го куреня 1-го полку Січових Стрільців від Монастирського Хутора по Дніпро
27 листопада 1918 року 6-та сотня СС вела бій під Мишоловкою біля Києва під час повстання проти гетьмана.
Епізод з повстання проти гетьмана Скоропадського 27. XI. 1918 p. II. 6-а сотня СС.
25 листопада 1918 р. німецький курінь, що йшов зі Святошина на ст. Боярка, через непорозуміння потрапив під обстріл гармат чорноморців біля Білогородки; 26 листопада німці кинули три курені з кіннотою і гарматами, які 27 листопада вдарили в тил лівому крилу повстанців біля Шпитьок – Горенич; бій із великими втратами. Німці вимагали відкрити шлях на Фастів і Козятин для евакуації.
Зараз же 26 листопада німці кинули три курені піхоти при кінноті й гарматах, які вдарили 27 листопада з-заду на ліве крило повстанських військ в напрямку Шпитки - Гореничі.
25 листопада німецький полк, що йшов до Боярки, обстріляли гармати повстанців, і він зазнав значних втрат; 27 листопада німці силами трьох піхотних полків із кавалерією й артилерією завдали удару по лівому флангу військ Директорії; командування січовиків попросило перемир'я.
27 листопада Петлюра перебував у Феофанії під Києвом, де його штаб розробляв план прориву до столиці через Пущу-Водицю; з боку Трипілля на Бориспіль висунувся загін у 1500 повстанців, щоб перерізати сполучення Київ – Полтава. З Галичини на допомогу прибув 19-й артилерійський полк (ім. Грушевського).
Петлюра цього дня перебував у Феофанії під Києвом
27 листопада 1918 р. повстанці взяли Полтаву, наступного дня до міста ввійшли частини Запорізького полку П. Болбочана. На бік Директорії переходили урядові частини й повстанські загони отаманів Ангела, Зеленого, Григор'єва.
27 листопада загони повстанців взяли Полтаву
До німецької солдатської ради прибув парламентер Петлюри (поручик Чорний або підпоручик Володимир Черник); обговорювали 30-верстову зону довкола Києва без боїв, вільний рух німецьких ешелонів і продовольчих потягів до міста, відповідь мала надійти до 11:45 ранку 28-го. Двоє представників німецької ради відвідали міністра внутрішніх справ Кістяківського, газета ради заявила, що єдина мета німців — планомірна евакуація, рада ухвалила вивозити лише необхідне знаряддя, а при ній почала виходити газета «Ukrainer Zeitung». Уряд двома мовами спростував чутку, ніби затримує відправку німців додому.
певність висока: Переговори й зустріч із Кістяківським підтверджують кілька газет різних таборів, зокрема «Нова Рада»; хто кому ставив умови і як звали парламентера — розходиться.
27 листопада 1918 року до київської німецької солдатської ради прибув уповноважений Петлюри поручик Вас. Чорний для переговорів про умови невтручання німців у бої; рада висунула умови: Київ та околиці не мають зачіпатися боями (зона 30 верст навколо міста, яку петлюрівці не мають права переходити), залізниці служать для перевезення німецьких військ, потяги з продовольством для Києва пропускаються безперешкодно, біля залізниць слід уникати зіткнень. Відповідь мала надійти до 11:45 ранку 28 листопада.
1) Кіевъ и его окрестности не должны быть затронуты боями. Устанавливается зона 30 верстъ въ окружности, преступать границу которой войска Петлюры не имѣютъ права.
27 листопада парламентер Петлюри підпоручик січових стрільців Володимир Черник виставив німецькому командуванню й німецькій головній раді солдатських депутатів вимоги: не обстрілювати Київ і околиці (зона безпеки 30 верст), перевозити німецьке військо залізницею, пропускати потяги з харчами для Києва, уникати боїв коло залізниць; відповіді чекали до 11:45 ранку 28 листопада, інакше німці змушені розпочати наступ.
Київ та його околиці не повинні бути обстріляні. Зона навколо мусить бути забезпечена на тридцять верстов.
Штаб Петлюри надіслав до Києва парламентера — підпоручика січових стрільців Володимира Черника; після його переговорів із німецьким головним командуванням і німецькою радою солдатських депутатів йому висунули вимоги: не обстрілювати Київ і його околиці (зона в 30 верст), віддати залізниці для перевезення німецьких військ, пропускати потяги з продовольством для Києва, не вести боїв біля залізниць. Відповідь вимагали до 11:45 ранку 28 листопада, інакше німці погрожували наступом.
Киевъ и его окрестности не должны быть обстръливаемы. Зона вь окружности должна быть обезпечена на тридцать верстъ.
27 листопада 1918 р. міністр внутрішніх справ Ігор Кістяківський прийняв двох представників ради німецьких солдатських депутатів, які просили інформації про загальне становище в Україні.
Учора два представники ради німецьких депутатів були приняті міністром внутрішніх справ Іг. Кістяковським.
27 листопада міністра внутрішніх справ Кістяківського відвідали двоє представників німецької великої ради солдатських депутатів у Києві; міністр пояснив їм на підставі телеграм і документів фактичне становище повстанського руху.
27 листопаду міністра внутр. справ Кістяковського завітали двоє представників німецької великої ради салдатських депутатів
Газета німецької солдатської ради надрукувала заяву, що єдиний намір німців — забезпечити надійну й планомірну відправку на батьківщину, а до самої відправки вони підтримуватимуть спокій і порядок, постачання населення та охорону залізниць; рух на Фастів очікувалося відновити найближчими днями.
Единственное намѣреніе нѣмцевъ заключается въ обезпеченіи себѣ надежной и планомѣрной отправки на родину.
У Київській німецькій раді солдатських депутатів ухвалено резолюцію, щоб німецьке військо, що їде додому, вивозило лише необхідне знаряддя, аби не обтяжувати зруйнований залізничний транспорт на Україні. Депутація III німецького батальйону просила раду вплинути на німецьке командування й український уряд, щоб удвічі збільшити транспортні кошти для евакуації.
В Київський німецький совдеп з'явилась депутація III-го німецького батальона
З 27 листопада в Києві при німецькій раді (совіті) почала виходити німецька газета «Українер Цайтунг», яка замінила «Функер Цайтунг» та інші армійські листки.
З вчорашнього дня в Київі почала виходити при німецькому совіті газета «Украйнер Цайтунг»
Українська Держава офіційно спростувала чутки, що в німецькому гарнізоні поширюють, ніби уряд навмисно затримує вивезення німецьких військ на батьківщину, не даючи вагонів. Уряд від свого імені й імені Гетьмана заявив, що вживе всіх заходів для полегшення повернення німецьких військ (текст німецькою й українською).
Diese Gerüchte sind so sinnlos
Український уряд заявив від імені гетьмана, що чутки серед німецького гарнізону, нібито уряд навмисне затримує відправлення німецьких військ на батьківщину, не надаючи рухомого складу, безглузді й вигадані зі злого наміру; Українська Держава не зацікавлена тримати німецькі війська на своїй території.
Слухи эти настолько безсмысленны, что только злонамеренность могла ихь придумать.
Рубрика «Урядове оголошення» («Regierungsanzeige») подана в номері двома мовами — німецькою та українською — як офіційне повідомлення Українського уряду для німецького гарнізону в Києві.
REGIERUNGSANZEIGE
Німці не пускають більшовиків до Гомеля, бо залізничний вузол потрібен їм для евакуації війська до Німеччини; представники німецької солдатської ради заявили, що німецькі солдати залишаться нейтральними, але братимуть участь в охороні залізниць.
німецькі салдати зостануться як і перше нейтральними, але вони приймуть участь в охороні залізниць
Рада міністрів визнала бажаною конференцію урядів держав, що федеративно об'єднуються з Росією, обрала місцем її скликання Київ у другій половині грудня і вирішила заснувати представництва при Добровольчій, Південній і Донській арміях; на Великій раді міністрів обговорювали внутрішнє становище. У МЗС підписали економічний договір з Кубанню, тривали наради з Грузією, болгарський посол Шишманов запропонував договір про 15–20 тис. т збіжжя; звільнено товариша міністра торгу Ауербаха й посла в Болгарії Шульгіна. За «Київською мыслью», у Києві остаточно склався «всеросійський політичний центр» без участі демократичних партій.
певність висока: Постанову Ради міністрів наведено за архівним протоколом, засідання й договір з Кубанню підтверджує «Нова Рада»; відомості про «політичний центр» — переказ однієї газети.
Рада міністрів 27 листопада 1918 р. визнала бажаною конференцію урядів держав, що федеративно об'єднуються з Росією, місцем її скликання обрала Київ, строком — другу половину грудня 1918 р.; вирішено заснувати представництва при Добровольчій, Південній і Донській арміях; засідання закрилося о 1 годині ночі.
Визнати конференцію Урядів Держав федеративно об’єднуючихся з Росією вкрай бажаною і місцем скликання її обрати Київ.
27 листопада 1918 р. на засіданні Великої ради міністрів обговорювали внутрішнє становище в Україні та низку дрібних законопроєктів про асигнування різним відомствам.
На засіданню великої ради міністрів 27-го листопада обговорювалося внутрішнє становище на Україні.
27 листопада 1918 р. в Міністерстві закордонних справ у Києві підписано економічний договір України з Кубанським краєм; одночасно в Міністерстві харчових справ тривали наради представників України і Грузії щодо торговельно-економічного договору.
Учора в міністерстві закордонних справ підписано економичний договір України з Кубанським краєм.
Болгарський посол проф. Шишманов 27 листопада 1918 р. запропонував МЗС якнайшвидше укласти окремий договір, за яким Болгарія отримала б з України 15–20 тис. тонн збіжжя; газета також спростувала чутки про від'їзд посла з Києва.
болгарський посол проф. Шишманов 27-го листопада звернувся до м-ва закордонних справ з пропозицією заключити такий договір
Наказом Гетьмана звільнено від посади за проханням товариша міністра торгу і промисловості Володимира Олександровича Ауербаха; звільнено також посла Української держави в Болгарії Олександра Шульгіна.
звільняються від посади, згідно проханню, товариш министра торгу і промисловости Володимир Олександрович Ауербах
У Києві остаточно склався так званий всеросійський політичний центр: 8 місць дістали торговельно-промислові організації, по 5 — представники державних дум, Державної ради та громадських і земських установ; демократичні партії участі не беруть. Від торговельно-промислових кіл увійшли Челноков, Чемберг, Третьяков, Парамонов, Ратьков, Рожков, фон Цитнар, Оцуп та Ацербах.
Після довгих нарад ... в Київі остаточно склався так званий всеросійський політичний центр.
Французький представник Енно прямим дротом з Одеси повідомив міністра Афанасьєва й товариша міністра Галіпа, що держави Згоди визнають лише уряди, які стоять за порядок у всій Росії, і тому визнають теперішній український уряд на чолі з гетьманом; спірні питання, зокрема самовизначення, відкладено до приходу союзних сил, до Києва обіцяли послати понад дивізію, переважно англійців. Енно доручив секретареві консульства Мулену відновити роботу французького консульства в Києві. Того ж дня Директорія оголосила ноту до «демократії всіх народів», запитуючи, на якій правовій підставі Франція втручається у внутрішнє життя України.
певність середня: Слова Енно передані через УТА трьома газетами, але це обіцянки, а не здійснені дії; ноту Директорії відомо лише з праці історика.
Представник Франції Ено повідомив товариша міністра закордонних справ Галіпа, що держави Згоди готові визнати лише уряд, який стоїть на сторожі ладу в усій Росії, ставитимуться негативно до груп, що погоджуються з більшовизмом, і визнають теперішній український уряд на чолі з Гетьманом; усі спірні питання, зокрема самовизначення, вирішать після приїзду військових сил і політичних представників Згоди.
держави згоди визнають теперішнє українське правительство на чолі з Гетьманом
Заяви французького дипломатичного представника Енно (Одеса): за прямим дротом з міністром закордонних справ І. Є. Афанасьєвим і товаришем міністра А. М. Галіпом він запитав, чи забезпечені союзні війська в Україні продовольством і чи готуються в Києві приміщення для союзних загонів; Антанта визнає лише уряди, які стоять за порядок у всій Росії, ставиться різко негативно до тих, хто пішов на угоду з більшовиками, і тому визнає чинний український уряд на чолі з гетьманом.
держава Согласія намфрены при- знавать только правительства, которое конкретно стоить на точкі зрінія сохраненія порядка
Після розмови з Галіпом Енно викликав по прямому дроту секретаря французького консульства в Києві пана Мулена й дав вказівки відновити діяльність консульства та організувати захист інтересів французьких та інших союзних громадян у Києві до приїзду самого Енно.
секретаря французскаго консульства вь Кіевь, г. Мулена
Товариша міністра закордонних справ Галіпа викликав до прямого дроту французький дипломатичний представник Ено: в Одесу прибуло кілька англійських міноносців, очікують значної кількості союзних кораблів; на борту одного — командувач військ Південного фронту генерал Баллард (в газеті «Балар»). Ено назвав це початком відбудови Росії.
Ено ... повідомив його, що сьогодня вранці в Одесу пріїхало кілька англійських міноносців
Французький консул Ено повідомив товариша міністра закордонних справ Галіпа, що союзне командування прискорює відправку на Україну значних сил: до Києва буде послано більше ніж дивізію, переважно англійців (повідомлення УТА).
В Київ буде послано відділ кількости, більше дівізії, переважно англійців
Журналісти й преса обговорювали новину про приїзд союзного флоту до Одеси: 25 листопада в Одесу прибули англійські міноносці, адмірал Баллард заявив, що протягом двох тижнів на Україну прибуде 100 тисяч союзного війська.
Адмирал Баллар сказав, що протягом двох неділь на Україну прибуде 100 тисяч союзного війська.
27 листопада 1918 року Директорія оголосила ноту до «демократії всіх народів світу, особливо демократії Антанти», запитуючи, на якій правовій підставі Франція втручається у внутрішнє життя України, і звинувачуючи Антанту в підтримці «буржуазно-поміщицької реакції».
on November 27 it announced the issuance of a note to "the democracy of all nations of the world especially the democracy of the Entente."
Увечері без урочистостей відбулися перші загальні збори Української академії наук, скликані найстаршим академіком М. Петровим: президентом одноголосно обрано В. Вернадського, неодмінним секретарем — А. Кримського, головою фізико-математичного відділу — М. Кащенка, відділу соціальних наук — М. Туган-Барановського (секретар — О. Левицький). Вибори в історико-філологічному відділі відклали, бо Багалій і Смаль-Стоцький не змогли приїхати до Києва; обраних затвердив гетьман (дата затвердження невідома).
певність висока: Дві незалежні українські газети й офіційний «Державний вістник».
Увечері 27 листопада 1918 р. відбулися перші збори Української академії наук, скликані найстаршим членом проф. М. І. Петровим: президентом одноголосно обрано проф. В. І. Вернадського, неодмінним секретарем — проф. А. Ю. Кримського.
Були обрані одноголосно: президентом академії проф. В. Ів. Вернадський і безпремінним секретарем проф. А. Ю. Кримський.
На перших зборах Академії наук 27 листопада 1918 р. головою природничого відділу обрано проф. М. Ф. Кащенка (членом правління — П. А. Тутковського), соціальних наук — проф. М. І. Туган-Барановського (секретар О. І. Левицький); вибори в історико-філологічному відділі відклали, бо Д. І. Багалій і Смаль-Стоцький не змогли приїхати до Києва.
члени цього відділу академики Д. Ів. Багалій і д. Смаль-Стоцький не мали змоги прибути до Київа
27 листопада 1918 року без урочистостей відбулося перше офіційне загальне зібрання Української академії наук. Через політичні події не встигли приїхати Багалій і Смаль-Стоцький; президію склали В. Вернадський (президент), А. Кримський (неодмінний секретар), П. Тутковський і С. Тарановський.
Без усякої помпи ... відбулося 27-го листопада офіціяльно перше загальне зібрання молодої Української Академії Наук.
На першому зібранні Української академії наук (27 листопада 1918) обрано: головою фізико-математичного відділу — проф. Київського політехнічного інституту М. Кащенка (OCR «Нашенка»), секретарем — С. Тимошенка; головою відділу соціальних наук — М. Туган-Барановського, секретарем — Ореста Левицького.
обрано було головою й секретарем фізико-математичного відділу ординарних професорів Київського Політехнічного Інституту ... голову відділу соціяльних наук орд. проф. ... М. І. Туган-Барановського і секретарем ... Ореста Ів. Левицького
Гетьман затвердив на посадах першого голови відділу Соціальних наук, другого голови Відділу Фізико-математичних наук і неодмінного секретаря Української Академії Наук у Києві осіб, обраних 27 листопада 1918 року (прізвища в OCR спотворені, серед них, ймовірно, Кримський).
з обранням в 27 листопаду 1918
Рада міністрів затвердила статут Української академії наук; до першого пленуму має входити 20 професорів, наразі призначено дев'ятьох. Академіками призначено: Багалія, Петрова, Кримського (історично-філологічний відділ); Вернадського й Тутковського (фізико-математичний); Туган-Барановського, Тарановського, Кащенка й Тимошенка (технічно-економічний).
Радою міністрів затверджено статут Українсько1 Академії наук
Того дня реквізовано й перший, останній поверх Українського державного університету, тож його установи перебралися до приватних квартир ректора й проректора; військовий відділ звільнив, а згодом знову зайняв кімнати «Просвіти» в Українському клубі, батьки скаржилися міністрові освіти на закриття українського дитячого садка в клубі. По місту розклеїли величезні прокламації про «похід китайців і латишів за селянським хлібом», проти яких протестував Латиський центральний комітет; помер студент Микола Орловський, поранений біля університету.
певність середня: Повідомляють лише дві українські газети; урядові й російськомовні видання цих фактів не згадують.
27 листопада 1918 року, після реквізиції другого й третього поверхів приміщення Українського державного університету, реквізовано також перший поверх — останній, що лишався в розпорядженні університету; тепер усі наукові й адміністративні заклади університету містяться в приватних квартирах ректора й проректора.
Після реквизиції другого й третього поверхів помешкання Укр. державного университету 27 листопада реквизовано також і перший поверх,— останній, що лишився в розпорядженні университету. Тепер усі наукові й адміністративні заклади…
«Відродження» уточнило свою замітку про звільнення приміщення Київського українського клубу: військовий відділ, що зайняв першого поверху приміщення «Просвіти», минулої середи (27 листопада) звільнив кімнати «Просвіти», забравши меблі, але незабаром ці кімнати знову зайняв військовий відділ — тож усе приміщення клубу залишається під реквізицією.
той військовий відділ, що вперше був зайняв помешкання «Просвіти» в першім поверсі клубного помешкання, минулої середи звільнив кімнати «Просвіти», забравши з собою меблі. Одначе, незабаром помешкання «Просвіти» було зайнято військовим…
Через закриття українського дитячого садка, що працював у двох кімнатах Українського клубу, спілка батьків подала скаргу міністрові освіти: попри наказ генерала Келлера, клуб не звільняли від реквізиції.
З приводу закриття українського дитячого садка, що функціонував у двох кімнатах українського клубу, спілка батьків подає скаргу міністрові освіти
«Нова Рада» скаржилася, що Український клуб уже чотири дні не може обслуговувати членів, бо досі зайнятий формованими дружинами, незважаючи на наказ графа Келлера звільнити його від реквізиції (повідомлення київських газет у неділю).
Українсьий клуб вже чотирі дні не може обслужувати своїх членів. Не вважаючи на наказ про увільнення помешкання од реквизиції, клуб і досі занятий.
На стовпах для оголошень по Києву були розклеєні величезні прокламації про «похід китайців і латишів за селянським хлібом»; Латиський центральний комітет в Україні в листі до редакції протестував, наголошуючи, що латиші — не синонім більшовиків.
На стовбах для обʼяв по м. Київу розклеєні величезних розмірів прокламації ... „Похід китайців і латишів за селянським хлібом".
На стовпах для оголошень по Києву розклеєно величезні прокламації більшовиків під заголовком «Вони йдуть за селянським хлібом... Похід китайців і латишів за селянським хлібом»; Латиський Центральний Комітет в Україні надіслав до редакції протест проти такого зображення латишів.
На стовпах для обʼяв по м. Київу розклеєні величезних розмірів прокламації під заголовком: Вони йдуть за селянським хлібом
27 листопада 1918 р. помер студент Університету св. Володимира Микола Орловський, поранений біля університету; про час похорону й винесення тіла з церкви Олександрівської лікарні родина обіцяла сповістити окремо.
дочасну смерть 27 листопаду коханого Миколи Орловського, студента Унів. св. Володимира, пораненого біля Універсітету
Військово-цензурний відділ штабу встановив правила друку: накази головнокомандувача — лише повним текстом, зведення — за підписом генерал-квартирмейстера, інтерв'ю з посадовцями — після затвердження ними тексту. Наказом головнокомандувача утворено раду із самооподаткування киян (домовласників, фірм) на допомогу добровольчим дружинам; військовий міністр зажадав за три дні звітів від усіх, хто формує частини, а МВС наказав губернським старостам спростовувати чутки про втечу гетьмана з Києва. Продаж горілки, відкритий кількома днями раніше, припинився.
певність висока: Офіційні розпорядження, надруковані кількома газетами різних таборів.
Положення про друк від військово-цензурного відділу штабу головнокомандувача (Київ, 27 листопада 1918 року, підписав підполковник): оголошення в газетах друкують лише перед текстом з повним заголовком і шрифтом, меншим за основний; оперативні зведення штабу головнокомандувача — лише за підписом генерал-квартирмейстера; листування газет із вищими цивільними й військовими посадовими особами друкують лише після попереднього повідомлення військово-цензурного відділу; на аркушах газет після перегляду треба зазначати «Допущено военной цензурой» із датою й годиною.
«Допущено военной цензурой»
Згідно з наказом головнокомандувача, опублікованим 27 листопада 1918 року, у Києві створено раду із самооподаткування громадян, яка почала працювати; за словами товариша голови Київського товариства домовласників Б. О. Мармора, її мета — організувати широку громадську допомогу добровольчим дружинам, які потребували спорядження, теплого одягу й харчів; оподатковуватимуть домовласників, фірми та інші приватні й громадські установи.
Образованный во исполненіе опубликованнаго сегодня приказа главнокомандующаго совѣтъ по самообложенію гражданъ г. Кіева приступилъ къ работамъ.
Головнокомандувач доручив формування нових частин військовому міністрові; той наказав усім, хто формує будь-які частини, протягом трьох днів подати до Військового міністерства (Миколаївська, 11) відомості про кількість людей, отримане постачання і суми від штабу головнокомандувача, попередивши про відповідальність за невірні дані.
доставити до військового міністерства (Никольська 11) в трьохдневний строк першому товаришу військового міністра відомости
Оголошення військового міністра (про формування нових частин): Головнокомандувач наказав покласти справу формування нових частин на військового міністра; особи, що формують будь-які частини, мають протягом трьох днів подати до військового міністерства (Нікольська, 11) першому товаришеві міністра відомості про кількість людей, про те, що і скільки отримала частина від українських установ, та про суми від штабу головнокомандувача. За хибні дані чи завищені вимоги — кримінальна відповідальність.
Військовий міністр наказує всім особам, формуючим які б то не було частини, доставити до військового міністерства (Никольська 11) в трех-денний строк ...
Міністерство внутрішніх справ розіслало всім губернським старостам телеграму: прихильники Петлюри й інші вороги порядку поширюють чутки про втечу гетьмана з Києва й повалення уряду та про «реакційну» політику уряду; старостам наказано оприлюднити спростування й вивісити декларацію ради міністрів.
Приверженны Петлюры и др. враги порядка продол- жають распространять слухи о бігствь изъ Кіева Гетмана и свержении суще- ствующаго правительства.
Продаж горілки в Києві, відкритий кілька днів тому, припинився через витрату всього запасу на складах; відновлення залежить від розпорядження вищої військової влади, яка вважає продаж горілки в цей час небажаним.
Припинення продажу горілки. Цими днями одкритий продаж горілки, через витрату всього запасу на складах припинився
Комісія Собору з українізації богослужіння під головуванням єпископа Діонісія Кременецького засідала в Благовіщенській церкві й обговорювала українське церковне мистецтво та загальний спів. «Слово» оприлюднило рішення про тимчасове Поліське духовне правління в Мозирі (річна платня єпископу 12 000 крб), проєкт пенсій духовенству (повна пенсія сільського священика 3600 крб) і конфлікт селян із духовенством у земельній комісії.
певність середня: Одне джерело — церковна газета «Слово», з детальними звітами.
27 листопада о пів на 6 вечора в Благовіщенській церкві засідала комісія Церковного Собору з українізації богослужіння під головуванням єпископа Діонісія Кременецького; заслухано доповіді священика Г. Филянського про церковне мистецтво на Україні та архімандрита Веніаміна про загальний спів у церкві.
Комісія по Українізації служби Божої. Засідання 27 листопаду, о пів на 6 вечора відкрив голова комісії, єпископ Діонісій Кременецький, в Благовіщенській Церкві.
Під час обговорення церковного мистецтва священик Ярошевський розповів про старовинні дерев'яні церкви на Чернігівщині, а архімандрит Тихон наголосив, що українське мистецтво починається в XV–XVI ст.; архімандрит Веніамін вважав головною ознакою українського стилю прагнення внести у візантійський стиль «рідну хатку з стріхою».
Українське мистецтво починається в XV і XVI століття, а не з часів збудування Св. Софії
Собор українських єпископів, за згодою Українського Уряду, доручив єпископу Кременецькому тимчасово доглядати церковне життя в повітах Бресть, Кобрин, Пружани, Пінськ, Мозир, Васильків, Гомель, приєднаних до Української Держави. Тимчасове Поліське духовне правління розміщується в Мозирі, губернському місті новоутвореної Поліської губернії.
Тимчасове Духовне Правління іменується Поліським ... і міститься в її губерніяльнім місті Мозирі
Положення про штати Поліського духовного правління: єпископ Кременецький одержує 12 000 крб. на рік плюс 3 600 крб. на помешкання, паливо й прислугу, разом 15 600 крб.; єпископ Гомельський — 8 000 + 3 600 = 11 600 крб.; три члени правління та секретар — по 6 000 крб. на рік; троє діловодів — по 3 600 крб.; на утримання канцелярії — 4 800 крб.
річну платню 12,000 карб. ... всього 15,600 карб.
Проєкт статуту про пенсії священно-служителям, ухвалений економічною комісією Собору: за 25 років вислуги — повна пенсія, за 20 — дві третини, за 15 — половина. Повна пенсія: сільському священику 3 600 крб., дияконові 2 700, псаломщику 2 400; настоятелям кафедральних соборів 4 500; ключарям і настоятелям повітових та міських соборів 4 200; соборним і міським священикам 3 900; дияконам і піддияконам 3 300; псаломщикам 2 700 крб.
Повна пенсія сільському священику визначається 3600 крб., діякону 2700 і псаломщику 2400 крб.
Проєкт статуту про пенсії духовенства передбачає й одноразові допомоги тим, хто полишає службу через хворобу після 1–5 років служби, та родинам померлих (у розмірі річного окладу повної пенсії); при службі на посадах члена консисторії чи благочинного не менше 9 років пенсія збільшується на 300 крб. на рік; закон пропонують ввести з січня 1919 р.
оклад пенсії збільшується на 300 крб. на рік
Церковно-соборна комісія з земельного питання: між селянами й духовенством стався конфлікт — селяни хочуть закріпити церковну землю за парафіяльною громадою, духовенство — за церквою, а селяни навіть вийшли з комісії. Газета пояснює, що на Україні церковна земля родюча й прогодує причт.
Обозначилось різкое расхожденіе между селянами и духовенствомь
Обмін державного потяга №7 з консульськими службовцями на потяг радянської делегації Мануїльського, призначений на 2-гу дня біля Гомеля, не відбувся. Урядовий загін поручика Рено, розігнавши грабіжників у Трипіллі, привів до Києва 13 пасажирських пароплавів; на нижньому Дніпрі через зміну погоди з 27-го припинили навігацію.
певність середня: Призначення обміну — у двох газетах, зрив — лише в «Новій Раді»; епізод у Трипіллі — одне джерело.
Представник міністерства закордонних справ повідомив, що обмін потяга з радянською мирною делегацією Мануїльського (що виїхала з Києва) на потяг з консульськими службовцями призначено на 27 листопада о 2-й дня біля Гомеля; шлях до Бахмача, всупереч чуткам, вільний, його охороняють німецькі війська, і потяги з Бахмача приходять регулярно.
Поѣздъ № 7 назначенъ на 27 ноября въ 2 ч. дня.
Обмін консульських поїздів і потяга №7 (разом з мировою делегацією Мануїльського з Гомеля) призначено на 27 листопада о 2-й годині дня; у Бахмачі, охороняючи німецьким військом, потяги з Бахмача прибувають регулярно, а шлях цілком вільний.
Поїзда із Бахмача прибувають регулярно.
Обмін поїзда № 7 на більшовицький дипломатичний поїзд, призначений на 27 листопада 1918 р., не відбувся; Державний секретаріат чекав звісток про новий день обміну.
обмін поїзда № 7 з большевицьким дипломатичним поїздом, котрий мав відбутися 27 листопада, не відбувся
Урядовий відділ під командою поручика Рено висадив десант, розігнав грабіжників огнем (багато вбитих і поранених), застав у Трипіллі 13 пасажирських пароплавів і кілька барж з вугіллям; пароплави 27 листопада привезли до Києва, барки через льодохід відведено в безпечне місце; втрат серед урядових військ не було.
Пароплави вчора привезли у Киїз
Управління Південно-Західних залізниць повідомило, що через зміну погоди навігацію на нижній течії Дніпра припинили з 27 листопада 1918 р.
навигація по нижнему теченію Днѣпра, въ виду измѣнившейся погоды, прекращена съ 27 ноября.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 27-го листопада · 11-1500
Прощальний наказ Келлера: він міг би скласти голову лише за єдину Росію, а не за федерацію.
він міг-би скласти свою голову тільки за єдину Росію, а не за федерацію
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · 29 ноября 1918 · 11-5274
Те саме за «Новою Радою»: воювати за єдину Росію, але не за федерацію.
27 ноября графъ Келлеръ издалъ два приказа: первый о расформированіи казачьихъ частей, сѣчевыхъ стрѣльцовъ, черноморскаго коша и второго запорожскаго полка
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 27. падолиста · 11-0188
Дорошенко: Келлер мав намір підпорядкуватися Денікіну й стати диктатором, серед його офіцерів готувалася змова.
Тому яже 27. па- долиста Гетьман усунув Келлера і призначив на його місце генерала Долгорукого
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 26 листопада · 11-0143
Міністри Афанасьєв і Рейнбот заперечили його право на законодавчі функції, Келлер відповів ультиматумом; ходили чутки про офіцерську дружину для перевороту.
що міністерство прагне до створення федеративної української держави
Оцінка аналізу. Версії не виключають одна одну. Келлер подає ідеологічну причину (неприйняття федерації), і це самовиправдання; Дорошенко, історик з гетьманського табору, наголошує на загрозі диктатури; архівне дослідження показує конкретний конфлікт повноважень з міністрами. Найімовірніше, діяли всі три чинники, а безпосереднім приводом був ультиматум Келлера урядові.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Четвергъ 28 Ноября 1918 · 11-5209
Уповноважений Петлюри поручик Вас. Чорний прибув на переговори; умови (30-верстова зона, залізниці для німців, продовольчі потяги) висунула німецька рада.
1) Кіевъ и его окрестности не должны быть затронуты боями. Устанавливается зона 30 верстъ въ окружности, преступать границу которой войска Петлюры не имѣютъ права.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · П'ятниця 29 листопаду 1918 · 11-7640
Парламентер підпоручик Володимир Черник сам виставив ці вимоги німецькому командуванню і раді.
Київ та його околиці не повинні бути обстріляні. Зона навколо мусить бути забезпечена на тридцять верстов.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · Субота 30 листопада 1918 року · 11-8541
Після переговорів парламентерові висунули вимоги; без відповіді до 11:45 28-го німці почнуть наступ.
Киевъ и его окрестности не должны быть обстръливаемы. Зона вь окружности должна быть обезпечена на тридцать верстъ.
Оцінка аналізу. Зміст умов в усіх трьох газетах однаковий. Погроза німецького наступу в разі мовчання показує, що це були умови німців до Петлюри, а формулювання «Слова» плутане. Ім'я парламентера (Чорний / Черник) не вирішується: це може бути і вада передачі, і помилка газети.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · до 21 години 27-го листопада 1918 р. · 11-1496
Офіційне зведення: істотних змін немає, розвідка просунулася до Жулян і Гатного, повстанська артилерія обстрілювала Пост-Волинський (те саме в 11-3142, 11-5206, 11-7618, 11-8519).
Ворожа армата обстрілювала Пост-Волинський на наших наступаючих розвідчиків
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Четвергъ 28 Ноября 1918 · 11-5207
Німці й добровольці почали наступ по всьому фронту, за добу зайняли район Святошин — Білогородка, добровольці оточили частину петлюрівців.
Въ теченіе сутокъ нѣмецкими войсками былъ занятъ весь районъ отъ Святошина до Бѣлгородки.
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · вчора (26 листопада) · 11-8427
Німецький наступ, за яким спостерігав Келлер, відбувався 26-го («вчора» в номері від 27-го).
Главнокомандующій вооруженными силами, дійствующими на территоріи Украины, генераль-оть-кава- леріи графь Ф. А. Келерь
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 27 листопада · 11-0236
Повстанці 27-го провели широкий наступ від Монастирського хутора до Дніпра, і він провалився.
широко закроєний наступ 27 листопада на відтинку 1-го і 2-го куреня 1-го полку Січових Стрільців від Монастирського Хутора по Дніпро
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 25 листопада; 27 листопада · 11-0237
27-го німці вдарили в тил лівому крилу повстанців біля Шпитьок — Горенич.
Зараз же 26 листопада німці кинули три курені піхоти при кінноті й гарматах, які вдарили 27 листопада з-заду на ліве крило повстанських військ в напрямку Шпитки - Гореничі.
Оцінка аналізу. Урядове зведення стримане; «відсутність змін» узгоджується з відбитим повстанським наступом на південній ділянці, про який пишуть мемуари січовиків (визнання власної невдачі робить його правдоподібним). «Вечер», найпевніше, поєднав в одне події 26-го і 27-го; про дату німецького удару див. розбіжність у файлі за 26 листопада (11-3084, 11-5155). Повністю не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вчора · 11-1463
Панахида за 33 офіцерами.
Вчора його ясновельможність пан гетьман був у Володимирському соборі на панахиді по загинувших в бою з петлюровцями 33-х офіцерах.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Четвер, 28 листопаду 1918 р. · 11-7557
33 труни на платформах, за ними ще два катафалки.
Вчора о 2 год. дня при великій кількости народу відбулись урочисті похорони офіцерів, убитих в бою з повстанцями
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Среда 27 Ноября 1918 · 11-5176
Труни з тілами 34 офіцерів.
Съ товарной станціи траурная процессія двинулась по Б.-Васильковской улицѣ въ направленіи къ Владимірскому Собору.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Среда 27 Ноября 1918 · 11-5178
На 15 платформах — 30 православних, на 16-й — два євреї, брати Мазори, далі два катафалки з католиками.
На послѣдней — шестнадцатой — площадкѣ — два гроба евреевъ (прапорщиковъ братьевъ Мазоръ).
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · вчора (27 листопада) · 11-8452
Земля прийняла 34 тіла (раніше газета писала про 33, 11-8437).
Вчера сь особой торжествен- ностью хоронили офицеровь, пав- шихь на полі брани
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Середа, 27 листопаду 1918 р. · 11-7531
Ще 15 загиблих не вдається впізнати.
Київська добровольча дружина оповіщае наймення забитих дружинників-офіцерів ... 27 листопаду в Володимирському соборі
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Вторникъ 26 Ноября 1918 · 11-5072
Список 33 убитих; 18 тіл не впізнати.
Сегодняшній списокъ заключаетъ въ себѣ 33 убитыхъ, среди которыхъ находятся: полковники Сухонинъ и Голятовскій, подполковникъ Урбанъ
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · вчора (27 листопада) · 11-8457
Офіцери «замучені в Борщагівці».
Владимирскій соборь, тисячи моля- шихся... Гробы замученныхь вь Борша- говкі офицеровь утопають вь вінкахь..
Оцінка аналізу. 33 — число з оголошень штабу дружини; детальний опис «Вечера» (30 + 2 + 2) дає 34, і «Армія» перейшла на це число; можливо, двох католиків у катафалках рахували окремо. Число невпізнаних (15 чи 18) не вирішується. Про «замученість» і понівечені тіла пишуть лише російськомовні проурядові «Вечер» і «Армія», українські газети цього не згадують, тож це твердження однієї сторони.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Среда 27 Ноября 1918 · 11-5158
Петлюра видав наказ, що «відмовляється» від вступу до Києва як неістотного; газета глузує, що «виноград зелений».
Петлюра издалъ приказъ, въ которомъ заявляетъ, что онъ «отказывается» отъ вступленія въ Кіевъ
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 27 листопада · 11-0139
27-го штаб Петлюри у Феофанії розробляв план прориву до столиці через Пущу-Водицю.
Петлюра цього дня перебував у Феофанії під Києвом
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 26 листопада · 11-0138
Агентура: Петлюра погоджувався пощадити місто лише за умови негайного пропуску до Києва.
заводчики Києва вели перемовини з Петлюрою, прохаючи про збереження будівель і непорушення мирної течії життя в місті
«Вістник УНР» (Директорія, 1918) (офіційний орган Директорії УНР) · 26 XI 1918 · 11-8726
Постанова Директорії від 26-го обіцяла орден учасникам операцій, що завершаться здобуттям Києва.
одержують право ношення особливого ордену Республіки
Оцінка аналізу. Версія «Вечера» єдина, недатована й подана ворожою газетою з глузуванням; агентурні дані, власна постанова Директорії і переговори про 30-верстову зону (11-5209) свідчать, що намір узяти Київ зберігався. Можливо, йшлося лише про відмову від штурму міста під час німецької евакуації, але точний зміст наказу невідомий.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Середа, 27 листопаду 1918 р. · 11-7586
Радянське радіо повідомило, що більшовики захопили Гомель і Коренево; міністерство не підтвердило, зв'язку з Гомелем немає.
Побалакать по прямому дротові з Гомелем не вдалось
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Среда 27 Ноября 1918 · 11-5168
Гомель вільний: більшовики підійшли, але відступили після протесту командування 41-го німецького корпусу.
По полученнымъ въ Кіевѣ свѣдѣніямъ, Гомель въ настоящее время свободенъ отъ большевиковъ.
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Вторникъ 26 Ноября 1918 · 11-5099
Відомостей про захоплення Гомеля немає, прямого зв'язку 26-го встановити не вдалося.
Свестись по прямому проводу съ Гомелемъ сегодня не удалось.
Оцінка аналізу. Радянське радіо — пропагандистське джерело, київські відомості йшли через німців. Найімовірніше, станом на 27-ме Гомель не був захоплений, хоча становище довкола нього лишалося нестабільним (обмін потягів біля Гомеля того дня зірвався, 11-1503).
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Четвер, 28 листопаду 1918 р. · 11-7551
Обстріл німецького потяга на лінії Київ — Фастів «вчора ввечері», тобто 27-го.
був вчора ввечер обстріляний петлюрівцями німецький військовий поїзд
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · вчора вечором · 11-8464
Те саме, «напередодні ввечері» в номері від 28-го.
на линіи Кіевь-Фастовь быль обстрілянь петлюров- цами германскій воинскій позадь
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер 28 (15) листопада 1918 · 11-3087
Ще один німецький батальйон виступив охороняти лінію 27-го.
виступив ще один баталіон німецької піхоти в додаток до тих чотирьох, що були вислані для тої ж мети напередодні
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Четвер, 28 листопаду 1918 р. · 11-7558
29 000 пудів хліба прибули 27-го.
Вчора в Київ прибуло 29000 пудів хліба
«Армія», газета (Київ, 1918) (військова газета) · вчора (27 листопада) · 11-8465
Хліб прибув «у середу 27 листопада».
Вчера вь Кіевь прибыло 29.000 пудовь хліба
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Среда 27 Ноября 1918 · 11-5160
Номер від 27-го вже повідомляє про обстріл «вчора ввечері».
вчера вечеромъ на линіи Кіевъ-Фастовъ былъ обстрѣлянъ петлюровцами германскій поѣздъ.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Середа, 27 листопаду 1918 р. · 11-7526
Номер від 27-го: батальйон вийшов увечері 26-го.
Вчора вечером з Київа ... выступив ще один батальон
«Вечер», газета (Київ, 1918) (російськомовна вечірня київська газета) · Среда 27 Ноября 1918 · 11-5184
Номер від 27-го: хліб прибув «вчора».
Вчера въ Кіевъ прибыло 29.000 пудовъ хлѣба. Этотъ хлѣбъ также прибылъ маршрутнымъ поѣздомъ подъ особой охраной отрядовъ германцевъ
Оцінка аналізу. Урядові та німецькі повідомлення передруковували на день пізніше, не змінюючи слова «вчора»; ранніші номери дають 26-те. Обстріл і вихід батальйону майже напевно стосуються 26 листопада, прибуття хліба — найпевніше, теж, але «Армія» прямо називає середу, тож тут певності немає.
Цитата дня
З приводу закриття українського дитячого садка, що функціонував у двох кімнатах українського клубу, спілка батьків подає скаргу міністрові освітиЧерез закриття українського дитячого садка, що працював у двох кімнатах Українського клубу, спілка батьків подала скаргу міністрові освіти: попри наказ генерала Келлера, клуб не звільняли від реквізиції.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №223, с. 2 · 11-1437
Ціна дня
хліб чорний житній
2 крб за фунт
київські базари · «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 · 11-3096
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| добові старшого військового цензора друкованих творів | 18 крбдень | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №223, с. 2 |
| добові молодшого військового цензора на пошті | 12 крбдень | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №223, с. 2 |
| передплата газети «Відродження» | 10 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №195, с. 1 |
| передплата газети «Відродження» | 30 крб3 місяці | «Відродження», газета (Київ, 1918), №195, с. 1 |
| оголошення на 1-й сторінці «Відродження» | 3 крбрядок | «Відродження», газета (Київ, 1918), №195, с. 1 |
| Гр. Коваленко, «Оповідання з укр. історії для початкових шкіл», вид. IV | 3,8 крбпримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №195, с. 1 |
| Мод. Левицький, твори, т. 1 | 5,5 крбпримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №195, с. 1 |
| Л. Боровиковський, «Байки» | 1,4 крбпримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №195, с. 1 |
| «Порадник» (видання Міністерства освіти) | 3,5 крбпримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №195, с. 1 |
| пожертва на український національний фонд (Д. М. Скочко) | 25 крбпожертва | «Відродження», газета (Київ, 1918), №195, с. 3 |
| прохання про асигнування на допомогу полоненим (Катеринославська губ. земська управа) | 500 000 крбасигнування | «Відродження», газета (Київ, 1918), №195, с. 3 |
| І. Манжура, «Поезії» (86 с.) | 1,25 крбпримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №195, с. 4 |
| Т. Шевченко, зібрання творів, т. I (ред. Б. Лепкий) | 12 крбтом | «Відродження», газета (Київ, 1918), №195, с. 4 |
| хліб житній білий | 2,4 крбфунт | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| хліб пшеничний білий | 3,5 крбфунт | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| французька булка | 2 крбштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| борошно житнє | 70 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| борошно пеклеване (якість у OCR нечітка) | 140 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| риба | 8 крбфунт | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| картопля | 67,5 копфунт | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| капуста шаткована | 1,1 крбфунт | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| помідори | 10 крбдесяток | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| цибуля | 90 копфунт | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| часник | 4 крбфунт | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| хрін (корінець) | 1,5 крбкорінець | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| яйця | 10 крбдесяток | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| масло | 30 крбфунт | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| молоко | 5 крбпляшка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| дріжджі | 20 крбфунт | «Відродження», газета (Київ, 1918), №196, с. 3 |
| окремий номер газети «Відродження» | 45 копномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №195, с. 1 |
| окреме число газети «Слово» | 30 копчисло | «Слово», газета (Київ, 1918), №47, с. 1 |
| передплата газети «Слово» з доставкою | 7 крбмісяць | «Слово», газета (Київ, 1918), №47, с. 1 |
| рядок петиту в оголошеннях «Слова» | 3,5 крбрядок | «Слово», газета (Київ, 1918), №47, с. 1 |
| річна платня єпископа Кременецького | 12 000 крбрік | «Слово», газета (Київ, 1918), №47, с. 1 |
| повна річна пенсія сільського священика (проєкт) | 3 600 крбрік | «Слово», газета (Київ, 1918), №47, с. 1 |
| субсидія церкви хору | 200 крбхор | «Слово», газета (Київ, 1918), №47, с. 4 |
| надбавка до пенсії за 9 років служби в консисторії/благочинним | 300 крбрік | «Слово», газета (Київ, 1918), №47, с. 1 |
| гіпотетичний оклад священика | 3 000 рубрік | «Слово», газета (Київ, 1918), №47, с. 2 |
| утримання Синодальної школи (до війни) | 200 000 крбрік | «Слово», газета (Київ, 1918), №47, с. 4 |
| рядок петиту оголошення перед текстом | 4 крбрядок | «Армія», газета (Київ, 1918), №19, с. 1 |
Оголошення дня
Учительське бюро праці просить тих осіб, котрі одержали посади через бюро праці й прослужили вже чотирі місяці, вносить % від місячної платні.Учительське бюро праці просило тих, хто отримав посаду через бюро і прослужив чотири місяці, внести відсоток від місячної платні, а тих, хто подавав заяви до 1 жовтня, — повідомити, чи вони ще шукають посади.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №223, с. 2 · 11-1451
Афіша й культура
Ще 8 у темі «Культура» нижче.
На базарах фунт чорного житнього хліба коштував 2 крб, білого пшеничного — 3 крб 50 коп., пуд житнього борошна — 70 крб, картопля — 65–70 коп. за фунт, десяток яєць — 10 крб, фунт масла — 30 крб, пляшка молока — до 5 крб, а курс німецької й австро-угорської валюти зростав (11-3096, 11-3098, 11-3100, 11-3103, 11-3109, 11-3110, 11-3111, 11-5196). Виші лишалися закритими, університет не мав дров, студентів забрала мобілізація, серед біженців поширювався висипний тиф, а полонених приймав нічліжний дім на Фундуклеївській, 10 (11-5191, 11-5192, 11-5193, 11-1435, 11-5197). У театрі Соловцова з великим успіхом співав Л. Собінов, «Летюча миша» Балієва грала сцену за Гоголем, Садовський ставив «Дві сім'ї», у Державному драматичному театрі йшла «Лісова пісня», а перший том Шевченка за редакцією Лепкого продавали за 12 крб (11-5169, 11-5229, 11-5170, 11-1427, 11-1429, 11-3069).
Штаб Петлюри надіслав до Києва парламентера — підпоручика січових стрільців Володимира Черника; після його переговорів із німецьким головним командуванням і німецькою радою солдатських депутатів йому висунули вимоги: не обстрілювати Київ і його околиці (зона в 30 верст), віддати залізниці для перевезення німецьких військ, пропускати потяги з продовольством для Києва, не вести боїв біля залізниць. Відповідь вимагали до 11:45 ранку 28 листопада, інакше німці погрожували наступом.
27 листопада парламентер Петлюри підпоручик січових стрільців Володимир Черник виставив німецькому командуванню й німецькій головній раді солдатських депутатів вимоги: не обстрілювати Київ і околиці (зона безпеки 30 верст), перевозити німецьке військо залізницею, пропускати потяги з харчами для Києва, уникати боїв коло залізниць; відповіді чекали до 11:45 ранку 28 листопада, інакше німці змушені розпочати наступ.
Київ та його околиці не повинні бути обстріляні. Зона навколо мусить бути забезпечена на тридцять верстов.
У тексті «німецький ультиматум Петлюри» — фактично вимоги Петлюри до німців.
Киевъ и его окрестности не должны быть обстръливаемы. Зона вь окружности должна быть обезпечена на тридцать верстъ.
Читано з OCR-тексту. Дата «вчера» неясна: у тексті відповідь вимагають до 28 листопада, тож вимоги датовані 27 листопада; номер за шапкою від 30 листопада — OCR або затримка телеграм.
На стовпах для оголошень по Києву розклеєно величезні прокламації більшовиків під заголовком «Вони йдуть за селянським хлібом... Похід китайців і латишів за селянським хлібом»; Латиський Центральний Комітет в Україні надіслав до редакції протест проти такого зображення латишів.
На стовпах для оголошень по Києву були розклеєні величезні прокламації про «похід китайців і латишів за селянським хлібом»; Латиський центральний комітет в Україні в листі до редакції протестував, наголошуючи, що латиші — не синонім більшовиків.
На стовбах для обʼяв по м. Київу розклеєні величезних розмірів прокламації ... „Похід китайців і латишів за селянським хлібом".
На стовпах для обʼяв по м. Київу розклеєні величезних розмірів прокламації під заголовком: Вони йдуть за селянським хлібом
За даними Комітету, латишів-більшовиків за газетою «Циня» (13 серпня) лише 3293 чол., а весь латиський народ налічує близько 2,5 млн.
Засідання педагогічної ради підготовчих курсів призначено на середу 27 листопада 1918 р. у малій канцелярії Другої української гімназії (результати додаткових іспитів, статут); директор курсів — М. Кравчук.
Засідання педагогичної ради підготовчих курсів відбудеться в середу 27-го листопада ... в малій канцелярії другої укр. гімназії ... Директор курсів М. Кравчук.
Година засідання в OCR втрачена.
27 листопада 1918 р. на засіданні Великої ради міністрів обговорювали внутрішнє становище в Україні та низку дрібних законопроєктів про асигнування різним відомствам.
На засіданню великої ради міністрів 27-го листопада обговорювалося внутрішнє становище на Україні.
Увечері 27 листопада 1918 р. відбулися перші збори Української академії наук, скликані найстаршим членом проф. М. І. Петровим: президентом одноголосно обрано проф. В. І. Вернадського, неодмінним секретарем — проф. А. Ю. Кримського.
Були обрані одноголосно: президентом академії проф. В. Ів. Вернадський і безпремінним секретарем проф. А. Ю. Кримський.
Гетьман Павло Скоропадський був у Володимирському соборі на панахиді по 33 офіцерах, що загинули в бою з петлюрівцями.
Вчора Його Ясновельможність Пан Гетьман був у Володимирському соборі на панахиді по загинувших в бою з петлюровцями 33-х офицерах
27 листопада 1918 року о першій годині дня новий головнокомандувач князь Долгоруков прибув до Володимирського собору на відспівування «жертв обов'язку».
Въ первомъ часу дня новый главнокомандующій прибылъ во Владимірскій соборъ, гдѣ присутствовалъ на отпѣваніи жертвъ долга.
27 листопада 1918 року на Лук'янівському кладовищі поховали бійців, полеглих в останні дні в боях з петлюрівцями під Києвом.
Сегодня на Лукьяновскомъ кладбищѣ предаютъ землѣ тѣла павшихъ въ послѣдніе дни бойцовъ.
Серед церковно-канонічних питань, які комісія Собору намічала розглянути: проповідництво пастирів, родина священика, зовнішній вигляд пастиря, підвищення культурного рівня пастирського життя та відвідування театру пастирями.
Одвідування театру пастирями
27 листопада міністра внутрішніх справ Кістяківського відвідали двоє представників німецької великої ради солдатських депутатів у Києві; міністр пояснив їм на підставі телеграм і документів фактичне становище повстанського руху.
27 листопаду міністра внутр. справ Кістяковського завітали двоє представників німецької великої ради салдатських депутатів
Рада міністрів 27 листопада 1918 р. визнала бажаною конференцію урядів держав, що федеративно об'єднуються з Росією, місцем її скликання обрала Київ, строком — другу половину грудня 1918 р.; вирішено заснувати представництва при Добровольчій, Південній і Донській арміях; засідання закрилося о 1 годині ночі.
Визнати конференцію Урядів Держав федеративно об’єднуючихся з Росією вкрай бажаною і місцем скликання її обрати Київ.
У Києві остаточно склався так званий всеросійський політичний центр: 8 місць дістали торговельно-промислові організації, по 5 — представники державних дум, Державної ради та громадських і земських установ; демократичні партії участі не беруть. Від торговельно-промислових кіл увійшли Челноков, Чемберг, Третьяков, Парамонов, Ратьков, Рожков, фон Цитнар, Оцуп та Ацербах.
Після довгих нарад ... в Київі остаточно склався так званий всеросійський політичний центр.
За повідомленням «К. М.» (газета «Київська мысль»). Промислова група створила комісії фінансову й постачання для допомоги війську, що бореться з більшовиками.
27 листопада з ініціативи Редакційно-видавничого відділу «Централу» в його приміщенні (Прорізна, 19) відбулася спільна нарада представників кооперативних і громадських установ та приватних видавців про організацію видання сільськогосподарської літератури в Україні: ухвалили об'єднати видавництва, створити рецензійне «журі» й спільну друкарню та експедицію.
27-го листопада, з ініціятиви Редакційно-видавничого відділу „Централу", в помешканні останнього (Прорізна 19) відбулась спільна нарада
27 листопада 1918 року, після реквізиції другого й третього поверхів приміщення Українського державного університету, реквізовано також перший поверх — останній, що лишався в розпорядженні університету; тепер усі наукові й адміністративні заклади університету містяться в приватних квартирах ректора й проректора.
Після реквизиції другого й третього поверхів помешкання Укр. державного университету 27 листопада реквизовано також і перший поверх,— останній, що лишився в розпорядженні университету. Тепер усі наукові й адміністративні заклади университету містятьс
27 листопада 1918 року вранці труни з тілами 34 офіцерів, полеглих при обороні Києва від петлюрівців, винесли з евакуаційного пункту на товарній станції, поставили на прикрашені зеленню й прапорами платформи, і траурна процесія під звуки двох військових оркестрів рушила Великою Васильківською до Володимирського собору.
Съ товарной станціи траурная процессія двинулась по Б.-Васильковской улицѣ въ направленіи къ Владимірскому Собору.
27 листопада 1918 р. у Києві поховали загиблих у боях з петлюрівцями офіцерів і солдатів: жовті соснові труни везли на ломових підводах, обвитих ялиновим гіллям, з офіцерськими кашкетами на кришках, під похоронні марші; рух екіпажів і автомобілів на Хрещатику завмер, це був день офіційної жалоби; загиблих поховали у братських могилах.
Позавчера улицы стонали похоронными маршами. Разомъ оборвался и застылъ потокъ экипажей и автомобилей на Крещатикѣ.
Фейлетон Ів. Лукаша «Безіменні лицарі»; «позавчора» обчислено від дати номера.
27 листопада о 8 год. ранку процесія з трунами 33 офіцерів, убитих у боях, вирушає зі станції Київ-Товарний до Володимирського собору, де о 10 год. митрополит зустріне труни; після відправи процесія піде на Лук'янівський цвинтар, де вбитих поховають із військовою шаною; від міста й великих організацій братимуть участь депутації з вінками.
В 8 годин ранку 27 листопада процесія виходить з станції Київ-товарний до Володимирського собору
Заздалегідь оголошений похорон; оголошення в №46 від 26.11.
Канцелярія Вищої Церковної Ради складатиметься з п'яти відділів: освіти, господарства, шлюбних справ, місіонерсько-видавничих і адміністративних; штат визначали з огляду на склад канцелярії Російського синоду. Учений комітет займатиметься перекладом Св. Письма й богослужбових книг українською та підручниками для духовних шкіл.
Канцелярія Вищої Церковної Ради складатиметься з п'яти відділів
Собор українських єпископів, за згодою Українського Уряду, доручив єпископу Кременецькому тимчасово доглядати церковне життя в повітах Бресть, Кобрин, Пружани, Пінськ, Мозир, Васильків, Гомель, приєднаних до Української Держави. Тимчасове Поліське духовне правління розміщується в Мозирі, губернському місті новоутвореної Поліської губернії.
Тимчасове Духовне Правління іменується Поліським ... і міститься в її губерніяльнім місті Мозирі
«Слово» передрукувало звернення Патріарха Тихона до Ради Народних Комісарів до річниці жовтневого перевороту: засуджує розстріли й арешти, закриття монастирів і церков, реквізиції, переслідування духовенства та просить звільнити ув'язнених і припинити кровопролиття.
Обращеніе Святійшаго Патріарха Тихона къ Совіту Народныхь Комиссаровь
Текст російською, переклад змісту; стосується Києва лише через публікацію в київській газеті.
Церковно-соборна комісія з земельного питання: між селянами й духовенством стався конфлікт — селяни хочуть закріпити церковну землю за парафіяльною громадою, духовенство — за церквою, а селяни навіть вийшли з комісії. Газета пояснює, що на Україні церковна земля родюча й прогодує причт.
Обозначилось різкое расхожденіе между селянами и духовенствомь
Стаття російською, колонка 3 стор. 2.
Рада міністрів затвердила статут Української академії наук; до першого пленуму має входити 20 професорів, наразі призначено дев'ятьох. Академіками призначено: Багалія, Петрова, Кримського (історично-філологічний відділ); Вернадського й Тутковського (фізико-математичний); Туган-Барановського, Тарановського, Кащенка й Тимошенка (технічно-економічний).
Радою міністрів затверджено статут Українсько1 Академії наук
Дата затвердження в номері не вказана.
У Києві закінчилась конференція з робітничого страхування (лікарняні каси й організації, 17 пунктів України, об'єднання «Гормотруд» і «Трудосахар»): виявили, що справа стоїть кепсько без єдиного центру; центр створено, до Різдва скличуть з'їзд лікарняних кас; бюро з 5 осіб готує орган «Соціальное страхованіе».
В Київі закінчилась конференція з представників больничних кас
27 листопада у Володимирському соборі мають урочисто ховати офіцерів-дружинників Київської добровольчої дружини, вбитих у боях з «петлюрівськими більшовиками» (полковники Голятовський, Сухотін, підполковник Урбан, штабс-капітан Петроченко, поручик Дорохов та інші); ще 15 загиблих настільки скалічені, що їх не вдається впізнати.
Київська добровольча дружина оповіщае наймення забитих дружинників-офіцерів ... 27 листопаду в Володимирському соборі
Загиблі — у боях проти військ Директорії під Києвом у листопаді; точна дата загибелі не вказана.
На 44-му єпархіальному з'їзді в Катеринославі 35 голосами проти 34 (4 утрималися) секція ухвалила призначити благочинним постійну платню; архієпископ Агапіт постанови не затвердив, бо перевага була в один голос і справа належить Вищій церковній владі. Повідомлення у київській газеті.
Постійна платня благочинним
Подія поза Києвом.
27 листопада о 14-й годині при великому натовпі відбулися урочисті похорони офіцерів, убитих у боях з повстанцями: від Володимирського собору на площадках везли 33 труни, за ними — два катафалки, оркестр і військові частини; процесія пройшла вулицею Фундуклеївською, Хрещатиком і Львівською на цвинтар. Були вищі представники військової й цивільної влади, багато вінків.
Вчора о 2 год. дня при великій кількости народу відбулись урочисті похорони офіцерів, убитих в бою з повстанцями
Цвинтар у тексті не названо.
27 листопада 1918 р. гетьман був у Володимирському соборі на панахиді за 33 офіцерами, загиблими в бою з петлюрівцями; після панахиди відбувся урочистий похорон за участю вищих представників військової і цивільної влади, на домовини поклали багато вінків.
Вчора його ясновельможність пан гетьман був у Володимирському соборі на панахиді по загинувших в бою з петлюровцями 33-х офіцерах.
Число офіцерів в OCR «38 -х», найімовірніше 33 (загиблі під Мотовилівкою). Дату обчислено: «вчора» від 28 листопада.
Болгарський посол проф. Шишманов 27 листопада 1918 р. запропонував МЗС якнайшвидше укласти окремий договір, за яким Болгарія отримала б з України 15–20 тис. тонн збіжжя; газета також спростувала чутки про від'їзд посла з Києва.
болгарський посол проф. Шишманов 27-го листопада звернувся до м-ва закордонних справ з пропозицією заключити такий договір
За повідомленням «Відродження», в залі однієї з українських культурних установ у Києві розбито погруддя Івана Франка.
Погруддя Івана Франка, яке стояло в залі однієї з українських культурних інституцій розбито.
Дата події не вказана; відомість подана в газеті 27 листопада як «сьогоднішня».
На кордоні Польщі та Німеччини скупчилося близько 800 000 військовополонених українців і великоросів; польський уряд просив негайно вивезти їх на батьківщину безпосередньо потягами.
На кордоні Польщі та Німеччини скупчилось коло 800,000 військово-полонених українців та великоросів
Новина з телеграфних відомостей; Київ — столиця, куди звернено прохання.
Штаб Дружини Кірпичова повідомив, що 27 листопада відбудуться похорони 33 офіцерів.
Штаб Дружини Кірпичова сповіщає, що 27 листопада відбудуться похорони 33 офіцерів
Текст продовжується на наступній сторінці; прізвище дружини — «Кірпичов» (Кирпичов).
Трупи решти 15 з убитих київських дружинників-офіцерів так спотворені «петлюрівськими більшовиками», що впізнати їх поки не вдалося; серед названих також юнкер Якубенко.
Трупы остальныхь 15 настоль- ко изуродованы петлюровскими больше- виками, что опознать ихь пока не уда- лось.
Читано з OCR-тексту. Перелік імен у газеті частково нечитабельний; «петлюрівські більшовики» — формулювання газети.
Комендант міста Києва і фортеці 27 листопада 1918 р. оголосив, що дирекція театру «Експрес» пожертвувала гроші для сімей вояків, полеглих під час придушення повстання в околицях Києва; подальші пожертви приймали в управлінні коменданта (Велика Володимирська, 45) щодня з 9-ї години ранку.
для сімей вояків, котрі загинули при виконанні службового довгу при придушенні повстання в околицях м. Київа
Сума пожертви та прізвище коменданта в OCR нечитабельні.
На перших зборах Академії наук 27 листопада 1918 р. головою природничого відділу обрано проф. М. Ф. Кащенка (членом правління — П. А. Тутковського), соціальних наук — проф. М. І. Туган-Барановського (секретар О. І. Левицький); вибори в історико-філологічному відділі відклали, бо Д. І. Багалій і Смаль-Стоцький не змогли приїхати до Києва.
члени цього відділу академики Д. Ів. Багалій і д. Смаль-Стоцький не мали змоги прибути до Київа
Полтавський відділ піклування про сліпих звернувся до київського уряду з проханням переслати кредит на утримання школи сліпих; Катеринославська губернська земська управа просила уряд асигнувати 500 000 крб. на допомогу військовополоненим, що скупчилися на Катеринославщині.
Губерніяльна земська управа прохає київський уряд асигнувати 500,000 карб, для допомоги цим полоненим
Представник Франції Ено повідомив товариша міністра закордонних справ Галіпа, що держави Згоди готові визнати лише уряд, який стоїть на сторожі ладу в усій Росії, ставитимуться негативно до груп, що погоджуються з більшовизмом, і визнають теперішній український уряд на чолі з Гетьманом; усі спірні питання, зокрема самовизначення, вирішать після приїзду військових сил і політичних представників Згоди.
держави згоди визнають теперішнє українське правительство на чолі з Гетьманом
Повідомлення УТА; розмову Ено провів прямим дротом з Одесою.
27 листопада 1918 року без урочистостей відбулося перше офіційне загальне зібрання Української академії наук. Через політичні події не встигли приїхати Багалій і Смаль-Стоцький; президію склали В. Вернадський (президент), А. Кримський (неодмінний секретар), П. Тутковський і С. Тарановський.
Без усякої помпи ... відбулося 27-го листопада офіціяльно перше загальне зібрання молодої Української Академії Наук.
Присутність Тарановського (Катеринославський ун-т) і Тутковського за OCR; рік заснування Академії — 1918.
На першому зібранні Української академії наук (27 листопада 1918) обрано: головою фізико-математичного відділу — проф. Київського політехнічного інституту М. Кащенка (OCR «Нашенка»), секретарем — С. Тимошенка; головою відділу соціальних наук — М. Туган-Барановського, секретарем — Ореста Левицького.
обрано було головою й секретарем фізико-математичного відділу ординарних професорів Київського Політехнічного Інституту ... голову відділу соціяльних наук орд. проф. ... М. І. Туган-Барановського і секретарем ... Ореста Ів. Левицького
Прізвище «Нашенка» в OCR, імовірно Кащенко; не перевірено.
«Відродження» уточнило свою замітку про звільнення приміщення Київського українського клубу: військовий відділ, що зайняв першого поверху приміщення «Просвіти», минулої середи (27 листопада) звільнив кімнати «Просвіти», забравши меблі, але незабаром ці кімнати знову зайняв військовий відділ — тож усе приміщення клубу залишається під реквізицією.
той військовий відділ, що вперше був зайняв помешкання «Просвіти» в першім поверсі клубного помешкання, минулої середи звільнив кімнати «Просвіти», забравши з собою меблі. Одначе, незабаром помешкання «Просвіти» було зайнято військовим відділом.
В OCR номер газети «147» — ймовірно, №198 («Відродження» від 30 листопада).
Процесію з тілами загиблих офіцерів 27 листопада 1918 року супроводжували представник Гетьмана генерал Лядов, начальник київської добровольчої дружини генерал Кірпічов, генерал Линевич, граф Молин та багато публіки; парадом командував полковник князь Друцькой-Соколинський; особливо тяжкі сцени були при відкритті трун для впізнання родичами.
Процессію съ самой станціи провожали представитель Пана Гетмана ген. Лядовъ, начальникъ кіевской добровольческой дружины ген. Кирпичевъ
На Бібіковському бульварі від траурної процесії 27 листопада 1918 року відокремилися катафалки з останками поляків, що прямували до польського костелу; на перших 15 платформах везли 30 офіцерів православного віросповідання, на 16-й — дві труни євреїв, прапорщиків братів Мазорів, далі два катафалки з офіцерами-католиками.
На послѣдней — шестнадцатой — площадкѣ — два гроба евреевъ (прапорщиковъ братьевъ Мазоръ).
27 листопада 1918 року о 12-й дня на відспівування загиблих офіцерів до Володимирського собору прибув Гетьман; серед вінків вирізнялися вінки від графа Келлера, штабу головнокомандувача, Добровольчої армії («Полеглим за Велику Єдину Росію»), Протофісу, морського міністерства, Російського національного центру, а офіцери німецького головного штабу поклали вінок «Полеглим за свою батьківщину товаришам».
Въ 12 часовъ дня во Владимірскій соборъ прибылъ Его Свѣтлость Панъ Гетманъ.
Допомогу військовополоненим, що поверталися через Київ, передавали у відання управління Червоного Хреста; полонених реєстрували й відправляли до спеціального нічліжного дому на Фундуклеївській, 10, офіційно розрахованого на 2000 осіб, але здатного вмістити лише 400; там вони отримували їжу, ночівлю, а також одяг і білизну зі складів Червоного Хреста.
отправляютъ въ спеціальный, учрежденный для нихъ ночлежный домъ, расположенный по Фундуклеевской улицѣ 10.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Центральний комітет товариства «ОРТ» (заохочення ремісничої праці серед євреїв) переніс свою діяльність до Києва; на засіданні під головуванням Л. М. Брамсона за участю О. О. Грузенберга, А. І. Лур'є та інших ухвалено залучити до комітету київських єврейських громадських діячів.
Въ Кіевъ перенесъ свою дѣятельность центральный комитетъ поощренія ремесленнаго труда среди евреевъ „Ортъ“.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Прізвище голови в OCR «Прамсона».
Серед змісту номера 47 анонсовано: Всеукраїнський Православний Церковний Собор, єврейські погроми в Польщі та боротьба українців з поляками в Галичині, розмова французького дипломатичного представника Ено з товаришем міністра Галіпом, міжнародний соціалістичний конгрес у Брюсселі, Вільсон і союз народів, події в Гомелі, розстріл червоноармійців в Орші.
Розмова французького дипломатичного представника Ено з товаришем міністра Галіпом
Зміст читається уривчасто.
Київська добровольча дружина оголосила імена убитих дружинників-офіцерів, чиї похорони в особливо урочистій обстановці мали відбутися 27 листопада у Володимирському соборі: полковники Голятовський і Суз…ін (прізвище нечітке), підполковник Урбан, штабс-капітан Петреченко, поручик Костянтин Дорохов, Белицький, ротмістр Свенцицький, прапорщик Віктор Журавський, два брати Еверські, Павлушенко, Мазур, Торчевський, Нагорний, козак Глушок.
похороны ко- торыхь состоятся вь особо-торжественной обстановкі 27 ноября во Владимирскомь Соборі.
Читано з OCR-тексту. Список прізвищ частково зіпсований в OCR, окремі прізвища прочитано приблизно; перелік погиблих у боях з повстанцями.
27 листопада 1918 року в Києві мали відбутися похорони 33 офіцерів, убитих у боях: о 8 ранку панахида/літургія й відспівування у Володимирському соборі, потім процесія на Лук'янівське кладовище; від Києва й найбільших громадських організацій очікували депутації з вінками.
сегодня состоятся похороны 33 офицеровь, убитыхь вь бояхь
Читано з OCR-тексту. Фрагменти колонок змішані в OCR; послідовність церемонії (літургія, відспівування, поховання на Лук'янівці) реконструйовано з уривків.
Київ 27 листопада 1918 року з особливою урочистістю ховав офіцерів, які загинули в боях із петлюрівцями: «холодна земля» прийняла 34 тіла тих, хто став жертвою обов'язку перед Батьківщиною; серед загиблих — не лише ті, хто здійснив підвиг, а й жертви «озвірілої солдатчини».
Вчера сь особой торжествен- ностью хоронили офицеровь, пав- шихь на полі брани
Читано з OCR-тексту. Раніше газета повідомляла про 33 офіцери; тут уже 34. Підпис «вчера» стосується 27 листопада.
28 листопада 1918 року в Києві хоронили офіцерів, замучених у Борщагівці: до Володимирського собору прийшли тисячі молільників, труни тонули у вінках; рідні й близькі багатьох загиблих уперше після їхньої смерті бачили тіла; вулиці, що ведуть до собору, були заповнені народом.
Владимирскій соборь, тисячи моля- шихся... Гробы замученныхь вь Борша- говкі офицеровь утопають вь вінкахь..
Читано з OCR-тексту. Дата церемонії — 27 листопада (за №20 «вчера»); у статті описано в теперішньому часі. Борщагівка — приміська місцевість на захід від Києва, де загинули офіцери.
Вчора о 4 годині дня (28 листопада) в палаці гетьмана відбулося засідання комітету допомоги потерпілим оборонцям Києва від петлюрівців — офіцерам, козакам та їхнім родинам; головував гетьманський комендант генерал Присовський, були присутні десять представників купецтва. Комітет постановив, крім зборів і благодійних розваг, ввести обов'язкове самооподаткування всіх комерційних і фінансових підприємств Києва на користь потерпілих.
Засіданне відбулось під головуванням гетьманського коменданта генерала При- совського.
Читано з OCR-тексту. Прізвище коменданта читається як «Присовський» (можливо, Присовський/Прісовський); подія — 28 листопада («вчора» у номері за 29-е).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Міністерство закордонних справ Української Держави: товариш міністра розмовляв прямим дротом із французьким представником, який перебуває в Одесі; той повідомив, що виїздить до Києва за три дні, і попросив подбати про помешкання й автомобіль для нього.
він виїздить до Киї- ва через три дні
Читано з OCR-тексту. Прізвища в OCR зіпсовані («Енно», «Галін»), тому не вказані; зміст відновлено приблизно.
Гетьман затвердив на посадах першого голови відділу Соціальних наук, другого голови Відділу Фізико-математичних наук і неодмінного секретаря Української Академії Наук у Києві осіб, обраних 27 листопада 1918 року (прізвища в OCR спотворені, серед них, ймовірно, Кримський).
з обранням в 27 листопаду 1918
Вибори в Академії відбулися 27 листопада; дата затвердження Гетьманом не збереглася. Прізвища читаються як «Ф. Кашенна і А. Н. Кривськете» — розпізнано ненадійно, ймовірно Кащенко і Кримський; акт скріплено міністром народної освіти В. Науменком.
За книгою Ф. Ернста «Художественныя сокровища Киева, пострадавшія вь 1918 году» (9 фотографій) військово-історичний музей, що був у лівому флігелі колишнього царського палацу, змушений звільнити приміщення: палац зайняло міністерство внутрішніх справ, і солдати виносили музейне майно просто на площу.
военно-историческій музей, вынесенный «на свіжій воздухь»
Читано з OCR-тексту. Дата події в OCR читається «22 іня» (ймовірно, 22 червня), тож дату події не встановлено; дата номера газети. Оповідь у «Армії» переказує книгу Ернста.
Під час виселення музею в дощову ніч кільком офіцерам Старшинського полку довелося допомагати виносити експонати; наслідок — іржаві кольчуги й лати, пошкоджені полкові прапори й стяги, розтягнута зброя, а залишки збірки звалено в брудному підвалі будівлі генерального штабу.
нескольке офице- ровь старшинскаго полка приняли уча- стіе вь музейномь горі
Читано з OCR-тексту. Подія без точної дати; дата номера. Деякі фрази в OCR зіпсовані.
Призов новобранців 1899 року народження, призначений за законом гетьмана від 19 листопада на 30 листопада — 30 грудня 1918 р., перенесено на 10 січня 1919 р. із закінченням 10 лютого.
призви новобранців, котрі народились в 1899 році ... переносяться на 10 січня 1919 року й будуть закінчені 10 лютого того самого року.
Призов новобранців 1899 року народження відкладено: за газетним повідомленням, його перенесено й має закінчитися до 10 лютого 1919 року.
будеть закончень къ 10 февраля того-же года
Читано з OCR-тексту. Початок строку призову в OCR нечитабельний («19 нояоря…», «января 1919 года»).
Оголошення військового міністра (про формування нових частин): Головнокомандувач наказав покласти справу формування нових частин на військового міністра; особи, що формують будь-які частини, мають протягом трьох днів подати до військового міністерства (Нікольська, 11) першому товаришеві міністра відомості про кількість людей, про те, що і скільки отримала частина від українських установ, та про суми від штабу головнокомандувача. За хибні дані чи завищені вимоги — кримінальна відповідальність.
Головнокомандувач доручив формування нових частин військовому міністрові; той наказав усім, хто формує будь-які частини, протягом трьох днів подати до Військового міністерства (Миколаївська, 11) відомості про кількість людей, отримане постачання і суми від штабу головнокомандувача, попередивши про відповідальність за невірні дані.
доставити до військового міністерства (Никольська 11) в трьохдневний строк першому товаришу військового міністра відомости
У газеті «Никольська 11» — ймовірно, помилка або OCR замість Миколаївської.
Військовий міністр наказує всім особам, формуючим які б то не було частини, доставити до військового міністерства (Никольська 11) в трех-денний строк ...
Підписав начальник канцелярії військового міністерства генеральний хорунжий Ковалевський.
Оперативне зведення штабу головнокомандувача збройними силами на Україні станом на 21 годину 27 листопада 1918 року: на фронті під Києвом істотних змін протягом дня не було; урядова розвідка просунулася в напрямку напівстанка Жуляни й села Гатне; артилерія противника обстрілювала Пост Волинський і урядові розвідні групи.
За оперативним зведенням штабу головнокомандувача збройних сил України, до 21-ї години 27 листопада 1918 р. на фронті під Києвом важливих змін не було; розвідка просунулася в напрямку полустанку Жуляни і села Гатне, ворожа артилерія обстрілювала Пост-Волинський.
Ворожа армата обстрілювала Пост-Волинський на наших наступаючих розвідчиків
Оперативне зведення штабу головнокомандувача до 21 години 27 листопада 1918 р.: на фронті під Києвом помітних змін не було; наша розвідка просунулась у напрямку на півстанок Жуляни і с. Гатне; ворожа артилерія обстрілювала Пост-Волинський і розвідників, що наступали.
На протязі 27-го листопаду на фронті під Київом можливих змін не було. Наша розвідка пройшла вперед у напрямку на полустанок Жуляни й с. Гатне. Ворожа армата обстрілювала Пост-Волинський
За оперативним зведенням штабу головнокомандувача на 21-шу годину 27 листопада 1918 року, істотних змін на фронті під Києвом не сталося: розвідка урядових військ просунулася до полустанку Жуляни й села Гатне, а артилерія противника обстрілювала Пост-Волинський і розвідників.
27 ноября на фронтѣ подъ Кіевомъ существенныхъ перемѣнъ не произошло. Наша развѣдка продвинулась впередъ въ направленіи на полустанокъ Жуляны
Назва села в OCR «Ратное», найімовірніше Гатне.
Оперативне зведення штабу головнокомандувача всіх збройних сил на Україні до 21-ї години 27 листопада 1918: на фронті під Києвом істотних змін не було; наша розвідка просунулася в напрямку полустанка Жуляни й села Гатне, ворожа гармата обстрілювала Пост-Волинський та наших розвідників.
На протязі 27-го листопаду на фронті під Київом особистих змін не було.
Зведення за 27.11, надруковане в номері від 29.11. Йдеться про бої гетьманських військ із військами Петлюри (Директорії) на підступах до Києва.
Оть штаба главнокомандующаго всфми вооруженными силами на Украинф
Читано з OCR-тексту. Підписав генерал-квартирмейстер.
27 листопада 1918 р. граф Келлер видав два накази: перший — про розформування козацьких частин, січових стрільців, Чорноморського коша і 2-го Запорізького полку полковника Болбочана, із припиненням видачі цим частинам довольства й платні з 14 листопада; другий пояснював причини його відставки — Келлер писав, що може воювати за єдину Росію, але не за федерацію.
27 листопада 1918 р. граф Келлер видав два останні накази: про розформування козачих частин, січових стрільців, Чорноморського коша та 2-го Запорізького полку (яким командував Балбачан) з припиненням їм постачання, і прощальний, де пояснив відставку тим, що міг служити лише за єдину Росію, а не за федерацію.
він міг-би скласти свою голову тільки за єдину Росію, а не за федерацію
Перелік частин в OCR частково пошкоджений.
27 ноября графъ Келлеръ издалъ два приказа: первый о расформированіи казачьихъ частей, сѣчевыхъ стрѣльцовъ, черноморскаго коша и второго запорожскаго полка
За повідомленням «Нової Ради».
27 листопада 1918 р. повстанці взяли Полтаву, наступного дня до міста ввійшли частини Запорізького полку П. Болбочана. На бік Директорії переходили урядові частини й повстанські загони отаманів Ангела, Зеленого, Григор'єва.
27 листопада загони повстанців взяли Полтаву
Протягом останніх днів у будинку Українського державного університету в Києві реквізували спочатку третій, а потім і другий поверх; усі наукові й адміністративні установи університету тіснилися тепер на першому поверсі.
реквізовано спочатку третій, а потім і другий поверх будинку українського державного універсітету в Київі.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
27 листопада 1918 р. міністр внутрішніх справ Ігор Кістяківський прийняв двох представників ради німецьких солдатських депутатів, які просили інформації про загальне становище в Україні.
Учора два представники ради німецьких депутатів були приняті міністром внутрішніх справ Іг. Кістяковським.
27 листопада 1918 р. вранці новопризначений головнокомандувач князь О. М. Долгоруков приступив до виконання обов'язків і того ж дня довго перебував у гетьманському палаці.
Учора вранці новопризначений головнокомандуючий кн. О. М. Долгорукий вступив у виконання своїх обовʼязків. Учора ж він був у гетьманськім дворці
Петлюра видав наказ, у якому заявив, що відмовляється від вступу до Києва, вважаючи захоплення української столиці для себе неістотним; «Вечер» назвав це визнанням «винограду надто зеленим».
Петлюра издалъ приказъ, въ которомъ заявляетъ, что онъ «отказывается» отъ вступленія въ Кіевъ
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
27 листопада 1918 року о 1-й годині дня відбулося представлення чинів штабу новому головнокомандувачеві князю Долгорукову.
Сегодня, въ 1 ч. дня, состоялось представленіе чиновъ штаба новому главнокомандующему князю Долгорукому.
Добровольці (Добровольча армія) біля станції Борщі під Одесою стримали наступ петлюрівців з боку Слобідки; втрати добровольців — один зниклий безвісти, один поранений.
Добровольці одстояли лінію
Не Київ, але той самий конфлікт Директорії з гетьманськими силами.
Під Києвом на лінії Мишоловка – Монастирський хутір – Крюківщина – Гатне – ст. Жуляни – Білогородка йшли наступи на Червоний Трактир і Голосіївський скит; широкий наступ 27 листопада 1918 р. від Монастирського хутора до Дніпра за участю куреня Дніпровців (дивізія отамана Зеленого) і Низових козаків провалився — селянські курені розбіглися.
широко закроєний наступ 27 листопада на відтинку 1-го і 2-го куреня 1-го полку Січових Стрільців від Монастирського Хутора по Дніпро
25 листопада 1918 р. німецький курінь, що йшов зі Святошина на ст. Боярка, через непорозуміння потрапив під обстріл гармат чорноморців біля Білогородки; 26 листопада німці кинули три курені з кіннотою і гарматами, які 27 листопада вдарили в тил лівому крилу повстанців біля Шпитьок – Горенич; бій із великими втратами. Німці вимагали відкрити шлях на Фастів і Козятин для евакуації.
Зараз же 26 листопада німці кинули три курені піхоти при кінноті й гарматах, які вдарили 27 листопада з-заду на ліве крило повстанських військ в напрямку Шпитки - Гореничі.
27 листопада 1918 Гетьман зняв Келлера (той мав намір підпорядкуватися Денікіну і стати диктатором; серед його офіцерів готувалася змова) і призначив головнокомандувачем генерала Долгорукова, ворожого Добровольчій армії; Долгоруков навіть заарештував денікінського представника ген. Ломновського за інтриги в Києві.
Тому яже 27. па- долиста Гетьман усунув Келлера і призначив на його місце генерала Долгорукого
Князь О. М. Долгоруков, 1918 р. голова військової монархічної партії в Києві, 27 листопада 1918 р. призначений головнокомандувачем військ гетьманату проти Директорії (замість генерала Келлера); заарештував представника Денікіна генерала Ломновського за інтриги в Києві; після зречення гетьмана оголосив капітуляцію й поїхав до Одеси.
27 листопада 1918 р. призначений Головнокомандуючим військами Гетьманату у боротьбі з Директорією (замість ген.Келлера).
27 листопада 1918 року до київської німецької солдатської ради прибув уповноважений Петлюри поручик Вас. Чорний для переговорів про умови невтручання німців у бої; рада висунула умови: Київ та околиці не мають зачіпатися боями (зона 30 верст навколо міста, яку петлюрівці не мають права переходити), залізниці служать для перевезення німецьких військ, потяги з продовольством для Києва пропускаються безперешкодно, біля залізниць слід уникати зіткнень. Відповідь мала надійти до 11:45 ранку 28 листопада.
1) Кіевъ и его окрестности не должны быть затронуты боями. Устанавливается зона 30 верстъ въ окружности, преступать границу которой войска Петлюры не имѣютъ права.
Товариша міністра закордонних справ Галіпа викликав до прямого дроту французький дипломатичний представник Ено: в Одесу прибуло кілька англійських міноносців, очікують значної кількості союзних кораблів; на борту одного — командувач військ Південного фронту генерал Баллард (в газеті «Балар»). Ено назвав це початком відбудови Росії.
Ено ... повідомив його, що сьогодня вранці в Одесу пріїхало кілька англійських міноносців
У Київській німецькій раді солдатських депутатів ухвалено резолюцію, щоб німецьке військо, що їде додому, вивозило лише необхідне знаряддя, аби не обтяжувати зруйнований залізничний транспорт на Україні. Депутація III німецького батальйону просила раду вплинути на німецьке командування й український уряд, щоб удвічі збільшити транспортні кошти для евакуації.
В Київський німецький совдеп з'явилась депутація III-го німецького батальона
27 листопада командувач англійської ескадри адмірал Нельсон заявив депутації від земства й міста, що прихід союзників до Чорного моря несе «мир, лад та спокій», але до визнання урядів півдня Росії англійським урядом адмірал мусить утримуватися від офіційних візитів до урядових установ; під час підняття прапора на «Сюперб» виконали англійський, французький та російський гімни.
Приход союзників в Чорне море несе для руського народа мир, лад та спокій.
Новина з півдня, передрукована Києвом як частина загальноукраїнського контексту.
27 листопада 1918 року 6-та сотня СС вела бій під Мишоловкою біля Києва під час повстання проти гетьмана.
Епізод з повстання проти гетьмана Скоропадського 27. XI. 1918 p. II. 6-а сотня СС.
Анотація бібліографії до замітки Д.Г. «6-та сотня СС під Мишолівкою».
Назустріч Петлюрі з Києва було висунуто роти дружини Святополк-Мирського і сердюцької дивізії; розбиті між Мотовилівкою і Васильковом, вони відійшли до Жулян (10 верст від Києва) і зайняли там оборонну позицію. Петлюрівці зупинилися біля Боярки.
были разбиты и отошли к Жулянам, в 10 верстах от Киева
автор уривка: Денікін. Денікін датує події за старим стилем (Харків узято Болбочаном у ніч на 5 листопада ст. ст.); дату бою точно не зазначено, 14 листопада — дата виступу німців із Києва.
25 листопада німецький полк, що йшов до Боярки, обстріляли гармати повстанців, і він зазнав значних втрат; 27 листопада німці силами трьох піхотних полків із кавалерією й артилерією завдали удару по лівому флангу військ Директорії; командування січовиків попросило перемир'я.
Німці не пускають більшовиків до Гомеля, бо залізничний вузол потрібен їм для евакуації війська до Німеччини; представники німецької солдатської ради заявили, що німецькі солдати залишаться нейтральними, але братимуть участь в охороні залізниць.
німецькі салдати зостануться як і перше нейтральними, але вони приймуть участь в охороні залізниць
У Новоросійську почалося завантаження на пароплави польських загонів, сформованих на Дону (генерал Желіговський), які перевезуть до Одеси, а звідти — в Польщу. Повідомлення в київській газеті.
В Новоросійському почалась погрузка на пароплави польских отрядів
Подія поза Києвом.
Французький консул Ено повідомив товариша міністра закордонних справ Галіпа, що союзне командування прискорює відправку на Україну значних сил: до Києва буде послано більше ніж дивізію, переважно англійців (повідомлення УТА).
В Київ буде послано відділ кількости, більше дівізії, переважно англійців
Чутка/офіційне повідомлення про плани; здійснення не підтверджено.
Одержана в Києві звістка: радянське радіо подає, що більшовики захопили Гомель і Коренево; міністерство це не підтвердило; спробу зв'язатися по прямому дроту з Гомелем не вдалося здійснити.
Побалакать по прямому дротові з Гомелем не вдалось
Друге уточнення до відомості про Гомель на с. 3.
У Луганськ, Дебальцеве, Макіївку та Юзівку прибула бригада донських козаків (повідомлення в київській газеті).
В Луганськ, Дебальцево, Макаївку і Юзовку прибула бригада донських козаків
Поза Києвом; контекст військових рухів на Україні.
14 листопада німецькій головній квартирі вдалося висунути зі складу київського гарнізону 3 батальйони з артилерією до Фастова; німці перекинули передові частини петлюрівців біля Білгородки, але наступного дня представники штабу і солдатської ради уклали з ними перемир'я.
14 ноября ей удалось двинуть против петлюровцев из состава киевского гарнизона 3 батальона с артиллерией к Фастову
автор уривка: Денікін; стиль дат старий (за контекстом).
27 листопада Петлюра перебував у Феофанії під Києвом, де його штаб розробляв план прориву до столиці через Пущу-Водицю; з боку Трипілля на Бориспіль висунувся загін у 1500 повстанців, щоб перерізати сполучення Київ – Полтава. З Галичини на допомогу прибув 19-й артилерійський полк (ім. Грушевського).
Петлюра цього дня перебував у Феофанії під Києвом
ЦДАВО, Ф. 1216, Оп. 1, Спр. 71, Арк. 195 зв.–197 зв.
Газета німецької солдатської ради надрукувала заяву, що єдиний намір німців — забезпечити надійну й планомірну відправку на батьківщину, а до самої відправки вони підтримуватимуть спокій і порядок, постачання населення та охорону залізниць; рух на Фастів очікувалося відновити найближчими днями.
Единственное намѣреніе нѣмцевъ заключается въ обезпеченіи себѣ надежной и планомѣрной отправки на родину.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За даними «Вечера», біля Києва головні сили петлюрівців розташовувалися вздовж Південно-Західної залізниці за Бояркою: у Білій Церкві — не більше 800 січовиків, на станції Фастів — близько 1000 осіб і 3 гармати; постачання повстанців було жалюгідним, санітарного потяга не мали.
Въ Бѣлой Церкви сѣчевиковъ не болѣе 800. На ст. Фастовъ — около 1000
OCR сильно перемішаний.
У ніч з 26 на 27 листопада та вдень 27 листопада 1918 року німецькі й добровольчі частини за планом командування почали наступ по всьому фронту проти петлюрівців; німці вийшли до Святошина, рушили на південний захід і за добу зайняли весь район від Святошина до Білогородки, а добровольці оточили частину петлюрівської армії.
Въ теченіе сутокъ нѣмецкими войсками былъ занятъ весь районъ отъ Святошина до Бѣлгородки.
Українська Держава офіційно спростувала чутки, що в німецькому гарнізоні поширюють, ніби уряд навмисно затримує вивезення німецьких військ на батьківщину, не даючи вагонів. Уряд від свого імені й імені Гетьмана заявив, що вживе всіх заходів для полегшення повернення німецьких військ (текст німецькою й українською).
Diese Gerüchte sind so sinnlos
Німецькомовне урядове оголошення сильно пошкоджене OCR; у ньому йдеться про чутки серед німецького гарнізону й готовність уряду полегшити повернення дому.
Відомості Міністерства внутрішніх справ про становище на місцях: у Бердичеві спокійно; в Сарнах німці виступили проти повсталих; поблизу Житомира грабіжницькі ватаги; в с. Іванкові грабіжники вбили 4 німецьких солдатів; слов'яносербський повіт і частину Бахмутського зайняв відділ Добровольчої армії; у Прилуцькому, Лубенському повітах і на станції Гребінка проти ватаг діють варта та україно-німецькі відділи.
В селі Іванькові грабіжники забили 4 німецьких салдатів
Подія поза Києвом; дату вчорашнього дня подано за дату номера.
Начальник Київської добровольчої дружини генерал Л. Н. Кирпичов оголосив наказ: після особистого огляду частин, команд і приміщень дружини він переконався, що за недовгий час створено основну силу, яка забезпечить Києву потужну організацію для захисту й безпеки мирного населення; він подякував штабу, начальникам відділів і районів.
Начальникь Киевской добровольческой дружины генераль Л. Н. Кирпичевь опубликоваль слідуюшій приказь
Читано з OCR-тексту. Дата наказу не вказана; дата номера.
Згідно з відомостями в міністерстві закордонних справ, німецьке командування звернуло увагу на необхідність швидше відновити залізничне сполучення; з Києва терміново відправлено німецькі частини, які очищають лінію Київ—Фастів. Вважають, що рух головною лінією Київ—Одеса відновлять протягом найближчих трьох днів.
германскіе части; посліднія спішно очишають желізнодорожныя линіи Кіевь-Фастовь
Читано з OCR-тексту. Прогноз про три дні — відомості газети, не гарантований факт.
Наказ № 723 від 27 листопада 1918 р.: оскільки платня військово-службовців більше не ділиться на «жалованье» та «столові», для визначення часу, з якого належить повна платня за штатом особам, призначеним на посаду, слід користуватися статтями, що стосуються «жалованья» (книга XIX Зводу військових постанов 1869 р., вид. 1910 р.).
Поваяк платня, яку одержують військово-служачі, не розділяється тепер на «жалованье» та «столовыя»
Читано з OCR-тексту. Дрібний наказ з грошового забезпечення; цифр немає.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Мінський комендант граф Мандельслоу оголосив наказ про підвищені грошові нагороди тим, хто зловить злочинців, які псують залізничний шлях (повідомлення в київській газеті).
наказ мінського коменданта графа Мандельслоу про призначення підвищених грошових нагород
Поза Києвом.
Генерал Литовцев зі своїм загоном зайняв станцію Бахмач-Товарна, повідомила УТА; у цей час на інших ділянках уряд доповідав про розгром повстанців біля станції Сарни.
Генераль Литовцевь заняль со своимь отрядомь ст. Бахмань-Товарнал.
Читано з OCR-тексту. Не київська подія; в OCR прізвища й назви станцій частково зіпсовані.
Офіційний відділ «Армії» публікує накази Української Держави з військових призначень і підвищень (наказ від 4 вересня 1918 року за підписом гетьмана Павла Скоропадського): присвоєння рангів хорунжих і значкових у 1-му пішому Запорізькому імені гетьмана Петра Дорошенка полку та інших частинах.
1-го пішого Запоріжського імені Гет - мана Петра Дорошенка
Читано з OCR-тексту. Сторінка 4 дуже зіпсована; імена й чини окремих осіб не відтворені.
Наказ № 729: при Головному військово-ветеринарному управлінні засновано Науково-ветеринарний комітет; штатним членом призначено полковника Михайла Лавриновича (ветеринарний лікар, магістр ветеринарних наук), нештатними — полковників Федора Клісенка, Костя Шевандіна, Івана Селіцького, Миколу Троїцького й генерального хорунжого Андрія Фальчевського.
При Головному Військово-Ветеринарному Управлінню закладається ... Науково Ветеринарний Комітет
Читано з OCR-тексту. Прізвища читаються не повністю; наказ датовано в межах 27 листопада.
Оголошення: загублено членську книжку кооперативу Міністерства продовольчих справ на ім'я Співака; її належало вважати недійсною.
Загублена членська книжка кооперативу міністерства продовольчих справ на імʼя Співака. Лічити не дійсною.
27 листопада 1918 р. в Міністерстві закордонних справ у Києві підписано економічний договір України з Кубанським краєм; одночасно в Міністерстві харчових справ тривали наради представників України і Грузії щодо торговельно-економічного договору.
Учора в міністерстві закордонних справ підписано економичний договір України з Кубанським краєм.
27 листопада 1918 року Директорія оголосила ноту до «демократії всіх народів світу, особливо демократії Антанти», запитуючи, на якій правовій підставі Франція втручається у внутрішнє життя України, і звинувачуючи Антанту в підтримці «буржуазно-поміщицької реакції».
on November 27 it announced the issuance of a note to "the democracy of all nations of the world especially the democracy of the Entente."
Автор датує події за новим стилем.
Гетьман затвердив ухвалений радою міністрів закон про оподаткування чужоземних товариств і компаній: ті, що діяли і в Україні, і за кордоном (зокрема з правліннями поза Україною), мали виділити на 1 січня 1919 р. окремі капітали для операцій в Україні і подавати окремі звіти; оподаткування починалося з 1918 окладного року.
щоб вони виділили на 1-ше січня 1919 року з основних капіталів визначені суми для провадження операцій
Військовий міністр оголосив, що право реквізувати автомобілі має виключно начальник головного інженерного управління, а купівля зброї, військового спорядження, літальних апаратів та іншого військового майна приватними особами й громадськими організаціями без дозволу заборонена.
право реквізувати самоходи надано ... виключно начальнику головного інженерного управління ... купівля предметів зброї, військового обряджування, повітряних апаратів ... забороняється всім приватним особам
Офіційне виправлення: в опублікованому наказі Гетьмана про призначення князя Долгорукова головнокомандувачем помилково пропущено рядки «вся територія України продовжує залишатися театром воєнних дій, і тому всі цивільні влади підпорядковуються генерал-лейтенантові Долгорукову»; наказ контрасигнував військовий міністр генерал-лейтенант Шуцький.
«вся территорія Украины продолжаетъ оставаться театромъ военныхъ дѣйствій и потому всѣ гражданскія власти подчиняются генералъ-лейтенанту Долгорукову».
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У зв'язку з призначенням особливого головнокомандувача та оголошенням краю на воєнному стані «Вечер» порушив питання про взаємини цивільної й військової влади, особливо в Києві, де зосереджені всі центральні урядові установи: за чинним Положенням про польове управління військ 1914 року головнокомандувачеві підпорядковуються всі цивільні влади.
возникаетъ весьма важный вопросъ по установленію взаимоотношеній властей гражданскихъ и военныхъ, въ особенности въ Кіевѣ
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Уряд розробляв законопроєкт про забезпечення сімей солдатів, полеглих у боях з петлюрівськими бандами.
Правительствомъ разрабатывается проектъ объ обезпеченіи семей солдатъ, павшихъ въ бою съ петлюровскими бандами.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Рубрика «Урядове оголошення» («Regierungsanzeige») подана в номері двома мовами — німецькою та українською — як офіційне повідомлення Українського уряду для німецького гарнізону в Києві.
REGIERUNGSANZEIGE
Німецький текст на с. 1 пошкоджений OCR; українська версія повна на с. 4.
Український уряд заявив від імені гетьмана, що чутки серед німецького гарнізону, нібито уряд навмисне затримує відправлення німецьких військ на батьківщину, не надаючи рухомого складу, безглузді й вигадані зі злого наміру; Українська Держава не зацікавлена тримати німецькі війська на своїй території.
Слухи эти настолько безсмысленны, что только злонамеренность могла ихь придумать.
Читано з OCR-тексту. Офіційне повідомлення уряду, надруковане 27 листопада 1918 року; дата заяви точно не вказана.
Німецьке командування в Києві видало наказ щодо всіх залізничних ліній України: рух має відбуватися під наглядом і керівництвом українського міністерства шляхів сполучення; втручання сторонніх органів, особливо комісарів будь-якого роду, заборонене й у разі потреби усуватиметься військовою силою. Наказ за розпорядженням міністра шляхів вивішено на всіх станціях і в залізничних майстернях.
Вмёшательство постороннихь органова, вь особенности всякаго рода комиссаровь запрещено и должно бать вь случав необходимости устраняемо военной силой
Читано з OCR-тексту. Дата наказу не вказана; дата номера.
Заяви французького дипломатичного представника Енно (Одеса): за прямим дротом з міністром закордонних справ І. Є. Афанасьєвим і товаришем міністра А. М. Галіпом він запитав, чи забезпечені союзні війська в Україні продовольством і чи готуються в Києві приміщення для союзних загонів; Антанта визнає лише уряди, які стоять за порядок у всій Росії, ставиться різко негативно до тих, хто пішов на угоду з більшовиками, і тому визнає чинний український уряд на чолі з гетьманом.
держава Согласія намфрены при- знавать только правительства, которое конкретно стоить на точкі зрінія сохраненія порядка
Читано з OCR-тексту. Розмови відбулися «третього дня ввечері» (27 листопада). Деякі слова пошкоджені: «Афанасьєв», «Галіп» прочитано з OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Гетьман затвердив ухвалений радою міністрів закон про примусове відчуження майна для військових потреб: порядок винагороди власників і складання актів про закріплення нерухомого майна за статтями цивільних законів (т. X, ч. 1, ст. 525-594); окремий наказ стосується військово-польових судів.
принудительнаго отчужгенія имущества
Читано з OCR-тексту. Текст про закон розбитий колонками; зміст реконструйовано дуже приблизно.
Одеське міське управління видало відозву до населення, що загрожує карою за купівлю й участь у розкраданні військового майна.
загрожуючи карою за купівлю і участь в розкраданні військового майна
Не Київ.
За повідомленням «Последних Новостей», наказом головнокомандувача графа Келлера стан облоги в Києві знято, а винних у його незаконному оголошенні притягнуто до відповідальності.
на підставі наказу головнокомандующого гр. Келлера, — пишуть „Посліднія Новости" — стан облоги в Київі знято і винних у його незаконному опублікуванні потягнуто до відповідальности.
Текст колонки сильно перемішаний OCR; Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Замість генерала графа Келлера головнокомандувачем усіма збройними силами України призначено генерал-лейтенанта князя Олександра Миколайовича Долгорукова; 27 листопада 1918 року вранці він приступив до обов'язків і відвідав палац.
Назначенный главнокомандующимъ всѣми вооруженными силами Украины, вмѣсто генерала гр. Келлера, ген.-лейт. князь Александръ Николаевичъ Долгорукій
Український посланник у Берліні барон Ф. Р. Штейнгель призначений завідувачем швейцарською дипломатичною місією із залишенням на попередній посаді.
Українського посланника в Берліні барона Ф. Р. Штейнгеля призначено завідуючим швейцарською дипломатичньою місією
Наталя Дмитрівна Ніковська, дружина редактора «Нової Ради» Андрія Васильовича Ніковського, гречанка за походженням, що виросла в Україні, хворіла на серце і їхала лікуватися до Швейцарії, померла в Берліні в готелі «Еліт» від «іспанки», що тиждень тримала її в температурі 40°; звістку телеграф приніс 27 листопада 1918 р.
Н. Д. скінчила своє життя в Берліні в готелі „Еліт" од еспанки, котра біля тижня тримала її в температурі 40°.
Некрологи написали Ол. Саліковський і Сергій Єфремов; співчуття також висловили Н. Суровцова, А. Яковлів, І. Мірний, М. Левицький та інші.
27 листопада 1918 р. помер студент Університету св. Володимира Микола Орловський, поранений біля університету; про час похорону й винесення тіла з церкви Олександрівської лікарні родина обіцяла сповістити окремо.
дочасну смерть 27 листопаду коханого Миколи Орловського, студента Унів. св. Володимира, пораненого біля Універсітету
Наказом Гетьмана звільнено від посади за проханням товариша міністра торгу і промисловості Володимира Олександровича Ауербаха; звільнено також посла Української держави в Болгарії Олександра Шульгіна.
звільняються від посади, згідно проханню, товариш министра торгу і промисловости Володимир Олександрович Ауербах
За повідомленням «Вечера», під час більшовицького панування в Києві (початок 1918 року) було вбито сина князя Долгорукова — офіцера кавалергардського полку.
Въ большевистскіе дни въ Кіевѣ былъ убитъ сынъ князя, офицеръ кавалергардскаго полка.
Подію датовано приблизно (січень–лютий 1918 р.).
Після розмови з Галіпом Енно викликав по прямому дроту секретаря французького консульства в Києві пана Мулена й дав вказівки відновити діяльність консульства та організувати захист інтересів французьких та інших союзних громадян у Києві до приїзду самого Енно.
секретаря французскаго консульства вь Кіевь, г. Мулена
Читано з OCR-тексту. Прізвище читається як «Мулен» з OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Віце-директор департаменту дипломатичних зносин міністерства закордонних справ Оренчук призначається українським консулом у Мюнхені.
Оренчук назначается Укра- инскимь консуломь вь Мюнхень.
Читано з OCR-тексту. Прізвище читається як «Оренчук» з OCR.
Наказом графа Келлера встановлено добові для військових цензорів; Київ належав до місцевостей першого розряду, де старший цензор поштово-телеграфних установ отримував 15 крб, а старший цензор друкованих творів — 18 крб за добу.
Старший цензор. Перше. Почтово-телеграфних установах перший розряд 15 карбованців ... По цензурі друкованих творів перший розряд 18 карбованців
Молодший військовий цензор у місцевостях першого розряду (зокрема в Києві) отримував добові 12 крб у поштово-телеграфних установах і 15 крб — у цензурі друкованих творів; цензори пошти чергували змінами по вісім годин.
для молодших цензорів 1) в почтово-телеграфних установах перший розряд 12 карбованців ... 2) По цензурі друкованих творів: перший розряд 15 карбованців
Базарні ціни в Києві 27 листопада: фунт чорного житнього хліба — 2 крб.
На Київських базарах 27 листопаду були такі ціни на харчові продукти: хунт чорного житнього хліба 2 карб.
Фунт білого житнього хліба на київських базарах 27 листопада коштував 2 крб. 40 коп.
житиього білого 2 крб. 40 коп.
Фунт білого пшеничного хліба — 3 крб. 50 коп., французька булка — до 2 крб. (27 листопада).
пшеничного білого 3 карб. 50 к. Французька булка до 2 карб.
Пуд житнього борошна на київських базарах 27 листопада — 70 крб.
Пуд житного борошна 70 карб.
Риба на київських базарах 27 листопада — від 7 до 9 крб. за фунт.
Риба від 7 до 9 карб. хунт.
Ціна діапазоном 7–9 крб.; у полі amount — середина.
Картопля — 65–70 коп. за фунт, до 25 крб. за пуд (27 листопада).
Картопля 65-70 к. хунт, пуд до 25 карб.
Діапазон 65–70 коп. за фунт; пуд — до 25 крб.
Десяток помідорів на київських базарах 27 листопада коштував 10 крб.
десяток помидорів 10 карб.
Фунт цибулі на київських базарах 27 листопада коштував 90 коп.
хунт цибулі 90 коп.
Фунт масла на київських базарах 27 листопада коштував 30 крб.
хунт масла 30 карб.
Пляшка молока на київських базарах 27 листопада коштувала до 5 крб.
пляшка молока до 5 карб.
Оголошення: перше повне зібрання творів Тараса Шевченка за редакцією Богдана Лепкого у 3 томах; том I (544 с., 83 малюнки, монографія Б. Лепкого про життя й твори та «Кобзар» до першого арешту) надійшов у продаж за 12 крб.; все видання має вийти до Різдва; склад — книгарня Т-ва «Друкарь», Київ, Хрещатик 50.
Перше повне зібрання творів Тараса Шевченка за редакцією Богдана Лепкого, в трьох томах ... Том перший поступив у продаж, ціна 12 крб
Десяток яєць на київських базарах 27 листопада — 10 крб.
десяток яець 10 карб.
Оголошення видавництва (Київ, Хрещатик, 45): Гр. Коваленко, «Оповідання з української історії для початкових шкіл», вид. IV — 3 крб. 80 коп.
Гр. Коваленко. Оповідання з укр. іст. для початкових шкіл IV вид. 3 р. 80 к.
Співвіднесення ціни з назвою за OCR приблизне.
Оголошення видавництва (Київ, Хрещатик, 45): Л. Боровиковський, «Байки» — 1 крб. 40 коп.
Л. Боровиковський. Байки 40 к. Гр. Копаленко, Оповідаіл
У №195 OCR показує «40 к.»; чіткіше читання «1 р. 40 к.» — у №197.
Французька булка на київських базарах 27 листопада коштувала до 2 крб.
Французька булка до 2 карб.
Пуд пекльованого (пеклеваного) борошна — 140 крб. (27 листопада).
пекльдваного 140 карб.
Шаткована капуста — 1 крб. 10 коп. (за фунт) на київських базарах 27 листопада.
Капуста шаткована-1 карб. 10 к.
Одиницю ваги в тексті не названо, імовірно фунт.
Корінець хрону на київських базарах 27 листопада — до 1 крб. 50 коп.
корінець хріну до 1 карб, 50 к.
Фунт дріжджів на київських базарах 27 листопада коштував 20 крб.
хунт дріжчів 20 карб.
Ціна окремого номера «Відродження» 27 листопада 1918 р. — 90 шагів (45 коп.).
на 90 шагів (45 нoм.)
1 крб. дорівнював 2 гривням (200 шагів), тож 90 шагів = 45 коп.
Оголошення: ціна окремого числа газети «Слово» — 30 коп. (60 шагів).
Ціна окрем. номеру 30 к. (60 шаг.)
Оголошення: передплата на «Слово» з пересилкою й доставкою — 7 крб. на 1 місяць, 14 крб. на 2 місяці, 21 крб. на 3 місяці; приймається з 1-го та 15-го числа до кінця 1918 року.
на 1 місяць-7 карб.; на 2 міс.-14 карб.; на 3 м/с.-21 карб.
Оголошення: рядок петиту в рекламному відділі «Слова» коштує 3 крб. 50 коп. (7 грн), у тексті — 10 крб.; для шукачів праці — 50 коп. (1 грн) за рядок.
за рядок петіту ... 3 карб. 50 коп. (7 гр), ... в тексті-10 карб. ... праці-50 коп. (1 гр) за рядок
Стовпці розірвані OCR; точні умови для шпальт не відновлено.
Оголошення: плата за рядок петиту в газеті «Армія» перед текстом становить 4 карбованці.
За рядок петиту поперед тек-сту: 4 карб.
Читано з OCR-тексту. Колонки шапки змішані; суму читано з OCR, ймовірне читання «4 карб.».
Оголошення: плата за рядок петиту на останній сторінці газети «Армія» становить 3 карбованці.
на останній сто-рінці: З карб
Читано з OCR-тексту. Цифру «З» прочитано як 3.
Часник на київських базарах 27 листопада — 4 крб. (за фунт).
часнику 4 карб.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення видавництва (Київ, Хрещатик, 45): «Твори» Мод. Левицького, т. 1 — 5 крб. 50 коп.
Мол. Левицький, твори 1 т 5 р. 50 к
Оголошення: «Порадник» для діячів позашкільної освіти, видання Міністерства освіти, коштував 3 крб. 50 коп.; продавався в книгарні Т-ва «Друкарі», Хрещатик 50. Там же — «Українська граматика» А. Верла для середніх та вищих початкових шкіл.
ПОРАДНИК ... видання Министерства Освіти, ціна 3 р. 50 к. ... замовляти в книгарні Т-ва «Друкарі» Київ, Хрещатик 50.
Призначення «Порадника» та граматика Берла відновлено з уламків.
Оголошення: передплатна ціна «Армії» до кінця 1918 року — 24 карбованці, на 1 місяць — 12 карбованців (за читанням шапки: «Підписна ціна»; точне розміщення сум у колонці нечітке).
До кінця 19:8 р. : На 1 місяць
Читано з OCR-тексту. У номері 19 суми в шапці змішані; те саме читається чіткіше в №20 («24 карб» до кінця 1918 р., «12 карб» на місяць).
Наказом № 726 від 27 листопада 1918 р. генеральних значкових Родкевича, Гришкова та генеральних хорунжих Буняківського й Дромова (прізвища за OCR) прикомандировано до Головної шкільної управи для детального опрацювання положень про військові школи й кадетські корпуси «з утриманням добових по 30 карбованців на добу».
з утриманням добових, по 30 карбованців на добу
Читано з OCR-тексту. Прізвища в OCR зіпсовані; добові — 30 крб на добу.
Через закриття українського дитячого садка, що працював у двох кімнатах Українського клубу, спілка батьків подала скаргу міністрові освіти: попри наказ генерала Келлера, клуб не звільняли від реквізиції.
З приводу закриття українського дитячого садка, що функціонував у двох кімнатах українського клубу, спілка батьків подає скаргу міністрові освіти
Учительське бюро праці просило тих, хто отримав посаду через бюро і прослужив чотири місяці, внести відсоток від місячної платні, а тих, хто подавав заяви до 1 жовтня, — повідомити, чи вони ще шукають посади.
Учительське бюро праці просить тих осіб, котрі одержали посади через бюро праці й прослужили вже чотирі місяці, вносить % від місячної платні.
Розпорядження про закриття вищих навчальних закладів Києва ще не скасоване; цього тижня очікувалося відновлення занять на Вищих жіночих курсах, а професура університету вважала відновлення недоцільним, бо до кінця семестру лишалося 3 тижні.
Распоряженіе о закрытіи учебныхъ заведеній еще не отмѣнено. На этой недѣлѣ ожидается открытіе занятій на высшихъ женскихъ курсахъ
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Через мобілізацію у вищих навчальних закладах Києва залишилося дуже мало студентів.
въ связи съ призывомъ въ учебныхъ заведеніяхъ осталось очень мало студентовъ.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Сьогодні, 27 листопада, на фронт від'їжджає харчово-перев'язочний потяг, обладнаний коштом управління Південно-Західних залізниць; обслуговуватимуть його виключно добровольці.
Сьогодні відʼїзжае на фронт харчово-перевязочний потяг
Продаж горілки в Києві, відкритий кілька днів тому, припинився через витрату всього запасу на складах; відновлення залежить від розпорядження вищої військової влади, яка вважає продаж горілки в цей час небажаним.
Припинення продажу горілки. Цими днями одкритий продаж горілки, через витрату всього запасу на складах припинився
Відкриттю університету заважала відсутність дров: міністерство виділило значні суми на паливо через спеціальну міністерську комісію, але дрова не доставили, а підрядник відмовлявся постачати; у такому ж становищі опинилися Політехнічний інститут та інші виші, тоді як клінічні й лабораторні заняття тривали, а в університеті йшли державні іспити.
До сего времени дрова не доставлены университету въ необходимомъ количествѣ и нѣтъ возможности отоплять огромное университетское зданіе.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Серед біженців поширювався висипний тиф; Міністерство здоров'я не мало коштів на медичну допомогу, тоді як біженецький департамент, що отримував щомісяця близько 500 000 крб, грошей на медико-санітарну допомогу не давав.
медичної допомоги біженцям, серед котрих тепер поширюється сипний тиф ... біж. д-т, котрий одержує що місяця біля 500.000 карб.
Текст частково пошкоджено OCR.
«Нова Рада» скаржилася, що Український клуб уже чотири дні не може обслуговувати членів, бо досі зайнятий формованими дружинами, незважаючи на наказ графа Келлера звільнити його від реквізиції (повідомлення київських газет у неділю).
Українсьий клуб вже чотирі дні не може обслужувати своїх членів. Не вважаючи на наказ про увільнення помешкання од реквизиції, клуб і досі занятий.
Наказ Келлера про звільнення клубу від реквізиції надрукований у неділю, 24 листопада.
За «Голосом Києва», протягом останніх днів реквізовано спочатку третій, а потім другий поверх будинку Українського державного університету в Києві; усі наукові й адміністративні заклади університету містяться тепер в одному, першому поверсі.
На протязі останніх днів реквизовано спочатку третій, а потім і другий поверх будинку українського державного университету в Київі.
За словами наглядачки «собачої тюрми», щодня фургонами виловлювали на вулицях, найбільше на базарах, від 30 до 150 бездомних собак; їх тримали в цегляному сараї з ґратами, годували, але, як вона казала, «тепер людям не до собак».
30, 60, 150 собакъ собираемъ у насъ въ день. Все съ улицъ. Бездомные. Породистыя рѣже...
Репортаж Ів. Лукаша «Собача тюрма»: наприкінці Васильківської, за шосе й Митрофанівською вулицею, у глухому провулку за колючим дротом містився двір міського підрядника з вивіскою «Городской подрядчикъ. Уборка больныхъ животныхъ и падали»; туди щодня приводили від однієї до п'яти хворих коней.
„Городской подрядчикъ. Уборка больныхъ животныхъ и падали“.
Назва провулку в OCR нечитабельна.
За 18-річним досвідом регента Володимирського собору, заміна жінок хлопцями в церковному хорі непродуктивна й шкодить дітям; у церковних колах Києва ведеться кампанія проти участі жінок у хорах, а діти під час «проводів» привчаються до чайних і пропускають їх по корчмах.
Тепер у церковних колах Київа ведеться кампанія проти участи жінок у церковнім хорі
Прізвище автора частково втрачене в OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: курси П. В. Цукіна (Бульварно-Кудрявська, 24, комерційне училище) пропонують швидку й відповідальну підготовку до екзаменів за курс чоловічої та жіночої гімназій і на звання народного вчителя; відкрито прийом до нової групи, до інших груп прийом припинено; безплатне користування бібліотекою і підручниками, консультації 6–8 год. вечора.
КУРСЫ П. В. ЦУКИНА. Б.-Кудрявская 24 ... Срочная и отвётственная подготовка за курс мужской и женской гимн. и на зван. народныхь учителей
OCR оголошення сильно пошкоджений; деталі приблизні.
Український театр під орудою М. Садовського (Другий міський театр, Олександрівська, 12) 27 листопада 1918 р. ставив «Дві сім'ї», 28 листопада — «Бондарівну»; початок о 7¾ вечора.
Сьогодня 27-го листопада ДВІ СЕМІ. 28-го БОНДАРІВНА ... Початок о 7 3/4 год. веч.
Уточнений репертуар Молодого театру: середа 27 листопада 1918 р. — «Етюди Олеся», четвер 28-го — «Цар Едіп», п'ятниця 29-го — «Кандида», субота 30-го — «Цар Едіп», неділя 1 грудня — «Молодість»; початок о 7 вечора.
Середа 27 ЕТЮДИ ОЛЕСЯ. Четверг 28 ЦАРЬ ЄДИП. П'ятниця 29 КАНДИДА. Субота 30 ЦАРЬ ЄДИП. Неділя 1 грудня МОЛОДІСТЬ. Початок о 7 годині вечора.
Наступного тижня до Києва приїздить Л. Собінов, який дасть два концерти в Театрі Соловцова — 27 листопада і 2 грудня.
На будущей неделе в Киев приезжает Л. Собинов, который даст два концерта в театре «Соловцов»: 27-го ноября и 2-го декабря.
Комісія академіка Вернадського (з питань вищої школи) продовжувала роботу: питання про її скасування порушував колишній міністр освіти П. Я. Стебницький, але після приходу на посаду міністра Науменка воно відпало.
Комиссія академика Вернадскаго ... не прекращаетъ своей дѣятельности и будетъ функціонировать на прежнихъ основаніяхъ.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. В OCR «Бернадскаго».
Київськими російськими газетами останніх днів багато писали про надзвичайний успіх «ясновидця» Дюкло, що відгадує чужі думки; «Відродження» пояснило фокус за статтею академіка Бехтерева з «Русского врача» (1917) про умовні ключі (слова й питання-коди для передачі цифр і предметів).
У київських російських газетах за останні дні багато розповідається про надзвичайний успіх „ясновидця" п. Дюкло, котрий вгадує чужі думки.
27 листопада 1918 року в театрі Соловцова відбувся перший концерт «короля російських тенорів» Л. В. Собінова, що зібрав безліч публіки: він співав Вагнера (розповідь Лоенгріна, пісню Вальтера з «Мейстерзінгерів»), Чайковського (арію Ленського), Римського-Корсакова, Глюка, Пуччіні («Тоска»), Тома, Балакірєва, Аренського, італійські мадригали; акомпанував піаніст Златін, виступав також Бочаров; наступний концерт — 2 грудня.
Вчера въ театрѣ «Соловцова» состоялся первый концертъ «короля русскихъ теноровъ» Л. В. Собинова, привлекшій множество публики.
Анкета «До реформи церковного співу»: диригент О. Д. Кошиць вважає, що українізація церковного співу на основі народних пісень не є єрессю, і пропонує створити при Міністерстві освіти й мистецтв секцію народного церковного співу, Державну капелу та інститут хорових регентів.
Загальний спів у церквах при сучасних обставинах-абсурд
У листопаді 1918 р. київські регенти обговорювали реформу церковного співу: Кошиць пропонує Державну капелу й інститут регентів; Надеждинський вважає державну капелу й регентську школу «страшенно дорогими» і нагадує, що Синодальна школа вимагала 200 000 крб. на рік.
Синодальна школа ще до війни вимагала 200 000 карбованців на рік при готовому будинкові
Йдеться про бюджет до 1914 р.
27 листопада о пів на 6 вечора в Благовіщенській церкві засідала комісія Церковного Собору з українізації богослужіння під головуванням єпископа Діонісія Кременецького; заслухано доповіді священика Г. Филянського про церковне мистецтво на Україні та архімандрита Веніаміна про загальний спів у церкві.
Комісія по Українізації служби Божої. Засідання 27 листопаду, о пів на 6 вечора відкрив голова комісії, єпископ Діонісій Кременецький, в Благовіщенській Церкві.
«Лісову пісню» Лесі Українки в Державному драматичному театрі (Мерингівська, 8) ставив режисер Борис Крживецький; серед виконавців — Іван Замичковський, Грицько Маринич, Василь Кречетов, Марія Махницька, Галина Ніжинська.
Пʼесу ставить Борис Крживецький.
Прізвище режисера в OCR цього номера читається як «Крживецький», у попередньому обірване.
Оперета «Музична комедія» не втрачає надії перебратися до свого театру на Мерингівській, але поки що грає в украй незручному приміщенні «німецького» театру.
Оперета «Музыкальная Комедія» все не теряет надежды перебраться в свой театр на Мерпиговской ... играть вь крайне неудобном поміщеніи «нѣмецкаго» театра.
Цитата з «Голосу Києва» за переказом «Відродження».
У готелі «Франсуа» розпочинає спектаклі кабаре «Пьяний Джим».
А в готелю „Франсуа" починає свої спектаклі кабаре „Пьяний Джимь".
Видано збірник «Поезії» Івана Манжури з біографією, написаною Щукіним (86 с.), ціна 1 крб. 25 коп., Чернігів, 1918 р.; газета подала рецензію з біографією поета.
Манжура. Поезії. З додатком біографії, написаної д. Щукиним. Стор. 86, ц. 1 карб. 25 коп.
Оголошення: 27 листопада 1918 року в театрі Соловцова — концерт Л. В. Собінова за участю М. Бочарова і М. Знатіна; дирекція В. Р. Кугеля; решта квитків у касі театру.
ТЕАТРЪ „СОЛОВЦОВЪ“ СЕГОДНЯ концертъ Л. В. Собинова При участіи М. БОЧАРОВА и М. ЗНАТИНА
Оголошення: 27 листопада 1918 року в театрі «Летюча миша» Балієва — сцена за Гоголем «Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем», «Каприз Богдихана» та інше; квитки від 10 руб. у магазині Нівінського (Хрещатик, 23) і в касі з 7-ї вечора.
Ссора Ивана Ивановича съ Иваномъ Никифоровичемъ сц. по Гоголю ... Капризъ Богдыхана
Л. А. Загаров (державний драматичний театр) отримав запрошення з Берліна приїхати на гастролі з українською драматичною трупою і прийняв його.
Л. А. Загаровымъ получено, между прочимъ, приглашеніе изъ Берлина пріѣхать туда на гастроли съ украинской драматической труппой. Предложеніе его принято.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
До Києва приїхав танцівник М. М. Мордкін, який затримався у Вінниці; його перший вечір призначено на 28 листопада 1918 року.
М. М. Мордкинъ, задержавшійся, какъ у насъ сообщалось, въ Винницѣ, пріѣхалъ въ Кіевъ. Первый вечеръ М. М. Мордкина состоится завтра.
Регент Михайлівського монастиря С. О. Прохор: примусова українізація церковного співу навряд чи корисна; потрібні регентські класи («безграмотність наших регентів вопіюща»); безлюдність духовних концертів пояснює надто висока ціна квитків.
Звичайна безлюдність духовних концертів, в значній мірі, пояснюється ... дуже високими цінами
Оголошення: у Державному драматичному театрі (Мерингівська, 8) у неділю 1 грудня прем'єра драми Гергарта Гауптмана «Візник Геншель», у понеділок 2 грудня «Візник Геншель» удруге; початок вистави о 8 год. вечора; після підняття завіси вхід до зали забороняється.
Неділя 1-го грудня премʼера Гергарт Гауптмана Візник Геншель. Понеділок 2-го грудня Візник Геншель (вдруге) ... Початок вистави о 8 годині вечора ... Після підняття завіси вхід в залю безумовно забороняється.
Назву театру встановлено за №197, де афіша читається чіткіше.
Оголошення: оперета під керуванням Валентетті (Миколаївська, 4) анонсувала виставу в п'ятницю 29 листопада за участю Ланської, Раєвської, Лашковського, Далматова, Розена та прем'єру «Летючої миші» в понеділок 2 грудня 1918 року з винятковим складом виконавців.
Въ понедѣльникъ 2-го декабря ПРЕМЬЕРА!! «ЛЕТУЧАЯ МЫШЬ». Исключ. составъ исполнителей.
Л. В. Собінов розповів про митарства на шляху з Харкова: нова харківська влада спершу категорично відмовлялася випустити його, дозвіл видали лише до станції Ворожба, далі він їхав без жодного дозволу; у Києві співак мав дати кілька концертів, перший — 27 листопада в театрі Соловцова.
Первый концертъ состоится сегодня въ театрѣ Соловцова.
Регент Десятинної церкви М. Д. Надеждинський в анкеті про церковний спів: скептично ставиться до загального співу й до насильної українізації; його хор співає літургію Чайковського, розучує літургію Рахманінова й ораторію «Сім слів Спасителя». Хор не можна тримати на 150–200 крб. субсидії від церкви; Синодальна школа перед війною коштувала 200 000 крб. на рік.
Не можна держати хор на 150-200 карбованців субсідії від Церкви
Подано верхню межу «150–200 карбованців».
Регент Десятинної церкви Надеждинський радить київській громаді наслідувати Київське хорове товариство в приватній ініціативі щодо хорового співу; регент Прохор пропонує поширювати лаврський напів і відкрити регентські класи, а безлюдність духовних концертів пояснює високими цінами квитків.
Приватній ініціативі найкраще йти слідом за Київським Хоровим Товариством
Під час обговорення церковного мистецтва священик Ярошевський розповів про старовинні дерев'яні церкви на Чернігівщині, а архімандрит Тихон наголосив, що українське мистецтво починається в XV–XVI ст.; архімандрит Веніамін вважав головною ознакою українського стилю прагнення внести у візантійський стиль «рідну хатку з стріхою».
Українське мистецтво починається в XV і XVI століття, а не з часів збудування Св. Софії
Дискусія в комісії з українізації; подробиці про Галичину й Буковину опущено.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Український театр під орудою Садовського в Другому міському театрі (Олександрівська, 12) — вистави 28 листопада та наступних днів; початок о 7¾ год. вечора, квитки з 11 до 2 і з 5 до 9 вечора.
Український театр під орудою Садовського ... Четвер 28-го листопада ... БОНДАРІВНА
У OCR афіші різних театрів змішані; назви вистав (Бондарівна, Безталанна тощо) див. у №196 та №197.
Оголошення: «Лісова пісня» Лесі Українки ставили в листопаді 1918 р. кілька разів поспіль (позначено «вдруге» і «втретє», остання вистава — в неділю 1 грудня); початок о 7¾ год. вечора.
ЛІСОВА ПІСНЯ (вдруге) ... ЛіСОВА ПІСНЯ (втрете) ... Початок о 7 год. вечора
OCR сильно пошкоджений; склад виконавців ненадійний, для відтворення дня беремо лише назву й терміни.
Оголошення: Молодий театр (Прорізна, 19) у листопаді 1918 р. ставив «Царя Едіпа» та «Кандіду».
Царь Едіп ... Кандіда
Адресу встановлено за №197.
Оголошення: Дніпровський союз споживчих союзів України видав «Календарі 1919 року» (на три типи, з українським написом і візерунками), особливу увагу приділено змісту та художньому вигляду, художник Михайло Мик...; замовлення приймаються.
КАЛЕНДАРІ 1919 року видання дніпровського союзу споживчих союзів України ... Приймаються замовлення
Прізвище художника обірване в OCR.
Оголошення: драматичний театр на Бульварно-Кудрявській, 26 (тел. 32-57) анонсував «Василису Мелентьєву», 28 листопада — «Солом'яний капелюшок», 29 листопада — прем'єру, 4 грудня вранці за зниженими цінами — виставу; каса з 10 до 2 і з 5 до 9 вечора.
Бульварно-Кудрявская 26, тел. 32-57 ... Василиса Мелентьева ... 28-СОЛОМЕННАЯ ШЛЯПКА ... Касса 10-2 и 5-9 час. веч.
Оголошення в OCR перемішане з оголошенням театру Соловцова.
Київська польська газета «Dziennik Kijowski» (№ 288) заперечувала повідомлення про єврейські погроми в Західній Галичині й Варшаві, називаючи їх «самообороною польського народу» від більшовиків; «Нова Рада» засудила такі загальні обвинувачення цілих народів.
„Не про погроми євреїв ходить, — пише „Dziennik Kijowski", а про самооборону польского народу перед провокаційними виступами большевиків
Українська кооперативна преса налічувала 15 часописів, серед них «Комашня», «Кооперативна Зоря», «Українська кооперація», «Сільський Господар», «Бюлетень Українського народного кооперативного банку», щоденний «Союз», «Будуччина».
До сеї пори маємо такі часописи: 1) Комашня 2) Кооперативна Зоря, 3) Українська кооперація, 4) Сільський Господарь ... 6) Союз (щод.)
Передплата на газету «Відродження» у листопаді 1918 р.: 10 крб. на місяць; передплату приймали щодня, зміна адреси коштувала 50 коп.
Умови передплати: на місяць 10 карб., на 3 місяці 30 карб.. Передплата приймається кожного числа місяця; за зміну адреси 50 коп.
Порівняно з квітнем 1918 р. (6 крб. на місяць) передплата подорожчала.
Номер 195 «Відродження» віддрукувала Державна друкарня на Володимирській, 46; редактор-видавець — П. Г. Певний.
Редактор-видавець П. Г. Певний. ... Державна друкарня, Володимирська 46
Номер «Вечера» від 27 листопада 1918 року вийшов з позначкою «Дозволено військовою цензурою».
Дозволено военной цензурой 27 ноября 1918 г.
Номер 47 «Слова» — видання Міністерства сповідань (редактор І. О. Павельчишин) — дозволено до друку військовою цензурою 26 листопада 1918 р.
Дозволяеться військовою цензурою. 26 листопаду 1918 року
З 27 листопада в Києві при німецькій раді (совіті) почала виходити німецька газета «Українер Цайтунг», яка замінила «Функер Цайтунг» та інші армійські листки.
З вчорашнього дня в Київі почала виходити при німецькому совіті газета «Украйнер Цайтунг»
Передплата на «Відродження» на три місяці коштувала 30 крб.
на 3 місяці
Розцінки на оголошення в «Відродженні»: на першій сторінці 3 крб., на четвертій 2 крб. за рядок за кожен раз; особам, що шукають працю, — 2 крб. за 8 рядків за один раз.
На 1 сторінці 3 карб. на 4 сторінці 2 карб. за один рядок і шпальту за кожний раз. Особам, що шукають працю 2 карб. за 8 рядків за один раз.
OCR розірвав умови друкування оголошень; сенс відновлено за типовою формою.
Редакція й адміністрація «Відродження» містилися на Театральній площі, 48-А, тел. 57-16; редактор приймав з 1 до 2 години, секретар з 1 до 3, контора була відкрита з 9 до 3.
Київ, Театральна площа № 48 А, телефон 57-16. Редактор приймає від 1 год. до 2 годин. Секретарі від 1 год. до 3 годин. Контора відкрита від 9 год. до 3 годин.
Газета «Слово» (щоденна церковно-громадянська часопись), № 47, вийшла в Києві в середу 27 листопада 1918 р.; редакція й контора містяться в Митрополитанському будинку біля Софійського собору, телефон 36-57.
Киів, Середа, 27 листопаду 1918 р.
Адреса частково пошкоджена OCR.
Друкарня А. І. Гросмана на Великій Володимирській, 49 — відділ контори газети «Слово»; редакція приймає від 10 до 4 години, редактор — від 12 до 1.
друкарня А. І. Гросмана, Вел.-Володимирська 49
Години прийому вказано уривчасто.
Шапка газети «Армія» (щоденна військово-морська газета): номер 19, середа 27 листопада 1918 року, перший рік видання. Редакція й контора містяться в Києві на Великій Володимирській, у квартирі 10, телефон 16-43.
В. Возедимирська 23, пов. 10
Читано з OCR-тексту. В OCR номер будинку читається як «23», тоді як відомо, що адреса редакції — Велика Володимирська, 28.
Газета називає більшовизм «ядом» і закликає: «Все для борьбы с ним, все для победы над большевиками!»; просить усіх, хто може, стати до лав армії.
Все для борьбы сь нимь, все для побіды надь большевиками!
Читано з OCR-тексту. Оцінка позиції газети; цитата дослівно за OCR.
Газету «Армія» друкує Державна друкарня на Володимирській, 46; редактор-видавець — П. Дорм… (прізвище обірване).
Державна Друкария. Володимирська 46.
Читано з OCR-тексту. Прізвище редактора в OCR обірване: «Редактор-Видавень П. Дорм».
Номер 20 газети «Армія» дозволено військовою цензурою 27 листопада 1918 року; редактор-видавець П. Дорм… (прізвище обірване).
Дозволе о военной цензурой 27 оября 1918 года.
Читано з OCR-тексту. Місяць прочитано з «оября» як «ноября» (листопад).
Передова «Армії» б'є тривогу: на півночі України знову «згущаються грозові хмари», більшовики стягують сили до українського кордону й, на думку газети, скористаються повстанням Петлюри, який нібито зв'язався з ними й вживає їхні гасла. Газета закликає створити єдину армію й не розпорошувати сили.
На сверь Украины вновь сгу- щаются грозныя тучи
Читано з OCR-тексту. Позиція газети (проурядова, антибільшовицька). Статтю прочитано з OCR із пропусками.
Положення про друк від військово-цензурного відділу штабу головнокомандувача (Київ, 27 листопада 1918 року, підписав підполковник): оголошення в газетах друкують лише перед текстом з повним заголовком і шрифтом, меншим за основний; оперативні зведення штабу головнокомандувача — лише за підписом генерал-квартирмейстера; листування газет із вищими цивільними й військовими посадовими особами друкують лише після попереднього повідомлення військово-цензурного відділу; на аркушах газет після перегляду треба зазначати «Допущено военной цензурой» із датою й годиною.
«Допущено военной цензурой»
Читано з OCR-тексту. Текст розбитий колонками; пункти «1)», «2)», «4)» читаються з пропусками. Названо в тексті «Предписание о печати».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Центральне бюро передплати на всі українські газети й журнали відновило роботу після «минулих руїн і розрухів» у новому приміщенні (раніше містилося в помешканні Центральної Ради); приймає передплату за комісійні 5 %.
Центральне Бюро передплати на всі українські газети і журнали, що раніш містилось в помешканні Центральної Ради, після минулих руїн і розрухів розпочало свою діяльність ... Комисійних 5 проц.
Адреси бюро в OCR спотворені (див. №196: Фундуклеївська; Маріїнсько-Благовіщенська, 123, тел. 50-59).
Оголошення: 1-ше Київське рекламне бюро студентів приймало передплату й оголошення до газет, типографські роботи; відділення на Подолі — Олександрівська, 40.
1-е Кіевское Рекламное Бюро Студентовъ ... Отд. ПОДОЛЪ: Александровская 40
Назва бюро в OCR нечітка.
Шапка №19: прийом у редакції — редактора від 6 години вечора, секретаря від 12 години дня; обіцяно, що «Армія» — щоденна військово-морська газета; передплатна ціна й ціна окремого числа в OCR перемішані (в №20 зазначено: 24 крб. до кінця 1918 р., 12 крб. на місяць, окреме число 50 коп.).
ПРИЙОМИ: у редактора: від 6 до | у секреларя: віп 12 до
Читано з OCR-тексту. Години прийому в №19 обірвані; взято з читання шапки №20.
Стаття М. Крижановського «Мысли по поводу анкеты о будущем устройстве армии» відгукується на коротку анкету на тему «Армія», надруковану в одній з київських газет; автор зазначає характерну рису відповідей, пов'язану зі «лейтенантськими столиками» київських кав'ярень.
вилась краткая анкета на тему «Армі ».
Читано з OCR-тексту. Текст змішано з іншими колонками; назву газети з анкетою в OCR не збережено.
Журналісти й преса обговорювали новину про приїзд союзного флоту до Одеси: 25 листопада в Одесу прибули англійські міноносці, адмірал Баллард заявив, що протягом двох тижнів на Україну прибуде 100 тисяч союзного війська.
Адмирал Баллар сказав, що протягом двох неділь на Україну прибуде 100 тисяч союзного війська.
Повідомлення УТА з Одеси; у Києві сприймалося як частина чуток про допомогу союзників Гетьману.
«Відродження» глузувало з «Нашої Родини», що нібито українські самостійники отримали від Троцького кілька вагонів «справжніх миколаївок» (царських грошей); газета іронічно пропонувала відсипати «Нашій Родині» мішок гроцьких керенок, коли гривень у неї обмаль.
„Наша Родина", напр., вчора сповістила, що українські самостійники одержали від Троцького не більше й не менше, як скілька вагонів справжніх миколаївок.
Йдеться про полеміку київських газет; "миколаївки" — царські кредитні білети, «керенки» — гроші Тимчасового уряду.
В обізнаних колах вважали, що 27 листопада 1918 року населення Києва останній день чутиме артилерійську канонаду, оскільки повстанців буде відкинуто на південь.
Въ освѣдомленныхъ кругахъ полагаютъ, что сегодня населеніе Кіева послѣдній день будетъ слышать артилерійскую канонаду.
Прогноз/чутка, а не факт.
Особа, що прибула до Києва з Білої Церкви (резиденції «петлюрівської Директорії»), підтвердила чутки про єврейські погроми в Білій Церкві та Фастові: купки темних осіб за сигналом кидалися громити єврейські крамниці; у Білій Церкві погром відбувся в четвер минулого тижня.
подтверждаетъ циркулировавшіе слухи о томъ, что въ Бѣлой Церкви и въ Фастовѣ были еврейскіе погромы.
Свідчення однієї особи; подія поза Києвом, але чутки ширилися в місті.
Патріарх Тихон у зверненні до Раднаркому писав, що «ніхто не відчуває себе в безпеці», усі живуть під страхом обшуків, грабежу, виселення, арешту, розстрілу, що без особливого дозволу не можна ні привезти продовольство, ні найняти квартиру, ні переїхати з міста до міста; «Слово» друкує цей текст як відлуння радянських порядків, що лякають київських читачів.
никто безь особаго разрішенія не можеть провезти себі пропитаніе, нанять квартиру, перебхать изь города вь городь
Текст стосується Радянської Росії; у Києві цитата працює як характеристика настроїв і страхів; примітка видавця не вказана.
Міністерство внутрішніх справ розіслало всім губернським старостам телеграму: прихильники Петлюри й інші вороги порядку поширюють чутки про втечу гетьмана з Києва й повалення уряду та про «реакційну» політику уряду; старостам наказано оприлюднити спростування й вивісити декларацію ради міністрів.
Приверженны Петлюры и др. враги порядка продол- жають распространять слухи о бігствь изъ Кіева Гетмана и свержении суще- ствующаго правительства.
Читано з OCR-тексту. Це спростування чуток; самі чутки про втечу гетьмана — з боку опонентів режиму. Дата телеграми не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Київська преса передала чутку («За словами «Вечера»), що на загальноєвропейській мирній конференції Росію представлятимуть Сазонов, Маклаков, Ізвольський і Покровський (від Червоного Хреста).
По словам «Вечера» на загально европейській мирні конференції представниками Російської Держави будут
Чутка з газети «Вечер».
Радіо Москви 27 листопада повідомило, що в Ясах утворилася група з 9 генералів, які намітили відродження єдиної Росії.
Совітська радіо від 27 листопаду повідомляє
Чутка з більшовицького радіо.
«Слово» передрукувало повідомлення про бійку й масовий розстріл в Орші між червоноармійським полком і місцевою «надзвичайкою»: нібито 40 вбито й сотню поранено, ~300 арештовано, частину розстріляно; «освідомлені люди» розповідають іншу версію.
Але освідомлені люди кажуть, що справа з винним полком була не така
Чутка/пересказ; Орша далеко від Києва.
Наприкінці листопада 1918 року в Києві помітно підвищився курс німецької та австро-угорської валюти; на австро-угорську валюту був попит з боку промислових підприємств, де працювали робітники з Австро-Угорщини.
За послѣдніе дни въ Кіевѣ замѣтно повысился курсъ германской и австро-венгерской валюты.
Положення про штати Поліського духовного правління: єпископ Кременецький одержує 12 000 крб. на рік плюс 3 600 крб. на помешкання, паливо й прислугу, разом 15 600 крб.; єпископ Гомельський — 8 000 + 3 600 = 11 600 крб.; три члени правління та секретар — по 6 000 крб. на рік; троє діловодів — по 3 600 крб.; на утримання канцелярії — 4 800 крб.
річну платню 12,000 карб. ... всього 15,600 карб.
Проєкт статуту про пенсії священно-служителям, ухвалений економічною комісією Собору: за 25 років вислуги — повна пенсія, за 20 — дві третини, за 15 — половина. Повна пенсія: сільському священику 3 600 крб., дияконові 2 700, псаломщику 2 400; настоятелям кафедральних соборів 4 500; ключарям і настоятелям повітових та міських соборів 4 200; соборним і міським священикам 3 900; дияконам і піддияконам 3 300; псаломщикам 2 700 крб.
Повна пенсія сільському священику визначається 3600 крб., діякону 2700 і псаломщику 2400 крб.
Проєкт; закон пропонують ввести з січня 1919 р.
Проєкт статуту про пенсії духовенства передбачає й одноразові допомоги тим, хто полишає службу через хворобу після 1–5 років служби, та родинам померлих (у розмірі річного окладу повної пенсії); при службі на посадах члена консисторії чи благочинного не менше 9 років пенсія збільшується на 300 крб. на рік; закон пропонують ввести з січня 1919 р.
оклад пенсії збільшується на 300 крб. на рік
Проєкт, не чинний закон.
На український національний фонд до контори газети надійшло 25 крб. від Д. М. Скочка; на фонд допомоги Галичині — від товариша міністра Холодного (сума в OCR нечітка, ймовірно 50 або 150 крб.).
Одержано на український національний фонд від Д. М. Скочко 25 карб. На фонд допомоги Галичині від тов. министра Холодного
Згідно з наказом головнокомандувача, опублікованим 27 листопада 1918 року, у Києві створено раду із самооподаткування громадян, яка почала працювати; за словами товариша голови Київського товариства домовласників Б. О. Мармора, її мета — організувати широку громадську допомогу добровольчим дружинам, які потребували спорядження, теплого одягу й харчів; оподатковуватимуть домовласників, фірми та інші приватні й громадські установи.
Образованный во исполненіе опубликованнаго сегодня приказа главнокомандующаго совѣтъ по самообложенію гражданъ г. Кіева приступилъ къ работамъ.
У статті про церковну землю газета зазначає, що оклад священика в 3 тисячі рублів, який два роки тому був гарним, нині майже нічого не вартий, а за 33 десятини церковної землі за ринковою вартістю нині можна виручити десятки тисяч; через знецінення грошей духовенство чіпляється за землю.
Допустимь, что свяшенникь получаеть, напримбрь, окладь въ 3 тысячи р. ... А теперь что сдЕлаешь за 3 тысячи?
Публіцистичний приклад, не прейскурант; стаття підписана «Б. Т.».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Вінницький союз споживчих товариств приймає грошові вклади (власного нерухомого майна й капіталів більше ніж на 1 млн крб., відповідальність членів — 2 млн крб.); платить відсотки залежно від строку вкладу — нестрокові та до 6 місяців, і від 6 до 12 місяців.
Союз має власного нерухомого майна і капіталів більш як на один мільйон (1,000,000) карб. ... Загал відповідальності членів союзу ... 2-х мільйонів (2,000,000) карб.
Оголошення розміщене в київській газеті; відсотки в OCR не збереглися.
За розпорядженням головнокомандувача, реквізиції помешкань для військових потреб мали провадитися лише через особливу міжвідомчу комісію.
під час реквізицій помешкань для військових потреб, повинно звертатись до особливої поміжвідомственної комісії, по роспорядженню котрої повинна робитись реквізиція
Оголошення: «Для г.г. офіцерів»: готовий одяг і офіцерські речі в «Петроградському магазині» на Хрещатику, 17.
Петроградскій магаз. Крещатик. 17.
Читано з OCR-тексту. Текст оголошення в OCR нечіткий; перші слова прочитано приблизно. Оголошення вперше зустрінуто в №19 і повторюється в №20 і №21.
Представник міністерства закордонних справ повідомив, що обмін потяга з радянською мирною делегацією Мануїльського (що виїхала з Києва) на потяг з консульськими службовцями призначено на 27 листопада о 2-й дня біля Гомеля; шлях до Бахмача, всупереч чуткам, вільний, його охороняють німецькі війська, і потяги з Бахмача приходять регулярно.
Поѣздъ № 7 назначенъ на 27 ноября въ 2 ч. дня.
Текст в OCR перемішаний.
Обмін консульських поїздів і потяга №7 (разом з мировою делегацією Мануїльського з Гомеля) призначено на 27 листопада о 2-й годині дня; у Бахмачі, охороняючи німецьким військом, потяги з Бахмача прибувають регулярно, а шлях цілком вільний.
Поїзда із Бахмача прибувають регулярно.
Подія 27.11 (за текстом «27 листопада в 2 годині дня»).
Управління Південно-Західних залізниць повідомило, що через зміну погоди навігацію на нижній течії Дніпра припинили з 27 листопада 1918 р.
навигація по нижнему теченію Днѣпра, въ виду измѣнившейся погоды, прекращена съ 27 ноября.
Урядовий відділ під командою поручика Рено висадив десант, розігнав грабіжників огнем (багато вбитих і поранених), застав у Трипіллі 13 пасажирських пароплавів і кілька барж з вугіллям; пароплави 27 листопада привезли до Києва, барки через льодохід відведено в безпечне місце; втрат серед урядових військ не було.
Пароплави вчора привезли у Киїз
«Вчора» — 27 листопада, дата номера 28.
Обмін поїзда № 7 на більшовицький дипломатичний поїзд, призначений на 27 листопада 1918 р., не відбувся; Державний секретаріат чекав звісток про новий день обміну.
обмін поїзда № 7 з большевицьким дипломатичним поїздом, котрий мав відбутися 27 листопада, не відбувся
За відомостями, отриманими в Києві, Гомель звільнений від більшовиків: більшовицькі банди підійшли до міста й готувалися вступити, але після енергійного протесту командування 41-го німецького корпусу відступили.
По полученнымъ въ Кіевѣ свѣдѣніямъ, Гомель въ настоящее время свободенъ отъ большевиковъ.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Того ж дня на фронт вирушав «харчовий» (живильно-перевалочний) пункт-потяг, організований управлінням південно-західних залізниць і обслуговуваний виключно службовцями-добровольцями; на чолі — інженери Радович і ще один (прізвище нечітке).
организованный управ- леніемь юго-западныхь жел. дорогь
Читано з OCR-тексту. Заголовок «Питательный пункт»; текст сильно пошкоджений, деталі не відновлено.
У замітці К. Острозького «Всепрощаючі» описано, чим займалися київські обивателі «коли відроджувалася Росія»: були круп'є в гральному притоні, торгували в кафе, спекулювали кронами, гуляли Хрещатиком і сиділи в Семадені або не виходили з дому.
— Я спекулировалъ на кронахъ! — Я гулялъ по Крещатику и сидѣлъ у Семадени!
Сатиричні «Поради на теми дня» П. Михайловича в «Відродженні» передають настрій киян: «Будь німим», не читай чужих газет, не ходи тротуаром, тримай нейтралітет, не ходи до клубу й на збори, повечеряй і негайно лягай спати «в катакомбі».
Повечеряв і негайно в катакомбі спать лягай
Вірш-фейлетон; відображає страх перед обшуками й арештами в дні падіння гетьманату.
За даними департаменту палива й металу міністерства торгівлі та промисловості, паливний баланс України на 1918 рік становив 1 453 млн пудів: донецьке паливо — 1 100 млн (75%), дрова — 350 млн (24%), рідке паливо — 10 млн, торф — 3 млн пудів.
Донецкое топливо 1.100 м. п. 75% ... Дрова 350 м. п. 24% ... 1.453 м. п. 100%
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: лікар Сергій Колом…йцев (прізвище нечітке) приймає хворих на сифіліс і трипер (лікування «606»): 11–1 і 5–8, Гоголівська, 2а, тел. 46-71.
(606-914) 11-1 та 5 8. Гоголів. 2 а. Тел. 46-71.
Читано з OCR-тексту. Заголовок «Сифіліс» і «Трипер»; прізвище лікаря читається з перекручуванням; години прийому приблизні. Оголошення вперше в №19, повторюється в №20 і №21.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані