неділя
22 квітня за старим стилем
64 записи · 8 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Неділя, 5 травня 1918 року, — Великдень за старим стилем. Гетьман відкрив домову церкву й зустрів свято разом з урядовцями та німецьким командуванням, над містом дзвонили собори. Святковий спокій порушили вибухи на Михайлівській вулиці, коли селяни випадково вистрілили з покинутої гармати, і загибель льотчика капітана Компанця. Роззброєна батарея Січових стрільців розійшлася з Михайлівського монастиря, частина стрільців ночувала просто неба на Володимирській гірці. Уряд повідомив про скасування земельних комітетів, «Русскій Голосъ» вітав переворот як «новий шлях», а великоднє «Відродження», складене ще до перевороту, славило перший державний Великдень українців.
Перший день Великодня (22 квітня за старим стилем) припав на 5 травня. Гетьман наказав відкрити закриту за Центральної Ради церкву при Гетьманському домі; на великодню утреню запросили найближчих урядовців і вищих чинів німецького «Оберкомандо», на розговіння зібралося багато людей. Над містом дзвонили дзвони соборів; «Відродження» й «Русскій Голосъ» вийшли святковими номерами з великодніми віршами.
певність середня: Спогади Скоропадського й історія Корпусу Січових стрільців (обидва пізні й з протилежних таборів) збігаються щодо святкової атмосфери; святкові номери газет підтверджують дату.
Великдень 1918 р. (5 травня н.ст.) відсвяткували пишно: гетьман наказав відкрити закриту за Центральної Ради церкву при Гетьманському домі й призначити причт; на великодню утреню було запрошено найближчих діячів уряду та вищих чинів «Оберкомандо»; на розговіння була маса людей.
Я приказал открыть церковь, которая находилась при Гетманском Доме, и назначить причт. Во время Центральной Рады она была закрыта.
Невдовзі після розформування СС задзвонили дзвони київських соборів — у розкішний, прибраний квітами весняний день святкували Великдень. У цю великодню неділю стрільці ховали товариша — артилериста із Закарпаття, який наклав на себе руки, не переживши здачі зброї. Колишні стрільці, бездомні, тинялися залитими сонцем вулицями або лежали на брудній підлозі вокзалу.
Швидко після розформування Січового Стрілецтва заграли дзвони київських соборів. В розкішну, квітами прибрану, весняну днину святковано Великдень.
Великоднє слово газети наголошує, що це перший Великдень, який українці святкують «як великий державний народ», і порівнює революційні роки з весняною повінню, що залишає по собі «плодючий намул».
Це — перше Воскресення, яке ми, народ недавніх парій і ілотів, святкуємо як великий державний нарід.
У номері-свято надруковано великодній сонет «Христосъ воскресъ!» за підписом Александръ П.
Христосъ воскресъ! Отъ скиніи Завѣта / Изъ рода въ родъ печаль сбылась вѣковъ
Газета «Русскій Голосъ» № 5 вийшла в неділю 5 травня (22 квітня ст. ст.) 1918 року, у перший день Великодня; редакція містилася в Києві на Рейтарській, 35, кв. 5, тел. 35-38.
Кіевь, Воскресенье 5 мая (22 апр.) 1918 ... Адресъ редакціи и Конторы: Рейтарская, 35, кв. 5. Телеф. 35-38.
У перший день свята центр міста сполохали потужні вибухи: снаряд з-за Дніпра влучив у п'ятий поверх будинку № 18 на Михайлівській вулиці й зруйнував квартиру. Як з'ясувалося, стріляли селяни, які знайшли в Броварському лісі покинуту більшовиками заряджену гармату й випадково її розрядили; ніхто не постраждав, кількох селян затримали.
певність середня: Одне джерело («Відродження»), але з конкретною адресою й поясненням поліції; спершу поліція вважала, що вибухи сталися всередині будинку.
У перший день Великодня (5 травня) центральну частину Києва сполохали вибухи надзвичайної сили: снаряд з-за Дніпра влучив у п'ятий поверх будинку № 18 на Михайлівській вулиці й зруйнував квартиру Гороховника; снаряд випустили селяни, що знайшли залишену більшовиками заряджену гармату в Броварському лісі й випадково вистрілили; ніхто не постраждав, кількох селян затримали.
Загадкові вибухи. В перший день Свята осередкова частина міста була сполохана надзвичайної сили вибухами. ... вибух стався в д. № 18 по Михайлівській вулиці.
Того ж дня розбилися відомий льотчик капітан Компанець і механік Філімонов; панахиду за ними відслужили 7 травня у Володимирському соборі, похорон призначили на 8 травня.
певність середня: Одне газетне повідомлення («Відродження»), надруковане за кілька днів; місце катастрофи не вказано.
У перший день Великодня, 5 травня, розбилися відомий льотчик капітан Компанець і механік Філімонов; 7 травня у Володимирському соборі відправили панахиду, похорон відбувся 8 травня о пів на другу дня.
На перший день Свята впав і розбився відомий літун капитан Компанець, а також літавший разом з ним механик Філімонов. 7-го травня була одправлена по загинувшим героям панахида у Владимирському соборі.
Уранці командир батареї в коридорі Михайлівського монастиря подякував гармашам за службу, роздав крашанки й порадив піти з монастиря, щоб уникнути вивезення до Австрії, а щоранку збиратися біля пам'ятника князю Володимиру. Гармаші змішалися з богомольцями й вийшли повз німецьких вартових; 37 семінаристів поїхали додому до Коростишева. Роззброєні стрільці, бездомні, тинялися вулицями, ночували на Володимирській гірці чи на підлозі вокзалу; того ж дня ховали артилериста із Закарпаття, що наклав на себе руки.
певність середня: Два незалежні мемуарні джерела (Дашкевич та історія Корпусу Січових стрільців) збігаються в картині, але обидва пізні й співчутливі до стрільців.
На Великдень 5 травня 1918 року вранці командир батареї в коридорі монастиря подякував гармашам за службу й роздав крашанки. Він закликав їх залишити монастир, щоб уникнути вивезення до Австрії, і щоранку збиратися біля пам'ятника князю Володимиру на Володимирській гірці.
щоб держали звʼязок і сходилися кожного дня вранці під памʼятником великого князя Володимира Великого на Володимирській гірці.
На Великдень до монастирської церкви приходило багато людей; гармаші змішалися з ними й вийшли в місто через брами, де стояли німецькі вартові. У монастирі лишилися тільки два комірники, які видавали гармашам консерви.
Гармаші замішалися поміж людей і перейшли через брами манастиря, де стояли німецькі вартові.
37 коростишівських семінаристів, які служили в батареї, на Великдень 1918 року поїхали додому до Коростишева закінчувати вчительську семінарію; лишився тільки хорунжий Олекса Пилькевич.
Семінаристи погодилися із цим і на Великдень виїхали додому, тільки хор. О. Пилькевич заявив, що не поїде
Після виходу з монастиря роззброєні Січові стрільці блукали Києвом, і чимало з них ночували просто неба на Володимирській гірці. Через два дні німецька варта пішла з монастиря, і частина гармашів, яким не було де спати, повернулася туди.
ли запала ніч, то неодин поклався спати під голим небом на Володимирській гірці.
Невдовзі після розформування СС задзвонили дзвони київських соборів — у розкішний, прибраний квітами весняний день святкували Великдень. У цю великодню неділю стрільці ховали товариша — артилериста із Закарпаття, який наклав на себе руки, не переживши здачі зброї. Колишні стрільці, бездомні, тинялися залитими сонцем вулицями або лежали на брудній підлозі вокзалу.
Швидко після розформування Січового Стрілецтва заграли дзвони київських соборів. В розкішну, квітами прибрану, весняну днину святковано Великдень.
Телеграмою від 5 травня в. о. міністра земельних справ Соколовський повідомив, що земельні комітети скасовано, але службовці, які не входять до президії земельних управ, можуть залишатися на місцях до передачі справ новому органу земельного устрою.
певність середня: Текст урядової телеграми, надрукований у «Новій Раді» значно пізніше; прізвище й посада підписанта не збігаються з наказом про склад кабінету (див. «Газети пишуть різне»).
В. о. міністра земельних справ Соколовський телеграмою від 5 травня 1918 року № 1556/634 повідомив, що земельні комітети скасовано, але службовці, які не входять до президії земельних управ, можуть залишатися на місцях до передачі справ новому органу земельного устрою.
Хоть земельні комітети скасовані, але служащі, котрі не належать до складу презідіума земельних управ, коли схочуть можуть залишитися на своїх місцях до момента прийомки-передачі діл
Орган Русского Союзу в передовиці «Новый путь» назвав події 29 квітня «фактом в історії України» і закликав російську демократичну пресу нагадувати новій владі вимоги населення, а прихильників Центральної Ради залишив «біля розбитого корита». Газета наголошувала, що Русский Союз — культурно-національна організація на захисті прав російської культури, критикувала урядову анкету батьків щодо мови навчання як знаряддя українізації школи, писала про звільнення кількох сотень евакуйованих до Києва поштовиків без грошей на дорогу та про поразку українців на виборах у Політехнічному інституті.
певність середня: Одна газета російського національного табору з виразною позицією; її оцінки — свідчення настроїв, а фактичні повідомлення (звільнення поштовиків, вибори) не підтверджені іншими джерелами, частину тексту пошкоджено OCR.
Передовиця «Новый путь» про події 29 квітня: газета бачить у них «факт в історії України» і закликає російську демократичну пресу нагадувати новій владі про вимоги населення; про Центральну Раду сказано, що люди «залишилися біля розбитого корита».
Оставшись у разбитаго корыта, поздно и безцѣльно оплакивать несбывшіяся мечты лучшихъ людей революціи 1917 г.
Огляд преси: київська українська «Нова Рада» оплакує «трагедію інтелігента» й російську революцію; «Русскій Голосъ» глузує, що вона «залишилася біля розбитого корита».
Гдѣ-же выходъ? спрашиваетъ „Нова Рада“. И находитъ, что „выхода для Россіи теперь можетъ быть и нѣтъ“.
Редакція повідомляє, що «Русскій Союзъ на Украинѣ» як організація не політична, а культурно-національна, і своє ставлення до поточних подій пояснює в розмові зі співробітником газети; Союз стоїть «твердо на позиції захисту прав російської культури».
Союзъ твердо стоитъ на своей позиціи защиты правъ русской культуры, относясь въ то же время съ должнымъ уваженіемъ къ культурѣ всякой другой національности.
Українське міністерство у справах великоруських (російських) справ готує офіційну анкету серед батьків учнів (за циркулярами №№ 1656 і 1658), уже не анонімну, а «за своїм підписом» — газета вважає, що частка прихильників російської школи там виявиться ще вищою.
оффиціальную анкету (согласно циркулярамъ №№ 1656 и 1658 уже не анонимную, а „за своею“ подписью родителей), въ которой, по всей вѣроятности, процентъ этотъ окажется значительно выше.
Газета повідомляє, що українська влада нещодавно збирала відомості про національність учнів середніх шкіл, щоб поділити шкільне майно між окремими національностями України й так здійснити українізацію школи.
правительство собирало свѣдѣнія о національности учащихся средней школы для того, чтобы произвести раздѣлъ школьнаго имущества между отдѣльными національностями Украины и такимъ образомъ провести въ жизнь украинизацію школы.
За повідомленням газети, кілька сотень чиновників поштово-телеграфного відомства, евакуйованих з місць, відірваних від Росії і відряджених до Києва, звільнено; платню виплачено лише за останній місяць, а на проїзд назад грошей не видано.
Жалованье имъ уплачено лишь за послѣдній мѣсяцъ, но не выдано даже денегъ на проѣздъ обратно въ тѣ мѣста, откуда прибыли.
На виборах до Київського політехнічного інституту підраховано голоси: об'єднані соціалісти отримали 5 місць, польський блок — кілька; українці не отримали жодного місця, зібравши всього 19 голосів.
Выборы въ Политехническомъ Институтѣ ... Украинцы не получили ни одного мѣста.
Нарис «Впечатлѣнія»: молебень на Софійській площі, кінна варта «застигла як статуї», трьохтисячний натовп; журналіст розмовляє з селянами й коментує появу гетьмана в автомобілі.
Трехтысячная толпа ... Гулко разносится молебенъ.
У газетній замітці (нарис про мужиків) звучить селянська репліка «Яку раду?» у відповідь на розмову про Раду — приклад ставлення села до розпущеної Центральної Ради.
Яку раду? спокойно оборвалъ
Редакція попередила, що великоднє число складено ще до «відомих подій»: передова вітала перший Великдень українців «як великого державного народу», ілюстрований додаток подав портрети вже усунутих міністрів УНР, а статті розповідали про плани Міністерства освіти (державні університети в Києві й Кам'янці, 35 селянських гімназій), про потребу прийняти з полону сотні тисяч українців, про територіальну армію (М. Шаповал) і експортні можливості країни. Газета відзначила й 100-річчя Карла Маркса та надрукувала сатиру на партії Центральної Ради.
певність висока: Пряме свідчення самої газети, що матеріал готували до перевороту; це оцінки й проєкти, а не події дня.
Редакція повідомила, що великоднє число «Відродження» було складене ще до відомих подій у Києві (державного перевороту 29 квітня); номер датований 5 травня 1918 р.
Від Редакції. Великодне число „Відродження“ було уложено до відомих подій у Киіві.
Великоднє слово газети наголошує, що це перший Великдень, який українці святкують «як великий державний народ», і порівнює революційні роки з весняною повінню, що залишає по собі «плодючий намул».
Це — перше Воскресення, яке ми, народ недавніх парій і ілотів, святкуємо як великий державний нарід.
В ілюстрованому додатку до великоднього «Відродження» помістили портрети народних міністрів УНР: фінансів Петра Климовича, судових справ Сергія Шелухіна, земельних справ Миколи Ковалевського, внутрішніх справ Михайла Ткаченка; а також знімок третьої сесії Головного земельного комітету.
Народній Міністр Фінансів Петро Климович. Народній Міністр Судових Справ Сергій Шелухін. Народній Міністр Земельних Справ Микола Ковалевський. Народній Міністр Внутрішніх Справ Михайло Ткаченко.
У великоднього «Відродження» перераховано діяльність Міністерства освіти: підтримка Українського народного університету, Педагогічна українська академія, відкриття державних українських університетів у Києві й Кам'янці та народних університетів в Умані, Радомишлі, Харкові, заснування 35 селянських українських гімназій.
воно дбає про відкриття державних українських університетів (Київ, Камянець) та справжніх народніх (Умань, Радомисль, Харьків), воно засновує 35 селянських українських гімназій
У великоднього номері автор писав, що влітку 1918 р. Україна має приймати від 2 мільйонів до кількасот тисяч полонених і інвалідів з Німеччини й Австро-Угорщини, серед яких кілька сотень тисяч українців, і пропонував використати курорти та санітарний інвентар Союзу городів, Земсоюзу й Червоного Хреста для їхнього лікування.
кількість російських полонених в осередніх державах досягла двох мілійонів. Серед цеї кількости українців полонених нараховується кілька сот тисяч
У циклі «Pro Patria» колишній полонений розповів про життя українських таборів Австро-Угорщини й Німеччини та про діяльність Союзу визволення України: табір у Зальцведелі розраховували на 30 000 осіб, але там зазвичай бувало не більше половини; у таборі діяли школа, театральна секція (спроба поставити «Гетьмана Дорошенка»), газета «Вільне слово», церква в українському стилі.
Табор розраховано було на 30000 полонених, але справді там бувало не більше половини цього числа.
У статті «Військо Української Республіки» М. Шаповал виступає за територіальну систему комплектування (військо стоїть у кожному повітовому місті, набране з повіту), загальну військову повинність не менш як на 2 роки, проти найманого війська та за українську чумарку як основне вбрання; пропонує полкові дисциплінарні суди й «шановного старшину».
Військо стоятиме в кожному повітовому місті набране в повіту ... українська чумарка мусить стати основним типом убрання.
Стаття «Військо Української Республіки» (М. Шаповал) заперечувала «наймане військо» й принцип добровільності, вважаючи оборону обов'язком усіх громадян; автор радив служити не менш як 2 роки (у спеціальних родах і кінноті — довше) і вчити вояків арифметики, рідної мови, географії та історії.
Бо військо мусить дістати всю порцію утримання. Скільки часу має бути громадянин на військовій службі? ... не менш 2 років.
У статті про економіку України автор оцінює довоєнну покупну спроможність сільського населення України в 1 456 млн, промислових робітників — 320 млн, разом — 2 276 млн рублів на рік.
покупна і видатна спроможність від ... продуктів сільського населення опреділяється в 1.456.000.000 рублів, а робітників промислових 320.000.000 рублів
За оцінкою газети, вартість річного експорту сільськогосподарських продуктів України після задоволення внутрішніх потреб становила б 832–907 млн довоєнних рублів, продукції важкої промисловості — близько 512 млн, а разом експорт сягнув би понад 1,4 млрд рублів довоєнної вартості (у «керенках» — більше).
Вартість, по довоєнному розрахунку, цієї галузі українського експорту можна опреділити в 512 мілійонів рублів ... 1.420.000.000 рублів довоєнної вартости.
Газета надрукувала розгорнуту біографію Карла Маркса до 100-річчя від дня народження (народився 5 травня 1818 р. у Трірі).
До 100-літніх роковин уродин Карла Маркса. Карло Маркс родився в Трирі 1818 року.
Великодній номер містить жартівливу віршовану п'єсу «Що я підслухав на Великдень» (підслухав Г. Жартливий): у ній Грушевський, есери, есдеки, бундівці, сіоністи й інші партійні діячі по черзі «співають» про земельне питання й «Христос воскрес».
Що я підслухав на Великдень. (Фрашкова пʼєса на 1 дію.) Грушевський (тихо співає). В цей день єдиний, Великодній...
«Відродження» з'ясувало, що в Харкові викрадачі без ордера української влади вимагали від губернського комісара заарештувати Доброго як «державного зрадника»; комісар передав його комендантові, який тримав банкіра добу в готелі «Метрополь», а викрадачі тим часом бенкетували. Німецький комендант заарештував їх, а Доброго охороняла міліція; за газетою, до справи причетні урядовці, які давали усні накази й створили «Комітет спасіння України».
певність середня: Одна газета; редакція сама зазначає, що повних подробиць до кінця слідства не оголошує.
У Харкові викрадачі наказали губернському комісару заарештувати Доброго як державного зрадника; ордера української влади в них не було, тож комісар відмовився й передав його губернському комендантові; той тримав Доброго 24 години під арештом у готелі «Метрополь», викрадачі ж пиячили й бенкетували.
Комісар в тюрму Доброго не посадив, а передав його губерніяльному комендантові, який протримав Доброго під арештом в готелі Метрополь 24 години
Німецький комендант, не домігшись пояснень, заарештував викрадачів і звернувся до Києва; Добрий перебував у готелі «Асторія» під охороною міліції. Редакція стверджує, що має докладні подробиці, але не оголошує їх до закінчення слідства; у справі причетні урядовці, що давали усні накази, замовили екстрений потяг і видавали себе за товаришів міністра, а також влаштували «Комітет Спасення України».
Добрий в цей час перебував в готелі Асторія під охороною міліції ... улаштували „Комітет Спасення України“
На 5 травня в Києві оголошували українську конференцію єврейської соціал-демократичної партії «Поалей-Ціон» і єпархіальний з'їзд для обрання київського митрополита (5–6 травня). Вийшов перший номер тижневика «Наша праця» — органу української поштово-телеграфної спілки.
певність низька: Анонси, надруковані ще у квітні; жодне джерело не підтверджує, що конференція й з'їзд справді відбулися в цей день.
Оголошення: 5 травня в Києві відбудеться Українська конференція Єврейської соціал-демократичної робітничої партії «Поалей-Ціон»; порядок денний: політичне становище на Україні, реалізація національно-персональної автономії, Установчі збори, діяльність у профспілках, палестинська робота, організація, преса, фінанси, вибори обласного комітету.
5-го травня с. р. в Київі відбудеться Українська конференція Єврейської Соціал-Демократичної Робітничої Партії „Поалей-Ціон"
5 травня в Києві відбудеться українська конференція єврейської соціал-демократичної робітничої партії «Поалей-Ціон»; порядок денний: політичне становище на Вкраїні, реалізація національно-персональної автономії, Національна рада й Передпарламент, єврейські Установчі збори, культурна праця, палестинська робота, вибори краєвого комітету.
5-го травня сього року в Києві відбудеться українська конференція
Київська єпархія: єпархіальний з'їзд для обрання київського митрополита на вакантну катедру призначено на 5–6 травня; друга сесія Всеукраїнського церковного собору — з 23 травня. За статтею, Никодим таємно зносився з Москвою й Патріархом, що погодилися на цей вибір.
обрати Київського Митрополита на вакантну нині катедру на Єпархіяльному З'їзді 5-6-го травня ц. р. до скликання Всеукраїнського Собору, друга сесія котрого відбудеться з 23-го травня
Оголошення: почав виходити новий тижневик «Наша Праця», орган Головної Ради Української поштово-телеграфної і телефонної спілки; №1 вийшов 5 травня 1918 року. Також незабаром почне виходити щомісячник Комітету «Українська Кооперація», що ставить за мету об'єднувати думку і працю кооперативів, поширювати ідеї кооперації та розробляти питання кооперативного будівництва.
Почав виходити новий тижневик „Наша Праца", орган Головної Ради української поштово-телеграфної і телефонної спілки Nº 1, вийшов 5 травня
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · 05-0156
Історія Корпусу Січових стрільців: стрільці ховали товариша у великодню неділю.
Швидко після розформування Січового Стрілецтва заграли дзвони київських соборів. В розкішну, квітами прибрану, весняну днину святковано Великдень.
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.) (книга або мемуар) · Київ, 4 травня 1918 р. · 05-0157
Підпис до фото в тому ж виданні: похорон — Київ, 4 травня 1918 р.
Похорон того самого стрільця. Київ, 4 травня 1918 р.
Оцінка аналізу. Розбіжність усередині одного видання на один день: підпис до фото, ймовірно, точніший щодо дати, а текст прив'язує подію до святкової атмосфери Великодня. Не вирішується остаточно.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 5 травня · 05-1389
Телеграму про скасування земельних комітетів підписав «в. о. міністра земельних справ Соколовський».
Хоть земельні комітети скасовані, але служащі, котрі не належать до складу презідіума земельних управ, коли схочуть можуть залишитися на своїх місцях до момента прийомки-передачі діл
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 3 травня 1918 · 05-3691
Наказ № 1: Соколовський — міністр продовольчих справ.
Отаман Ради Міністрів і Міністр Внутрішніх Справ і т. в. об. Міністра Почт і Телеграфів Ф. А. Лизогуб.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · З-го травня · 05-0107
Дорошенко: землеробство в першому кабінеті — Кияницин.
З-го травня кабінет міністрів був уже сформований
Оцінка аналізу. Ймовірно, до призначення міністра земельних справ Соколовський (або його відомство) тимчасово вів і земельні справи, або в газетному передруку сплутано підпис. Фактами дня не вирішується.
Цитата дня
Гармаші замішалися поміж людей і перейшли через брами манастиря, де стояли німецькі вартові.На Великдень до монастирської церкви приходило багато людей; гармаші змішалися з ними й вийшли в місто через брами, де стояли німецькі вартові. У монастирі лишилися тільки два комірники, які видавали гармашам консерви.
Дашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота», с. 60 · 05-0316
Ціна дня
річна покупна спроможність населення України (довоєнні рублі)
2 276 000 000 руб за рік
Україна · «Відродження», газета (Київ, 1918), №32, с. 1 · 05-1494
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| окремий номер газети «Відродження» (великоднє число) | 50 шагномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №32, с. 1 |
| передплата газети «Відродження» | 6 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №32, с. 1 |
| передплата газети «Відродження» | 18 крб3 місяці | «Відродження», газета (Київ, 1918), №32, с. 1 |
| окремий номер «Русскаго Голоса» | 35 копномер | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №5, с. 2 |
| передплата «Русскаго Голоса» на 10 номерів з пересилкою | 3,5 руб10 номерів | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №5, с. 1 |
| передплата «Русскаго Голоса» на 20 номерів з пересилкою | 7 руб20 номерів | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №5, с. 1 |
| окремий номер «Русскаго Голоса» у провінції | 40 копномер | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №5, с. 1 |
| оголошення шукача роботи, 3 рядки | 1,5 рубоголошення | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №5, с. 2 |
| оголошення, рядок петиту, перша сторінка | 2 рубрядок | «Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918), №5, с. 2 |
Афіша й культура
Номер «Відродження» коштував 50 шагів (25 коп.), «Русскій Голосъ» — 35 коп. у Києві й 40 коп. у провінції, передплата на 10 номерів — 3 крб 50 коп. (05-1478, 05-4369, 05-4372, 05-4370). На великодній тиждень театр Садовського оголосив щоденні вистави від «Бондарівни» до «Ревізора», у Троїцькому народному домі співав хор Кошиця; при шкільному комісаріаті приймали заяви на іспити зрілості (05-2898, 05-2901, 05-4394). Весну газета описувала як теплу й зелену, з сонцем і дощами (05-1481).
Оголошення: 5 травня в Києві відбудеться Українська конференція Єврейської соціал-демократичної робітничої партії «Поалей-Ціон»; порядок денний: політичне становище на Україні, реалізація національно-персональної автономії, Установчі збори, діяльність у профспілках, палестинська робота, організація, преса, фінанси, вибори обласного комітету.
5-го травня с. р. в Київі відбудеться Українська конференція Єврейської Соціал-Демократичної Робітничої Партії „Поалей-Ціон"
5 травня в Києві відбудеться українська конференція єврейської соціал-демократичної робітничої партії «Поалей-Ціон»; порядок денний: політичне становище на Вкраїні, реалізація національно-персональної автономії, Національна рада й Передпарламент, єврейські Установчі збори, культурна праця, палестинська робота, вибори краєвого комітету.
5-го травня сього року в Києві відбудеться українська конференція
Читано з зображення.
37 коростишівських семінаристів, які служили в батареї, на Великдень 1918 року поїхали додому до Коростишева закінчувати вчительську семінарію; лишився тільки хорунжий Олекса Пилькевич.
Семінаристи погодилися із цим і на Великдень виїхали додому, тільки хор. О. Пилькевич заявив, що не поїде
На Великдень 5 травня 1918 року вранці командир батареї в коридорі монастиря подякував гармашам за службу й роздав крашанки. Він закликав їх залишити монастир, щоб уникнути вивезення до Австрії, і щоранку збиратися біля пам'ятника князю Володимиру на Володимирській гірці.
щоб держали звʼязок і сходилися кожного дня вранці під памʼятником великого князя Володимира Великого на Володимирській гірці.
Великдень 1918 року — 5 травня за новим стилем.
У перший день Великодня (5 травня) центральну частину Києва сполохали вибухи надзвичайної сили: снаряд з-за Дніпра влучив у п'ятий поверх будинку № 18 на Михайлівській вулиці й зруйнував квартиру Гороховника; снаряд випустили селяни, що знайшли залишену більшовиками заряджену гармату в Броварському лісі й випадково вистрілили; ніхто не постраждав, кількох селян затримали.
Загадкові вибухи. В перший день Свята осередкова частина міста була сполохана надзвичайної сили вибухами. ... вибух стався в д. № 18 по Михайлівській вулиці.
Поліція спершу вважала, що вибухи були всередині будинку. Дата — перший день Великодня, 5 травня.
У перший день Великодня, 5 травня, розбилися відомий льотчик капітан Компанець і механік Філімонов; 7 травня у Володимирському соборі відправили панахиду, похорон відбувся 8 травня о пів на другу дня.
На перший день Свята впав і розбився відомий літун капитан Компанець, а також літавший разом з ним механик Філімонов. 7-го травня була одправлена по загинувшим героям панахида у Владимирському соборі.
Час похорону «в пів 14 год.» передано як 13:30.
В ілюстрованому додатку до великоднього «Відродження» вміщено знімок «Третя сесія Головного Земельного Комітету».
Третя Сесія Головного Земельного Комітету.
Дата сесії в OCR не збереглася.
Невдовзі після розформування СС задзвонили дзвони київських соборів — у розкішний, прибраний квітами весняний день святкували Великдень. У цю великодню неділю стрільці ховали товариша — артилериста із Закарпаття, який наклав на себе руки, не переживши здачі зброї. Колишні стрільці, бездомні, тинялися залитими сонцем вулицями або лежали на брудній підлозі вокзалу.
Швидко після розформування Січового Стрілецтва заграли дзвони київських соборів. В розкішну, квітами прибрану, весняну днину святковано Великдень.
Православний Великдень 1918 р. — 22 квітня ст. ст. = 5 травня н. ст.; дату виведено.
Київська єпархія: єпархіальний з'їзд для обрання київського митрополита на вакантну катедру призначено на 5–6 травня; друга сесія Всеукраїнського церковного собору — з 23 травня. За статтею, Никодим таємно зносився з Москвою й Патріархом, що погодилися на цей вибір.
обрати Київського Митрополита на вакантну нині катедру на Єпархіяльному З'їзді 5-6-го травня ц. р. до скликання Всеукраїнського Собору, друга сесія котрого відбудеться з 23-го травня
Дата запланованої події; precision day — початок з'їзду.
У циклі «Pro Patria» колишній полонений розповів про життя українських таборів Австро-Угорщини й Німеччини та про діяльність Союзу визволення України: табір у Зальцведелі розраховували на 30 000 осіб, але там зазвичай бувало не більше половини; у таборі діяли школа, театральна секція (спроба поставити «Гетьмана Дорошенка»), газета «Вільне слово», церква в українському стилі.
Табор розраховано було на 30000 полонених, але справді там бувало не більше половини цього числа.
Подія поза Києвом; публікація в Києві показує, що українські полонені «в синіх жупанах» повертаються додому.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
На виборах до Київського політехнічного інституту підраховано голоси: об'єднані соціалісти отримали 5 місць, польський блок — кілька; українці не отримали жодного місця, зібравши всього 19 голосів.
Выборы въ Политехническомъ Институтѣ ... Украинцы не получили ни одного мѣста.
Текст дуже зіпсований; уточнити тип виборів (студентські чи до ради) неможливо.
У статті «Військо Української Республіки» М. Шаповал виступає за територіальну систему комплектування (військо стоїть у кожному повітовому місті, набране з повіту), загальну військову повинність не менш як на 2 роки, проти найманого війська та за українську чумарку як основне вбрання; пропонує полкові дисциплінарні суди й «шановного старшину».
Військо стоятиме в кожному повітовому місті набране в повіту ... українська чумарка мусить стати основним типом убрання.
Передрукована теоретична стаття; подана як голос у військовій дискусії квітня–травня 1918 р.
В. о. міністра земельних справ Соколовський телеграмою від 5 травня 1918 року № 1556/634 повідомив, що земельні комітети скасовано, але службовці, які не входять до президії земельних управ, можуть залишатися на місцях до передачі справ новому органу земельного устрою.
Хоть земельні комітети скасовані, але служащі, котрі не належать до складу презідіума земельних управ, коли схочуть можуть залишитися на своїх місцях до момента прийомки-передачі діл
У великоднього «Відродження» перераховано діяльність Міністерства освіти: підтримка Українського народного університету, Педагогічна українська академія, відкриття державних українських університетів у Києві й Кам'янці та народних університетів в Умані, Радомишлі, Харкові, заснування 35 селянських українських гімназій.
воно дбає про відкриття державних українських університетів (Київ, Камянець) та справжніх народніх (Умань, Радомисль, Харьків), воно засновує 35 селянських українських гімназій
Подано за статтею проф. Дубинського.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У статті про церковне питання автор писав, що український уряд ще не обговорював церковних справ і не мав чіткої політики щодо Православної церкви; наближається Всеукраїнський церковний собор, від якого залежатиме напрям церковного устрою.
Наближається Всеукраїнський Церковний Собор, від якого залежить напрям ... церковного устрою на Україні
Стаття розірвана OCR.
У Харкові викрадачі наказали губернському комісару заарештувати Доброго як державного зрадника; ордера української влади в них не було, тож комісар відмовився й передав його губернському комендантові; той тримав Доброго 24 години під арештом у готелі «Метрополь», викрадачі ж пиячили й бенкетували.
Комісар в тюрму Доброго не посадив, а передав його губерніяльному комендантові, який протримав Доброго під арештом в готелі Метрополь 24 години
Харківська частина справи, повʼязана з київським викраденням.
Німецький комендант, не домігшись пояснень, заарештував викрадачів і звернувся до Києва; Добрий перебував у готелі «Асторія» під охороною міліції. Редакція стверджує, що має докладні подробиці, але не оголошує їх до закінчення слідства; у справі причетні урядовці, що давали усні накази, замовили екстрений потяг і видавали себе за товаришів міністра, а також влаштували «Комітет Спасення України».
Добрий в цей час перебував в готелі Асторія під охороною міліції ... улаштували „Комітет Спасення України“
Тут «Асторія» — готель у Харкові (за контекстом).
В ілюстрованому додатку до великоднього «Відродження» помістили портрети народних міністрів УНР: фінансів Петра Климовича, судових справ Сергія Шелухіна, земельних справ Миколи Ковалевського, внутрішніх справ Михайла Ткаченка; а також знімок третьої сесії Головного земельного комітету.
Народній Міністр Фінансів Петро Климович. Народній Міністр Судових Справ Сергій Шелухін. Народній Міністр Земельних Справ Микола Ковалевський. Народній Міністр Внутрішніх Справ Михайло Ткаченко.
Додаток складений до перевороту 29 квітня; після нього цих міністрів на посадах уже не було.
Оголошення від газети: передплата на «Русскій Голосъ» з пересилкою в усі міста й поштові контори України — 3 крб 50 коп. за 10 номерів.
Цѣна съ пересылкой во всѣ города и почт. к-ры Украины на 10 №№ 3 р. 50 к.
Валюта — карбованці/рублі; у тексті «р.».
Оголошення від газети: передплата на 20 номерів «Русскаго Голоса» з пересилкою коштувала 7 крб.
на 20 №№ 7 р.
Оголошення від газети: окремі номери «Русскаго Голоса» в провінції продавали по 40 коп.
Отд. №№ въ провинціи по 40 коп.
У статті про економіку України автор оцінює довоєнну покупну спроможність сільського населення України в 1 456 млн, промислових робітників — 320 млн, разом — 2 276 млн рублів на рік.
покупна і видатна спроможність від ... продуктів сільського населення опреділяється в 1.456.000.000 рублів, а робітників промислових 320.000.000 рублів
Оцінка з аналітичної статті; не київська ціна.
Розцінки на оголошення в «Русскомъ Голосѣ»: для тих, хто шукає роботи, — 3 рядки за 1 крб 50 коп.
Для ищущихъ труда---3 строки---1 р. 50 к.
Рядок оголошень частково розірваний OCR.
У статті «Про державні елементи» оцінено потенційний річний експорт України: збіжжя 500–600 млн пудів, цукру близько 62 млн пудів, рогатої худоби 450–500 тис. голів, свиней 400 тис., вугілля близько 650 млн пудів; загальна вартість експорту — понад 1,4 млрд довоєнних рублів.
збіжжя коло 600-500 мілійонів пудів; цукру коло 62 мілійонів пудів; рог. худоби коло 450-500.000 штук ... земляного вугілля коло 650 мілійонів пудів
Попередня й груба оцінка автора.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Розцінки на оголошення: один стовпець на першій сторінці коштував 2 крб, на останній — 1 крб (за рядок петиту або місце, що він займає).
ОБЪЯВЛЕНІЯ: за строку петита или занимаемое ею мѣсто ... одинъ столбецъ на первой страницѣ 2 р., а на послѣдней---1 р.
OCR перемішав колонки; тарифна одиниця (рядок чи стовпець) передана неточно.
На Великдень до монастирської церкви приходило багато людей; гармаші змішалися з ними й вийшли в місто через брами, де стояли німецькі вартові. У монастирі лишилися тільки два комірники, які видавали гармашам консерви.
Гармаші замішалися поміж людей і перейшли через брами манастиря, де стояли німецькі вартові.
За повідомленням газети, кілька сотень чиновників поштово-телеграфного відомства, евакуйованих з місць, відірваних від Росії і відряджених до Києва, звільнено; платню виплачено лише за останній місяць, а на проїзд назад грошей не видано.
Жалованье имъ уплачено лишь за послѣдній мѣсяцъ, но не выдано даже денегъ на проѣздъ обратно въ тѣ мѣста, откуда прибыли.
Кількість службовців («около...») у OCR зіпсована; можливо близько 500.
Газета повідомляє, що українська влада нещодавно збирала відомості про національність учнів середніх шкіл, щоб поділити шкільне майно між окремими національностями України й так здійснити українізацію школи.
правительство собирало свѣдѣнія о національности учащихся средней школы для того, чтобы произвести раздѣлъ школьнаго имущества между отдѣльными національностями Украины и такимъ образомъ провести въ жизнь украинизацію школы.
Це підстава анкети учнів; висловлена саме думка газети.
У великоднього номері автор писав, що влітку 1918 р. Україна має приймати від 2 мільйонів до кількасот тисяч полонених і інвалідів з Німеччини й Австро-Угорщини, серед яких кілька сотень тисяч українців, і пропонував використати курорти та санітарний інвентар Союзу городів, Земсоюзу й Червоного Хреста для їхнього лікування.
кількість російських полонених в осередніх державах досягла двох мілійонів. Серед цеї кількости українців полонених нараховується кілька сот тисяч
Стаття П. Мохора; дані про кількість полонених — з тексту.
При комісаріаті (Бібіковський бульвар, 14) діє іспитовий комітет: випускні іспити зрілості, іспити за 4-й і 6-й класи чоловічих гімназій, за 6-й і 7-й класи реальних училищ і додаткові випробування на право вступу до вищих навчальних закладів; прохання приймають щодня в канцелярії комісаріату.
Испытанія зрѣлости, за 4 и 6 кл. муж. гим., за 6 и 7 кл. реальн. уч. и дополнительныя испытанія (по одному или нѣсколькимъ предметамъ) на право поступленія въ высш. учеб. зав. ... въ канцеляріи комиссаріата (Биб. Бульвара, 14).
Назва комісаріату втрачена в OCR.
Українське міністерство у справах великоруських (російських) справ готує офіційну анкету серед батьків учнів (за циркулярами №№ 1656 і 1658), уже не анонімну, а «за своїм підписом» — газета вважає, що частка прихильників російської школи там виявиться ще вищою.
оффиціальную анкету (согласно циркулярамъ №№ 1656 и 1658 уже не анонимную, а „за своею“ подписью родителей), въ которой, по всей вѣроятности, процентъ этотъ окажется значительно выше.
Позиція газети: проти українізації школи. Дату анкети не вказано. Номери циркулярів за OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Нарис «Впечатлѣнія»: молебень на Софійській площі, кінна варта «застигла як статуї», трьохтисячний натовп; журналіст розмовляє з селянами й коментує появу гетьмана в автомобілі.
Трехтысячная толпа ... Гулко разносится молебенъ.
Текст нарису крайньо розірваний OCR; дату події (імовірно 29 квітня–5 травня) не встановлено. Опис містить репліки на кшталт «Яку раду?».
Серед ініціаторів відкриття «Нової гімназії» названо І. А. Базанова, Н. П. Леніна, Є. Т. Левіну, Н. Дьякова, Ф. С. Бурчака, Є. М. Польна, А. Букрєєву, Є. О. Полторацьку та інших.
Иниціаторами состоятъ, между прочими: И. А. Базановъ, Н. П. Ленинъ, Е. Т. Левина, Н. Дьяковъ, Ф. С. Бурчакъ, Е. М. Польнъ ... А. Букріева, Е. О. Полторацкая
Прізвища за OCR; належність списку саме до гімназії — за сусіднім розташуванням тексту.
Великодній номер містить жартівливу віршовану п'єсу «Що я підслухав на Великдень» (підслухав Г. Жартливий): у ній Грушевський, есери, есдеки, бундівці, сіоністи й інші партійні діячі по черзі «співають» про земельне питання й «Христос воскрес».
Що я підслухав на Великдень. (Фрашкова пʼєса на 1 дію.) Грушевський (тихо співає). В цей день єдиний, Великодній...
Сатира на партії Центральної Ради; підписано «Підслухав Г. Жартливий».
Оголошення: квитки на великодні вистави українського театру М. Садовського продавалися з 29 квітня 1918 року.
Квитки продаються з 29-го квітня.
Мабуть, 29 квітня за старим стилем: газета друкувала дати афіші за новим, тому дату подано як у тексті.
В ілюстрованому додатку до великоднього «Відродження» було відтворено твори (сепія, олія, малюнки для офорту) з Музею Тарновського, зокрема «Воскресення Христове», «Старець на кладовищі» та «Смерть Христа».
Музей Тарновського. Воскресення Христове. (Сепія). Старець на кладовищі. Смерть Христа (Сепія).
Ім'я автора в OCR не збереглося (на сторінці є ім'я «Шев...»).
У номері-свято надруковано великодній сонет «Христосъ воскресъ!» за підписом Александръ П.
Христосъ воскресъ! Отъ скиніи Завѣта / Изъ рода въ родъ печаль сбылась вѣковъ
Підпис «АЛЕКСАНДРЬ П.» за OCR.
Великдень 1918 р. (5 травня н.ст.) відсвяткували пишно: гетьман наказав відкрити закриту за Центральної Ради церкву при Гетьманському домі й призначити причт; на великодню утреню було запрошено найближчих діячів уряду та вищих чинів «Оберкомандо»; на розговіння була маса людей.
Я приказал открыть церковь, которая находилась при Гетманском Доме, и назначить причт. Во время Центральной Рады она была закрыта.
Дату Великодня обчислено (православний Великдень 1918 = 22 квіт. ст.ст. = 5 травня н.ст.).
Оголошення: Другий міський театр, Український театр під дирекцією М. Садовського, на великодній тиждень оголосив репертуар: 6 травня — «Бондарівна», 7-го — «Зачароване коло», 8-го — «Про що тирса шелестіла», 9-го — «Вій», 10-го — «Гандзя», 11-го — «Гетьман Дорошенко», 12-го — «Ревізор».
ВЕЛИКОДНІЙ репертуар: 6-го БОНДАРІВНА; 7-го ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО; 8-го ПРО ЩО ТИРСА ШЕЛЕСТІЛА; 9-го ВІЙ; 10-го ГАНДЗЯ; 11-го ГЕТМАН ДОРОШЕНКО; 12-го РЕВІЗОР
Розподіл назв по днях відновлено з розсипаного OCR; афіша діяла на 6–12 травня, тобто на великодній тиждень.
У великодньому номері надруковано вірші О. Олеся («Рано. Сонце.») і Мелетія Кічури («Замовкне гук гармат»), оповідання «Великодні свята» П. Гая, притчу С. Пилипенка «Цей рік біля гроба Господнього», афоризми А. Хомина та статтю В. Лукащука-Горового до 100-річчя Маркса.
Замовкне гук гармат, закріпне кров пролита
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Український національний театр у Троїцькому народному домі на великодньому тижні анонсував народні хорові співи під орудою Кошиця та «Повстання Мари»; квитки продаються.
РОДНІ ХОРОВІ СПІВИ ... ПОВСТАННЯ МАРИ ... Квитки поодинокі.
Оголошення дуже пошкоджене OCR; дати та склад програми не відновлюються.
Оголошення: у Троїцькому народному домі на великодньому тижні (вечірні вистави о 7 годині) ставили народні хорові співи під орудою Кошиця й «Повстання Мари»; квитки продавалися.
Троіцький Народній Дім. ... НАРОДНІ ХОРОВІ СПІВИ під орудою Кошиця. ПОВСТАННЯ МАРИ ... Вечором о 7 год вечор. Квитки продаються.
Оголошення розбите колонками; назви й дні вистав частково перемішані.
Редакція повідомила, що великоднє число «Відродження» було складене ще до відомих подій у Києві (державного перевороту 29 квітня); номер датований 5 травня 1918 р.
Від Редакції. Великодне число „Відродження“ було уложено до відомих подій у Киіві.
«Відомі події» — прихід до влади гетьмана Скоропадського.
Умови передплати на «Відродження»: 6 крб. на місяць, 18 крб. на три місяці; передплату приймали щодня протягом місяця, за зміну адреси стягувалося 50 коп.
Умови передплати: на місяць 6 карб., на 3 місяці 18 карб.. Передплата приймається кожного числа місяця, за зміну адреса 50 коп.
Передплата на «Відродження» на три місяці коштувала 18 карбованців.
на 3 місяці 18 карб.
Газета «Русскій Голосъ» № 5 вийшла в неділю 5 травня (22 квітня ст. ст.) 1918 року, у перший день Великодня; редакція містилася в Києві на Рейтарській, 35, кв. 5, тел. 35-38.
Кіевь, Воскресенье 5 мая (22 апр.) 1918 ... Адресъ редакціи и Конторы: Рейтарская, 35, кв. 5. Телеф. 35-38.
Датовано за шапкою номера; православний Великдень 1918 року припав на 22 квітня ст. ст.
Редактор газети — І. Я. Антипов, видавець — О. А. Сухотіна; друкувалася в друкарні А. І. Гросман на Володимирській, 49, тел. 5-68.
Редакторъ И. Я. Антиповъ. Издатель О. А. Сухотина. Типографія А. И. Гросманъ. Кіевъ, Владимірская № 49. Телефонъ № 5-68
Прізвища за OCR («Антиповь», «Сухотина»).
Ціна окремого числа великоднього номера «Відродження» — 50 шагів (25 коп.), як і в попередніх номерах.
Ціна окремого нумера 50 шагів (25 коп).
Шаг — українська дрібна монета; 1 шаг = 0,5 коп.; ціна не змінилася порівняно з номером 31 (25 коп.).
Газета надрукувала розгорнуту біографію Карла Маркса до 100-річчя від дня народження (народився 5 травня 1818 р. у Трірі).
До 100-літніх роковин уродин Карла Маркса. Карло Маркс родився в Трирі 1818 року.
Стаття підписана В. Лукащук-Горовий; Маркс народився 5 травня 1818 р.
Адреса редакції й контори «Відродження»: Київ, Театральна площа, 48-А, телефон 57-16; секретар приймав з 13 до 15 години, контора працювала з 10 до 17 години.
Адреса редакції і контори: Київ, Театральна площа № 48 А, телефон 57-16. Секретарі від 1 год. до 3 годин.
Номер телефона в OCR читається по-різному (57-16 або 67-16).
Редакція «Русскаго Голоса» приймала відвідувачів щодня з 12 до 2 години дня, окрім свят.
Пріемъ по деламъ редакціи ежедневно отъ 12--2 ч., кромѣ праздн.
Текст оголошення частково пошкоджений OCR.
Номер «Русскаго Голоса» коштував 35 копійок, газета виходила тричі на тиждень.
Цѣна 35 коп. ... раза въ недѣлю.
Слова «3 раза в неділю» зіпсовані OCR («3 г.», «аза вь нед’блю»); читаємо за контекстом.
Передовиця «Новый путь» про події 29 квітня: газета бачить у них «факт в історії України» і закликає російську демократичну пресу нагадувати новій владі про вимоги населення; про Центральну Раду сказано, що люди «залишилися біля розбитого корита».
Оставшись у разбитаго корыта, поздно и безцѣльно оплакивать несбывшіяся мечты лучшихъ людей революціи 1917 г.
Точка зору газети: праворуч-російська, схвально приймає державний переворот; критикує революційний «порядок» 1917 р.
Редакція повідомляє, що «Русскій Союзъ на Украинѣ» як організація не політична, а культурно-національна, і своє ставлення до поточних подій пояснює в розмові зі співробітником газети; Союз стоїть «твердо на позиції захисту прав російської культури».
Союзъ твердо стоитъ на своей позиціи защиты правъ русской культуры, относясь въ то же время съ должнымъ уваженіемъ къ культурѣ всякой другой національности.
Інтерв'ю про «Русскій Союзъ» з його діячем; газета — орган російського націоналістичного кола.
Огляд преси: київська українська «Нова Рада» оплакує «трагедію інтелігента» й російську революцію; «Русскій Голосъ» глузує, що вона «залишилася біля розбитого корита».
Гдѣ-же выходъ? спрашиваетъ „Нова Рада“. И находитъ, что „выхода для Россіи теперь можетъ быть и нѣтъ“.
Позиція газети: монархічно-російська, іронічно ставиться до української соціалістичної преси.
Оголошення: почав виходити новий тижневик «Наша Праця», орган Головної Ради Української поштово-телеграфної і телефонної спілки; №1 вийшов 5 травня 1918 року. Також незабаром почне виходити щомісячник Комітету «Українська Кооперація», що ставить за мету об'єднувати думку і працю кооперативів, поширювати ідеї кооперації та розробляти питання кооперативного будівництва.
Почав виходити новий тижневик „Наша Праца", орган Головної Ради української поштово-телеграфної і телефонної спілки Nº 1, вийшов 5 травня
У статті про економіку України оцінено довоєнну вартість головних виробів сільського населення (селян) у 2 132 млн рублів, а промислових робітників — у 1 033 млн; на ринок для обміну йшла менша частина.
вартість головн. виробів селянських робітників буде 2.132,000.000 рублів; 2) робітників промислових 1.033.000.000 рублів
Довоєнні ціни; загальнодержавна оцінка, не лише Київ.
За оцінкою газети, вартість річного експорту сільськогосподарських продуктів України після задоволення внутрішніх потреб становила б 832–907 млн довоєнних рублів, продукції важкої промисловості — близько 512 млн, а разом експорт сягнув би понад 1,4 млрд рублів довоєнної вартості (у «керенках» — більше).
Вартість, по довоєнному розрахунку, цієї галузі українського експорту можна опреділити в 512 мілійонів рублів ... 1.420.000.000 рублів довоєнної вартости.
Після виходу з монастиря роззброєні Січові стрільці блукали Києвом, і чимало з них ночували просто неба на Володимирській гірці. Через два дні німецька варта пішла з монастиря, і частина гармашів, яким не було де спати, повернулася туди.
ли запала ніч, то неодин поклався спати під голим небом на Володимирській гірці.
Великоднє слово газети наголошує, що це перший Великдень, який українці святкують «як великий державний народ», і порівнює революційні роки з весняною повінню, що залишає по собі «плодючий намул».
Це — перше Воскресення, яке ми, народ недавніх парій і ілотів, святкуємо як великий державний нарід.
Редакційну статтю писали до перевороту; на цей час Великдень за старим стилем — 22 квітня (5 травня).
Шаповал писав про «Утримання швайцарців» у Версалі: якщо платити лише одній дивізії, вона «не оборонить одного Київа, а не то що державу»; він також називав «красногвардійську систему» невдалим наслідуванням більшовиків.
не оборонить одного Київа, а не то що державу
Стаття «Військо Української Республіки» (М. Шаповал) заперечувала «наймане військо» й принцип добровільності, вважаючи оборону обов'язком усіх громадян; автор радив служити не менш як 2 роки (у спеціальних родах і кінноті — довше) і вчити вояків арифметики, рідної мови, географії та історії.
Бо військо мусить дістати всю порцію утримання. Скільки часу має бути громадянин на військовій службі? ... не менш 2 років.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У газетній замітці (нарис про мужиків) звучить селянська репліка «Яку раду?» у відповідь на розмову про Раду — приклад ставлення села до розпущеної Центральної Ради.
Яку раду? спокойно оборвалъ
Контекст зіпсований OCR; використано лише як характерну фразу. Дату події не вказано.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У великоднє слово «Відродження» описано весну 1918 р.: початок травня — зелені трави, сонце й теплі дощі, тепла весняна ніч; Великдень «у травні, коли зеленіють лани та розвиваються ліса і садочки».
Великдень... в травні, коли зеленіють лани та розвиваються ліса і садочки, весело щебечуть пташки
Опис поетичний, не метеорологічне повідомлення.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані