Київ, 1918

четвер

2 травня 1918

19 квітня за старим стилем

41 запис · 18 джерел · аналіз дня є

Влада в містіГетьманат3-й день після гетьманського перевороту

Що сталося

Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено

У четвер, 2 травня 1918 року, гетьманський уряд на чолі з Ф. Лизогубом офіційно вступив до роботи, про що гетьман повідомив Ейхгорна, Мумма й австро-угорського посла. На першому засіданні Рада міністрів визнала, що колишні міністри УНР не підлягають арешту, а кадети погодилися входити до уряду як приватні особи. Делегація українських соціалістичних партій почула від генерала Гренера, що повернення до Ради не буде і що вони запізнилися. Міністром освіти став М. Василенко, державним секретарем — М. Гижицький; у самому місті збройні люди намагалися заарештувати Петлюру на конференції земств, а частини Січових стрільців, за спогадом, здавали зброю німцям.

Події

Гетьманський уряд вступає до роботи

Гетьман офіційними листами повідомив фельдмаршала Ейхгорна, німецького посла барона Мумма та австро-угорського посла, що складений ним уряд вступає до виконання обов'язків 2 травня, і додав реєстр кабінету. Головою Ради міністрів став Ф. Лизогуб, колишній голова Полтавського губернського земства й октябрист; з цього дня ведуться журнали засідань Ради міністрів.

певність висока: Тексти листів надруковано в офіційному «Державному вістнику»; дату й прізвище голови уряду підтверджують незалежно Дорошенко, Пиріг і хронологія білоемігрантського збірника.

7 записів · «Державний вістник», Дорошенко, Пиріг, Алексєєв (упор.)
  • «Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 2 · певність висока · 05-3688

    Гетьман у відкритому листі до німецького фельдмаршала Ейхгорна повідомив, що складений ним уряд вступає до виконання обов'язків 2 травня 1918 р.; до листа додано реєстр кабінету. Лист підписав Скоропадський, контрасигнував державний секретар Михайло Гижицький.

    Повідомляю Вас, що складений Мною уряд вступає в виконання своїх обов'язків 2-го травня 1918 р.

  • «Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 2 · середня певність · 05-3689

    Такий самий лист від 2 травня 1918 р. Гетьман надіслав німецькому послові на Україні бароні фон Мумму: уряд починає працювати 2 травня.

    Германському послу на Україні барону фон-Мумм. Ексцеленціє. Повідомляю Вас, що складений Мною уряд вступає до виконання

  • «Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 2 · середня певність · 05-3690

    Лист Гетьмана від 2 травня 1918 р. австро-угорському послові на Україні (в OCR — «фон-Принцич-Хервалт»): уряд вступає до виконання обов'язків 2 травня, реєстр кабінету додається.

    Австро-угорському послу на Україні фон-Принцич-Хервалт. Ексцеленціє.

  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава», с. 136 · певність висока · 05-0126

    2 травня 1918 р. гетьман повідомив Ейхгорна й Мумма, а також австрійського представника про вступ сформованого ним кабінету в управління.

    2-го травня 1918 р. Гетьман повідомив фельдмаршала Айхгорна й посла Мума

  • Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 89 · певність висока · 05-0052

    Уже ввечері 2 травня 1918 р. кістяк уряду було сформовано, про що гетьман поінформував головнокомандувача німецьких військ Ейхгорна. Головою уряду став Ф. Лизогуб — близько 15 років очолював Полтавське губернське земство, 1915–1917 радник намісника на Кавказі, октябрист.

    Вже увечорі 2 травня його кістяк був складений, про що він інформував головнокомандуючого німецькими військами Г.Ейхгорна. Головою уряду став Федір Лизогуб

  • Алексєєв (упор.), «Революция на Украине по мемуарам белых», с. 441 · певність висока · 05-0152

    Гетьман призначив кабінет міністрів під головуванням Лизогуба.

    Гетманом назначен кабинет министров под председательством Лизогуба.

  • Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 33 · певність висока · 05-0050

    Журнали засідань Ради міністрів Української Держави збереглися за період із 2 травня по 12 грудня 1918 р.; протоколи велися переважно російською мовою, а журнали Малої Ради міністрів — українською. Ухвалені закони публікували в офіційному «Державному вістнику».

    журнали засідань уряду за період з 2 травня по 12 грудня 1918 р. (за винятком кількох засідань). Це машинописні незасвідчені копії, які являють собою перший, переважно російськомовний варіант протоколів

Українські партії в Гренера: «Zu spät!»

Делегація українських соціалістичних партій (Винниченко, Єфремов, Салтан, Лоський, Андрієвський) виклала генералові Гренеру умови участі в уряді: зміна аграрної політики, саморозпуск Ради, тимчасова Державна Рада, Установчі збори, а за деякими даними — республіка з гетьманом як тимчасовим президентом; передала й проєкт закону про тимчасовий устрій та свій список кабінету. Гренер відповів, що німці в перевороті участі не брали, повернення до Ради неможливе, бо Берлін уже визнав гетьмана, а кабінет уже сформовано, тож українцям лишаються хіба вакантні місця. Єфремов, за Христюком, попередив, що для окупації України знадобиться не 6, а 26 німецьких корпусів.

певність висока: Сам факт зустрічі й суть відповіді Гренера підтверджують сучасна подіям «Нова Рада», мемуар Самовидця та кілька незалежних праць (Дорошенко, Христюк, Гунчак, Решетар, Пиріг); розходяться в дрібницях і в даті (див. «Газети пишуть різне»).

8 записів · «Нова Рада», Дорошенко, Пиріг, Hunczak (ed.)…
  • «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №71, с. 3 · певність висока · 05-0357

    2 травня делегація українських партій передала генералові Гренеру проєкт «Закону про тимчасовий державний устрій УНР» і список кабінету; виявилося, що основи закону можна прийняти, але кабінет уже сформовано з людей, покликаних гетьманом, і українцям пропонували лише вакантні місця.

    з українським кабінетом міністрів вже пізно, бо склалося правительство з людей, яких покликав гетьман, що може бути мова тільки про те, щоб українці заняли вакантні місця

  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава», с. 57 · певність висока · 05-0102

    2 травня 1918 р. до генерала Гренера з'явилася делегація соціалістів (Винниченко, Андрієвський, Єфремов, Салтан, Лоський) з умовами участі в уряді: зміна аграрної політики, саморозпуск Ради, Державна Рада, установчі збори.

    2-го травня до Гренера явилась делегація, в склад якої війшли : В. Винниченко, А. Ф. Андрієвський, С. Єфремов, О. Салтан і К. Лоський.

  • Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 231 · певність висока · 05-0085

    2 травня 1918 р. міжпартійна нарада лідерів УПСФ, УПСР, УСДРП, УПСС виробила умови участі в уряді; того ж дня делегація соцпартій (В. Винниченко, С. Єфремов, П. Андрієвський, О. Салтан, К. Лоський) виклала їх генералові В. Гренеру. Гренер запевнив, що переворот здійснено без німецької участі, повернення до Центральної Ради не буде, але українські соціалісти в уряді бажані.

    делегація соцпартій у складі В. Винниченка, С. Єфремова, П. Андрієвського, О. Салтана і К. Лоського 2 травня виклала ці вимоги В. Гренеру

  • Hunczak (ed.), «The Ukraine, 1917–1921: A Study in Revolution», с. 79 · певність висока · 05-0279

    2 травня 1918 р. делегати соціал-демократів, есерів і соціалістів-федералістів висунули генералові Гренеру умови входження до кабінету: повна зміна уряду, зміна аграрної політики, добровільний розпуск Ради, створення нового тимчасового законодавчого органу — Державної ради — та скликання Установчих зборів. Гренер відповів, що німці не брали участі в перевороті, а повернення до Ради неможливе, бо Берлін уже визнав гетьмана.

    a return to the Rada was out of the question, since the Hetman was already accorded recognition by Berlin

  • Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920», с. 165 · певність висока · 05-0286

    2 травня 1918 року делегація соціал-демократів, есерів і соціалістів-федералістів пішла до генерала Гренера з умовами участі в уряді; Гренер заявив, що повернення Ради неможливе, бо Берлін уже визнав новий уряд.

    On May 2 the Social Democrats, Social Revolutionaries, and Socialist Federalists responded by sending a delegation to General Groener

  • Самовидець, «Недавня гетьманщина», с. 31 · певність висока · 05-0167

    2 травня 1918 р. нарада українських партій (есефи, есдеки, есери, самостійники) звернулася не до гетьмана, а до начальника штабу німецької армії в Україні ген. Гренера, погоджуючись увійти до кабінету, якщо Україна буде республікою, а гетьман — президентом; Гренер відповів, що це справа гетьмана і що партії запізнилися — кабінет уже формується.

    Це було дня 2 травня, 1918

  • Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти», с. 83 · певність висока · 05-0038

    30 квітня М. Василенко від імені гетьмана запропонував есефам увійти до коаліційного кабінету — відмова; 2 травня делегація соціалістів (Винниченко, Єфремов, Салтан, Лоський, Андрієвський) намагалася вмовити німців дозволити їм сформувати уряд і навіть назвати Скоропадського тимчасовим президентом; Гренер відповів: «Zu spät!».

    Zu spät!

  • Христюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції», т. 3, с. 10 · середня певність · 05-0216

    Делегація наради українських партій — В. Винниченко, С. Єфремов, М. Салтан, К. Мацієвич (?) та Андрієвський — мала розмову з начальником штабу генерала Айхгорна генерал-лейтенантом Гренером; Єфремов попередив, що для окупації України німцям знадобиться не 6, а 26 корпусів.

    для того треба буде ввести на Україну не шість, а 26 корпусів німецького війська

Перше засідання Ради міністрів

Рада міністрів Української Держави ухвалила, що колишні міністри УНР за законом не підлягають арешту. Київський обласний комітет кадетів того ж дня погодився, що його члени входять до уряду як приватні особи, а не як представники партії.

певність висока: Архівний журнал засідання (за Гай-Нижником) і окреме дослідження Пирога; обидва пізніші, але спираються на документи.

2 записи · Гай-Нижник, Пиріг
  • Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти», с. 82 · певність висока · 05-0037

    2 травня 1918 р. Рада міністрів Української Держави розглянула питання про арешт колишніх міністрів УНР і ухвалила, що за законом про свободу совісті вони не підлягають арешту.

  • Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 135 · певність висока · 05-0067

    2 травня 1918 р. Київський обласний комітет кадетів домовився, що кадети входять до уряду як приватні особи, а не представники партії.

    вже 2 травня Київський обласний комітет партії спробував знайти вихід з цієї колізії. Домовилися, що кадети входять до уряду як приватні особи, а не представники партії.

ще 7 подій

Василенко — міністр освіти й тимчасовий голова уряду

М. Василенко обійняв посаду міністра народної освіти; оскільки призначений раніше головою Ради міністрів М. Устимович майже одразу захворів, Василенко тимчасово виконував обов'язки голови уряду, міністра закордонних справ і віросповідань. Українські кола згодом дорікали йому млявою українізацією.

певність висока: Збігаються спогади Скоропадського, праця Дорошенка й довідка упорядника до Шаповала.

3 записи · Скоропадський, Дорошенко, Шаповал
  • Скоропадський, «Спогади», с. 74 · певність висока · 05-0013

    У перші дні гетьманату голова Ради міністрів М. М. Устимович майже одразу захворів; професор М. П. Василенко (з 2 травня 1918 р. міністр народної освіти) тимчасово виконував обов'язки голови Ради міністрів, міністра закордонних справ і віросповідань; перші два-три дні тривали нескінченні переговори з кандидатами в міністри.

    Николай Николаевич Устимович чуть-ли не в первый день заболел, по успел пригласить профессора Василенко на должность министра народного просвещения

  • Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава», с. 339 · певність висока · 05-0148

    Міністром народної освіти став проф. Микола Прокопович Василенко (обійняв посаду 2 травня 1918; до 21 травня також керував МЗС). З 21 червня міністерство перейменовано наказом Гетьмана на «Міністерство народної освіти й мистецтва».

    2 травня 1918 року він вступив у виконання своїх обовʼязків

  • Шаповал, «Гетьманщина і Директорія», с. 98 · певність висока · 05-0029

    2 травня 1918 р. міністром народної освіти став проф. Микола Прокопович Василенко; українські кола дорікали йому млявою українізацією.

    2 травня 1918 р. на чолі міністерства народньої освіти стад прой. Інкола Прокопович Василенко

Чутки про склад кабінету в соціал-демократичній пресі

«Робітнича газета» писала, що «міністерство землевласників і військових» на чолі з Устимовичем не відбулося, до уряду входять переважно кадети, а соціалісти-федералісти від запропонованих портфелів відмовилися. Газета називала головою уряду Василенка, міністром внутрішніх справ — Лизогуба, фінансів — Ржепецького, торгівлі — Гутника, юстиції — Чубинського та інших.

певність низька: Неофіційні відомості однієї партійної газети, надруковані наступного дня з застереженням «має бути»; щодо голови уряду вони суперечать офіційним даним (див. «Газети пишуть різне»).

3 записи · «Робітнича газета»
  • «Робітнича газета» (Київ, 1918), №264, с. 2 · середня певність · 05-2966

    «Вчора» (2 травня) у Києві окреслився приблизний склад майбутнього гетьманського уряду: міністерство землевласників і військових на чолі з Устимовичем, про яке було стільки балачок у перші дні перевороту, не склалося; вирішено залучити «більш поступові елементи», до уряду входять головним чином кадети, а українським соціалістам-федералістам пропонували деякі портфелі, але вони відмовилися.

    Вчора приблизно визначився майбутній склад уряду. Міністерство землевласників і військових з Устимовичем на чолі, про яке в перші дні перевороту так багато було балачок, не відбулося.

  • «Робітнича газета» (Київ, 1918), №264, с. 3 · середня певність · 05-2967

    За відомостями газети, головою Ради міністрів має бути Василенко (колишній попечитель Київської учбової округи), міністром внутрішніх справ — Лизогуб (колишній голова Полтавської земської управи), фінансів — А. К. Ржепецький (кадет), торгівлі й промисловості — С. М. Гутник (голова одеського біржового комітету), хліборобства — Кияниця (голова Полтавської губернської земської управи).

    Головою Ради Міністрів має бути Василенко, колишній попечитель Київської учебної округи, Міністром внутрішніх справ Лизогуб, бувший предсідатель Полтавської земської управи, фінансів А. К. Ржепецький (к. д.)

  • «Робітнича газета» (Київ, 1918), №264, с. 3 · середня певність · 05-2968

    За тими ж відомостями, міністром харчових справ має бути Ю. Ю. Соколовський (полтавський економічний діяч), праці — Ю. П. Вагнер (колишній професор Київського політехнікуму), народного здоров'я — д-р В. Ю. Любинський, шляхів — інженер Б. А. Бутенко, юстиції — професор-криміналіст М. П. Чубинський; тимчасово виконувати обов'язки військового міністра буде начальник штабу Слівінський, державним контролером призначено Г. Е. Афанасьєва.

    харчу Ю. Ю. Соколовський, полтавський економичний діяч, праці Ю. П. Вагнер, бувший проф. Київського політехнікуму і народнього здоровля - др. В. Ю. Любинський, шляхів Б. А. Бутенко, інженер; юстіції - проф. М. П. Чубинський

Державний секретар і перші накази

Наказом № 2 гетьман призначив державним секретарем Михайла Гижицького. Міністерство харчових справ припинило примусові заготівлі м'яса, худоби й сала: для армії та експорту їх мали купувати добровільно на ярмарках і базарах. Міністерство фінансів призначало урядовців до Департаменту посередніх податків з платнею 200–300 крб на місяць.

певність висока: Офіційні тексти наказів у «Державному вістнику».

4 записи · «Державний вістник»
  • «Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 2 · певність висока · 05-3693

    Наказом № 2 від 2 травня 1918 р. Гетьман призначив державним секретарем Української Держави Михайла Гижицького; за державного секретаря підписав О. Палтов.

    Призначаю Державним Секретарем Української Держави Михайла Гижицького.

  • «Державний вістник» (Київ, 1918), №2, с. 2 · певність висока · 05-3744

    За наказом Міністерства харчових справ від 2 травня 1918 р. № 5/105 примусові заготівлі м'яса, худоби, свиней і сала припиняються з закінченням військових операцій Центральних держав в Україні; потрібну кількість для української армії та експорту відтепер купують добровільно на місцевих ярмарках і базарах.

    Вся необхідна кількість згаданих продуктів як для української армії, а також і експорту за кордон мусить бути забрана шляхом добровільної купівлі на місцевих ярмарках та базарах.

  • «Державний вістник» (Київ, 1918), №11, с. 2 · середня певність · 05-4067

    Міністерство фінансів: наказом № 19 від 2 травня 1918 року Володимира Тихоновича Дашенка призначено урядовцем 1 розряду Департаменту посередніх податків з 1 травня 1918 р. з платнею 300 карбованців на місяць.

    Володимир Тихонович Дашенко з платнею триста (300) карбованців на місяць.

  • «Державний вістник» (Київ, 1918), №11, с. 2 · низька певність · 05-4068

    Міністерство фінансів: наказом № 20 від 2 травня 1918 року Юлію Борушевню призначено урядовцем 3 розряду з платнею 200 карбованців на місяць, а Марію Антонову — з платнею 250 карбованців на місяць (обидві до Департаменту посередніх податків з 1 травня).

    на посади урядовців: Ш-го ряду з платнею двісті (200) карбованців на місяць Юлія Борушевня і ... з платнею двісті п'ятдесят (250) карбованців на місяць Марія Антонова

Конференція губернських управ і спроба арешту Петлюри

Конференція представників губернських народних управ (30 квітня — 2 травня) заснувала Всеукраїнську спілку земств і вирішила вимагати передачі їй майна Всеросійського земського союзу. Під час засідання озброєні люди іменем гетьмана оголосили арешт Петлюри; той зажадав мандатів, з яких випливало, що наказ стосується складу Земельної, а не Народної управи, і озброєні пішли. Петлюра також запропонував асигнувати кошти на впорядкування могили Шевченка.

певність середня: Лише «Відродження»; точний день інциденту з арештом у тексті не названо.

4 записи · «Відродження»
  • «Відродження», газета (Київ, 1918), №37, с. 4 · середня певність · 05-1768

    Конференція представників губернських народних управ України (засідання 30 квітня – 2 травня) ухвалила заснувати Всеукраїнську Спілку Земств, затвердила її статут і вирішила вимагати від уряду передати Спілці все майно, установи й кошти Всеросійського земського союзу на території України.

    Заслухавши цей проект статуту, постановлено Спілку заснувать

  • «Відродження», газета (Київ, 1918), №37, с. 4 · середня певність · 05-1770

    Під час засідання конференції в залі несподівано з'явилися озброєні особи, які іменем Гетьмана Скоропадського оголосили арешт Петлюри та вимагали скласти зброю; Петлюра зажадав мандатів, побачив, що ті стосуються арешту складу Земельної управи, а не Народної, і після його впертих домагань озброєні залишили приміщення; збори подякували йому за такт і впертість.

    вони повинні заарештовати состав не Нар. Управи, а Земельної ... озброєні особи залишили помешкання управи

  • «Відродження», газета (Київ, 1918), №37, с. 5 · середня певність · 05-1771

    Голова Київської губернської народної управи С. В. Петлюра запропонував внести на обговорення народних рад питання про асигнування коштів на впорядкування могили Шевченка і просив передати асигновані кошти в розпорядження Київської губернської управи.

    питання про асігнування коштів на упорядкування могили Шевченка

  • «Відродження», газета (Київ, 1918), №37, с. 4 · низька певність · 05-1769

    Конференція земств ухвалила, що представникам губернських управ у тимчасовому виконавчому органі Спілки земств бажано виплачувати по 800 крб. на місяць, як членам Київської губернської народної управи.

    по 800 карб. місяця (як членам Київської губ. нар. управи)

Відмова Чопівського від портфеля

Урядовці Міністерства торгу й промисловості вислали делегацію вмовити І. Фещенка-Чопівського увійти до гетьманського кабінету; він відмовився, сказавши, що «для такої політики» не надається.

певність низька: Спогад учасника, який сам вагається між 2 і 3 травня.

1 запис · Шкільник
  • Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках», с. 220 · певність висока · 05-0269

    2 або 3 травня 1918 року урядовці Міністерства торгу і промисловості зібралися на нараду і вислали делегацію з трьох осіб (серед них автор) переконати міністра І. Фещенка-Чопівського прийняти портфель у гетьманському кабінеті; той відмовився, сказавши: «для такої політики я не надаюсь».

    Вибрано делегацію трьох урядовців, в яку і я попав... то ж "для такої політики я не надаюсь".

Артилерія Січових стрільців складає зброю

За спогадом Дашкевича, старшини вирішили не йти ні під гетьмана, ні під німців і скласти зброю; німці обіцяли не переслідувати стрільців і залишити офіцерам револьвери. Гармаші зняли гармати з брами Михайлівського монастиря й склали рушниці, які за годину вивезли німецькі вантажівки разом із кулеметами й замками гармат.

певність низька: Пізній мемуар; автор сам датує подію приблизно («здається, у Страсний четвер»), а інші джерела називають 30 квітня або 1 травня (див. «Газети пишуть різне»).

2 записи · Дашкевич
  • Дашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота», с. 57 · середня певність · 05-0311

    Збори старшин вирішили, що Січові стрільці не підуть ні під гетьмана, ні під німців, тож складуть зброю, а полк буде розпущено. Німці погодилися не переслідувати стрільців і залишити офіцерам револьвери з посвідками на право носіння зброї, які мали затверджувати німці.

    Погодилися, що Січові Стрільці не будуть переслідувані і що стрілецьким старшинам буде залишено бічну зброю - револьвери.

  • Дашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота», с. 57 · середня певність · 05-0312

    Гармаші зняли гармати з брам Михайлівського монастиря, склали рушниці в козли біля гармат, винесли два кулемети й, дехто з плачем, попрощалися з гарматами. За годину німецькі вантажівки забрали рушниці, кулемети й замки від гармат.

    Годину пізніше вʼїхали до манастиря німецькі вантажні авта. Німецькі жовніри наклали на авта кріси, кулемети, з гармат повитягали замки і з цим усім відʼїхали.

Розправа в Щербанівці Київського повіту

У селі Щербанівці п'яні міліціонери, шукаючи зброю, били селянина; його син застрелив одного з них, після чого загін німців (100 осіб) і повітової міліції (50 осіб) катував селян шомполами й нагайками та реквізував майно.

певність середня: Допис кореспондента однієї газети («Нова Рада»); подія поза містом.

1 запис · «Нова Рада»
  • «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №74, с. 4 · середня певність · 05-0529

    2 травня 1918 року в селі Щербанівці Київського повіту п'яні міліціонери Вагес і Баралюк, шукаючи зброю, били селянина Павла Пустовойта; його син застрелив Баралюка, після чого до села прибули загін німців (100 осіб) і повітової міліції (50 осіб), які шомполами й нагайками катували селян і реквізували майно.

    Зараз-же до села прибув отряд німців (100 чол.) і 50 чол. повітових міліціонерів.

Газети пишуть різне

Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.

Дата візиту делегації українських партій до Гренера

«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 1 травня · 05-0354

Делегація прибула до Гренера 1 травня й виклала свої умови.

Делегація од українських партій, що складалася з С. Єфремова (с.-ф.), В. Винниченка (с.-д.) Солтана (с.-р.), Андрієвського (с. с.) та К. Лоського (с. ф.) прибула до начальника штаба, генерала Гренера

«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · другого дня · 05-0357

«Другого дня» делегація передала Гренерові проєкт закону про тимчасовий устрій і список кабінету.

з українським кабінетом міністрів вже пізно, бо склалося правительство з людей, яких покликав гетьман, що може бути мова тільки про те, щоб українці заняли вакантні місця

Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 2-го травня · 05-0102

Делегація з'явилася до Гренера з умовами 2 травня.

2-го травня до Гренера явилась делегація, в склад якої війшли : В. Винниченко, А. Ф. Андрієвський, С. Єфремов, О. Салтан і К. Лоський.

Христюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції», т. 3 (книга або мемуар) · 2. квітня · 05-0216

У Христюка зустріч датована «2. квітня».

для того треба буде ввести на Україну не шість, а 26 корпусів німецького війська

Оцінка аналізу. «Нова Рада» описує дві зустрічі — 1 травня (умови) і 2 травня (проєкт закону й список); пізніші праці зводять їх до однієї, 2 травня. «2 квітня» у Христюка — очевидна описка, бо йдеться про події після перевороту. Найімовірніше, контакти тривали обидва дні.

Хто очолює уряд

Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року» (книга або мемуар) · увечорі 2 травня · 05-0052

Головою уряду, сформованого ввечері 2 травня, став Ф. Лизогуб.

Вже увечорі 2 травня його кістяк був складений, про що він інформував головнокомандуючого німецькими військами Г.Ейхгорна. Головою уряду став Федір Лизогуб

«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Вчора · 05-2967

Головою Ради міністрів «має бути» Василенко, а Лизогуб — міністром внутрішніх справ.

Головою Ради Міністрів має бути Василенко, колишній попечитель Київської учебної округи, Міністром внутрішніх справ Лизогуб, бувший предсідатель Полтавської земської управи, фінансів А. К. Ржепецький (к. д.)

Скоропадський, «Спогади» (книга або мемуар) · З 2 травня 1918 р. · 05-0013

Устимович захворів, і Василенко тимчасово виконував обов'язки голови Ради міністрів.

Николай Николаевич Устимович чуть-ли не в первый день заболел, по успел пригласить профессора Василенко на должность министра народного просвещения

Оцінка аналізу. Офіційні дані й праці істориків називають Лизогуба; відомості «Робітничої газети» відбивають проміжний стан, коли після хвороби Устимовича обов'язки голови тимчасово виконував Василенко. Тож версія газети — не вигадка, а застарілий слух.

ще 2 розбіжності

Що відповів Гренер: запрошення чи відмова

Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року» (книга або мемуар) · 2 травня · 05-0085

Гренер запевнив, що українські соціалісти в уряді бажані.

делегація соцпартій у складі В. Винниченка, С. Єфремова, П. Андрієвського, О. Салтана і К. Лоського 2 травня виклала ці вимоги В. Гренеру

Самовидець, «Недавня гетьманщина» (книга або мемуар) · 2 травня, 1918 · 05-0167

Гренер сказав, що це справа гетьмана і партії запізнилися, бо кабінет уже формується.

Це було дня 2 травня, 1918

Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 30 квітня; 2 травня · 05-0038

Гренер відповів: «Zu spät!»

Zu spät!

Оцінка аналізу. Версії сумісні: Гренер не відкидав участі українців як таких, але лише на вакантні місця в уже складеному кабінеті (05-0357), тож для партій це означало відмову. Розбіжність — в акцентах переказувачів.

Коли роззброїли Січових стрільців

Дашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» (книга або мемуар) · здається, у Страсний Четвер 1918 року · 05-0311

Дашкевич: стрільці склали зброю «здається, у Страсний четвер» (2 травня за новим стилем).

Погодилися, що Січові Стрільці не будуть переслідувані і що стрілецьким старшинам буде залишено бічну зброю - револьвери.

«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 1-го мая · 05-2963

«Робітнича газета»: стрільців у Луцьких казармах роззброїли в середу 1 травня.

а в середу 1-го мая й їх окружили сильні німецькі відділи з кулеметами і броневиками. Признавши оборону неможливою, стрільці склали зброю.

Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 30 квітня · 04-0448

Шкільник: німці роззброїли стрільців у ніч проти 30 квітня.

про роззброєння німцями Січових Стрільців, яке переведено без спротиву, безкровно — остання вірна і певна військова одиниця для уряду УНР

Оцінка аналізу. Ймовірно, роззброєння окремих частин розтяглося з 30 квітня до 1–2 травня; артилерія біля Михайлівського монастиря могла здати гармати пізніше за піхоту. Сам Дашкевич не впевнений у даті, тож 2 травня — лише можливий день.

Чого бракує

  • Міської хроніки за цей день майже немає: жодних відомостей про ціни на базарах, трамвай, театри чи настрій на вулицях.
  • Права й російська преса («Киевлянин», «Вечер», «Русскій Голосъ») у фактах дня відсутня, а «Нова Рада», «Відродження» й «Робітнича газета» дають лише кілька повідомлень — найпевніше, через нерегулярний вихід газет у перші дні Гетьманату.
  • Немає офіційного переліку всього кабінету: склад відомий лише з чуток «Робітничої газети».
  • Невідомо, хто саме й за чиїм наказом намагався заарештувати Петлюру та членів Земельної управи.

Місто

Цитата дня

з українським кабінетом міністрів вже пізно, бо склалося правительство з людей, яких покликав гетьман, що може бути мова тільки про те, щоб українці заняли вакантні місця

2 травня делегація українських партій передала генералові Гренеру проєкт «Закону про тимчасовий державний устрій УНР» і список кабінету; виявилося, що основи закону можна прийняти, але кабінет уже сформовано з людей, покликаних гетьманом, і українцям пропонували лише вакантні місця.

«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №71, с. 3 · 05-0357

Ціна дня

номер «Вістника РНМ УНР»

25 коп за номер

Київ · «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №31, с. 1 · 05-4930

ще 4 ціни цього дня
ЩоЦінаДе надруковано
Місячна платня представника губернської управи у Спілці земств800 крбмісяць«Відродження», газета (Київ, 1918), №37, с. 4
урядовець 1 розряду, Департамент посередніх податків300 крбмісяць«Державний вістник» (Київ, 1918), №11, с. 2
урядовець 3 розряду, Департамент посередніх податків200 крбмісяць«Державний вістник» (Київ, 1918), №11, с. 2
оголошення в «Вістнику» (рядок петіту)1,25 рубрядок«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №31, с. 1

Оголошення дня

Вся необхідна кількість згаданих продуктів як для української армії, а також і експорту за кордон мусить бути забрана шляхом добровільної купівлі на місцевих ярмарках та базарах.

За наказом Міністерства харчових справ від 2 травня 1918 р. № 5/105 примусові заготівлі м'яса, худоби, свиней і сала припиняються з закінченням військових операцій Центральних держав в Україні; потрібну кількість для української армії та експорту відтепер купують добровільно на місцевих ярмарках і базарах.

«Державний вістник» (Київ, 1918), №2, с. 2 · 05-3744

Офіційний «Вістник» коштував 25 коп. і далі виходив із шапкою УНР, друкуючи закони Центральної Ради (05-4930, 05-4932); урядовці податкового департаменту отримували 200–300 крб на місяць, а членам Спілки земств пропонували 800 крб (05-4067, 05-4068, 05-1769). Примусові заготівлі м'яса скасовано на користь купівлі на базарах (05-3744); дорога колишніх полонених із Волочиська до Києва тривала дві доби під наглядом німецьких вартових (05-0259).

Усі записи дня41

Події13
Київ2-го травняДорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава», с. 57певність висока№ 05-0102

2 травня 1918 р. до генерала Гренера з'явилася делегація соціалістів (Винниченко, Андрієвський, Єфремов, Салтан, Лоський) з умовами участі в уряді: зміна аграрної політики, саморозпуск Ради, Державна Рада, установчі збори.

2-го травня до Гренера явилась делегація, в склад якої війшли : В. Винниченко, А. Ф. Андрієвський, С. Єфремов, О. Салтан і К. Лоський.

May 2Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920», с. 165певність висока№ 05-0286

2 травня 1918 року делегація соціал-демократів, есерів і соціалістів-федералістів пішла до генерала Гренера з умовами участі в уряді; Гренер заявив, що повернення Ради неможливе, бо Берлін уже визнав новий уряд.

On May 2 the Social Democrats, Social Revolutionaries, and Socialist Federalists responded by sending a delegation to General Groener

Автор датує події за новим стилем.

Київ2 травняПиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 135певність висока№ 05-0067

2 травня 1918 р. Київський обласний комітет кадетів домовився, що кадети входять до уряду як приватні особи, а не представники партії.

вже 2 травня Київський обласний комітет партії спробував знайти вихід з цієї колізії. Домовилися, що кадети входять до уряду як приватні особи, а не представники партії.

2 травня, 1918Самовидець, «Недавня гетьманщина», с. 31певність висока№ 05-0167

2 травня 1918 р. нарада українських партій (есефи, есдеки, есери, самостійники) звернулася не до гетьмана, а до начальника штабу німецької армії в Україні ген. Гренера, погоджуючись увійти до кабінету, якщо Україна буде республікою, а гетьман — президентом; Гренер відповів, що це справа гетьмана і що партії запізнилися — кабінет уже формується.

Це було дня 2 травня, 1918

Міністерство торгу і промисловостіДругого або третього травняШкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках», с. 220певність висока№ 05-0269

2 або 3 травня 1918 року урядовці Міністерства торгу і промисловості зібралися на нараду і вислали делегацію з трьох осіб (серед них автор) переконати міністра І. Фещенка-Чопівського прийняти портфель у гетьманському кабінеті; той відмовився, сказавши: «для такої політики я не надаюсь».

Вибрано делегацію трьох урядовців, в яку і я попав... то ж "для такої політики я не надаюсь".

Дата приблизна: автор вагається між 2 і 3 травня.

May 2Hunczak (ed.), «The Ukraine, 1917–1921: A Study in Revolution», с. 79певність висока№ 05-0279

2 травня 1918 р. делегати соціал-демократів, есерів і соціалістів-федералістів висунули генералові Гренеру умови входження до кабінету: повна зміна уряду, зміна аграрної політики, добровільний розпуск Ради, створення нового тимчасового законодавчого органу — Державної ради — та скликання Установчих зборів. Гренер відповів, що німці не брали участі в перевороті, а повернення до Ради неможливе, бо Берлін уже визнав гетьмана.

a return to the Rada was out of the question, since the Hetman was already accorded recognition by Berlin

Автор есею — Тарас Гунчак.

Київувечорі 2 травняПиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 89певність висока№ 05-0052

Уже ввечері 2 травня 1918 р. кістяк уряду було сформовано, про що гетьман поінформував головнокомандувача німецьких військ Ейхгорна. Головою уряду став Ф. Лизогуб — близько 15 років очолював Полтавське губернське земство, 1915–1917 радник намісника на Кавказі, октябрист.

Вже увечорі 2 травня його кістяк був складений, про що він інформував головнокомандуючого німецькими військами Г.Ейхгорна. Головою уряду став Федір Лизогуб

2 травняПиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 231певність висока№ 05-0085

2 травня 1918 р. міжпартійна нарада лідерів УПСФ, УПСР, УСДРП, УПСС виробила умови участі в уряді; того ж дня делегація соцпартій (В. Винниченко, С. Єфремов, П. Андрієвський, О. Салтан, К. Лоський) виклала їх генералові В. Гренеру. Гренер запевнив, що переворот здійснено без німецької участі, повернення до Центральної Ради не буде, але українські соціалісти в уряді бажані.

делегація соцпартій у складі В. Винниченка, С. Єфремова, П. Андрієвського, О. Салтана і К. Лоського 2 травня виклала ці вимоги В. Гренеру

30 квітня; 2 травняГай-Нижник, «1918-й: два перевороти», с. 83певність висока№ 05-0038

30 квітня М. Василенко від імені гетьмана запропонував есефам увійти до коаліційного кабінету — відмова; 2 травня делегація соціалістів (Винниченко, Єфремов, Салтан, Лоський, Андрієвський) намагалася вмовити німців дозволити їм сформувати уряд і навіть назвати Скоропадського тимчасовим президентом; Гренер відповів: «Zu spät!».

Zu spät!

ЦДАВО, Ф. 1064, Оп. 1, Спр. 5, Арк. 1; Христюк П., т. 2, с. 127.

штаб німецького командуваннядругого дня«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №71, с. 3певність висока№ 05-0357

2 травня делегація українських партій передала генералові Гренеру проєкт «Закону про тимчасовий державний устрій УНР» і список кабінету; виявилося, що основи закону можна прийняти, але кабінет уже сформовано з людей, покликаних гетьманом, і українцям пропонували лише вакантні місця.

з українським кабінетом міністрів вже пізно, бо склалося правительство з людей, яких покликав гетьман, що може бути мова тільки про те, щоб українці заняли вакантні місця

«Другого дня» після 1 травня.

Київ2 травня«Відродження», газета (Київ, 1918), №37, с. 5середня певність№ 05-1771

Голова Київської губернської народної управи С. В. Петлюра запропонував внести на обговорення народних рад питання про асигнування коштів на впорядкування могили Шевченка і просив передати асигновані кошти в розпорядження Київської губернської управи.

питання про асігнування коштів на упорядкування могили Шевченка

Йдеться про могилу Шевченка (Чернеча гора, Канів).

2. квітняХристюк, «Замітки і матеріяли до історії української революції», т. 3, с. 10середня певність№ 05-0216

Делегація наради українських партій — В. Винниченко, С. Єфремов, М. Салтан, К. Мацієвич (?) та Андрієвський — мала розмову з начальником штабу генерала Айхгорна генерал-лейтенантом Гренером; Єфремов попередив, що для окупації України німцям знадобиться не 6, а 26 корпусів.

для того треба буде ввести на Україну не шість, а 26 корпусів німецького війська

У тексті «2. квітня», але за контекстом (після перевороту 29 квітня, повідомлення 3 травня) йдеться про 2 травня — очевидна помилка. Прізвище «К. Моського» в OCR пошкоджене.

Військо2
Михайлівський монастирздається, у Страсний Четвер 1918 рокуДашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота», с. 57середня певність№ 05-0312

Гармаші зняли гармати з брам Михайлівського монастиря, склали рушниці в козли біля гармат, винесли два кулемети й, дехто з плачем, попрощалися з гарматами. За годину німецькі вантажівки забрали рушниці, кулемети й замки від гармат.

Годину пізніше вʼїхали до манастиря німецькі вантажні авта. Німецькі жовніри наклали на авта кріси, кулемети, з гармат повитягали замки і з цим усім відʼїхали.

Дата приблизна, за автором.

Михайлівський монастирздається, у Страсний Четвер 1918 рокуДашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота», с. 57середня певність№ 05-0311

Збори старшин вирішили, що Січові стрільці не підуть ні під гетьмана, ні під німців, тож складуть зброю, а полк буде розпущено. Німці погодилися не переслідувати стрільців і залишити офіцерам револьвери з посвідками на право носіння зброї, які мали затверджувати німці.

Погодилися, що Січові Стрільці не будуть переслідувані і що стрілецьким старшинам буде залишено бічну зброю - револьвери.

Автор датує роззброєння приблизно («здається») Страсним четвергом; православний Страсний четвер 1918 року — 2 травня за новим стилем.

Документи11
Київ2-го травня 1918 р.Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава», с. 136певність висока№ 05-0126

2 травня 1918 р. гетьман повідомив Ейхгорна й Мумма, а також австрійського представника про вступ сформованого ним кабінету в управління.

2-го травня 1918 р. Гетьман повідомив фельдмаршала Айхгорна й посла Мума

2 травня 1918 р.«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №31, с. 6певність висока№ 05-4932

Спростування в «Вістнику»: в законі про військово-революційний суд при поспішному друкуванні зроблено помилки — у п. 41 замість «відчинених» має бути «зачинених»; у п. 113 після слів «що вчинено» треба додати «злочинством, докладно з'ясовано на суді».

замісць «відчинених» повинно бути зазначено «зачинених»

Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту. Закон про військово-революційний суд надруковано в одному з попередніх номерів «Вістника». Відповідальний за редакцію — Ів. Ющишин.

Київз 2 травня по 12 грудня 1918 р.Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року», с. 33певність висока№ 05-0050

Журнали засідань Ради міністрів Української Держави збереглися за період із 2 травня по 12 грудня 1918 р.; протоколи велися переважно російською мовою, а журнали Малої Ради міністрів — українською. Ухвалені закони публікували в офіційному «Державному вістнику».

журнали засідань уряду за період з 2 травня по 12 грудня 1918 р. (за винятком кількох засідань). Це машинописні незасвідчені копії, які являють собою перший, переважно російськомовний варіант протоколів

Дає межі роботи уряду в Києві.

2 травня 1918 р.Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти», с. 82певність висока№ 05-0037

2 травня 1918 р. Рада міністрів Української Держави розглянула питання про арешт колишніх міністрів УНР і ухвалила, що за законом про свободу совісті вони не підлягають арешту.

ЦДАВО, Ф. 1064, Оп. 1, Спр. 6, Арк. 1–1 зв.

Київ2 травня 1918«Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 2певність висока№ 05-3688

Гетьман у відкритому листі до німецького фельдмаршала Ейхгорна повідомив, що складений ним уряд вступає до виконання обов'язків 2 травня 1918 р.; до листа додано реєстр кабінету. Лист підписав Скоропадський, контрасигнував державний секретар Михайло Гижицький.

Повідомляю Вас, що складений Мною уряд вступає в виконання своїх обов'язків 2-го травня 1918 р.

Адресата в OCR передано як «Енхгорну»; ймовірно — фельдмаршал Ейхгорн, командувач німецьких військ в Україні.

Київ2 травня 1918«Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 2середня певність№ 05-3689

Такий самий лист від 2 травня 1918 р. Гетьман надіслав німецькому послові на Україні бароні фон Мумму: уряд починає працювати 2 травня.

Германському послу на Україні барону фон-Мумм. Ексцеленціє. Повідомляю Вас, що складений Мною уряд вступає до виконання

Прізвище посла в OCR «Муми».

Київ2 травня 1918«Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 2середня певність№ 05-3690

Лист Гетьмана від 2 травня 1918 р. австро-угорському послові на Україні (в OCR — «фон-Принцич-Хервалт»): уряд вступає до виконання обов'язків 2 травня, реєстр кабінету додається.

Австро-угорському послу на Україні фон-Принцич-Хервалт. Ексцеленціє.

Ім'я посла перекручене OCR.

300 крб, місяцьКиїв2 травня 1918«Державний вістник» (Київ, 1918), №11, с. 2середня певність№ 05-4067

Міністерство фінансів: наказом № 19 від 2 травня 1918 року Володимира Тихоновича Дашенка призначено урядовцем 1 розряду Департаменту посередніх податків з 1 травня 1918 р. з платнею 300 карбованців на місяць.

Володимир Тихонович Дашенко з платнею триста (300) карбованців на місяць.

Київ30 квітня – 2 травня«Відродження», газета (Київ, 1918), №37, с. 4середня певність№ 05-1768

Конференція представників губернських народних управ України (засідання 30 квітня – 2 травня) ухвалила заснувати Всеукраїнську Спілку Земств, затвердила її статут і вирішила вимагати від уряду передати Спілці все майно, установи й кошти Всеросійського земського союзу на території України.

Заслухавши цей проект статуту, постановлено Спілку заснувать

Стиль дат не позначено; імовірно новий.

Київ2 травня 1918 р.«Державний вістник» (Київ, 1918), №5, с. 4середня певність№ 05-3866

Оголошення: 2 травня 1918 року викрадено документи на ім'я дворянина Олександра Володимировича Мизюкова (Владикавказьке реальне училище, атестат № 597 від 16 червня 1902 р., свідоцтво про 8-й клас, свідоцтво з курського дворянського зібрання, послужний список від 25 лютого 1918 р., залікова книжка Харківського технологічного інституту); їх слід вважати недійсними.

похищ. докум. на имя двор. Александра Владимировича Мизюкова: Владикавк. реал. учил. аттест. № 597-16 іюня 1902 года ... считать недействительными.

OCR оголошення сильно пошкоджений; склад викрадених документів приблизний.

Низька певність: вниз списку, з позначкою

200 крб, місяцьКиїв2 травня 1918«Державний вістник» (Київ, 1918), №11, с. 2низька певністьтекст OCR пошкоджений№ 05-4068

Міністерство фінансів: наказом № 20 від 2 травня 1918 року Юлію Борушевню призначено урядовцем 3 розряду з платнею 200 карбованців на місяць, а Марію Антонову — з платнею 250 карбованців на місяць (обидві до Департаменту посередніх податків з 1 травня).

на посади урядовців: Ш-го ряду з платнею двісті (200) карбованців на місяць Юлія Борушевня і ... з платнею двісті п'ятдесят (250) карбованців на місяць Марія Антонова

OCR розірваний, імена й розряд другої посади сумнівні.

Влада й арешти2
с. Щербанівка (Київський повіт)2 травня«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №74, с. 4середня певність№ 05-0529

2 травня 1918 року в селі Щербанівці Київського повіту п'яні міліціонери Вагес і Баралюк, шукаючи зброю, били селянина Павла Пустовойта; його син застрелив Баралюка, після чого до села прибули загін німців (100 осіб) і повітової міліції (50 осіб), які шомполами й нагайками катували селян і реквізували майно.

Зараз-же до села прибув отряд німців (100 чол.) і 50 чол. повітових міліціонерів.

Допис кореспондента; стиль дати не вказано (ймовірно, новий).

Київ, помешкання Київської губернської народної управи2 травня«Відродження», газета (Київ, 1918), №37, с. 4середня певність№ 05-1770

Під час засідання конференції в залі несподівано з'явилися озброєні особи, які іменем Гетьмана Скоропадського оголосили арешт Петлюри та вимагали скласти зброю; Петлюра зажадав мандатів, побачив, що ті стосуються арешту складу Земельної управи, а не Народної, і після його впертих домагань озброєні залишили приміщення; збори подякували йому за такт і впертість.

вони повинні заарештовати состав не Нар. Управи, а Земельної ... озброєні особи залишили помешкання управи

Подія пов'язана із засіданням конференції 30 квітня – 2 травня; точний день інциденту в тексті не названо.

Люди4
2 травня 1918 р.Шаповал, «Гетьманщина і Директорія», с. 98певність висока№ 05-0029

2 травня 1918 р. міністром народної освіти став проф. Микола Прокопович Василенко; українські кола дорікали йому млявою українізацією.

2 травня 1918 р. на чолі міністерства народньої освіти стад прой. Інкола Прокопович Василенко

Додаток упорядника С. Зеркаля (за П. Христюком, Д. Дорошенком та ін.), не спогад автора.

2 травня 1918 рокуДорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава», с. 339певність висока№ 05-0148

Міністром народної освіти став проф. Микола Прокопович Василенко (обійняв посаду 2 травня 1918; до 21 травня також керував МЗС). З 21 червня міністерство перейменовано наказом Гетьмана на «Міністерство народної освіти й мистецтва».

2 травня 1918 року він вступив у виконання своїх обовʼязків

Київ2 травня 1918«Державний вістник» (Київ, 1918), №1, с. 2певність висока№ 05-3693

Наказом № 2 від 2 травня 1918 р. Гетьман призначив державним секретарем Української Держави Михайла Гижицького; за державного секретаря підписав О. Палтов.

Призначаю Державним Секретарем Української Держави Михайла Гижицького.

КиївЗ 2 травня 1918 р.Скоропадський, «Спогади», с. 74певність висока№ 05-0013

У перші дні гетьманату голова Ради міністрів М. М. Устимович майже одразу захворів; професор М. П. Василенко (з 2 травня 1918 р. міністр народної освіти) тимчасово виконував обов'язки голови Ради міністрів, міністра закордонних справ і віросповідань; перші два-три дні тривали нескінченні переговори з кандидатами в міністри.

Николай Николаевич Устимович чуть-ли не в первый день заболел, по успел пригласить профессора Василенко на должность министра народного просвещения

Дати — за виноскою 181.

Преса3
1,25 руб, рядокХрещатик, 382 травня 1918 р.«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №31, с. 1певність висока№ 05-4931

Оголошення в «Вістнику РНМ УНР»: урядові й приватні оголошення приймаються платно по 1 руб. 25 коп. за рядок петіту (Київ, Хрещатик, 38, Прес-Бюро).

Всякого роду оголошення, як урядові, так і приватні, приймаються платно за рядок петіту 1 руб. 25 коп.

Читано з OCR-тексту.

25 коп, номерХрещатик, 382 травня 1918 р.«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №31, с. 1певність висока№ 05-4930

«Вістник Ради Народніх Міністрів Української Народньої Республіки» № 31 від 2 травня 1918 р. коштує 25 коп.; редакція й контора — Київ, Хрещатик, 38; урядові й приватні оголошення приймаються по 1 руб. 25 коп. за рядок петіту. Номер і далі друкує закони Центральної Ради, ухвалені до 29 квітня, під шапкою УНР.

Nº 31. Ціна 25 коп.

Читано з OCR-тексту. Дата в шапці «2 травня 1918 р.» читається у другій колонці. Усі закони номера датовані 17–20 квітня 1918 р. (до гетьманського перевороту); гетьманських актів у читабельних частинах не виявлено.

Київ, Фундуклеївська, 192 травня 1918 р.«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №31, с. 6середня певність№ 05-4935

Номер «Вістника РНМ УНР» № 31 надруковано в друкарні Р. К. Лубковського (Київ, Фундуклеївська, 19); відповідальний за редакцію — Ів. Ющишин.

Київ, Фундуклеївська, 19

Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; адресу друкарні надруковано в нижніх рядках колонок 2 і 3 на с. 6.

Чутки3
КиївВчора«Робітнича газета» (Київ, 1918), №264, с. 2середня певність№ 05-2966

«Вчора» (2 травня) у Києві окреслився приблизний склад майбутнього гетьманського уряду: міністерство землевласників і військових на чолі з Устимовичем, про яке було стільки балачок у перші дні перевороту, не склалося; вирішено залучити «більш поступові елементи», до уряду входять головним чином кадети, а українським соціалістам-федералістам пропонували деякі портфелі, але вони відмовилися.

Вчора приблизно визначився майбутній склад уряду. Міністерство землевласників і військових з Устимовичем на чолі, про яке в перші дні перевороту так багато було балачок, не відбулося.

Дата: «вчора» від 3 травня. Газета передає неофіційні відомості; склад уряду не остаточний.

КиївВчора«Робітнича газета» (Київ, 1918), №264, с. 3середня певність№ 05-2967

За відомостями газети, головою Ради міністрів має бути Василенко (колишній попечитель Київської учбової округи), міністром внутрішніх справ — Лизогуб (колишній голова Полтавської земської управи), фінансів — А. К. Ржепецький (кадет), торгівлі й промисловості — С. М. Гутник (голова одеського біржового комітету), хліборобства — Кияниця (голова Полтавської губернської земської управи).

Головою Ради Міністрів має бути Василенко, колишній попечитель Київської учебної округи, Міністром внутрішніх справ Лизогуб, бувший предсідатель Полтавської земської управи, фінансів А. К. Ржепецький (к. д.)

Прізвище міністра хліборобства в OCR «Кияніцич» — ймовірно, Кияниця; склад уряду ще не остаточний, газета подає як «має бути».

КиївВчора«Робітнича газета» (Київ, 1918), №264, с. 3середня певність№ 05-2968

За тими ж відомостями, міністром харчових справ має бути Ю. Ю. Соколовський (полтавський економічний діяч), праці — Ю. П. Вагнер (колишній професор Київського політехнікуму), народного здоров'я — д-р В. Ю. Любинський, шляхів — інженер Б. А. Бутенко, юстиції — професор-криміналіст М. П. Чубинський; тимчасово виконувати обов'язки військового міністра буде начальник штабу Слівінський, державним контролером призначено Г. Е. Афанасьєва.

харчу Ю. Ю. Соколовський, полтавський економичний діяч, праці Ю. П. Вагнер, бувший проф. Київського політехнікуму і народнього здоровля - др. В. Ю. Любинський, шляхів Б. А. Бутенко, інженер; юстіції - проф. М. П. Чубинський

Прізвища за OCR частково спотворені (Слівінський, Афанасьєв); склад не остаточний.

Гроші1

Низька певність: вниз списку, з позначкою

800 крб, місяцьКиїв30 квітня – 2 травня«Відродження», газета (Київ, 1918), №37, с. 4низька певністьтекст OCR пошкоджений№ 05-1769

Конференція земств ухвалила, що представникам губернських управ у тимчасовому виконавчому органі Спілки земств бажано виплачувати по 800 крб. на місяць, як членам Київської губернської народної управи.

по 800 карб. місяця (як членам Київської губ. нар. управи)

Речення розірване OCR, тому суму виплати подано з застереженням.

Їжа1
Київ2 травня 1918«Державний вістник» (Київ, 1918), №2, с. 2певність висока№ 05-3744

За наказом Міністерства харчових справ від 2 травня 1918 р. № 5/105 примусові заготівлі м'яса, худоби, свиней і сала припиняються з закінченням військових операцій Центральних держав в Україні; потрібну кількість для української армії та експорту відтепер купують добровільно на місцевих ярмарках і базарах.

Вся необхідна кількість згаданих продуктів як для української армії, а також і експорту за кордон мусить бути забрана шляхом добровільної купівлі на місцевих ярмарках та базарах.

Транспорт1
на другий деньПрохода, «Записки непокірливого», кн. 1, с. 215середня певність№ 05-0259

Український комендант станції Волочиськ за погодженням із німцями дозволив повернутим полоненим їхати до Києва у звичайному вагоні вантажного потяга, видавши на дорогу хліб і консерви. Дорога до Києва тривала дві доби; на всіх більших станціях стояли німецькі вартові, що стежили за рухом.

До Києва ми їхали дві доби. Всюди на більших станціях бачили німецьких вартових, які стежили за порядком руху.

Дата виведена з «1 травня» + «на другий день»; прибуття до Києва, відповідно, близько 4 травня 1918 року.

Травень 1918

1872413117420564616715864916410242111561218413701416915198161651719018236191532080211802218423772423325261262332712228231293333032531326

Джерела дня

Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані