четвер
12 квітня за старим стилем
272 записи · 19 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Четвер, 25 квітня (12 квітня ст. ст.). Місто обговорювало таємниче зникнення банкіра Доброго: МВС доручило міліції розшук, а німецьке командування, за пізнішими авторами, поставило урядові ультиматум звільнити його. Фельдмаршал Айхгорн підписав датований цим днем наказ, який передавав злочини проти громадського порядку й німецьких військ польовим судам, забороняв вуличні збіговиська й агітацію та погрожував закривати газети; афіші з ним з'явилися в Києві 25 чи 26 квітня. Мала Рада засідала вдень і ввечері: ухвалила усунути й віддати під суд лубенського коменданта Шулкова, після гострих дебатів (міністр торгу визнав, що торговельну угоду підписано без Ради) прийняла закон про Головну економічну раду і до півночі сперечалася про вибори до Установчих зборів, призначених на 12 травня. Того ж дня Скоропадський, за його спогадами, призначив начальника штабу й отримав від Палтова чернетку Грамоти, «Протофіс» оприлюднив декларацію проти «соціалістичних експериментів», а уряд заснував Українське державне телеграфне агентство. У театрах ішли «Богдан Хмельницький» і «Наталка Полтавка», «Боротьба» друкувала хроніку кишенькових і квартирних крадіжок, а номер газети коштував 20–25 копійок.
Наказ головнокомандувача німецьких військ в Україні, датований 25 квітня й розклеєний по Києву російською та німецькою мовами, передавав усі злочини проти громадського порядку й проти німецьких і союзних військ виключно німецькому польовому судові. Він забороняв вуличні збіговиська й агітацію усно чи в пресі, а винні газети наказував негайно закривати; українські суди лишалися тільки для справ, не підсудних німцям, а виконання покладалося на штаб XXVII армійського корпусу. Причиною наказ називав «безвідповідальних осіб і спілки», які чинять арешти, щоб залякати прихильників співпраці з Німеччиною.
певність висока: Текст документа однаково передрукували газети протилежних таборів («Русский Голос», «Нова Рада», «Боротьба», «Відродження»), а голова уряду підтвердив точність перекладу. Розходяться лише в даті розклеєння.
25 квітня 1918 р. фельдмаршал Ейхгорн видав наказ про запровадження в Україні німецьких військово-польових судів, заборону будь-яких мітингів і зібрань та обмеження свободи слова й друку; німецьке командування заявило, що саме бере на себе охорону життя приватних осіб.
заборону будь-яких мітингів і зборів та обмеження свободи слова і друку
25 квітня 1918 р. наказ фельдмаршала Ейхгорна запровадив в Україні німецькі військово-польові суди: усі порушення громадського порядку, кримінальні злочини й провини проти німецьких і союзних військ підлягали виключно німецькому польовому суду; заборонялися вуличні збори й агітація. Виконання покладалося на штаб 27-го армійського корпусу. Наказ широко оприлюднено 26 квітня.
«Всі порушення проти громадського порядку, всі карні злочини, як і всі карні вчинки проти німецьких і союзних військ … належать виключно особливому німецькому польовому суду»
Наказ фельдмаршала Ейхгорна від 25 квітня 1918 р. (у формі оповіщення, розклеєний у Києві): для охорони Києва злочини проти німецьких і союзних військ підсудні виключно німецькому польовому суду; вуличні збіговиська заборонено; агітацію усно й у пресі заборонено, винні газети негайно закриваються; виконання доручено штабу 27-го армійського корпусу.
Всяке порушення публічного спокою, особливо вуличними збіговищами, — забороняється.
Наказом Ейхгорна від 25 квітня 1918 р. газети, винні в агітації проти громадського спокою, підлягали негайному закриттю.
Часописи, винуваті в таких вчинках, будуть негайно закриті.
25 квітня 1918 року з'явився наказ Ейхгорна про запровадження німецьких польових судів: особливі заходи для охорони Києва, усі злочини проти громадського порядку й проти німецьких військ підлягали німецькому польовому суду, заборонялися вуличні збіговиська та агітація усно чи в пресі; газети, винні в цьому, мали негайно закривати.
я наказую вжити особливих заходів для охорони міста Києва... Всяке порушення публичного спокою, особливо вуличними збіговищами заборонюється.
Наказом від 25 квітня 1918 року фельдмаршал Айхгорн передав усі злочини проти громадського порядку під юрисдикцію німецьких військових судів, заборонив вуличні збори та агітацію усно й у пресі; винні газети підлягали закриттю, а українським судам лишалися тільки цивільні справи.
All street meetings were forbidden, as well as all attempts to create disorder by means of verbal or journalistic agitation. Newspapers found guilty of this offense were to be closed.
Німецький фельдмаршал Ейхгорн 6 квітня 1918 р. без погодження з Центральною Радою видав наказ населенню України про засів полів, а 25 квітня — наказ про німецькі польові суди; убитий у Києві російським есером Донським у липні 1918 р.
6.IV.1918 р. без порозуміння з Українською Центральною Радою видав наказ до насслення україни щодо засіву полії ... 25 1V. - наказ про німецькі суди польові
Наказом Айхгорна від 25 квітня в Києві заборонялися будь-які порушення громадського ладу, особливо збіговиська на вулицях, а також агітація усно, через пресу чи іншими засобами; газети, винні в цьому, мали негайно закриватися.
Всяке порушення громадського ладу, особливо зборищами на вулицях забороняється. ... Газети, винні в таких учинках, будуть негайно закриті.
За наказом Айхгорна українські суди продовжували діяти лише щодо злочинів, не підсудних німецькому польовому суду; наказ набирав чинності негайно після оприлюднення через афіші, а виконання доручалося штабу XXVII армійського корпусу. Причиною названо «безвідповідальні особи й союзи», які чинили арешти, щоб залякати прихильників співпраці з Німеччиною.
Безвідповідальні особи й союзи роблять спроби тероризувати населення. Проти всякого закону й права вони чинять арешти ... Виконання цього наказу доручається штабу XXVII-го армейського корпусу.
Наказ-оповіщення генерал-фельдмаршала Ейхгорна про заведення в Україні німецьких військових судів був розвішений у Києві 25 квітня і датований тим же числом; голова Ради Міністрів В. Голубович заявив, що переклад перевірено і він тотожний німецькому тексту.
було розвішено в Київі дня 25-го квітня і датовано днем 25-го квітня
Наказ німецького головнокомандувача на Україні фельдмаршала фон Ейхгорна, розклеєний по вулицях Києва російською й німецькою мовами, оголошував, що «безвідповідальні особи й спілки терроризують населення» і проводять свавільні арешти, а тому він наказує негайно віддавати до суду всіх, хто чинить протизаконні дії.
Безотвітственння личности и союзы терроризировать населенІе. Противь всякаго закона и права они пронаводять аресты сь цілью запугиванія
За наказом Ейхгорна від 25 квітня 1918 всі злочини й проступки проти громадського порядку, а також дії проти німецьких і союзних військ та осіб, що до них належать, підлягали виключно німецькому польовому суду.
Всь проступки противь общественнаго порядка, всі уголовныя преступленія, кань и всі преступння дійствія противь германскихь и союзныхь войскь ... подлежать исключительно особому германскому полевому суду.
Наказ Ейхгорна забороняв порушення громадського порядку, особливо вуличні збіговиська, а також усяку агітацію усно, друком чи іншими засобами; газети, винні в цьому, мали бути негайно закриті.
Всякое нарушеніе общественнаго порядка, вь особенности уличными сборищами воспрещается. ... Газеты, виновныя въ такихь поступкахь, будуть, немедленно закрыты.
Згідно з наказом Ейхгорна, встановлені українські судові установи продовжували діяльність, оскільки злочинні діяння не підлягали покаранню за статтею 1 (німецькому польовому суду); виконання наказу доручалося штабу XXVII армійського корпусу.
Установленныя украинскія судебныя учрежденія продолжають свою деятельность, насколько преступныя дьянія не подвергаются наказанію согласно стать 1-oй. ... Исполненіе этого приказа поручается штабу XXVII-го армейскаго корпуса.
Наказ Ейхгорна набирав чинності негайно після публікації; оприлюднення — шляхом афіш по місту; підписав Ейхгорн як головнокомандувач німецькими військами на Україні.
Эти постановленія входять вт силу немедленно по опубликованію. Опубликованіе происходить путемь афишировки.
Ейхгорн у наказі заявив: «Скрізь, де перебувають німецькі війська, я ніяких беззаконних дій допускати не буду» і наказав вжити особливих заходів для охорони міста Києва та негайно віддавати до суду всіх, хто чинить протизаконні дії.
Гдь только находятся германскія войска, я никакихь беззаконныхь дійствій допускать не буду. Поэтому я приказываю принять особыя міры для охраненія города Кіева
Наказ Ейхгорна проголошував також, що всі порушення громадського порядку, особливо вуличні збори, заборонені; будь-яка спроба порушити порядок чи агітація усно, друком чи іншими способами забороняється.
Воспрещается также всякая попытка нарушенія порядка или общественной спокойствія путемь агитаціи устной, посредствомь печати
Німецьке військове командування в Києві видало 25 квітня «Оповіщення»: усе кримінальне та проти німецьких і союзних армій підлягає лише німецькому польовому судові; забороняється скупчення на вулицях і агітація усно чи в пресі, а газети-порушники негайно закриваються.
Газети, котрі будуть у цьому винні, негайно забриваються.
Фельдмаршал фон Айхгорн у «Оповіщенні» написав, що невідповідальні особи й організації «без усякого права і закону» роблять арешти, аби залякати тих, хто хоче працювати з Німецькою Державою, і що там, де перебувають німецькі війська, він не потерпить жодного порушення права.
Невідповідальні особи й організації стараються терроризувать населенє. Без усякого права і закону роблять вони арешти
За наказом Айхгорна в Києві заборонено скупчення на вулицях, а українські суди діють далі, якщо злочини не підпадають під німецьку юрисдикцію; виконання наказу доручено командуванню XXVII армійського корпусу, а оголошення розклеюють на мурах.
Установлені українські суди виконують свою діяльність дальше, оскільки варні вчинки не підходять під п. 1.
Міністр внутрішніх справ наказав отаманові столичної міліції Богацькому й начальникові карного розшуку Красовському з'ясувати справу «невідомої організації», звільнити Доброго й покарати винних. За словами представника німецького штабу, викрадачі назвалися представниками «союзу рятування України». За Решетаром, Мумм вимагав звільнити банкіра до 18:00 25 квітня, а Голубович відповів, що не знає, де той; за Гай-Нижником і Ковалевським, командування поставило 24-годинний ультиматум і поклало на уряд відповідальність за життя Доброго. Німецьке слідство встановило, що автомобіль був казенний, а вагон ще 6–8 годин стояв на станції Київ. Містом ходили чутки, що банкір утік, пограбувавши банк, або що його викрали заради викупу.
певність середня: Зникнення й розпорядження МВС засвідчують кілька газет, а пізніша промова Пайєра його підтверджує. Ультиматум відомий лише з пізніших досліджень і спогадів міністра Ковалевського, який датує його приблизно («десь коло 25 квітня»).
У ніч на 25 квітня невідома організація заарештувала фінансиста Доброго; міністр внутрішніх справ викликав отамана столичної міліції Богацького й начальника карно-розшукового відділу Красковського, наказав негайно з'ясувати справу, визволити Доброго й притягти злочинців до суду.
Невідомою організацією в ніч на 25-е квітня було арештовано фінансіста Доброго.
Група людей, що назвалися представниками якогось «союзу рятування України», вночі заарештувала на квартирі і вивезла в невідомому напрямку відомого київського фінансиста Доброго, члена комісії з товарообміну між Німеччиною та Україною.
учора вночі група людей, які виступали від імени якогось союза рятування України, арештувала на його кватирі і невідомо куди вивезла визначного місцевого фінансиста Доброго.
Викрадення Доброго з київської квартири: до будинку підʼїхав автомобіль, шестеро незнайомих чоловіків подзвонили, сказавши, що це телеграма, увійшли до квартири, забрали Доброго на автомобіль, відвезли на вокзал і екстреним потягом повезли до Харкова.
До будинку, де мешкав добрий, підʼїхав автомобіль і на ньому шість чоловік ... телеграма. ... забрали з собою на автомобіль Доброго і повезли на вокзал, а звідти нейдайним потягом ... до Харькова
Німецький віце-канцлер Пайєр у головній комісії райхстагу повідомив, що вночі з 24 на 25 квітня трьох озброєних людей заарештували директора банку Доброго, першого фінансиста Києва й члена фінансової комісії української делегації, «за наказом комітету спасення України»; комітет, за звітами, збирався в міністерстві військових справ і розглядав план «сицилійської вечірні» для німецьких військ.
Вночі з 24 на 25 квітня заарештовано трьома озброєними людьми українського директора банку Доброго, першого фінансиста в Київі ... комітету спасення України ... сицилійську вечерню
За німецьким викладом (промова Пайєра), в ніч з 24 на 25 квітня 1918 року троє озброєних людей заарештували в Києві одного з перших банкірів, члена фінансової комісії Української делегації, що вела з німцями фінансові переговори; арешт приписували таємному комітету, до якого, за німецькими даними, належало кілька міністрів і який нібито планував вигнати німців із краю.
В ночі з 24 на 25 квітня заарештовано трома озброєними людьми, які заявили, що вото ретрі обрано, першого фінансиста в Київі і члена фінансової Комісії Української Делєгації
Заможні кияни звернулися до німців через зникнення Добрия; барон Мумм вимагав звільнити банкіра до 18:00 25 квітня 1918 року, а прем'єр Голубович правдиво відповів, що не знає, де той перебуває.
When Baron Mumm demanded Dobri's release by 6:00 p.m. on April 25, Premier Holubovich truthfully informed him that he knew nothing of the banker's whereabouts.
Командування групи армій «Київ» висунуло керівництву УНР 24-годинний ультиматум розслідувати справу Доброго й покарати винних.
Близько 25 квітня 1918 р. німецька Головна квартира й особливо генерал Ґренер були стривожені зникненням свого найближчого радника банкіра Доброго; Ґренер наказав його знайти, а німецька влада надіслала українському урядові ультимативну ноту, покладаючи на нього відповідальність за життя Доброго.
банкір Добрий зник без сліду
Німці встановили, що автомобіль біля будинку Доброго був казенний і що вагон із викраденим простояв на станції Київ ще 6–8 годин до відправлення; виконавці за хабар мали везти його до Полтави, але доставили до Харкова.
вагон з викраденим А. Добрим тієї ночі простояв на станції Київ ще близько шести-восьми годин
Наступного дня весь Київ знав про загадкове зникнення директора банку; версії: пограбував банк і втік, викрадений заради викупу; городяни вважали його жертвою нальотчиків і бандитів, уряд ці чутки не спростовував.
Наступного дня весь Київ знав про несподіване й загадкове зникнення директора банку
Денне засідання, призначене на 11:30, відкрили близько пів на першу; головували Грушевський і Веселовський, від уряду були Христюк, Фещенко-Чопівський і Любинський. Мшанецький від анкетно-слідчої комісії доповів, що комендант Шулков, поміщик-монархіст, оголосив повіт на воєнному стані, відновив смертну кару, запровадив цензуру й польові суди. Його курінь, за доповіддю, арештовував земельні комітети й сільські управи, реквізував харчі й коней, розстрілював людей без суду. Комісія запропонувала усунути Шулкова й віддати його з прибічниками під суд.
певність висока: Чотири газети різних партій однаково передають суть доповіді й висновок комісії. Розходяться лише в кількості розстріляних і в посаді Шулкова (див. «Газети пишуть різне»).
Засідання Української Центральної Ради призначено на четвер 25 квітня о 11½ годині ранку; порядок денний: законопроєкти, дебати про питання Бессарабії, дебати головної комісії щодо виборів до Установчих Зборів, запитання.
Засідання Укр. Центр. Ради почнеться о 11½ год. ранку у четвер 25 квітня. Порядок дня: 1) Законопроекти. 2) Дебати по питанню в справі Бесарабії. 3) Дебати головної комісії в справі виборів до Установчих Зборів.
Центральна Рада поновлює засідання 25 квітня об 11½ годині ранку: на порядку денному законопроєкти, дебати в справі Басарабії, дебати по докладу голови головної комісії у справі виборів до Українських Установчих Зборів і чотири запитання.
Засідання Центральної Ради почнеться сьогодня в 11½ год. ранку.
Мала Рада 25 квітня (12 за ст. ст.) відкрила засідання близько пів на першу дня; головували по черзі М. Грушевський і С. Веселовська; від уряду були генеральний писар П. Христюк, міністр торгу й промисловості І. Чопівський та управитель міністерства закордонних справ М. Любинський.
Головували наперемінку М. Грушевський та С. Веселовська.
На денному засіданні Малої Ради 25 квітня 1918 року слідча комісія доповіла про лубенського коменданта Шулкова, який оголосив воєнний стан, запровадив смертну кару (розстріляно 8 осіб), цензуру й контрибуцію; комісія запропонувала усунути його з посади й віддати під суд.
оповістив Лубні і лубенський повіт на військовому стані, установив смертну кару, при чому було розстріляно 8 чоловіка ... Комісія вважає потрібним усунути з посади цього коменданта Шулкова, віддати його під суд
На засіданні Малої Ради 25 квітня (продовження вівторкового; головували М. Грушевський і С. Веселовський, були міністр торгу Фещенко-Чопівський і управитель Міністерства закордонних справ Любинський) слідча комісія доповіла про самоуправство лубенського коменданта Шулкова: відновив смертну кару (наказ № 3), цензуру, курінь із поміщиків арештовував земельні комітети; комісія ухвалила усунути Шулкова й віддати під суд.
Комісія ухвалила коменданта Шулкова усунути з посади і віддати його, разом з його прибічниками під суд.
На засіданні Малої Ради 25 квітня 1918 року член анкетно-слідчої комісії Мішанецький (прізвище нечітке) доповів про поїздку до Лубен: повітовий комісар Шелков, за висновком комісії, є контрреволюціонером, без потреби запровадив воєнний стан, допускав розстріли без суду, наклав на місто контрибуцію, організував загін, що терорізував населення й розганяв земельні комітети; комісія вважала за потрібне усунути його й притягти до суду.
Шелков являєть-ся контр революціонером, ввів воєнний стан без жадної потреби; допускав до рострілу без жадного суду, наложив на місто контрібуцію
Мала Рада заслухала доповідь Мшанецького (с.-р.) від імені анкетно-слідчої комісії про «чорносотенця» — лубенського коменданта Шулкова: відставний поміщик, русофіл і монархіст, якого отаман Патієв призначив отаманом дивізії, оголосив повіт на військовому стані, запровадив цензуру й смертну кару.
Лубенський комендант — чорносотенець.
За доповіддю Мшанецького, курінь лубенського коменданта Шулкова арештовував комітети й сільські управи (Калайдинці, Круглик, Оржиця, Онушки, Чутівка), голову Оржицького волосного комітету й писаря, залякував людей розстрілами; з арештного дому при Лубенському земстві розстріляли трьох чоловік.
З арештного дому при Лубенському земстві було розстріляно трьох чоловік.
За тією ж доповіддю, у селах старшини куреня реквізували харчі, фураж, коней і свиней, займали приміщення шкіл і розпускали учнів; комендант Шулков за Лубнами мав понад три сотні при дозволеній одній і погрожував редактору газети розстрілом за відмову подавати газету в цензуру.
коли ж редактор одновився давати газету в цензуру, то комендант загрожував йому розстрілом.
Лубенський комендант Шулков, за доповіддю Мшанецького, створив військово-польовий суд (навіть кілька, у кожному відділі куреня), арешти переводили старшини й сотники на власний розсуд, затриманих тримали без допиту тижнями; наказом № 6 він скасував усі закони тимчасового російського уряду, а в Лубнях запровадив попередню цензуру газети.
Приказом № 6 комендант скасував всі закони і розпорядження тимчасового російського уряду.
Комісія Малої Ради ухвалила усунути коменданта Шулкова з посади й віддати його разом із прибічниками під суд; Мшанецький додав, що насильства лубенського «гайдамацького» куреня припинилися лише на час роботи комісії, а потім, за повідомленнями, почалися знову.
Комісія ухвалила коменданта Шулкова усунути з посади і віддати його, разом з його прибічниками під суд.
За тією ж доповіддю, лубенський комендант Шулков призначив помічниками неукраїнців (колишнього військового начальника Денлевича, Грубо та ін.), отаманом куреня — «перевертня» генерала [Літовцева] і полковника Лаготіно; свідомих українців (Котух, Дробницький) навмисне відсували на задній план; Лаготіно розігнав земельний комітет у Чутівці й чинив польовий суд над виконавцями постанови земкому.
Свідомих українців, як Котух, герой Дробницький і иньші навмисне одпихались на задній план
Лубенський комендант Шулков, за доповіддю Мшанецького, оголосив повіт на військовому стані, відновив смертну кару наказом № 3-8 [нечітко] та встановив цензуру на всі видання й оповістки громадських установ.
установив цензуру на всі видання і оповістки громадських установ
У дебатах міністр торгу Фещенко-Чопівський визнав, що Рада міністрів лише напередодні побачила законопроєкт, а угоду з центральними державами підписано без Центральної Ради. Він сказав, що німці вимагали хліба «за пролиту кров», назвав хлібну монополію неспроможною й відкинув соціалізацію як нинішнє завдання. Меншовики, бундівці й Порш пропонували відкласти законопроєкт, проте більшість проголосувала за постатейне читання. О 4 годині оголосили перерву, а на вечірньому засіданні (з 8-ї) закон ухвалили в цілому, з поправкою Дяченка про представників земельних комітетів. До ради входять 9 обраних Центральною Радою, товариші міністрів, представники цензових і демократичних організацій на паритетних засадах і 4 представники Головного земельного комітету; повноваження членів обмежено одним роком.
певність висока: Ухвалу закону й зміст дебатів незалежно описують чотири газети. Розходяться в сумі кредиту, а «Робітнича газета» — в даті ухвалення (див. «Газети пишуть різне»).
25 квітня 1918 року Мала Рада продовжила дебати про Вищу економічну раду: міністр торгу і промисловості І. Фещенко-Чопівський повідомив, що Рада народних міністрів лише напередодні ознайомилася з законопроектом; М. Порш заявив, що його не можна ухвалювати до програмової декларації кабінету; Рада перейшла до постатейного читання.
міністр торгу і промисловости І. А. Фещенко Чопівський ... заявив, що Рада Народніх Міністрів тільки вчора ознайомилась з цим законопроектом
Під час дебатів у Малій Раді 25 квітня про законопроект про Головну економічну раду міністр торгу й промисловості Фещенко-Чопівський повідомив, що «позавчора» (23 квітня) підписано тимчасову торговельну угоду з центральними державами; меншовик Балабанов, бундівець Золотарьов, Скловський критикували уряд за те, що угоду укладено без Центральної Ради; більшістю голосів Мала Рада вирішила перейти до постатейного читання, засідання перервали о 4-й годині до вечірнього.
позавчора підписано тимчасово торговельну умову з осередніми державами
Міністр торгу і промисловості Ф. Фещенко-Чопівський заявив на засіданні Малої Ради 25 квітня 1918 року, що торговельний договір з Центральними Державами вже підписаний; він визнав, що німці вимагали хліба «за пролиту за визволення України кров», і закликав створити фінансово-економічну раду для узгодження державно-господарських заходів.
торговельний договір з Центральними Державами заключений і вже підписаний. ... німцями, які доказували, що ми повинні дати їм хліб за пролиту за освобождення України кров
Міністр Фещенко-Чопівський у Малій Раді 25 квітня 1918 року заявив, що хлібна монополія «проявила свою неспроможність», вугільна монополія опинилася в скрутному стані, а через націоналізацію в Катеринославському районі багато заводів не працює й робітників викинуто на вулицю.
В Катеринославському районі, завдяки введеної націоналізації, багато заводів не працює, а робітники викинені на вулицю.
Мала Рада 25 квітня продовжила дебати про законопроект про Головну економічну раду; міністр торгу й промисловості І. Фещенко-Чопівський (Чопівський) широко порушив економічні справи і заявив, що не зрікається соціалізації торгівлі й промисловості як ідеалу, але вважає її зараз неможливою і хоче діяти еволюційним шляхом.
Відносно соціялізації ріжних галузей торговлі й промисловости на Україні міністер сказав, що він її не зрікається, яко ідеала
Промовець Гомбар у Малій Раді нарікав, що під час війни безлад у нарядах на перевезення призвів до того, що по залізницях тягалися тисячі порожніх вагонів, а до великих металургійних заводів не було чим підвезти вугілля й руду; нині всі великі металургійні заводи та гірничі підприємства не працюють.
по залізницях волочилось тисячі порожніх вагонів у той час, коли до великих металюргичних заводів не було чим підвезти потрібного вугля або руди
Промовець Гомбарг (н. с.) у Малій Раді наголосив на шкоді від безладу в нарядах перевезень: залізницями волочилися тисячі порожніх вагонів, поки великі металургійні заводи не мали чим підвезти вугілля чи руду, через що промисловість руйнувалася.
по залізницях волочилось тисячі порожніх вагонів
На дебатах Балабанов (меншовик) і Золотарьов (бундівець) радили повернути законопроект до комісії; М. Порш (с.-д.) пропонував повернути його після заяви Ради міністрів про економічну політику; Силовський (моск. с.-р.) напав на Міністерство торгу за торговельну угоду з центральними державами, укладену без Центральної Ради; доповідач Ю. Новаковський наполягав на негайному читанні.
Меншовик Балабанов та бундовець Золотарьов
Новаковський назвав внесений Міністерством проект Хлібового бюро не хлібною монополією, а «проектом середньовічного одкупа»; він нагадав, що умову з центральними державами підписав міністр без Центральної Ради.
проект середньовічного одкупа
Більшістю голосів Мала Рада 25 квітня ухвалила перейти до постатейного читання законопроекту про Головну економічну раду; о 4-й годині було оголошено перерву до вечірнього засідання.
Більшістю голосів Мала Рада ухвалила приступити до постатейного читання.
На вечірньому засіданні Малої Ради 25 квітня 1918 року (головували М. Грушевський, С. Веселовський та А. Степаненко) після постатейного читання було ухвалено в цілому законопроєкт про утворення Вищої економічної ради УНР.
В президії проф. М. Грушевський, С. Веселовський та Арк. Степаненко. ... М. Рада нарешті ухвалила цей такий важний законопроект в цілому
Мала Рада на вечірньому засіданні 25 квітня (початок о 8-й вечора) прийняла закон про Головну економічну раду УНР: прийняли поправку Д'яченка, щоб у раді були й представники земельних комітетів, відхилили поправку Гольдельмана про затвердження членів Центральною Радою та спробу повернути законопроект до комісії.
Це засідання почалось досить пізно (о 8 годині вечора), постатейним читанням і голосуванням законопроекту про Головну Економичну Раду.
Мала Рада Української Центральної Ради на вечірньому засіданні 25 квітня (12 за ст. ст.) о 8 годині вечора постатейно читала й ухвалила закон про Головну Економічну Раду; пропозиції Гольдельмана відкинуто, поправку Дівченка про представників земельних комітетів прийнято.
Це засіданнє почалось досить пізно (о 8 годині вечора) — постатейним читанням і голосованням законопроекту про Головну Економичну Раду.
За законом про Вищу економічну раду УНР, ухваленим Центральною Радою 25 квітня, до ради входили 9 осіб за вибором Центральної Ради, товариші міністрів, 9 представників промислових, торговельних і транспортних організацій, 10 представників робітничих і службовських організацій, представник кооперації та 4 представники головного земельного комітету.
Вища Економична Рада складається так: туди входять а) 9 чоловік по вибору Української Центральної Ради, б) по одному товаришу міністрів
Закон про Головну економічну раду УНР (ухвалений 25 квітня): до її складу входять 9 осіб за вибором Центральної Ради, по одному товаришу міністра (військового, морського, фінансів, торгу й промисловості, пошт і телеграфів, земельних, харчових справ, шляхів, праці), до 18 представників цензових і демократичних організацій на паритетних засадах, 4 представники Головного земельного комітету; до остаточного бюджету Центральна Рада асигнувала Раді кредит 300 000 карбованців; повноваження членів — не більш як на рік.
До затвердження такого регулярного бюджету Українська Центральна Рада асігнує до розпорядження Ради кредитову суму 300.000 карбов.
Закон про Головну Економічну Раду УНР (ухвалений Малою Радою): рада складається з 9 членів за вибором Центральної Ради, по одному товаришу міністрів різних відомств, 18 представників цензових і демократичних організацій на паритетних началах і представника центрального кооперативного комітету, 4 представників земельного комітету; для початку Центральна Рада асигнує 300 000 карбованців.
§ 10. До затвердження такого регулярного бюджету Українська Центральна Рада асигнує до розпорядження ради предитову суму 300.000 карбованців.
Центральна Рада асигнувала в розпорядження Вищої економічної ради кредит 300 000 карбованців; обраним членам ради повноваження давалися не більш як на один рік.
асигнує до розпорядження ... кредитову суму в 800.000 карбованців. § 11. Обраним членам економічної ради уповноваження даються на не більше одного року.
На вечірньому засіданні обговорювали доповідь головної виборчої комісії. Порш застерігав, що збори намагаються зірвати, хоча їх треба скликати 12 травня; Рафес говорив про сильну кампанію проти них. Член комісії Мороз повідомив, що депутатами вже обрано більшовиків Ауссема, Шахрая, Лапчинського й інших. Точних даних про кількість виборців не було з жодного округу. Між Рафесом і самостійниками спалахнула перепалка, і засідання закінчилося близько півночі, коли розглянули лише частину пунктів постанови.
певність висока: Три газети різних позицій; хто саме говорив про брак даних і скільки пунктів розглянули, подано по-різному (див. «Газети пишуть різне»).
25 квітня Мала Рада обговорювала звіт головної виборчої комісії до Українських Установчих зборів. М. Рафес (Бунд) заявив, що Центральна Рада постановила скликати Установчі збори 12 травня, але проти них ведеться сильна кампанія.
Ц. Рада постановила скликати Установчі Збори 12 травня, одначе проти У. Зборів ведеться сильна кампанія.
На засіданні Малої Ради 25 квітня член виборчої комісії Мороз повідомив, що членами Українських Установчих зборів уже обрано більшовицьких діячів Ауссема, Шахрая, Лапчинського, Люксембурга та Смирнова.
членами Установчих Зборів уже обрані такі большевицькі діячі: Ауссем, Шахрай, Лапчинський, Люксембург, Смирнов
Засідання Малої Ради 25 квітня проходило гостро: між Рафесом і самостійниками (О. Степаненком, Кривецьким та ін.) спалахнула словесна перепалка, голова С. Веселовський закликав до порядку; встигли обговорити лише 4 пункти висновків комісії, засідання скінчилося близько 11-ї вечора.
Чия б гарчала, а чия б мовчала!..- несеться з шовіністичного табору. ... Засідання кінчилося коло 11-ої години вечора.
Друга точка засідання Малої Ради 25 квітня — доклад Головної комісії з виборів до Установчої Ради: М. Порш застерігав, що з різних боків роблять заходи до зриву Установчої Ради, яку треба скликати в призначений строк — 12 травня; голова виборчої комісії М. Мороз визнав, що з жодної округи ще немає точних даних про кількість виборців і поданих голосів; до 12-ї ночі прийнято лише 6 розділів постанови, решту перенесено на наступне засідання.
Установча Рада повинна бути скликана в призначений строк — 12 травня
Центральна Рада 25 квітня обговорювала доповідь головної комісії щодо виборів до Установчої Ради: М. Рафес виступав за скликання Установчої Ради 12 травня, голова комісії М. Морозов давав пояснення, М. Порш заявив, що комісія досі не отримала точних даних про кількість виборців; засідання скінчилося близько 12 години ночі.
Засідання скінчилось коло 12 години ночі.
За спогадами Скоропадського, наступного дня після зустрічі з Гренером він призначив начальником штабу генерал-майора Дашкевича-Горбацького, а юрист Палтов за півтори години накидав текст Грамоти. З Києва до Відня пішла телеграма про нараду в Гренера щодо дедалі гострішого становища в Україні. За Мартосом, нота Мумма передбачала заборону формувати армію, польові суди, звільнення «неблагонадійних» міністрів Ковалевського й Любинського та скасування земельного закону.
певність низька: Дата в мемуарах приблизна («наступного дня»); телеграма відома лише з короткої згадки в досліджені; зміст ноти подає лише один пізній автор.
За кілька днів до перевороту (близько 25 квітня 1918 р.) Скоропадський призначив своїм начальником штабу генерал-майора Дашкевича-Горбацького (фактичного керівника перевороту) і познайомився з юристом О. О. Палтовим, який за півтори години накидав текст Грамоти; Палтов став товаришем міністра закордонних справ і найближчим співробітником гетьмана.
Он начерно записал, пошел к себе домой и через полтора часа вернулся ко мне с уже совершенно готовой основой моей Грамоты.
25 квітня 1918 р. з Києва до Відня надіслано телеграму про нараду в генерала Гренера щодо дедалі гострішого політичного й військового становища в Україні.
Besprechung beim General Groener über die politisch und militärisch sich immer mehr zuspitzende Lage in der Ukraine," Kiev, April 25, 1918
Нота Мумма забороняла формування української армії, запроваджувала німецькі й австро-угорські польові суди, вимагала звільнення «неблагонадійних», зокрема міністрів М. Ковалевського і М. Любинського, скасування обмежень у торгівлі харчами й сировиною, скасування земельного закону, а фінанси й валютне питання регулювати «на основі взаємного порозуміння».
заборонялося формування української армії, заводилися німецькі і австро-угорські військові польові суди
Об'єднані організації промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства («Протофіс») від імені «Декларації уряду УНР» вимагали відмовитися від соціалістичних експериментів. За пізнішою запискою промисловців, 25 квітня вони висували й вимогу рівноправності двох мов.
певність середня: Дослідник посилається на «Известия» Союзу, а жовтнева записка самих промисловців незалежно називає ту саму дату; обидва джерела відбивають позицію одного табору.
25 квітня 1918 р. від імені об'єднаних організацій промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства («Протофіс») оголошено «Декларацію уряду УНР» з вимогою відмовитися від соціалістичних експериментів.
У записці промисловців нагадано, що вже 25 квітня об’єднані організації промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства України висунули досі не виконане побажання рівноправності двох мов; нині, за їхніми словами, в Україні діє система «примусової українізації» через видання законодавчих актів.
еще 25 апрёля объединенныя организаціи промышленности, торговли, финансовъ и сельскаго хозяйства Украины выдвинули оставшееся до сихъ поръ невыполненнымъ пожеланіе о равноправіи обоихъ языковъ
Міністр пошт Сидоренко заснував при Раді міністрів Українське державне телеграфне агентство з тарифом 10 копійок за слово. МВС тимчасово звільнило від призову тих, хто ще не відслужив, але звеліло складати призовні списки на народжених у 1899–1900 роках; воно ж наказало затримувати іноземців-спекулянтів на станціях. Військове міністерство заснувало в Києві Вищий військовий суд для Правобережжя й Чернігівщини. Міністерство земельних справ заборонило земкомам самочинні переділи землі, фінансова нарада закликала до бездефіцитного бюджету й горілчаної монополії, а Рада народних міністрів відкрила 100 млн карбованців кредиту на громадські роботи для 50–60 тисяч безробітних.
певність висока: Офіційні накази й обіжники, опубліковані в урядових виданнях, та урядові повідомлення в кількох газетах.
Наказом міністра пошт і телеграфів Г. Сидоренка від 25 квітня 1918 р. (№ 71) при Раді Міністрів у Києві засновано Українське Державне Телеграфне Агентство: воно відкриває філії та призначає постійних і тимчасових агентів та кореспондентів по Україні й за кордоном, які мають посвідчення з печаткою агентства й підписом бодай одного директора.
Українське Державне Телеграфне Агентство лічиться при Раді Народніх Міністрів і міститься в м. Київі.
Тимчасовий тариф телеграм Українського Державного Телеграфного Агентства: 10 копійок за кожне циркулярне слово без додаткової плати за кількість адрес і маршрутів передачі; такий самий тариф діє для службових телеграм агентства.
Тариф для телеграм Українського Державнаго Телеграфного Агенства тимчасово встановляється такий: 10 коп. від кожного циркулярного слова
Правила передачі телеграм агентства (наказ № 71 від 25 квітня 1918 р.): вони йдуть у черзі після урядових, службових і приватних негайних; з приміткою «негайно» — раніше за приватні негайні, за потрійну плату зменшеного тарифу; пільги не діють на телеграми приватних залізниць і за кордон; телеграми адресуються «Київ-Ута»; рахунки надсилають щомісяця до 10-го числа (загальний рахунок у Київ — до 20-го).
Телеграми агенства передаються в черзі після урядових, службових і приватних негайних телеграм.
Перші правила Українського Державного Телеграфного Агентства (наказ № 71 від 25 квітня 1918 р.): телеграми з приміткою «негайно» (срочная) передають за потрійну плату зменшеного тарифу; пільги не поширюються на телеграми, в передачі яких бере участь телеграф приватних залізниць на Україні, а також адресовані за кордон; за телеграми за кордон беруть окрему плату, яку визначить Міністерство пошт і телеграфів.
телеграми зазначені у ст. 3-5 і котрі будуть мати в адресі примітку "негайно" (срочная) передаються за потрійну платню зменшеного тарифа
Обіжник Міністерства внутрішніх справ від 25 квітня 1918 р. № 34/48 губернським комісарам: до видання особливого закону припиняється прийом до війська новобранців, яких покликали до виконання військової повинності, але які досі не відбули її через відстрочки та інші причини; таким особам видають посвідчення, що через демобілізацію армії вони тимчасово вільні від військової повинності до видання закону. Підписали товариш міністра Карпинський і в.о. директора Департаменту загальних справ В. Приходько.
припиняється прийом до війська новобранців, яких було заклікано по призиву до виконання військової повинности
Обіжник Міністерства внутрішніх справ від 25 квітня 1918 р. № 35/55 губернським комісарам: негайно повідомити, чи приступили волосні й міщанські управи до складання призовних списків на молодих людей, народжених у 1899 і 1900 роках; справа пов'язана з утворенням нової української армії й потребує великого напруження; раніше розпорядження про складання списків надсилалися 28 березня (№ 683) і 4 квітня (№ 809).
молодих людей, роджених в 1899 і 1900 роках ... з утворенням нової української армії
Міністр внутрішніх справ циркуляром наказав начальникам міліції затримувати й притягати до відповідальності іноземних підданих, які на залізничних станціях міняють гроші, скуповують продукти й крам із метою спекуляції і не мають документів на право в'їзду, оскільки кордон УНР офіційно не відкрито.
на станціях залізниць ... з'явились підданці чужих держав, які з метою спекуляції міняють гроші, скуповують у населення продукти
Наказом Військового міністерства в Києві засновано Вищий військовий суд для всієї Правобережної України та Чернігівщини (голова — Чехович, члени — Котляревський, Васильківський, Золотницький та ін., прокуратор — Никольський); голова штабового суду при Головному штабі — Балясний, штабового суду в Києві — Новицький.
У місті Київі закладається вищий військовий суд, до судової компетенції котрого належать усі справи, що виникають на обшару всієї правобережної України та Чернігівщини. ... предсідателем Чехович
Міністерство земельних справ заборонило земельним комітетам самочинно переділяти землю за кількістю душ і встановлювати «харчову норму»; трудові господарства, які самі можуть засіяти й обробити свою землю, мають бути під особливою охороною повітових земкомів.
Міністерство наказало заборонити земкомам такі вчинки, які приносять шкоду трудовому господарству.
Нарада в Міністерстві фінансів визнала за потрібне якнайшвидше скласти бездефіцитний бюджет, стягувати плату за землю з тих, хто отримає її за новим земельним законом, негайно боротися з самогоноварінням і відновити державну монополію на горілку.
необхідно негайно вжити заходів за-для знищення самогонки, і для відновлення державної монополії на вино
Рада народних міністрів відкрила 100 мільйонів кредиту на організацію громадських робіт при департаменті громадських робіт Міністерства праці; проєкти надходили з різних міст і державних установ, переважно інженерно-технічні, і могли забезпечити роботою 50–60 тисяч безробітних на будівельний сезон.
На організацію громадських робот Радою Народніх Міністрів одчинено 100 миліонів кредіту. ... можна забезпечити 50-60 тисяч безробітних на час будівничного сезону
До Ради громадських робіт надійшов проєкт Міністерства шляхів про будівництво водного шляху завдовжки 103 верстви паралельно дніпровським порогам та проєкт робіт Міністерства земельних справ.
До Ради громадських робот надійшов проєкт Міністерства шляхів будування ... шляху на протязі 103 верстов рівнобіжно дніпровим порогам.
Проєкт Міністерства шляхів про будівництво шосейного шляху завдовжки 103 версти паралельно дніпровим порогам надійшов до Ради громадських робіт; проєкт робіт надіслало і Міністерство земельних справ.
надійшов проект міністерства шляхів про будування шосейного шляху на протязі 103 верстів паралельно дніпровим порогам.
Військовий міністр Жуковський наказом від 25 квітня 1918 р. № 119 скасував покарання та відновив громадянські права колишньому начальникові корпусної польової поштово-телеграфної контори № 151 Василеві Серватинському, засудженому 10 січня 1917 р. за службові злочини до року виправних арештантських відділів і позбавлення чинів та нагород. Підставою були амністія Тимчасового уряду від 17 березня 1917 р., добра атестація з дружини та відсутність органів, які могли б застосувати амністію.
Бувший Начальник Корпусної польової почтово-телеграфної контори № 151 Василь Серватинський, Загальним Корпусним Судом 7-ї армії, за злочинства по службі, 10 січня 1917 року був засуджений
25 квітня міністр у справах великоросійських звернувся до військового міністра з проханням розіслати роз'яснення до наказу № 44: військовослужбовці, які після демобілізації обрали місцем постійного проживання свій повіт, виселенню не підлягають.
министрь по великорусскимь діламь обратился 25 апрЕля къ военному министру ... не подлежать выселеню изъ уёздовъ всё военнослужащіе, независимо отъ ихъ національности, избравшіе мёстомь своего постояннаго жительства
Міністр закордонних справ подав до Ради міністрів проект асигнування 100 000 крб на допомогу громадянам України, які живуть за кордоном.
асигнування міністерству 100.000 карбованців на допомогу громадянам України, які живуть за кордоном.
Військове міністерство вносить до Ради народних міністрів законопроект про асигнування 5 661 000 крб на евакуацію й забезпечення поранених і хворих полонених українців у Німеччині та Австрії (приблизно по 10 тисяч у кожній країні) та пропонує створити департамент державної опіки.
законопроект про асигнування 5.661.000 карбованців на потреби евакуації та обезпечення ранених хорих полонених України
Міністерство освіти оголосило курси українознавства для вчителів навесні й улітку 1918 року: лекторські — у Києві, Харкові та Одесі з 12 травня по 12 червня; для вчителів середніх і вищих початкових шкіл — у Києві, Харкові та Одесі з 10 червня по 10 липня; слухачі лекторських курсів отримають безплатне житло й державну допомогу по 100 крб.
лекторські: в Київі, Харькові та Одесі з 12-го травня по 12-го червня ... Слухачі матимуть дурно помешкання і державну грошову допомогу в 100 кар. кожній.
25 квітня 1918 року розпочала роботу комісія з реформи учительських інститутів і семінарій під головуванням Білецького, яка мала виробити проєкт спеціальних педагогічних закладів.
25 квітня біжучого р. розпочала працю комісія по реформі учительських інститутів та семинарій.
Керуючий Міністерством шляхів В. Єщенко звернувся до залізничників: держава захищатиме професійні спілки, але не допустить їхнього втручання в управління дорогами; зарплата й штати непомірно зросли, тоді як робота залізниць майже припинилася.
Заробітня платня та штат надзвичайно збільшились в порівнянню з працею залізниць, яка майже зовсім припинялась ... Керуючий народнім міністерством шляхів В. Єщенко.
МВС внесло до Ради міністрів доповідь: ліквідувати пам'ятники Олександрові II, Іскрі й Кочубею та рештки пам'ятника Столипіну, пам'ятник Миколі I перенести на подвір'я університету, замінити написи на пам'ятнику Хмельницькому й зняти двоголових орлів. Метал мав піти на гармати й гроші, на роботу комісії просили аванс 75 000 карбованців. Автор «Нової Ради» виступив проти, назвавши пам'ятники історичними документами, і згадав, що ченцям Михайлівського монастиря вже пропонували зняти орла з бані.
певність середня: Одна газета, яка, однак, цитує урядову доповідь; той самий проєкт напередодні подала «Боротьба» (див. 24 квітня). Згадка про орла на Михайлівському — неперевірена звістка.
Міністерство внутрішніх справ внесло до Ради народних міністрів доповідь про ліквідацію пам'ятників самодержав'я в Києві: пам'ятник Олександру II на Царському майдані, Іскрі й Кочубею біля Микільської брами та рештки пам'ятника Столипіну навпроти Думи — ліквідувати зовсім; пам'ятник Миколі I навпроти університету — перенести на подвір'я університету; на пам'ятнику Хмельницькому замінити написи «Волим под царя восточного православного» і «Богдану Хмельницкому — единая, неделимая Россия»; двоголових орлів зняти.
пам'ятник Миколаю 1-му проти університету, Олександрові ІІ на Царському плацу, Іскрі й Кочубею коло Микольських воріт та рештки пам'ятника Столипіну проти думи.
За доповіддю МВС, метал київських пам'ятників самодержав'я має піти на гармати й гроші, герби — до музею; для керування справою пропонується комісія з представників МВС, істориків, архітекторів і митців, а міністерство просить аванс 75 000 крб.
Метальові матеріали цих пам'ятників мають піти на гармати та на гроші, герби ж будуть передані до музею. ... прохає авансу в 75.000 карбованців.
Міністерство внутрішніх справ розробило проект знесення київських пам'ятників царської доби: пам'ятник Миколі I пропонують перенести на подвір'я університету, а пам'ятники Олександру II, Іскрі й Кочубею, Столипіну та інші — переплавити на гроші; автор статті «Хибні заходи» виступає проти, вважаючи їх історичними документами.
Мінистерства внутрішніх справ ... Олександрові ІІ, ... Іскрі і Кочубеєві, Столипинові та Миколі І-му — правда, що останній воно тільки хоче перенести у двір університету а всі перші має перетопити на гроші.
Стаття «Хибні заходи» згадує, що ченцям Михайлівського монастиря вже цілком серйозно пропонували зняти орла з центральної бані монастиря.
зовсім не жартуючи пропонувалося вже ченцям Міхайловського монастиря зняти орла з центральної монастирської бані.
Український з'їзд залізничників схвалив діяльність свого революційного комітету; його вітали представник 1-ї Запорізької дивізії Мацох і від Міністерства шляхів Модест Левицький, а міністр Ковалевський казав, що держава має бути селянською й що через «нахил до Москви» залізничники поділилися на два з'їзди. На IV делегатському з'їзді ревізійна комісія закинула старому Головному комітетові заполітизованість, а українська фракція — те саме тимчасовому. «Боротьба» побачила в двох з'їздах ознаку розколу демократії.
певність середня: Відомо з телеграм УТА; «Робітнича газета» друкує їх на день пізніше за «Нову Раду», тож частина подій, найпевніше, належить до 24 квітня (див. «Газети пишуть різне»).
Перший делегатський з'їзд українських залізничників відвідав міністр земельних справ М. Ковалевський: заявив, що держава має бути селянською, що проти Центральної Ради в земельній політиці ведеться «велика атака», і що перед Україною три дороги — буржуазна, «упертий нахил до Москви» (через що залізничники поділилися на два з'їзди) й селянська українська держава.
Я хочу, щоб ви зрозуміли, що наша держава повинна бути селянською. Зараз проводиться велика атака проти Центральної Ради в земельній політиці. ... Перед нами зараз три дороги
Перший делегатський з'їзд українських залізничників південно-західних залізниць ухвалив резолюцію, що цілком задовольняється діяльністю революційного комітету за доповіддю голови Макаренка; з'їзд вітав представник 1-ї Запорізької дивізії Мацох (залізничні організації під час «більшовицького бандитизму» злучилися з військовими частинами), а від Міністерства шляхів — письменник Модест Левицький.
Делегацький зʼїзд українських організацій південно-західних залізниць заслухавши доклад Макаренка про діяльність революційного комітета зовсім задовольняється його діяльністю
На IV делегатському з'їзді залізничників заслухали доповідь ревізійної комісії: доповідач Леве(?) сказав, що діяльність Головного залізничного комітету була непланомірною і вся енергія йшла на політику; потім комітет розпався й обрали тимчасовий; члени Української фракції заперечували, що тимчасовий комітет теж займався політикою, а не професійними інтересами.
діяльність головного залізничного комітету була непланомірною. Вся енергія витрачалась на політичну діяльність.
Сьогодні на четвертому делегатському залізничному з'їзді заслухали доповідь ревізійної комісії про діяльність головного залізничного комітету; члени української фракції заперечували, що тимчасовий комітет займався політикою, а не професійними інтересами залізничників.
Сьогодня на четвертому делегатському залізничному з'їзді був заслуханий доклад ревізійної комісії.
У статті «Київ, 25 квітня 1918 р.» «Боротьба» зазначає, що замість об'єднання демократії на Україні в її лавах намічаються великі розколини, і згадує про два з'їзди залізничників, які проходять «в ненормальній атмосфері».
Досить згадати про утворення двох з'їздів залізничників, з котрих кожен проходить в ненормальній атмосфері
О 5 вечора в Педагогічному музеї засідав ЦК УПСР, о 6-й — фракція УСДРП у Центральній Раді та закриті збори головного комітету соціалістів-федералістів. «Робітнича газета» обґрунтовувала потребу надзвичайного конгресу УСДРП, у Києві відкривався делегатський з'їзд кадетів, учителі-українці збиралися в клубі «Родина», а товариство архітекторів-художників — у Художньому училищі. Рада Національного театру вирішила утримувати на наступний сезон оперу, драму й побутовий театр, обравши директором опери Садовського.
певність середня: Здебільшого це оголошення про призначені збори; дату відкриття кадетського з'їзду в OCR обрізано.
Центральний Комітет У. П. С.-Р. призначив на четвер 25 квітня о 5 годині вечора в Педагогічному Музеї засідання, де мають обговорювати організаційні справи партії; усі мусять прийти.
В четвер, 25 квітня о 5 годині вечора в Педагогічному Музею призначено засідання Ц. К. У. П. С.-Р.
25 квітня о 6 годині вечора відбулося засідання членів фракції УСДРП у Центральній Раді; присутність усіх членів обов'язкова.
Сьогодня о 6-й год. вечора одбудеться засідання членів фракції У. С-Д. Р. П. Центр. Ради, на яке обовязково явитись всім членам.
Сьогодні, 25 квітня 1918 року, о 6 год. вечора відбудуться закриті збори головного комітету партії соціалістів-федералістів.
Сьогодня о 6 год. веч. одбудуться збори головного комітету партії соціалістів-федералістів. Збори закриті
Газета обґрунтовувала необхідність скликання надзвичайного п'ятого конгресу УСДРП: від останнього з'їзду (вересень 1917 р.) минуло лише близько семи місяців, але відбулися повстання кінця жовтня, III і IV Універсали Центральної Ради, січневі бої з радянськими військами, виїзд Ради до Житомира, Берестейський мир і повернення Ради до Києва разом із німецькими й австро-угорськими військами; у партії точилася суперечка про участь представників у уряді.
Повстання в кінці октября, ІІІ-й і особливо IV-й Універсали Української Центральної Ради, Січневі бої з совєтськими військами, перехід Центральної Ради з Київа до Житомира, Мир в Берестю, поворот Ради до Київа, приход німецьких і…
У Києві відкривається делегатський з'їзд партії кадетів в Україні; у програмі — створення вищих органів партії в Україні, тактика партії та федеративний устрій Росії; представництво: обласні комітети — 15 осіб, губернські — 5, студентські організації — 5.
...деться у Київі відкриття делегатського з'їзду партії кадетів на Україні.
У четвер 25 квітня 1918 року о 6 год. у клубі «Родина» (Володимирська, 42) відбудуться збори вчителів-українців нижчих початкових шкіл для обговорення майбутніх штатів.
Збори учителів-українців нижчих початкових шкіл відбудеться четверг 25 квітня о 6 годині в клубі „Родина" (Володимирська 42)
Українське Центральне товариство архітекторів-художників запрошує всіх членів на загальне зібрання в четвер 25 квітня о 6 годині вечора в будинку Київського художнього училища (К.Х.У.).
в четвер 25 квітня в 6 год. вечора в будинку К. Х. У.
Рада Національного театру вирішила на сезон 1918–1919 років утримувати в Києві три театральні підприємства — оперу, драму й побутовий театр; директором опери обрано М. Садовського, директором драми — В. Винниченка (?), вибори директора побутового театру призначено на суботу; Міністр освіти затвердив обох на посадах.
рада Національного Театру рішила на слідуючий сезон держати у Київі три театральних підприємства: оперу, драму і побутовий театр. Директором опери рада обрала М. Садовського
До мирної делегації для переговорів у Курську включили Чечеля й Ісаєвича; «Відродження» писало, що вона вже виїхала. Генеральний штаб УНР повідомив, що українсько-німецькі частини вийшли на лінію Старобільськ — Бахмут — Авдіївка, а з Чернігова писали про бої з більшовицькими загонами на північно-східному кордоні.
певність середня: Склад делегації подають кілька газет за УТА, але про виїзд ідеться як про ймовірний; фронтові зведення офіційні, проте не стосуються Києва.
Народні комісари Московщини нарешті погодилися на мирні переговори з Українською Народною Республікою; місце переговорів призначено Курськ, куди виїхала українська делегація під проводом д. Порта.
Народні комісари Московщини заявили врешті-решт свою згоду на мирні переговори з Українською Народньою Республікою. Місцем переговорів назначено Курськ, куда виїхала українська делегація під проводом д. Порта.
До складу мирової делегації для переговорів із Росією мали увійти секретар президії Центральної Ради Чечель і член ЦК Селянської спілки Ісайович; делегація, можливо, виїжджала того ж дня.
В склад мирової делегації для переговорів з Росією увійдуть секретарь президії Центральної Ради Чечель й член Центрального Комітету Селянської Спілки Ісайович. Можливо що делегація зиде сьогодня.
До складу мирової делегації УНР для переговорів з Росією увійдуть секретар презідії Центральної Ради Чечель і член ЦК Селянської Спілки Ісаєвич,
У склад мирової делегації для переговорів з Росією увійдуть секретар презідіума Центральної Ради Чечель і член Центрального Комітету Селянської Спілки Ісаєвич.
Генеральний штаб УНР повідомляє від 25 квітня: українсько-німецькі частини вийшли на фронт Старобільськ, Бахмут, Авдіївка, Платонівка та Верхній Токмак; південний фронт без змін.
Українсько-німецькі частини вийшли на фронт Старобільськ, Бахмут, Авдіївка, Платоновка та Верхній Токмак.
З Чернігова 25 квітня повідомляють, що на північно-східному кордоні скупчуються великі більшовицькі загони з Московщини; біля Миколаївського хутора й Кормова після двох днів боїв більшовиків розбито; полонені селяни заявили, що проти України битися не будуть.
Вони заявляють, що проти України битись не будуть.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 30 (17) квітня 1918 · 04-2846
«Відродження»: розвішений 25 квітня й датований тим самим числом (за словами Голубовича)
було розвішено в Київі дня 25-го квітня і датовано днем 25-го квітня
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Вівторок 30-го квітня н. ст. 1918 року · 04-3845
«Робітнича газета»: Голубович заявив, що наказ від 25 квітня розклеєно 26 квітня
оповіщення-наказу генерал-фельдмаршала Ейхгорна, яке було розвішено в Київі 26-го квітня і яке датовано днем 25-го квітня.
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року» (книга або мемуар) · 25 квітня; 26 квітня · 04-0186
Пиріг: наказ широко оприлюднено 26 квітня
«Всі порушення проти громадського порядку, всі карні злочини, як і всі карні вчинки проти німецьких і союзних військ … належать виключно особливому німецькому польовому суду»
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · Кіевь, 25-го апріля 1918 года · 04-4232
«Русский Голос»: афішу розклеєно напередодні виходу номера
Безотвітственння личности и союзы терроризировать населенІе. Противь всякаго закона и права они пронаводять аресты сь цілью запугиванія
Оцінка аналізу. Дата документа — 25 квітня. Дві газети по-різному передають ту саму промову Голубовича: можливо, це черговий одноденний зсув у «Робітничій газеті», але Пиріг теж називає 26 квітня. Імовірно, наказ почали розклеювати в ніч на 26-те; остаточно не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вечірнє засідання 25 квітня · 04-1598
«Нова Рада»: на вечірньому засіданні 25 квітня
В президії проф. М. Грушевський, С. Веселовський та Арк. Степаненко. ... М. Рада нарешті ухвалила цей такий важний законопроект в цілому
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 27 (14) квітня 1918 · 04-2751
«Відродження»: на вечірньому засіданні 25 квітня, початок о 8-й
Це засідання почалось досить пізно (о 8 годині вечора), постатейним читанням і голосуванням законопроекту про Головну Економичну Раду.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 04-6950
«Боротьба»: на вечірньому засіданні 25 (12) квітня
Це засіданнє почалось досить пізно (о 8 годині вечора) — постатейним читанням і голосованням законопроекту про Головну Економичну Раду.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Неділя 28-го квітня н. ст. 1918 року · 04-3811
«Робітнича газета»: ухвалила на засіданні 26 квітня
був обміркований і прийнятий по статтям законопроєкт про вищу економічну раду Української Народньої Республіки
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Неділя 28-го квітня н. ст. 1918 року · 04-3812
«Робітнича газета»: дебати про вибори відбулися на засіданні 26 квітня
Дванайцятого травня Центральна Рада перестає істнувати і передає всі свої повноваження Установчому Зібранню ... Ні з одного виборчого участку не поступали відомости.
Оцінка аналізу. Правильно — 25 квітня: так кажуть три газети, а «Нова Рада» (04-1602) прямо пише, що наступне засідання відбудеться наступного дня. «Робітнича газета» за своєю звичкою зсунула вечірнє засідання на день пізніше, хоча денне засідання (04-3777) датувала правильно.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Ухвалений Ц. Радою 25-го квітня · 04-1621
«Нова Рада»: 800 000 карбованців
асигнує до розпорядження ... кредитову суму в 800.000 карбованців. § 11. Обраним членам економічної ради уповноваження даються на не більше одного року.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 27 (14) квітня 1918 · 04-2752
«Відродження»: 300 000 карбованців до остаточного бюджету
До затвердження такого регулярного бюджету Українська Центральна Рада асігнує до розпорядження Ради кредитову суму 300.000 карбов.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 04-6951
«Боротьба»: 300 000 карбованців для початку
§ 10. До затвердження такого регулярного бюджету Українська Центральна Рада асигнує до розпорядження ради предитову суму 300.000 карбованців.
Оцінка аналізу. Ймовірніше 300 000: дві незалежні газети, а текст закону в «Новій Раді» частково відновлено з пошкодженого OCR. Назву ради теж подають по-різному («Вища» у «Новій Раді» й «Робітничій газеті», «Головна» у «Відродженні» й «Боротьбі»).
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Денне засідання 25-го квітня · 04-1537
«Нова Рада»: комендант; розстріляно 8 осіб
оповістив Лубні і лубенський повіт на військовому стані, установив смертну кару, при чому було розстріляно 8 чоловіка ... Комісія вважає потрібним усунути з посади цього коменданта Шулкова, віддати його під суд
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 04-7055
«Боротьба»: з арештного дому при земстві розстріляли трьох
З арештного дому при Лубенському земстві було розстріляно трьох чоловік.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Субота 27-го квітня н. ст. 1918 року · 04-3777
«Робітнича газета»: повітовий комісар «Шелков»; розстріли без суду, без цифри
Шелков являєть-ся контр революціонером, ввів воєнний стан без жадної потреби; допускав до рострілу без жадного суду, наложив на місто контрібуцію
Оцінка аналізу. Цифри можуть не суперечити одна одній: троє — лише з арештного дому, вісім — загалом. Переважають назва «комендант» і прізвище Шулков (три газети); «комісар Шелков» — схоже, неточність «Робітничої газети». Не вирішується.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 27 (14) квітня 1918 · 04-2753
«Відродження»: про брак точних даних казав голова комісії Мороз; до півночі прийнято 6 розділів
Установча Рада повинна бути скликана в призначений строк — 12 травня
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 04-6952
«Боротьба»: це заявив Порш, Морозов лише давав пояснення; засідання скінчилося близько півночі
Засідання скінчилось коло 12 години ночі.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Неділя 28-го квітня н. ст. 1918 року · 04-3812
«Робітнича газета»: про брак відомостей казав Порш; обговорили перші 4 пункти
Дванайцятого травня Центральна Рада перестає істнувати і передає всі свої повноваження Установчому Зібранню ... Ні з одного виборчого участку не поступали відомости.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вечірнє засідання 25 квітня · 04-1601
«Нова Рада»: встигли обговорити 4 пункти; кінець близько 11 вечора
Чия б гарчала, а чия б мовчала!..- несеться з шовіністичного табору. ... Засідання кінчилося коло 11-ої години вечора.
Оцінка аналізу. Слова про брак даних дві газети (дві соціалістичні партії) приписують Поршеві, а «Відродження» — Морозові; ймовірніше Порш, хоча, можливо, говорили обидва. Щодо обсягу більшість називає 4 пункти; «6 розділів» у «Відродженні» — поодиноке свідчення.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 25 (12) квітня 1918 · 04-1515
«Нова Рада» від 25 квітня: «сьогодні» на IV з'їзді — доповідь ревізійної комісії
Сьогодня на четвертому делегатському залізничному з'їзді був заслуханий доклад ревізійної комісії.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Сьогодня (дата номера 26 квітня) · 04-3748
«Робітнича газета» від 26 квітня: та сама звістка з «сьогодня»
діяльність головного залізничного комітету була непланомірною. Вся енергія витрачалась на політичну діяльність.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Учора · 04-1510
«Нова Рада» від 25 квітня: Модест Левицький прибув на український з'їзд «учора»
Учора на 1-ий делегатський з'їзд українців залізничників прибув український письменник Модест Левицький
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Сьогодня (дата номера 26 квітня) · 04-3747
«Робітнича газета» від 26 квітня: Левицький вітав з'їзд «сьогодня»
Делегацький зʼїзд українських організацій південно-західних залізниць заслухавши доклад Макаренка про діяльність революційного комітета зовсім задовольняється його діяльністю
Оцінка аналізу. «Робітнича газета» друкує ті самі телеграми на день пізніше за «Нову Раду». Тож ці засідання, найпевніше, відбулися 24, а не 25 квітня; це стосується й візиту Ковалевського (04-3746), який відомий лише з «Робітничої газети».
Алексєєв (упор.), «Революция на Украине по мемуарам белых» (книга або мемуар) · 25 [апреля] · 04-0289
Хронологія збірника Алексєєва: 25 квітня заарештовано Жуковського, дружину Ткаченка, Богацького та ін.
Арест германским командованием в Киеве украинского военного министра Жуковского, жены министра внутренних дел Ткаченко, начальника милиции Богацкого
Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920» (книга або мемуар) · April 28 · 04-0497
Решетар: рейд з арештами 28 квітня
Only Liubinsky and Haevsky were present; Tkachenko avoided arrest by hiding, but his wife as well as Zhukovsky were apprehended later.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · Вівторок 30 квітня н. ст. / 17 квітня ст. ст. 1918 р. · 04-7241
«Боротьба»: арешти за розпорядженням німецького польового суду близько 28 квітня
арештовані: військовий мін. А. П. Жуковський, Ткаченко (жінка м. в. с.), начальник адміністраційно-політичного департаменту О. Ів. Гаєвський і начальник столичної міліції Богацький.
Оцінка аналізу. Арешти відбулися 28 квітня. Хронологія збірника білих мемуарів стисла й ставить їх до дня наказу Айхгорна; 25 квітня Жуковський ще був міністром і видавав накази (04-4097).
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 25 (12) квітня 1918 · 04-2702
«Відродження» передруковує німецького кореспондента: борошно за 14 днів подешевшало з 80 до 20 карбованців за пуд, а під Києвом 200 000 пудів хліба перегнали на самогон
ціна на пуд муки знижалася на протязі 14 день з 80 карб. на 20 карб.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 25 (12) квітня 1918 · 04-2717
Той самий кореспондент: великі землевласники давали на 30% більший урожай, інтелігенція — великоросійської орієнтації
Третім і четвертим універсалом знесено без даня відшкодовання велику земельну власність.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 04-6945
«Боротьба»: ця звістка — тенденційний наклеп про хаос в Україні
Позавчора в „Відрожденні" подано переказ звістки німецького дописувача з Києва до магдебурської часописі.
Оцінка аналізу. Це погляд окупаційної сторони, вигідний для обґрунтування німецьких вимог, а есерівська газета його відкидає. Інших даних про ціну борошна в Києві за цей день немає, тож цифри непідтверджені.
Цитата дня
Так, т. зв. „російською" демократією в останні часи з ретельністю, достойною кращого вжитку, ведеться серед робітничих верств України пропагандаПередова «Боротьби» від 25 квітня звинувачує частину російських соціялістів у пропаганді «відбудування єдиної неділимої Росії» серед робітників України і застерігає, що розбрат у демократії слабить її вплив на політику уряду.
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №50, с. 1 · 04-6870
Ціна дня
платня директора київських міських скотобоєнь
600 крб за місяць
Київська міська управа · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №67, с. 4 · 04-1527
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| окремий номер газети «Нова Рада» | 25 копштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №67, с. 1 |
| оголошення про пошук праці (до 3 рядків) у «Новій Раді» | 1,2 крбодна публікація | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №67, с. 1 |
| державна допомога слухачеві лекторських курсів українознавства | 100 крбособа | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №67, с. 2 |
| мінімальна платня сільського вчителя (законопроект) | 1 800 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №67, с. 2 |
| асигнування на евакуацію й допомогу полоненим українцям | 5 661 000 крбразово | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №67, с. 2 |
| допомога громадянам України за кордоном | 100 000 крбразово | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №67, с. 3 |
| аванс на роботу комісії з ліквідації пам'ятників | 75 000 крбразово | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №67, с. 3 |
| передплата журналу «Наше слово» | 2 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №67, с. 4 |
| передплата «Вістника Ради Народних Міністрів УНР» | 3 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №25, с. 1 |
| продаж 90 000 коней Румунії (армійське майно) | 3 000 000 лейзагалом | «Відродження», газета (Київ, 1918), №25, с. 2 |
| борошно (до падіння ціни) | 80 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №25, с. 2 |
| платня селянину при вступі до польського війська | 200 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №26, с. 3 |
| асигнування Головній економічній раді УНР | 300 000 крбзагалом | «Відродження», газета (Київ, 1918), №27, с. 2 |
| місячна платня козака кавалерійської сотні комендантського штабу | 150 крбмісяць | «Відродження», газета (Київ, 1918), №27, с. 6 |
| «Робітнича газета», окремий номер | 20 копномер | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №258, с. 1 |
| кредит на громадські роботи | 100 000 000 крбразово | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №258, с. 3 |
| допомога слухачам лекторських курсів українознавства | 100 крбслухач | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №258, с. 4 |
| циркулярна телеграма Українського Державного Телеграфного Агентства | 10 копслово | «Державний вістник» (Київ, 1918), №3, с. 3 |
| номер газети «Боротьба» | 25 копномер | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №50, с. 1 |
| передплата на «Боротьбу» | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №50, с. 1 |
| передплата на «Боротьбу» | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №50, с. 1 |
| оголошення на 1 сторінці, за рядок петиту | 2 крбрядок | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №50, с. 1 |
| платня партійного організатора на Чернигівщину | 600 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №50, с. 1 |
| пограбована сума | 800 крбодноразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №50, с. 2 |
| пограбована сума | 250 крбодноразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №50, с. 2 |
| передплата на «Вістник» Міністерства Земельних Справ до кінця року | 12 крбдо кінця року | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №50, с. 2 |
| передплата на «Вістник» за 5 місяців | 6 крб5 місяців | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №50, с. 2 |
| сума, зібрана міліцією з селян | 2629,48 крбодноразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №50, с. 2 |
| початковий кредит Головній Економічній Раді | 300 000 крбодноразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №52, с. 1 |
| асигнування Центральної Ради на громадські роботи | 100 000 000 крбразово | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №51, с. 3 |
| кам'яне вугілля німецьке | 4 крбпуд | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №53, с. 2 |
| вартість викрадених речей | 150 крбсума | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №53, с. 4 |
| викрадені гроші (кишенькова крадіжка) | 580 крбсума | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №53, с. 4 |
| годинник-браслет | 250 крбштука | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №53, с. 4 |
| викрадені речі | 340 крбсума | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №53, с. 4 |
| вкрадений гаманець із грошима | 400 крбсума | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №53, с. 4 |
| номер «Вістника Ради Народніх Міністрів УНР» | 25 копномер | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №25, с. 1 |
| передплата «Вістника Ради Народніх Міністрів УНР» | 3 крбмісяць | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №25, с. 1 |
| оголошення в «Вістнику» за рядок петіту | 1,25 рубрядок | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №25, с. 1 |
| передплата двотижневого кооперативного журналу Дніпровського союзу споживчих товариств | 12 крбрік | «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №25, с. 4 |
Оголошення дня
Центральний К-т У. П. С.-Р. шукає організаторів на провінцію.Оголошення: Центральний Комітет Української Партії Соціялістів-Революціонерів шукає організаторів на провінцію — досвідчених у справі організації партійної роботи; звертатися до Ц. К. на вул. Караваєвській, 5.
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №50, с. 1 · 04-6864
Афіша й культура
Ще 3 у темі «Культура» нижче.
Троїцький народний дім давав «Богдана Хмельницького» (початок о 5-й чи о 8-й — оголошення різняться), театр Садовського — «Наталку Полтавку» з концертним відділом на бенефіс, «Дім інтермедій» — четверту прем'єру, міська опера — «Лоенгріна» (04-2619, 04-2690, 04-6861, 04-1480, 04-1481, 04-2688, 04-2689, 04-2709). «Боротьба» повідомляла про пограбування на Мишоловських полях і Березовому городі, кишенькову крадіжку 580 карбованців у трамваї, крадіжки служниць, ложок у готелі «Прага» й самочинні труси на Либідській (04-6911, 04-6912, 04-7194, 04-7190, 04-7197, 04-7196, 04-7193, 04-7198). Номер «Нової Ради» й «Боротьби» коштував 25 копійок, «Робітничої газети» — 20, директорові міських скотобоєнь пропонували 600 карбованців, козакові кінної сотні комендатури — 150 карбованців на всьому казенному, студентському куреню почали виплачувати допомогу за вбитих і поранених, а «Нова Рада» глузувала, що замість хліборобського з'їзду в клубі «Родина» засідали лікарі (04-1486, 04-3703, 04-1527, 04-2704, 04-6831, 04-1636).
Промовець Гомбар у Малій Раді нарікав, що під час війни безлад у нарядах на перевезення призвів до того, що по залізницях тягалися тисячі порожніх вагонів, а до великих металургійних заводів не було чим підвезти вугілля й руду; нині всі великі металургійні заводи та гірничі підприємства не працюють.
по залізницях волочилось тисячі порожніх вагонів у той час, коли до великих металюргичних заводів не було чим підвезти потрібного вугля або руди
Промовець Гомбарг (н. с.) у Малій Раді наголосив на шкоді від безладу в нарядах перевезень: залізницями волочилися тисячі порожніх вагонів, поки великі металургійні заводи не мали чим підвезти вугілля чи руду, через що промисловість руйнувалася.
по залізницях волочилось тисячі порожніх вагонів
Читано з зображення.
На IV делегатському з'їзді залізничників заслухали доповідь ревізійної комісії: доповідач Леве(?) сказав, що діяльність Головного залізничного комітету була непланомірною і вся енергія йшла на політику; потім комітет розпався й обрали тимчасовий; члени Української фракції заперечували, що тимчасовий комітет теж займався політикою, а не професійними інтересами.
Сьогодні на четвертому делегатському залізничному з'їзді заслухали доповідь ревізійної комісії про діяльність головного залізничного комітету; члени української фракції заперечували, що тимчасовий комітет займався політикою, а не професійними інтересами залізничників.
Сьогодня на четвертому делегатському залізничному з'їзді був заслуханий доклад ревізійної комісії.
Текст у OCR сильно пошкоджений.
діяльність головного залізничного комітету була непланомірною. Вся енергія витрачалась на політичну діяльність.
Прізвище доповідача в OCR обірване («Леве»); дата за «сьогодня» — імовірно 25 квітня.
Заможні кияни звернулися до німців через зникнення Добрия; барон Мумм вимагав звільнити банкіра до 18:00 25 квітня 1918 року, а прем'єр Голубович правдиво відповів, що не знає, де той перебуває.
When Baron Mumm demanded Dobri's release by 6:00 p.m. on April 25, Premier Holubovich truthfully informed him that he knew nothing of the banker's whereabouts.
Автор датує події за новим стилем.
У зв'язку з майбутнім відновленням винокуріння правління винокурного відділу Київського товариства сільського господарства скликало нараду членів на четвер 25 (12) квітня о 12 дня в приміщенні товариства (Лютеранська, 11, кв. 16).
З огляду на майбутне відновлення винокурення, правління винокуренного відділу при київському товаристві сельского господарства просить членів прибути на нараду, котра відбудеться в четверг 25(12) квітня
У четвер 25 квітня 1918 року о 6 год. у клубі «Родина» (Володимирська, 42) відбудуться збори вчителів-українців нижчих початкових шкіл для обговорення майбутніх штатів.
Збори учителів-українців нижчих початкових шкіл відбудеться четверг 25 квітня о 6 годині в клубі „Родина" (Володимирська 42)
Сьогодні, 25 квітня 1918 року, о 6 год. вечора відбудуться закриті збори головного комітету партії соціалістів-федералістів.
Сьогодня о 6 год. веч. одбудуться збори головного комітету партії соціалістів-федералістів. Збори закриті
На вечірньому засіданні Малої Ради 25 квітня 1918 року (головували М. Грушевський, С. Веселовський та А. Степаненко) після постатейного читання було ухвалено в цілому законопроєкт про утворення Вищої економічної ради УНР.
В президії проф. М. Грушевський, С. Веселовський та Арк. Степаненко. ... М. Рада нарешті ухвалила цей такий важний законопроект в цілому
25 квітня Мала Рада обговорювала звіт головної виборчої комісії до Українських Установчих зборів. М. Рафес (Бунд) заявив, що Центральна Рада постановила скликати Установчі збори 12 травня, але проти них ведеться сильна кампанія.
Ц. Рада постановила скликати Установчі Збори 12 травня, одначе проти У. Зборів ведеться сильна кампанія.
Засідання Української Центральної Ради призначено на четвер 25 квітня о 11½ годині ранку; порядок денний: законопроєкти, дебати про питання Бессарабії, дебати головної комісії щодо виборів до Установчих Зборів, запитання.
Засідання Укр. Центр. Ради почнеться о 11½ год. ранку у четвер 25 квітня. Порядок дня: 1) Законопроекти. 2) Дебати по питанню в справі Бесарабії. 3) Дебати головної комісії в справі виборів до Установчих Зборів.
25 квітня о 6 годині вечора відбулося засідання членів фракції УСДРП у Центральній Раді; присутність усіх членів обов'язкова.
Сьогодня о 6-й год. вечора одбудеться засідання членів фракції У. С-Д. Р. П. Центр. Ради, на яке обовязково явитись всім членам.
Центральний Комітет У. П. С.-Р. призначив на четвер 25 квітня о 5 годині вечора в Педагогічному Музеї засідання, де мають обговорювати організаційні справи партії; усі мусять прийти.
В четвер, 25 квітня о 5 годині вечора в Педагогічному Музею призначено засідання Ц. К. У. П. С.-Р.
Читано з зображення. Тепер будинок Педагогічного музею — вул. Володимирська, 57; адреса в газеті не вказана.
Лондонське бюро Рейтера оголосило, що лорд Мільнер призначений військовим державним секретарем, Карло Дербі — послом до Франції, а сер Австен Чемберлен — членом військового кабінету.
лорд Мільнер назначений військовим державним секретарем, Карло Дербі послом до Франції, а сер Австен Чемберлен членом військового кабінету.
Читано з зображення. Закордонна новина, без зв'язку з Києвом.
Центральна Рада поновлює засідання 25 квітня об 11½ годині ранку: на порядку денному законопроєкти, дебати в справі Басарабії, дебати по докладу голови головної комісії у справі виборів до Українських Установчих Зборів і чотири запитання.
Засідання Центральної Ради почнеться сьогодня в 11½ год. ранку.
Читано з зображення. Хроніка; порядок денний цитується з газети.
Правління Київської громади «Поселок» (Фундуклеївська, 27, кв. 11) скликає 25 квітня о 5 годині вечора засідання головної Поселкової Ради, присутність членів обов'язкова, запис у члени громади продовжується.
сьогодні у четвер 25 квітня, 5 годин вечора відбудеться засідання
Читано з зображення. Заголовок «Засідане Поселкової Ради» у Хроніці.
Більшістю голосів Мала Рада 25 квітня ухвалила перейти до постатейного читання законопроекту про Головну економічну раду; о 4-й годині було оголошено перерву до вечірнього засідання.
Більшістю голосів Мала Рада ухвалила приступити до постатейного читання.
Читано з зображення.
Близько 25 квітня 1918 р. німецька Головна квартира й особливо генерал Ґренер були стривожені зникненням свого найближчого радника банкіра Доброго; Ґренер наказав його знайти, а німецька влада надіслала українському урядові ультимативну ноту, покладаючи на нього відповідальність за життя Доброго.
банкір Добрий зник без сліду
Дата приблизна («десь коло»).
Командування групи армій «Київ» висунуло керівництву УНР 24-годинний ультиматум розслідувати справу Доброго й покарати винних.
Міністерство внутрішніх справ внесло до Ради народних міністрів доповідь про ліквідацію пам'ятників самодержав'я в Києві: пам'ятник Олександру II на Царському майдані, Іскрі й Кочубею біля Микільської брами та рештки пам'ятника Столипіну навпроти Думи — ліквідувати зовсім; пам'ятник Миколі I навпроти університету — перенести на подвір'я університету; на пам'ятнику Хмельницькому замінити написи «Волим под царя восточного православного» і «Богдану Хмельницкому — единая, неделимая Россия»; двоголових орлів зняти.
пам'ятник Миколаю 1-му проти університету, Олександрові ІІ на Царському плацу, Іскрі й Кочубею коло Микольських воріт та рештки пам'ятника Столипіну проти думи.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
25 квітня 1918 року Мала Рада продовжила дебати про Вищу економічну раду: міністр торгу і промисловості І. Фещенко-Чопівський повідомив, що Рада народних міністрів лише напередодні ознайомилася з законопроектом; М. Порш заявив, що його не можна ухвалювати до програмової декларації кабінету; Рада перейшла до постатейного читання.
міністр торгу і промисловости І. А. Фещенко Чопівський ... заявив, що Рада Народніх Міністрів тільки вчора ознайомилась з цим законопроектом
На засіданні Малої Ради 25 квітня (продовження вівторкового; головували М. Грушевський і С. Веселовський, були міністр торгу Фещенко-Чопівський і управитель Міністерства закордонних справ Любинський) слідча комісія доповіла про самоуправство лубенського коменданта Шулкова: відновив смертну кару (наказ № 3), цензуру, курінь із поміщиків арештовував земельні комітети; комісія ухвалила усунути Шулкова й віддати під суд.
Комісія ухвалила коменданта Шулкова усунути з посади і віддати його, разом з його прибічниками під суд.
Подія в Лубнях, але рішення — в Києві, на Малій Раді.
Під час дебатів у Малій Раді 25 квітня про законопроект про Головну економічну раду міністр торгу й промисловості Фещенко-Чопівський повідомив, що «позавчора» (23 квітня) підписано тимчасову торговельну угоду з центральними державами; меншовик Балабанов, бундівець Золотарьов, Скловський критикували уряд за те, що угоду укладено без Центральної Ради; більшістю голосів Мала Рада вирішила перейти до постатейного читання, засідання перервали о 4-й годині до вечірнього.
позавчора підписано тимчасово торговельну умову з осередніми державами
«Позавчора» відносно засідання 25 квітня — 23 квітня.
Мала Рада на вечірньому засіданні 25 квітня (початок о 8-й вечора) прийняла закон про Головну економічну раду УНР: прийняли поправку Д'яченка, щоб у раді були й представники земельних комітетів, відхилили поправку Гольдельмана про затвердження членів Центральною Радою та спробу повернути законопроект до комісії.
Це засідання почалось досить пізно (о 8 годині вечора), постатейним читанням і голосуванням законопроекту про Головну Економичну Раду.
Друга точка засідання Малої Ради 25 квітня — доклад Головної комісії з виборів до Установчої Ради: М. Порш застерігав, що з різних боків роблять заходи до зриву Установчої Ради, яку треба скликати в призначений строк — 12 травня; голова виборчої комісії М. Мороз визнав, що з жодної округи ще немає точних даних про кількість виборців і поданих голосів; до 12-ї ночі прийнято лише 6 розділів постанови, решту перенесено на наступне засідання.
Установча Рада повинна бути скликана в призначений строк — 12 травня
Німецький віце-канцлер Пайєр у головній комісії райхстагу повідомив, що вночі з 24 на 25 квітня трьох озброєних людей заарештували директора банку Доброго, першого фінансиста Києва й члена фінансової комісії української делегації, «за наказом комітету спасення України»; комітет, за звітами, збирався в міністерстві військових справ і розглядав план «сицилійської вечірні» для німецьких військ.
Вночі з 24 на 25 квітня заарештовано трьома озброєними людьми українського директора банку Доброго, першого фінансиста в Київі ... комітету спасення України ... сицилійську вечерню
Це дає дату викрадення Доброго з Києва: ніч 24/25 квітня 1918 р.
Міністр торгу і промисловості Ф. Фещенко-Чопівський заявив на засіданні Малої Ради 25 квітня 1918 року, що торговельний договір з Центральними Державами вже підписаний; він визнав, що німці вимагали хліба «за пролиту за визволення України кров», і закликав створити фінансово-економічну раду для узгодження державно-господарських заходів.
торговельний договір з Центральними Державами заключений і вже підписаний. ... німцями, які доказували, що ми повинні дати їм хліб за пролиту за освобождення України кров
За ухвалою Ради Народних Міністрів від 24 квітня 1918 року Міністерство торгу відрядило до Центральних Держав делегацію для замовлення й закупівлі товарів, які за торговельним договором мають поставити Україні; до її складу ввійшли Коваль, Коліух (колишній управляючий Міністерством харчових справ), Вікторов (департамент зовнішньої торгівлі), Островський, Тимошенко (товариш голови Торговельної палати), Павлюков (Міністерство шляхів), Бужинський (Міністерство пошт) та експерти торгово-промислових кіл; товари мали бути ввезені до 31 липня.
Київ, 25. Згідно з ухвалою Ради Народніх Міністрів 24-го квітня Міністерство Торгу послало в Центральні Держави делегацію ... товарів, які повинні бути ввезені до 31-го липня.
Телеграма УТА з датою «Київ, 25».
Мала Рада Української Центральної Ради на вечірньому засіданні 25 квітня (12 за ст. ст.) о 8 годині вечора постатейно читала й ухвалила закон про Головну Економічну Раду; пропозиції Гольдельмана відкинуто, поправку Дівченка про представників земельних комітетів прийнято.
Це засіданнє почалось досить пізно (о 8 годині вечора) — постатейним читанням і голосованням законопроекту про Головну Економичну Раду.
Читано з зображення. Дата: «25 (12) квітня».
Центральна Рада 25 квітня обговорювала доповідь головної комісії щодо виборів до Установчої Ради: М. Рафес виступав за скликання Установчої Ради 12 травня, голова комісії М. Морозов давав пояснення, М. Порш заявив, що комісія досі не отримала точних даних про кількість виборців; засідання скінчилося близько 12 години ночі.
Засідання скінчилось коло 12 години ночі.
Читано з зображення. Дебати про вибори до Установчої Ради; Мала Рада проголосувала приступити до постатейного читання проєкту постанов.
Мала Рада 25 квітня (12 за ст. ст.) відкрила засідання близько пів на першу дня; головували по черзі М. Грушевський і С. Веселовська; від уряду були генеральний писар П. Христюк, міністр торгу й промисловості І. Чопівський та управитель міністерства закордонних справ М. Любинський.
Головували наперемінку М. Грушевський та С. Веселовська.
Читано з зображення. У заголовку: «Засідання 25 (12) квітня».
Мала Рада заслухала доповідь Мшанецького (с.-р.) від імені анкетно-слідчої комісії про «чорносотенця» — лубенського коменданта Шулкова: відставний поміщик, русофіл і монархіст, якого отаман Патієв призначив отаманом дивізії, оголосив повіт на військовому стані, запровадив цензуру й смертну кару.
Лубенський комендант — чорносотенець.
Читано з зображення. Подано за доповіддю комісії; подробиці — у фактах нижче.
Лубенський комендант Шулков, за доповіддю Мшанецького, створив військово-польовий суд (навіть кілька, у кожному відділі куреня), арешти переводили старшини й сотники на власний розсуд, затриманих тримали без допиту тижнями; наказом № 6 він скасував усі закони тимчасового російського уряду, а в Лубнях запровадив попередню цензуру газети.
Приказом № 6 комендант скасував всі закони і розпорядження тимчасового російського уряду.
Читано з зображення. Продовження доповіді Мшанецького в Малій Раді.
Комісія Малої Ради ухвалила усунути коменданта Шулкова з посади й віддати його разом із прибічниками під суд; Мшанецький додав, що насильства лубенського «гайдамацького» куреня припинилися лише на час роботи комісії, а потім, за повідомленнями, почалися знову.
Комісія ухвалила коменданта Шулкова усунути з посади і віддати його, разом з його прибічниками під суд.
Читано з зображення.
У Києві відкривається делегатський з'їзд партії кадетів в Україні; у програмі — створення вищих органів партії в Україні, тактика партії та федеративний устрій Росії; представництво: обласні комітети — 15 осіб, губернські — 5, студентські організації — 5.
...деться у Київі відкриття делегатського з'їзду партії кадетів на Україні.
Дату відкриття в OCR обрізано; взято дату номера.
Комітет Всеукраїнської фельдшерсько-акушерської спілки засідає щонеділі о 6 год. вечора у військово-санітарному управлінні на Хрещатику.
Засідання відбуваються що неділі о 6 годині вечора в військовій санітарній управі Хрещатик
Номер будинку в OCR обрізано.
На засіданні Малої Ради 25 квітня член виборчої комісії Мороз повідомив, що членами Українських Установчих зборів уже обрано більшовицьких діячів Ауссема, Шахрая, Лапчинського, Люксембурга та Смирнова.
членами Установчих Зборів уже обрані такі большевицькі діячі: Ауссем, Шахрай, Лапчинський, Люксембург, Смирнов
Прізвища відновлено з OCR («Ланчинський» = Лапчинський).
25 квітня 1918 року розпочала роботу комісія з реформи учительських інститутів і семінарій під головуванням Білецького, яка мала виробити проєкт спеціальних педагогічних закладів.
25 квітня біжучого р. розпочала працю комісія по реформі учительських інститутів та семинарій.
Народні комісари Московщини нарешті погодилися на мирні переговори з Українською Народною Республікою; місце переговорів призначено Курськ, куди виїхала українська делегація під проводом д. Порта.
Народні комісари Московщини заявили врешті-решт свою згоду на мирні переговори з Українською Народньою Республікою. Місцем переговорів назначено Курськ, куда виїхала українська делегація під проводом д. Порта.
З передовиці «Відродження»; дату виїзду делегації не вказано.
Викрадення Доброго з київської квартири: до будинку підʼїхав автомобіль, шестеро незнайомих чоловіків подзвонили, сказавши, що це телеграма, увійшли до квартири, забрали Доброго на автомобіль, відвезли на вокзал і екстреним потягом повезли до Харкова.
До будинку, де мешкав добрий, підʼїхав автомобіль і на ньому шість чоловік ... телеграма. ... забрали з собою на автомобіль Доброго і повезли на вокзал, а звідти нейдайним потягом ... до Харькова
Дату (ніч 24/25 квітня 1918 р.) подано за промовою німецького віце-канцлера Пайєра в «Відродженні» №33 від 9 травня.
До складу мирової делегації для переговорів із Росією мали увійти секретар президії Центральної Ради Чечель і член ЦК Селянської спілки Ісайович; делегація, можливо, виїжджала того ж дня.
В склад мирової делегації для переговорів з Росією увійдуть секретарь президії Центральної Ради Чечель й член Центрального Комітету Селянської Спілки Ісайович. Можливо що делегація зиде сьогодня.
Прізвище «Ісайович» в OCR; «зиде» — «виїде».
Правління Київської Громади повідомило членів Головної Посельської Ради, що в четвер 25 квітня о 5 годині вечора відбудеться засідання Ради (діяльність Громади); присутність обов'язкова; запис у члени Громади тривав.
Правління Київської Громади подає до відома членів Головної Поселкової Ради ... в четвер, 25 квітня в 5 годин вечора відбудеться засідання Ради
Чернігів: на 25 квітня скликано IX сесію губернського земельного комітету (засів, проведення земельного закону, справа з лісом).
На 25 квітня скликається IX сесія Чернигівського Губерніяльного Земельного Комітету.
Читано з зображення.
Українське Центральне товариство архітекторів-художників запрошує всіх членів на загальне зібрання в четвер 25 квітня о 6 годині вечора в будинку Київського художнього училища (К.Х.У.).
в четвер 25 квітня в 6 год. вечора в будинку К. Х. У.
Читано з зображення. Скорочення «К.Х.У.» розшифровано як Київське художнє училище.
Віденський журнал «Кампф» повідомляє, що в січні 1918 року відбулися наради представників соціялістичної лівиці німецької, чеської та польської національностей про перебудову Австрії на сім мовних областей, зокрема й українську.
Австрія розпадається на сім язикових областей: німецьку, польську, чеську, українську, південно-слов'янську, італійську і румунську.
Читано з зображення. Закордонна новина (не Київ); збережено як приклад політичного контексту газети.
До складу мирової делегації УНР для переговорів з Росією увійдуть секретар презідії Центральної Ради Чечель і член ЦК Селянської Спілки Ісаєвич,
У склад мирової делегації для переговорів з Росією увійдуть секретар презідіума Центральної Ради Чечель і член Центрального Комітету Селянської Спілки Ісаєвич.
Читано з зображення. Склад мирової делегації для переговорів з Росією; УТА.
Новаковський назвав внесений Міністерством проект Хлібового бюро не хлібною монополією, а «проектом середньовічного одкупа»; він нагадав, що умову з центральними державами підписав міністр без Центральної Ради.
проект середньовічного одкупа
Читано з зображення.
Парламентська анкетно-слідча комісія виїхала з Миколаєва до Херсона; Гінде[г] сказав, що в Миколаєві допитано багато діячів, а комісія бачить «тяжку картину поширення самоволі» й вважає обов'язком змінити «цей страшний режим».
побачила неглядно тяжку картину поширення самоволі
Читано з зображення.
З Харкова 25 квітня: з посади усувають інженера Хобачева, завідувача технічного відділу залізниці Гришине–Ровно, колишнього більшовицького комісара дніпровського лєтка, що брав участь в організації каральної експедиції; «раніше він був чорносотенцем».
раніш він був чорносотинцем
Читано з зображення. Не Київ; УТА.
Міністерство внутрішніх справ розробило проект знесення київських пам'ятників царської доби: пам'ятник Миколі I пропонують перенести на подвір'я університету, а пам'ятники Олександру II, Іскрі й Кочубею, Столипіну та інші — переплавити на гроші; автор статті «Хибні заходи» виступає проти, вважаючи їх історичними документами.
Мінистерства внутрішніх справ ... Олександрові ІІ, ... Іскрі і Кочубеєві, Столипинові та Миколі І-му — правда, що останній воно тільки хоче перенести у двір університету а всі перші має перетопити на гроші.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Перелік пам'ятників частково пошкоджений OCR.
На денному засіданні Малої Ради 25 квітня 1918 року слідча комісія доповіла про лубенського коменданта Шулкова, який оголосив воєнний стан, запровадив смертну кару (розстріляно 8 осіб), цензуру й контрибуцію; комісія запропонувала усунути його з посади й віддати під суд.
оповістив Лубні і лубенський повіт на військовому стані, установив смертну кару, при чому було розстріляно 8 чоловіка ... Комісія вважає потрібним усунути з посади цього коменданта Шулкова, віддати його під суд
Засідання Малої Ради 25 квітня проходило гостро: між Рафесом і самостійниками (О. Степаненком, Кривецьким та ін.) спалахнула словесна перепалка, голова С. Веселовський закликав до порядку; встигли обговорити лише 4 пункти висновків комісії, засідання скінчилося близько 11-ї вечора.
Чия б гарчала, а чия б мовчала!..- несеться з шовіністичного табору. ... Засідання кінчилося коло 11-ої години вечора.
Прізвища частково відновлено з OCR.
25 квітня 1918 року в шкіряному магазині інтендантського складу (Печерськ, Цитадель, 15) з аукціону продавали шкіряні обрізки — до 8 тисяч пудів; учасники мали внести 10 % застави від оцінки ділянки, а переможці — доплатити 20 % ціни одразу, решту — наступного дня до 12 години, і вивезти речі протягом двох тижнів.
на 25 Квігня в шкірянім магазині (Цітадель Nº 15) ... шкіряні обрізки до 8 тисяч пудів. Авкціони почнуться в 12 годин.
Кількість у № 13 прочитано як «до з тисяч пудів»; у повторі оголошення в № 16 — «8 тисяч пудів», тож імовірно 8 тисяч.
За наказом Головного військового прокурора проведено дізнання щодо колишнього головнокомандувача Українським фронтом генерала Щербачова: за даними слідства, він без контролю держави створив добровільну офіцерську бригаду, продавав майно фронту Румунії (зокрема 90 000 коней за 3 000 000 лей), передав румунам до 250 польових гармат; старшому військовому слідчому доручено розпочати слідство.
продано 90000 коней на суму 3000000 лей ... Румунам передано також до 250 польових гармат
Дату наказу не вказано.
На прощальному бенкеті в Києві, влаштованому міністром торгу Іваном Фещенком-Чопівським для голови української комісії з товарообміну посла Василька, міністр подякував послові за старання в порозумінні між українськими й австрійськими делегатами; Василько повертався до Відня.
На прошальнім банкеті улаштованім міністром торговлі д. Іваном Фещенком-Чоповським ... дякував міністер Чоповський послов Василькові
Дату бенкету не вказано; повідомлення подане у віденських вістях.
Канівська телеграма від 25 квітня: у селі Литвинці польські війська вимагали 100 пудів пшениці, 800 пудів жита й 1000 пудів вівса, взяли 30 пудів вівса за браком підвод і грошей не заплатили; польські частини закликали селян до своїх лав із платнею 200 крб на місяць; населення схвильоване й чекає визволення від поляків.
В с. Литвинцях польські війська потребували 100 п. пшониці, 800 п. жита і 1000 п. вівса, але взяли 30 п. вівса ... Закликають селян до своїх рядів на 200 карб. в місяць.
Газета обґрунтовувала необхідність скликання надзвичайного п'ятого конгресу УСДРП: від останнього з'їзду (вересень 1917 р.) минуло лише близько семи місяців, але відбулися повстання кінця жовтня, III і IV Універсали Центральної Ради, січневі бої з радянськими військами, виїзд Ради до Житомира, Берестейський мир і повернення Ради до Києва разом із німецькими й австро-угорськими військами; у партії точилася суперечка про участь представників у уряді.
Повстання в кінці октября, ІІІ-й і особливо IV-й Універсали Української Центральної Ради, Січневі бої з совєтськими військами, перехід Центральної Ради з Київа до Житомира, Мир в Берестю, поворот Ради до Київа, приход німецьких і австро-угорських військ
Передова стаття; коротко зафіксований хронологічний перелік подій, які автор вважає переломними.
Перший делегатський з'їзд українських залізничників південно-західних залізниць ухвалив резолюцію, що цілком задовольняється діяльністю революційного комітету за доповіддю голови Макаренка; з'їзд вітав представник 1-ї Запорізької дивізії Мацох (залізничні організації під час «більшовицького бандитизму» злучилися з військовими частинами), а від Міністерства шляхів — письменник Модест Левицький.
Делегацький зʼїзд українських організацій південно-західних залізниць заслухавши доклад Макаренка про діяльність революційного комітета зовсім задовольняється його діяльністю
Телеграма УТА з позначкою «сьогодня»; подію віднесено до 25 квітня (день перед виходом номера).
На засіданні Малої Ради 25 квітня 1918 року член анкетно-слідчої комісії Мішанецький (прізвище нечітке) доповів про поїздку до Лубен: повітовий комісар Шелков, за висновком комісії, є контрреволюціонером, без потреби запровадив воєнний стан, допускав розстріли без суду, наклав на місто контрибуцію, організував загін, що терорізував населення й розганяв земельні комітети; комісія вважала за потрібне усунути його й притягти до суду.
Шелков являєть-ся контр революціонером, ввів воєнний стан без жадної потреби; допускав до рострілу без жадного суду, наложив на місто контрібуцію
Прізвище доповідача («Мішанецький») розпізнане ненадійно. Подія в Лубенському повіті, але розглядалася у Києві Малою Радою.
Міністр Фещенко-Чопівський у Малій Раді 25 квітня 1918 року заявив, що хлібна монополія «проявила свою неспроможність», вугільна монополія опинилася в скрутному стані, а через націоналізацію в Катеринославському районі багато заводів не працює й робітників викинуто на вулицю.
В Катеринославському районі, завдяки введеної націоналізації, багато заводів не працює, а робітники викинені на вулицю.
Висловлювання міністра подане у виборчому переказі газети; про «більшовицький спадок» — слова самого міністра.
За німецьким викладом (промова Пайєра), в ніч з 24 на 25 квітня 1918 року троє озброєних людей заарештували в Києві одного з перших банкірів, члена фінансової комісії Української делегації, що вела з німцями фінансові переговори; арешт приписували таємному комітету, до якого, за німецькими даними, належало кілька міністрів і який нібито планував вигнати німців із краю.
В ночі з 24 на 25 квітня заарештовано трома озброєними людьми, які заявили, що вото ретрі обрано, першого фінансиста в Київі і члена фінансової Комісії Української Делєгації
Прізвище банкіра в OCR не збереглося; фраза про «Сицилійську вечерню» — німецьке твердження, не підтверджене. Нічний арешт датовано 24–25 квітня; для ISO взято 25 квітня.
Ліквідаційний комітет студентського куріня повідомляє: виплата відшкодування за убитих, допомоги пораненим і грошове утримання козакам почнеться в четвер 25 квітня в помешканні клубу «Родина» з 11 до 3 години; для батьків убитих потрібне посвідчення особи, для уповноважених — нотаріальне; поранені мають принести лікарське посвідчення.
виплата відшкодування за убитих, допомоги пораненим і грошове утримання козакам почнеться в четверг 25 квітня
Читано з зображення. Йдеться про відшкодування, ймовірно, членам студентського куріня (Київський курінь студентів), убитих у січні 1918 р.; точний зв'язок із боями не вказано.
Мала Рада 25 квітня продовжила дебати про законопроект про Головну економічну раду; міністр торгу й промисловості І. Фещенко-Чопівський (Чопівський) широко порушив економічні справи і заявив, що не зрікається соціалізації торгівлі й промисловості як ідеалу, але вважає її зараз неможливою і хоче діяти еволюційним шляхом.
Відносно соціялізації ріжних галузей торговлі й промисловости на Україні міністер сказав, що він її не зрікається, яко ідеала
Читано з зображення. Прізвище міністра в газеті подано по-різному (Фещенко-Чопівський / Чопівський).
На дебатах Балабанов (меншовик) і Золотарьов (бундівець) радили повернути законопроект до комісії; М. Порш (с.-д.) пропонував повернути його після заяви Ради міністрів про економічну політику; Силовський (моск. с.-р.) напав на Міністерство торгу за торговельну угоду з центральними державами, укладену без Центральної Ради; доповідач Ю. Новаковський наполягав на негайному читанні.
Меншовик Балабанов та бундовець Золотарьов
Читано з зображення. Подробиці виступів — за газетою; частину тексту затерто.
Рада громадських робіт при міністерстві праці засідала 25 квітня: директор департаменту Шлегель повідомив, що Міністерство фінансів найближчим часом видасть Раді асигновані Центральною Радою 100 мільйонів на громадські роботи; міністерство праці лише розглядає проекти, виконання віддається громадським організаціям та міським і земським самоврядуванням.
асігновані Центральною Радою 100 мілїонів на громадські роботи
Читано з зображення. Валюта вказана як мільйони без назви — припускаємо карбованці.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Правління київської громади «Поселок» (Фундуклеївська, 9, приміщення 11) скликає в четвер 25 квітня засідання громадської поселкової ради; присутність усіх членів обов'язкова, запис у члени триває.
Правління київської громади ... Фундуклеївська вул. 9 ... пом. 11, в четверг, 25 квітня ... відбудеться засідання
Назву громади й годину засідання OCR передав нечітко.
Оголошення Головної медично-санітарної управи про український фармацевтичний з'їзд; порядок денний — керування аптечною справою на Україні, аптечна такса, українська фармакопея, вища й середня фармацевтична освіта, експорт та імпорт, кодифікація аптечного законодавства, контроль над аптеками. Фармацевтичні спілки й громадські організації просять повідомити про бажання взяти участь.
український фармацевтичний зʼїзд
Читано з OCR-тексту. Дата й місце з'їзду в OCR не читаються; колонка обрізана.
Наказом Айхгорна від 25 квітня в Києві заборонялися будь-які порушення громадського ладу, особливо збіговиська на вулицях, а також агітація усно, через пресу чи іншими засобами; газети, винні в цьому, мали негайно закриватися.
Всяке порушення громадського ладу, особливо зборищами на вулицях забороняється. ... Газети, винні в таких учинках, будуть негайно закриті.
Наказ Ейхгорна забороняв порушення громадського порядку, особливо вуличні збіговиська, а також усяку агітацію усно, друком чи іншими засобами; газети, винні в цьому, мали бути негайно закриті.
Всякое нарушеніе общественнаго порядка, вь особенности уличными сборищами воспрещается. ... Газеты, виновныя въ такихь поступкахь, будуть, немедленно закрыты.
Наказ фельдмаршала Ейхгорна датовано 25 квітня 1918, афішу розклеєно по місту напередодні виходу номера.
25 квітня міністр у справах великоросійських звернувся до військового міністра з проханням розіслати роз'яснення до наказу № 44: військовослужбовці, які після демобілізації обрали місцем постійного проживання свій повіт, виселенню не підлягають.
министрь по великорусскимь діламь обратился 25 апрЕля къ военному министру ... не подлежать выселеню изъ уёздовъ всё военнослужащіе, независимо отъ ихъ національности, избравшіе мёстомь своего постояннаго жительства
«Боротьба» пише, що польські леґіони, розкидані по Україні й нібито терорізуючі населення, зараз обезброює «народнє військо України», і вимагає: «Польські леґіони повинно обезброїти!».
Польські леґіони повинно обезброїти!
Читано з зображення. Передовий заклик газети; підпис В. Гар.
Генеральний штаб УНР повідомляє від 25 квітня: українсько-німецькі частини вийшли на фронт Старобільськ, Бахмут, Авдіївка, Платонівка та Верхній Токмак; південний фронт без змін.
Українсько-німецькі частини вийшли на фронт Старобільськ, Бахмут, Авдіївка, Платоновка та Верхній Токмак.
Читано з зображення. Офіційне повідомлення Генерального штабу УНР.
За наказом Айхгорна українські суди продовжували діяти лише щодо злочинів, не підсудних німецькому польовому суду; наказ набирав чинності негайно після оприлюднення через афіші, а виконання доручалося штабу XXVII армійського корпусу. Причиною названо «безвідповідальні особи й союзи», які чинили арешти, щоб залякати прихильників співпраці з Німеччиною.
Безвідповідальні особи й союзи роблять спроби тероризувати населення. Проти всякого закону й права вони чинять арешти ... Виконання цього наказу доручається штабу XXVII-го армейського корпусу.
З Чернігова 25 квітня повідомляють, що на північно-східному кордоні скупчуються великі більшовицькі загони з Московщини; біля Миколаївського хутора й Кормова після двох днів боїв більшовиків розбито; полонені селяни заявили, що проти України битися не будуть.
Вони заявляють, що проти України битись не будуть.
Читано з зображення.
Наказом Військового міністерства в Києві засновано Вищий військовий суд для всієї Правобережної України та Чернігівщини (голова — Чехович, члени — Котляревський, Васильківський, Золотницький та ін., прокуратор — Никольський); голова штабового суду при Головному штабі — Балясний, штабового суду в Києві — Новицький.
У місті Київі закладається вищий військовий суд, до судової компетенції котрого належать усі справи, що виникають на обшару всієї правобережної України та Чернігівщини. ... предсідателем Чехович
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Частину прізвищ у OCR пошкоджено.
Оголошення: усіх, хто прибуває до Києва зі сходу (особливо військових), з районів, де ще тримаються більшовики (Орел, Курськ, Харків, Донецький район, Катеринослав), просять звернутися до розвідчого відділу Українського Генерального штабу (Банкова, 11) щодня від 9 до 4. Підписав 1-й отаман-квартирмейстер Кірпотенко.
ПРОХАЮ усіх (особливо військових), прибуваючих у Київ з сходу ... звернутись до розвідочного відділу Українського Генерального Штабу (Банкова, 11) від 9 до 4 годин дня.
Знаки відзнаки на петлицях української армії (1918): козаки — чиста петлиця з малюнком зброї (піхота — дві рушниці навхрест, кіннота — дві шаблі, гарматчики — бомба); підхорунжі — вишита золота чи срібна смужка 0,5 см; хорунжі — дві смужки; сотники — дві смужки із зіркою; курінні — одна широка смужка 1 см; осаул — дві широкі; полковник — дві широкі зі зіркою; отамани дивізії — вишитий пернач.
Козаки носять петлицю чисту з малюнком зброї: для піхоти — дві рушниці навхрест, для кінниці — дві шаблі навхрест, для гарматчиків — бомба
Оголошення: унтер-офіцерів-українців і кавалеристів, які бажають вступити до кавалерійської сотні при Комендантському штабі міста Києва, просять звертатися на Велику Володимирську, 45 об 11-й годині ранку з 25 по 29 квітня; щомісячна платня козакам — 150 крб на всьому казенному.
щомісячна платня козакам — 150 карбованців на всьому казенному
Підписав Отаман Піцович (прізвище в OCR нечітке).
З Харкова 25 квітня: уповноважений Міністерства продовольчих справ Бресслер звернувся до селян Харківщини, а в Зміївському повіті в восьми волостях селянську й поміщицьку землю засіяно переважно пшеницею; у Вовчанському повіті поля інтенсивно засівають, насіння — подостатком.
В Вовчанськом повіті поля інтенсивно засіваються, насіння подостатком.
Читано з зображення. Не Київ; УТА.
Обіжник Міністерства внутрішніх справ від 25 квітня 1918 р. № 34/48 губернським комісарам: до видання особливого закону припиняється прийом до війська новобранців, яких покликали до виконання військової повинності, але які досі не відбули її через відстрочки та інші причини; таким особам видають посвідчення, що через демобілізацію армії вони тимчасово вільні від військової повинності до видання закону. Підписали товариш міністра Карпинський і в.о. директора Департаменту загальних справ В. Приходько.
припиняється прийом до війська новобранців, яких було заклікано по призиву до виконання військової повинности
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту.
Обіжник Міністерства внутрішніх справ від 25 квітня 1918 р. № 35/55 губернським комісарам: негайно повідомити, чи приступили волосні й міщанські управи до складання призовних списків на молодих людей, народжених у 1899 і 1900 роках; справа пов'язана з утворенням нової української армії й потребує великого напруження; раніше розпорядження про складання списків надсилалися 28 березня (№ 683) і 4 квітня (№ 809).
молодих людей, роджених в 1899 і 1900 роках ... з утворенням нової української армії
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту.
Оголошення: Головний штаб Військового міністерства переїхав з Олександрівської вул., 15, до нового приміщення на Великій Підвальній, 38; години прийому лишаються ті самі.
Головний штаб військового міністерства перейшов з Олександрівської вул. ч. 15 до иншого помешкання Велика-Підвальна ч. 38.
Головний штаб військового міністерства переїхав з Олександрівської вулиці, 15 на Велику Підвальну, 38; години прийому лишилися ті самі.
Головний штаб військового міністерства перейшов з Олександрівської вул. ч. 15 до иншого помешкання, Велика-Підвальна, ч. 38.
Читано з зображення. Хроніка.
Організаційна комісія Української Центральної Ради й Селоспілки повідомила, що Організаційне бюро з'їзду рад України, яке працювало за більшовицького панування, ліквідовано; його співробітники й населення мають звернутися до комісії з відповідними посвідченнями до 25 квітня, а після цього дня мандати вважатимуться недійсними, заяви про виплату грошей не задовольнятимуться.
Організаційне Бюро Зʼїзду Рад України, яке працювало підчас большовицького панування на Україні, зараз ліквідовано. Після 25-го квітня ... мандати їх вважатимуться недійсними і заяви про виплату грошей також не будуть задовольняться.
Організаційна комісія УЦР і Селоспілки оголосила, що організаційне бюро з'їзду Рад України, яке працювало за більшовицького панування, ліквідується, а працівники мають звернутися по посвідчення до 25 квітня; після цього мандати вважатимуться недійсними.
організаційне бюро з'їзду Рад Україні, яке працювало підчас большевицького панування на Україні, зараз ліквідовано
Читано з зображення. Підписали голова комісії К. Корж і діловод О. Петренко.
Проєкт Міністерства шляхів про будівництво шосейного шляху завдовжки 103 версти паралельно дніпровим порогам надійшов до Ради громадських робіт; проєкт робіт надіслало і Міністерство земельних справ.
До Ради громадських робіт надійшов проєкт Міністерства шляхів про будівництво водного шляху завдовжки 103 верстви паралельно дніпровським порогам та проєкт робіт Міністерства земельних справ.
До Ради громадських робот надійшов проєкт Міністерства шляхів будування ... шляху на протязі 103 верстов рівнобіжно дніпровим порогам.
Слово «водного/судноплавного» перед «шляху» в OCR пошкоджене («ш сейного»).
надійшов проект міністерства шляхів про будування шосейного шляху на протязі 103 верстів паралельно дніпровим порогам.
Читано з зображення. Рубрика «Останні вісти».
Наказ фельдмаршала Ейхгорна від 25 квітня 1918 р. (у формі оповіщення, розклеєний у Києві): для охорони Києва злочини проти німецьких і союзних військ підсудні виключно німецькому польовому суду; вуличні збіговиська заборонено; агітацію усно й у пресі заборонено, винні газети негайно закриваються; виконання доручено штабу 27-го армійського корпусу.
Всяке порушення публічного спокою, особливо вуличними збіговищами, — забороняється.
25 квітня 1918 року з'явився наказ Ейхгорна про запровадження німецьких польових судів: особливі заходи для охорони Києва, усі злочини проти громадського порядку й проти німецьких військ підлягали німецькому польовому суду, заборонялися вуличні збіговиська та агітація усно чи в пресі; газети, винні в цьому, мали негайно закривати.
я наказую вжити особливих заходів для охорони міста Києва... Всяке порушення публичного спокою, особливо вуличними збіговищами заборонюється.
Міністерство торгу і промисловості скликає в травні з'їзд представників повірочних палат мір і ваги, щоб виробити закон про міри і вагу та обговорити перехід на метричну систему мір і ваги.
розробити питання про утворення центральної установи ... і про перехід на метричну систему мір і ваги.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністерство земельних справ заборонило земельним комітетам самочинно переділяти землю за кількістю душ і встановлювати «харчову норму»; трудові господарства, які самі можуть засіяти й обробити свою землю, мають бути під особливою охороною повітових земкомів.
Міністерство наказало заборонити земкомам такі вчинки, які приносять шкоду трудовому господарству.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Лісовий департамент Міністерства земельних справ роз'яснив, що жодна установа не може видавати дозволи на реквізицію лісів; дозвіл для потреб залізниць має право давати лише сам департамент.
дозвіл на реквізицію лісів жадна установа видавати не може.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Наказ-оповіщення генерал-фельдмаршала Ейхгорна про заведення в Україні німецьких військових судів був розвішений у Києві 25 квітня і датований тим же числом; голова Ради Міністрів В. Голубович заявив, що переклад перевірено і він тотожний німецькому тексту.
було розвішено в Київі дня 25-го квітня і датовано днем 25-го квітня
Відділ внутрішньої преси при Генеральному штабі шукає референтів преси: української, великоросійської, польської і єврейської; вимоги — вища освіта і знання української мови слівно і письмово; прийом щодня з 9 до 2 на Хрещатику, 38, поверх 3, кімн. 41.
Умови принятия: 1) Вища освіта і 2) Знанє української мови в слові і письмі.
Читано з зображення. Оголошення (приймає д-р М. Скадник).
Оголошення: Міністерству Пошт і Телеграфів потрібні машиністи, які добре знають українську мову і вміють швидко друкувати; звертатися з проханням до Інспекторського відділу Міністерства.
потрібні машиністи, які добре знають українську мову і уміють швидко друкувати.
Читано з зображення. Оголошення про роботу.
Міністерство військових справ має внести до Ради міністрів законопроєкт про організацію військових судів: штабові суди при штабах дивізій і корпусів, головний і вищі; присуд штабового суду остаточний, оскаржується лише в касаційному порядку.
Присуд штабового суду остаточний, його можна тільки оскаржувати в касаційному порядкові.
Читано з зображення. Опис проєкту; докладніші склад суду див. на с. 2.
За наказом Айхгорна в Києві заборонено скупчення на вулицях, а українські суди діють далі, якщо злочини не підпадають під німецьку юрисдикцію; виконання наказу доручено командуванню XXVII армійського корпусу, а оголошення розклеюють на мурах.
Установлені українські суди виконують свою діяльність дальше, оскільки варні вчинки не підходять під п. 1.
Читано з зображення. Пункти 2, 4, 5, 6 оповіщення; пункт 5: оповіщення на афішах на мурах.
Нота Мумма забороняла формування української армії, запроваджувала німецькі й австро-угорські польові суди, вимагала звільнення «неблагонадійних», зокрема міністрів М. Ковалевського і М. Любинського, скасування обмежень у торгівлі харчами й сировиною, скасування земельного закону, а фінанси й валютне питання регулювати «на основі взаємного порозуміння».
заборонялося формування української армії, заводилися німецькі і австро-угорські військові польові суди
Наказом від 25 квітня 1918 року фельдмаршал Айхгорн передав усі злочини проти громадського порядку під юрисдикцію німецьких військових судів, заборонив вуличні збори та агітацію усно й у пресі; винні газети підлягали закриттю, а українським судам лишалися тільки цивільні справи.
All street meetings were forbidden, as well as all attempts to create disorder by means of verbal or journalistic agitation. Newspapers found guilty of this offense were to be closed.
Автор датує події за новим стилем.
25 квітня 1918 р. наказ фельдмаршала Ейхгорна запровадив в Україні німецькі військово-польові суди: усі порушення громадського порядку, кримінальні злочини й провини проти німецьких і союзних військ підлягали виключно німецькому польовому суду; заборонялися вуличні збори й агітація. Виконання покладалося на штаб 27-го армійського корпусу. Наказ широко оприлюднено 26 квітня.
«Всі порушення проти громадського порядку, всі карні злочини, як і всі карні вчинки проти німецьких і союзних військ … належать виключно особливому німецькому польовому суду»
загальнодержавне
25 квітня 1918 р. від імені об'єднаних організацій промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства («Протофіс») оголошено «Декларацію уряду УНР» з вимогою відмовитися від соціалістичних експериментів.
Известія Союза промышленности, торговли, финансовъ и сельскаго хозяйства Украины, 1918, 28 (15) квітня.
25 квітня 1918 р. фельдмаршал Ейхгорн видав наказ про запровадження в Україні німецьких військово-польових судів, заборону будь-яких мітингів і зібрань та обмеження свободи слова й друку; німецьке командування заявило, що саме бере на себе охорону життя приватних осіб.
заборону будь-яких мітингів і зборів та обмеження свободи слова і друку
Нова Рада, 1918, 27 квітня.
Міністерство освіти оголосило курси українознавства для вчителів навесні й улітку 1918 року: лекторські — у Києві, Харкові та Одесі з 12 травня по 12 червня; для вчителів середніх і вищих початкових шкіл — у Києві, Харкові та Одесі з 10 червня по 10 липня; слухачі лекторських курсів отримають безплатне житло й державну допомогу по 100 крб.
лекторські: в Київі, Харькові та Одесі з 12-го травня по 12-го червня ... Слухачі матимуть дурно помешкання і державну грошову допомогу в 100 кар. кожній.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Організаційна комісія УЦР і Селянської спілки повідомила, що організаційне бюро з'їзду рад, яке працювало за більшовиків, ліквідовано; його співробітники мають до 25 квітня звернутися по нові посвідчення, інакше їхні мандати стануть недійсними (голова комісії К. Корж).
Після 25-го квітня за ліквідацією вищезгаданого бюро мандати їх вважатимуться недійсними
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Закон про Головну економічну раду УНР (ухвалений 25 квітня): до її складу входять 9 осіб за вибором Центральної Ради, по одному товаришу міністра (військового, морського, фінансів, торгу й промисловості, пошт і телеграфів, земельних, харчових справ, шляхів, праці), до 18 представників цензових і демократичних організацій на паритетних засадах, 4 представники Головного земельного комітету; до остаточного бюджету Центральна Рада асигнувала Раді кредит 300 000 карбованців; повноваження членів — не більш як на рік.
До затвердження такого регулярного бюджету Українська Центральна Рада асігнує до розпорядження Ради кредитову суму 300.000 карбов.
Закон опубліковано в номері від 27 квітня.
У записці промисловців нагадано, що вже 25 квітня об’єднані організації промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства України висунули досі не виконане побажання рівноправності двох мов; нині, за їхніми словами, в Україні діє система «примусової українізації» через видання законодавчих актів.
еще 25 апрёля объединенныя организаціи промышленности, торговли, финансовъ и сельскаго хозяйства Украины выдвинули оставшееся до сихъ поръ невыполненнымъ пожеланіе о равноправіи обоихъ языковъ
Автор записки вказує на «примусову українізацію»; це позиція промислових кіл, а не нейтральна оцінка.
Німецьке військове командування в Києві видало 25 квітня «Оповіщення»: усе кримінальне та проти німецьких і союзних армій підлягає лише німецькому польовому судові; забороняється скупчення на вулицях і агітація усно чи в пресі, а газети-порушники негайно закриваються.
Газети, котрі будуть у цьому винні, негайно забриваються.
Читано з зображення. Наказ головнокомандувача німецькими військами на Україні фельдмаршала фон Айхгорна; надрукований у «Боротьбі» від 27 квітня; дату 25 квітня зазначено під текстом.
25 квітня 1918 р. з Києва до Відня надіслано телеграму про нараду в генерала Гренера щодо дедалі гострішого політичного й військового становища в Україні.
Besprechung beim General Groener über die politisch und militärisch sich immer mehr zuspitzende Lage in der Ukraine," Kiev, April 25, 1918
Автор есею — Ігор Каменецький. Прізвище відправника в OCR спотворене («Pricing»).
Керуючий Міністерством шляхів В. Єщенко звернувся до залізничників: держава захищатиме професійні спілки, але не допустить їхнього втручання в управління дорогами; зарплата й штати непомірно зросли, тоді як робота залізниць майже припинилася.
Заробітня платня та штат надзвичайно збільшились в порівнянню з працею залізниць, яка майже зовсім припинялась ... Керуючий народнім міністерством шляхів В. Єщенко.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: Організаційній комісії УЦР і Селоспілки потрібні досвідчені губернські та повітові інструктори-організатори та їхні помічники; звертатися від 12 до 2 години.
Організаційній комісії У. Ц. Р. і Селоспілки потрібні досвідчені губерніяльні, повітові інструктори-організатори і їх помішники. Звертатись від 12-2 год.
Київський окружний суд затвердив до виконання нотаріальний духовний заповіт Софії Миколаївни Вентлінської, складений 31 жовтня 1913 р.; ухвала від 25 квітня 1918 р.
Нотаріальное духовное завАщаніе Софіи Николаевны Вентлинской, составленное 31 октября 1913 года, опреділеніем Суда от 25 апріля 1918 года, утверждено к исполненію
Ухвалу оголошено в липні 1918.
Всеукраїнська рада робітничих депутатів у зв'язку із з'їздом 12 травня розіслала інструкторів на Херсонщину, Харківщину, Катеринославщину, Криворіжжя, Одесу, Донецький басейн і Чернигівщину; їм дано накази щодо плану боротьби з безробіттям.
Всеукраїнська рада робітничих депутатів в звязку з маючим бути 12 травня з'їздом розслала інструкторів
Читано з зображення. Рубрика «Останні вісти» (УТА); в тексті також «план боротьби з безробіттям».
Адміністрація Корінської цукроварні попросила Міністерство Земельних Справ допомогти із засівом буряків, і міністерство вислало телеграму Новоградському Земкому прийняти всі заходи, щоб плантації були засіяні.
Міністерство вислало телеграму Новоградському Земкому прийняти всі можливі заходи, щоб плантації цілком всі були засіяні.
Читано з зображення. Рубрика «Що до засіву буряків»; назву цукроварні «Корецька» подано з OCR як «Коренька».
Оголошення: уманський окружний суд 17 грудня 1915 р. затвердив до виконання домашній духовний заповіт Антона Василевича Івченка, померлого 1 травня 1914 р. у Звенигородці, складений 11 березня 1914 р.
Антона Василевича Івченко
Читано з OCR-тексту. Нотаріальне оголошення; кінець тексту обрізано. Рік затвердження в OCR надруковано як «1015».
За законом про Вищу економічну раду УНР, ухваленим Центральною Радою 25 квітня, до ради входили 9 осіб за вибором Центральної Ради, товариші міністрів, 9 представників промислових, торговельних і транспортних організацій, 10 представників робітничих і службовських організацій, представник кооперації та 4 представники головного земельного комітету.
Вища Економична Рада складається так: туди входять а) 9 чоловік по вибору Української Центральної Ради, б) по одному товаришу міністрів
Склад частково відновлено з пошкодженого OCR.
Датське генеральне консульство повідомило, що російський уряд пропонує місцем обміну полонених Оршу; австрійський уряд може погодитися, якщо потяги з полоненими доходитимуть до Барановичів, але після одержання лінії від Орші до Барановичів усі витрати має взяти на себе австрійський уряд.
Російський Уряд пропонує вибрати місцем для обміну полонених Оршу.
Повідомлення опубліковане в Києві; дата не вказана.
Департамент преси при Генеральному секретарстві (Відділ внутрішньої преси) шукав референтів преси — українського, великоруського, польського й єврейського; умови: вища освіта і знання мови усно та письмово; заяви з документами й рекомендаціями приймав начальник відділу внутрішньої преси д-р М. Стадник щодня з 9 до 2 години в приміщенні департаменту.
Департамент преси при генеральнім писарстві Відділ Внутрішньої Преси поошукув референтів Преси: української, великорусько, польської і жидівської. ... Хрещатик Nº 38, поверх 3-й к-м. 41.
«При генеральнім писарстві» — як надруковано (Генеральне писарство Гетьмана? в OCR); текст пошкоджений.
Правила передачі телеграм агентства (наказ № 71 від 25 квітня 1918 р.): вони йдуть у черзі після урядових, службових і приватних негайних; з приміткою «негайно» — раніше за приватні негайні, за потрійну плату зменшеного тарифу; пільги не діють на телеграми приватних залізниць і за кордон; телеграми адресуються «Київ-Ута»; рахунки надсилають щомісяця до 10-го числа (загальний рахунок у Київ — до 20-го).
Телеграми агенства передаються в черзі після урядових, службових і приватних негайних телеграм.
Пункти 3–16 наказу переказано стисло.
Перші правила Українського Державного Телеграфного Агентства (наказ № 71 від 25 квітня 1918 р.): телеграми з приміткою «негайно» (срочная) передають за потрійну плату зменшеного тарифу; пільги не поширюються на телеграми, в передачі яких бере участь телеграф приватних залізниць на Україні, а також адресовані за кордон; за телеграми за кордон беруть окрему плату, яку визначить Міністерство пошт і телеграфів.
телеграми зазначені у ст. 3-5 і котрі будуть мати в адресі примітку "негайно" (срочная) передаються за потрійну платню зменшеного тарифа
Закон про Головну Економічну Раду УНР (ухвалений Малою Радою): рада складається з 9 членів за вибором Центральної Ради, по одному товаришу міністрів різних відомств, 18 представників цензових і демократичних організацій на паритетних началах і представника центрального кооперативного комітету, 4 представників земельного комітету; для початку Центральна Рада асигнує 300 000 карбованців.
§ 10. До затвердження такого регулярного бюджету Українська Центральна Рада асигнує до розпорядження ради предитову суму 300.000 карбованців.
Читано з зображення. Склад ради та її права подано в статуті; § 11: уповноваження членів — на строк не більше одного року.
Оголошення: Окремий шкіряний відділ Міністерства харчових справ (Київ, Хрещатик, 3) повідомляє, що завод дубових екстрактів та інші секвестровані під час війни заводи переходять від Шкіряного відділу військового зв'язку до цього відділу II департаменту міністерства; заяви з претензіями приймаються протягом місяця від публікації.
(Хрещатик, 3) в місячний строк
Читано з OCR-тексту. Назву заводу й місцевість («Курінівка») OCR спотворив; скорочення «В. З. С.» не розшифровано.
Оголошення: на сторінці надруковано щонайменше сім оголошень про затвердження заповітів (Уманський окружний суд, 1917–1918 рр.; заповіти з Умані, Таращі, Звенигородки, Липовця, Харкова, київського нотаріуса Воробйова) та виклики спадкоємців мировими суддями (9-ї дільниці Києва — спадкоємців Марії Вільгельм, уродженої Петтак, померлої 1 січня 1917 р.; Ананьївського й Ушицького округів, Луцька).
Мировой Судья 9 участка Кіевскаго Городского
Читано з OCR-тексту. Зведений факт для однотипних нотаріальних оголошень; тексти частково російською мовою.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Уманський окружний суд 25 вересня 1917 р. затвердив до виконання нотаріальний заповіт селянина Семена Івановича Запраченка (помер 1 вересня 1917 р. в селі Крутих Горбах Таращанського повіту); 6 лютого 1918 р. — заповіт Людвіка (Людовика) Вікторовича ...вніча (помер в Харкові листопада 1917 р.), складений у київського нотаріуса Воробйова 30 травня 1913 р.; 5 грудня 1917 р. — заповіт Калістрата Мойсейовича Постолаки із села Капустине Звенигородського повіту.
київського нотаріуса Во-
Читано з OCR-тексту. Вісім нотаріальних оголошень (№ 246–255) однотипні; перелічено три з Київськими або смисловими деталями. Прізвище Людвіка обірване OCR.
Німецький фельдмаршал Ейхгорн 6 квітня 1918 р. без погодження з Центральною Радою видав наказ населенню України про засів полів, а 25 квітня — наказ про німецькі польові суди; убитий у Києві російським есером Донським у липні 1918 р.
6.IV.1918 р. без порозуміння з Українською Центральною Радою видав наказ до насслення україни щодо засіву полії ... 25 1V. - наказ про німецькі суди польові
Додаток упорядника С. Зеркаля (за П. Христюком та ін.), не спогад автора.
Німці встановили, що автомобіль біля будинку Доброго був казенний і що вагон із викраденим простояв на станції Київ ще 6–8 годин до відправлення; виконавці за хабар мали везти його до Полтави, але доставили до Харкова.
вагон з викраденим А. Добрим тієї ночі простояв на станції Київ ще близько шести-восьми годин
За наказом Ейхгорна від 25 квітня 1918 всі злочини й проступки проти громадського порядку, а також дії проти німецьких і союзних військ та осіб, що до них належать, підлягали виключно німецькому польовому суду.
Всь проступки противь общественнаго порядка, всі уголовныя преступленія, кань и всі преступння дійствія противь германскихь и союзныхь войскь ... подлежать исключительно особому германскому полевому суду.
Наказ фельдмаршала Ейхгорна датовано 25 квітня 1918, афішу розклеєно по місту напередодні виходу номера.
Згідно з наказом Ейхгорна, встановлені українські судові установи продовжували діяльність, оскільки злочинні діяння не підлягали покаранню за статтею 1 (німецькому польовому суду); виконання наказу доручалося штабу XXVII армійського корпусу.
Установленныя украинскія судебныя учрежденія продолжають свою деятельность, насколько преступныя дьянія не подвергаются наказанію согласно стать 1-oй. ... Исполненіе этого приказа поручается штабу XXVII-го армейскаго корпуса.
Наказ фельдмаршала Ейхгорна датовано 25 квітня 1918, афішу розклеєно по місту напередодні виходу номера.
Наказ Ейхгорна набирав чинності негайно після публікації; оприлюднення — шляхом афіш по місту; підписав Ейхгорн як головнокомандувач німецькими військами на Україні.
Эти постановленія входять вт силу немедленно по опубликованію. Опубликованіе происходить путемь афишировки.
Наказ фельдмаршала Ейхгорна датовано 25 квітня 1918, афішу розклеєно по місту напередодні виходу номера.
З театру «Аполо» вкрадено горжетку; дирекція підозрює офіціянта Нашка, ведеться дізнання.
В театрі «Аполо» вкрадено горжетку.
Читано з зображення. Хроніка.
Німецьке командування заарештувало в Києві українського військового міністра Жуковського, дружину міністра внутрішніх справ Ткаченка, начальника міліції Богацького та ін. за звинуваченням у викраденні директора Російського банку для зовнішньої торгівлі Доброго.
Арест германским командованием в Киеве украинского военного министра Жуковского, жены министра внутренних дел Ткаченко, начальника милиции Богацкого
хронологія збірника.
Міністр внутрішніх справ циркуляром наказав начальникам міліції затримувати й притягати до відповідальності іноземних підданих, які на залізничних станціях міняють гроші, скуповують продукти й крам із метою спекуляції і не мають документів на право в'їзду, оскільки кордон УНР офіційно не відкрито.
на станціях залізниць ... з'явились підданці чужих держав, які з метою спекуляції міняють гроші, скуповують у населення продукти
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У ніч на 25 квітня невідома організація заарештувала фінансиста Доброго; міністр внутрішніх справ викликав отамана столичної міліції Богацького й начальника карно-розшукового відділу Красковського, наказав негайно з'ясувати справу, визволити Доброго й притягти злочинців до суду.
Невідомою організацією в ніч на 25-е квітня було арештовано фінансіста Доброго.
Читано з зображення. Арешт «невідомою організацією»; розслідування доручено столичній міліції.
За доповіддю Мшанецького, курінь лубенського коменданта Шулкова арештовував комітети й сільські управи (Калайдинці, Круглик, Оржиця, Онушки, Чутівка), голову Оржицького волосного комітету й писаря, залякував людей розстрілами; з арештного дому при Лубенському земстві розстріляли трьох чоловік.
З арештного дому при Лубенському земстві було розстріляно трьох чоловік.
Читано з зображення. Події в Лубенському повіті; доповідь у Києві; дата доповіді 25 квітня.
Оголошення: у Київській повітовій міліції є вільні посади кінних і піших міліціонерів; охочих просять прийти до штабу міліції — Велика Васильківська, 97.
Вільні посади міліціонерів кінних і піших є з київській повітовій міліції. ... штаб міліції-Київ, В. Васильківська № 97.
Група людей, що назвалися представниками якогось «союзу рятування України», вночі заарештувала на квартирі і вивезла в невідомому напрямку відомого київського фінансиста Доброго, члена комісії з товарообміну між Німеччиною та Україною.
учора вночі група людей, які виступали від імени якогось союза рятування України, арештувала на його кватирі і невідомо куди вивезла визначного місцевого фінансиста Доброго.
Зі слів представника німецького штабу, переданих газетою «П. Н.». За текстом «учора вночі» відносно дня розклеєння наказу (26 квітня), тобто в ніч на 26 квітня; за відомою хронологією викрадення А. Доброго сталося в ніч на 25 квітня.
Ейхгорн у наказі заявив: «Скрізь, де перебувають німецькі війська, я ніяких беззаконних дій допускати не буду» і наказав вжити особливих заходів для охорони міста Києва та негайно віддавати до суду всіх, хто чинить протизаконні дії.
Гдь только находятся германскія войска, я никакихь беззаконныхь дійствій допускать не буду. Поэтому я приказываю принять особыя міры для охраненія города Кіева
Наказ датовано 25 квітня 1918; афіші розклеєні по Києву російською та німецькою мовами.
Наказ Ейхгорна проголошував також, що всі порушення громадського порядку, особливо вуличні збори, заборонені; будь-яка спроба порушити порядок чи агітація усно, друком чи іншими способами забороняється.
Воспрещается также всякая попытка нарушенія порядка или общественной спокойствія путемь агитаціи устной, посредствомь печати
Наказ Ейхгорна датовано 25 квітня 1918; фрагмент OCR розірваний.
На Мишоловських полях (Деміївка) пограбовано австрійського підданого Павла Коняна: нападники поранили його в ногу і забрали 800 карбованців; його відвезли додому на Караваєвську, 35.
напали грабіжники, які його поранили пострілами в ногу і забрали в нього 800 карбованців.
Читано з зображення. Хроніка; дата події — день перед виходом номера (24–25 квітня), точно не вказана.
Перський підданий Агаш Ібрагім-Огли повідомив, що на Березовому городі на нього напали двоє грабіжників, поранили ножем і забрали 250 карбованців; його відвезли додому на Васильківську, 45.
напали двоє грабіжників, поранили його ножем і забрали 250 карбованців.
Читано з зображення. Хроніка.
На Хоревій вулиці в будинку № 7, кв. 8 повісився 68-річний старий на прізвище Домогальський; причини невідомі.
повісився старик 68-мох років по призвищу Домогальський. Причини невідомі.
Читано з зображення. Дата події не вказана; розміщено у «Хроніці» 26 квітня, ймовірно 24–25 квітня.
Лубенський комендант Шулков, за доповіддю Мшанецького, оголосив повіт на військовому стані, відновив смертну кару наказом № 3-8 [нечітко] та встановив цензуру на всі видання й оповістки громадських установ.
установив цензуру на всі видання і оповістки громадських установ
Читано з зображення. Номер наказу нечіткий.
Із квартири Олени Лисєлової (Жилянська, 12) украдено речі на 150 карбованців; підозрювана прислуга Н. Шабанова, в якої частину речей знайдено, її затримано.
В Олени Лисєлової (Жилянська, 12) із квартири украдено речі на 150 карб.
Читано з зображення. Дата не названа, але тематично 25 квітня.
25 квітня житель с. Барани А. Тонський заявив про крадіжку кошовки з речами на станції Київ I; затримано злодія С. Полонєвича, який у крадіжці признався.
25-го А. Тонський, житель г. Барани
Читано з зображення. Назва села нечітка.
25 квітня Ф. Самар, мешканець с. Семенівки Конотопського повіту, заявив про крадіжку кошовки з речами; затримано підозрюваного селянина С. Позняка, дізнання триває.
25-го Ф. Самар, житель с. Семеновки
Читано з зображення.
25 квітня затримано Ісаха Гольмана, якого обвинувачують у вдираннях і самочинних трусах у Либідському районі та в тому, що він називав себе «помішником начальника трусового відділу».
25-го задержано Исаха. Гольмана
Читано з зображення. Ім'я нечітке.
25 квітня в трамваї в мешканця Гомеля Х. Чекунова, що тимчасово приїхав до Києва, невідомий украв з кишені 580 карбованців; того ж дня чини кримінального розшуку затримали кишенькового злодія Т. Кота, у якого знайшли гроші, повернуті потерпілому.
У жителя м. Гомеля Х. Чекунова, що приїхав тимчасово до Києва, 25-го у трамваї украдено невідомим із кишені 580 кар.
Читано з зображення.
В. А. Цельперовій (Протасів Яр, 25) украдено годинник-браслет вартістю 250 карбованців; у крадіжці підозрюють А. Алавердова, його затримано до закінчення дізнання.
У краджі обвинувачується А. Алаверднов
Читано з зображення.
Готель «Прага» заявив про кілька крадіжок із номерів за тиждень; 25-го помічено крадіжку чайної ложки в Франца Празнюка, що жив у № 109; обшук виявив чайні й столові ложки «Фраже», ножі й виделки; Празнюка затримали через 2 години.
Крадіжки. 25 квітня гостиниця „Прага" заявила
Читано з зображення.
У Р. Ратнерової (Маріїнсько-Благовіщенська, 34) украдено кишеньковий годинник, дві спідниці та дві блюзки на 340 карбованців; у крадіжці підозрюють прислугу П. Котлову, її затримано.
По Маріїно-Благовіщенській вул. № 34 у Р. Ратнерової украдено кишенькового годинника
Читано з зображення.
Військовий міністр Жуковський наказом від 25 квітня 1918 р. № 119 скасував покарання та відновив громадянські права колишньому начальникові корпусної польової поштово-телеграфної контори № 151 Василеві Серватинському, засудженому 10 січня 1917 р. за службові злочини до року виправних арештантських відділів і позбавлення чинів та нагород. Підставою були амністія Тимчасового уряду від 17 березня 1917 р., добра атестація з дружини та відсутність органів, які могли б застосувати амністію.
Бувший Начальник Корпусної польової почтово-телеграфної контори № 151 Василь Серватинський, Загальним Корпусним Судом 7-ї армії, за злочинства по службі, 10 січня 1917 року був засуджений
Прізвище Серватинський передано за OCR, місцями «Сервалинський».
Наказ німецького головнокомандувача на Україні фельдмаршала фон Ейхгорна, розклеєний по вулицях Києва російською й німецькою мовами, оголошував, що «безвідповідальні особи й спілки терроризують населення» і проводять свавільні арешти, а тому він наказує негайно віддавати до суду всіх, хто чинить протизаконні дії.
Безотвітственння личности и союзы терроризировать населенІе. Противь всякаго закона и права они пронаводять аресты сь цілью запугиванія
Наказ фельдмаршала Ейхгорна датовано 25 квітня 1918, афішу розклеєно по місту напередодні виходу номера.
Фельдмаршал фон Айхгорн у «Оповіщенні» написав, що невідповідальні особи й організації «без усякого права і закону» роблять арешти, аби залякати тих, хто хоче працювати з Німецькою Державою, і що там, де перебувають німецькі війська, він не потерпить жодного порушення права.
Невідповідальні особи й організації стараються терроризувать населенє. Без усякого права і закону роблять вони арешти
Читано з зображення. Йдеться про арешти ворожих німцям; за змістом ці «невідповідальні» — українські органи й озброєні групи (за контекстом).
За тією ж доповіддю, у селах старшини куреня реквізували харчі, фураж, коней і свиней, займали приміщення шкіл і розпускали учнів; комендант Шулков за Лубнами мав понад три сотні при дозволеній одній і погрожував редактору газети розстрілом за відмову подавати газету в цензуру.
коли ж редактор одновився давати газету в цензуру, то комендант загрожував йому розстрілом.
Читано з зображення. Цензура згадана на с. 2 (продовження статті).
За тією ж доповіддю, лубенський комендант Шулков призначив помічниками неукраїнців (колишнього військового начальника Денлевича, Грубо та ін.), отаманом куреня — «перевертня» генерала [Літовцева] і полковника Лаготіно; свідомих українців (Котух, Дробницький) навмисне відсували на задній план; Лаготіно розігнав земельний комітет у Чутівці й чинив польовий суд над виконавцями постанови земкому.
Свідомих українців, як Котух, герой Дробницький і иньші навмисне одпихались на задній план
Читано з зображення. Прізвища за друком, частина літер нечітка (Літовцев, Лаготіно).
На Лук'янівському базарі в черзі на трамвай у А. Павленкової (Татарська, 20) з кишені пальта вкрадено срібний гаманець (портмоне) з грошима до 400 карбованців; міліція затримала злодія В. Шлікова і знайшла співучасника І. Михалевського на горищі порожніх казарм.
25-го на Лук'янівському базарі у стоячої в черзі в очікуванню трамвая А. Павленкової (Татарська, 20)
Читано з зображення.
Оголошення-запит: Грицько Дубина (Київ, Велика Володимирська, 46) просив усіх установ і осіб повідомити відомості про участь Оренбурзької української громади, зокрема членів Дениса Тренка, Миколи Мигулі, Грицька Невінчаного, Н. Падуна та інших.
Оголошення: хто має відомості про Українську громаду в Оренбурзі, зокрема про її членів Дениса Петренка, Миколу Милю, Грицька Невінчаного, В. Падуна, просять повідомити Грицька Дубину за адресою: Київ, Велика Володимирська, 46.
прохаю повідомити мене про їх по такій адресі: Київ, В. Володимирська, 46, Грицькові Дубині.
Прізвища в OCR пошкоджені.
відомості про участь Оренбургської громади, а особисто її членів Дениса Тренка, Миколу Мигулю, Грицька Невінчаного, Н. Падуна ... Київ, В. Володимирська 46 Грицькові Дубині
Колонка перемішана; прізвища реконструйовані.
Оголошення: Грицько Дубина (Київ, Велика Володимирська, 46) просить повідомити відомості про участь членів Оренбурзької української громади — Дениса Петренка, Миколу Мигулю, Гринька Невичаного, Падуна та інших.
Всіх установ і осіб, які мають які небудь відомості про участь Оренбургської громади
Читано з зображення. Пошукове оголошення; прізвища частково обрізані в OCR.
За кілька днів до перевороту (близько 25 квітня 1918 р.) Скоропадський призначив своїм начальником штабу генерал-майора Дашкевича-Горбацького (фактичного керівника перевороту) і познайомився з юристом О. О. Палтовим, який за півтори години накидав текст Грамоти; Палтов став товаришем міністра закордонних справ і найближчим співробітником гетьмана.
Он начерно записал, пошел к себе домой и через полтора часа вернулся ко мне с уже совершенно готовой основой моей Грамоты.
Дата: 'наступного дня' після зустрічі з Гренером 24 квіт.
Цими днями до Києва дістався делегат Українського комітету в Петрограді з широкими повноваженнями: він їхав через Псков і Двінськ тиждень, перші два дні — німецьким санітарним поїздом, далі — українським Кременчуцьким лазаретом, що повертався з німецького полону. За його словами, у Петрограді дають по ¼ фунта хліба, коней майже всіх з'їли.
Делегат цей узяв путь на Псков, Двінськ і пробувши тиждень у дорозі доїхав до Київа ... Хліба дають по ¼ ф.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Автор статті — Мик. Ткаченко.
Тимчасовий тариф телеграм Українського Державного Телеграфного Агентства: 10 копійок за кожне циркулярне слово без додаткової плати за кількість адрес і маршрутів передачі; такий самий тариф діє для службових телеграм агентства.
Тариф для телеграм Українського Державнаго Телеграфного Агенства тимчасово встановляється такий: 10 коп. від кожного циркулярного слова
Ціна номера газети «Боротьба» — 25 копійок, а на залізничних станціях — 27 копійок.
Ціна 25 коп. — На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення. Київська ціна; на станціях залізниць на 2 коп. дорожче.
Передплата на «Боротьбу»: 6 карбованців на один місяць і 11 карбованців на два місяці.
На 1 місяць... 6 карб. На 2 місяці... 11 карб.
Читано з зображення. Друга ціна — 11 крб на 2 місяці.
Передплата на «Боротьбу» на два місяці коштує 11 карбованців.
На 2 місяці... 11 карб.
Читано з зображення.
Оголошення на першій сторінці «Боротьби» коштує 2 карбованці, на останній — 1 карбованець 20 копійок за рядок петиту; для шукачів праці — 1 карбованець за все; зміна адреси — 50 копійок.
На 1 стор. . . . 2 карб. На останній 1 карб. 20 коп. за рядок петиту. Для шукаючих праці за все 1 карб. ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.
Читано з зображення. Тарифи на оголошення з шапки номера; на останній сторінці 1 крб 20 коп.
Оголошення: Центральний Комітет У. П. С.-Р. шукає організатора на Чернигівщину з платнею 600 карбованців на місяць; він мусить бути лише партійною людиною. Звертатися на вул. Караваєвську, 5.
шукає організатора на Чернигівщину. Плата 600 карб. в міс.
Читано з зображення. Оголошення про роботу.
Передплата на «Вістник Народнього Міністерства Земельних Справ» за 5 місяців — 6 карбованців.
за 5 місяців — 6 карб.
Читано з зображення. З рекламного блоку на с. 2.
Оголошення: усі урядові й приватні оголошення у «Вістнику» приймаються за плату 1 карбованець 25 копійок за рядок петіту; урядові інституції мають надіслати передплату на газету до контори.
приймаються платно за рядок петіту 1 руб. 25 коп.
Читано з OCR-тексту. У тексті «руб.», хоча в передплаті — «карб.».
Оголошення для осіб, що шукають праці (не більше 3 рядків), коштують у «Новій Раді» 1 крб 20 коп. за один раз.
Особам, що шукають праці за оголошення не більше як в 3 рядки ... 1 карб. 20 коп, за 1 раз.
Німецький кореспондент повідомив: з приходом німецьких військ на Україну ціна на борошно впала за 14 днів з 80 до 20 карбованців за пуд; в одному селі під Києвом селяни, за його словами, перегнали на самогон близько 200 000 пудів хліба.
ціна на пуд муки знижалася на протязі 14 день з 80 карб. на 20 карб.
Друга ціна — 20 крб/пуд після приходу німецьких військ. Повідомлення німецького кореспондента (Магдебурзька газета), дату вказано нечітко.
Оголошення: передплата на «Вістник Ради Народніх Міністрів УНР» приймається лише на 3 місяці; на 1 місяць коштує 3 карбованці. Суми за 2 і 3 місяці в OCR не читаються; платню обіцяють змінити залежно від цін на друк і папір.
Передплата приймається тілько на 3 місяці і коштує: на 1 місяць-3 карб.
Читано з OCR-тексту. Суми за 2 і 3 місяці нечитабельні («в каро.», «з каро.»).
Оголошення: Київська міська управа оголосила конкурс на посаду директора міських скотобоєнь (заяви до 15 травня 1918 р. н. ст.); умови — платня 600 крб і помешкання при скотобійні; директор має бути ветеринарним лікарем-м'ясознавцем зі стажем роботи на бойнях.
Умова: платня шістьсот (600) карб. і помешкання при скотобойні. Директор повинен бути ветеринарним лікарем
Період платні (місяць) в оголошенні не вказано — припущення.
Стаття «Добрий розум в здоровім тілі» описує день українського інтелігента в Києві: до третьої — праця в міністерстві, ввечері два-три засідання, а вночі писання статей, коли «вже електричність погашена, вже довелось запалити свічку».
Вже електричність погашена, вже довелось запалити свічку, вже мало не треті півні співають, а український інтелігент сидить і пише
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: перекладаю з російської мови офіційні папери; листи надсилати до контори «Нової Ради».
Перекладаю з російської мови офіціяльні папери ... Надсилати в контору „Нової Ради".
Оголошено, що 25 квітня о 6-й вечора в клубі «Родина» на Володимирській відбудеться хліборобський з'їзд, але співробітник газети застав там у призначений час... лікарський з'їзд; газета іронічно назвала замітку «Як звичайно у нас...».
Заходить в означений час до клубу наш співробітник-а там збірається... лікарський зʼїзд! Що це таке? непорозуміння, чи смішки?
Хроніка: Всеукраїнська рада робітничих депутатів просить приїжджих соціял-демократів у Києві зайти до неї щодня з 9 до 4 години; адреса — Ковальський бульвар, 10 (Всеукраїнська Рада Робітничих Депутатів).
Товариші! прибувши до Києва, неодмінно зайдіть до Всеукраїнської Ради робітничих депутатів. Від 9—4 г. дня.
Читано з зображення. Нині вулиця Ковальська; будинок не позначений.
В Одесі застрайкували робітники чоботарської галузі, вимагаючи підвищення платні.
Застрайкували робітники чоботарської галузі, які вимагають підвищення робітничої платні.
Читано з зображення. Телеграма УТА з Одеси.
З Харкова: залишаючи Слав'янськ, більшовики розбили телеграфну контору й забрали всі апарати.
розбили до щенту телеграфну контору й забрали з собою всі апарата.
Читано з зображення. Телеграма УТА з Харкова.
Оголошення: Організаційній комісії УЦР і Селянської спілки потрібні досвідчені губернські й повітові інструктори-організатори та їхні помічники; звертатися на вул. Підвальну, 8, з 12 до 2 год.
Організаційній комісії У. Ц. Р. і Селоспілки потрібні досвідчені губернські, повітові й їх помішники інструктори-організатори. Звертатись: В. Підвальна 8, від 12-2 год.
Оголошення: непродане на Київському речовому складі клаптя — сукняне, бавовняне, паперове та пенькове — продаватимуть 26 квітня в Жилянському відділі, а 27 квітня — у башті № 5.
Непродане в Київському річовому Складі лоскуття сукняне, бавовняне папірове та пінькове буде продаватись в Жилянській відділі 26 квітня в башні № 5-27 квітня.
«різовому» в OCR прочитано як «речовому».
Оголошення: Інформаційному бюро Міністерства внутрішніх справ потрібні досвідчені агітатори з посвідченнями партій.
Інформаційному Бюро М. В. Справ потрібні досвідчені агітатори з посвідченням партій.
Назву установи («М. В. Справ») відновлено з пошкодженого OCR.
За німецьким кореспондентом, від осені 1917 року під час жнив селяни замість десятого снопа вимагали від великих землевласників чверть, а то й половину зжатого; тому великі запаси збіжжя лишилися по селах.
селяне під час жнив замість 10-го снопа ... жадали від великих земельних власників ¼ а навіть ½ всього зжатого
Раптові смерті в Києві: 22 квітня на Костянтинівській вулиці вмер громадянин Русаловський, а 23 квітня о 9 годині ранку на Андріївському спуску раптово вмер якийсь громадянин; ведеться дізнання.
22 квітня ... раптово вмер громадянин Русаловський.
Читано з зображення. Хроніка; точний час першої смерті в OCR обрізаний.
З Миколаєва повідомляють (25 квітня), що комендант фон Гільгавен дозволив відновити телефонні зв'язки в місті та між Одесою і Херсоном; зв'язок із позаміськими станціями можливий лише після направлення дротів на лінії.
комендант фон-Гільгавен дозволив одновити телефонічні звязки
Читано з зображення. Не Київ.
Оголошення: відділ внутрішньої преси департаменту преси шукає референтів української, великоруської, польської та єврейської преси з вищою освітою та знанням української мови; прохання приймає начальник відділу д-р М. Стадник щодня з 9 до 3 год. на Хрещатику, кімната 41.
Відділ внутрішньої преси шукає референтів преси: української, великоруської, польської і єврейської. Умови приняття: 1) вища освіта 2) знання української мови в слові і письмі.
Номер будинку в OCR пропущено.
Рада народних міністрів відкрила 100 мільйонів кредиту на організацію громадських робіт при департаменті громадських робіт Міністерства праці; проєкти надходили з різних міст і державних установ, переважно інженерно-технічні, і могли забезпечити роботою 50–60 тисяч безробітних на будівельний сезон.
На організацію громадських робот Радою Народніх Міністрів одчинено 100 миліонів кредіту. ... можна забезпечити 50-60 тисяч безробітних на час будівничного сезону
Валюта не названа в OCR; імовірно, карбованці.
Міністерство освіти розробило план курсів українознавства на весну й літо 1918 р.: курси трьох типів — лекторські (з 12 травня, для підготовки лекторів; слухачі з вищою освітою або учительським інститутом отримують безплатне помешкання й державну допомогу 100 крб кожен), для вчителів середніх і вищих початкових шкіл (у Києві, Харкові, Одесі, Полтаві, Катеринославі, Вінниці) та для народних учителів нижчих початкових шкіл у 50 пунктах у дві зміни (14 червня–21 липня і 23 липня–1 вересня).
Курси мають бути трьох типів: а) лекторські, б) для учителів середніх і вищих початкових шкіл, в) для народніх учителів ... у 50 пунктах в дві зміни: перша з 14 червня по 21 липня а друга з 23 липня по 1 вересня.
Колонка перемішана в OCR; дати курсів типу б) (12 травня–12 червня, 10 червня–10 липня, 15 липня–15 серпня за містами) визначені лише приблизно. Прохання про прийом подавати до Департаменту нижчої освіти щодня (крім свят).
В Одесі 25 квітня комендатура й інспектор вокзалів майор фон Краснер ухвалили план боротьби з крадіжками майна пасажирів на вокзалах; у Херсон і Миколаїв відправлено два транспорти; заарештовано багато людей, що збували фальшиві гроші (в одного робітника знайшли 20 тисяч фальшивих).
знайдено 20 тисяч хвальшованих грошей
Читано з зображення. Не Київ.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: лікар Сергій Коломійцев — сифіліс, трипер; Гоголівська (3-я?), приймає з 11 до 1 і з 5 до 7 вечора.
Д-р Сергій Коломійцев ... сіфіліс тріппер. Гоголівська ... 11-1 ч. 5-7 веч.
Номер будинку нечіткий.
Оголошення: шукаю посаду друкарки (машиністки), знаю українську мову; звертатися — М. І. Троянова, пом. 16 (вулиця названа нечітко).
Шукаю посаду машинистки, українську мову ... пом. № 16. М. І. Троянова.
Назву вулиці OCR зіпсував.
З Харкова: прибули німецькі вагони з вугіллям із Шлеську; залізниці, що були в критичному стані через брак вугілля, дістали першу партію по 4 карбованці за пуд.
дістали першу партію по чотири карбованці за пуд.
Читано з зображення. Текст телеграми частково затертий; «чотири карбованці за пуд» — єдине ясно читане місце.
Оголошення: Український національний театр у Троїцькому народному домі в четвер 25 квітня 1918 року показує «Марусю Богуславку»; у наступні дні в репертуарі «Невольник» і «Богдан Хмельницький»; готується вистава «Оборона Буші» М. Старицького.
Сьогодня 25-го (12) квітня у четверг МАРУСЯ БОГУСЛАВКА. Готується до вистави ОБОРОНА БУШІ, М. Старицького.
Розподіл вистав на 26–28 квітня в OCR пошкоджений.
Український Національний Театр у Троїцькому Народному Домі показує «Богдана Хмельницького» 25 квітня, «Невольника» 26-го, «Повстання Мари» 27-го та «Марусю Богуславку» 28-го; готують виставу «Оборона Буші» М. Старицького.
Сьогодня, 25-го, у четвер, Богдан Хмельницький. 26-го, Невольник. 27-го, Повстання Мари. 28-го, Маруся Богуславка.
Читано з зображення. Афіша театру з першої сторінки; точна сучасна адреса не вказана в газеті.
Оголошення: Український театр дирекції М. Садовського (2-й міський театр, Олексіївська вул., 12) 25 квітня 1918 року дає на бенефіс артистів оркестру «Наталку Полтавку» і концертне відділення; 26 квітня — бенефіс Затиркевич-Карпінської, «Лимерівна».
Український театр. Сьогодня 25-го (12) квітня бенефіс ар-в оркестра 1. Наталка Полтавка 2. Концертний відділ. 26-го бенефіс ар-ки Затиркевич-Карпінської ЛИМЕРІВНА.
У №66 той самий бенефіс оголошено на 24 квітня; можливо, його перенесено.
Оголошення: в Другому Міському театрі (Український театр, дирекція М. Садовського) 25 квітня — бенефіс (Литвиненко?) і «Наталка Полтавка» в концертному відділі; 26 квітня — бенефіс артистки Затуркевич-Карпінської, іде «Лимерівна».
Сьогодня, 25-го квітня, бенефіс ... НАТАЛКА ПОЛТАВКА У КОНЦЕРТНИЙ ВІДДІЛ. 26-го бенефіс ар-ки Затуркевич-Карпинської ЛИМИРІВНА.
Прізвище першої бенефіціантки (Литвиненко?) читається нечітко.
Український Національний Театр повідомляє, що готується до вистави «Оборона Буші» М. Старицького.
Готуться до вистави: Оборона Буші, М. Старицького.
Читано з зображення.
Оголошення: завтра, 25 квітня, в Українському національному театрі йде «Богдан Хмельницький», початок рівно о 5 годині.
ЗАВТРА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР 25 квітня Богдан Хмельницький ... початок вистав рівно о 5 год.
Оголошення: у «Домі інтермедій» (Хрещатик, 36, проти Лютеранської вулиці) 25 квітня — четверта прем'єра; квитки продаються від 11 до 2 та від 5 години.
ДІМ ІНТЕРМЕДІЇ Хрещатик Nº 36, проти Лютер. вулиці. СЬОГОДНЯ ЧЕТВЕРТА ПРЕМ'ЄРА.
Оголошення: у Троїцькому Народному Домі Український національний театр показує «Богдана Хмельницького» (25 квітня) та «Невільника» (26 квітня); початок вистав рівно о 8 годині вечора.
УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР. Богдан Хмельницький, 26 квітня Невольник. Початок вистав рівно о 8 год. веч.
У номері від 24 квітня початок вказано інакше (о 5 год.); можливо, зміна.
Оголошення: українське товариство «Просвіта ім. Т. Шевченка» у Києві видає збірники «Просвітянин» (опис життя й освіти на Україні), що виходять із січня 1918 р.; ціна першої книжки 2 карбованці; редакція — Київ, Велика Володимирська, 42.
Виходить збірниками з січня 1918 р.
Читано з OCR-тексту. Заголовок «Просвітянин» у колонці 2, подробиці — у колонці 3; рядки перемішані.
Рада Національного театру вирішила на сезон 1918–1919 років утримувати в Києві три театральні підприємства — оперу, драму й побутовий театр; директором опери обрано М. Садовського, директором драми — В. Винниченка (?), вибори директора побутового театру призначено на суботу; Міністр освіти затвердив обох на посадах.
рада Національного Театру рішила на слідуючий сезон держати у Київі три театральних підприємства: оперу, драму і побутовий театр. Директором опери рада обрала М. Садовського
Прізвище директора драми в OCR «В. Винниченка» (перемішано з іншою колонкою); особу точно не встановлено. Вибори директора побутового театру — у суботу 27 квітня.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У Міському театрі йде опера Р. Вагнера «Лоенгрін» (1848); газета подає в рубриці «Театр і музика» коротку довідку про оперу.
Міський театр ... Лоенгрін Р. Вагнера (1848) грунтується на старовинному німецькому оповіданні
Дату вистави й виконавців OCR не зберіг (згадано тенор).
Рецензія на виставу селянської трупи Балавенського (мелодрама Яновської «З Сибіру» в Національному театрі): київська публіка прийняла працю приязно, театр зібрав численну аудиторію; рецензент вважав виставу аматорською, а побутові голоси частини актрис — найсвіжішою рисою.
Київське громадянство віднеслося до праці п. Балавенського досить сімпатично і звичайно порожній на всяких „Невольниках" Національний Театр зібрав численну аудиторію, що прихильно слухала цілу виставу.
Колонки сильно перемішані в OCR; назву п'єси («З Сибіру» Яновської) та оцінки відновлено приблизно.
Наказом Ейхгорна від 25 квітня 1918 р. газети, винні в агітації проти громадського спокою, підлягали негайному закриттю.
Часописи, винуваті в таких вчинках, будуть негайно закриті.
Номер 50 газети «Боротьба» — органу Центрального Комітету Української Партії Соціялістів-Революціонерів — вийшов у четвер 25 квітня 1918 року за новим стилем (12 квітня за старим) і названий щоденною газетою.
Ч. 50. Четвер 25 квітня н. ст. 12 квітня ст. ст. 1918 р. ЩОДЕННА ГАЗЕТА.
Читано з зображення. Дата номера зчитана з шапки.
Під шапкою «Боротьби» стоїть гасло «Хай живе III-й Інтернаціонал!», а в шапці — «Борітеся — поборете!».
Хай живе III-й Інтернаціонал!
Читано з зображення. Партійний гасельний рядок шапки.
«Боротьба» у рубриці «З газет» цитує російські соціялістичні газети «Народное Дело» і «Рабочая Жизнь» від 24 квітня та докоряє їм за боротьбу проти «українізації» і за «единий революційний протиукраїнський фронт».
Російські газети органи «всеукраїнських» комітетів соціялістичних партій за останній час утворили «единий революційний протиукраїнськ. фронт».
Читано з зображення. Полемічна позиція газети; згадано також «Киевлянин», «Голос Киевлянина», «Русский Голос».
«Боротьба» у відповідь на передову «Народного Дела» заперечує закид про «шутовской халат» демократії і докоряє газеті, що та вказує «приводу кожної дрібниці» проти українців.
Соціялісти по методі „Киевлянина".
Читано з зображення. Заголовок статті «Соціялісти по методі „Киевлянина“» — це полеміка між газетами.
Київська газета «Народное Дело» у передовій висловила незадоволення Берестейським миром, а «Боротьба» відповіла їй, що вона у Києві шкодить справі федерації.
В передовій «Н. Д.» висловлюючи незадоволення з приводу Берестейського миру, пише:
Читано з зображення. Позиція «Боротьби» — суб'єктивна.
«Боротьба» подала виправлення помилок у №49: у статті А. П-о «Чорні хмари» замість «темні сили реакції находять собі відгук» надруковано «Темні сили Гракії», а в передовій замість «бойовими гаслами» — «бойовими числами».
Замість „темні сили реакції находять собі відгук" надруковано «Темні сили Гракії».
Читано з зображення. Помилка коректора.
Друкарня і літографія Товариства І. М. Кушнерьова та Спілки в Києві друкує «Боротьбу»; випускає газету Центральний Комітет У. П. С.-Р., за редакцію відповідає М. Шраг.
Друкарня і літографія Товариства І. М. Кушнерева та Спілки в Києві.
Читано з зображення. Вихідні дані номера.
Наказом міністра пошт і телеграфів Г. Сидоренка від 25 квітня 1918 р. (№ 71) при Раді Міністрів у Києві засновано Українське Державне Телеграфне Агентство: воно відкриває філії та призначає постійних і тимчасових агентів та кореспондентів по Україні й за кордоном, які мають посвідчення з печаткою агентства й підписом бодай одного директора.
Українське Державне Телеграфне Агентство лічиться при Раді Народніх Міністрів і міститься в м. Київі.
Ціна окремого номера «Нової Ради» — 25 коп. у Києві, у провінції та на вокзалах; контора відкрита з 10 до 6 год. дня.
Ціна окремого 25 К. у Київі в провінції і 25 К. на вокзалах
У №66 ціна в Києві була 20 коп.; можливо, це підвищення ціни або помилка OCR.
Оголошення: передплата на журнал «Наше слово» Київського товариства лікарських помічників — 2 крб на 1 місяць, 3 крб 50 коп. на 2 місяці; членам товариств лікарських помічників знижка 10%.
Умови передплати на 1 міс. 2 карб., на 2 міс. 3 карб. 50 коп., на 3 міс. 5 карб.
«Робітнича газета» № 258 вийшла в четвер 25 квітня 1918 р. (новий стиль), другий рік видання; окремий номер коштував 20 коп. (для провінції — 22 коп.).
ЧЕТВЕР 25-го кві[тня н. ст. 1918 року] ... Ціна 20 к. ... провінції 22
Шапка пошкоджена в OCR; умови передплати й розцінки оголошень ті самі, що в № 257 (5 крб/міс., 15 крб/3 міс.; оголошення 1 крб 50 коп. і 1 крб за рядок; зміна адреси 80 коп.).
У Прилуках на Полтавщині почала виходити газета «Народна ...ка» тричі на тиждень; її видають земельком і селянська спілка.
В м. Прилуках на Полтавщині почала виходити «Народна
Читано з зображення. Назва газети в OCR обрізана.
Київська газета «Відрождення» два дні тому (25 квітня) подала переклад звістки німецького кореспондента з Києва до магдебурзької газети про нібито хаотичний стан на Україні; «Боротьба» вважає це тенденційним наклепом.
Позавчора в „Відрожденні" подано переказ звістки німецького дописувача з Києва до магдебурської часописі.
Читано з зображення. «Позавчора» відносно 27 квітня — 25 квітня.
Оголошення: «Вістник Ради Народніх Міністрів УНР» ціною 25 коп. за номер виходить поки що двічі на тиждень; редакція й контора містяться в Києві на Хрещатику, 38.
Мº 25. Ціна 25 кол.
Читано з OCR-тексту. Слово «двічі» відновлено з пошкодженого «з рави на тиждень»; номер дати «25 квітня 1918 р.» надруковано в шапці.
Оголошення адміністрації «Вістника Ради Народніх Міністрів УНР»: усі державні установи просять писати оголошення для публікації українською мовою й вказувати, кому надсилати рахунок.
звертається до всіх державних інституц
Читано з OCR-тексту. Колонка обрізана, текст поновлено частково.
Оголошення від контори «Вістника»: гроші за передплату просять надсилати лише на адресу контори поштовим переказом із чіткою приміткою; ніяких доручень через інші установи контора не приймає.
Контора „Віствика Ради Народніх Мі-
Читано з OCR-тексту.
Оголошення: приймається передплата на 1918 рік на офіційний орган «Вістник Ради Народних Міністрів УНР» — 3 крб на 1 місяць; адреса редакції й контори — Київ, Хрещатик, 38 (Прес-Бюро). Усі оголошення, урядові й приватні, приймають по 1 крб 25 коп. за рядок петиту на один раз.
Приймається передплата на 1918 р. на офіційний орган Вістник Ради Народніх Міністрів Української Народньої Республіки. Передплата 3 карб. на 1 місяць
Також: оголошення в офіційному органі — 1 крб 25 коп. за рядок петиту на один раз.
Вийшла з друку перша книжка журналу «Кооперативна Зоря»: серед матеріалів статті про споживчу кооперацію (А. Сербиненко, В. Галка), становище товарного ринку (П. Вікторов), укр. кооперативну промисловість, навчання кооперації в народних школах, протокол установчих зборів Дніпросоюзу, текст мирного договору, відозва Української Центральної Ради.
Вийшла з друку перша книжка журналу „Кооперативна Зоря". Зміст книжки такий: 1) Од контори; ...
Ціна окремого числа в OCR прочитана як «2 карб.» (неточно).
Оголошення: незабаром вийде велика ілюстрована книга «Відроджена Україна» — не менше 20 друкованих аркушів і 300 ілюстрацій, історія відродження України, галерея діячів; передплата приймається в конторі «Генерального Агентства Оголошень», Київ, Миколаївська, 3.
Незабаром вийде з друку нова книжка „Відроджена Україна". ... Дано буде не менше 300 ілюстрацій. Передплата приймається в конторі „Генерального Агентства Оголошень", Київ, Миколаївська 3.
Вийшли 5-й і 6-й номери журналу «Вільна Українська школа» (орган Всеукраїнської учительської спілки) з матеріалами про навчання історії в початковій школі, огляд української дитячої літератури, інструктування народних шкіл, позашкільну освіту та бібліографію галицьких підручників.
Вийшов 5-й і 6-й Nº журнала „Вільна Українська школа" (орган Всеукраїнської Учительської Спілки).
Оголошення: «Вістник Народнього Міністерства Земельних Справ» виходить двічі на місяць у 16 сторінок; передплата з березня до кінця року — 12 карбованців, за 5 місяців — 6 карбованців; адреса редакції — Київ, Володимирська (Міністерство Земельних Справ, Видавничий Відділ).
Виходить двічі на місяць в 16 сторінок великого формату.
Читано з зображення. Ціна 6 крб — за 5 місяців.
З Харкова 25 квітня: уповноважений Міністерства продовольчих справ Бресслер звернувся до селян, вказавши на голод у Чернігівській губернії, і закликав віддати залишки хліба й фуражу голодним; а в самому місті спокійно, довіз із сіл збільшився, ціни на продукти зменшилися.
ціни на продукти значно зменшились.
Читано з зображення. Не Київ.
Оголошення: двотижневий кооперативний журнал «...на Зоря» видає Дніпровський союз споживчих товариств у Києві українською мовою; передплата на рік 12 карбованців, на півроку 6, на чверть року 2 (?) карбованці, окреме число 50 коп.; редакція й контора — Київ, Інститутська, 4.
Передплата: на рік-12 карбов.
Читано з OCR-тексту. Назву журналу OCR зіпсував («...знa Зоря»); суми за півроку й чверть («у -6 карб.», «на тверть року-2 карб.») читаються приблизно; окреме число — 50 коп.
Наступного дня весь Київ знав про загадкове зникнення директора банку; версії: пограбував банк і втік, викрадений заради викупу; городяни вважали його жертвою нальотчиків і бандитів, уряд ці чутки не спростовував.
Наступного дня весь Київ знав про несподіване й загадкове зникнення директора банку
Чутки.
Яська газета «Трибуна» повідомляє (за УТА), що чутки про перерву мирних переговорів між Румунією й Центральними державами неправдиві: переговори триватимуть і наближаються до кінця.
Чутки про перерву мирних переговорів між Румунією й Центральними державами неправдиві.
Читано з зображення. Заперечення чутки.
Стаття «Хибні заходи» згадує, що ченцям Михайлівського монастиря вже цілком серйозно пропонували зняти орла з центральної бані монастиря.
зовсім не жартуючи пропонувалося вже ченцям Міхайловського монастиря зняти орла з центральної монастирської бані.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Товариш міністра торгу УНР заявив, що недостачу збіжжя в містах пояснюють тим, що селяни його поховали; щойно на ринках з'являться дешеві товари з Німеччини й Австро-Угорщини, з'явиться й збіжжя.
Недостача збіжжя по містах пояснюється тим, що селяне поховали його. Скоро однак з'являться на ринках України дешеві товари з Німеччини і Австро-Угорщини, тоді також з'явиться там і збіжжя.
З німецької газетної телеграми.
Дубенський повіт: озброєна банда на чолі з Іваном Милорадовичем поширює «провокаційні чутки, що Центральна Рада розігнана» й погрожує агітатору розстрілом; селянство стоїть на захисті законів Ц. Ради.
роспосюджує провокаційні чутки що Цент. Рада розігнана.
Читано з зображення. Чутка про розгін Центральної Ради; позиція газети — спростування.
Глухівський повіт: поміщики кажуть селянам, що «універсали вже не годні, бо в Києві стався переворот», і вимагають повернути все забране за три дні під загрозою «поздирати шкури».
універсали вже не годні, бо в Києві стався переворот, а тому влада тепер належить панам.
Читано з зображення. Чутка поміщиків про «переворот у Києві»; позиція газети — агітаційна.
Агітатор Інформаційного бюро розповідає, що в Білоцерківській волості Херсонщини етапний комендант видав наказ про заборону громадських сходок, а на зауваження про незаконність почав просити вибачення.
коли агітатор інформ. бюро зазначив йому про незаконність наказу, то він, комендант, почав просити вибачення.
Читано з зображення. Повідомлення агітатора Інформбюро Центральної Ради.
Нарада в Міністерстві фінансів визнала за потрібне якнайшвидше скласти бездефіцитний бюджет, стягувати плату за землю з тих, хто отримає її за новим земельним законом, негайно боротися з самогоноварінням і відновити державну монополію на горілку.
необхідно негайно вжити заходів за-для знищення самогонки, і для відновлення державної монополії на вино
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Міністр закордонних справ подав до Ради міністрів проект асигнування 100 000 крб на допомогу громадянам України, які живуть за кордоном.
асигнування міністерству 100.000 карбованців на допомогу громадянам України, які живуть за кордоном.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За доповіддю МВС, метал київських пам'ятників самодержав'я має піти на гармати й гроші, герби — до музею; для керування справою пропонується комісія з представників МВС, істориків, архітекторів і митців, а міністерство просить аванс 75 000 крб.
Метальові матеріали цих пам'ятників мають піти на гармати та на гроші, герби ж будуть передані до музею. ... прохає авансу в 75.000 карбованців.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: Київська контора Державного банку повідомляє, що видана на ім'я Шая Копелєва Волошина схоронна розписка № 24744 на вклад оголошена згубленою; якщо її не подадуть протягом двох тижнів, її визнають недійсною й видадуть нову.
сховна росписка під Nº 24744
Читано з OCR-тексту. За дорученням Ш. К. Волошина.
Військове міністерство вносить до Ради народних міністрів законопроект про асигнування 5 661 000 крб на евакуацію й забезпечення поранених і хворих полонених українців у Німеччині та Австрії (приблизно по 10 тисяч у кожній країні) та пропонує створити департамент державної опіки.
законопроект про асигнування 5.661.000 карбованців на потреби евакуації та обезпечення ранених хорих полонених України
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Стаття «Наша школа» згадує законопроекти Міністерства освіти, за якими кожен сільський учитель має одержувати не менше 1800 крб на рік.
щоб кожен сільський учитель брав з загальних коштів не менше як 1800 карбованців на рік
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Центральна Рада асигнувала в розпорядження Вищої економічної ради кредит 300 000 карбованців; обраним членам ради повноваження давалися не більш як на один рік.
асигнує до розпорядження ... кредитову суму в 800.000 карбованців. § 11. Обраним членам економічної ради уповноваження даються на не більше одного року.
Берлінська телеграма: першим плодом миру з Україною названо підписання (у Києві) угоди про постачання Німеччині й Австро-Угорщині близько 10 мільйонів подвійних центнерів збіжжя, хліба й паші з України; продукти ділять порівну між двома державами.
Першим дозрілим овочем миру з Україною є підписання умови що до доставки Німеччині і Австро-Угорщині около 10 міліонів подвійних центнерів збіжжя
Вісти «Заграниця про Україну»; точна дата підписання не вказана.
Передова «Боротьби» від 25 квітня: усе — відбудова залізниць, формування демократичної армії, громадські роботи — вимагає від держави величезних коштів, а держава ще не має налагодженого державного апарату.
все потрібує від держави величезних коштів
Читано з зображення. Висновок газети.
Оголошення: Київська контора Державного банку заявляє про втрату вкладних розписок на ім'я Андрія Яковича(?) Случаповського за №№ 172337, 172338, 172339 і 220848; якщо їх не повернуть протягом двох тижнів, вони стануть недійсними й будуть видані нові.
за Nºº 172337. 172338, 172339, 220848
Читано з OCR-тексту. По батькові прочитано ненадійно.
Оголошення: загублено вкладовий квиток Київського відділу «Комерційного банку у Варшаві» від 20 грудня 1917 р. на ім'я Франца Казимировича Пуласького — вважати недійсним.
Загублений виладовий квіток Киівсь-
Читано з OCR-тексту.
Оголошення: Українській Народній Кооперативний Банк («Українбанк», у шапці «УКРАНАБАНК», Хрещатик, 27) приймав гроші на поточні рахунки та строкові й безстрокові вклади в українських, російських, німецьких і австро-угорських грошах, а також чеками на державні й приватні банки; нараховував від 4½ до 6% річних, готівкові внески повертав готівкою.
Народній Кооперативний Банк (УКРАНАБАНК) Хрещатик, 27. Приймає гроші на біжучі рахунки та строкові і безстрокові вкладки ... нараховуючи від 4½ до 6% річними.
Оголошення пошкоджене в OCR: назва й валюти реконструйовані з уламків; «4½» читається як «4 ½».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За даними комісії для вивозу, Україна потребує з-за кордону паперу, лляних тканин, ковдр, 11 мільйонів мішків, шнурка, парусини, торфових, млинових і друкарських машин, анілінових фарб, мільйонів пудів хлору та матеріалів для Одеського й Київського порту; взамін мала б постачати 30 мільйонів пудів збіжжя, 2 мільйони пудів цукру, 500 000 пудів насіння буряків та 60 000–75 000 пудів насіння конюшини.
Україна потрібує цих товарів: паперу, льняних матерій, коців, 11 мілійонів мішків ... Україна мала достачити після думок цеї комісії 30 мілійонів пудів збіжа, 2 мілійона пудів цукру
Текст зіпсований OCR; перелік частково відновлено. У джерелі «Київського порту» — ймовірно, «поліпшення» (текст нечіткий).
Передова «Боротьби» від 25 квітня звинувачує частину російських соціялістів у пропаганді «відбудування єдиної неділимої Росії» серед робітників України і застерігає, що розбрат у демократії слабить її вплив на політику уряду.
Так, т. зв. „російською" демократією в останні часи з ретельністю, достойною кращого вжитку, ведеться серед робітничих верств України пропаганда
Читано з зображення. Позиція партійної газети (УПСР); тон полемічний, суб'єктивний.
У статті «Київ, 25 квітня 1918 р.» «Боротьба» зазначає, що замість об'єднання демократії на Україні в її лавах намічаються великі розколини, і згадує про два з'їзди залізничників, які проходять «в ненормальній атмосфері».
Досить згадати про утворення двох з'їздів залізничників, з котрих кожен проходить в ненормальній атмосфері
Читано з зображення. Йдеться про окремі залізничні з'їзди — український і 4-й делегатський (див. №52).
У наказі делегації Хотинського з'їзду домагаються, щоб уся земля, ліси, води, фабрики, заводи перейшли до народу без викупу за програмою українських соціялістів-революціонерів.
Уся земля, ліса, води, фабрики, заводи, лоно землі переходить до народу без викупу по програму українських соціялістів-революціонерів.
Читано з зображення. Пункт 7 наказу.
Хотинська делегація (Гуцул, Дралюк, Курія, Лискун, Мінка, Мотрюк, Олінтир, Поляков, Тулюлюк, Тамазликар) оприлюднила протест проти румунського захоплення Басарабії і просила Центральну Раду примусити Румунію вивести війська.
Делегація з'їзду: Гуцул, Дралюк, Курія, Лискун, Мінка, Мотрюк, Олінтир, Поляков, Тулюлюк, Тамазликарь.
Читано з зображення. Підписи делегатів.
«Боротьба» називає «Польськими порядками» накази підполковника Александровича на окупованій польським корпусом Білорусі, що скасовують розпорядження про приватну власність і вимагають повернути «чуже» (поміщицьке) добро за 10 днів під загрозою військового суду.
«все чуже» (розумій — поміщицьке) «добро наказується повернути за 10 день, а хто цього не виконає — буде покараний військовим судом
Читано з зображення. Стаття В. Гара; польський корпус на Білорусі, з Києвом пов'язано лише через вимогу обезброїти польські леґіони на Україні.
Хотинський з'їзд у своїх вимогах просив Центральну Раду не допустити румунської окупації Хотинського повіту, провести в повіті земельний закон УНР, призначити українського повітового військового коменданта і допомогти з виборами до Всеукраїнських Установчих Зборів.
З'їзд просить Центральну Раду щоб зараз же земельний закон Української Народньої Республіки був проведений у житє в Хотинському повіті.
Читано з зображення. Наказ делегації з'їзду; надруковано у «Боротьбі» як політичний матеріал.
Передова «Боротьби» від 25 квітня скаржиться, що українській демократії при відбудові держави заважає насамперед безгрошев'я: відсутність коштів інколи спиняє роботу цілих міністерств, а на кожну сферу — аграрну реформу, школи, самоврядування — потрібні величезні гроші.
відсутність матеріяльних коштів спиняє инколи працю цілих міністерств
Читано з зображення. Позиція партійної газети; авторитетна передова без підпису.
В агітаційних повідомленнях Інформаційного бюро Центральної Ради на Волині та Харківщині описано насильства міліції (міліціонери вимагали 3000 карбованців і харчі від селян у с. Рашавка, збирали 2629 крб 48 коп.).
Харчів селяне принесли скільки було загадано, але грошій назбирали тільки 2,629 карб. 48 коп.
Читано з зображення. Повідомлення агітаторів; поза Києвом; зберігає характерний тон.
Німецький кореспондент у Києві (Магдебурзька газета) пише: враження від розвитку молодої держави суперечливі; третім і четвертим універсалами скасовано велику земельну власність без відшкодування; за його даними, великі землевласники давали врожай на 30% вищий, ніж селяни, а цукрова промисловість залежить від їхньої продукції; більшість інтелігенції — великоросійської орієнтації.
Третім і четвертим універсалом знесено без даня відшкодовання велику земельну власність.
Думка іноземного кореспондента, передрукована в «Відродженні»; не офіційний факт.
Автор статті «Незаконне розпорядження» Л. Новський вимагав скасувати циркуляр № 24 Міністерства земельних справ як такий, що суперечить земельному законові: забираючи в міст земельну ренту, держава руйнує фінанси демократичних самоврядувань, тоді як міста несуть податки, прокладають каналізацію, освітлення, брукують вулиці й обладнують парки; міські землі здебільшого закладені в міському банку, а забудовники відмовляються платити борги й викупні платежі.
Землі міст здебільшого стоять в міській іпотеці, по части вони роздані під застройку на виплату ... Застройщики тепер відказуються платити як борги, такі погашення викупної суми.
Статтю підписано «Л. Новський»; про Київ окремо не йдеться.
Перший делегатський з'їзд українських залізничників відвідав міністр земельних справ М. Ковалевський: заявив, що держава має бути селянською, що проти Центральної Ради в земельній політиці ведеться «велика атака», і що перед Україною три дороги — буржуазна, «упертий нахил до Москви» (через що залізничники поділилися на два з'їзди) й селянська українська держава.
Я хочу, щоб ви зрозуміли, що наша держава повинна бути селянською. Зараз проводиться велика атака проти Центральної Ради в земельній політиці. ... Перед нами зараз три дороги
Телеграма УТА; «сьогодня» — імовірно 25 квітня.
У київській пресі точилася дискусія про створення власного війська: у «Відродженні» (№ 10 «Народня Армія» і № 17 «Докладна записка» Шинкаря) друкували проєкти, що передбачали позбавити козаків громадянських і політичних прав; колишній рядовий козак В. Лінар в «Робітничій газеті» виступив проти цього принципу «армія міркувати не повинна».
Я проти будування армії на прінціпі, що політика є міркування, а армія міркувати не повинна, я проти позбавлення горожанських прав козаків.
Автор підписався «В. Линарь».
Оголошення: новий затишний ресторан у приміщенні клубу чужоземців на Хрещатику, 36, кв. 4, відкритий щодня з 12 години.
Оголошення: новий затишний ресторан у приміщенні Клубу чужоземців (Хрещатик, 36, кв. 4) відкрито щодня з 12 години.
НОВИЙ Уютний РЕСТОРАН в помешканні КЛЮБУ ЧУЖОЗЕМЦІВ Хрещатик 36, кв. 4. Одкритий кожного дня від 12 год.
Новий затишний РЕСТОРАН в помешканні клюбу чужоземців. Хрещатик, 36, кв. 4.
Читано з зображення. Номер оголошення в кінці рядка (2—153—3) — служба рахунку публікацій.
Редакція і контора «Боротьби» містяться в Києві на вул. Караваєвській, 5 (тел. 63) і відчинені щодня, крім свят, з 9 до 3 години дня; газета виходить щодня, крім днів після свят.
Київ, Караваєвська, № 5. Тел. 63. ОДЧИНЕНО що дня крім свят до 3 год. дня.
Читано з зображення. Адреса з шапки; нині вулиця зберегла назву Караваєвська.
Оголошення: на Хрещатику відкрито новий затишний ресторан, працює щодня з 12 години.
НОВИЙ ЗАТИШНИЙ РЕСТОРАН Хрещатик ... Відкрит щоденно від 12 години.
Номер будинку в OCR нечіткий («крещатик бо»), можливо Хрещатик, 50.
Оголошення: лікар Сергій Поломійцев приймає на вул. Гоголівській, 2а, з 11 до 1 і з 5 до 7 вечора.
Д-р Поломійцев Сергія ... Гоголівська, 2а. Пр. 11—1 і 5-7. в.
Спеціальність лікаря в OCR нечитабельна.
Оголошення: спеціальна водолікарня д-ра Черняка для лікування всякого роду статевих хвороб — Велика Житомирська, 16; прийом з 9 до 2 і з 5 до 9.
водолікарня для ліченни всякого роду полових хвороб, Д-р Черняк, Вел. Житомірська 16. 9- 2 та 5-9
Оголошення: Інформаційне бюро Міністерства внутрішніх справ щодня висилає комісарам і народним управам газети й літературу; при бюро (Київ, Басейна, 1) на складі є III і IV Універсали, Земельний і Робітничий закони, Мирний договір, газети, що видаються безплатно представникам державних і громадських організацій.
3 ї 4 Універсали, Земельний і Ро-
Читано з OCR-тексту. IV Універсал у тексті названо «4 Універсал»; Мирний договір — Берестейський.
Оголошення: Всеукраїнське вчительське кооперативне видавниче товариство «ВСЕУВИТО» (засноване за законом про кооперативні товариства) має метою забезпечити українські школи книжками, малюнками, таблицями й мапами; пайщиками можуть бути вчителі, земські управи, кооперативи, народні й просвітні товариства; вступний внесок 5 карб.; правління — Київ, Велика Володимирська, 30.
ВСЕУВИТО
Читано з OCR-тексту. Внески надсилати до Київського союзу установ дрібного кредиту (Інститутська, 3) на поточний рахунок «правління ВСЕУВИТО № 1590».
Оголошення: Центральний Комітет Української Партії Соціялістів-Революціонерів шукає організаторів на провінцію — досвідчених у справі організації партійної роботи; звертатися до Ц. К. на вул. Караваєвській, 5.
Центральний К-т У. П. С.-Р. шукає організаторів на провінцію.
Читано з зображення. Оголошення про роботу; повторюється двічі на с. 1.
Оголошення: усі урядовці Міністерства внутрішніх справ, які приїжджають до Києва у службових справах, мають залишати свою адресу в канцелярії Адміністративно-політичного департаменту.
Усі урядовці Міністерства Внутрішніх Сирав
Читано з OCR-тексту.
Оголошення: 25 квітня 1918 р. у шкіряному магазині Київського інтендантського речового складу (Цитадель, №15) продавали з аукціону до 3 тисяч пудів шкіряних обрізків; переглянути перелік майна можна було в управлінні складу (Печерськ, Цитадель, 15) щодня з 10 до 14 години.
на 25 Квітня в шкірянім магазині (Цітадель № 15)... шкіряні обрізки до 3 тисяч пудів.
Оголошення: Е. Писарук розшукує свою колишню дружину Пелагею Микитівну (за її документами про розлучення) і просить зголоситися до нього в Києві в готелі «Версаль».
Разыскиваю свою бывшую жену Пе-
Читано з OCR-тексту. Текст російською, частково розірваний.
Оголошення: загублена квитанція Російського транспортного й страхового товариства № 654375, видана Одеською конторою на відправлення до Бердичева трьох посилок сукна, — вважати недійсною; звертатися до Ш. Ройхеля (Київ, Фундуклеївська, 19).
Квитанція россійск. трансп. и страх. о-ва
Читано з OCR-тексту. Адреса Фундуклеївська, 19 стоїть наприкінці блоку.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані