вівторок
27 березня за старим стилем
388 записів · 9 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У вівторок, 9 квітня (27 березня) 1918 року, Мала Рада під головуванням М. Грушевського ухвалила низку законів (про торфові болота як державне майно, страхування в ощадних касах, безмитні книжки для бібліотеки Ради, підвищення платні членам Ради), затвердила міністрів єврейських і польських справ, одноголосно прийняла інтерпеляцію про нелюдські умови в Старокиївській дільниці й заслухала підсумки виборів до Українських Установчих зборів: 172 обраних, з них 115 есерів і 34 більшовики. Надзвичайне зібрання Київської губернської народної ради малювало похмуру картину безладу на селі, а губернська управа виділила 14 500 крб на впорядкування Шевченкової могили. Українська, німецька й австро-угорська фінансові комісії встановили розрахунковий курс: карбованець дорівнює 1⅓ марки або 2 кронам; уряд заборонив вивозити за кордон коней, вовну, олію й мішки, а «Вістник» оприлюднив інструкцію про військові революційні суди без кари смерті. Газети коштували 20–25 коп., у шпальтах — оголошення з вимогою знати українську, а ввечері в Народному домі йшла «Гандзя».
Аналіз складено за 387 записів; зараз у хроніці за цей день їх 388.
Засідання відкрилося о пів на першу під головуванням М. Грушевського; представники Київського губернського земського зібрання Пирхавка й селянин Котик просили подбати про армію, патріотів на посадах, газети для села й родини полонених, а Грушевський відповів, що Рада спирається на свідоме селянство. Мала Рада ухвалила закони про безмитне одержання бібліотекою Ради закордонних видань, про скасування крайніх норм страхування в ощадних касах (не вище 25 000 крб капіталу й 3 000 крб прибутку на особу), про торфові болота як державне майно та про підвищення платні членам Ради з 15 до 25 крб. Засідання скінчилося близько п'ятої вечора, наступне призначили на четвер, 11 квітня.
певність висока: Звіти чотирьох газет різної партійної позиції збігаються, а тексти законів з датою 9 квітня надрукував офіційний «Вістник»; розбіжності лише в подробицях (див. «Газети пишуть різне»).
Засідання Малої Ради 9 квітня 1918 року відкрилося о 12:30 дня під головуванням М. Грушевського; на порядку денному були законопроекти та питання про скликання Української Установчої Ради.
Відкрилось засідання у 12½ год. дня. На порядку денному кілька законопроектів та обговорення питання про скликання Української Установчої Ради.
Засідання Малої Ради 9 квітня 1918 р. відбувалося в малій залі; допустили трохи публіки, яка зайняла проходи. Представники Київського губернського земського зібрання (Пирхавка і селянин Котик) привітали Раду й просили подбати про армію, фахівців-патріотів на посадах та газети для села, бо «селянство дуже цікавиться газетами, але газет на селі нема можливости дістати».
Селянство дуже цікавиться газетами, але газет на селі нема можливости дістати.
9 квітня 1918 року представники київських губернських земських зборів Пирхавка і селянин Котик привітали Центральну Раду; вони казали, що відозви, наліплені на стовпах, уже не впливають на селян, селянство дуже цікавиться газетами, але дістати їх неможливо, а жінки полонених на селі не одержують платні через брак грошей.
всі ті відозви, які ліпляться на стовпах, не мають такого впливу на селян, як мали з початку революції. Селянство дуже цікавиться газетами, але газет нема можливости дістати.
На засіданні Малої Ради 9 квітня селяни Пирхавка й Котня привітали її від губернських земських зборів; перший просив якнайшвидше сформувати українську армію, призначати на державні посади певних патріотів і краще інформувати село, куди не доходять газети, другий просив подбати про українських полонених і їхні родини, яким не видають пайків.
Привітання склали селяне Пирхавка та Котня.
Михайло Грушевський, відповідаючи від імені Центральної Ради на привітання селян 9 квітня, заявив, що Рада спирається на свідоме селянство і сподівається знайти опору в ньому також для Української Установчої Ради.
на привітання від імени Ц. Ради відповідав М. Грушевський
На засіданні Малої Ради Центральної Ради 9 квітня 1918 р. спершу заслухали привітання від земського зібрання.
На початку засідання Рада заслухала привітання від земського зібрання.
9 квітня 1918 р. Мала Рада ухвалила закони про безмитне одержання бібліотекою Центральної Ради закордонних видань, про страхування доходів і капіталів через державні ощадні каси, про торфодобування та про підвищення добових членам Малої Ради до 25 карб. на день.
про підвищенна дієти членам М. Ради до 25 карб. на день.
9 квітня 1918 року Мала Рада ухвалила закон, що бібліотека Центральної Ради має право безмитно одержувати з-за кордону книжки, малюнки, плани й мапи; Стасюк нагадав, що в Російській державі мито стягувалося тільки з московських і українських книжок, і запропонував загалом скасувати мито на книжки — побажання прийняли до уваги.
бібліотека Центральної Ради має право одержувати з-за кордону безмитно книжки, а також усі инші видання, малюнки, пляни та мапи.
Мала Рада 9 квітня 1918 р. прийняла законопроєкт, що бібліотека Української Центральної Ради має право безмитно одержувати з-за кордону книжки в обкладинках і без них, а також видання, малюнки, плани й мапи; за пропозицією Стасюка (укр. с.-р.) ухвалено побажання, щоб Рада Міністрів внесла законопроєкт про скасування мита на книжки.
бібліотека Української Центральної Ради мав право одержувати з-за кордону безмитно книжки в обкладинках і без них
Мала Рада 9 квітня ухвалила закон про безплатне одержання бібліотекою Центральної Ради книжок з-за кордону; при цьому прийнято формулу переходу М. Себекова з побажанням, щоб міністерство розробило закон про скасування всякої книжки.
принято було законопроект про безплатне одержання з-за кордону книжок бібліотекою Центральної Ради
Центральна Рада 9 квітня 1918 року ухвалила надати Бібліотеці Української Центральної Ради право безмитно одержувати з-за кордону книжки (в оправі й без неї), а також усякі видання, малюнки, плани та мапи.
Бібліотеці Української Центральної Ради надати право одержувати з-за кордону безмитно книжки
9 квітня 1918 року Мала Рада розглядала законопроект про скасування найвищого розміру застрахованого капіталу й прибутку на одну особу в ощадних касах; Новаковський заперечував, бо комісія не вивчила справи колективного страхування робітників.
законопроект про скасування найвищого розміру застрахованого капиталу і прибутку на одну особу.
Мала Рада 9 квітня 1918 р. ухвалила законопроєкт міністра фінансів про скасування найвищої межі застрахованого капіталу й прибутку на одну особу в ощадних скарбничках (касах); Новаковський запропонував окремо виробити закон про страхування робітників.
скасовання найвищого розміру застрахованого капіталу і прибутку на одну особу
Мала Рада 9 квітня ухвалила закон про скасування крайніх меж доходів і капіталів, що їх можна страхувати в державних ощадних касах, і побажання, щоб міністерство внесло законопроєкт про колективне страхування.
про скасування крайніх пори доходів і капіталів, які можуть бути застраховані в державних ощадних касах
Закон Центральної Ради від 9 квітня 1918 року скасував максимальні норми застрахованого капіталу в державних ощадних касах, встановлені ст. 35 російського «Положення» 10 червня 1914 року: Народньому Міністрові Фінансів доручено визначити розміри застрахованого капіталу на одну особу, але не вище 25 000 карбованців капіталу і 3 000 карбованців річного прибутку.
не вище, як до 25.000 карб. капіталу і до 3.000 карб. річного прибутку.
Той самий закон від 9 квітня 1918 року обмежує річний прибуток, що страхується через державні ощадні каси, сумою до 3 000 карбованців на одну особу.
до 3.000 карб. річного прибутку.
9 квітня 1918 року Мала Рада ухвалила закон про торфову промисловість: усі торфові болота України, придатні для промислового видобутку торфу на паливо, оголошено державним майном; розвідки міг вести кожен, а розробляти — лише громадяни України та державні установи.
всі торфяні болота на Україні, придатні до промислового роз-роблення торфу на паливо та для инших потреб, є державним майном.
Мала Рада 9 квітня 1918 р. прийняла (з кількома змінами) законопроєкт про торфові болота: придатні до промислового розроблення торфу болота на Україні оголошено державним майном; розвідки мають право робити лише громадяни України, а розробляти може тільки держава.
торфяні болота на Україні, придатні до промислового розроблення торфу, в державне майно
Мала Рада 9 квітня після докладного обговорення ухвалила з поправками закон про торфопромисловість: розвідки торфу дозволено всім установам і приватним особам, а розробка торфовищ — лише державним установам і громадянам Української Республіки.
Право ж розробки торфяників надається тільки державним установам та громадянам Української Республіки.
Закон Центральної Ради від 9 квітня 1918 року про торфопромисловість: усі торфові болота України, придатні до промислової розробки торфу, є державним майном і перебувають у віданні Народнього Міністерства Торгу і Промисловости; урядові й громадські інституції та громадяни мають право вільно провадити розвідку торфу, а розробка й заготівля — з дозволу й під контролем цього міністерства.
Усі торфяні болота на Україні, здатні до промислової розробки торфу для палива и інших потреб, складають державне майно
9 квітня 1918 року Мала Рада ухвалила закон про підвищення платні членам Центральної Ради з 15 до 25 карбованців за кожне засідання.
принято було законопроект про підвищення платні членам Центральної Ради з 15-ти до 25-ти карб. за кожно засідання.
Мала Рада 9 квітня 1918 р. ухвалила в редакції комісії законопроєкт про підвищення диєти членам Малої Ради з 15 до 25 карбованців за засідання.
підвищення дієти членам Малої Ради зі 15-ти до 25-ти карб. за засідання
Мала Рада 9 квітня ухвалила збільшити плату членам Центральної Ради до 25 карбованців за кожне засідання.
збільшення платні членам Центральної Ради до 25 карбованців за кожне засідання.
Центральна Рада 9 квітня 1918 року підвищила щоденну платню за кожне засідання комісії членам Української Центральної Ради до 25 карбованців (зміна ст. 2, 3 і 6 закону 25 листопада 1917 року).
щоденна і за кожне засідання комісії платня членам Ради підвищується до 25 карбованців.
Засідання Малої Ради 9 квітня 1918 р. закінчилося о 5-й вечора; наступне призначили на четвер (11 квітня) о 12-й дня.
Засідання закінчилось о 5-ій годині вечора. Слідуюче засідання буде в четверг о 12-ій годині дня.
Засідання Малої Ради 9 квітня закінчилося о пів на п'яту вечора; наступне призначено на четвер 11 квітня о 12 годині дня, де обговорюватимуть скликання Установчої Ради.
призначено на четвер 11 квітня о 12 год. дня.
Голова уряду В. Голубович подав на затвердження міністра єврейських справ В. Лацького (Бертольді) і міністра польських справ; Мала Рада затвердила обох при чотирьох утриманих, хоч сіоністи заперечували, що єврейського кандидата не обрала національна рада. Есер Янко в позачерговій заяві розповів про погроми й вигнання українських селян-переселенців із Московської губернії: пограбованих людей відправляють ешелонами, і вони голодують на станціях Полтавщини.
певність висока: Три газети різної позиції описують і затвердження, і заяву Янка; кількість голосів і прізвище польського міністра подано по-різному (див. «Газети пишуть різне»).
На засіданні Малої Ради 9 квітня 1918 року голова Ради Міністрів В. Голубович подав на затвердження кандидатів на міністра єврейських справ Лацького (псевдонім Бертольді) та міністра польських справ Міцкевича; їх затвердили 34 голосами при 4 утриманих.
34 голосами при 4, що утримались (Балабанов, Скловський, Луценко, та Гіндес) міністрів було затвержено.
9 квітня 1918 р. Мала Рада 34 голосами (4 утрималися) затвердила міністром єврейських справ Лацького (псевдонім Бертольді), а міністром польських справ — Міцкевича.
Рада 84 голосами (4 утримались ...) міністрів затверджує.
Голова Ради Народніх Міністрів В. Голубович повідомив Малу Раду, що до уряду входять два нові міністри: польських національних справ М. Міцкевич і жидівських національних справ Лацький (Бертольді); Мала Рада 9 квітня затвердила обох, хоч сіоністи заперечували, що кандидата не обирала національна жидівська рада.
Мала Рада затвердила обох кандидатів.
У Малій Раді 9 квітня есер Янко заявив про погроми й вигнання українських селян-переселенців із Московської губернії: їх пограбованими відправляли ешелонами в Україну, і багато таких ешелонів голодувало на станціях Полтавщини.
Багато ешелонів цих українських селян перебуває тепер на ріжних станціях Полтавщини, де вони страшенно бідують і голодують.
9 квітня 1918 року представник фракції українських есерів Мико в позачерговій заяві повідомив Малу Раду про знущання, насильства й погроми, які останніми місяцями чинили місцеві росіяни над українськими селянами-переселенцями в Московській губернії.
на Московщині за останні місяці часто траплялись знущання, насильства та погроми, які робили українським селянам-переселенцям у Московській губернії місцеві москалі.
Фракція українських соціалістів-революціонерів (т. Янко) подала в Малу Раду заяву про знущання над українськими селянами в Московщині: їх виганяють із осель серед зими, грабують і навіть вбирають одяг, на дорогу не дають хліба; ешелони вигнанців бідують. Фракція передасть уряду документи з дорученням вжити заходів.
Цих селян москалі повиганяли з їхніх огель серед зіми
Фракція УСДРП (Скнар) заявила, що в Старокиївській дільниці заарештованих за доносами тримають по три тижні без обвинувачення у вогкому підвалі: 200–300 осіб у приміщенні на 50, політичних (зокрема більшовицьких повстанців, що билися в Києві) разом із карними, без прогулянок. Інтерпеляцію до міністрів судових і внутрішніх справ прийняли одноголосно, а анкетно-слідчій комісії доручили переглянути справи всіх заарештованих.
певність висока: Три незалежні звіти однаково передають і зміст, і одностайне ухвалення; самі умови утримання відомі лише зі слів соціал-демократів.
Фракція УСДРП внесла в Малій Раді інтерпеляцію про Старокиївську дільницю: заарештованих за доносами тримали по три тижні без обвинувачення в сирому підвалі, де в приміщенні на 50 осіб сиділо 200–300, разом політичні (більшовицькі повстанці, що билися в Києві) та карні злочинці, без прогулянок; інтерпеляцію прийнято одноголосно.
В помешканню, призначеному для 50 чоловік, їх міститься по 200-300. Умови надзвичайно антисанітарні.
У Старокиївській дільниці, за заявою укр. соціал-демократа Скнаря в Малій Раді 9 квітня, по три тижні без обвинувачення тримали ув'язнених — повстанців-більшовиків, що билися в Києві, політичних разом із карними; у приміщенні на 50 осіб сиділо 200–300 людей, у вогкому льоху, з парашами, в антисанітарних умовах. Інтерпеляцію до міністрів судових і внутрішніх справ ухвалили одноголосно.
в Старокиївському участку держать арештованих в наслідок доносу по три тижні ... там, де може міститись саме більше 50 чоловік, міститься 200-300 чоловік, до того ще сидять у вохкому льоху
Мала Рада 9 квітня одноголосно прийняла інтерпеляцію до міністрів судових і внутрішніх справ щодо Старокиївської дільниці: за даними соціал-демократів, заарештованих тримають там по три тижні без обвинувачення, у вологих льохах, по 200–300 осіб у приміщенні на 50, разом із карними злочинцями, без прогулянок.
Держать їх у вохких льохах і в помешканню, призначеному для 50 чоловік, міститься по 200-300 заарештованих
Голова виборчої комісії М. Мороз доповів, що з багатьох округ відомостей немає; на Київщині список есерів і Селянської спілки провів 38 депутатів, більшовики — 3, єврейські списки — 3, «безпартійний руський» список В. Шульгіна — одного; загалом обрано 172 депутати, з них 115 українських есерів і 34 більшовики. Того ж дня Київська губернська виборча комісія на останньому засіданні остаточно визначила обраних (список № 1 очолив М. Грушевський). Обговорення скликання Установчих зборів перенесли на 11 квітня.
певність висока: Цифри доповіді однаково подають три газети різної позиції; дані неповні, про що сказав сам доповідач.
За доповіддю голови виборчої комісії М. Мороза в Малій Раді 9 квітня 1918 р., на Київщині до Українських Установчих Зборів пройшло 38 депутатів від УПСР і Селянської спілки, 3 більшовики, 3 від єврейських списків і один «безпартійний руський» (список В. Шульгіна); загалом по Україні обрано 172 депутати, з них 115 українських есерів і 34 більшовики.
По Київщині вибори мають такі результати: по списку у. с.-р. і сел. спілки пройшло 38 депутатів, по списку большевиків--3, по еврейських списках -3, і один „безпартійний руський" (список В. Шульгина).
9 квітня в Малій Раді голова виборчої комісії М. Мороз доповів про вибори до Українських Установчих Зборів: обрано 172 депутати, з них 115 укр. есерів, 34 більшовики, 9 за єврейськими списками, 5 поляків; у Київській губернії список укр. есерів і Селянської спілки провів 38 депутатів, більшовики — 3, єврейські списки — 3, «безпартійний руський» список В. Шульгіна — 1. Обговорення скликання Установчих Зборів перенесли на 11 квітня, 11 годину ранку.
Загальне число обраних досі депутатів ... досягло 172 чоловік ... укр. с.-р.-115, большовиків--34, по жидівських національних списках 9, поляків-5
Голова виборчої комісії М. Мороз доповів Малій Раді 9 квітня, що з більшості виборчих округів головна комісія не має відомостей; за наявними даними по Київщині за списком укр. соц.-рев. і селянської спілки пройшло 38 депутатів, большевиків — 3, за жидівськими списками — 3, один «безпартійний русский» (список Шульгина).
По Київщині вибори мають такий висів: по списку укр. соц.-рев. і сел. спілки пройшло 38 депутатів
За доповіддю М. Мороза, на Полтавщині список укр. с.-р. і селянської спілки здобув 18 місць, большевики — 10, хліборобів-власників — 1, московські ліві с.-р. — 1; у кількох повітах Чернігівщини найбільше депутатів пройшло большевицьких (17), укр. с.-р. провели 10 і кадети 1.
На Полтавщині список укр. с.-р. і селян. спілки дістав 18, большевики — 10
М. Стасюк заявив у Малій Раді 9 квітня, що на Катеринославщині за списком селянської спілки й укр. с.-р. пройшло 23 депутати, большевиків — 11, хліборобів-власників — 1 і укр. соц.-дем. — 1.
пройшло 23, по списку большевиків — 11
Загальне число обраних досі депутатів Установчих зборів, за М. Морозом, досягло 172: укр. с.-р. — 115, большевиків — 34, за жидівськими національними списками — 9, польків — 5, за списком селян Балтського повіту — 3, по одному — укр. с.-д., московських лівих с.-р., «безпартійний і русський», кадет, бунд і хліборобів-власників.
Загальне число обраних досі депутатів, як заявив М. Мороз, досягло 172 чоловік
9 квітня 1918 року відбулося останнє засідання Київської виборчої комісії з виборів до Українських установчих зборів, на якому остаточно визначили обраних від Київської губернії; від списку №1 (українські есери та Селянська спілка) пройшли 38 кандидатів на чолі з М. С. Грушевським, О. О. Севрюком, М. М. Стасюком, М. І. Шрагом.
Вчора одбулося останне засідання виборчої Київської комісії по скликанню Українських Установчих Зборів, на якому остаточно було вирішено хто з кандидатів пройшов до Установчих Зборів
У будинку губернської земської управи тривало надзвичайне зібрання радників губернії, яке вітали Грушевський, Ткаченко й Голубович. Пленарне засідання й вечірня нарада 9 квітня з товаришем міністра внутрішніх справ Красковським змалювали похмуру картину: селяни самочинно ділять землю, грабують і палять маєтки, насіння пускають на самогон, ширяться чутки про реквізиції. Красковський запевнив, що міліцію в самоврядувань не відбирають, повідомив про аванс земствам у 100 млн крб і про прохання орловців приєднати їхню губернію до України; губернська управа затвердила 14 500 крб на впорядкування могили Шевченка.
певність висока: Засідання описують «Відродження», «Робітнича газета» й Дорошенко (за «Киевской мыслью»), видаток на могилу Шевченка — «Нова Рада» й «Боротьба». Слова Красковського про 100 млн і Орловщину — лише з «Відродження», а дата відкриття зібрання не вказана.
9 квітня 1918 р. в Києві відбулося пленарне засідання гласних Київського губернського земства, яке намалювало похмуру картину життя губернії.
Пленарне засідання гласних київського губерніяльного земства, скликане 9. квітня, намалювало дуже сумну картину
Гласний Київського повіту Семененко скаржився: селяни грабують і палять маєтки, земельні комітети слабкі, між селами бійки через панську землю, запаси хліба знищуються, на півночі повіту немає зерна для посіву.
в його повіті селине грабують і палять маєтки
9 квітня о 5½ вечора відбулася нарада радників Київської губернської Народної (земської) Ради за участю товариша міністра внутрішніх справ Красковського; голова Горбачевський виніс на обговорення земельне й продовольче питання, анархію на місцях, місцеве самоврядування, опіку над інвалідами війни та ставлення населення до перебування німців в Українській Державі.
9-го квітня одбулась нарада радників Народньої Ради Київщини з приводу сучасного менту. Нарада роспочалась в 5½ год. вечора
На нараді Київської губернської Народної Ради 9 квітня доповідач від Київського повіту назвав становище сумним: селяни самі ділять землю й нищать маєтки, насіння для засіву частково перегнали на самогон, частково вивезли, а селами поширюються чутки про реквізицію хліба й коней.
Населення ділить землю, знищує маєтки, В повіті нема насіння для обсіяння полів: частина його перегнана на „самогонку", а частина вивезена.
Товариш міністра внутрішніх справ Красковський на нараді Київської губернської Народної Ради 9 квітня заявив, що міліцію не відібрано від органів самоврядування, а лише обговорюється її тимчасове підпорядкування уряду; Рада Міністрів ухвалила аванс земствам у 100 мільйонів карбованців. Нарада тривала до 12 години ночі.
Радою Міністрів зроблени заходи, щоб земським самоврядованням був відпущений аванс в 100 міліонів карбованців ... Засідання скінчилось о 12 годині.
За повідомленням Красковського на нараді 9 квітня, до українського уряду в Києві приїжджали представники Орловської губернії з проханням приєднати Орловщину до України.
Красковський повідомив зібрання, що до Українського уряду приізжали представники Орловської губ., які прохали прилучить орловщину до України.
Губернська Народна Рада на засіданні 9 квітня обговорила політичне становище Київської губернії: представники повітів скаржилися на безлад і безвладдя, на обмеження компетенції самоврядних органів; товариш міністра внутрішніх справ Красовський відповів, що міліції в самоврядувань не відбирали.
В засіданні Губернської Народньої Ради 9 квітня обговорювалось питання про політичне становище губернії. Представники з повітів нарікали на безладдя, безвластя
9 квітня 1918 р. надзвичайне зібрання Київської губернської народної управи затвердило видатки в 14 500 карбованців на впорядкування могили Т. Г. Шевченка й доручило новій управі разом із Канівською повітовою управою розробити план її утримання та звернутися до громадських інституцій по кошти.
затвердити зроблені нею видатки в 14,500 карбованців на упорядкування могили народного поета Тараса Григоровича Шевченка
Надзвичайні збори губернської народної управи в Києві 9 квітня затвердили видатки в 14 500 карбованців на упорядкування могили Тараса Шевченка, доручили новій управі разом із Канівською повітовою управою розробити загальний план утримання могили й звернутися до громадських установ із проханням долучитися до коштів.
затвердити зроблені нею видатки в 14500 карбованців на упорядкування могили народнього поета Тараса Григоровича Шевченка
У будинку Губернської земської управи почалося надзвичайне зібрання радників Народної Ради Київщини (75 радників на першому засіданні); засідання відкрилося о 2-й годині у залі з портретом Шевченка, обвішаним рушниками, присутні вшанували вставанням пам'ять полеглих у боях з більшовиками під Бахмачем, а вітав зібрання голова Центральної Ради професор Грушевський.
Радників на першому засіданні--75 чол. … На стіні портрет батька Шевченка, обвішаний рушниками. Засідання роспочалось о другій годині.
Голова Центральної Ради М. Грушевський привітав перше українське (київське губернське) земське зібрання, назвавши його обранців тими, хто першими розпочинають будування нового життя; з промовами виступили також міністр внутрішніх справ М. Ткаченко і голова Ради народних міністрів В. Голубович.
Я радий що до будування нового життя київська земля приступила перша.
Українська, німецька й австро-угорська фінансові комісії домовилися про твердий розрахунковий курс: 1 карбованець дорівнює 1⅓ марки або 2 кронам — для оплати військ Центральних держав, пошти, телеграфу, залізниць і монопольного товарообміну, а для інших угод курс вільний; циркуляр Мінфіну з цим курсом датовано 9 квітня. За Дорошенком, за договором цього дня Україна зобов'язалася до 31 липня поставити Центральним державам 60 млн пудів хліба й інших продуктів. Департамент державної скарбниці взявся складати бюджет на 1918 рік.
певність висока: Курс підтверджують газета й архівне дослідження Гай-Нижника (циркуляр), розходяться лише щодо строку дії; зобов'язання щодо 60 млн пудів наводить тільки Дорошенко.
9 квітня в Києві українська, німецька й австро-угорська фінансові комісії домовилися про твердий розрахунковий курс до 15 липня 1918 року: один рубль дорівнює 1⅓ марки.
Курс одного рубля рівняється 1⅓ марки і 2 коронам.
Той самий розрахунковий курс — один рубль дорівнює 2 кронам — встановили на період до 15 липня 1918 року.
Курс одного рубля рівняється 1⅓ марки і 2 коронам.
Розрахунковий курс стосувався оплати військ центральних держав на Україні, пошти, телеграфу й залізниць, обміну монопольними товарами між державами, товарних угод під державним контролем та оплат за товари, що імпортуються й експортуються в узгоджених обсягах; для валютної «ходатайності» та інших угод він не був обов'язковим.
1) для оплати (платежа) війська центральних держав на Україні;
Циркуляр Мінфіну УНР від 9 квітня 1918 р. (розіслано 13 квітня): розрахунковий курс 1⅓ марки та 2 крони за 1 рубль (карбованець) — для оплати військ Центральних держав, поштово-телеграфних і залізничних зносин, обміну монопольними товарами тощо; для інших угод курс вільний. Діяв до 15 червня 1918 р.
розрахунковий курс між маркою, кроною і рублем... встановлено в співвідношенні 11/3 марки та 2 крони до 1 рубля
За договором 9 квітня 1918 р. Україна зобов'язалася поставити Центральним державам до 31 липня 1918 р. 60 млн пудів (1 млн тонн) хліба, жирів, олійного насіння й бобових; поставки здавалися австро-німецькій централі в Києві: 6 млн до 30 квітня, 21 млн до 31 травня, 41 млн до 30 червня, 60 млн до 31 липня; ціни тверді.
З цієї суми 6 мілійонів мало бути передано австро-німецькій централі в Київі або її агентам до 30. квітня 1918 р.
Департамент Державної Скарбниці Міністерства фінансів приступив до виготовлення бюджету на 1918 рік.
Департамент Державної Скарбниці міністерства фінансів зараз приступив до виготовлення бюджету на 1918 рік.
Наказ Ради народних міністрів № 47 (В. Голубович, міністр торгу Фещенко-Чопівський) заборонив без дозволу урядових установ вивозити за кордон клоччя, вовну, олію, мішки й коней; таку саму заборону ухвалила Державна комісія з товарообміну. Увечері в Міністерстві харчових справ скликали нараду про виставку товарів для вивозу за угодою з Центральними державами, а на 9 квітня призначили організаційні збори Державного хлібного бюро.
певність висока: Текст наказу подають офіційний «Вістник» і дві газети, ухвалу комісії — «Боротьба»; чи відбулися наради про виставку й хлібне бюро, у джерелах не сказано.
Наказ №47 від 9 квітня 1918 р.: вивіз за кордон УНР клоччя, вовни, олії, мішків і коней без згоди відповідних урядових установ безумовно заборонено; комісарам Міністерства торгу й промисловості наказано пильно стежити за виконанням. Підписали: голова Ради міністрів В. Голубович, міністр торгу й промисловості Чолівський (?), директор митно-тарифного департаменту М. Добриловський.
Вивіз за кордон Української Народньої Республіки клоччя, вовни, олії, мішків та коней без згоди відповідних урядових інстітуцій безумовно забороняється.
Наказ Ради Народніх Міністрів № 47 від 9 квітня 1918 року (голова В. Голубович, міністр торгу Чопівський): безумовно заборонено вивозити за кордон УНР без згоди відповідних урядових інституцій клоччя, вовну, олію, мішки та коней; наказ № 62 від 11 квітня — так само сиру й виділану шкуру.
Вивіз за кордон Української Народньої Республіки клоччя, вовни, олії, мішків, та коней без згоди відповідних урядових інституцій безумовно забороняється.
Наказом № 47 від 9 квітня 1918 року за підписами голови Ради Народних Міністрів В. Голубовича та міністра торгу й промисловості Фещенка-Чопівського заборонено вивозити за кордон УНР клоччя, вовну, олію, мішки та коней без згоди відповідних урядових інституцій.
Вивіз за кордон Української Народньої Республіки клоччя, вовни, шкір, та коней без згоди відповідних урядових інституцій безумовно забороняється
Державна комісія з товарообміну, за пропозицією Міністерства торгу й промисловості, постановила безумовно заборонити вивіз з України коней, мішків, шерсті й олії.
винесла постанову про безумовну заборону вивозу з України коней, мішків, шерсти й олію.
Державна комісія по товарообміну доручила міністерству впорядкувати виставку товарів для вивозу за кордон; нарада відбудеться у вівторок 9 квітня о 6 годині вечора в приміщенні Міністерства харчових справ (Бібіковський бульвар, 18, другий поверх) з вступним словом міністра торгу і промисловості, доповіддю про Раду й Управу виставок і про часткову виставку в Києві 1918 року.
Нарада одбудеться в пом. Міністерства Харчових Справ (Б. Бульвар Nº 18 другий поверх) в вівторок 9-го квітня о 6 г. вечера
За дорученням Державної комісії з товарообміну міністерство торгу й промисловості скликало нараду щодо виставки товарів, які мали вивозитися за кордон за угодою з Центральними державами; у порядку денному — доповідь про організацію часткової виставки в Києві 1918 р.
Доклад про організацію часткової виставки в Київі в 1918 р.
Рада міністрів затвердила статут державного Хлібного бюро, яке об'єднувало закупівлю хліба, заготівлю борошна й круп під безпосереднім контролем держави; членами бюро ставали члени біржових товариств, мукомели, орендарі великих млинів, кооперативні банки й товариства. Організаційні збори призначили на 9 квітня 1918 року.
Рада міністрів затвердила статут державного хлібового бюро, що об'єднує закупку хлібових припасів, заготовлення муки, круп. … Девятого квітня одбудуться організаційні збори
Рада народних міністрів затвердила статут державного хлібного бюро (закупівля хлібних припасів, заготівля борошна й круп; його завдання — організація продовольчої справи та товарообміну з Центральними державами); у великих містах бюро відкриватиме контори; організаційні збори запланували на 9 квітня, куди запрошують усіх зацікавлених.
9 квітня відбудуться організаційні збори, на які запрошується всіх зацікавлених осіб. Міністерство шляхів допомагатиме приїзду членів з'їзду.
«Вістник» оприлюднив інструкцію Військового міністерства про військовий революційний суд: його скликає губернський комендант у справах про вбивства, підпали, зґвалтування, грабежі й розбій, присуд не можна оскаржити й виконують протягом доби, але кари смерті не застосовують. Обіжник Міністерства судових справ нагадав про суд і каторгу за ворожу агітацію проти держави. Губернський комендант Вронський наказом № 29 призначив на 12–13 квітня реєстрацію всіх автомобілів і мотоциклів Києва на Софійській площі під загрозою конфіскації й штрафу до 3 000 крб; МВС наказало взяти на облік призовників 1919 року, міністр шляхів Сокович — не виконувати розпоряджень скасованих військових комісарів і посилити залізничну міліцію на станціях, а комендант міста заборонив самовільно займати помешкання колишніх військових установ.
певність висока: Офіційні документи у «Вістнику»; дата самої інструкції в OCR не читається (подано за номером), наказ про реєстрацію машин — лише в «Новій Раді», текст обіжника про агітацію сильно пошкоджений.
Військове міністерство УНР, за згодою Міністерств судових і внутрішніх справ, оголосило Інструкцію військовому революційному судові: суд створює губернський комендант на всій території своєї влади у випадках убивства, підпалу, згвалтування, грабіжництва й розбою; суд має зібратися й розпочати розгляд не пізніше ніж через 10 днів після злочину при управлінні найближчого повітового коменданта.
Військовий Революційний суд улаштовується в випадках убивства, підпалу, згвалтування, грабіжництва і розбою владою Губернського Коменданта на всьому обсягові території
За інструкцією до складу військового революційного суду входять двоє представників місцевих громадських організацій, двоє старшин і один козак, призначені губернським комендантом, та діловод-юрист; головує старший із військових старшин; допускаються оборонець за вибором підсудного або призначенням коменданта, обвинувач і приватний обвинувач.
В склад суду входять 2 предетавники від місцевих громадських організацій, 2 старшин і один козак, — всі три по призначенню Губернського Коменданта
Військовому революційному суду підлягають усі військові й цивільні громадяни Української Народньої Республіки та всі мешканці у випадках названих злочинів; справу розпочинає лише пропозиція губернського коменданта; дізнання має бути закінчене за 8 діб після ліквідації злочину, а підсудного обов'язково саджають під арешт.
Військовому Революційному судові підлягають всі військові і цівільні громадяне Української Народньої Республіки в випадках вчинених ними перелічених у 1-му пункті злочинів.
Присуд військового революційного суду не можна оскаржувати ні апеляцією, ні касацією; він набуває сили негайно після оголошення в залі й виконується повітовим комендантом протягом однієї доби; суд до кваліфікації злочину й призначення кари тимчасово керується російськими карними статутами, військовими й загальними, але не застосовуючи кари смерті.
Присуд суду не може бути оскаржений з приводу як апеляції так і касації.
За інструкцією Військовому революційному суду дізнання проводять особи, призначені губернським чи повітовим комендантом (за можливості юристи): його не можуть вести потерпілий, підлеглий обвинуваченого та їхні родичі; відповіді свідків записують окремо в головних рисах і читають свідкові; хто веде дізнання, має право робити труси й забирати речі, що стосуються справи.
Доходження не можуть робити: а) той, хто потерпів од злочину, б) підлягаючий тій особі, проти котрої виникло обвинувачення, в) його кревні, свояки
Народний міністр судових справ Ткаченко 9 квітня 1918 р. (№ 837) нагадав прокураторам і судовим слідчим закон Центральної Ради від 5 березня: особи, які ведуть ворожу агітацію проти Української держави та її уряду, мають притягатися до суду й каратися каторгою або ув'язненням у фортеці; арештованих слід негайно допитувати.
осіби, які ведуть ворожу агітацію суп-
Наказом головного губернського коменданта Київщини №29 від 9 квітня 1918 р. призначено реєстрацію всіх автомобілів і мотоциклів Києва та околиць (Солом'янка, Караваївські дачі, Чоколівське селище, Байкова гора, Передмостна Слобідка, Звіринець, Кухмістерська й Микільська слобідки, Дарниця, Труханів острів, Пуща-Водиця, Святошин): 12 квітня — машин приватних осіб і громадських організацій, 13 квітня — військових і державних установ; власники мали пригнати машини на Софійську площу з документами про право власності.
В призначені дні, власники самобігів (автомобілів) і мотоциклів повинні доставити їх на Софійську площу з відповідними документами, що підтверджують право володіння машиною.
За наказом №29 незареєстровані автомобілі й мотоцикли (крім австро-німецького командування) столична міліція мала затримувати й під вартою відправляти на Олександрівську, 3; домові комітети чи домовласники мали протягом трьох днів повідомити про склади бензину, тавоту, мастил, карбіду й автодеталей; за порушення — конфіскація, арешт до трьох місяців або штраф до трьох тисяч карбованців. Підписали губернський комендант Вронський і начальник штабу Дідушок.
Винні в невиконанню пунктів 6 і 13-го цього наказу, крім конфіскації машин і авто-майна, підлягають арешту до трьох місяців, або грошовій карі до трьох тисяч карбованців.
Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ від 9 квітня 1918 року № 952 губернським комісарам: за наказом Військового Міністерства треба взяти на облік усіх молодих людей призову 1919 року (народжених 1898), крім ратників 2 розряду, що колись були призвані, а потім демобілізовані; протягом тижня вони мають подати заяви — селяни до сільських управ, мешканці містечок до волосних управ, міські — до міліційних дільниць; волосні управи протягом двох тижнів мають передати облікові листи військовим начальникам або комендантам.
прохає негайно зробити розпорядження про прийом на учот згідно з правилами учота запасних салдатів всіх молодих людей ... які народилися в 1898 році
Наказ Народнього міністра шляхів Соковича від 9 квітня 1918 р. № 21: згідно з наказом військового міністерства від 9 лютого 1918 р. № 18 інституція військових комісарів скасована, але в деяких місцях вони досі існують і видають розпорядження; наказано вжити заходів, щоб розпорядження військових комісарів як незаконних представників уряду не виконувалися.
Наказом Військового Міністерства від 9/2-1918 року Nº 18 § 3 інституція Військових Комісарів скасована
Наказ міністра шляхів Соковича від 9 квітня 1918 р. № 23: через непорозуміння на станціях, особливо під час посадки пасажирів у вагони, наказано негайно встановити на станціях постійне обов'язкове чергування залізничної міліції, а під час приходу й відходу потягів збільшувати наряд міліції.
на станціях постійне обовязкове дижурство залізничної міліції і щоб при приході і відході потягів наряд міліції завжди збільшувався
Усі помешкання, зайняті за минулого часу військовими частинами й установами (шпиталі Союзу міст, Червоного Хреста тощо), не можна самовільно займати; звільняти від постою та дозволяти заняття може лише комендант м. Києва. Відповідальні особи мають подати коменданту відомості про назву й адресу помешкання та кому його передано.
Всі ці помешкання нікім не можуть бути самовільно заняті.
Оголошення про звільнені помешкання: усі помешкання, зайняті за війну військовими частинами й установами, а також шпиталі Союзу міст, Земського союзу та Червоного Хреста, не можуть бути самовільно зайняті; звільняти від постою й давати дозвіл на заняття може лише комендант міста Києва; відповідальні особи мали подати відомості до комендантського управління.
Увільняти від постою та давати розрішення на заняття вищезазначеніх помешкань може тільки Комендант м. Києва.
З початком польових робіт до Києва з'їжджалися делегації селян-власників і козаків, які ходили по міністерствах, домагаючись змін земельного закону; близько 9 квітня прибула делегація з 205 осіб від Лубенського з'їзду, а в приміщенні Центральної Ради засідала полтавська делегація на чолі з С. Шеметом, яку, за есерівською «Боротьбою», «пригріли» соціалісти-федералісти й самостійники. Міністерство земельних справ циркуляром № 24 розмежувало права міст і земельних комітетів щодо міських земель і садиб.
певність середня: Прибуття делегацій підтверджують дві газети різної позиції, але дата приблизна («два дні тому», «позавчора»), а оцінка — партійна.
У зв'язку з початком польових робіт до Києва почали прибувати численні делегації дрібних власників, селян і козаків, які ходили по міністерствах і домагалися аудієнції в президії Центральної Ради щодо земельної справи; зокрема, близько 9 квітня 1918 р. прибула делегація з 205 осіб від селянського з'їзду в Лубнах (до 2500 представників від господарів Полтавщини).
Цей зʼїзд вирядив у Київ делегацію з 205 чоловіка, які й прибули два дні тому.
У приміщенні Центральної Ради позавчора, тобто 9 квітня 1918 року, засідала делегація з Полтавщини на чолі зі «славнозвісним хліборобом» С. Шеметом, яка вимагала змінити земельний закон; «Боротьба» пише, що її «тепленько пригріли» соціалісти-федералісти та «соціалісти-самостійники».
І навіть в помешканні самої Центральної Ради позавчора засідала така делегація на чолі з „славнозвісним хліборобом" С. Шеметом
Циркуляр Міністерства земельних справ № 24 від 9 квітня 1918 р. роз'яснював розмежування компетенції міського самоврядування й земельних комітетів: міські управи розпоряджаються лише землями «міського користування» (землями міста як юридичної особи), а розмір садиб колишньої приватної власності в містах визначають міські органи, усе понад норму та міську поземельну ренту передають у розпорядження повітового земельного комітету.
Обіжник Міністр. Зем. справ Nº 24 від 9 квітня 1918 р.
Міністерство земельних справ 9 квітня 1918 р. (№ 24) роз'яснило розмежування компетенції між земельними комітетами й міським самоврядуванням: міське самоврядування розпоряджається лише землями міського користування, а земельні комітети за ст. 22 мають визначити площу садиб, яку можна залишити колишнім власникам.
розмежування компетенції
На 9 квітня скликали з'їзд представників повітових учительських спілок Київщини; Київська учительська спілка вимагала оголосити державним майном Педагогічний музей, де засідала Центральна Рада і чиє майно понищили. Комісія Бібліотечно-архівного відділу 5 і 9 квітня радилася про українські бібліотеки й обов'язковий примірник; нарада архівістів пропонувала заснувати в Києві Національний український архів, а МВС обіжником просило передавати архіви ліквідованих установ до Українського центрального архіву. При Міністерстві освіти вирішили створити Музей народних виробів, при Міністерстві пошт — поштовий музей.
певність висока: Засідання бібліотечної комісії й нараду архівістів описують кілька газет і офіційний обіжник; дату наради вчителів про музей не вказано.
Бюро Київської губернської учительської спілки скликає на 9 квітня о 10-й ранку з'їзд представників повітових учительських спілок Київщини (по двох від повіту): заснування Київської губернської учительської спілки, статут, вибори бюро й ревізійної комісії, вибори до губернських шкільних рад; довідки — В. Володимирська, 42, пом. 3.
на 9 квітня ц. р. нов. ст. о 10 год. ранку скликається з'їзд представників Повітових Учит. Спілок Київщини
На нараді Київської міської учительської спілки в клубі «Родина» комісія доповіла про стан Педагогічного музею, який займала Центральна Рада: шафи порожні, скло побите, фізичні прилади зіпсовані, колекції опудал немає, бібліотека десь у міністерстві; завідувач будинку благав забрати майно, бо не міг його охороняти.
Шкафи пусті, шкло в них побите. Фізичні прибори в такому становищі, що нічого там зрозуміти не можна. Колекції чучел немає.
Комісія учительської спілки з'ясувала, що землю під Педагогічний музей дала 1-ша гімназія з умовою передачі музею у власність шкільної округи, а будівничий Могильовцев не ставив умов, що музей має служити лише російському народові; ім'я цесаревича Олексія було лише «ярликом». Нарада ухвалила оголосити музей державним майном, передати керування Бюро Всеукраїнської учительської спілки, а користуватися ним дозволити всім націям.
Тепер педагогичний музей повинен стати українською інституцією, користування музеєм належить усім націям, але керування тілько українцям.
На нараді вчителів повідомили, що дехто з російської громадськості навіть звертався до юристів, чи не можна притягнути Центральну Раду до відповідальності за користування Педагогічним музеєм; Центральна Рада тим часом перебудовувала велику залу музею для потреб парламенту, бо грошей на власний будинок не було.
де-які людці з московського громадянства навіть звертались до юристів з запитанням: чи не можна притягнути Центральну Раду до одповідальности за користування Педагогичним Музеем!!!
Комісія з упорядкування курсів української мови повідомила Київській учительській спілці, що таких курсів розплодилося дуже багато і помітна навіть спекуляція; спілка обрала комісію для вироблення програми й відкриття власних курсів, щоб дати вчителям заробіток, а до Генеральної шкільної ради делегувала Семенька та Іванченка.
зараз расплодилось дуже багато курсів і помічається навіть на сьому спекуляція.
5 і 9 квітня 1918 р. бібліотечно-архівний відділ Міністерства освіти провів засідання щодо створення українських бібліотек у Києві та кількості бібліотек, до яких друкарні мають обов'язково надсилати примірники видань; представник Міністерства великоруських справ запропонував національним меншинам закласти власні бібліотеки.
5 і 9 квітня відбулося засідання ... в справі координації заходів ріжних інституцій по утворенню українських бібліотек у Київі.
5 і 9 квітня 1918 р. відбулися засідання комісії, скликаної Бібліотечно-архівним відділом Міністерства освіти, щодо координації заходів різних установ Києва з поширення українських бібліотек: обговорювали, скільки бібліотек у Києві мають право на обов’язковий примірник від друкарень (які мусять надсилати примірники всіх своїх видань); представник Міністерства великоруських справ висловив думку, що національні меншості мають заснувати національні бібліотеки зі своїх друків.
5 і 9 квітня відбулися засідання скликаної Відділом Комісії в справі координації заходів ріжних інституцій по Київі з поширенням українських бібліотек
Бібліотечно-архівний відділ Міністерства освіти скликав 5 і 9 квітня комісію для узгодження заходів зі створення українських бібліотек у Києві; обговорювали, до яких бібліотек друкарні повинні обов'язково надсилати примірник усіх видань, а представник Міністерства великоруських справ запропонував, щоб національні меншини створювали свої бібліотеки.
5 і 9 квітня відбулися засідання скликаної Відділом комісії в справі координації заходів різних інституцій по утворенню українських бібліотек в Києві.
На нараді архівістів, скликаній київським губернським комісаром, запропоновано створити три центральні архіви — у Києві, Харкові й Одесі, а в Києві — Національний український архів; архіви установ внутрішніх справ та судів мають перевезти до губернських міст.
Національного українського архаву
Київський губерніяльний комісар скликав нараду представників відомств та істориків-архівістів у справі архівів ліквідованих установ: архіви установ відомства внутрішніх справ перевозити до губерніяльних міст, а потім до трьох центральних архівів — у Києві, Харкові й Одесі; обговорювали й заснування в Києві Національного українського архіву.
три таких архива — у Києві, Харькові, та Одесі
Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ від 9 квітня 1918 року № 506/640: Бібліотечно-Архівний відділ Міністерства Народньої Освіти звернувся до Міністерства Внутрішніх Справ із проханням, щоб адміністративні інституції, які припиняють діяльність або ліквідуються, передавали свої архіви до Українського Центрального Архіву.
Бібліотечно-Архівний Відділ при Міністерстві Народньої Освіти звернувся до Міністра Внутрішніх Справ
Об'єднана комісія при відділі художньої промисловості Міністерства освіти вирішила на базі магазину виробів В. З. С. (Всеросійського земського союзу) і колекції зразкових виробів створити в Києві «Музей народних виробів» із музеєм шкільного приладдя; огляд музею мав бути вільний і безплатний, решту виробів пускали у вільний продаж.
Огляд музею допустити для всіх вільний і безплатний.
При художньо-промисловому відділі Міністерства народної освіти ухвалено передати кустарні підприємства «Всеросійського земського союзу» до міністерства; майно передати художній промисловій школі в Києві, яку ухвалили відкрити; ліквідаційна комісія мала виплатити 10 000 карбованців.
Все майно постановлено передати художній промисловій школі в Києві
При міністерстві пошти й телеграфу закладається музей зі збірками українських і закордонних марок, листівок, бланків, а також історичних малюнків, фотографій, приладів і моделей, що стосуються поштової та телеграфної справи.
При міністерстві пошти і телеграфу закладається музей
Засідання Національної ради при Міністерстві великоруських справ розійшлося: соціалісти погоджувалися пускати лише соціалістів, есери відмовилися від «комісії згоди». Закінчилася конференція меншовиків, яка негативно поставилася до «Русского союза»; анкетно-слідча комісія, заслухавши миколаївських гласних, вирішила послати парламентську комісію до Миколаєва, Одеси й Херсона. Вийшло перше число «Самостійника»; «Нова Рада» закликала не перекладати провину на окремих німців, «Робітнича газета» вимагала перевиборів міських дум, а «Боротьба» в передовій кликала до «жорстокої боротьби» з імперіалізмом Великоросії й переказувала відгуки преси на вбивство Нероновича.
певність середня: Кожну нараду описує одна газета; решта — редакційні оцінки партійних видань, а не факти.
9 квітня 1918 року на засіданні Національної ради при великоруському міністерстві соціалістичні партії заявили, що допустять до Ради лише представників соціалістичних партій; кадети запропонували комісію згоди, есери відмовилися делегувати до неї своїх людей, і засідання закрили.
представники соціялістичних партій заявили, що вони вважають можливим допустити до участи в Раді тільки представників соціялістичних партій, а инших зовсім ні.
У Києві закінчилася (9 квітня) конференція с.-д. меншовиків: у резолюції з національного питання партія заявила, що не є вузько національною; негативно поставилася до «російського союзу» на Україні; ухвалено відзначити 20-річчя партії 21 квітня та 1 травня мирною маніфестацією, мітингами й зібраннями; 5 травня (100-річчя з дня народження Карла Маркса) — лекціями й читанням; обрано тимчасовий всеукраїнський комітет.
Постановлено двадцятиліття партії одсвяткувати 21 квітня. Також постановлено одсвяткувати перше травня влаштуванням мирної маніфестації, мітінгів, зібрань.
На засіданні анкетно-слідчої комісії при Центральній Раді 9 квітня 1918 р. делегати Миколаївської міської думи, що прибули до Києва, доповіли про становище в Миколаєві («панує напружена атмосфера»); ухвалено послати особливу парламентську комісію з 5 осіб (три від українських фракцій, один к.-д., один сіоніст) для розслідування в Миколаєві, Одесі та Херсоні.
делегати Миколаївської міської думи що прибули до Києва, зробили доклад про становище у Миколаєві: панує напружена атмосфера
Вийшло перше число тижневика «Самостійник», який виступав проти соціалізації землі, стверджуючи, що український селянин насамперед індивідуаліст і хоче мати власний ґрунт.
Нарешті вийшло перше число „Самостійника". … укр. селянин насамперед Індівідуаліст.
У Києві вийшло перше число тижневика «Самостійник» — органа Української партії самостійників-соціалістів; «Боротьба» зазначила, що його авторів не задовольняють ні українські соціялістичні партії, ні кабінет міністрів.
Під такою назвою вийшло перше число тижневика, органа «Української партії Самостійників-Соціялістів».
Оголошення: Українська партія самостійників-соціалістів видає в Києві тижневик «Самостійник»; передплата — 1 карбованець 20 копійок на місяць; адреса редакції — Київ, Хрещатик, 7.
Украінська Партія Самостійників-Соціалістів. „САМОСТІЙНИК" ТИЖНЕВИК. Умови передплати: місяць-1 карб. 20 коп. адреса редакци Київ, Хрешатик, л 7.
Передова стаття «Делікатна справа» закликала громадян тверезо ставитися до німецьких військ, які прийшли на Україну на запрошення українського уряду, не перекладати провини на окремих німців і звертати скарги лише до українських органів; згадано сумні випадки ворожнечі в Одесі, Миколаєві й Херсоні.
німецьке військо прийшло на Україну не з своєї ініціативи, а запрохане українським правительством
«Робітнича газета» вимагає негайних перевиборів усіх міських дум в Україні, зокрема й Київської: останні вибори відбувалися в середині 1917 року під гаслами єдності Росії та війни, коли в містах голосували російські війська; нині Україна самостійна, армія демобілізована, а повернуті додому вояки до виборів не допущені.
Очевидно, що прийшов час, коли треба з усією рішучістю поставити на порядок денний справу перевиборів всіх муніціпалітетів на Україні.
Передовиця «Боротьби» від 9 квітня закликала готуватися до «жорстокої боротьби з червоно-чорним імперіялізмом Великоросії» і з його спільниками в самій Україні — «за право українського трудового народу самому бути хозяїном своєї долі».
боротьбу всіма засобами за право українського трудового народу самому бути хозяїном своєї долі.
Після вбивства Нероновича «Боротьба» переказувала відгуки преси: М. Авдієнко в «Робочій Газеті» (ч. 243) писав, що небіжчик, який роками працював для визволення України, «за одну добу був позбавлений життя «варварами народної республіки»», а О. Ковалевський («Відродження», ч. 10) закликав, щоб ця жертва «сполучила навіки під прапором Української Державности» усі партії.
за одну добу був позбавлений життя «варварами народної республіки»
«Кіевская Мысль» (ч. 44), яку цитувала «Боротьба», бачила у ставленні української преси та військового міністерства до вбивства Нероновича «деякий симптом початку одужання», нагадала про «славнозвісний» арешт членів Центральної Ради, необхідність імунітету парламентарів і вимагала викорінити самосуди; «Боротьба» наводила її слова: влада мусить правитися владою, «а не навпаки».
деякий симптом початку одужання
Міністр пошт наказав пересилати кореспонденцію всіма пасажирськими поїздами; управляючий Міністерством праці Л. Михайлов відмежувався від телеграми міністра шляхів від 9 квітня про заборону з'їзду залізничників Південно-Західних залізниць. Того ж дня на станції Ромодан пасажири цілу добу чекали потяга до Києва, а отаман загону бив нагайкою й погрожував різками євреям із простроченими паспортами. Поблизу вокзалу в Черкасах о 3-й дня вибухнув і добу горів склад зі 100 000 снарядів; загиблих у місті не було.
певність середня: Заяву Михайлова подають три газети; випадок у Ромодані — одне свідчення зі збірника Чериковера, вибух у Черкасах — одна кореспонденція «Робітничої газети».
Міністр пошт і телеграфів наказав відновити пересилання кореспонденції (листів і газет) не лише поштовими, а й кур'єрськими, швидкими та пасажирськими поїздами, які знову почали курсувати на окремих ділянках залізниць.
на деяких частинах залізниць, окрім поштових поїздів, вводиться кур'єрські, швидкі та пасажирські поїзди
Керуючий Міністерством праці Л. Михайлов заявив, що телеграму міністра шляхів від 9 квітня 1918 року про заборону з'їзду залізничників Південно-Західних залізниць складено без порозуміння й згоди міністра праці; нове розпорядження обіцяли видати спільно.
телеграма міністра шляхів від 9-го квітня про заборону з'їзду залізничників південно-західніх залізниць складена без порозуміння і згоди міністра праці.
Управляючий Міністерством праці Л. Михайлів оголосив, що телеграма міністра шляхів від 9 квітня про заборону з'їзду залізничників Південно-Західних залізниць складена без порозуміння й згоди міністра праці.
телеграма Міністра Шляхів від 9-го квітня про заборону зʼїзду залізничників південно-західних залізниць складена без порозуміння і згоди Міністра Праці.
Управляючий Міністерством праці Л. Михайлов повідомив, що телеграма міністра шляхів від 9 квітня із забороною з'їзду залізничників південно-західних залізниць складена без порозуміння і згоди міністра праці; пояснення дадуть міністри шляхів і праці разом.
телеграма міністра шляхів від 9 квітня про заборону з'їзду залізничників південно-західних залізниць складена без порозуміння
Нохум Конторер (Кременчук, Олександрівка № 69) у ніч на 8 квітня 1918 р. виїхав із Кременчука до Києва через Ромодан і 9 квітня чекав на Ромодані потяга до Києва з 5 ранку до 12 ночі. 31 березня там застрелили двох молодих людей із Богуслава, які мали близько 90 000 руб.; у З. М. Нижника забрали 1600 руб., повернувши 1400; увечері 9 квітня, коли прибув потяг із Києва, отаман із загоном вимагав здати зброю під загрозою порки.
я 9-го апр$ля должен был с 5 часов утра до 12 часов ночи ждать по%зда, который идет на ев.
Увечері 9 квітня 1918 р. на станції Ромодан загін українських солдатів з отаманом перевіряв у пасажирів документи; у двох 65-річних дідів-євреїв паспорти виявилися простроченими, отаман кричав: «Жиды, знаем вас, всыпем вам по 30 розог, тогда будете знать, как ехать со старыми документами». Конторера, який протестував, побили нагайкою; допомогу надав німецький фельдшер у санітарному вагоні. Свідки — член Центральної Ради Приходько й військово-судовий слідчий 4-ї армії В. Протопопов.
«Жиды, знаем вас, всыпем вам по 30 розог, тогда будете знать, как $хать со старыми документами»
Вибух складу снарядів поблизу вокзалу Черкас (Київщина): 9 квітня близько 3 години дня пролунав слабкий, а потім сильний вибух; у кількох будинках навіть у центрі міста вилетіли шибки; склад із близько 100 000 снарядів, складених на двох верстах, вибухав і горів цілу добу; населення в паніці бігло на берег Дніпра; снаряди калібру 3 і 6 дюймів, зона ураження — до півтори версти, у місті руйнувань і загиблих немає; згоріло 5–6 стогів сіна й 12 вагонів, близько 50 вагонів вивели; охорону взяли німці; призначено слідчу комісію.
Біля м. Черкас, в районі вокзала, був гарматний склад снарядів, в котрім лічилось до 100,000 штук ... 9 квітня біля 3 г. дня почувся перший слабкий вибух
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання 9 квітня · 04-2193
На засіданні 9 квітня.
34 голосами при 4, що утримались (Балабанов, Скловський, Луценко, та Гіндес) міністрів було затвержено.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · засідання 9 квітня · 04-5556
На засіданні 9 квітня.
Мала Рада затвердила обох кандидатів.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Четвер 11 квітня 1918 · 04-3273
Засідання за 10 квітня (звіт у номері від 11 квітня).
34 голосами проти 4, що утрималисъ ... міністри затверджені
Гольдельман, «Жидівська національна автономія в Україні 1917–1920» (книга або мемуар) · 10-го квітня · 04-0525
Гольдельман: Лацького обрали на засіданні 10 квітня.
Це сталося на засіданні Малої Ради 10-го квітня, коли голова Ради оголосив, при нагоді виборів нового міністра, що «він є відповідальним перед Жидівською Національною Радою»
Оцінка аналізу. Імовірніше 9 квітня: так подають три щоденні газети, а «Нова Рада» прямо називає це «кінцем засідання 9-го квітня». «Робітнича газета» друкувала звіт про 9 квітня частинами (перша частина вийшла 10 квітня), тож дата 10 квітня в її другій частині й у пізнішій праці Гольдельмана, найпевніше, походить від дня публікації. Плутаниною стилів не пояснюється (різниця — один день).
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Кінець засідання 9-го квітня · 04-0919
84 голоси, 4 утрималися; міністр польських справ — Міцкевич.
Рада 84 голосами (4 утримались ...) міністрів затверджує.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання 9 квітня · 04-2193
34 голоси при 4 утриманих; міністр польських справ — Мацієвич.
34 голосами при 4, що утримались (Балабанов, Скловський, Луценко, та Гіндес) міністрів було затвержено.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · засідання 9 квітня · 04-5556
Міністр польських справ — М. Мецкович.
Мала Рада затвердила обох кандидатів.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Четвер 11 квітня 1918 · 04-3273
34 голоси проти 4; міністр — Мацієвич.
34 голосами проти 4, що утрималисъ ... міністри затверджені
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 18 червня 1918 р. · 04-4141
Офіційний наказ від 4 квітня підписав міністр польських справ М. Міцкевич.
Зигмунт Бернацький — діловода відділу середніх шкіл з платнею 450 карб. місячно, з 20 березня ц. р.
Оцінка аналізу. 34 голоси підтверджують дві газети, «84» в «Новій Раді», найпевніше, помилка OCR. Прізвище «Міцкевич» підтверджує офіційний «Державний вістник» від 4 квітня; «Мацієвич» і «Мецкович» — спотворення (можлива плутанина з соціалістом-федералістом К. Мацієвичем).
Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави» (книга або мемуар) · 9 квітня 1918 року; до 15 квітня 1918 року · 04-0354
Циркуляр Мінфіну від 9 квітня діяв до 15 червня 1918 р.
розрахунковий курс між маркою, кроною і рублем... встановлено в співвідношенні 11/3 марки та 2 крони до 1 рубля
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 9 квітня · 04-5682
Курс установлено до 15 липня 1918 р.
Курс одного рубля рівняється 1⅓ марки і 2 коронам.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 10 квітня (28 березня) 1918 · 04-0892
До «15 линя» (ймовірно, липня).
Курс одного рубля рівняється 1⅓ маркам 2 коронам.
Оцінка аналізу. Газети («Боротьба» читалася з зображення) одностайно називають 15 липня; дата в дослідженні може стосуватися іншого документа або бути опискою. Остаточно не вирішується.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Середа 10 квітня 1918 · 04-3229
Розвідки — лише громадяни України, розробка — тільки держава.
торфяні болота на Україні, придатні до промислового розроблення торфу, в державне майно
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання 9 квітня · 04-2140
Розвідки може вести кожен, розробляти — громадяни України й державні установи.
всі торфяні болота на Україні, придатні до промислового роз-роблення торфу на паливо та для инших потреб, є державним майном.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 9 квітня 1918 р. · 04-7478
Розвідку провадять вільно установи й громадяни, розробку — з дозволу й під контролем Міністерства торгу і промисловості.
Усі торфяні болота на Україні, здатні до промислової розробки торфу для палива и інших потреб, складають державне майно
Оцінка аналізу. Текст закону в офіційному «Вістнику» й звіти «Відродження» та «Боротьби» (04-5554) узгоджуються; версія «Робітничої газети», найпевніше, — помилка звітувача або OCR.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 9 квітня 1918 · 04-1006
Клоччя, вовну, шкури й коней.
Вивіз за кордон Української Народньої Республіки клоччя, вовни, шкір, та коней без згоди відповідних урядових інституцій безумовно забороняється
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 9 квітня 1918 року · 04-3359
Клоччя, вовну, олію, мішки й коней.
Вивіз за кордон Української Народньої Республіки клоччя, вовни, олії, мішків та коней без згоди відповідних урядових інстітуцій безумовно забороняється.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 9 квітня 1918 р. · 04-7562
Клоччя, вовну, олію, мішки й коней; шкури — окремим наказом № 62 від 11 квітня.
Вивіз за кордон Української Народньої Республіки клоччя, вовни, олії, мішків, та коней без згоди відповідних урядових інституцій безумовно забороняється.
Оцінка аналізу. Вірогідніший перелік офіційного «Вістника» й «Робітничої газети»; «шкури» в «Новій Раді» — реконструкція пошкодженого OCR, можливо, під впливом пізнішого наказу № 62.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Засідання 9-го квітня · 04-0876
Добові членам Малої Ради — до 25 крб на день.
про підвищенна дієти членам М. Ради до 25 карб. на день.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання 9 квітня · 04-2141
З 15 до 25 крб за кожне засідання.
принято було законопроект про підвищення платні членам Центральної Ради з 15-ти до 25-ти карб. за кожно засідання.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918) (офіційний вісник уряду УНР) · 9 квітня 1918 р. · 04-7481
До 25 крб за кожне засідання комісії.
щоденна і за кожне засідання комісії платня членам Ради підвищується до 25 карбованців.
Оцінка аналізу. Сума однакова; більшість джерел, зокрема текст закону, говорить про плату за засідання, а не за день. Чи йдеться про засідання Ради чи її комісій, не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · не далі як 9-го квітня · 04-0605
6 тижнів.
Школа відкривається не далі як 9-го квітня цього року. Срок навчання передбачається 6-ти тиждневий.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · ПЯТНИЦЯ 5-го квітня 1918 року · 04-3110
6 тижнів.
Школа відкривається не далі як 9-го квітня цього року. Срок навчання передбачається 6-ти тижневий. ... до канцелярії Інструкторської Школи Підстаршин по адресі: м. Київ, Звіринець, будинок бувш. Інженірної Школи.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · не далі як 9-го квітня · 04-2176
8 тижнів.
Школа відкривається не далі як 9-го квітня цього року. Срок навчання передбачається 8-ми тижневий.
Оцінка аналізу. Те саме оголошення; дві газети подають 6 тижнів, тож «8» у «Відродженні», найпевніше, друкарська помилка або помилка OCR.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Сьогодняшне засідання має початись о 12-ій годині ранку · 04-0825
Призначене на 12-ту дня.
Сьогодняшне засідання має початись о 12-ій годині ранку.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 9 (27 березня) квітня 1918 · 04-5324
Призначене на пів на дванадцяту.
Засідання Малої Ради відбудеться у вівторок
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Засідання 9 квітня · 04-2136
Фактично відкрилося о 12:30.
Відкрилось засідання у 12½ год. дня. На порядку денному кілька законопроектів та обговорення питання про скликання Української Установчої Ради.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Засідання закінчилось о 5-ій годині вечора · 04-0923
Закінчилося о 5-й вечора.
Засідання закінчилось о 5-ій годині вечора. Слідуюче засідання буде в четверг о 12-ій годині дня.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · засідання 9 квітня · 04-5563
Закінчилося о пів на п'яту.
призначено на четвер 11 квітня о 12 год. дня.
Оцінка аналізу. Розбіжність у півгодини: анонси розходяться, фактичний початок — 12:30 за «Відродженням»; кінець — між 16:30 і 17:00, не вирішується.
Цитата дня
всі ті відозви, які ліпляться на стовпах, не мають такого впливу на селян, як мали з початку революції. Селянство дуже цікавиться газетами, але газет нема можливости дістати.9 квітня 1918 року представники київських губернських земських зборів Пирхавка і селянин Котик привітали Центральну Раду; вони казали, що відозви, наліплені на стовпах, уже не впливають на селян, селянство дуже цікавиться газетами, але дістати їх неможливо, а жінки полонених на селі не одержують платні через брак грошей.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №12, с. 2 · 04-2137
Ціна дня
хліб (зерно), який купували самогонники
20 руб за пуд
Україна, села · «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №53, с. 1 · 04-0817
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| розрахунковий курс рубля в марках | 1,33 марка1 руб. | Гай-Нижник, «Фінансова політика уряду Української Держави», с. 68 |
| передплата газети «Нова Рада» (найкоротший термін) | 6 руб3 місяці | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №53, с. 1 |
| окремий номер газети «Нова Рада» | 25 копномер | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №53, с. 1 |
| рядок оголошення на 1-й сторінці «Нової Ради» | 2,25 крбрядок | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №53, с. 1 |
| оголошення шукача праці (до 3 рядків) | 1,2 рубоголошення | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №53, с. 1 |
| пляшка горілки (самогону) на чорному ринку | 40 рубпляшка | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №53, с. 1 |
| окреме число часопису «Українські медичні вісті» | 2,5 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №53, с. 4 |
| платня завідувача повітової телефонної мережі (інженера-електрика) | 225 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №53, с. 4 |
| добові (дієти) члена Малої Ради | 25 крбдень | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №54, с. 2 |
| видатки на впорядкування могили Т. Шевченка | 14 500 крбразово | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №54, с. 3 |
| максимальний штраф за ухилення від реєстрації автомобіля | 3 000 крбштраф | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №56, с. 1 |
| платня члена Центральної Ради за засідання | 25 крбзасідання | «Відродження», газета (Київ, 1918), №12, с. 2 |
| «Робітнича газета», окреме число | 20 копчисло | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №244, с. 1 |
| передплата «Робітничої газети» | 5 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №244, с. 1 |
| передплата журналу «Українське пасічництво» | 6,5 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №244, с. 4 |
| «Українське пасічництво», окреме число | 40 копчисло | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №244, с. 4 |
| диєта члена Малої Ради | 25 крбзасідання | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №245, с. 2 |
| платня діловода в Міністерстві Освіти | 450 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №7, с. 1 |
| Платня навігаційного інспектора київської округи водяних шляхів (2-го ряду) | 250 крбмісяць | «Державний вістник» (Київ, 1918), №10, с. 3 |
| дворове місце в Одесі на Молдаванці | 14 000 рубоб'єкт | «Державний вістник» (Київ, 1918), №31, с. 7 |
| окреме число газети «Боротьба» | 25 копчисло | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| окреме число газети «Боротьба» | 27 копчисло | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| передплата газети «Боротьба» | 6 крбмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| передплата газети «Боротьба» | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| передплата газети «Боротьба» | 16 крб3 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| оголошення на 1-й сторінці газети «Боротьба» | 2 крбрядок петиту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 2 |
| оголошення на останній сторінці газети «Боротьба» | 1,2 крбрядок петиту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 2 |
| оголошення шукача праці | 1 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 2 |
| зміна адреси передплати | 50 копраз | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 2 |
| збірка «Матеріяли по вопросу о преподаваніи ...», 66 с. | 1,3 крбпримірник | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 3 |
| Окреме число газети «Боротьба» | 25 копчисло | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| Окреме число газети «Боротьба» на залізничних станціях | 27 копчисло | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| Передплата газети «Боротьба» | 6 крб1 місяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| Передплата газети «Боротьба» | 11 крб2 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| Передплата газети «Боротьба» | 16 крб3 місяці | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| Оголошення на 1-й сторінці «Боротьби» | 2 крбрядок петіту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| Оголошення на останній сторінці «Боротьби» | 1,2 крбрядок петіту | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| Оголошення для шукачів праці | 1 крбоголошення | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| Зміна адреси передплатника «Боротьби» | 50 копзміна | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 1 |
| Хліб за картками у Вологодській губернії | 8 фунтмісяць | «Боротьба», газета (Київ, 1918), №36, с. 3 |
Оголошення дня
Два зломаних автомобілі і одна торгова вулична будка продаються ... на складі півд. зах. фр. ... В. Васильківська № 63.Оголошення: на складі Південно-Західного фронту (Велика Васильківська, 63) продавалися два зламані автомобілі та вулична торговельна будка.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №53, с. 4 · 04-0851
Афіша й культура
Ще 3 у темі «Культура» нижче.
Газети коштували: «Нова Рада» й «Боротьба» — 25 коп. (на станціях «Боротьба» 27), «Робітнича газета» — 20 коп., урядовий «Вістник» — 25 коп. (04-0813, 04-5381, 04-5382, 04-3187, 04-7320). За статтею «Тверезість», горілку продавали по 40–100 крб за пляшку, а самогонники скуповували хліб по 20–50 крб за пуд (загальноукраїнські дані, 04-0816, 04-0817); міська лабораторія попереджала про домішки до борошна на ринку (04-0834), а домовий комітет на Дмитрівській, 82 виселяв мешканців за продаж горілки й захист більшовизму (04-0836). Оголошення шукали писарів, секретарів і агрономів з обов'язковим знанням української (04-0849, 04-0853, 04-0861), МВС попереджало, що вільних посад немає (04-0863, 04-3208), а діловод Міністерства освіти одержував 450 крб на місяць (04-4013). Увечері в Троїцькому народному домі йшла «Гандзя», у Садовського — бенефіс із «Запорожцем за Дунаєм», в опері, ймовірно, «Бал-маскарад», у Бульварно-Кудрявській аудиторії — читання з українознавства (04-5406, 04-0806, 04-0807, 04-2113, 04-0838).
На засіданні Малої Ради 9 квітня 1918 року голова Ради Міністрів В. Голубович подав на затвердження кандидатів на міністра єврейських справ Лацького (псевдонім Бертольді) та міністра польських справ Міцкевича; їх затвердили 34 голосами при 4 утриманих.
9 квітня 1918 р. Мала Рада 34 голосами (4 утрималися) затвердила міністром єврейських справ Лацького (псевдонім Бертольді), а міністром польських справ — Міцкевича.
Рада 84 голосами (4 утримались ...) міністрів затверджує.
34 голосами при 4, що утримались (Балабанов, Скловський, Луценко, та Гіндес) міністрів було затвержено.
9 квітня в Малій Раді голова виборчої комісії М. Мороз доповів про вибори до Українських Установчих Зборів: обрано 172 депутати, з них 115 укр. есерів, 34 більшовики, 9 за єврейськими списками, 5 поляків; у Київській губернії список укр. есерів і Селянської спілки провів 38 депутатів, більшовики — 3, єврейські списки — 3, «безпартійний руський» список В. Шульгіна — 1. Обговорення скликання Установчих Зборів перенесли на 11 квітня, 11 годину ранку.
За доповіддю голови виборчої комісії М. Мороза в Малій Раді 9 квітня 1918 р., на Київщині до Українських Установчих Зборів пройшло 38 депутатів від УПСР і Селянської спілки, 3 більшовики, 3 від єврейських списків і один «безпартійний руський» (список В. Шульгіна); загалом по Україні обрано 172 депутати, з них 115 українських есерів і 34 більшовики.
По Київщині вибори мають такі результати: по списку у. с.-р. і сел. спілки пройшло 38 депутатів, по списку большевиків--3, по еврейських списках -3, і один „безпартійний руський" (список В. Шульгина).
Загальне число обраних досі депутатів ... досягло 172 чоловік ... укр. с.-р.-115, большовиків--34, по жидівських національних списках 9, поляків-5
Голова виборчої комісії М. Мороз доповів Малій Раді 9 квітня, що з більшості виборчих округів головна комісія не має відомостей; за наявними даними по Київщині за списком укр. соц.-рев. і селянської спілки пройшло 38 депутатів, большевиків — 3, за жидівськими списками — 3, один «безпартійний русский» (список Шульгина).
По Київщині вибори мають такий висів: по списку укр. соц.-рев. і сел. спілки пройшло 38 депутатів
Читано з зображення. Вибори до Українських Установчих зборів; обговорення справи відкладено на четвер 11 квітня.
Мала Рада 9 квітня 1918 р. прийняла законопроєкт, що бібліотека Української Центральної Ради має право безмитно одержувати з-за кордону книжки в обкладинках і без них, а також видання, малюнки, плани й мапи; за пропозицією Стасюка (укр. с.-р.) ухвалено побажання, щоб Рада Міністрів внесла законопроєкт про скасування мита на книжки.
9 квітня 1918 року Мала Рада ухвалила закон, що бібліотека Центральної Ради має право безмитно одержувати з-за кордону книжки, малюнки, плани й мапи; Стасюк нагадав, що в Російській державі мито стягувалося тільки з московських і українських книжок, і запропонував загалом скасувати мито на книжки — побажання прийняли до уваги.
бібліотека Центральної Ради має право одержувати з-за кордону безмитно книжки, а також усі инші видання, малюнки, пляни та мапи.
бібліотека Української Центральної Ради мав право одержувати з-за кордону безмитно книжки в обкладинках і без них
Стасюк нагадав, що в Російській державі мито було лише на московські й українські книжки (так у тексті).
Центральна Рада 9 квітня 1918 року ухвалила надати Бібліотеці Української Центральної Ради право безмитно одержувати з-за кордону книжки (в оправі й без неї), а також усякі видання, малюнки, плани та мапи.
Бібліотеці Української Центральної Ради надати право одержувати з-за кордону безмитно книжки
Читано з OCR-тексту.
Надзвичайні збори губернської народної управи в Києві 9 квітня затвердили видатки в 14 500 карбованців на упорядкування могили Тараса Шевченка, доручили новій управі разом із Канівською повітовою управою розробити загальний план утримання могили й звернутися до громадських установ із проханням долучитися до коштів.
9 квітня 1918 р. надзвичайне зібрання Київської губернської народної управи затвердило видатки в 14 500 карбованців на впорядкування могили Т. Г. Шевченка й доручило новій управі разом із Канівською повітовою управою розробити план її утримання та звернутися до громадських інституцій по кошти.
затвердити зроблені нею видатки в 14,500 карбованців на упорядкування могили народного поета Тараса Григоровича Шевченка
«Вчора» відносно дати номера 10 квітня.
затвердити зроблені нею видатки в 14500 карбованців на упорядкування могили народнього поета Тараса Григоровича Шевченка
Читано з зображення. Телеграма від 10 квітня: «вчора» = 9 квітня.
Мала Рада 9 квітня 1918 р. ухвалила законопроєкт міністра фінансів про скасування найвищої межі застрахованого капіталу й прибутку на одну особу в ощадних скарбничках (касах); Новаковський запропонував окремо виробити закон про страхування робітників.
9 квітня 1918 року Мала Рада розглядала законопроект про скасування найвищого розміру застрахованого капіталу й прибутку на одну особу в ощадних касах; Новаковський заперечував, бо комісія не вивчила справи колективного страхування робітників.
законопроект про скасування найвищого розміру застрахованого капиталу і прибутку на одну особу.
скасовання найвищого розміру застрахованого капіталу і прибутку на одну особу
OCR: «ощадних окарбиндах» — імовірно «ощадних скарбницях/касах»; «страхових крайніх норм» читається нечітко.
9 квітня 1918 р. в Києві відбулося пленарне засідання гласних Київського губернського земства, яке намалювало похмуру картину життя губернії.
Пленарне засідання гласних київського губерніяльного земства, скликане 9. квітня, намалювало дуже сумну картину
Джерело автора — «Киевская Мысль» 11.04.1918
Гласний Київського повіту Семененко скаржився: селяни грабують і палять маєтки, земельні комітети слабкі, між селами бійки через панську землю, запаси хліба знищуються, на півночі повіту немає зерна для посіву.
в його повіті селине грабують і палять маєтки
Околиці Києва
Збори Ради товариства «Просвіта» м. Києва були призначені на вівторок 9 квітня 1918 р. о 6-й вечора в приміщенні «Просвіти».
Збори Ради т-ва „Просвіта" м. Київа одбудуться у вівторок 9 квітня о 6 г. веч. в пом. „Просвіти".
У Малій Раді 9 квітня есер Янко заявив про погроми й вигнання українських селян-переселенців із Московської губернії: їх пограбованими відправляли ешелонами в Україну, і багато таких ешелонів голодувало на станціях Полтавщини.
Багато ешелонів цих українських селян перебуває тепер на ріжних станціях Полтавщини, де вони страшенно бідують і голодують.
Засідання Малої Ради 9 квітня 1918 р. закінчилося о 5-й вечора; наступне призначили на четвер (11 квітня) о 12-й дня.
Засідання закінчилось о 5-ій годині вечора. Слідуюче засідання буде в четверг о 12-ій годині дня.
Засідання Малої Ради 9 квітня 1918 року відкрилося о 12:30 дня під головуванням М. Грушевського; на порядку денному були законопроекти та питання про скликання Української Установчої Ради.
Відкрилось засідання у 12½ год. дня. На порядку денному кілька законопроектів та обговорення питання про скликання Української Установчої Ради.
На засіданні Малої Ради Центральної Ради 9 квітня 1918 р. спершу заслухали привітання від земського зібрання.
На початку засідання Рада заслухала привітання від земського зібрання.
Засідання Малої Ради за 9 квітня; номер вийшов 10 квітня.
Збори євреїв-громадян Бердичева (5000 осіб), скликані комітетом Бунда, привітали Грушевського телеграмою українською мовою як «перше привітання єврейським робітництвом визволеного українського народу»; Грушевський відповів телеграмою.
Це перше привітання єврейським робітництвом визволеного українського народу
Читано з зображення. Телеграма адресована голові Центральної Ради професору Грушевському; газета називає місто «Бардичів».
Засідання Малої Ради 9 квітня закінчилося о пів на п'яту вечора; наступне призначено на четвер 11 квітня о 12 годині дня, де обговорюватимуть скликання Установчої Ради.
призначено на четвер 11 квітня о 12 год. дня.
Читано з зображення.
При міністерстві пошти й телеграфу закладається музей зі збірками українських і закордонних марок, листівок, бланків, а також історичних малюнків, фотографій, приладів і моделей, що стосуються поштової та телеграфної справи.
При міністерстві пошти і телеграфу закладається музей
Читано з зображення.
За «Фоссіше Цайтунг», 9 квітня в області польського королівства відбулися вибори до державної ради; демократичні й соціалістичні кола у виборах участі не брали.
Демократичні й соціялістичні круги не брали участи в виборах.
Читано з зображення. Телеграма з Варшави.
9 квітня в Борзні відбувся повітовий селянський з'їзд (близько 150 представників); ухвалили надіслати привітання Центральній Раді за земельний закон.
З'їхалося біля 150 представників.
Читано з зображення. Згадано в розділі «По Україні».
Засідання Малої Ради 9 квітня 1918 р. відбувалося в малій залі; допустили трохи публіки, яка зайняла проходи. Представники Київського губернського земського зібрання (Пирхавка і селянин Котик) привітали Раду й просили подбати про армію, фахівців-патріотів на посадах та газети для села, бо «селянство дуже цікавиться газетами, але газет на селі нема можливости дістати».
Селянство дуже цікавиться газетами, але газет на селі нема можливости дістати.
У зв'язку з початком польових робіт до Києва почали прибувати численні делегації дрібних власників, селян і козаків, які ходили по міністерствах і домагалися аудієнції в президії Центральної Ради щодо земельної справи; зокрема, близько 9 квітня 1918 р. прибула делегація з 205 осіб від селянського з'їзду в Лубнах (до 2500 представників від господарів Полтавщини).
Цей зʼїзд вирядив у Київ делегацію з 205 чоловіка, які й прибули два дні тому.
«Два дні тому» відносно дати номера 11 квітня.
9 квітня 1918 року відбулося останнє засідання Київської виборчої комісії з виборів до Українських установчих зборів, на якому остаточно визначили обраних від Київської губернії; від списку №1 (українські есери та Селянська спілка) пройшли 38 кандидатів на чолі з М. С. Грушевським, О. О. Севрюком, М. М. Стасюком, М. І. Шрагом.
Вчора одбулося останне засідання виборчої Київської комісії по скликанню Українських Установчих Зборів, на якому остаточно було вирішено хто з кандидатів пройшов до Установчих Зборів
«Вчора» відносно дати номера 10 квітня.
9 квітня 1918 року на засіданні Національної ради при великоруському міністерстві соціалістичні партії заявили, що допустять до Ради лише представників соціалістичних партій; кадети запропонували комісію згоди, есери відмовилися делегувати до неї своїх людей, і засідання закрили.
представники соціялістичних партій заявили, що вони вважають можливим допустити до участи в Раді тільки представників соціялістичних партій, а инших зовсім ні.
«Вчора» відносно дати номера 10 квітня.
9 квітня о 5½ вечора відбулася нарада радників Київської губернської Народної (земської) Ради за участю товариша міністра внутрішніх справ Красковського; голова Горбачевський виніс на обговорення земельне й продовольче питання, анархію на місцях, місцеве самоврядування, опіку над інвалідами війни та ставлення населення до перебування німців в Українській Державі.
9-го квітня одбулась нарада радників Народньої Ради Київщини з приводу сучасного менту. Нарада роспочалась в 5½ год. вечора
Мала Рада Центральної Ради 34 голосами проти 4 (утрималися Балабанов, Скловський, Луценко й Гінд) затвердила призначених Радою Народних Міністрів міністрів: з єврейських справ — Луцького (Латського, псевдонім Бертольді) та з польських справ — Міцкевича; прем’єр Голубович просив затвердити їх поза чергою.
34 голосами проти 4, що утрималисъ ... міністри затверджені
Засідання Малої Ради за 10 квітня (звіт у номері від 11 квітня). Прізвище міністра єврейських справ у тексті «Луцкого» та «Лацького».
Вибух складу снарядів поблизу вокзалу Черкас (Київщина): 9 квітня близько 3 години дня пролунав слабкий, а потім сильний вибух; у кількох будинках навіть у центрі міста вилетіли шибки; склад із близько 100 000 снарядів, складених на двох верстах, вибухав і горів цілу добу; населення в паніці бігло на берег Дніпра; снаряди калібру 3 і 6 дюймів, зона ураження — до півтори версти, у місті руйнувань і загиблих немає; згоріло 5–6 стогів сіна й 12 вагонів, близько 50 вагонів вивели; охорону взяли німці; призначено слідчу комісію.
Біля м. Черкас, в районі вокзала, був гарматний склад снарядів, в котрім лічилось до 100,000 штук ... 9 квітня біля 3 г. дня почувся перший слабкий вибух
Кореспонденція «Ливарь».
За доповіддю М. Мороза, на Полтавщині список укр. с.-р. і селянської спілки здобув 18 місць, большевики — 10, хліборобів-власників — 1, московські ліві с.-р. — 1; у кількох повітах Чернігівщини найбільше депутатів пройшло большевицьких (17), укр. с.-р. провели 10 і кадети 1.
На Полтавщині список укр. с.-р. і селян. спілки дістав 18, большевики — 10
Читано з зображення. Дані по Чернігівщині неповні: з одного з повітів невідомо, чи відбулися вибори.
Загальне число обраних досі депутатів Установчих зборів, за М. Морозом, досягло 172: укр. с.-р. — 115, большевиків — 34, за жидівськими національними списками — 9, польків — 5, за списком селян Балтського повіту — 3, по одному — укр. с.-д., московських лівих с.-р., «безпартійний і русський», кадет, бунд і хліборобів-власників.
Загальне число обраних досі депутатів, як заявив М. Мороз, досягло 172 чоловік
Читано з зображення. Підсумок за списками надруковано «укр. с.-р.—115, большовиків—34».
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 9 квітня 1918 р. № 215 «з огляду на припинення праці» комісії по охороні ладу на Україні її співробітників переведено до канцелярії міністерства (діловодів, урядовців I розряду, помічника реєстратора, кур'єрів) з 1 квітня 1918 р.
З огляду на припинення праці
Читано з OCR-тексту.
Чергове засідання Малої Ради було призначене на 12-ту годину дня (у день виходу номера, 9 квітня 1918 р.).
Сьогодняшне засідання має початись о 12-ій годині ранку.
«Сьогодня» може означати день написання звіту, а не виходу газети.
За повідомленням Красковського на нараді 9 квітня, до українського уряду в Києві приїжджали представники Орловської губернії з проханням приєднати Орловщину до України.
Красковський повідомив зібрання, що до Українського уряду приізжали представники Орловської губ., які прохали прилучить орловщину до України.
Дата приїзду не вказана; дата наради.
Повітова земельна управа в Сквирі (Київщина) відкриває при сільськогосподарських школах практичні курси з усіх галузей сільського господарства.
Повітова Земельна Управа одкриває при сільсько-господарчих школах практичні курси по всіх галузях сільського господарства.
Телеграма датована 9/4.
Мала Рада призначила засідання на вівторок 9 квітня о пів на дванадцяту (в OCR «½ на 12 год.»); порядок денний: законопроєкти з комісії законодавчих внесень, Українські Установчі Збори, поточні справи.
Засідання Малої Ради відбудеться у вівторок
Час прочитано з OCR «½ на 12 год. рана».
Міністр народної освіти приймає по понеділках, середах і п'ятницях від 12 до 1 години, його товариш — по вівторках, четвергах і суботах від 12 до 1.
міністра приймае
Дні й години прочитані з OCR «по поне дідвам, серодан та пʼятницам від 12 до 1».
Ташлицька волость Черкаського повіту на Київщині ухвалила резолюцію: роботу Центральної Ради визнати правильною, побажати Раді Народних Міністрів успіху в здійсненні III і IV універсалів, особливо земельної реформи на принципі соціалізації землі.
Роботу Центр. Годи визнати
Дата зборів не названа; у тексті згадано 31 березня 1917 р. (описка?).
Бюро Київського Комітету УПСР тимчасово містилося в редакції «Боротьби» і було відчинене щодня, крім свят, від 4 до 7 години; члени Комітету приймали від 5 до 6 години вечора, а партійців просили вносити членські внески й записуватися до партії.
Бюро Київського Комітету У. П. С.-Р. тимчасово міститься в помешканні «Боротьби», одчинено від 4 до 7
Читано з зображення. Лівий край оголошення ледь читається, окремі слова відновлено за змістом.
Збори Київського Комітету УПСР призначили на середу 10 квітня о 6 годині вечора в помешканні «Боротьби» (Караваєвська, 5); просили прибути також членів Губерніяльного Комітету, які були в Києві.
Збори Київського Комітету У. П. С.-Р. одбудуться в середу 10
Читано з зображення. Прізвища запрошених (Чепурківський, Ульянов та інші) нерозбірливо — не наведені.
«Польські відомости» сповіщали, що польський міністр Твардовський об'їхав більші міста Галичини, щоб дізнатися про настрої поляків після Берестейського миру; переконався, що схвильовані уми втихомирилися.
щоб пізнати настрій середи польського населення, який повстав з приводу мира, заключеного в Брестю-Литовськім
Читано з зображення. Дата номера; точна дата подорожі не вказана.
До міністерства закордонних справ звернувся уповноважений колишнього перського шаха, який живе в Одесі: просив, щоб одеський відділ Державного банку видавав гроші, які надсилають шахові з Персії, та видав уже пересланих близько 135 тисяч карбованців.
в сумі біля 135 тисяч карбованців
Читано з зображення. Подробиці частково затерті; сума читається «135 тисяч».
Михайло Грушевський, відповідаючи від імені Центральної Ради на привітання селян 9 квітня, заявив, що Рада спирається на свідоме селянство і сподівається знайти опору в ньому також для Української Установчої Ради.
на привітання від імени Ц. Ради відповідав М. Грушевський
Читано з зображення. Текст звіту місцями зіпсований; зміст відповіді передано близько до друку.
М. Стасюк заявив у Малій Раді 9 квітня, що на Катеринославщині за списком селянської спілки й укр. с.-р. пройшло 23 депутати, большевиків — 11, хліборобів-власників — 1 і укр. соц.-дем. — 1.
пройшло 23, по списку большевиків — 11
Читано з зображення. Текст частково зіпсований; числа читаються чітко.
Берлінські газети повідомляють про заколоти в Італії: через відмову селян Фоджії постачати хліб оголошено стан облоги, заколот розпочали також Турін і Генуя.
Проголошено стан облоги.
Читано з зображення. Телеграма УТА з Берліна від 9 квітня.
За дорученням Державної комісії з товарообміну міністерство торгу й промисловості скликало нараду щодо виставки товарів, які мали вивозитися за кордон за угодою з Центральними державами; у порядку денному — доповідь про організацію часткової виставки в Києві 1918 р.
Доклад про організацію часткової виставки в Київі в 1918 р.
Дата наради в OCR втрачена.
Комісія учительської спілки з'ясувала, що землю під Педагогічний музей дала 1-ша гімназія з умовою передачі музею у власність шкільної округи, а будівничий Могильовцев не ставив умов, що музей має служити лише російському народові; ім'я цесаревича Олексія було лише «ярликом». Нарада ухвалила оголосити музей державним майном, передати керування Бюро Всеукраїнської учительської спілки, а користуватися ним дозволити всім націям.
Тепер педагогичний музей повинен стати українською інституцією, користування музеєм належить усім націям, але керування тілько українцям.
Дата номера газети; точна дата наради не вказана.
У будинку Губернської земської управи почалося надзвичайне зібрання радників Народної Ради Київщини (75 радників на першому засіданні); засідання відкрилося о 2-й годині у залі з портретом Шевченка, обвішаним рушниками, присутні вшанували вставанням пам'ять полеглих у боях з більшовиками під Бахмачем, а вітав зібрання голова Центральної Ради професор Грушевський.
Радників на першому засіданні--75 чол. … На стіні портрет батька Шевченка, обвішаний рушниками. Засідання роспочалось о другій годині.
Дата номера газети; точна дата першого засідання не вказана (ймовірно, 7 або 8 квітня).
Товариш міністра внутрішніх справ Красковський на нараді Київської губернської Народної Ради 9 квітня заявив, що міліцію не відібрано від органів самоврядування, а лише обговорюється її тимчасове підпорядкування уряду; Рада Міністрів ухвалила аванс земствам у 100 мільйонів карбованців. Нарада тривала до 12 години ночі.
Радою Міністрів зроблени заходи, щоб земським самоврядованням був відпущений аванс в 100 міліонів карбованців ... Засідання скінчилось о 12 годині.
Кореспондент «Робітничої газети» скаржиться, що у Київському арсеналі (після січневого повстання) призначений українською владою начальником російський генерал звільнив кількох українських службовців та інженерів, які боролися проти більшовиків; накази Головної гарматної управи про українське діловодство просто підписують по-російськи «до відома»; у заводі повернулася значна частина колишніх червоногвардійців, і українці-вільні козаки не можуть з'явитися на завод.
Здавалося, що після того лиха, яке принесла Київу ... київський арсенал
Дата не вказана — стан на кінець березня/початок квітня 1918. Начальника арсеналу, призначеного більшовицьким ревкомом, названо Зиков.
Державна комісія по товарообміну доручила міністерству впорядкувати виставку товарів для вивозу за кордон; нарада відбудеться у вівторок 9 квітня о 6 годині вечора в приміщенні Міністерства харчових справ (Бібіковський бульвар, 18, другий поверх) з вступним словом міністра торгу і промисловості, доповіддю про Раду й Управу виставок і про часткову виставку в Києві 1918 року.
Нарада одбудеться в пом. Міністерства Харчових Справ (Б. Бульвар Nº 18 другий поверх) в вівторок 9-го квітня о 6 г. вечера
Номер будинку в OCR: «Б. Бульвар № 18».
Бюро Київської губернської учительської спілки скликає на 9 квітня о 10-й ранку з'їзд представників повітових учительських спілок Київщини (по двох від повіту): заснування Київської губернської учительської спілки, статут, вибори бюро й ревізійної комісії, вибори до губернських шкільних рад; довідки — В. Володимирська, 42, пом. 3.
на 9 квітня ц. р. нов. ст. о 10 год. ранку скликається з'їзд представників Повітових Учит. Спілок Київщини
У тексті біля дати «(Великодний четверг)» — OCR/редакційна неточність, бо 9 квітня 1918 р. — вівторок.
На засіданні анкетно-слідчої комісії при Центральній Раді 9 квітня 1918 р. делегати Миколаївської міської думи, що прибули до Києва, доповіли про становище в Миколаєві («панує напружена атмосфера»); ухвалено послати особливу парламентську комісію з 5 осіб (три від українських фракцій, один к.-д., один сіоніст) для розслідування в Миколаєві, Одесі та Херсоні.
делегати Миколаївської міської думи що прибули до Києва, зробили доклад про становище у Миколаєві: панує напружена атмосфера
«Вчорашнє» засідання = 9 квітня. Остаточно питання про від’їзд комісії мали вирішити наступного дня.
У Києві закінчилася (9 квітня) конференція с.-д. меншовиків: у резолюції з національного питання партія заявила, що не є вузько національною; негативно поставилася до «російського союзу» на Україні; ухвалено відзначити 20-річчя партії 21 квітня та 1 травня мирною маніфестацією, мітингами й зібраннями; 5 травня (100-річчя з дня народження Карла Маркса) — лекціями й читанням; обрано тимчасовий всеукраїнський комітет.
Постановлено двадцятиліття партії одсвяткувати 21 квітня. Також постановлено одсвяткувати перше травня влаштуванням мирної маніфестації, мітінгів, зібрань.
У газеті «вчора закінчилася конференція» — 9 квітня; місце в OCR не вказано. Помилка в газеті/OCR: «сповнюється сто років» від народження Маркса (насправді 1818).
5 і 9 квітня 1918 р. відбулися засідання комісії, скликаної Бібліотечно-архівним відділом Міністерства освіти, щодо координації заходів різних установ Києва з поширення українських бібліотек: обговорювали, скільки бібліотек у Києві мають право на обов’язковий примірник від друкарень (які мусять надсилати примірники всіх своїх видань); представник Міністерства великоруських справ висловив думку, що національні меншості мають заснувати національні бібліотеки зі своїх друків.
5 і 9 квітня відбулися засідання скликаної Відділом Комісії в справі координації заходів ріжних інституцій по Київі з поширенням українських бібліотек
Текст місцями перемішаний у OCR; також розробляється утворення районних бібліотек по культурних центрах України.
Губернська Народна Рада на засіданні 9 квітня обговорила політичне становище Київської губернії: представники повітів скаржилися на безлад і безвладдя, на обмеження компетенції самоврядних органів; товариш міністра внутрішніх справ Красовський відповів, що міліції в самоврядувань не відбирали.
В засіданні Губернської Народньої Ради 9 квітня обговорювалось питання про політичне становище губернії. Представники з повітів нарікали на безладдя, безвластя
Колонки сильно перемішані в OCR; відповідь Красовського реконструйовано за уривками («Міліції не одібрано»).
Після вбивства Нероновича «Боротьба» переказувала відгуки преси: М. Авдієнко в «Робочій Газеті» (ч. 243) писав, що небіжчик, який роками працював для визволення України, «за одну добу був позбавлений життя «варварами народної республіки»», а О. Ковалевський («Відродження», ч. 10) закликав, щоб ця жертва «сполучила навіки під прапором Української Державности» усі партії.
за одну добу був позбавлений життя «варварами народної республіки»
Читано з зображення. Дата й обставини вбивства Нероновича в цьому місці не названі; кілька слів на краю плитки нечіткі.
Огляд московської преси в «Боротьбі»: у ряді російських міст — Білому, Солігалічі, Пензі, Оржові-Зуєві — відбувалися конфлікти робітників із совітською владою, а на Сормовських заводах 10 721 голосом ухвалили резолюцію про негайне відчинення Установчих зборів і відставку Ради Народніх Комісарів.
На Сормовських заводах більшестю в 10721 голосів прийнята резолюція
Читано з зображення. Дата номера; події в Росії; частина слів на краю плитки нечітка. Міста: Біле (Білий), Солігалич.
Цими днями до Києва через Умань і Казатин прибула частина французької місії, що перебувала в Румунії; вона ще не вирішила, куди їхати далі, мабуть до Москви, а делегація просила Міністерство закордонних справ допомогти виїхати; міністерство гарантувало безпеку їх перебування в Україні.
Цими днями прибула до Києва частина французької місії
Читано з зображення. Частина тексту затерта плямою на зображенні.
З Кишинева повідомляли, що там залишилось багато поштово-телеграфного й телефонного майна фронту, яке румуни й молдавани рахують своїм; персонал румфронту, що хотів виїхати з майном на Україну, не дістав вагонів і звернувся до міністерств закордонних справ та пошт.
не дали вагонів
Читано з зображення. Від власного кореспондента.
На засіданні Малої Ради 9 квітня селяни Пирхавка й Котня привітали її від губернських земських зборів; перший просив якнайшвидше сформувати українську армію, призначати на державні посади певних патріотів і краще інформувати село, куди не доходять газети, другий просив подбати про українських полонених і їхні родини, яким не видають пайків.
Привітання склали селяне Пирхавка та Котня.
Читано з зображення. Звіт про засідання надруковано 10 квітня; прізвища селян у друку нечіткі.
Голова Ради Народніх Міністрів В. Голубович повідомив Малу Раду, що до уряду входять два нові міністри: польських національних справ М. Міцкевич і жидівських національних справ Лацький (Бертольді); Мала Рада 9 квітня затвердила обох, хоч сіоністи заперечували, що кандидата не обирала національна жидівська рада.
Мала Рада затвердила обох кандидатів.
Читано з зображення. Прізвища: «Мецкович», «Лацький (Бертольді)» — як надруковано.
Фракція українських соціалістів-революціонерів (т. Янко) подала в Малу Раду заяву про знущання над українськими селянами в Московщині: їх виганяють із осель серед зими, грабують і навіть вбирають одяг, на дорогу не дають хліба; ешелони вигнанців бідують. Фракція передасть уряду документи з дорученням вжити заходів.
Цих селян москалі повиганяли з їхніх огель серед зіми
Читано з зображення. Так надруковано: «огель»; твердження наведено з боку української політичної фракції.
Бібліотечно-архівний відділ Міністерства освіти скликав 5 і 9 квітня комісію для узгодження заходів зі створення українських бібліотек у Києві; обговорювали, до яких бібліотек друкарні повинні обов'язково надсилати примірник усіх видань, а представник Міністерства великоруських справ запропонував, щоб національні меншини створювали свої бібліотеки.
5 і 9 квітня відбулися засідання скликаної Відділом комісії в справі координації заходів різних інституцій по утворенню українських бібліотек в Києві.
Читано з зображення. Дата — день останнього засідання; текст газетної колонки частково обрізаний.
У приміщенні Центральної Ради позавчора, тобто 9 квітня 1918 року, засідала делегація з Полтавщини на чолі зі «славнозвісним хліборобом» С. Шеметом, яка вимагала змінити земельний закон; «Боротьба» пише, що її «тепленько пригріли» соціалісти-федералісти та «соціалісти-самостійники».
І навіть в помешканні самої Центральної Ради позавчора засідала така делегація на чолі з „славнозвісним хліборобом" С. Шеметом
Читано з зображення. Дата: «позавчора» від 11 квітня. Прізвище Шемет написано з переносом («С. Шеметом»). Оцінка належить есерівській газеті.
Згідно з телеграмою, урочисте проголошення приєднання Басарабії до Румунії відбулося 9 квітня: у соборі зібралися Маргіломан, міністри й делегати «Сфатуль-Церії», після молебня проголосили тост за здоров'я короля Фердинанда; Кишинівська міліція припинила видавати посвідки особи тим, хто народився поза Басарабією, генерал-губернатором призначено професора Стере.
проголошено було тост за здоров'я короля Фердинанда
Читано з зображення. Імена передано за друком; текст місцями затемнено.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У приміщенні Братства на розі вулиць Стрітенської і Стрілецької мало відбутися зібрання військового духовенства — постійних і тимчасових мешканців Києва — для обговорення важливих для нього питань; запрошувалися священики демобілізованих військових частин.
в помешканні ... Братства (ріг Стрітенської і Стрілецької вулиць) одбудеться зібрання ... постійних так і тимчасових мешканців м. Київа
Дата номера газети; точна дата події в OCR втрачена. Текст розірваний між колонками.
Бюро Київського Комітету УПС-Р тимчасово міститься в приміщенні редакції «Боротьби»; приймає щодня за вказаними годинами.
Бюро Ниєвського Комітету П. С.-P. тимчасово міститься
Години прийому в OCR розпались («від 4 до ...», «від 6-6 гол. веч.»).
Організаційна комісія при УЦР і Селянській Спілці потребує досвідчених інструкторів-організаторів для повітів і губерній; звертатися за адресою Спілки, щодня крім свят, від 12 до 2.
Спільні потрібні досвідчені інструктори-ор
OCR сильно пошкоджено; адреса за довідником Селянської Спілки на с. 3.
У Ташлику (Черкаський повіт) під час приходу більшовицьких загонів (бої в 4 верстах від села й на станції «Бобринська») волосні збори відмовилися обирати делегата на з'їзд, скликаний більшовиками в Києві для визнання їхньої влади; козаки вартували на вулицях.
Квіві для признання іх влади
Йдеться про події зими 1917–1918 років; точна дата не названа; OCR дуже зіпсований.
Міністр пошти й телеграфу приймає щодня (крім свят) за графіком; його товариші Шиманович і Штефан приймають щоденно від 12 до 2; приміщення на Гімназіяльній, 5.
Шиманович і Штефан
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Народний міністр внутрішніх справ М. Ткаченко приймає в Інститутській (близько № 15); в офіційних справах для урядовців і громадських установ — від 12 до 1.
М. Ткачепно.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
До Міністерства закордонних справ УНР прибув комісар Холмщини і Підляшшя, щоб остаточно встановити кордони згідно з мировим договором.
Приїзд Комісара Холищини
Дата не названа; заголовок «Приїзд Комісара Холмщини і Підляшшя».
Народний міністр торгу і промисловості приймає щодня, крім свят, від 12 години; директори департаментів приймають у певні години між 10 і 3.
В Міністерстві Торгу і Промисловости.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Прізвище міністра в OCR «Чопівський».
Об'єднана комісія при художньо-промисловому відділі Міністерства народної освіти ухвалила передати кустарні підприємства земського союзу до міністерства освіти; майно ліквідується; відділ трудової допомоги роздає роботу додому ще 300 особам.
відділі трудової доцомоги
Уривок сильно зіпсований OCR.
За німецькою «Найє Вінер Тагеблят», в Італії утворився чехословацький легіон, а в Римі заснували італійський комітет для чехословацької самостійності.
утворився в Італії чехословацький леґіон
Читано з зображення. Дата номера; не про Київ; рядки на краю частково нечіткі.
З Відня повідомляли, що колишній посол у Петербурзі Одіє призначений швейцарським послом для України.
Швейцарський посланник для України.
Читано з зображення. Повідомлення німецької газети «Ді Цайтунг» у передруці «Боротьби».
Інструктори робітничих організацій ухвалили найближчим часом скликати конференцію представників професійних спілок і фабрично-заводських комітетів Києва, а щодо дозволу на мітинги на заводах — звернутися до міністра праці; ухвалено також доручити інструкторам підготовку до свята 1 травня.
скликати конференцію з представників професійних союзів, фабрично-заводських комітетів і взагалі усіх робітничих організацій м. Київа. Відносно дозволу на скликання мітінгів на заводах звернутись до міністра праці.
Назва організації, що ухвалила рішення, в OCR відсутня; текст перемішаний.
Оголошення: Шкільна головна управа Військового міністерства УНР формує Школу підстаршин для підготовки чотових і бунчужних Української Народної армії (піхота, кіннота, гарматчики, військові техніки для саперних частин); приймають колишніх унтер-офіцерів, фельдфебелів, вахмістрів, підпрапорщиків, юнкерів і прапорщицьких шкіл, громадян УНР; відкриття не пізніше 9 квітня, навчання 6 тижнів, життя на державному утриманні й певна платня; звертатися до канцелярії школи — Київ, Звіринець, будинок колишньої Інженерної школи. Начальник Шкільної головної управи отаман О. Остафієв.
Шкільна головна управа Військового міністерства формувала Інструкторську школу підстаршин для підготовки чотових і бунчужних усіх родів зброї; прийом колишніх унтер-офіцерів, фельдфебелів, юнкерів — громадян УНР; школа мала відкритися не пізніше 9 квітня, навчання — 6 тижнів, на державному утриманні з платнею; звертатися на Звіринець, будинок колишньої інженерної школи.
Швола відкривається не далі як 9-го квітня цього року. Срок навчання передбачається 6-ти тижневий. ... м. Київ, Звіринець, будинок бувш. інженерної школи
Начальник шкільної головної управи — отаман О. Остаф'єв.
Шкільна головна управа Військового міністерства УНР формувала школу підстаршин для підготовки чотових і бунчужних усіх родів зброї (піхота, кіннота, артилерія, сапери); приймали колишніх унтер-офіцерів, фельдфебелів, вахмістрів, підпрапорщиків і юнкерів; школа мала відкритися не пізніше 9 квітня 1918 року, навчання — 6 тижнів, мова навчання й побуту — виключно українська. Інструкторів і лекторів просили звертатися на Звіринець, у будинок колишньої інженерної школи (начальник — отаман О. Остаф'єв).
Школа відкривається не далі як 9-го квітня цього року. Срок навчання передбачається 6-ти тиждневий.
Оголошення: Шкільна головна управа Військового міністерства формувала Школу підстаршин для підготовки чотових і бунчужних усіх родів зброї з колишніх унтер-офіцерів, фельдфебелів і юнкерів — громадян УНР; школа мала відкритися не пізніше 9 квітня 1918 року, навчання тривало 6 тижнів, мовою навчання й щоденного вжитку мала бути виключно українська.
Школа відкривається не далі як 9-го квітня цього року. Срок навчання передбачається 8-ми тижневий.
Також запрошували інструкторів з «добірною українською мовою» і лекторів українознавства; звертатися на Звіринець.
Школа відкривається не далі як 9-го квітня цього року. Срок навчання передбачається 6-ти тижневий. ... до канцелярії Інструкторської Школи Підстаршин по адресі: м. Київ, Звіринець, будинок бувш. Інженірної Школи.
У Харкові, за повідомленням штабу, захоплено багато майна — панцерників, гармат та іншої зброї; «80 проц. населення ворожо настроєне проти большевиків».
В Харькові по самим точним відомостям 80 проц. населення ворожо настроєне проти большевиків.
Читано з зображення. Оцінка української штабної сторони, не нейтральна.
1-й отаман-квартирмейстер Кірпотенко просив усіх, особливо військових, хто прибував до Києва зі сходу — з районів, де ще трималися більшовики (Орел, Курськ, Харків, Донбас, Катеринослав), — звертатися до розвідувального відділу Українського Генерального штабу з 9 до 4 години дня.
ПРОХАЮ усіх (особливо військових), прибуваючих у Київ з сходу, з району, в якім ще трімаються большевики … звернутись до розвідочного відділу Українського Генерального Штабу (Балківська, 11) від 9 до 4 годин дня.
Назва вулиці в OCR «Балківська», можливо, помилка замість «Банківська» (Банкова).
За голландською «Альгемен Гандельсбляд», англійський кабінет вирішив внести до палати громад пропозицію про поповнення армії: перевіряють осіб віком 18–41 років, нещодавно звільнених від служби, і мають підвищити призивний вік з 41 до 48 або навіть 50 років.
Мають також підвисшити призивний вік з 41 року до 48, або навіть до 50 року життя.
Читано з зображення. Дата номера; з розділу «Військові реформи в Англії», пов'язаного із заголовком першої сторінки про нові призиви у Франції й Англії.
За офіційними повідомленнями, 9 квітня до Сядрина Сосницького повіту (Чернігівщина) відіслали німецький загін з українськими старшинами; його оточила банда більшовиків (до 300 матросів), бій тривав 4 години; убито одного німецького вояка, більшовики втратили 50 осіб.
Зачався бій який тривав 4 години.
Читано з зображення. Телеграма УТА.
Військове міністерство УНР передало до відома й керування Міністерства харчових справ ліквідацію деяких фронтових установ: заводського відділу, відділу установ і підприємств, шкіряного відділу зі всіма фабриками й майстернями, відділу військових кооперацій зі складами й фабриками, відділу механічних майстерень з майстернями та запасами комітету південно-західного фронту Всеросійського Земського союзу; усі справи щодо ліквідації ведуться безпосередньо з Міністерством харчових справ.
Військове Міністерство Української Народньої Республіки згідно з вашим бажанням цілком передає до вашого відома і керування ліквідацію: 1) заводського відділу 2) відділу установ і підприємств, 3) шкіряного відділу зо всіма фабриками
Читано з OCR-тексту. Дата повідомлення не читається; підписали головний начальник постачання Стойкин і голова демобілізаційного відділу Кудря.
Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ від 9 квітня 1918 року № 952 губернським комісарам: за наказом Військового Міністерства треба взяти на облік усіх молодих людей призову 1919 року (народжених 1898), крім ратників 2 розряду, що колись були призвані, а потім демобілізовані; протягом тижня вони мають подати заяви — селяни до сільських управ, мешканці містечок до волосних управ, міські — до міліційних дільниць; волосні управи протягом двох тижнів мають передати облікові листи військовим начальникам або комендантам.
прохає негайно зробити розпорядження про прийом на учот згідно з правилами учота запасних салдатів всіх молодих людей ... які народилися в 1898 році
Читано з OCR-тексту. Рік народження читається як 1898; дещо розірвано колонками.
Наказ Міністерства військових справ від 9 квітня 1918 р. № 31 (по Головній військовій санітарній управі) затвердив реєстр тимчасових евакуаційних пунктів і шпиталів для Української армії, які мають бути розформовані після завершення демобілізації. Серед них: шість евакуаційних пунктів на 2600 ліжок, п'ять евакуаційних шпиталів на 1000 ліжок і окремі етапні шпиталі (переважно для заразних хворих) на 2600 ліжок, зокрема в Києві — 2-й український венеричний шпиталь на 1200 ліжок, у Дарниці — заразний і етапний шпиталі по 200 ліжок.
Реєстр потрібних для Української Армії тимчасових евакуаційних пунктів та шпиталів, які мають бути розформовані по скінченню демобілізації
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; таблиці зіпсовані, цифри ліжок і назви пунктів сполучено неточно. Київ згаданий у переліку пунктів (на 1600 і 1100 ліжок), а також як місце венеричного шпиталю.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ військового міністра від 9 квітня 1918 р. № 31: список аптечних військових магазинів, потрібних Українській армії й евакопунктам, — Київський, Бердичівський, Одеський, Кременчуцький, а також при евакопункті № 12 у Дарниці та № 108 у Києві.
Список аптечних військових магазинів, які зараз потрібні для Української армії, а також евако-пунктів.
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; розташування списку у двох колонках нечітке.
У списку сталих шпиталів, що залишаються після демобілізації (наказ від 9 квітня 1918 р. № 31), у Києві значаться й шпиталі Київського місцевого союзу міст: VII — у Пущі-Водиці, II — у Києві.
VII-місцевого Київського Союзу Городів - Пуща-Водиця
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; номери шпиталів (VII й II) і відповідність місцям читаються неточно.
Наказ Міністерства військових справ від 9 квітня 1918 р. № 31: список сталих шпиталів, які залишаються після демобілізації для армії та інвалідів, налічує 19 закладів (понад 5900 місць); у Києві — Український генеральний шпиталь (1200 місць за OCR), Київський гарнізонний шпиталь (1000 місць), Військова санаторія для нервовохворих у Святошині (75 місць), Санаторія нервовохворих інвалідів у Пущі-Водиці, Травматологічний інститут (200 місць, за OCR може бути в Одесі).
Український Генеральний шпиталь. Київський гарніз. шпиталь
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту. Дві колонки з чисел ліжок накладені на назви, відповідність рядків ненадійна; підсумок «19, місць 5925» читається чітко.
9 квітня 1918 року Мала Рада ухвалила закон про торфову промисловість: усі торфові болота України, придатні для промислового видобутку торфу на паливо, оголошено державним майном; розвідки міг вести кожен, а розробляти — лише громадяни України та державні установи.
всі торфяні болота на Україні, придатні до промислового роз-роблення торфу на паливо та для инших потреб, є державним майном.
Мала Рада 9 квітня 1918 р. прийняла (з кількома змінами) законопроєкт про торфові болота: придатні до промислового розроблення торфу болота на Україні оголошено державним майном; розвідки мають право робити лише громадяни України, а розробляти може тільки держава.
торфяні болота на Україні, придатні до промислового розроблення торфу, в державне майно
Доповідач Яковлев; Озикець (селянська спілка) заперечував проти поправки про інші місця; Стасюк пропонував обмежити розвідки термінами, щоб не шкодити посівам і сіножатям.
Наказ Міністерства торгу й промисловості: усі власники аптечних складів та торговці гасом (керосином), бензином, мастильними оліями зобов'язані до 9 квітня подати до Департаменту палива при Міністерстві торгу й промисловості (Терещенківська, 13, п. 27) відомості про наявні запаси «астроліну»; винні в неподанні відповідатимуть за законом.
Міністерство торгу й промисловості зобов'язало власників аптечних складів і торговців гасом, бензином і мастилами до 9 квітня 1918 р. подати до департаменту палива (Терещенківська, 18, пом. 27) відомості про запаси «Астроліну»; за неподання загрожувала відповідальність. Підписав директор департаменту Ф. Швець.
Приписується всім власникам аптечних складів та торговцям гасом (керосином), бензином, смазочними маслами, до 9 квітня цього року доставити в департамент палива ... (Терещенківська б. 18, п. 27) відомости про кількість у них на складах „Астроліна".
Предписується всім власникам аптечних складів та торговцям гасом (керосином), бензином, смазочними маслами до 9 квітня сього року доставити в Департамент палива ... відомості про кількість у них на складах «Астроліна».
Дата — крайній термін подання відомостей.
Обов'язкова постанова: власники аптечних складів і торговці гасом, бензином, мастилом до 9 квітня мусять подати в департамент палива при Міністерстві торгу й промисловості (Терещенківська, 13, кв. 27) відомості про кількість «астроліну» на складах.
до 9 квітня сього року доставити в департамент палива при міністерстві торгу і промисловости (Терещенківська, б. 13, п. 27)
Читано з зображення. Дата — кінцевий строк подачі відомостей; назва «астролін» розбірливо.
Наказ Ради Народніх Міністрів № 47 від 9 квітня 1918 року (голова В. Голубович, міністр торгу Чопівський): безумовно заборонено вивозити за кордон УНР без згоди відповідних урядових інституцій клоччя, вовну, олію, мішки та коней; наказ № 62 від 11 квітня — так само сиру й виділану шкуру.
Наказом № 47 від 9 квітня 1918 року за підписами голови Ради Народних Міністрів В. Голубовича та міністра торгу й промисловості Фещенка-Чопівського заборонено вивозити за кордон УНР клоччя, вовну, олію, мішки та коней без згоди відповідних урядових інституцій.
Вивіз за кордон Української Народньої Республіки клоччя, вовни, шкір, та коней без згоди відповідних урядових інституцій безумовно забороняється
OCR перемішаний; «шкіри» та прізвище міністра («ТоПІВСЬКИЙ») реконструйовано.
Вивіз за кордон Української Народньої Республіки клоччя, вовни, олії, мішків, та коней без згоди відповідних урядових інституцій безумовно забороняється.
Читано з OCR-тексту.
Адміністративно-політичний департамент Міністерства внутрішніх справ оголосив, що вільних посад у департаменті немає.
в департаменті вільних посад немає.
Свідчить про наплив шукачів державної служби.
Оголошення: загублено пашпорт на ім'я Абрама Янкеля Хаскелевича Векслера; адреса: Мар.-Благовіщенська, 15.
Згублений пашпорт на имя Абрама Янкеля Хаскелевича Векслер.
Читано з зображення.
Мала Рада 9 квітня після докладного обговорення ухвалила з поправками закон про торфопромисловість: розвідки торфу дозволено всім установам і приватним особам, а розробка торфовищ — лише державним установам і громадянам Української Республіки.
Право ж розробки торфяників надається тільки державним установам та громадянам Української Республіки.
Читано з зображення.
Департамент Державної Скарбниці Міністерства фінансів приступив до виготовлення бюджету на 1918 рік.
Департамент Державної Скарбниці міністерства фінансів зараз приступив до виготовлення бюджету на 1918 рік.
Читано з зображення.
Державна комісія з товарообміну, за пропозицією Міністерства торгу й промисловості, постановила безумовно заборонити вивіз з України коней, мішків, шерсті й олії.
винесла постанову про безумовну заборону вивозу з України коней, мішків, шерсти й олію.
Читано з зображення. Рішення ухвалене 9 квітня («у сьогодішньому засіданні»).
Управляючий Міністерством праці Л. Михайлов повідомив, що телеграма міністра шляхів від 9 квітня із забороною з'їзду залізничників південно-західних залізниць складена без порозуміння і згоди міністра праці; пояснення дадуть міністри шляхів і праці разом.
телеграма міністра шляхів від 9 квітня про заборону з'їзду залізничників південно-західних залізниць складена без порозуміння
Читано з зображення. Дата телеграми — 9 квітня; повідомлення поміщене 14 квітня.
Увечері 9 квітня 1918 р. на станції Ромодан загін українських солдатів з отаманом перевіряв у пасажирів документи; у двох 65-річних дідів-євреїв паспорти виявилися простроченими, отаман кричав: «Жиды, знаем вас, всыпем вам по 30 розог, тогда будете знать, как ехать со старыми документами». Конторера, який протестував, побили нагайкою; допомогу надав німецький фельдшер у санітарному вагоні. Свідки — член Центральної Ради Приходько й військово-судовий слідчий 4-ї армії В. Протопопов.
«Жиды, знаем вас, всыпем вам по 30 розог, тогда будете знать, как $хать со старыми документами»
Перевірка паспортів пасажирів на залізниці навесні 1918.
Рада народних міністрів затвердила статут державного хлібного бюро (закупівля хлібних припасів, заготівля борошна й круп; його завдання — організація продовольчої справи та товарообміну з Центральними державами); у великих містах бюро відкриватиме контори; організаційні збори запланували на 9 квітня, куди запрошують усіх зацікавлених.
9 квітня відбудуться організаційні збори, на які запрошується всіх зацікавлених осіб. Міністерство шляхів допомагатиме приїзду членів з'їзду.
Статут вносився на затвердження Центральної Ради.
Наказ №47 від 9 квітня 1918 р.: вивіз за кордон УНР клоччя, вовни, олії, мішків і коней без згоди відповідних урядових установ безумовно заборонено; комісарам Міністерства торгу й промисловості наказано пильно стежити за виконанням. Підписали: голова Ради міністрів В. Голубович, міністр торгу й промисловості Чолівський (?), директор митно-тарифного департаменту М. Добриловський.
Вивіз за кордон Української Народньої Республіки клоччя, вовни, олії, мішків та коней без згоди відповідних урядових інстітуцій безумовно забороняється.
Прізвище міністра торгу в OCR: «Чолівський».
Київський губерніяльний комісар скликав нараду представників відомств та істориків-архівістів у справі архівів ліквідованих установ: архіви установ відомства внутрішніх справ перевозити до губерніяльних міст, а потім до трьох центральних архівів — у Києві, Харкові й Одесі; обговорювали й заснування в Києві Національного українського архіву.
три таких архива — у Києві, Харькові, та Одесі
Читано з зображення. Стаття М. Біляшевського «Справа наших архивів».
Оголошення про звільнені помешкання: усі помешкання, зайняті за війну військовими частинами й установами, а також шпиталі Союзу міст, Земського союзу та Червоного Хреста, не можуть бути самовільно зайняті; звільняти від постою й давати дозвіл на заняття може лише комендант міста Києва; відповідальні особи мали подати відомості до комендантського управління.
Увільняти від постою та давати розрішення на заняття вищезазначеніх помешкань може тільки Комендант м. Києва.
Читано з зображення. Відомості мали бути подані «в 1 квітня с. р.», тобто строк уже минув.
Міністерство судових справ повідомило, що надісланий до газет «закон про місцеві суди» насправді є лише законопроєктом, який міністерство просило Центральну Раду повернути, не ставлячи на обговорення.
закон про місцеві суди ... є властиво не закон, а законопроект
Оголошення: загублено документи, фотокартку та фронтове проїзне посвідчення на ім'я Е. К. Кузіної (?).
Згублені документи фотограф. картка фронтове проїздове посвідчення на імя Е. К. Кузиної.
Прізвище в OCR може бути спотворене.
Рада народних міністрів затвердила умови обміну полоненими з Австро-Угорщиною.
Радою Народніх Міністрів затверджені умови обміну полонених з Австро-Угорщиною.
Дата номера газети; текст частково перемішаний OCR.
Міністерство праці УНР приступило до розробки закону про промислові суди (паритетні суди з обраних робітниками й працедавцями суддів для розгляду індивідуальних трудових спорів); у статті наводяться приклади Франції, Німеччини, Бельгії.
Міністерство праці приступило до випрацювання закона про промислові суди.
Дата початку роботи не вказана; стаття І. Френкеля.
До Центральної Ради подано проект статуту Народного міністерства постачання і торгу; міністерство має складатися з департаментів (цукровий, загальногосподарських матеріалів, мануфактурний, шкіряний, митний тощо) та мати цукрову монополію.
проект статуту на-
Реорганізація харчової справи; перелік департаментів неповний через OCR.
На нараді архівістів, скликаній київським губернським комісаром, запропоновано створити три центральні архіви — у Києві, Харкові й Одесі, а в Києві — Національний український архів; архіви установ внутрішніх справ та судів мають перевезти до губернських міст.
Національного українського архаву
Дата наради — «на ціх днях»; цитата виправлена з OCR «архаву».
Оголошення: загублено пашпорт на ім'я Казіміра Денисовича Призвенка; адреса: Жилянська, 60, пом. 25.
Згублений пашпорт
Читано з зображення. Ім'я й прізвище читаються нечітко.
Мала Рада 9 квітня ухвалила закон про безплатне одержання бібліотекою Центральної Ради книжок з-за кордону; при цьому прийнято формулу переходу М. Себекова з побажанням, щоб міністерство розробило закон про скасування всякої книжки.
принято було законопроект про безплатне одержання з-за кордону книжок бібліотекою Центральної Ради
Читано з зображення. Остання частина формули нерозбірлива (в друку «скасування всякої книжки»).
Мала Рада 9 квітня ухвалила закон про скасування крайніх меж доходів і капіталів, що їх можна страхувати в державних ощадних касах, і побажання, щоб міністерство внесло законопроєкт про колективне страхування.
про скасування крайніх пори доходів і капіталів, які можуть бути застраховані в державних ощадних касах
Читано з зображення. Слово «меж» відновлено з «пори» (так надруковано) за змістом.
Розпорядження Міністерства освіти від 9 квітня 1918 р. № 2: затверджено перетворення Ананьївської школи ремісничих учнів і Бердичівської школи ремісничих учнів на вищі ремісничі школи (училища) з 1 липня 1917 р.
Затверджується перетворення бердичівської школи ремісничих учнів у бердичівську ремісничу вищу школу (училище) з 1 липня 1917 року.
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; назва «ананівська» в OCR спотворена.
Циркуляр Міністерства земельних справ № 24 від 9 квітня 1918 р. роз'яснював розмежування компетенції міського самоврядування й земельних комітетів: міські управи розпоряджаються лише землями «міського користування» (землями міста як юридичної особи), а розмір садиб колишньої приватної власності в містах визначають міські органи, усе понад норму та міську поземельну ренту передають у розпорядження повітового земельного комітету.
Обіжник Міністр. Зем. справ Nº 24 від 9 квітня 1918 р.
Подано за викладом у статті Л. Новського; дата циркуляра 9 квітня, у газеті — 25 квітня.
Усі помешкання, зайняті за минулого часу військовими частинами й установами (шпиталі Союзу міст, Червоного Хреста тощо), не можна самовільно займати; звільняти від постою та дозволяти заняття може лише комендант м. Києва. Відповідальні особи мають подати коменданту відомості про назву й адресу помешкання та кому його передано.
Всі ці помешкання нікім не можуть бути самовільно заняті.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Дорадчий комітет при міністерстві постачання і торгу з цукрових справ складатимуть: товариш міністра (голова), директор цукрового департаменту, троє представників цукроварів, один від рафінерів, троє від Центрального комітету Всеукраїнської професійної спілки працюючих у цукровій промисловості.
Голова Дорадчого, Понітету
Передовиця «Чергове завдання» (початок на останній плитці) та стаття Петра Чулого згадували наказ атамана Гонтянського вільного козацтва підполковника Динникова про здачу зброї, в якому за невиконання загрожували розстрілами; автор кваліфікував такі накази як звернення до народу «з погрозою розстрілів», а не «з словом поради».
Наказ Атамана Гонтянського вільного козацтва підполковника Диннікова про здачу зброї
Читано з зображення. Місце й дата наказу не вказані; прізвище підполковника читається нечітко (Диннікова/Динникова). Текст про наказ — у статті Петра Чулого.
Мало бути подано на розгляд Центральної Ради проект статуту народного міністерства постачання й торгу, що мав скасувати міністерство харчових справ; у складі нового міністерства планували департаменти — збіжжя, цукровий, загально-господарських матеріалів, приватно-господарських потреб, митовий, кооперації та інші.
проект статуту народнього міністерства постачання і торгу
Читано з зображення. Текст «В Міністерствах» частково перетинається між колонками.
При художньо-промисловому відділі Міністерства народної освіти ухвалено передати кустарні підприємства «Всеросійського земського союзу» до міністерства; майно передати художній промисловій школі в Києві, яку ухвалили відкрити; ліквідаційна комісія мала виплатити 10 000 карбованців.
Все майно постановлено передати художній промисловій школі в Києві
Читано з зображення. Точне призначення виплати 10 000 крб. читається нечітко.
Військове міністерство УНР, за згодою Міністерств судових і внутрішніх справ, оголосило Інструкцію військовому революційному судові: суд створює губернський комендант на всій території своєї влади у випадках убивства, підпалу, згвалтування, грабіжництва й розбою; суд має зібратися й розпочати розгляд не пізніше ніж через 10 днів після злочину при управлінні найближчого повітового коменданта.
Військовий Революційний суд улаштовується в випадках убивства, підпалу, згвалтування, грабіжництва і розбою владою Губернського Коменданта на всьому обсягові території
Читано з OCR-тексту. Дата інструкції в OCR не читається — подано дату номера. Слово «убивства» в оригіналі спотворене («убиветва»).
За інструкцією до складу військового революційного суду входять двоє представників місцевих громадських організацій, двоє старшин і один козак, призначені губернським комендантом, та діловод-юрист; головує старший із військових старшин; допускаються оборонець за вибором підсудного або призначенням коменданта, обвинувач і приватний обвинувач.
В склад суду входять 2 предетавники від місцевих громадських організацій, 2 старшин і один козак, — всі три по призначенню Губернського Коменданта
Читано з OCR-тексту. Для суду збираються три представники від організацій, три старшини й два козаки (зайві члени — запасні) — за приміткою до п. 4.
Військовому революційному суду підлягають усі військові й цивільні громадяни Української Народньої Республіки та всі мешканці у випадках названих злочинів; справу розпочинає лише пропозиція губернського коменданта; дізнання має бути закінчене за 8 діб після ліквідації злочину, а підсудного обов'язково саджають під арешт.
Військовому Революційному судові підлягають всі військові і цівільні громадяне Української Народньої Республіки в випадках вчинених ними перелічених у 1-му пункті злочинів.
Читано з OCR-тексту. Строк дізнання в OCR («8 доби») прийнято як 8 діб.
Присуд військового революційного суду не можна оскаржувати ні апеляцією, ні касацією; він набуває сили негайно після оголошення в залі й виконується повітовим комендантом протягом однієї доби; суд до кваліфікації злочину й призначення кари тимчасово керується російськими карними статутами, військовими й загальними, але не застосовуючи кари смерті.
Присуд суду не може бути оскаржений з приводу як апеляції так і касації.
Читано з OCR-тексту. Слова про заборону кари смерті («але не приміняючи кари на смерть») читаються в OCR досить чітко; пункти 104, 122, 123.
Інформаційне бюро Міністерства внутрішніх справ оголосило: у зносинах із краєвим комісаріатом Холмщини й Підляшшя, що має осідок у Бресті, крім української адреси треба виразно писати німецьку — «Ukrainisches Landeskomissariat beim Oberbefehlshaber Ost»; на території комісаріату поки що працює не українська адміністрація.
необхідно крім української адреси писати виразно слідуючу німецьку: „krainisches Landeskomissariat beim Oberbefehlshaber Ost".
Читано з OCR-тексту. Остання фраза про адміністрацію обірвана («працює не українська а ...»); перше слово німецької адреси в OCR обірване.
За інструкцією Військовому революційному суду дізнання проводять особи, призначені губернським чи повітовим комендантом (за можливості юристи): його не можуть вести потерпілий, підлеглий обвинуваченого та їхні родичі; відповіді свідків записують окремо в головних рисах і читають свідкові; хто веде дізнання, має право робити труси й забирати речі, що стосуються справи.
Доходження не можуть робити: а) той, хто потерпів од злочину, б) підлягаючий тій особі, проти котрої виникло обвинувачення, в) його кревні, свояки
Читано з OCR-тексту. Дата інструкції в OCR не читається — наведено дату номера.
Свідки, знавці й перекладачі в Військовому революційному суді дають показання без присяги, але обіцяють говорити правду; не допускаються до свідчення божевільні, священики щодо сповіді та присяжні повірені щодо визнання клієнтів, а дружина, кровні родичі й брати та сестри підсудного можуть відмовитися від свідчення.
Не допускається до посвідчення: 1) божевільних і дурноватих, 2) попів — в відношенню до признання, зробленого їм на сповіді, і 3) присяжних повірених
Читано з OCR-тексту. Текст пунктів 67–71 частково зіпсований.
Для труса помешкання за інструкцією революційного суду запрошують господаря, його дружину чи родичів або мешканців, сторони можуть бути присутні, а в разі огляду жінок їх без її згоди ніхто не може бути присутнім; в особи, у якої щось забрано, суд видає розписку, а всі правомірні вимоги суду має безперечно виконувати військова влада.
До вчинення трусу, або зібрання потрібних речей запрошується господар помешкання, або цілого будинку, а при його відсутности його жінка, або хтось з його родичів, або инших мешканців.
Читано з OCR-тексту.
Після виступів сторін судді виходять у окрему кімнату на нараду; суд вирішує питання винності за внутрішнім переконанням на підставі виявленого на засіданні, присуд складається більшістю голосів, суддям наказано берегти таємницю наради, а присуд оголошується в присутності підсудного стоячи; виправданий більше не може бути притягнений до суду за цей злочин.
Суд вирішує питання: підсудний, чи ні, по своєму внутрішньому переконанню, при чому руководиться тілько тим, що виявилось на засіданні
Читано з OCR-тексту. Пункти 101–108 інструкції, частково зіпсований текст.
Закон Центральної Ради від 9 квітня 1918 року про торфопромисловість: усі торфові болота України, придатні до промислової розробки торфу, є державним майном і перебувають у віданні Народнього Міністерства Торгу і Промисловости; урядові й громадські інституції та громадяни мають право вільно провадити розвідку торфу, а розробка й заготівля — з дозволу й під контролем цього міністерства.
Усі торфяні болота на Україні, здатні до промислової розробки торфу для палива и інших потреб, складають державне майно
Читано з OCR-тексту. Закон надруковано в 1-й колонці; фрагменти змішані з іншими постановами.
Закон про торфопромисловість: правила розробки й заготівлі торфу та контроль видає Народнє Міністерство Торгу і Промисловости; розрахунки між державою, підприємцями, громадами й громадянами, що користуються торфовищами для паші й сінокосів, належать цьому ж міністерству за згодою Міністерства Земельних Справ.
Полагодження взаємовідносин між державою, підприємцями та громадами і окремими громадянами
Читано з OCR-тексту.
Обіжник Міністерства Внутрішніх Справ від 9 квітня 1918 року № 506/640: Бібліотечно-Архівний відділ Міністерства Народньої Освіти звернувся до Міністерства Внутрішніх Справ із проханням, щоб адміністративні інституції, які припиняють діяльність або ліквідуються, передавали свої архіви до Українського Центрального Архіву.
Бібліотечно-Архівний Відділ при Міністерстві Народньої Освіти звернувся до Міністра Внутрішніх Справ
Читано з OCR-тексту. Текст обіжника розірваний між колонками.
Міністерство земельних справ 9 квітня 1918 р. (№ 24) роз'яснило розмежування компетенції між земельними комітетами й міським самоврядуванням: міське самоврядування розпоряджається лише землями міського користування, а земельні комітети за ст. 22 мають визначити площу садиб, яку можна залишити колишнім власникам.
розмежування компетенції
Читано з OCR-тексту. Текст двох колонок перемішаний.
Міністерство земельних справ 9 квітня 1918 р. (№ 225) наказало сільськогосподарським школам України діяти на основі чинних статутів, відповідати національно-державному становищу: усі вчителі, що знають українську мову, мають негайно почати викладати нею, години російської мови, географії й історії з нового навчального року призначити на українську мову, географію й історію; школи мають подати звіт про руйнування за час з 1 липня 1917 р. до 1 квітня 1918 р.
Всі учителі мусять мати на увазі, що наближається час, коли навчання
Читано з OCR-тексту. Вчителів попереджено, що «наближається час», коли навчання не державною мовою в школах, які отримують державну допомогу, може бути заборонено.
Наказ народного міністра харчових справ М. Ковалевського від 9 квітня 1918 р. № 54: усі матеріали для наказів по міністерству (зміни в складі й штатах, призначення, відпустки, відрядження, розпорядження принципового змісту) подавати в готовій редакції до Адміністративно-персонального відділу Загальної канцелярії, де складатиметься єдиний щоденний наказ; бухгалтерія виплачує жалування лише за зареєстрованими наказами.
Накацую всім Допартаментам і відді
Читано з OCR-тексту.
Наказом Міністерства харчових справ від 9 квітня 1918 р. № 54 представниками співробітників у змішану комісію з розгляду питань персонального складу (за наказом № 38) вступили Р. П. Трофименко, Б. О. Мартинович і М. П. Годованець (кандидати — Суліч, Ковтуненко); кур'єра Василя Барського звільнено з 10 квітня.
Представниками від співробітників
Читано з OCR-тексту.
Наказ Державного контролю від 9 квітня 1918 р. № 73–74: Русецького затверджено контролером V класу з 1 серпня 1917 р.; Гаврилова — контролером V класу при начальнику інженерів VII армії з 5 жовтня 1917 р.; з польового контролю виключаються з прикомандируванням до довоєнних посад Голкін, Покровський і Деві (т. в. о. державного контролера Симонов).
Т. в. об. Державного Контрольора
Читано з OCR-тексту.
Наказ Народнього міністра шляхів Соковича від 9 квітня 1918 р. № 21: згідно з наказом військового міністерства від 9 лютого 1918 р. № 18 інституція військових комісарів скасована, але в деяких місцях вони досі існують і видають розпорядження; наказано вжити заходів, щоб розпорядження військових комісарів як незаконних представників уряду не виконувалися.
Наказом Військового Міністерства від 9/2-1918 року Nº 18 § 3 інституція Військових Комісарів скасована
Читано з OCR-тексту; підпис Соковича в колонці стоїть під наказом про скасування інституції військових комісарів (а не під обіжником Лісового департаменту, що йде поруч).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Комісія ліквідації та Міністерство земельних справ: відділ трудової допомоги вирішив припинити видання, на яке асигновано 7 000 крб, а кошти повернути на виплату робітникам; кошти від продажу кустарних виробів у магазинах підуть на виплату 10 000 крб.
10,000 карбованців
Уривок про відділ трудової допомоги й кустарні вироби дуже зіпсований.
Ташлицька волость просить Раду Народних Міністрів дати роз'яснення до пунктів 9, 10 і 23 тимчасового земельного закону, які «досить не зрозумілі».
закову досить не зровумілі
Дата не вказана; OCR зіпсований.
Нарада архівістів вважає, що матеріали з історії України, вивезені до архівів Москви й Петербурга, слід повернути, а військове відомство УНР уже працює над організацією власних архівів.
матеріяли, що мають видатну
Дата наради — «на ціх днях».
Міністерство земельних справ просить учителів сільськогосподарських шкіл, агрономів і фахівців надсилати рукописи підручників для нижчих і середніх сільськогосподарських шкіл до Видавничого відділу міністерства; для осені 1918 року можна розпочинати науку українською або іншою мовою за попереднім узгодженням.
Міністерство Земельних Справ, Видавничий
Оголошення пошкоджене OCR; номер приміщення нечіткий.
Перший департамент Народного міністерства постачання і торгу відає продуктами землеробства й скотарства, городництвом і садівництвом, засівом, насінням, хлібом і фуражем, м'ясом, салом, рибою, птицею, елеваторами й тарою, жирами та яйцями, а також транспортом і закордонним вивозом.
Пертий департамонт
Проект статуту міністерства; перелік зіпсований OCR.
Сьомий департамент міністерства постачання і торгу мав регулювати торговельне представництво за кордоном, статистику зовнішнього торгу, торговельні доми (палати) й консулярну частину; при міністерстві мали створити Всеукраїнські центральні комітети (цукровий, металевий, хімічний, мануфактурний, технічний).
Сьомий департамент
Читається частково.
Народний міністр судових справ Ткаченко 9 квітня 1918 р. (№ 837) нагадав прокураторам і судовим слідчим закон Центральної Ради від 5 березня: особи, які ведуть ворожу агітацію проти Української держави та її уряду, мають притягатися до суду й каратися каторгою або ув'язненням у фортеці; арештованих слід негайно допитувати.
осіби, які ведуть ворожу агітацію суп-
Читано з OCR-тексту. Колонка дуже перемішана; вказівка на закон від 5 березня і постанови Тимчасового уряду від 4 серпня та 6 липня 1917 р. читається, вид покарання частково.
Фракція УСДРП внесла в Малій Раді інтерпеляцію про Старокиївську дільницю: заарештованих за доносами тримали по три тижні без обвинувачення в сирому підвалі, де в приміщенні на 50 осіб сиділо 200–300, разом політичні (більшовицькі повстанці, що билися в Києві) та карні злочинці, без прогулянок; інтерпеляцію прийнято одноголосно.
В помешканню, призначеному для 50 чоловік, їх міститься по 200-300. Умови надзвичайно антисанітарні.
За наказом №29 незареєстровані автомобілі й мотоцикли (крім австро-німецького командування) столична міліція мала затримувати й під вартою відправляти на Олександрівську, 3; домові комітети чи домовласники мали протягом трьох днів повідомити про склади бензину, тавоту, мастил, карбіду й автодеталей; за порушення — конфіскація, арешт до трьох місяців або штраф до трьох тисяч карбованців. Підписали губернський комендант Вронський і начальник штабу Дідушок.
Винні в невиконанню пунктів 6 і 13-го цього наказу, крім конфіскації машин і авто-майна, підлягають арешту до трьох місяців, або грошовій карі до трьох тисяч карбованців.
У Старокиївській дільниці, за заявою укр. соціал-демократа Скнаря в Малій Раді 9 квітня, по три тижні без обвинувачення тримали ув'язнених — повстанців-більшовиків, що билися в Києві, політичних разом із карними; у приміщенні на 50 осіб сиділо 200–300 людей, у вогкому льоху, з парашами, в антисанітарних умовах. Інтерпеляцію до міністрів судових і внутрішніх справ ухвалили одноголосно.
в Старокиївському участку держать арештованих в наслідок доносу по три тижні ... там, де може міститись саме більше 50 чоловік, міститься 200-300 чоловік, до того ще сидять у вохкому льоху
Мала Рада 9 квітня одноголосно прийняла інтерпеляцію до міністрів судових і внутрішніх справ щодо Старокиївської дільниці: за даними соціал-демократів, заарештованих тримають там по три тижні без обвинувачення, у вологих льохах, по 200–300 осіб у приміщенні на 50, разом із карними злочинцями, без прогулянок.
Держать їх у вохких льохах і в помешканню, призначеному для 50 чоловік, міститься по 200-300 заарештованих
Читано з зображення. Також внесено доручення анкетно-слідчій комісії розслідувати справи всіх заарештованих і переглянути в'язниці та арештні доми по всій Україні.
Столична міліція (начальник міліції міста Києва) міститься на Великій Житомирській, 4.
Столичної міліції-В. Житомирська, 4.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Комендант м. Києва приймає в будинку управління (Велика Володимирська, 45) щодня до 7 години вечора; довідки видають у правлінні коменданта від 12 до 2 години дня.
Комендант м, Киіва прийнае
Початок години прийому й години довідок читаються лише частково.
Наказом від 9 квітня 1918 р. № 48 народний міністр судових справ С. Шелухин призначив судового слідчого Київського окружного суду в найважливіших справах Миколу Родіоновича Квятницького старшим прокуратором Київського апеляційного суду з 9 квітня 1918 р.
Судовий Слідчий Київського Окружного Суду по важніщих справах Микола Родіо-
Читано з OCR-тексту.
У номері надруковано спогад «Пам'яті Володимира Шульгина» — про юнака з родини Шульгиних, загиблого під час більшовицького наступу взимку 1918 р.; автор пише, що його вбила «юрба п'ятих посіпак-червоногвардійців».
Памʼяти Володимира Шульгина. ... ніччя смерть мене так тяжко ... не вразила ... як смерть твоя, мій друже!
Автор у OCR неясний (можливо, М. Широцький стосується іншої статті).
Оголошення: лікар Сергій Коломійцев лікував сифіліс (препаратами «606», «914») і триппер на вул. Гоголівській, 2а; прийом з 11 до 1 і з 5 до 7 вечора.
Коломійцев Сергій ... сифіліс (606-914) ... тріппер. Гоголівська, 2а, Пр. 11-1 і 5-7 в.
Наказом по Міністерству Освіти від 9 квітня 1918 р. № 21 до канцелярії призначено службовців із платнею: канцелярист I ряду — 250 карб. на місяць, канцелярист III ряду — 200 карб., діловод — 450 карб., машиніст — 250 карб.; кур'єрів прийнято з березня 1918 року.
Зверев Григорій — діловодом, з платнею 450 карбованців місячно з 1-го березня 1918 року.
Таблиця призначень з OCR нечітка; суми взято лише ті, що чітко читаються. Дата події — за текстом; дата номера: 28 травня 1918.
Наказ № 55 від 9 квітня 1918 року народнього міністра харчових справ М. Ковалевського: головного юрисконсульта Миколу Ковалевського, помічника бухгалтера П. Онасенка, секретаря Краєвої Наради Миколу Колодуба, завідувача економічного відділу Григорія Стороженка й урядовця Івана Скоряка, що через війну з большевиками не могли вчасно повернутися до праці, залишено на старих посадах; Колодуба призначено діловодом транспортного відділу 1-го департаменту, а Стороженка за проханням звільнено з 1 квітня.
не мали змоги повернутись до праці, зачасно з огляду на війну з большевиками, залишаються на старих посадах
Читано з OCR-тексту. Прізвище Стороженка/Стороменка дано за варіантом «Стороженко».
Наказом від 9 квітня 1918 р. № 47 міністр судових справ С. Шелухин зарахував до складу співробітників Аврама Бермана діловодом-бухгальтером 2-го департаменту з 9 січня 1918 р.; наказами № 49–51 від 10 квітня зараховано заднім числом Пульхерію Пурик (урядовець 3-го розряду слідчої комісії з 4 по 20 січня 1918 р.), Іллю Мізерницького (діловод 2-го департаменту з 10 грудня 1917 р. до 1 квітня 1918 р.) і Віктора Ловасіва (з 18 грудня 1917 р.).
Аврама Бермана
Читано з OCR-тексту. Попередні накази, за якими їх було зараховано, «знищено» (за формулою наказів) — через події у Києві в січні–лютому.
Наказом від 9 квітня 1918 р. № 45 Міністерство торгу і промисловості призначило, зокрема, Сидора Повотянка касиром міністерства з 2 квітня, Леоніда Іваніцького помічником завідувача інформаційного бюро при Департаменті загальних справ з 8 квітня, інженера-технолога Івана Романкевича помічником діловода Гірничого департаменту з 3 квітня.
на посаду касіра при Міністеретві Торгу і
Читано з OCR-тексту.
Наказами Державного контролю від 9 квітня 1918 р. (№ 22, 73, 74) затверджено ревізорів Контрольного департаменту Євгена Добрянського й Леонтія Артюха (з 1 квітня 1918 р.) і виключено зі штату Польового контролю армії Південно-Західного фронту посадових осіб з прикомандируванням до попередніх посад; підписав т.в.о. державного контролера Симонов.
Т. в. об. Державного Контрольора
Читано з OCR-тексту.
Наказом від 6 квітня 1918 р. № 52 Міністерство харчових справ призначило Сергія Країнського відрядженим до Вінниці; наказом від 9 квітня № 56 лікаря Мечислава Вишневського призначено при міністерстві з 5 квітня 1918 р., завідувача Масляним відділом Івана Осадчого звільнено з 25 березня 1918 р., а урядовцеві II департаменту Федору Йосиповичу підвищено платню до 300 карб. на місяць.
Вішневський Мечислав
Читано з OCR-тексту.
Наказ Міністерства пошт і телеграфів від 9 квітня 1918 р. № 21: за Адміністративним департаментом призначено урядовців Київської поштової контори — Анфима Межирецького завідувачем відділу персонального складу з 8 березня, Всеволода Острожинського завідувачем юридичного відділу з 28 березня, Василя Тимошишина (з 6 березня) та Бориса Соколова (з 4 квітня) діловодами юридичного відділу, Василиска Діденка помічником діловода (з 25 березня); Олександра Ліозіна (Катеринославська контора) — завідувачем організаційного відділу з 1 березня; Романа Громницького — діловодом юридичного відділу з 1 квітня; Тимофія Максимчука — діловодом відділу персонального складу з 18 березня; Миколу Щемелина — урядовцем I ряду з 4 квітня.
призначаються: по Адміністративному Департаменті Народнього Міністерства Почт і Телеграфів п.-т. урядовці 1 ряду київської почтової контори: Межирецький Анфим завідуючим відділом персонального складу від 8 березня
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; прізвища місцями неточні.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Наказ Міністерства шляхів №56/30 від 9 квітня 1918: виконувача обов'язків навігаційного інспектора 4-ї дільниці Левицького призначено навігаційним інспектором київської округи водяних шляхів 2-го ряду з 1 січня 1918 (250 крб на місяць); технікові Прохорову доручено виконувати обов'язки інспектора; службовця, призначеного наказом від 2 січня, який не з'явився на посаду й причини не подав, звільнено з 9 квітня.
Виконуючий обовʼязки навігаційного інспектора 4 дільниці Левицький призначається ... київської Округи Водяних Шляхів ... 250 карб.
OCR сторінки сильно перемішаний (колонки злиті); прізвища й суми можуть бути неточні.
Наказ Міністерства Почт і Телеграфів № 19 від 9 квітня 1918 року: завідувачем підрахункового відділу Міністерства призначено Спиридона Навроцького; завідувачем подільськими й бесарабськими почтово-телеграфними установами на правах начальника округи — з 1 квітня.
Навроцький Спиридон призначається завідуючим подільськими й бесарабськими почтово-телеграфними установами на правах Начальника Округи
Читано з OCR-тексту. Текст на межі колонок, посада читається неповно.
Накази Міністерства Почт і Телеграфів № 20–22 від 9 квітня 1918 року: серед призначень — Олександр Горностаїв діловодом рахункового відділу (з 1 березня), Володимир Лисицький помічником діловода видавничого відділу, Леонід Бачинський урядовцем 1-го ряду марочного відділу (з 8 квітня), Петро Вішнівецький консультантом юридичного відділу з платнею 600 карбованців на місяць.
Призначається на посаду помічника юрисконсульта до Юридичного Відділу Петро Вішнівецький з 15 січня ц. р. з платнею 600 карбованців в місяць.
Читано з OCR-тексту. Посада й платня 600 крб читаються з колонки 2; призначення з 15 січня 1918 р. (ст. ст. чи н. ст. не вказано).
Наказ Міністерства Почт і Телеграфів від 9 квітня 1918 року № 21: по Почтовому департаменту призначено Павла Шила урядовцем 2-го ряду марочного відділу (з 15 січня), завідувачем юридичного відділу — Острожинського (з 26 березня), урядовцем марочного відділу — Володимира Дроздовського (з 8 квітня); завідувачем органного відділу — Олексія Лисогіна (з 1 березня); Дроздовський звільнений з посади в відділі перевозки почт по залізницях з 4 квітня.
Призначаються: по Почтовому департаменті Народнього Міністерства Почт і Телеграфів: Шило Павло урядовцем 2-го ряду марочного відділу від 15-го січня
Читано з OCR-тексту. Багато прізвищ не читається; тексти перемішано з наказами № 19–20 та № 22.
Оголошення: Уманське земство шукало інженера-електрика або електротехніка на посаду завідувача повітової телефонної мережі з платнею 225 карбованців на місяць, квартирними 50 карб. і додатковими на дорожнечу 125 карб.; заяви приймалися до 20 (7) квітня.
Платня 225 карбованців, кватирних 50 карбованців, додаткових на дорожнечу 125 карбованців.
Посада поза Києвом, але оголошення в київській газеті показує рівень платні.
9 квітня 1918 року Мала Рада ухвалила закон про підвищення платні членам Центральної Ради з 15 до 25 карбованців за кожне засідання.
принято було законопроект про підвищення платні членам Центральної Ради з 15-ти до 25-ти карб. за кожно засідання.
Раніше — 15 крб за засідання.
Для шукачів праці оголошення в «Боротьбі» коштує 1 крб за все оголошення.
Для шукаючих праці за все 1 карб.
Окреме число «Боротьби» на станціях залізниць коштувало 27 копійок.
На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу» на 1 місяць коштувала 6 карбованців.
На 1 місяць... 6 карб.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу» на 2 місяці коштувала 11 карбованців.
На 2 місяця... 11 карб.
Читано з зображення.
Передплата на «Боротьбу» на 3 місяці коштувала 16 карбованців.
на 3 місяці — 16 крб.
Читано з зображення.
Оголошення на першій сторінці «Боротьби» коштувало 2 карбованці за рядок петіту.
На 1 стор. . . . 2 карб.
Читано з зображення.
Оголошення на останній сторінці «Боротьби» коштувало 1 карбованець 20 копійок за рядок петіту.
На останній 1 карб. 20 коп. за рядок петіту.
Читано з зображення.
Для шукачів праці оголошення в «Боротьбі» коштувало 1 карбованець за все.
Для шукаючих праці за все 1 карб.
Читано з зображення.
Окреме число «Українських медичних вістей» коштувало 2 карб. 50 коп.; ціна за оповістки перед змістом і на останній сторінці — 1 карб. за рядок петіту.
Окреме число 2 карб. 50 коп.
Читано з зображення.
Оголошення: «Вістник Ради Народніх Міністрів» приймає урядові й приватні оголошення по 1 карбованцю 25 копійок за рядок петиту; адреса редакції — Київ, Хрещатик, 38.
Всякого роду оголошення, як урядові, так і приватні, приймаються платно за рядок петіту 1 руб. 25 коп.
Читано з OCR-тексту. Повтор тарифу з числа 16 (подано як ознаку сталого тарифу).
Ціна окремого числа «Боротьби» в Києві — 25 коп.
окремого числа в Київі 25 к.
На станціях залізниць окреме число «Боротьби» коштує 27 коп.
на станціях залівниць 27 к.
Передплата «Боротьби» на 1 місяць — 6 крб.
місяць- 6 крб.
Передплата «Боротьби» на 2 місяці — 11 крб.
на 2 місяці-11 крб.
Окреме число «Боротьби» коштувало в Києві 25 копійок.
Ціна 25 коп. — На станціях залізниць 27 коп.
Читано з зображення.
Зміна адреси передплатника «Боротьби» коштувала 50 копійок.
ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.
Читано з зображення.
Ціна окремого номера «Нової Ради» в Києві становила 25 коп.; у провінції та на вокзалах — також близько 25 коп.
Ціна окремого № у Київі 25 к. В провінції і на вокзалах 25 К.
Ціни в шапці частково зіпсовані OCR.
Оголошення в «Новій Раді» на I сторінці коштували 2 карб. 25 коп. за рядок нонпарелі.
На І сторінці: 2 карб. 25 коп.
Ціна для IV сторінки в OCR нерозбірлива.
Для тих, хто шукає праці, оголошення в «Новій Раді» обсягом не більше 3 рядків коштувало 1 руб. 20 коп.; контора приймала оголошення з 10-ї ранку.
Особам, що шукають праці за оголошення не більше як з 3 рядки ... 1 руб. 20 коп.
Години роботи контори в OCR («від 10--8») неясні.
За статтею «Тверезість», самогонники скуповували хліб по 20–50 руб. за пуд, на селах бували по сотні й більше самогонних «заводів».
купують хліб самогонщики по 20 і 50 р. за пуд
Загальноукраїнські дані, не київська ринкова ціна.
Оголошення в «Боротьбі»: на першій сторінці 2 крб за рядок петиту, на останній — 1 крб 20 коп.
На 1 стор. На останній 1 карб. 20 коп.
Тарифи надруковано стовпчиком: 2 крб на 1 стор., 1 крб 20 коп. на останній.
Оголошення в «Боротьбі»: на останній сторінці 1 крб 20 коп. за рядок петиту.
На останній 1 карб. 20 коп.
Оголошення: журнал «Українське пасічництво» (шостий рік видання, двічі на місяць, до 24 сторінок з малюнками): передплата на рік — 6 крб 50 коп., на півроку — 3 крб 50 коп.; окреме число — 40 коп.; безкоштовні додатки (щоденник пасічника, ілюстрований календар) лише тим, хто одразу вносить річну плату. Адреса: Київ, Стрілецька, 2.
ПЕРЕДПЛАТНА ЦІНА: на рік 6 карб. 50 коп., на 1/2 року 3 к. 50 к. з пересилкою. Окреме № коштує 40 коп.
У №242 та цьому числі OCR ціни розходиться («9 карб. 60 коп.» у 242); тут «6 карб. 50 коп.» читається краще. Накладним платежем на 50 коп. дорожче.
Окреме число журналу «Українське пасічництво» коштує 40 коп.
Окреме № коштує 40 коп.
Передплата «Боротьби» на 3 місяці — 16 крб.
на в місяці- 16 крб.
В OCR «на в місяці», ймовірно «на 3 місяці».
Зміна адреси передплатника «Боротьби» коштує 50 коп.
ЗМІНА АДРЕСИ БО коп.
OCR «БО коп.», ймовірно «50 коп.».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Передплата на «Нову Раду» на 1918 р. становила 6, 12 і 18 руб. залежно від терміну (ймовірно 3, 6 і 12 місяців).
передплата на 1918 рік. 3 міс. 6 міс. ... 6 р. 12 Р. 18 Р.
Терміни передплати в OCR зіпсовані; відповідність сум і термінів припущена.
Оголошення: потрібно 10–15 досвідчених агрономів, фахівців цукрової промисловости; прохання надсилати до Міністерства продовольчих справ, цукровий департамент; знання української мови обов'язкове.
Оголошення: Міністерство продовольчих справ (цукровий департамент) шукало 10–15 досвідчених агрономів — фахівців цукрової промисловості з обов'язковим знанням української мови.
Потрібно 10-15 досвідчених агрономів фаховців цукрової промисловости. ... Знання української мови обовязкове.
Оголошення: потрібно 10–15 досвідчених фахівців цукрової промисловості, агрономів і спеціалістів; звертатися до Міністерства продовольчих справ, цукровий департамент.
Потрібно 10-15 досвідчених
Потрібно 10-15 досвідчених агрономів
Читано з зображення. Оголошення № 1—94—1.
Оголошення: до правління інтендантського речового складу (Печерськ, цитадель, №15, за Лаврою) терміново потрібен писар — хлопець або дівчина — з обов'язковим знанням української й німецької мов і рекомендаціями; звертатися з 10 до 5 години.
Негайно потрібен писар (хлопець або дівчина). Обовязкове знання української і німецької мови. ... Київ, печерськ цитадель № 15 за Лаврою
Департамент адміністраційно-політичний Міністерства внутрішніх справ повідомляє, що вільних посад у департаменті немає.
Департамент Адміністраційно-Політичний Міністерства Внутрішніх Справ повідомляє заінтересованих, що в Департаменті вільних посад немає.
Комендант міста Києва приймає в будинку управління (Велика Володимирська, 45) від 5 до 7 години вечора; довідки видають у правлінні коменданта від 12½ до 2 години дня.
Комендант м. Києва приймає в будинку управління (В.-Володимирська, 45) від 5 до 7 години вечіра.
Читано з зображення.
Оголошення: Організаційній комісії при У. Ц. Р. і Селянській Спілці потрібні досвідчені інструктори-організатори на посади повітових і губерніяльних; звертатись на Підвальну, 3, від 12 до 2.
Організаційній комісії при У. Ц. Р. і Селянській Спілці потрібні досвідчені інструктори-організатори
Читано з зображення. Адреса «Підвальна, 3» — Всеукраїнська Селянська Спілка (Велика Підвальна).
Міністр народної освіти приймає по понеділках, середах і п'ятницях від 12 до 1; товариші міністра по вівторках, четвергах і суботах від 12 до 1.
Міністр народньої освіти приймає по понеділкам, середам та пятницям від 12 до 1 години.
Читано з зображення.
Генеральний штаб приймає щодня, крім свят, від 10 до 12; начальник Генерального штабу — по понеділках, середах і п'ятницях від 12 до 1; військовий міністр Жуковський приймає по понеділках, середах і п'ятницях від 12 до 2.
Військовий міністр Жуковський приймає по понеділкам, середам і п'ятницям
Читано з зображення. Деякі години в плитці читаються нечітко.
Прийом у Міністерстві внутрішніх справ: міністр М. Ткаченко приймає урядовців від 12 до 1, громадян від 1 до 2; товариші міністра Абрамович, Карпинський (Банківська, 4) і Красковський (Лютеранська, 32); відділ столичної міліції — В. Житомирська, 3.
Народний міністр М. Ткаченко. Прийом окрім свят.
Читано з зображення.
Народне Міністерство судових справ містилося на Думській площі, 3, у готелі «Россія» (тел. 61-28): міністр приймає від 11 до 12, кімната № 1.
міститься на Думській Площі, № 3, Готель „Россія"
Читано з зображення.
Оголошення: українець із закордону з вищою освітою шукає місця діловода чи вчителя на провінції; зголошення до контори «Боротьби».
Українець закордонний з вищою освітою
Читано з зображення. Оголошення № 1—90—9.
Міністерство пошти й телеграфу (Гімназіальний пров., 5): народний міністр Сидоренко приймає щодня, крім свят, від 1 до 2; товариші міністра Шиманович і Штефан — від 12 до 2.
Народній міністр пошти і телеграфу Сидоренко приймає щоденно крім свят від 1 до 2 годин дня.
Читано з зображення.
Міністерство харчових справ у будинку 2-ої гімназії (Бібіковський бульвар, 18, тел. 5-04): міністр приймає приватних осіб по понеділках, середах, п'ятницях від 11 до 12; управляючий Д. В. Колюх щодня, крім понеділка й п'ятниці; директор департаменту постачання О. Д. Петров приймає представників харчових органів щодня від 9 до 3.
Міністерство харчових справ.
Читано з зображення.
Прийом у Міністерстві внутрішніх справ: товариш міністра О. Карпинський приймає на Банківській, 4 (тел. 50-96); товариш міністра І. Красковський — на Лютеранській, 32 (тел. 55-47) у справах місцевого самоврядування, біженців і страхування; відділ самоуправління — Лютеранська, 2 (тел. 57-88); Господарський відділ — Софіївська, 16 (тел. 58-52).
Товар. народн. міністра О. Н. Карпинський, Банківська, 4, тел. 50-96.
Читано з зображення. Телефони подані за друком.
Міністерство торгу й промисловости: директор департаменту загальних справ Корольков приймає від 10 до 12, гірничого — Паршин від 12 до 1, фабрично-заводського — Свирський від 10 до 11, внутрішнього торгу — Вулгак від 10 до 12, зовнішнього торгу — Королів від 12 до 1.
Директор департаменту внутрішнього торгу п. Вулгак М. І. від 10—12 год.
Читано з зображення. Адреса міністерства за довідником: Столипінська, 55-б, тел. 32-34.
Міністр народної освіти приймав відвідувачів щопонеділка, щосереди й щоп'ятниці з 12 до 1 години, а товариш міністра — щовівторка, щочетверга й щосуботи з 12 до 1 години.
приймає кожного понеділка, середи та пʼятниці від 12 до 1 години
Оголошення: інтендантський речовий склад на Печерську шукав писарів-переписувачів на машинці (хлопців або дівчат) з обов'язковим знанням української мови й правопису, бажано з канцелярським стажем; приходити щодня з 10 до 3, крім свят.
Підшукують писарів ві на машині (хлопців або дівчат) в інтенданський річевий склад ... Обовязкове знання української мови та орфографії.
Оголошення: терміново потрібен свідомий (український) секретар мирового судді під Києвом; писати на Велику Васильківську, 85-5, Осетрову.
Негайно потреба свідомого секретаря миров. судді (коло Київа) лист. Вел. Васильківська 85-5. Осетрову.
Оголошення: шукали вчителя чи вчительку, щоб підготувати дівчинку до 4-го класу гімназії; адреса — Львівська, 31-10.
Учитель (ка) ... підгот. дівч. в 4-ту ... гімн. Львівська № 31-10.
Оголошення: садівник Крупський з Куренівки (Церковний пров., 10) брався за всякі садові роботи — обрізання й посадку дерев, троянд, пересадку квітів — і давав поради.
САДОВНИК приймає всякі садові роб. обріз. посад. дер. роз. перес. квіт. даю пораду. Куринівка Церковн. пер. 10 Крупський.
Оголошення: пропонувався переклад офіційних паперів з російської мови (на українську); замовлення надсилати до контори «Нової Ради».
Перекладаю з російської мови офиціяльні папери ... Надсилати в контору „Нової Ради"
Сатирична замітка в «Робітничій газеті» описує дворовий київський побут: татарин-старцьовщик гукає на все подвір'я «Старі вещі покупаю!».
Татарин прохлятий репетує на ціле подвір'я: «Старі вещі покупаю!»
Фейлетон «С. С.»; епізод — жанрова сценка.
Оголошення: Організаційна комісія Української Центральної Ради та Селянської спілки потребує людей на посади повітових, губернських інструкторів і їхніх помічників. Звертатись: Підвальна, 3, з 12 до 2.
Організаційній комісії Укр. Ц. Р. і Селянській Спілці потрібні ... посади повітових, губерніяльних і їх помішників. Звертатись Підвальна 3, від 12-2.
Перші слова оголошення пошкоджені.
Оголошення: до канцелярії Української Центральної Ради потрібні правні стенографи; зголошуватися щодня з 10 години в канцелярії Центральної Ради.
До Канцелярії Центральної Ради потрібні правні стенографи. Зголошуватися негайно від 10 години
Слово «правні» (ймовірно «юридичні/парламентські») та година закінчення в OCR спотворені.
Міністерство торгу й промисловости: народний міністр Чопівський приймає щодня, крім свят, від 12 до 1; директор таможенно-тарифного департаменту Добриловський — від 12 до 2 у будинку міністерства (Столипінська, 55).
Директор таможенно-тарифного департаменту п. Добриловський М. М. від 12—2 год
Читано з зображення. Рядки на межі колонок частково обрізані.
Комісія з упорядкування курсів української мови повідомила Київській учительській спілці, що таких курсів розплодилося дуже багато і помітна навіть спекуляція; спілка обрала комісію для вироблення програми й відкриття власних курсів, щоб дати вчителям заробіток, а до Генеральної шкільної ради делегувала Семенька та Іванченка.
зараз расплодилось дуже багато курсів і помічається навіть на сьому спекуляція.
Дата номера газети.
На нараді Київської губернської Народної Ради 9 квітня доповідач від Київського повіту назвав становище сумним: селяни самі ділять землю й нищать маєтки, насіння для засіву частково перегнали на самогон, частково вивезли, а селами поширюються чутки про реквізицію хліба й коней.
Населення ділить землю, знищує маєтки, В повіті нема насіння для обсіяння полів: частина його перегнана на „самогонку", а частина вивезена.
Текст колонки дуже перемішаний OCR; зміст відновлено за контекстом.
За московською пресою, «Боротьба» писала про голод у Великоросії: у Вологодській губернії вже видавали по 8 фунтів хліба на місяць, у Петроградській — лише 1 фунт, а в Псковській і Олонецькій «справжній голод» і люди вмирали голодною смертю; у містах «краще, але певно не дуже».
Есть місця де вже дають 8 фунтів хліба на місяць (Вологодська губ)
Читано з зображення. Дата номера; не про Київ, але стосується огляду преси «Боротьби». Фунт — одиниця ваги.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: до контори центральної експедиції української преси потрібні розносники, посильні й газетярі-українці; звертатися на Хрещатик, 39(?), з 10 години та з 4 до 6.
Потрібні рознощики, посильні, газетчики українці у контору центральної експедиції ... Хрещатик 39.
Номер будинку й години в OCR неясні.
Оголошення: загублено паспорт на ім'я жителя адреси Жилянська, 00, кв. 20 (прізвище не читається).
Згублений пашпорт
Прізвище й номер будинку нечитабельні.
Оголошення: загублено паспорт; адреса особи — Марко-Благовіщенська (нині Саксаганського), 10.
Згублений пашпорт
Ім'я нечитабельне; назву вулиці прочитано як «Мар-Благовіщенська».
Оголошення: машиністка-українка шукає посаду; адреса (за друком): Бог[дана Хмельницького?], 10, п. 9.
Машиністка українка шукає посаду.
Читано з зображення. Адреса надрукована нечітко.
9 квітня 1918 р. (вівторок) Український національний театр у Народному домі давав виставу «Гандзя»; на 11 квітня було анонсовано «Ясні зорі», готувалася вистава «Оборона Буші» М. Старицького.
Сьогодня 9-го квітня (27 березня) у вівторок: Гандзя ... 11-го ЯСНІ ЗОРІ. Готуеться вистава ОБОРОНА БУШІ М. Старицького.
Оголошення театрів у OCR змішані між колонками; належність вистав до Народного дому відновлено за контекстом.
Оголошення: у Троїцькому Народному Домі Український Національний Театр дає вистави 9 квітня «Гандзя», 10-го — «Бурлак(а)» (в OCR «Бурлан»), 11-го — «Ясні зорі».
Троіцький Народний Дім. Украійський Національний Театр.
Афіша сильно зіпсована OCR; назви «Гандзя», «Бурлан», «Ясні-30рі» відновлено лише приблизно.
Оголошення: у Троїцькому народному домі 11 квітня в Українському національному театрі афішували «Ясні-зорі»; готувалася нова вистава «Оборона Буші» М. Старицького.
11-го: Ясні-зорі. Готується до вистави: Оборона Буші, М. Старицького.
Читано з зображення.
Оголошення: Всеукраїнська спілка лікарів у Києві видає двотижневий часопис «Українські медичні вісти» (вийшло 2-ге й 3-тє число); передплата 3 карбованці на місяць, окреме число 2 карб. 50 коп.; склад у гуртової книжної контори Т-ва «Час», Володимирська, 42.
Оголошення: вийшли 2-ге і 3-тє числа двотижневого часопису «Українські медичні вісті» Всеукраїнської спілки (товариства) лікарів у Києві; гуртовий склад — Книжна комора т-ва «Час» (Володимирська, 42), окреме число коштувало 2 карб. 50 коп.
Вийшло 2 і 3 число. Гуртовий склад: Книжна Комора т-ва "Час" Київ, Володимирська 42. ... Поодиноке число 2 карб. 50 коп.
Назва спілки в OCR обрізана.
Всеукраїнська спілка лікарів у Києві видає УКРАЇНСЬКІ МЕДИЧНІ ВІСТИ
Читано з зображення. Передплату надсилати д-ру С. Лукасевичу, Велика Васильківська, 104.
9 квітня 1918 р. з 6 до 8 години вечора в Бульварно-Кудрявській аудиторії мало відбутися чергове читання з українознавства.
Сьогодня 9-го квітня в Бульварно-Кудрявській аудіторії від 6-8 год. вечора відбудеться чергове читання по українознавству.
Оголошення: у Троїцькому народному домі (Український національний театр) 9 квітня, у вівторок, ішла «Гандзя».
Сьогодні 9-го, у вівторок: Гандзя.
Читано з зображення. Афіша в Українському національному театрі.
Оголошення: у Троїцькому народному домі 10 квітня в Українському національному театрі афішували «Бурлаку».
10-го: Бурлака.
Читано з зображення.
У Києві вийшло 3-тє число сатирично-гумористичного журналу «Гедзь» і 2-ге число «Реп'яхів».
Вийшло 3 число «Гедзя» і друге число «Реп'яхів»
Читано з зображення. Журнали українські, сатирично-гумористичні.
Міністерство внутрішніх справ (міністр М. Ткаченко, в. о. директора департаменту державного опікування Ю. Старицький) звернуло увагу міліції на нехтування законом про оподаткування театральних вистав: за відсутність марок благодійного збору на квитках відповідальну за виставу особу мали карати.
Коли на квиткові бракуватиме марки благодійного збору, відповідаюча за виставу особа підлягає карі
Вийшли нові книжки проф. М. Грушевського: «Всесвітня історія» (кн. 1–3, незабаром 4-та), «З політичної історії України», «Студії з економічної історії України», «Переяславська умова України з Москвою» (3-тє вид.), історичні образи «Ярослав Осмомисл» і «Хмельницький в Переяславі»; склад у друкарні П. Барського (Хрещатик, 50), продаж лише на місці.
Склад у друкарні П. Барського, Хрещатик 50. Одпуск тільки на місці.
5 і 9 квітня 1918 р. бібліотечно-архівний відділ Міністерства освіти провів засідання щодо створення українських бібліотек у Києві та кількості бібліотек, до яких друкарні мають обов'язково надсилати примірники видань; представник Міністерства великоруських справ запропонував національним меншинам закласти власні бібліотеки.
5 і 9 квітня відбулося засідання ... в справі координації заходів ріжних інституцій по утворенню українських бібліотек у Київі.
Нова книжка «Материялы по вопросу о преподаваніи предметов украиноведѣнія в учебных заведеніях» (Київ, 1918, 66 стор.), видання Київської учбової округи, коштує 1 крб. 30 коп.; там програми, вироблені комісією при Київській шкільній окрузі для допомоги вчителям середніх шкіл.
Цѣна 1 р. 30 к. Изданіе Кіевскаго учебнаго округа.
Читано з зображення. Рубрика «Бібліографія»; друк програм «запізнився через відомі події».
Оголошення: 1-й Міський театр (опера) анонсував «Бал-маскарад» (9 квітня), «Жидівку» (10 квітня), «Кармен» (11 квітня), «Лоенгріна» (13 квітня) і «Міньйон» (18 квітня); початок о 8-й вечора, квитки продавалися.
1-й Мійський театр БАЛ-МАСКАРАД. 10-го ЖИДІВКА 11-го КАРМЕН. 13-го ЛОЕНГРІН 18-го МІНЬОН. Початок о 8 год. веч.
Дата «Бал-маскараду» в OCR не прочитується; найімовірніше — день виходу номера (9 квітня).
Вийшло перше число сатирично-гумористичного журналу «Геда» і друге число «Реп'яхів» — українських сатирично-гумористичних журналів у Києві.
число «Гедва» 1 друге чиодо «Репʼяхів»
Назва першого журналу в OCR «Гедва/Геда» (ймовірно «Гедзь»).
Об'єднана комісія при відділі художньої промисловості Міністерства освіти вирішила на базі магазину виробів В. З. С. (Всеросійського земського союзу) і колекції зразкових виробів створити в Києві «Музей народних виробів» із музеєм шкільного приладдя; огляд музею мав бути вільний і безплатний, решту виробів пускали у вільний продаж.
Огляд музею допустити для всіх вільний і безплатний.
Назва закладу та розшифрування «В. З. С.» відновлені за контекстом.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Відкрилася виставка Київського товариства художників; кращою річчю рецензент назвав роботу Крюгер-Прахової, написану гарно і з чудовою передачею рухів.
Вистава Київського Товариства худ[ожників] … Кращою річчю являється … Крюгер-Прахової … гарно і з чудовою передачею рухів.
Сторінка дуже зіпсована OCR; дата відкриття нечитабельна.
9 квітня 1918 р. в Українському театрі під дирекцією М. Садовського відбувся бенефіс артистки В. Старостницької (?), у програмі зокрема «Запорожець за Дунаєм» і водевіль «Як ковбаса та чарка»; 10 квітня анонсовано комедію «Попихач», 11 квітня — трагедію «Гетьман Дорошенко».
Український театр. ... Дирекція М. Садовського. 1) Як ковбаса та чарка, вод. на 1 д. ... 10-го у з раз ПОПИХАЧ, ком. на 5 д. 11-го ГЕТЬМАН ДОРОШЕНКО, тр. на 6 д.
Прізвище бенефіціантки й склад програми в OCR неясні; дні вистав подекуди могли сплутатися.
У номері надруковано статтю Олександра Шульгина «Союзники Росії» (частина I) про відповідальність Антанти за розвал Росії.
Олександер Шульгин.
Вийшло перше число тижневика «Самостійник», який виступав проти соціалізації землі, стверджуючи, що український селянин насамперед індивідуаліст і хоче мати власний ґрунт.
Нарешті вийшло перше число „Самостійника". … укр. селянин насамперед Індівідуаліст.
Дата номера газети; точна дата виходу не вказана.
Номер 36 газети «Боротьба», органу Центрального Комітету Української партії соціалістів-революціонерів, вийшов у вівторок 9 квітня н. ст. 1918 року (27 березня за ст. ст.).
9, квітня н. ст. 1918 р.
Дата з шапки: «Вівторок 27 марта ст. ст.».
Заголовки новин на першій сторінці: «Большевицькі виступи у Миколаєві», «Загибель крейсера „Макаров“», «Виступи проти большевиків у Росії», «Нові призиви у Франціи і в Англії», «Америка готується», «Париж бомбардується».
Большевицькі виступи у Миколаєві.
Це заголовки блоку телеграм.
«Українські медичні вісті» — двотижневий часопис наукової, практичної та громадсько-побутової медицини, орган Всеукраїнської спілки лікарів у Києві; вийшли 2-е і 3-є числа.
Двоктижневий часопис наукової, практичної та громадсько-побутової медицини.
Передплату просять надсилати до Києва; ціна в OCR не читається.
Контору й редакцію «Боротьби» відчинено щодня, крім свят, від 10 до 4 години дня; газета виходила щодня, крім днів після свят.
ОДЧИНЕНО щодня крім свят от 10 до 4 год. дня.
Читано з зображення. Графік подано в шапці.
На першій сторінці «Боротьба» дала перелік головних новин числа: большевицькі виступи в Миколаєві, загибель крейсера «Макаров», виступи проти большевиків у Росії, нові призиви у Франції й Англії, готування Америки, бомбардування Парижа.
Большевицькі виступи у Миколаєві. Загибель крейсера „Макаров".
Читано з зображення.
У Києві вийшло перше число тижневика «Самостійник» — органа Української партії самостійників-соціалістів; «Боротьба» зазначила, що його авторів не задовольняють ні українські соціялістичні партії, ні кабінет міністрів.
Під такою назвою вийшло перше число тижневика, органа «Української партії Самостійників-Соціялістів».
Читано з зображення.
У кінці номера на другій сторінці «Боротьба» вмістила продовження белетристики «Історія одного замаху (З життя українських терористів)» — розділ IV «Загальні збори» й «Де зрада?».
Історія одного замаху. (З життя українських терористів).
Читано з зображення. Довгий роман-фейлетон у кількох плитках; не розписується.
Газета «Боротьба» друкувалась у друкарні й літографії Товариства І. М. Кушнерева та Спілки в Києві; видавав Центральний Комітет У. П. С.-Р., за редакцію відповідав М. Шраг.
Друкарня і літографія Товариства І. М. Кушнерева та Спілки в Києві.
Читано з зображення.
Із 9 квітня в Житомирі почала виходити щоденна газета «Молот» — орган Волинського губернського комітету УПСР; адреса редакції: Житомир, Молчанівська, 7.
З 9-го квітня у Житомирі починає виходити щоденна газета
Читано з зображення. Дата початку виходу подана в оголошенні; реклама поширює партійну пресу в Києві.
Вістник Ради Народніх Міністрів Української Народньої Республіки, число 17 від 9 квітня 1918 року, коштує 25 копійок; редакція — Київ, Хрещатик, 38; оголошення (урядові й приватні) приймають по 1 карбованцю 25 копійок за рядок петиту.
Nº 17. Ціна 25 коп.
Читано з OCR-тексту. Дату 9 квітня прийнято як новий стиль; ціну числа та тариф оголошень читано з заголовка колонки.
Передова стаття «Делікатна справа» закликала громадян тверезо ставитися до німецьких військ, які прийшли на Україну на запрошення українського уряду, не перекладати провини на окремих німців і звертати скарги лише до українських органів; згадано сумні випадки ворожнечі в Одесі, Миколаєві й Херсоні.
німецьке військо прийшло на Україну не з своєї ініціативи, а запрохане українським правительством
Редакційна позиція газети щодо настроїв обивателів.
Контора «Нової Ради» уточнила, що пожертви Є. Чикаленка (100 карб.), Лева Чикаленка (100 карб.), С. Єфремова (10 карб.), Д. Дорошенка (40 карб.), В. Дурдуковського (15 карб.) та інших призначені не на пам'ятник полеглим під Крутами, а на видання книжок з історії культури й природознавства при київській «Просвіті» пам'яті Володимира Шульгина. Редактор газети — Андрій Ніковський.
призначаються не на пам'ятник убитим під Крутами січовикам, а на видання книжок по історії культури й природознавству при київській „Просвіті" памʼяти Володимира Шульгина.
У тексті «Т. Чикаленка» — ймовірно, помилка OCR замість «Є. Чикаленка».
Газета «Боротьба», орган Центрального Комітету Української Партії Соціялістів-Революціонерів (УПСР), вийшла у вівторок 9 квітня 1918 року (27 березня за ст. стилем) як число 36, під гаслом «Хай живе III-й Інтернаціонал!»; редакція й контора містилися на Караваєвській, 5, телефон 63.
Ч 36. Вівторок 9 квітня н. ст. / 27 марта ст. ст. 1918 р. ЩОДЕННА ГАЗЕТА.
Читано з зображення. У шапці дата подана за обома стилями.
У рекламній рамці «Боротьба» називала себе єдиним органом українських соціялістів-революціонерів, «найбільшою українською газетою з багатим інформаційним матеріялом»; повідомляла про власних кореспондентів у Львові, Відні, Берліні, Стокгольмі, Петрограді, Москві та великих містах України й про літературний відділ під проводом молодих українських письменників.
„БОРОТЬБА" має власних кореспондентів як за кордоном — Львів, Відень, Берлін, Стокгольм, Петроград, Москва
Читано з зображення. Реклама власної газети; самоопис суб'єктивний.
Газета закликала кожну партійну організацію українських есерів налагодити постійну колективну передплату, а кожного члена партії, свідомого робітника чи селянина — передплатити «Боротьбу»; обіцяла «рішуче обстоювати клясові інтереси» українського робітництва й селянства.
Кожна партійна організація українських с.-р. повинна налагодити постійну колективну передплату.
Читано з зображення.
Київська газета повідомила читачам, що після довгої перерви до Києва дійшли свіжі московські газети кінця березня — початку квітня («Новое Слово», «Раннее Утро», «Вечерняя Жизнь», «Власть Народа»), і подала їх огляд, зокрема про настрої в Москві та погляди на Україну.
Перед нами московські газети кінця березоля — початку квітня
Читано з зображення. Дата номера; «березоль» — березень.
У розділі «З газет» «Боротьба» переказувала спір преси про Центральну Раду й Українські Установчі Збори: «Робітнича Газета» (ч. 243) вважала Раду непридатною для класової боротьби, «Рабочая Жизнь» (ч. 35) вимагала її перетворення й негайного скликання Установчих Зборів, а новий «Самостійник» (ч. 1) — вилучити з Ради підданих чужих держав.
Для «Робітничої Газети» (ч. 243) Центральна Рада не є тою формою
Читано з зображення. Огляд преси з позиції есерівської газети.
Про вимоги «Самостійника» щодо кабінету «Боротьба» іронізувала: «От би дати утворити кабінет «Самостійникам»! Нічого нового. Читали «Нову Раду»»; газета переказувала їхнє гасло, що до будови держави треба залучити «всі творчі сили українського народу», а кабінет мусить бути «діловим».
От би дати утворити кабінет «Самостійникам»! Нічого нового. Читали «Нову Раду».
Читано з зображення. Позиція «Боротьби»; початок абзацу — наприкінці першої сторінки.
Над шпальтами третьої сторінки «Боротьба» друкувала гасло: «Товариші! Революція повинна перемогти! Українське селянство і робітництво мусить боронити революцію на Україні від занепаду. Хай живе Українська народня республіка! Хай живе вільна федерація народів Европи!»
Українське селянство і робітництво мусить боронити революцію на Україні від занепаду.
Читано з зображення. Гасло над шпальтами сторінки 3 (початок на лівій плитці, кінець на правій).
Оголошення: Київський союз газетчиків повідомляв усі видання, що бере на себе розповсюдження газет, журналів, книжок та інших друкованих видань у Києві та околицях, а також висилку в провінцію; експедиція союзу — вул. Фундуклеївська, 26.
Київ, Фундукліївська № 26 ... союзу приймає розповсюдження всіх видань як в Київі так і його околицях а також утворює висилку в провінцію
До редакції «Нової Ради» надійшли часописи: тижнева газета «Село» (Вінниця, ч. 7), «Українське пасічництво» (ч. 8), одеська щоденна газета «Вільне Життя», а також українські сатирично-гумористичні журнали «Гедз» (ч. 3) і «Реп'яхи» (ч. 2).
Вийшло 3 число „Гедзя" і 2 число „Репʼяхів"-українських сатирично-гумористичних журналів.
«Робітнича газета» вийшла в Києві як число 244 у вівторок, 9 квітня 1918 року; ціна окремого числа 20 коп. (у шапці й для станцій/провінції вказано іншу ціну, що в OCR нерозбірлива).
Nº 244 ... Київ, 9 квітня, 1918 р. ... Ціна 20 к. ... ВІВТОРОК 9-го квітня
Попереднє число 243 вийшло в неділю 7 квітня; понеділкового числа не було.
Адреса контори і редакції «Боротьби»: Київ, Караваєвська вул., 5, телефон 68. Газета закликає партійців і свідомих робітників та селян передплачувати її.
Адреса контори і редакції: Київ, Караваєвська ул., Nº 5,
Номер телефона в OCR то 68, то 63.
Контора «Боротьби» відчинена щодня, крім свят, від 10 до 4 години дня.
що дня крім свят от 10 до 4 год. дня.
Газета виходить щодня, крім днів після свят.
«Боротьба» зазначає, що з'явилося перше число тижневика «Самостійник» — органу Української партії соціалістів-самостійників.
Української партії Се мостійнивів-Соцілаістів
Огляд преси; цитата з OCR «органа « Української партії Се… мостійнивів-Соцілаістів».
За телеграмою від 9 квітня з Одеси, головний комісар Коморний постановив закрити газети «Южний Рабочій» і «Красное Знамя» за статті, «направлені проти української республіки».
Головний комісар Коморний постановив закрити газети «Южний Рабочій» і «Красное Знамя».
Читано з зображення. Прізвище «Коморний» в тексті; назва газети читається нечітко.
Оголошення: Українська партія самостійників-соціалістів видає в Києві тижневик «Самостійник»; передплата — 1 карбованець 20 копійок на місяць; адреса редакції — Київ, Хрещатик, 7.
Украінська Партія Самостійників-Соціалістів. „САМОСТІЙНИК" ТИЖНЕВИК. Умови передплати: місяць-1 карб. 20 коп. адреса редакци Київ, Хрешатик, л 7.
Читано з OCR-тексту. Номер будинку («л 7») читається ненадійно.
Газета «Нова Рада» (№53 від 9 квітня 1918 р.) — політична, економічна й літературна газета; редакція й контора містилися на вул. Інститутській, 22, поштова скринька №378, телефон редакції 64-80. Газета виходила щодня, крім понеділків і днів після великих свят.
редакції й контори ІНСТИТУТСЬКА, 22. почт. скринька № 378 ... Телефон редакції 64-80
Текст шапки частково зіпсований OCR.
Оголошення: редакція «Робітничої газети» закликає робітників, селян і козаків передплачувати газету («єдина в Україні щоденна пролетарська соціал-демократична часопис»). Передплата на місяць — 5 карбованців, на кілька місяців наперед; редакція залишає за собою право підвищити ціну, якщо збільшаться видатки, і тоді передплатники доплачуватимуть різницю; старих передплатників просять вказувати номер попередньої адреси; при гуртовій передплаті комісіонерам знижка. Адреса: Київ, Михайлівський пр., 35, кв. 1, тел. 65-10.
Передплата на один місяць 5 карбованців. ... редакція залишає за собою право піднизшити (sic) ціну на газету, коли збільшаться видатки по видавництву
OCR: «піднизшити» — імовірно «підвищити» (за змістом — доплата різниці).
Реклама у шапці номера: «Боротьба» — єдина щоденна газета українських соціалістів-революціонерів, що видається ЦК УПС-Р, «найбільша українська газета з багатим інформаційним матеріалом», має власних кореспондентів за кордоном (Львів, Відень, Берлін, Стокгольм, Москва, Петроград) і по великих містах України, літературний відділ з фейлетонами, віршами й оповіданнями молодих письменників.
«БОРОТЬБА" нае власних коресповдентів як за кордоном
Самореклама партійного органу; текст зіпсовано OCR.
«Кіевская Мысль» (ч. 44), яку цитувала «Боротьба», бачила у ставленні української преси та військового міністерства до вбивства Нероновича «деякий симптом початку одужання», нагадала про «славнозвісний» арешт членів Центральної Ради, необхідність імунітету парламентарів і вимагала викорінити самосуди; «Боротьба» наводила її слова: влада мусить правитися владою, «а не навпаки».
деякий симптом початку одужання
Читано з зображення. Київська газета цитується в переказі «Боротьби»; частина рядків на краю плитки нечітка.
Газета «Боротьба» зазначила, що українська преса мало уваги приділяє найближчому сусідові, і пояснила, чому Україна не може байдуже ставитися до подій у Росії: військові мотиви (ідея реваншу), економічні (продаж хліба, купівля лісу) та чимала російська меншість в Україні, «приєднана до московської культури».
Наша українська преса мало одводе уваги на свого найближчого сусіду
Читано з зображення.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Київська польська газета «Dziennik Kijowski» повідомила про ультиматум, пред'явлений польським корпусам, що перебували на території України.
з'явилося в „Dziennik Kijowski" про ультиматум, предʼявлений польським корпусам, що перебувають на території України
Текст сильно змішаний OCR.
Газета з сарказмом переказує, що московські газети («Новое Слово», «Раннее Утро», «Власть Народа», «Вечерняя Жизнь» та інші) після березня малюють Україну як «малоросійську провінцію» і не змінили поглядів на українське питання.
Ранняя Жизнь
Огляд московської преси зіпсований OCR; читається ідея статті «Що нового в Росії»: заголовок газети та перелік назв неточні.
Нова збірка «Матеріяли по вопросу о преподаваніи ... в учебных заведеніях», Київ 1918, 66 с., ціна 1 крб 30 коп., видання Київського навчального округу; у ній програми української мови й літератури, історії та географії України для середніх шкіл.
66. Льва 1 р. 30 к.
Бібліографічна нотатка зіпсована OCR; назву й ціну відновлено приблизно.
«Боротьба» у огляді преси наводить думки столичних газет про Центральну Раду й Українські Установчі Збори: «Робітнича Газета» вважає Центральну Раду застарілою; «Рабочая Жизнь» (ч. 35) домагається перебудувати її на засадах правильного представництва через делегацій від органів самоврядування і революційно-демократичних організацій.
«Рабочая пиздь»
Огляд преси; пошкоджений OCR, цитата умовна (OCR «Рабочая пиздь» замість «Рабочая жизнь»).
У Києві одержано звістку, ймовірно від радянського Раднаркому, що 5 квітня японці під приводом убивства двох японців почали наступ на Далекому Сході.
У Київі одержано звістку яка видимо йде від совіту народніх комісарів.
Дата номера газети; повідомлення неперевірене, газета подає його з застереженням.
На нараді вчителів повідомили, що дехто з російської громадськості навіть звертався до юристів, чи не можна притягнути Центральну Раду до відповідальності за користування Педагогічним музеєм; Центральна Рада тим часом перебудовувала велику залу музею для потреб парламенту, бо грошей на власний будинок не було.
де-які людці з московського громадянства навіть звертались до юристів з запитанням: чи не можна притягнути Центральну Раду до одповідальности за користування Педагогичним Музеем!!!
Текст частково перемішаний OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У фейлетоні жартома згадано, що в Києві з'явилися «чорні гайдамаки» — самооголошені групи, які п'ють і б'ють євреїв, а також що колишніх московських офіцерів багато в Києві, і вони полюбляють «парадувати» по Хрещатику.
вступлю до чорних гайдамаків, упʼюся і пійду жидів бити
Сатира; фактичний зміст сумнівний, але відбиває тодішні чутки про погроми та присутність російських офіцерів.
Московські газети, які переказувала «Боротьба», повідомляли, що на мітингу робітників Прохоровського заводу Троцький виступив із доповіддю про внутрішню організацію нової армії, робітники почали свистіти й вигукувати «геть» та «Новий Керенський з'явився!», а червоногвардійці стріляли в робітників і кількох убили.
«Новий Керенський з'явився!»
Читано з зображення. Чутка з передруку про Москву; джерело — «Власть Народа» й інші, достовірність не перевірена.
Мала Рада 9 квітня 1918 р. ухвалила в редакції комісії законопроєкт про підвищення диєти членам Малої Ради з 15 до 25 карбованців за засідання.
підвищення дієти членам Малої Ради зі 15-ти до 25-ти карб. за засідання
Попередня диєта — 15 крб. Стасюк вносив поправку про заборону суміщати з платною державною посадою; комісія її відхилила, бо не мала права законодавчої ініціативи; Манько пропонував виплачувати платню з тієї посади, де вона вища.
Мала Рада 9 квітня ухвалила збільшити плату членам Центральної Ради до 25 карбованців за кожне засідання.
збільшення платні членам Центральної Ради до 25 карбованців за кожне засідання.
Читано з зображення. У заголовку розділу сказано «до 25 карб. у день».
9 квітня в Києві українська, німецька й австро-угорська фінансові комісії домовилися про твердий розрахунковий курс до 15 липня 1918 року: один рубль дорівнює 1⅓ марки.
Курс одного рубля рівняється 1⅓ марки і 2 коронам.
Читано з зображення. «Новини» першої сторінки анонсують цю новину.
Той самий розрахунковий курс — один рубль дорівнює 2 кронам — встановили на період до 15 липня 1918 року.
Курс одного рубля рівняється 1⅓ марки і 2 коронам.
Читано з зображення.
Циркуляр Мінфіну УНР від 9 квітня 1918 р. (розіслано 13 квітня): розрахунковий курс 1⅓ марки та 2 крони за 1 рубль (карбованець) — для оплати військ Центральних держав, поштово-телеграфних і залізничних зносин, обміну монопольними товарами тощо; для інших угод курс вільний. Діяв до 15 червня 1918 р.
розрахунковий курс між маркою, кроною і рублем... встановлено в співвідношенні 11/3 марки та 2 крони до 1 рубля
загальнодержавне; для залізниці й пошти
9 квітня 1918 р. Мала Рада ухвалила закони про безмитне одержання бібліотекою Центральної Ради закордонних видань, про страхування доходів і капіталів через державні ощадні каси, про торфодобування та про підвищення добових членам Малої Ради до 25 карб. на день.
про підвищенна дієти членам М. Ради до 25 карб. на день.
Розрахунковий курс стосувався оплати військ центральних держав на Україні, пошти, телеграфу й залізниць, обміну монопольними товарами між державами, товарних угод під державним контролем та оплат за товари, що імпортуються й експортуються в узгоджених обсягах; для валютної «ходатайності» та інших угод він не був обов'язковим.
1) для оплати (платежа) війська центральних держав на Україні;
Читано з зображення. Курс не обов'язковий для угод поза переліком п. 1–5; у таких випадках — «по добрій згоді».
Варшавський кореспондент «Дзенник Народови» повідомляв, що польський уряд оголошує позичку на 10 мільйонів марок на покриття коштів допомоги польським виселенцям із Росії («Пестер Льойд»).
польський уряд ропишше позичку, на 10 міліонів марок на покриття коштів помочи
Читано з зображення. Дата номера; не про Київ.
Відділ трудової допомоги ліквідували: кошти, асигновані на його видання (7000 карбованців), ухвалили повернути на виплату робітникам; щоб оплатити роботу 300 осіб, вирішено продати кустарні вироби з магазину.
асігновані на се видання (7,000 карб.) повернути на виплату робітникам
Читано з зображення. Читання цифри «7,000» чітке; решта тексту частково пошкоджена.
Той самий закон від 9 квітня 1918 року обмежує річний прибуток, що страхується через державні ощадні каси, сумою до 3 000 карбованців на одну особу.
до 3.000 карб. річного прибутку.
Читано з OCR-тексту.
Центральна Рада 9 квітня 1918 року підвищила щоденну платню за кожне засідання комісії членам Української Центральної Ради до 25 карбованців (зміна ст. 2, 3 і 6 закону 25 листопада 1917 року).
щоденна і за кожне засідання комісії платня членам Ради підвищується до 25 карбованців.
Читано з OCR-тексту.
«Боротьба» писала за московською пресою, що в тисячах заводів робітникам місяцями не платили, на деяких фабриках платили вже товарами, а нестача грошових знаків у Росії була майже цілковита; мануфактурне підприємство Морозова в Москві мусило взяти позичку (субсидію) у 47 мільйонів.
мануфактур. предприємства Морозова в Москві мусило брати судсідію в 47 мільйонів
Читано з зображення. Валюта — «рублі» не вказана в тексті; за контекстом — російські гроші. Стаття переказує московські газети.
З Мадрида повідомляли, що німецький наступ спричинив упадок курсу цінних паперів і валюти держав Антанти в нейтральних країнах; біржа в Барселоні котувала франки по 68,65, а англійські фунти по 18,64; у Мадриді акції пароплавних товариств упали приблизно на 200 песет.
Біржа в Барцельоні котує франки 68,65 англійські фунти 18,64.
Читано з зображення. Одиниця й валюта котирування в тексті не названі (ймовірно, песет за 100 франків); не про Київ. Дата номера.
Судові видатки військового революційного суду (подорожні членам суду й дізнавачам, винагорода знавцям і перекладачам, повернення видатків свідкам) стягують із засуджених; якщо засуджений не може заплатити, їх покриває казна, а коли засуджених кілька, платять порівну; присуд проголошується іменем Української Народньої Республіки.
Судові видатки повинен заплатити засуджений, а як що він не має змоги заплатити, то усі судові видатки покриваються скарбом (казною).
Читано з OCR-тексту. Суми не називаються.
Закон Центральної Ради від 9 квітня 1918 року скасував максимальні норми застрахованого капіталу в державних ощадних касах, встановлені ст. 35 російського «Положення» 10 червня 1914 року: Народньому Міністрові Фінансів доручено визначити розміри застрахованого капіталу на одну особу, але не вище 25 000 карбованців капіталу і 3 000 карбованців річного прибутку.
не вище, як до 25.000 карб. капіталу і до 3.000 карб. річного прибутку.
Читано з OCR-тексту. Заголовок закону («про скасування крайніх норм по страховій операції в ощадних касах») частково зіпсований OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Австро-угорський фельдмаршал Бем-Єрмолі, говорячи про сутички на ґрунті розміну австрійських крон на російські гроші, пообіцяв суворе розслідування і повідомив про встановлення офіційного курсу крони (у тексті згадано «п'ятдесят копійок»).
на грунті розміну крон на російські гроші ... я одержав телеграму про встановлення курсу крони в ... пʼятьдесят копійок
Інтерв'ю дано в Одесі; точний курс у OCR неповний. Важливо для обігу крон в Україні.
Оголошення: правління товариства цукрового (бурякоцукрового й рафінадного) заводу запрошує акціонерів на загальні збори з порядком денним: затвердження звіту й балансу на 1 вересня 1917 року та кошторису видатків на 1917/18 рік, обрання ревізійної комісії, дозвіл правлінню кредитуватися та інші питання; якщо збори не відбудуться через брак кворуму, призначено другі.
приглашаеть господ акціонеровъ ПРЕДМЕТЫ ЗАНЯТІЯ: 1) Утвержденіе отчета ... на 1 сентября 1917 г. и сметы расходовь на 1917/1918 г. ... 3) Набраніе членовь ревизіонной комиссіи. 4) Разрішить Правленію кредитоваться.
Читано з OCR-тексту. Назва товариства й дата зборів нечитабельні; адреса «Київ, Фундуклеївська, 19» стоїть у кінці колонки й може належати цьому оголошенню (вул. Фундуклеївська нині Богдана Хмельницького). Текст оголошення російською.
Чорнобиль, 9 квітня 1918 р.: розпочалися польові роботи; за заявою земського комітету, для посіву потрібно вислати сто тисяч пудів вівса й сорок тисяч (пудів) ячменю.
ЧОРНОБИЛЬ, 9. Почалися польові роботи. Необхідно, по заяві Земкома вислати для посіву сто тисяч пудів вівса й сорок тисяч ячменю.
Київська губернія.
Тараща, 9 квітня 1918 р.: ярові посіви та цукрові буряки будуть засіяні цілком.
ТАРАША, 9. Ярові посіви та цукрові буряки будуть засіяні цілком.
Київська губернія.
За договором 9 квітня 1918 р. Україна зобов'язалася поставити Центральним державам до 31 липня 1918 р. 60 млн пудів (1 млн тонн) хліба, жирів, олійного насіння й бобових; поставки здавалися австро-німецькій централі в Києві: 6 млн до 30 квітня, 21 млн до 31 травня, 41 млн до 30 червня, 60 млн до 31 липня; ціни тверді.
З цієї суми 6 мілійонів мало бути передано австро-німецькій централі в Київі або її агентам до 30. квітня 1918 р.
загальнодержавне
Рада міністрів затвердила статут державного Хлібного бюро, яке об'єднувало закупівлю хліба, заготівлю борошна й круп під безпосереднім контролем держави; членами бюро ставали члени біржових товариств, мукомели, орендарі великих млинів, кооперативні банки й товариства. Організаційні збори призначили на 9 квітня 1918 року.
Рада міністрів затвердила статут державного хлібового бюро, що об'єднує закупку хлібових припасів, заготовлення муки, круп. … Девятого квітня одбудуться організаційні збори
Міністерство земельних справ повідомляло, що брак насіння виявився в шести губерніях: Волинській, Подільській, Бесарабській, Чернигівській, Херсонській і Київській; особливо потерпіли Чернигівська й Херсонська від большевицького руху, коли були розграбовані запаси насіння.
брак насіння виявився на Україні в шести губерніях
Читано з зображення. Далі в газеті подано таблицю потреб у пудах по губерніях (читається нечітко).
Д. Маркович у статті «Тверезість» писав, що попри формальний дозвіл продавати горілку там, де захоче земство чи місто, військові начальники та самочинні уряди її забороняють, а люди п'ють більше, ніж за царя, платячи по 40, 50 і навіть 100 руб. за пляшку; автор закликав відновити горілчану монополію.
І до того платить по 40, 50 і навіть 100 р. за пляшку оковитої.
Ціни наведено загалом для України (передусім сіл), не конкретно для Києва.
Міська лабораторія при санітарній станції повідомила, що через високі ціни нечесні торговці на ринку додають до борошна дешеві домішки, на що скаржаться покупці; лабораторія, яка бореться з фальсифікацією товарів, просила приносити їй зразки для дослідів, прийом з 9 до 2 години.
Високі ціни на борошно, що тримаються на ринку, викликають у несумлінних торговців бажання збільшити свої прибутки ... домішкою до борошна ... малоцінних продуктів.
Текст стовпця змішаний з іншими статтями; назва вулиці в OCR «Не-красівська 8» неповна.
Міністерство земельних справ писало, що насіння цукрового буряку для засіву на Україні доволі: білих 3 600 000 пудів, для обсіву потрібно лише 2 000 000, тож до 500 000 пудів можна експортувати; фірма «Рабетке і Гизеке» не одержала 73 000 пудів насіння, відправленого в листопаді.
Так, фірма «Рабетке і Гизеке» до цього часу не одержала 73,000 пудів насіння
Читано з зображення. Цифра 3 600 000 читається нечітко.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Міністерство земельних і харчових справ вживає заходів, щоб постачити насіння до Волинської, Бессарабської, Чернігівської, Херсонської та Київської губерній; Поділля має засіяти 600 000 десятин, потрібно близько 2 000 000 пудів насіння.
Волинській
Цифри (600,000 і 2,000,000) — з пошкодженого OCR; Чернігівська й Херсонська губернії постраждали від більшовицького руху, де розграбовано насіння.
Фірма «Рабетке і Гізеке» не одержала 73 000 пудів бурякового насіння: залізниці в січні й лютому не працювали нормально; зроблено розпорядження терміново тоннувати вагони з буряковим насінням.
не одержала 73,000 пудів
Назва фірми в OCR «Рабетке і Гизове».
Кількість просимого насіння (потреба) в Київській губернії: вівса 75 000 пудів, ячменю 2000 пудів, проса 2000 пудів, бурякового насіння 5000 пудів (за таблицею, з пошкодженнями).
Київська
Читано з зображення. Таблиця надрукована боком, цифри читаються з труднощами; частину колонок розібрати не вдалося.
За таблицею потреби в насінні (пуди), найбільше просили Чернигівська губернія: вівса 2 220 000, ячменю 482 000, гречки 200 000; Подільська: вівса 950 000, ячменю 1 000 000; Волинська: вівса 500 000, ячменю 300 000.
Овес: Київська 75000; Волинська 500000; Чернигівська 2220000; Подільська 950000
Читано з зображення. Таблиця надрукована боком, цифри з труднощами; віднесення до колонок — наближене.
Оголошення: Міністерство земельних справ прохало вчителів сільськогосподарських шкіл, агрономів і спеціялістів надсилати рукописи підручників для нижчих і середніх сільськогосподарських шкіл, щоб уже з осені розпочати навчання українською мовою; гонорар за умовою; адреса: Київ, Володимирська, 19, Видавничий відділ.
надсилати рукописи годящі на підручники для нижчих і середніх сільсько-господарських шкіл
Читано з зображення. Оголошення, номер оголошення «5—51—5».
Домовий комітет будинку №82 на Дмитрівській вулиці ухвалив виселити двох мешканців — одного за відкритий продаж горілки, а другого за те, що став боронити більшовизм, — і повідомив про це урядові установи.
домовий комітет д. № 82, по Дмитрівській вул. ... постанову про виселення ... двох жильців—одного за одвертий продаж горілки, а другого за став боронити большевизм
Текст змішаний з іншою колонкою; зміст відновлено.
Оголошення: службовець народного міністерства шукав помешкання на 3 кімнати з усіма вигодами (бажано в українській родині) або просив передати квартиру на 3–5 кімнат до літа, міг почекати й купити частину майна; адреса — Михайлівський пров., 36, кв. 41.
Службовець народнього міністерства шукає 3-х кімнат, (бажано в українській семї) з усіма удоб. або прохає передати кватиру о 3-5 кімн. ... Можу купити частину майна. Михайлівський пер. N. 36 кв. 41.
Оголошення: потрібне помешкання на 3–4 кімнати не вище 2-го поверху; відомості адресувати до контори «Нової Ради».
Потрібне помешкання 3-4 кімнати ... до 2-го поверху.
Оголошення: продавалися пайові помешкання «в найкращих частинах міста»; продаж і огляд — вул. Тарасівська, 9, кв. 15, з 3 до 6 години дня.
Паеві помешкання в найлучших частинах міста ПРОДАЮТЬСЯ продажа і огляд Тарасівська вул. № 9 к. 15, від 3-6 год. дня.
«Паеві» прочитано як «пайові».
Оголошення: 9 квітня 1918 року затверджено купчу, за якою вдова священика Олександра Георгіївна Колпакова продала дочці одеського купця Олені Афанасіївні Прокудіній дворове місце з будівлями (271 кв. сажень) на Молдаванці в Одесі (4-а частина, Староконний провулок, № 7) за 14 000 руб.; кріпосного мита 560 руб.
Нотаріальне оголошення про угоду; не київське, але дає ціни на нерухомість 1918 року.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: чоловік, що лишився з родиною без засобів до життя, просив добрих людей допомогти старим одягом і постіллю або продати їх дешево; звертатися листовно на вул. Басейну, 9, пом. 40, до Залевського(?).
лишився з родиною без засобів до життя, прохав добрих людей допомогти йому старою одежою, а також постелею ... Адреса: Басейна 9 пом. 40.
Прізвище в OCR обрізане («Залев...»).
Управляючий Міністерством праці Л. Михайлів оголосив, що телеграма міністра шляхів від 9 квітня про заборону з'їзду залізничників Південно-Західних залізниць складена без порозуміння й згоди міністра праці.
телеграма Міністра Шляхів від 9-го квітня про заборону зʼїзду залізничників південно-західних залізниць складена без порозуміння і згоди Міністра Праці.
Нохум Конторер (Кременчук, Олександрівка № 69) у ніч на 8 квітня 1918 р. виїхав із Кременчука до Києва через Ромодан і 9 квітня чекав на Ромодані потяга до Києва з 5 ранку до 12 ночі. 31 березня там застрелили двох молодих людей із Богуслава, які мали близько 90 000 руб.; у З. М. Нижника забрали 1600 руб., повернувши 1400; увечері 9 квітня, коли прибув потяг із Києва, отаман із загоном вимагав здати зброю під загрозою порки.
я 9-го апр$ля должен был с 5 часов утра до 12 часов ночи ждать по%зда, который идет на ев.
Характеризує залізничне сполучення з Києвом навесні 1918 (багатогодинне очікування). Дата «неділя 8 квітня» — за н. ст. 8 квітня 1918 було понеділком; можлива неточність.
Наказом головного губернського коменданта Київщини №29 від 9 квітня 1918 р. призначено реєстрацію всіх автомобілів і мотоциклів Києва та околиць (Солом'янка, Караваївські дачі, Чоколівське селище, Байкова гора, Передмостна Слобідка, Звіринець, Кухмістерська й Микільська слобідки, Дарниця, Труханів острів, Пуща-Водиця, Святошин): 12 квітня — машин приватних осіб і громадських організацій, 13 квітня — військових і державних установ; власники мали пригнати машини на Софійську площу з документами про право власності.
В призначені дні, власники самобігів (автомобілів) і мотоциклів повинні доставити їх на Софійську площу з відповідними документами, що підтверджують право володіння машиною.
Перелік околиць частково пошкоджений OCR.
Міністр пошт і телеграфів наказав відновити пересилання кореспонденції (листів і газет) не лише поштовими, а й кур'єрськими, швидкими та пасажирськими поїздами, які знову почали курсувати на окремих ділянках залізниць.
на деяких частинах залізниць, окрім поштових поїздів, вводиться кур'єрські, швидкі та пасажирські поїзди
З Полтави до Києва повернувся другий льотчик з повітряною поштою — Веселовський; він підтвердив, що Харків зайнято українсько-німецьким військом.
З Полтави до Київа вернувся другий літун з повітряною почтою, Веселовський, що потверджує, що Харків забрано україно-німецьким військом.
Дата номера газети; точна дата повернення не вказана. Відомості про Харків — за словами льотчика.
Керуючий Міністерством праці Л. Михайлов заявив, що телеграму міністра шляхів від 9 квітня 1918 року про заборону з'їзду залізничників Південно-Західних залізниць складено без порозуміння й згоди міністра праці; нове розпорядження обіцяли видати спільно.
телеграма міністра шляхів від 9-го квітня про заборону з'їзду залізничників південно-західніх залізниць складена без порозуміння і згоди міністра праці.
Залізниці в січні й лютому не могли працювати нормально, навіть завантажені насінням вагони не діставались призначення; зроблено розпорядження причіплювати вагони з буряковим насінням до пасажирських потягів.
зроблено розпорядження причіпляти вагони з бурякових насінням до пасажирських потягів
Читано з зображення. Частина рядків затерта.
Міністерство пошт і телеграфу постановило приєднати до Київського відділу перевезення пошти залізницями лінії Холмщини й Полісся (Брест — Холм, Брест — Лунинець — Гомель тощо), а також залізничні поштові відділення в Бахмачі, Кременчуці, Бобринській, Помічній та Одесі замість підпорядкування відділам в Орлі та Москві.
Перевозку пошт по залізницях … прилучити до Київського відділу перевозки пошт по залізницях замість 6-го і 2-го відділів що в Орлі та Москві.
Дата номера газети; точна дата постанови не вказана.
Наказ міністра шляхів Соковича від 9 квітня 1918 р. № 23: через непорозуміння на станціях, особливо під час посадки пасажирів у вагони, наказано негайно встановити на станціях постійне обов'язкове чергування залізничної міліції, а під час приходу й відходу потягів збільшувати наряд міліції.
на станціях постійне обовязкове дижурство залізничної міліції і щоб при приході і відході потягів наряд міліції завжди збільшувався
Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; початок абзацу на с. 3, кінець — на с. 4.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Департамент залізниць (культурно-просвітній відділ) розіслав телеграму: книжкову торгівлю на станціях залізниць негайно залишити відкритою.
торговая на станціях
Кіоски книжкової торгівлі на станціях; OCR зіпсований.
Департамент загального культурно-просвітнього відділу розіслав телеграму: книжна торгівля на станціях залізниць і кіоски Суворіна переходять до культурно-освітнього відділу міністерства шляхів; продаж літератури на станціях залізниць має бути збережений.
Продаж літератури на станціях залізниць.
Читано з зображення. Текст телеграми частково нерозбірливий; зміст відновлено за контекстом.
9 квітня 1918 року представник фракції українських есерів Мико в позачерговій заяві повідомив Малу Раду про знущання, насильства й погроми, які останніми місяцями чинили місцеві росіяни над українськими селянами-переселенцями в Московській губернії.
на Московщині за останні місяці часто траплялись знущання, насильства та погроми, які робили українським селянам-переселенцям у Московській губернії місцеві москалі.
Передовиця «Боротьби» від 9 квітня закликала готуватися до «жорстокої боротьби з червоно-чорним імперіялізмом Великоросії» і з його спільниками в самій Україні — «за право українського трудового народу самому бути хозяїном своєї долі».
боротьбу всіма засобами за право українського трудового народу самому бути хозяїном своєї долі.
Читано з зображення. Позиція газети. Початок статті на першій плитці обрізаний.
У огляді московської преси «Боротьба» писала, що на з'їзді червоногвардійців Зінов'єв, коментуючи ноту німецького уряду, пояснив: «передишка, котрою ми користуємось, може скоро скінчитися» — і зробила висновок, що «Червона Росія» готується до дальшої війни.
передишка, котрою ми користуємось може скоро скінчитися
Читано з зображення. Переказ московських газет із оцінкою «Боротьби».
У розділі «Упадок большевизму» газета писала, що з московських газет видно «сильний упадок большевизму» й «дуже опозицію як з права, так і з ліва» серед робітників.
Перше, що кидається в очі при перегляді московських газет се є сильний упадок большевизму.
Читано з зображення. Позиція газети; текст у кінці рядків нечіткий.
Одеський комітет УПСР 9 квітня постановив, що боротися із ворожою пресою слід лише судом і що адміністративна заборона газет шкідлива навіть щодо чорносотенної й червоно-погромної преси.
єдиним шляхом боротьби в цій сфері може бути лише притягнення до суду
Читано з зображення. Йдеться про припинення газет в Одесі.
9 квітня 1918 року представники київських губернських земських зборів Пирхавка і селянин Котик привітали Центральну Раду; вони казали, що відозви, наліплені на стовпах, уже не впливають на селян, селянство дуже цікавиться газетами, але дістати їх неможливо, а жінки полонених на селі не одержують платні через брак грошей.
всі ті відозви, які ліпляться на стовпах, не мають такого впливу на селян, як мали з початку революції. Селянство дуже цікавиться газетами, але газет нема можливости дістати.
Прізвище першого промовця в тексті подано і як «Ширтиска», і як «Пирхавка».
«Боротьба» зазначила, що «Відродження» (ч. 10) пише, нібито не слід «перетягати струну війни», бо війна «може скінчиться так само трагічно для існування великих держав заходу, як скінчилась трагічно для великої держави сходу»; газета не погодилася, що Українська Народня Республіка могла б бути посередником у мирних переговорах.
Ми тільки не можемо згодитися, що Українська Народня Республіка придасться для ролі такого посередника
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Передова «Боротьби» стверджує, що «чорно-червоний імперіялізм» північно-східного сусіда ніколи не помириться з утратою колонії, тож українцям доведеться витримати жорстоку боротьбу і готуватися до неї всіма силами.
Чорно - червоний імперіялізм
Позиція газети, не нейтральне повідомлення; текст статті сильно пошкоджено OCR.
Петро Чулий у статті «Чергове завдання» пише, що після руйнівного періоду революції настала її друга, творча частина — відбудова життя на нових соціалістичних засадах.
Чергове завдання
Автор — Петро Чулий (підпис наприкінці статті).
У статті про Крим «Боротьба» пише, що українське військо вступає до Криму; Україна й Крим пов'язані економічно та торговельно, а «мирне співжиття Криму і України» — запорука їхнього розвитку і сили.
Мирне ж співжиття Криму і України
Текст пошкоджено OCR; позиція газети — федерація Криму з Україною за волею населення.
«Боротьба» повідомила, що «Народня воля» (ч. 47) вимагала рішучої боротьби з реакцією на селі: «Чого не зробив большевик, то доміньчує якийсь повітовий підпанок з доброю сотнею своїх міліціонерів, або польських леґіонерів».
повітовий підпанок з доброю сотнею своїх міліціонерів, або польських леґіонерів
Читано з зображення. Слово «доміньчує» (доміює) читається нечітко.
За оглядом «Боротьби», анархізм у Москві набирав сили: видавництво «Ранее Утро» друкувало анархо-синдикальний листок «Знамя Труда» й давало анархістам безкоштовно папір, а анархісти захищали видавництво від озброєних червоногвардійців.
Видавництво «Ранее Утро» друкує анархо - сіндікальний листок «Знамя Труда», дає дурно папір
Читано з зображення. Дата номера; текст на краю плитки частково пошкоджений.
Голова Центральної Ради М. Грушевський привітав перше українське (київське губернське) земське зібрання, назвавши його обранців тими, хто першими розпочинають будування нового життя; з промовами виступили також міністр внутрішніх справ М. Ткаченко і голова Ради народних міністрів В. Голубович.
Я радий що до будування нового життя київська земля приступила перша.
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Назву зібрання частково відновлено з OCR.
«Робітнича газета» вимагає негайних перевиборів усіх міських дум в Україні, зокрема й Київської: останні вибори відбувалися в середині 1917 року під гаслами єдності Росії та війни, коли в містах голосували російські війська; нині Україна самостійна, армія демобілізована, а повернуті додому вояки до виборів не допущені.
Очевидно, що прийшов час, коли треба з усією рішучістю поставити на порядок денний справу перевиборів всіх муніціпалітетів на Україні.
Позиція газети; київські вибори до думи були влітку 1917 року.
У статті про Крим (підпис «Люкно») газета писала, що Крим як півострів не може існувати самостійною державою й неминуче став би чиєюсь кольонією; повідомляла, що «наше військо, очищаючи територію республіки, вступає до Криму», і радила українській політиці йти не шляхом Керенського й Леніна, а дати кримському населенню змогу вільно висловитися; мирне співжиття Криму й України вона вважала запорукою розвитку обох.
Зараз же наше військо очищаючи територію республіки вступає до Криму.
Читано з зображення. Текст статті частково обрізаний на краях плиток; передано зміст. Погляд газети, а не факт.
Автор статті про Крим радив Українському уряду не повторювати «помилку минулого» щодо Бесарабії, де, за його словами, уряд змушений лише «вислухувати бажання населення», і писав, що волості Бесарабії одна за одною виносять постанови про прилучення до Української Республіки.
Одна за другою вносять волості постанови про прилучення до Української Республіки.
Читано з зображення. Місцями текст нечіткий; позиція газети.
Цитуючи московське «Раннее Утро» від 31 березня, «Боротьба» наводила його слова про Київ: «В старім стольнім Київі (!) з'явилися багнети німецьких ландкнехтів-туристів»; газета бачила в цьому доказ, що в поглядах російської інтелігенції на Україну нічого не змінилося.
В старім стольнім Київі (!)
Читано з зображення. Цитата з московської газети; текст у цьому місці пошкоджений (надрив паперу), частину слів не прочитано.
Цитуючи московську пресу, «Боротьба» навела твердження, що німці «ломають ті порядки, котрі встановились в Малоросії (sic!) і Білоросії», що «частина вкраїнців у скрайньому націоналізмові пропагує: «геть кацапов обратно в їх кацапію!»», і зауважила, що «ці рядки — неначе писані до революції»; також згадано хліб, цукор і м'ясо, які «можна було б привезти до нас, на голодну північ».
геть кацапов обратно в їх кацапію!
Читано з зображення. Цитати з московських газет у переказі «Боротьби»; початок абзацу про хліб, цукор і м'ясо обрізано.
«Народня воля» (ч. 47), як переказала «Боротьба», закликала до негайної допомоги селянству перед засівом: «Час [тяжкої] праці настав, а через те селянство мусить бути забезпечено в своїй праці»; газета вимагала покінчити з самозваними командами, спинити ревізії, безлад і сваволю, допомогти матеріально й негайно послати на села інструкторів для розділу й засіву землі.
негайно послати ряд інструкторів на села для справи розділу і засіву землі
Читано з зображення. Слово перед «праці» нечітке (імовірно «тяжкої»).
У розділі про Росію «Боротьба» твердила, що «Червона Росія» — це «німецька окупація, загублення цілих провінцій і в першу чергу України», і писала, що з нових виборів совітів більшість місць здобувають есери, меншовики чи безпартійні, що анархізм у Москві зростає..
Хто задоволенний міжнародньою політикою Росії? Німецька окупація, загублення цілих провінцій і в першу чергу України.
Читано з зображення. Позиція газети; частина рядків на краю плитки пошкоджена плямою.
«Боротьба» писала за московськими «Известіями», що там з'явилася стаття Стеклова про обов'язкову військову службу, а в наказі московського військового комісара було «строєві вправи військ мусять бути що дня від 8 годин ранку до 5 годин вечора» під загрозою революційного трибуналу.
строєві вправи військ мусять бути що дня від 8 годин ранку до 5 годин вечора
Читано з зображення. Дата номера; стосується Росії; слова наказу подано за друком.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Стаття «Боротьби» твердить, що в Києві, «старім стольнім», блищать багнети німецьких ландштурмістів, а німецькі генерали видають наказі; власний кореспондент газети об'їхав окуповані німцями частини.
багнети німецьких лянд
Дуже зіпсований OCR; сенс фрази реконструйовано приблизно.
Газета повідомляє, що в Бессарабії одна за одною волості ухвалюють постанови про приєднання до Української Республіки.
Одна за другою виносять
Не Київ, але УНР; уривок зіпсований OCR.
У дискусії про Установчі Збори газети («Відродження», «Народна воля» №47, «Киевская Мысль») обговорюють убивство(?) Неродовича(?), мовляв, винних треба покарати, щоб викорінити самосуди й завести правовий лад.
викорінити самосуди та завести право
Ім'я та обставини в OCR зіпсовані («Неродович»/«Перадович»); джерела — огляд преси.
Довідник міністерств у Києві: Військове — Банківська, 2 (тел. 5-93); Морське — Фундуклеївська (готель «Франсуа»), пом. 102; Внутрішніх справ — Інститутська, 40 (тел. 8); Судових — Банківська, 10; Пошти й телеграфу — Гімназіальна, 5 (тел. 1-71).
Військове — Банківська, 2, тел. 5—93.
Читано з зображення. Рубрика «Справочний відділ»; телефони за друком.
Центральна Рада містилась на Володимирській, 57 (тел. 12-23); Головна медично-санітарна управа — Володимирська, 19, голова д-р Б. П. Матюшенко, прийом щодня від 1 до 2.
Центральна Рада — Володимирська, 57, тел. 12—23.
Читано з зображення.
Адреси громадських установ: Всеукраїнська Селянська Спілка — В. Підвальна, 3 (тел. 91); Всеукраїнська Учительська Спілка — Володимирська, 42; Київський губернський комісар — Катеринославська, 10; Київський губернський комендант — Олександрівська, 3.
Київський Губерський Комісар — Катеринославська, 10.
Читано з зображення.
Довідник міністерств у Києві: Земельних справ — Володимирська, 19 (тел. 62-11); Лісовий департамент там-таки (тел. 52-41); Закордонних — Терещенківська, 9 (тел. 37-24); Шляхів — Фундуклеївська, 23 (шосейних) і Б. Бульвар, 34; Праці — Бібіковський бульвар, 12; Освіти — Бібіковський бульвар, 14; Продовольчих справ — Бібіковський бульвар, 18.
Закордонних — Терещенківська, 9, тел. 37—24.
Читано з зображення. «Б.-Бульвар» розшифровано як Бібіковський бульвар.
Довідник київських установ: Міністерство фінансів — Хрещатик, пом. 1 (тел. 18-43); Торгу й промисловости — Столипінська, 55-б (тел. 32-34); Великоруських справ — Бесарабка (готель «Велика Слов'янська», тел. 19-77); Польських справ — Хрещатик, 38, 2 поверх (тел. 29-45); Єврейських справ і Генеральний писар — Хрещатик, 38.
Фінансів — Хрещатик, пом. 1, тел. 18—43.
Читано з зображення. Столипінська — нинішня вул. Шота Руставелі.
Адреси редакцій: «Нова Рада» — Інститутська, 22; «Народня Воля» — В. Підвальна, 3; «Боротьба» — Караваєвська, 5 (тел. 63); «Робітнича Газета» — Михайлівський пров., 35 (тел. 65-10); «Відродження» — Театральна пл., 48-А (тел. 57-16); «Рабочая Жизнь» — В. Володимирська, 48-А, кв. 13; «Послідніх Новостій» — Думська пл., 3; «Dziennik Kijowski» — Хрещатик, 38; «Київської Мисли» — Фундуклеївська, 19.
„Боротьба" — Караваєвська, № 5, тел. 63.
Читано з зображення.
Українські банки в Києві: Український Народній Кооперативний Банк (Українбанк) — Хрещатик, 27; Український Державний Банк (Центральне керування) — Інститутська, 9; Союз установ дрібного кредиту — Інститутська, 3; Союз-банк — Інститутська, 3; Київська контора Державного банку — Інститутська, 9.
Український Народній Кооперативний Банк (Українбанк), Хрещатик 27.
Читано з зображення.
Адреса «Боротьби» у довіднику громадських установ: Караваєвська, 5.
„Боротьба"-Караваевська, Nº 5,
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Адреса «Робітничої Газети» (орган української соціал-демократії): Михайлівський пров., 3б, тел. 65-10.
„Робітнича Гозета" -Михайлов-
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Адреса «Київської Мисли» — Фундуклеївська, 19, тел. 12-76; «Dziennik Kijowski» — Хрещатик, 05(?), тел. 6-72.
сна, 19, тел. 12-76.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Народне Міністерство судових справ міститься на Думській площі, 8; міністр приймає з 11 до 12 години.
Народне Міністерство Судових Справ
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
На нараді Київської міської учительської спілки в клубі «Родина» комісія доповіла про стан Педагогічного музею, який займала Центральна Рада: шафи порожні, скло побите, фізичні прилади зіпсовані, колекції опудал немає, бібліотека десь у міністерстві; завідувач будинку благав забрати майно, бо не міг його охороняти.
Шкафи пусті, шкло в них побите. Фізичні прибори в такому становищі, що нічого там зрозуміти не можна. Колекції чучел немає.
Дата номера газети; точна дата наради не вказана. Текст частково перемішаний OCR.
Адреса «Відродження» — Гімназіяльний пров., 5.
(Гімназіяльний пер. Б),
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Адреса «Рабочей Жизни»: Велика Володимирська, 48-Д, кв. 13, тел. 4-50.
Володимирь
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Український Народний Кооперативний Банк (Українбанк), Український Державний Банк (Центральне керування, Інститутська), Союз установ дрібного кредиту (Інститутська, 3) — у довіднику українських банків Києва.
Український Державнийї Банк
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Київський губернський комісар міститься на Катерининській, 10 (у довіднику громадських установ).
Катери-
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Назва вулиці й номер прочитані приблизно.
«Вістник Ради Народніх Міністрів для УНР» міститься в будинку 2-ї гімназії, Бібіковський бульвар, 18, тел. 5-04; «Вістник Послідніх Новостей» — Думська площа, 3, тел. 23-66.
(Будинок 2-оі гімназії,
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Назву видання відновлено приблизно.
Військове міністерство УНР: інтендантство — Олександрівська, 40; авіаційний відділ — Бібіковський бульвар (на розі Володимирської); військовий міністр приймає по понеділках, середах і п'ятницях.
Інтелдантотво М. В. С.-Одевсаидрівська:
Дата номера газети; точна дата події не вказана. Прізвище міністра в OCR «Луковський».
Міністерство земельних справ міститься на Володимирській, 19; Міністерство пошти й телеграфу — Гімназіяльна, 5; Генеральний штаб — на Тарасівській(?), 8.
Земельних Справ- Володимирська 19, тел.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Адреси громадських установ Києва: Всеукраїнська Селянська Спілка — Велика Підвальна, 3, тел. 91; Всеукраїнська Учительська Спілка — Володимирська, 42; комісія з виборів до Українських Установчих Зборів — Велика Володимирська, 33; Галицько-Буковинський Комітет — Михайлівська, 10.
Всеукраінська Селянська Спілка-В.-Пія-
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: на складі Південно-Західного фронту (Велика Васильківська, 63) продавалися два зламані автомобілі та вулична торговельна будка.
Два зломаних автомобілі і одна торгова вулична будка продаються ... на складі півд. зах. фр. ... В. Васильківська № 63.
Оголошення: рекламувався засіб для волосся «Капутоль», що «знищує лупу (перхоть), запобігає випаданню волосся»; продавався в аптеках і аптечних крамницях, склад акц. т-ва «Фармакос» (колишнє Зейделя).
„КАПУТОЛЬ" запобігає випаданню і допомагає ... Продається в аптеках і аптечних крамницях ... акц. т-ва „ФАРМАКОС" (був. Зейделя).
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані