понеділок
12 лютого за старим стилем
22 записи · 6 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Понеділок, 12 лютого за старим стилем. Уночі до Києва надійшло повідомлення Раднаркому про німецькі умови миру, і зранку місто сколихнули чутки про замирення: біля міської думи хтось уголос читав телеграму з умовами, аж поки з'явилися броньовики й червоногвардійці та відкрили стрілянину. Обійшлося без жертв, але люди в паніці тікали з Хрещатика на Поділ, а надвечір місто «наче вимерло». На засіданні ЦВК Рад України ліві есери посварилися з більшовиками через земельний закон і заявили про вихід із Народного секретаріату; більшовицька делегація вирушила до Бреста. Того ж дня Мала Рада поза Києвом ухвалила перейти на новий стиль і прийняла тризуб державним гербом.
Аналіз складено за 21 запис; зараз у хроніці за цей день їх 22.
У ніч на 25 лютого Київ одержав повідомлення Раднаркому про німецькі умови, серед яких — негайний мир Росії з УНР. Зранку біля думи зібрався натовп, хтось виліз на постамент пам'ятника і читав телеграму вголос; несподівано з'явилися броньовики й загін червоногвардійців і почали стріляти з рушниць. Зчинилася паніка, втікачі набивалися в трамваї на Поділ, але ніхто не постраждав; на Лютеранській біля Хрещатика поставили кулемети, і надвечір місто спорожніло.
певність середня: Одна газета, але три різні замітки (хроніка й переказ гласного на засіданні думи) узгоджуються; дату виведено зі слів «позавчора» й «учора». «Робітнича газета» датує стрілянину на Хрещатику 26 лютого.
У ніч на 25 лютого 1918 року до Києва з Петрограда надійшло повідомлення Ради народних комісарів для ЦВК рад України та Народного секретаріату про німецькі умови миру, зокрема про зобов'язання Росії негайно укласти мир з Українською Народною Республікою.
Вночи на вчорашне число у Київі одержано з Петрограду таке повідомлення совіта народніх комісарів ... 4. Росія пристає на негайний мир з Українською Народньою Республікою.
25 лютого 1918 року зранку Києвом розлетілися чутки про замирення; біля міської думи зібрався натовп, хтось виліз на постамент пам'ятника й уголос читав телеграму з умовами миру, аж раптом з'явилися броньовики й загін червоногвардійців і почали стріляти з рушниць; зчинилася паніка, але, на щастя, ніхто не постраждав.
Скоро перед думою зібрався натовп ... виліз на постамент памʼятника і почав голосно читати телеграму з текстом мирних умов ... звідкілясь зʼявились броневики і отряд червоногвардійців. ... стріляли з рушниць. Серед людей почалась паніка…
Того ж дня, 25 лютого 1918 року, на Лютеранській вулиці біля Хрещатика поставили кілька кулеметів; надвечір місто наче вимерло.
На Лютеранській коло Хрещатика було поставлено кілька кулеметів. Над вечір місто неначе вимерло...
Під час стрілянини 25 лютого 1918 року все живе в паніці тікало з Хрещатика на Поділ; гласний розповів, як у трамвай сів старий єврей з довгою сивою бородою і тремтячими руками, нерухомо доїхав до Подолу й спитав: «Де я? Куди це я і для чого сюди їхав?»
під час учорашньої стрілянини все живе в паніці дременуло з Хрещатика на Поділ, то у трамвай увійшов якийсь старий еврей з довгою сивою бородою з дріжачими руками ... „Де я? Куди це я і для чого сюди їхав?"
На засіданні ЦВК Рад України спалахнув конфлікт через земельний закон, внесений земельним секретаріатом; лівий есер (у «Боротьбі» — Драхерман) заявив про вихід своєї фракції з Народного секретаріату, хоча з ЦВК вона поки не вийшла.
певність середня: «Нова Рада» прямо посилається на «Боротьбу», тож свідчення не незалежні; «Боротьба» як орган лівих есерів зацікавлена сторона.
На засіданні ЦВК рад України 25 лютого 1918 року, за повідомленням газети лівих есерів «Боротьба», виник конфлікт між лівими есерами і більшовиками через проєкт земельного закону; представник лівих есерів заявив про вихід фракції з Народного секретаріату, але в ЦВК вона поки лишилася.
на засіданню центрального виконавчого комітету 25 лютого виник конфлікт між лівими соц.-рев. і большевиками ... Конфлікт закінчився заявою представника лівих соц.-рев. ... про вихід його фракції з складу секретаріату.
Хроніка: на засіданні ЦВК рад України 25 лютого виник конфлікт між лівими соціал-революціонерами та більшовиками щодо земельного закону, внесеного земельним секретаріатом у Раду народних секретарів і ЦВК. Конфлікт закінчився заявою лівого есера Драхермана про вихід його фракції зі складу секретаріату; у ЦВК фракція поки що залишається «на окремі часи».
На засіданню «Ц. И. К.» 25 лютого виник конфлікт між лівими соціял.-револ. і большевиками
До Брест-Литовська для мирних переговорів виїхали Неронович (укр. с.-д.), Затонський (більшовик), Руденко (укр. лівий есер) і Терлецький (лівий есер, секретар земельних справ).
певність середня: Одна газета; «вчора» відносно номера за 26 лютого. Інші газети подають від'їзд у ніч на 26-те або 26-го.
Газета повідомляє про відновлення мирних переговорів із центральними державами та українським урядом робітничо-селянської республіки: до Бреста виїхали Неронович (укр. с.-д.), Затонський (більшовик), Руденко (укр. ліві с.-р.) і Терлецький (лівий есер, народний секретар земельних справ).
роспочалися мирні переговори з центральними державами і українським правительством робітничо-селявської республіви ... виіхали в Брест
У ніч на 25 лютого на Інститутській озброєні напали на будинок Гінзбурга; варта у дворі відповіла рушничним вогнем, нападників відбили, кількох поранили, частину заарештували, а стрілянина сполохала мешканців околиці.
певність середня: Одна газета; «Нова Рада» в номері за 27 лютого описує напад на той самий будинок інакше (див. прогалини).
У ніч на 25 лютого на Інститутській вулиці був напад на дім Гінзбурга: варта, що стояла у дворі, відповіла стрільбою з рушниць, нападників відбили, кількох поранили, частину заарештували. Мешканці околиці були стурбовані стріляниною.
В нічь на 25 лютого на Івститутській вул. трапився напад на дім Гінзбурга. Але варта, що стояла в дворі відповіла стрільбою з рушниць
Мала Рада (за старим стилем 12 лютого) ухвалила закон про перехід на григоріанський календар: 16 лютого рахувати першим березня, годинники перевести на 1 год 8 хв назад проти петроградського часу, зобов'язання продовжити на 13 днів. Тоді ж гербом УНР прийнято знак Київської держави часів Володимира Великого — тризуб, як на 100-карбованцевих білетах, але без хреста. За листком «Вістника», засідання відбулося в Коростені.
певність висока: Офіційні тексти законів у кількох газетах і в праці Дорошенка. Закони ухвалено поза Києвом, у місті про них дізналися пізніше.
12 лютого (ст. ст.) 1918 р. Мала Рада ухвалила запровадити в УНР новий стиль: 16 лютого належало рахувати першим днем березня. Усі зобов'язання, що їх застав закон, подовжувалися від 1 березня на 13 днів.
завести в Українській Народній Республіці нове числення часу від 16. лютого 1916. року. 16-й день лютого мають рахувати першим днем місяця марта.
Центральна Рада ухвалила закон про запровадження в УНР нового стилю (григоріанського календаря) з 16 лютого старого стилю, яке рахується як 1 березня, і про переведення годинників на 1 годину 8 хвилин назад порівняно з петроградським часом, як у європейських державах.
закон про заведення на території Української Народньої Республіки числення часу по новому стилю (Григоріянський календарь) і про перевод стрілок годинників назад на 1 год. 8 хвилин в порівнянні з часом по петроградському меридіанові ... 16…
12 лютого (за старим стилем) Центральна Рада ухвалила закон про перехід на новий (григоріанський) календар: 16 лютого 1918 року рахувати за 1 березня; одночасно вводиться середньоєвропейський час, годинники переводять назад на 1 год. 8 хв.
16 число рахувати першим числом місяця березоля (марта).
Закон Центральної Ради про новий стиль та середньоєвропейський час підписали голова Ц. Ради М. Грушевський і за писаря М. Чечель; питання виконання закону вирішує кожен міністр у своїй галузі.
Голова Ц. Рада М. Грушевський, За писаря М. Чечель.
Центральна Рада ухвалила державним гербом УНР знак Київської держави часів Володимира Великого (тризуб), як на українських державних кредитних білетах у 100 карбованців, але без хреста зверху.
ухвалила державним гербом Республіки знак київської держави часів Володимира Великого. (Цей герб уміщено на державних кредитових українських білетах в 100 карб.), але ... цей герб принято без хреста зверху
Закон Малої Ради про державний герб України (засідання 12 лютого 1918 р. в м. Коростені): гербом Української Народньої Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого.
Гербом Української Народньої Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого.
За Решетаром, Рада заявила, що присутність німецьких військ не обмежить українського суверенітету й не змінить законів і звичаїв.
певність середня: Одне пізніше наукове джерело без тексту самої заяви.
25 лютого 1918 року Рада заявила, що український суверенітет не буде обмежено, а закони й звичаї — змінено через присутність німецьких військ.
The Rada had issued an unbelievable statement on February 25, declaring that Ukrainian sovereignty would not be limited or its laws and customs modified.
Народний секретар фінансів Аусем прийняв усі умови, висунуті загальними зборами службовців 22 лютого, і комітет співробітників закликав усіх стати до роботи з 25-го.
певність середня: Оголошення комітету співробітників в одній газеті; самих умов не наведено.
Комітет співробітників секретарства фінансів повідомив, що народний секретар фінансів В. Аусем прийняв усі умови, висунуті загальними зборами 22 лютого, тому всі урядовці секретарства мали приступити до роботи з 25 лютого 1918 р.
З доручення секретаря фінансів Української Народньої Республіки т. Аусема Комітет ... оповіщає всіх товаришів по праці, що всі умови, виставлені загальними зборами від 22-го лютого, приймаються ... приступити до роботи з 25-го с. місяця.
Очевидець, який цього дня приїхав через Фастів, розповідав, що на Київ двома шляхами йдуть німецькі гусари, січові стрільці й австрійський полк з українців, разом до 40 тисяч, а Бердичів зайняли в неділю. «Боротьба» спростовувала чутку про гайдамацький погром у Житомирі. Згодом повідомили, що в Бердичеві від рук більшовиків цього дня загинув есер Терентій Мусіонок.
певність низька: Неперевірена розповідь очевидця, спростування чутки і пізніше траурне оголошення; події відбувалися поза Києвом.
Очевидець, який у понеділок (25 лютого) приїхав через Фастів до Києва, розповів про рух українського війська на Київ: попереду йдуть німецькі гусари «смерті», розвідка, до тисячі осіб, за ними — січові стрільці й 55-й австрійський полк із українців, усього, за чутками, до 40 тисяч; військо йде двома шляхами, на Сарни і з Підволочиська на Бердичів, а Бердичів «лише в неділю» зайняли. По дорозі українці розброюють більшовицькі частини.
Очевидець, який в понеділок через ст. Фастів приїхав до Києва, про рух українського війська розказував ось що
Київські газети повідомили чутку, ніби «гайдамаки» в Житомирі вчинили єврейський погром. «Боротьба» заперечує: за словами тих, хто щойно приїхав із Житомира, жодних погромів там не було.
Погром евреїв у Житомірі. Вчора в Киівських газетах промайнула чутка, що нібито гайдамаки в Житомірі погромили місто
Члени фракції УПСР колишньої Військової Ради південно-західного фронту «з великим жалем» повідомили про трагічну смерть тов. Терентія Мусіонка, який упав від руки більшовиків у Бердичеві 25 лютого нового стилю.
що впав від руки большевиків, у Бердичеві 25 лютого с. р. нов. ст.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 12. II. (ст. ст.) · 02-0257
А. Степаненко й М. Чечель
завести в Українській Народній Республіці нове числення часу від 16. лютого 1916. року. 16-й день лютого мають рахувати першим днем місяця марта.
«Боротьба», газета (Київ, 1918) (орган українських есерів) · 12 лютого 1918 · 02-1194
голова Центральної Ради М. Грушевський і за писаря М. Чечель
Голова Ц. Рада М. Грушевський, За писаря М. Чечель.
Оцінка аналізу. Не вирішується. Можливо, існували дві редакції тексту (ухвала Малої Ради і закон для оприлюднення); «Боротьба» читалася з зображення, Дорошенко передруковував пізніше. Сам зміст закону обидва джерела передають однаково.
Цитата дня
Погром евреїв у Житомірі. Вчора в Киівських газетах промайнула чутка, що нібито гайдамаки в Житомірі погромили містоКиївські газети повідомили чутку, ніби «гайдамаки» в Житомирі вчинили єврейський погром. «Боротьба» заперечує: за словами тих, хто щойно приїхав із Житомира, жодних погромів там не було.
«Боротьба», газета (Київ, 1918), №3, с. 2 · 02-1032
Афіша й культура
У Троїцькому народному домі анонсували «Дай серцю волю, заведе в неволю» (02-0488). Після стрілянини біля думи люди в паніці набивалися в трамваї до Подолу, а надвечір вулиці спорожніли (02-0565, 02-0586).
Комітет співробітників секретарства фінансів повідомив, що народний секретар фінансів В. Аусем прийняв усі умови, висунуті загальними зборами 22 лютого, тому всі урядовці секретарства мали приступити до роботи з 25 лютого 1918 р.
З доручення секретаря фінансів Української Народньої Республіки т. Аусема Комітет ... оповіщає всіх товаришів по праці, що всі умови, виставлені загальними зборами від 22-го лютого, приймаються ... приступити до роботи з 25-го с. місяця.
Члени фракції УПСР колишньої Військової Ради південно-західного фронту «з великим жалем» повідомили про трагічну смерть тов. Терентія Мусіонка, який упав від руки більшовиків у Бердичеві 25 лютого нового стилю.
що впав від руки большевиків, у Бердичеві 25 лютого с. р. нов. ст.
Читано з зображення. Траурне оголошення в рамці на першій шпальті; прізвище надруковане «Мусіонок/Мусіонка».
На засіданні ЦВК рад України 25 лютого 1918 року, за повідомленням газети лівих есерів «Боротьба», виник конфлікт між лівими есерами і більшовиками через проєкт земельного закону; представник лівих есерів заявив про вихід фракції з Народного секретаріату, але в ЦВК вона поки лишилася.
на засіданню центрального виконавчого комітету 25 лютого виник конфлікт між лівими соц.-рев. і большевиками ... Конфлікт закінчився заявою представника лівих соц.-рев. ... про вихід його фракції з складу секретаріату.
У ніч на 25 лютого 1918 року до Києва з Петрограда надійшло повідомлення Ради народних комісарів для ЦВК рад України та Народного секретаріату про німецькі умови миру, зокрема про зобов'язання Росії негайно укласти мир з Українською Народною Республікою.
Вночи на вчорашне число у Київі одержано з Петрограду таке повідомлення совіта народніх комісарів ... 4. Росія пристає на негайний мир з Українською Народньою Республікою.
«Вчорашнє число» обчислено від дати номера (26 лютого).
25 лютого 1918 року зранку Києвом розлетілися чутки про замирення; біля міської думи зібрався натовп, хтось виліз на постамент пам'ятника й уголос читав телеграму з умовами миру, аж раптом з'явилися броньовики й загін червоногвардійців і почали стріляти з рушниць; зчинилася паніка, але, на щастя, ніхто не постраждав.
Скоро перед думою зібрався натовп ... виліз на постамент памʼятника і почав голосно читати телеграму з текстом мирних умов ... звідкілясь зʼявились броневики і отряд червоногвардійців. ... стріляли з рушниць. Серед людей почалась паніка ... На щастя ніхто не потерпів.
«Позавчора» обчислено від дати номера; OCR частково пошкоджений.
Центральний виконавчий комітет (більшовицького українського уряду) на засіданні в понеділок увечері вирішив узятися за організацію соціалістичної армії (обрано комісію з п'яти членів) і найближчими днями видати земельний декрет із тими самими принципами, що на II Всеросійському з'їзді рад; наприкінці заслухали доповіді з місць.
Позавчора увечері відбулося засідання центрального виконавчого комітету, на якому було вирішено взятись за справу організації соціалістичної армії. Для цього була обрана комісія з 5 членів. Було вирішено також цими днями видати земельний декрет
«Позавчора» відносно четверга 28 лютого — 26 лютого (вівторок), а не понеділок: виправлено за календарем.
Газета повідомляє про відновлення мирних переговорів із центральними державами та українським урядом робітничо-селянської республіки: до Бреста виїхали Неронович (укр. с.-д.), Затонський (більшовик), Руденко (укр. ліві с.-р.) і Терлецький (лівий есер, народний секретар земельних справ).
роспочалися мирні переговори з центральними державами і українським правительством робітничо-селявської республіви ... виіхали в Брест
Прізвища за OCR; «Вчора» = 25 лютого.
Хроніка: на засіданні ЦВК рад України 25 лютого виник конфлікт між лівими соціал-революціонерами та більшовиками щодо земельного закону, внесеного земельним секретаріатом у Раду народних секретарів і ЦВК. Конфлікт закінчився заявою лівого есера Драхермана про вихід його фракції зі складу секретаріату; у ЦВК фракція поки що залишається «на окремі часи».
На засіданню «Ц. И. К.» 25 лютого виник конфлікт між лівими соціял.-револ. і большевиками
Дата — 25 лютого (н. ст.); прізвище лівого есера читається як «Драхерман»; в OCR фраза про вихід фракції частково зіпсована.
Того ж дня, 25 лютого 1918 року, на Лютеранській вулиці біля Хрещатика поставили кілька кулеметів; надвечір місто наче вимерло.
На Лютеранській коло Хрещатика було поставлено кілька кулеметів. Над вечір місто неначе вимерло...
Дата обчислена від дати номера.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Очевидець, який у понеділок (25 лютого) приїхав через Фастів до Києва, розповів про рух українського війська на Київ: попереду йдуть німецькі гусари «смерті», розвідка, до тисячі осіб, за ними — січові стрільці й 55-й австрійський полк із українців, усього, за чутками, до 40 тисяч; військо йде двома шляхами, на Сарни і з Підволочиська на Бердичів, а Бердичів «лише в неділю» зайняли. По дорозі українці розброюють більшовицькі частини.
Очевидець, який в понеділок через ст. Фастів приїхав до Києва, про рух українського війська розказував ось що
Розповідь очевидця — не підтверджений офіційно (газета сама зазначає, що офіційні джерела мовчать). Дата очевидця — понеділок 25 лютого.
12 лютого (ст. ст.) 1918 р. Мала Рада ухвалила запровадити в УНР новий стиль: 16 лютого належало рахувати першим днем березня. Усі зобов'язання, що їх застав закон, подовжувалися від 1 березня на 13 днів.
завести в Українській Народній Республіці нове числення часу від 16. лютого 1916. року. 16-й день лютого мають рахувати першим днем місяця марта.
У тексті закону «1916» — помилка друку замість 1918. Закон підписали А. Степаненко й М. Чечель.
25 лютого 1918 року Рада заявила, що український суверенітет не буде обмежено, а закони й звичаї — змінено через присутність німецьких військ.
The Rada had issued an unbelievable statement on February 25, declaring that Ukrainian sovereignty would not be limited or its laws and customs modified.
Автор датує події за новим стилем.
Центральна Рада ухвалила державним гербом УНР знак Київської держави часів Володимира Великого (тризуб), як на українських державних кредитних білетах у 100 карбованців, але без хреста зверху.
ухвалила державним гербом Республіки знак київської держави часів Володимира Великого. (Цей герб уміщено на державних кредитових українських білетах в 100 карб.), але ... цей герб принято без хреста зверху
Дата ухвалення за контекстом — засідання 12 лютого ст. ст.; точно не вказана.
Центральна Рада ухвалила закон про запровадження в УНР нового стилю (григоріанського календаря) з 16 лютого старого стилю, яке рахується як 1 березня, і про переведення годинників на 1 годину 8 хвилин назад порівняно з петроградським часом, як у європейських державах.
закон про заведення на території Української Народньої Республіки числення часу по новому стилю (Григоріянський календарь) і про перевод стрілок годинників назад на 1 год. 8 хвилин в порівнянні з часом по петроградському меридіанові ... 16 лютого рахувати за 1 число березня
Засідання 12 лютого — за старим стилем (25 лютого н. ст.); Мала Рада засідала під час евакуації з Києва.
12 лютого (за старим стилем) Центральна Рада ухвалила закон про перехід на новий (григоріанський) календар: 16 лютого 1918 року рахувати за 1 березня; одночасно вводиться середньоєвропейський час, годинники переводять назад на 1 год. 8 хв.
16 число рахувати першим числом місяця березоля (марта).
Читано з зображення. Дату ухвалення 12 лютого подано за старим стилем (25 лютого за новим, оскільки закон набирає чинності «з 16 лютого»). Про час: 12 годин за петроградським меридіаном із 1 березня рахувати за 10 год. 52 хв. ранку.
Закон Центральної Ради про новий стиль та середньоєвропейський час підписали голова Ц. Ради М. Грушевський і за писаря М. Чечель; питання виконання закону вирішує кожен міністр у своїй галузі.
Голова Ц. Рада М. Грушевський, За писаря М. Чечель.
Читано з зображення. Дату узято з заголовка закону (12 лютого 1918 року, старий стиль).
Закон Малої Ради про державний герб України (засідання 12 лютого 1918 р. в м. Коростені): гербом Української Народньої Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого.
Гербом Української Народньої Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого.
Читано з OCR-тексту. Стиль дати не вказано: 12 лютого — до переходу на новий стиль, тому подано як ст. ст. = 25 лютого н. ст. (припущення). Підписали тов. голови М. Шраг і секретар Я. Левченко.
У ніч на 25 лютого на Інститутській вулиці був напад на дім Гінзбурга: варта, що стояла у дворі, відповіла стрільбою з рушниць, нападників відбили, кількох поранили, частину заарештували. Мешканці околиці були стурбовані стріляниною.
В нічь на 25 лютого на Івститутській вул. трапився напад на дім Гінзбурга. Але варта, що стояла в дворі відповіла стрільбою з рушниць
Під час стрілянини 25 лютого 1918 року все живе в паніці тікало з Хрещатика на Поділ; гласний розповів, як у трамвай сів старий єврей з довгою сивою бородою і тремтячими руками, нерухомо доїхав до Подолу й спитав: «Де я? Куди це я і для чого сюди їхав?»
під час учорашньої стрілянини все живе в паніці дременуло з Хрещатика на Поділ, то у трамвай увійшов якийсь старий еврей з довгою сивою бородою з дріжачими руками ... „Де я? Куди це я і для чого сюди їхав?"
«Учорашня стрілянина» — щодо засідання 26 лютого, тобто, ймовірно, стрілянина біля думи 25 лютого.
25 лютого 1918 р. Український національний театр у Троїцькому народному домі анонсував п'єсу «Дай серцю волю, заведе в неволю».
25-го ДАЙ СЕРЦЮ ВОЛІ, ЗАВЕДЕ У НЕВОЛЮ.
Та сама назва в OCR трапляється і в анонсі 2-го міського театру; віднесення до театру непевне.
Газета описує Шевченківський концерт у великій залі Взаємного Кредиту в Житомирі 25 лютого з 18 номерами програми, бандуристом Ганіцьким, співаками Поливяним і Литвиненко-Вольчемут і хором у 50 осіб під керуванням Е. Томашевського.
Хор — душ 50 — під орудою Е. Томашевського був взагалі хороший.
Читано з зображення. Стиль 25 лютого не вказано; прізвище бандуриста «Ганов» прочитано непевно.
Київські газети повідомили чутку, ніби «гайдамаки» в Житомирі вчинили єврейський погром. «Боротьба» заперечує: за словами тих, хто щойно приїхав із Житомира, жодних погромів там не було.
Погром евреїв у Житомірі. Вчора в Киівських газетах промайнула чутка, що нібито гайдамаки в Житомірі погромили місто
Чутка заперечена газетою; дата — номер (чутка поширилася «вчора», тобто 25 лютого).
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані