Від снаряда, що влучив у будинок №29 на вул. Лютеранській, виникла пожежа.
Отъ попавшаго снаряда возникъ пожаръ въ домѣ № 29, по Лютеранской улицѣ.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
середа
24 січня за старим стилем
110 записів · 11 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
У середу 6 лютого (24 січня ст. ст.) бомбардування Києва ще посилилося: з ранку чи з полудня канонада загриміла по всьому місту, найстрашніше — на Печерську, в Липках і на Старому Місті біля Володимирської та Підвальної; снаряди запалювали будинки на Лютеранській і Караваївській та вбивали людей просто в квартирах. Більшовицькі загони перейшли Дніпро й з боєм займали прилеглі до мосту квартали, з бронеавтомобілями просунулися Олександрівською вулицею до Купецького саду й опанували Банкову, а залізничники знову захопили вокзали. Метрики фіксують десятки смертей цього дня — від снарядів, а на Печерську вже й перші розстріли офіцерів. Надвечір Січові стрільці за наказом уряду зосередилися в Святошині, щоб забезпечити відхід на Житомир. Вийшли перші після тижневої перерви числа «Нової Ради» й «Робітничої газети» з бойовими відозвами, а «Киевлянин» друкував звичні оголошення про продаж роялів, квартир і речей від'їжджих офіцерів.
Аналіз складено за 113 записів; зараз у хроніці за цей день їх 110.
За «Робітничою газетою», о 10-й ранку більшовики почали закидати місто «ураганом снарядів», очевидно, з Броварів і з-за Дніпра; очевидець «Нової Ради» пише, що зранку було спокійно, а з полудня канонада загриміла всюди, найгірше — на Печерську, в Липках і на Старому Місті. Снаряд у спальні будинку навпроти Гаврилюка вбив батька, матір і дитину; від влучань виникли пожежі на Лютеранській, 29 і на розі Караваївської, постраждав дім нотаріуса Воробйова й Шулявка; у будинок Гольденвейзера влучило близько двадцяти снарядів. Гаврилюк відносить до цього дня й підпал будинку Грушевського фугасними снарядами.
певність висока: Масштаб обстрілу узгоджено описують українські газети, «Киевлянин» і незалежні мемуаристи різних таборів; дата підпалу будинку Грушевського спірна (див. конфлікти).
Вчора о 10-й годині ранку більшовики почали обстрілювати Київ «цілим ураганом снарядів»; стріляли, очевидно, з Броварів і з-за Дніпра, де отаборилися більшовицькі загони. Снаряди рвалися в різних частинах міста й завдали багато шкоди; є численні людські жертви.
Вчора о десятій годині ранку більшовики почали закидати місто цілим ураганом снарядів. Обстріл вівся очевидно з Броварів з-за Дніпра ... Снаряди рвалися в різних частинах Київа і наробили багато шкоди. Є також багато людських жертв.
6 лютого 1918 р. зранку в Києві було ще досить спокійно, а з полудня по всьому місту загриміла справжня канонада. Найстрашніше було, крім Печерська й Липок, на Старому Місті в районі Володимирської та Підвальної вулиць, де раз у раз падали й рвалися важкі снаряди, а люди просто божеволіли від жаху.
Найстрашніше місце, крім Печерська й Липок, було на Старім Місті, в районі Володимирської та Підвальної вулиць, де раз у раз падали й рвалися тяжкі набої
Бомбардування Києва поновилося, руйнуючи будинки й церкви; автор пише, що з часів Андрія Боголюбського Київ не бачив такого спустошення.
Бомбардування Києва знов відновилося, руйнуючи доми й церкви. Певно з часів Андрія Боголюбського Київ не бачив такого дикунського спустошення.
Поки в Києві тривав нерівний бій, на місто безперервно падали важкі снаряди батарей Муравйова з-за Дніпра; гайдамаки на Печерську мали наказ триматися до останньої краплі крові, бо надійшла телеграма, що в Брест-Литовську підписується мир. У місті запанувала анархія: з будинків стріляли приборкані повстанці, кожен зі своєї квартири.
Іноді летіли кулі десь із домів. Це стріляли тільки що приборкані большевицькі повстанці, кожний на свою руку стріляв зі своєї домівки.
Уранці більшовики довели артобстріл до небачених розмірів і почали обстрілювати центр Києва; снаряд влучив у третій поверх будинку навпроти квартири автора — у спальню, вбивши батька, матір і маленьку дитину; на вулиці лежали каміння, рами й скло.
стрільно попало до спальні й забило батька, матір і малу дитину.
Більшовики, бачачи з товарної станції шестиповерховий будинок М. Грушевського в українському стилі, почали бити по ньому фугасними снарядами; до вечора будинок був охоплений полум'ям з усіх боків і освітлював усе навколо, як удень.
цей величезний шостиповерховий, в українському стилю будинок було видно як на долоні, й большевики, знаючи, що це будинок М. Грушевського, почали бити в нього фугасовими стрільнами.
За два дні до кінця бомбардування (близько 24 січня ст. ст.) артилерійський залп улучив у будинок автора: нарахували близько двадцяти влучань, вилетіли всі шибки фасаду. У квартирі автора на 7-му поверсі вибито шибки, розбито трюмо в передпокої, у кабінеті виламано частину стіни, речі й книжки перетворилися на купу руїн.
Насчитывали впослѣдствіи около двадцати попавшихъ въ насъ снарядовъ. Всѣ стекла фасада вылетѣли ... я съ трепетомъ поднялся на 7-й этажъ въ свою квартиру
Снаряд влучив у дах будинку нотаріуса Воробйова, спричинивши значні руйнування; ніхто з мешканців будинку не постраждав.
крышу дома нотаріуса Воробьева ... причинивъ значительныя разрушенія ... обитателей дома никто не пострадалъ
Обстрілу зазнала частина міста — Шулявка; окремі снаряди влучали в будинки.
Часть города Шулявки ... отдѣльныя попаданія снарядовъ
Від снаряда, що влучив у будинок №29 на вул. Лютеранській, виникла пожежа.
Отъ попавшаго снаряда возникъ пожаръ въ домѣ № 29, по Лютеранской улицѣ.
Від снаряда сталася пожежа на розі Караваївської вулиці та ще однієї вулиці, у будинку колишнього військового начальника.
отъ попавшаго снаряда произошелъ пожаръ на углу ...янской и Караваевской ул., въ домѣ б. воинскаго начальника
Метрики церков фіксують багато смертей 24 січня ст. ст.: від снарядів загинули протоієрей Колосовський, ветлікар Хороманський, санітарка акушерської клініки Малихіна, Островянський, Раєцький, учитель Максимчук у власній квартирі; газетярку Олександру Терещенко вбито кулею в голову; загинув отаман 2-го куреня полку імені Наливайка Павло Соловей. На Печерську того ранку з квартири на Різницькій витягли й убили в під'їзді генерала у відставці Данкварта, загинув полковник Сапожников; у Феодосіївській парафії 11 людей, очевидно, розстріляно 24–27 січня ст. ст. «Киевлянин» писав про невідомих убитих у солдатських шинелях поверх цивільного одягу; з дому вийшов і не повернувся офіцер понтонного батальйону Іван Недашковський.
певність висока: Метричні книги — документи з датами смерті, доповнені газетними повідомленнями; ототожнення окремих осіб і місць загибелі — припущення дослідника.
57-річний міщанин із Чернігівської губернії Василь Островянський загинув від розриву снаряда 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.); свідоцтво про смерть видало правління Києво-Михайлівського монастиря 30 січня — ймовірно, він загинув в інтенсивно обстрілюваному центрі міста.
Лише один із загиблих загинув унаслідок розриву снаряду – 57-річний міщанин з Чернігівської губернії Василь Островянський.
Дворянин Володимир Астаф'єв (22) помер 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.), похований 29 січня. За адресною книгою 1916 р. особа з таким ім'ям володіла будинком на вул. Різницькій, 9 і жила на Трьохсвятительській; можливо, убитий під час захоплення більшовиками Печерська.
є запис про особу з таким іменем, яка була домовласником будинку по вул. Різницькій, 9 та мешкала на Трьохсвятительській
За метрикою Благовіщенської церкви: Дмитро Раєцький загинув від обстрілу у своїй квартирі 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.); Олександр Годін помер від обвалу стіни 28 січня (10 лют. н. ст.), ймовірно жив на вул. Ново-Караваївській, 31; Параскева Кондратова (23) і Марія Руденко (38) загинули від вуличних поранень 22 січня.
Від обстрілів у своїй квартирі загинув Дмитро Раєцький 24 січня, а Олександр Годін помер від обвалу стіни 28 січня
Поховання при Володимиро-Либідській церкві: 22 січня — двоє вбитих «в гражданской войне»; 25 січня — 4 загиблі 22–24 числа (дві жінки); 26-го — троє цивільних; 27 січня — троє, серед них учитель вищого училища в Галичині Петро Йосипович Максимчук (35), «убит будучи в квартире во время гражданской войны» 24.01 (ймовірно, під час обстрілу).
«убит будучи в квартире во время гражданской войны» 24.01
У Троїцькій церкві (Б.-Васильківська, 51) — 5 жертв, причина майже завжди «убит в революцию» (виняток — Захарій Письменний, 24, «гражданская война», 27.01). Губернський ветеринарний лікар Костянтин Михайлович Хоромански (40), який жив на Предславинській і працював на М.-Благовіщенській, 57, загинув від снаряда 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.).
Від снаряду 24 січня загинув губернський ветеринарний лікар Костянтин Михайлович Хороманський (40), який мешкав на вул. Предславенській та працював на вул. М.-Благовіщенській, 57
Ще дві жінки з метрики Володимирського собору: Тетяна Малихіна, «сиделка акушерской клиники Университета св. Владимира» з Курської губ., загинула від розриву артилерійського снаряда 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.), похована 26 січня на Байковому; Олександра Терещенко (26), газетярка, загинула від вогнепального поранення голови 24 січня, похована 30 січня на Лук'янівці.
Олександра Терещенко (26) – газетчиця, загинула від вогнепального поранення голови 24 січня (похована 30 січня на Лук'янівці)
За метрикою Ольгинської церкви (Кловська, 12) п'ятеро загинули від снарядів, зокрема двоє дітей 3 і 10 років. 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.) убиті ген.-лейт. у відставці Володимир Едуардович Данкварт (60) — уранці його витягли з квартири на Різницькій, 9а і вбили в під'їзді — і полковник 6-го важкого окремого артдивізіону, батареї «М», Сергій Володимирович Сапожников (39).
Данкварт проживав на вул. Різницькій, 9а, де зранку 24 січня його витягли з квартири та убили в під'їзді
За метрикою Феодосіївської церкви (Цитадельна, 14): з 15 загиблих 11, очевидно, розстріляні 24–27 січня ст. ст. (6–9 лют. н. ст.), хоча причина скрізь «убит во время уличных беспорядков». Серед них родина лісничого ревізора Терентія Гаврюшина (55) із синами Сергієм (19) і Володимиром (16); полковник Федір Масс (52); капітан Веніамін Радіонов (35, «убит большевиками»); ген.-майор Іван Коновалов (67); штабс-капітан Олександр Туманов (28); ген.-майор Інокентій Кіриков (60); військовий лікар Петро Бочаров (61) — більшість поховано на Аскольдовій могилі.
родина лісничого ревізора Терентія Гаврюшина (55) з синами Сергієм (19) та Володимиром (16); полковник Федір Масс (52); капітан Веніамін Радіонов (35; «убит большевиками», похований на Аскольдовій могилі)
У метриці Добро-Миколаївської церкви: отаман 2-го куреня полку ім. Наливайка Павло Іванович Соловей (39), громадянин м. Межиріччя Волинської губ., загинув 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.), похований 31 січня на Щекавицькому кладовищі; помер «от множества ранений головы и всего тела во время событий в Киеве 17–27 января».
«от множества ранений головы и всего тела во время событий в Киеве 17–27 января»
У Набережно-Миколаївській церкві записано трьох цивільних, убитих «ружейным выстрелом» 20–21 січня ст. ст., серед них Микола Якимович Ветров (17). Однозначною жертвою став настоятель церкви протоієрей Петро Іванович Колосовський (55), який загинув під час обстрілу 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.) і був похований 26-го на кладовищі Флорівського монастиря.
протоієрей Петро Іванович Колосовський (55), настоятель церкви, який загинув внаслідок обстрілу 24 січ ня та похований 26 числа на кладовищі Флорівського монастиря
Серед загиблих у Києві виявлено невідомих, одягнених у солдатські шинелі поверх цивільного одягу; за яких обставин їх убито, не з'ясовано.
неизвѣстныхъ, одѣтыхъ въ солдатскія шинели поверхъ штатскаго платья. При какихъ обстоятельствахъ они убиты—не выяснено.
Василь Недашковський через газету розшукував брата Івана Недашковського, офіцера понтонного батальйону, який 24 січня 1918 р. вийшов з дому й не повернувся; відомості просили передавати до канцелярії київського губернського комісаріату (Катерининська, 10, тел. 1-11).
про мого брата-офіцера понтонного батальону Івана Недашковського, який вийшов з дому 24 січня 1918 р. і до сього часу не повернувся
Більшовицькі загони перейшли Дніпро й з боєм почали займати квартали біля мосту. Після артпідготовки червоні з броньовиками вдарили Олександрівською вулицею й відкинули українців до Купецького саду, опанували Банкову, але Державного банку не взяли; по обіді наступали від військового шпиталю на Бессарабку, доки їх не зупинила група генерала Присовського. Робітники-більшовики знову захопили станції Київ-Пасажирський і Київ I Товарний, а бронепотяги зі станції зруйнували казарми 1-го українського кінного полку; українські батареї з Софійського майдану підтримували піхоту, не маючи змоги боротися з важкою артилерією.
певність середня: Два незалежні українські джерела підтверджують перехід Дніпра й бої в центрі; подробиці — лише в Удовиченка з непослідовним відліком днів.
6 лютого (24 січня ст. ст.) 1918 року більшовицькі загони перейшли Дніпро і з боєм почали займати прилеглі до мосту частини Києва.
24 січня (6 лютого нов. ст.) більшовицькі загони перейшли Дніпро і стали з боєм займати прилеглі до мосту частини міста.
На п'ятий день червоні з броньовиками після артпідготовки вдарили Олександрівською вулицею й відкинули українців до Купецького саду; вони опанували Банкову вулицю, але будинку Державного банку захопити не змогли.
ворожа піхота відкинула наші лави до Купецького саду. ... червоні частини опанували Банковською вулицею, однак захопити будинок державного Банку не спромоглися.
Після полудня червоні наступали від військового шпиталю на Бессарабку, а станції Київ-Пасажирський і Київ І Товарний знову захопили робітники-більшовики. Наступ зупинила новосформована група генерала Присовського, але бронепотяги зі станції Київ-Товарний гарматним вогнем повністю зруйнували казарми 1-го українського кінного полку.
ворожі бронепотяги з станції Київ-Товарний гарматним вогнем цілковито зруйнували касарні І-го кінного українського полку.
Українські батареї стояли на позиціях на Софійському майдані; не маючи змоги боротися з важкою артилерією ворога, вони підтримували вогнем свою піхоту.
Наші батереї, зайнявши позиції на Софійському майдані не в силах були боротись проти важкої артилерії ворога
Зранку на Печерську й Деміївці знову з'явилися більшовицькі загони; за «Робітничою газетою», українські частини оточили ці райони й обстрілювали з кулеметів і гармат, а чутки про повне захоплення більшовиками Печерська, Арсеналу й Деміївки газета називала брехнею, що сіяла паніку. Вона ж запевняла, що українці оточили більшовиків за Дніпром, а настрій у частинах бадьорий.
певність низька: Офіційна оптимістична версія з «компетентних кіл», яку не підтвердили ні метрики, ні подальші події.
Із ранку вчора на Печерську й Деміївці знову з'явилися окремі більшовицькі загони; українські частини оточили ці райони й відкрили вогонь з кулеметів і гармат. Тим часом по місту поширювалися хибні чутки про повне захоплення більшовиками Печерська, Арсеналу й Деміївки, що викликало паніку.
З ранку вчора знову з'явилися окремі більшовицькі банди на Печерську й на Деміївці. Українські частини окружили ті райони й повели енергійний обстріл з кулеметів і орудій. Темні, злочинні елементи ... роспустили по місту брехливі чутки про…
Газета повідомляла, що великі військові сили українців оточили більшовиків за Дніпром і ведуть рішучий наступ, сподіваючись на повну ліквідацію більшовицького повстання в Києві; настрій серед українських частин «добрий, бадьорий», а колись пасивні чи вороже налаштовані вояки переходять до українців.
Великі військові сили українців оточили більшовиків за Дніпром і повели рішуче наступання ... Настрій серед українських частин добрий, бадьорий.
На Подолі численні повстанські загони намагалися прорватися на Львівську вулицю біля Покровського монастиря, але їх відбили Січові стрільці; на околицях, за «Робітничою газетою», ще кипів бій, а відозва таврувала «шулявських грабіжників».
певність середня: Мемуар учасника й уривчаста газетна замітка; подробиці про Шулявку з OCR відновлено ненадійно.
На Подолі з'явилися численні повстанські загони, які намагалися прорватися на Львівську вулицю в районі Покровського монастиря; їх відбили Січові Стрільці.
на Подолі зʼявились численні банди, які намагалися прорватись на Львівську вул. в районі Покровського монастиря. Наступ цієї банди було відбито Січовими Стрільцями.
За повідомленням номера, на околицях Києва ще кипів бій; у відозві говориться про «Шулявських грабіжників» — більшовицьких червоногвардійців, що грабують і розбійничають на Шулявці.
На околицях Київа ще кіпить бій.
Січові стрільці дістали наказ відступати з Києва до Святошина й прикривати від'їзд уряду, членів Центральної Ради та відступ війська; надвечір вони зосередилися в Святошині й роззброїли там «нейтральні» та явно більшовицькі частини. Гайдамаки на Печерську мали наказ триматися до останнього, бо прийшла звістка про підписання миру в Бересті. Удовиченко твердить, що уряд евакуювався вже цього дня.
певність середня: Два стрілецькі джерела узгоджуються щодо Святошина; дата евакуації уряду в Удовиченка суперечить іншим (див. конфлікти).
6 лютого 1918 року Січові стрільці отримали наказ відступати з Києва до Святошина й прикривати від'їзд уряду УНР, членів Центральної Ради та відступ війська.
6 лютого 1918 р. Січові Стрільці дістали наказ відступати з Києва до Святошина і забезпечити відʼїзд уряду УНР
Надвечір 6 лютого 1918 р. СС за наказом уряду зосередилися в Святошині, забезпечуючи шлях відступу на Житомир, і роззброїли там різні «нейтральные» і явно більшовицькі частини.
До вечора 6-го лютого Січове Стрілецтво зосереджувалося в Святошині й обеззброїло там прерізні „невтральні”, а то й явно большевицькі частини.
На п'ятий день боїв, під охороною Січових Стрільців, український уряд, члени Центральної Ради та урядові установи евакуювалися з Києва до Житомира.
В цей день під охороною Січових Стрільців Український Уряд, члени Української Центральної Ради та урядові інституції евакуювалися до м. Житомира.
Збори «нейтральних» частин гарнізону вирішили послати до більшовиків делегацію з вимогою припинити обстріл і боротьбу, а в разі відмови виступити проти них. Чехословаки погодилися охороняти електростанцію за умови нейтральності робітників, які ухвалили резолюцію про передачу влади Українським установчим зборам. Кінний загін, що прибув із Василькова, віддав себе в розпорядження українців.
певність середня: Одна газета урядової партії; подальша доля цих рішень невідома.
Відбулися збори «нейтральних» частин Київського гарнізону: ухвалили послати до більшовиків делегацію з вимогою спинити обстріл міста й боротьбу, а якщо вимогу не виконають — виступити проти більшовиків.
Вчора відбулися збори «нейтральних» частин Київського гарнізону ... послати до большевиків свою делегацію з домаганням спинити обстріл міста й взагалі боротьбу ... постановили виступити проти большевиків.
Чехословаки погодилися охороняти електричну станцію за умови, що робітники оголосять нейтральність щодо київських подій; станцію мали охороняти польські військові частини. На зборах робітників станції ухвалено резолюцію про передачу влади Українським Установчим зборам.
Як відомо, чехо-словаки згодились охороняти електричну станцію під умовою, що робітники оголосять нейтральність в відношенні до київських подій ... Під охороною польських військових частин. Що до політичного становища винесено резолюцію…
Кінний загін, що прибув до Києва з Василькова, віддав себе в повне розпорядження українців.
Прибувша з Василькова кінна частина віддала себе в повне розпорядження українців.
З Василькова до Києва прибула кіннота (військо) — повідомлення з датою «Київ, 24 січня».
Приїзд війська з Василькова ... надіхала в Київ кіння[та] ... Київ, 24 січня.
Обов'язкова постанова військового міністра Немоловського зобов'язала домовласників, домові комітети й двірників зібрати відомості про зброю мешканців; за стрілянину з будинку чи зброю без дозволу власникові загрожував штраф 5000 крб, двірникам — арешт. Начальник округи Юдицький погрожував воєнно-революційним трибуналом тим, хто відмовляється приймати кредитові білети УНР; ревком при особливому коменданті дозволив обшуки лише за ордерами; Міністерство продовольства мало наказати не платити робітникам за дні страйку.
певність середня: Тексти розпоряджень надруковано в газетах, але дати їх видання не читаються, тож до цього дня їх віднесено за датою номера.
Обов'язкова постанова військового міністра Немоловського для Києва як місцевості на стані облоги: власники будинків, домові комітети й двірники мають негайно зібрати відомості, хто з мешканців має зброю і чи має дозвіл комендатури Києва.
Власникам домів м. Київа, домовим комітетам і дворникам негайно зібрати, за повною їхньою відповідальністю, відомости, в кого з громадян є зброя й чи є дозвіл на зброю од комендантури м. Київа
За стрілянину з будинків і за знайдену зброю без дозволу відповідали власники будинків — штраф 5000 карбованців, домові комітети, а двірників карали арештом.
За стрілянину з будинків, а також за знайдену зброю, на яку немає дозволу, відповідають ... при чому власники домів штрафуються на 5.000 карб.
Начальник Київської військової округи Юдицький оповістив: урядові й приватні установи, окремі особи, а надто торговці в Києві відмовляються приймати кредитові білети, випущені УНР; винних у відмові приймати чи міняти ці кредитові білети та інші грошові знаки (як УНР, так і російського уряду) віддаватимуть під суд воєнно-революційного трибуналу.
До відома мого дійшло, що в місті Київі урядові й приватні інституції, поодинокі особи, а особливо торговці не приймають кредитових грошевих знаків, випущених в межах Української Народньої Республіки.
Революційний комітет України при особливому коменданті Києва постановив: труси (обшуки) можуть робити лише за ордерами революційних комітетів; самочинні обшуки було заборонено.
Революційний комітет України постановив, що труси можуть робити лише по ордерам революційних комітетів.
У номері згадано наказ № 119 особливого коменданта міста Києва (номер за OCR); зміст наказу не прочитується.
особливого коменданта ... Київа. Наказ ч 119
Міністерство продовольства має наказати комітетам так званих громадських організацій (Земського союзу тощо) не платити робітникам їхніх майстерень і заводів за дні страйку.
Міністерство продовольствія має наказати комітетам т. зв. громадських організацій (земсоюз ...) не платити робітникам їхніх майстерень та заводів.
Опубліковано наказ №126 (ймовірно, військової влади Києва).
Приказъ № 126.
У місті не припинялися напади, грабунки й стрілянина, один грабіжницький автомобіль спіймали; до більшовицьких загонів приєдналися злочинці, випущені з арештного дому Бульварного району міліції. Днями більшовики на дорозі до Святошина захопили автомобіль міністра харчових справ Ковалевського, а його самого побили в Політехнікумі й згодом відпустили.
певність середня: Газетні замітки урядових партій; випадок із Ковалевським датовано приблизно (22–24 січня ст. ст.).
У Києві не припиняються напади, грабунки й стрілянина; один із грабіжницьких автомобілів удалося впіймати.
Напади, грабунки, стрілянина не перестають. Один із грабіжницьких автомобілів удалося піймати.
До більшовицьких загонів приєдналося багато злочинців, яких повстанці випустили з арештного дому Бульварного району міліції.
багато вінок ... підсилені злочинцями, яких вони випустили з Бульварного району
Більшовики захопили на дорозі до Святошина автомобіль міністра харчових справ М. Ковалевського, а самого його привели до Політехнікуму, замкнули в кімнаті, штурхали, волочили й били прикладами; від ударів у груди міністр занедужав. «Хуліганів», здебільшого хлопчаків, що його не впізнали, незабаром його випустили; коли козаки відбили Політехнікум, автомобіля там уже не було.
Цими днями большевики захопили на дорозі в Святошині автомобіль М. Ковалевського, а його самого привели в політехникум, де зачинили в якусь кімнату ... міністр харчових справ занедужав.
Вийшло число 13 «Нової Ради» — перше після тижня повстання (редакція на Інститутській, 22, редактор Ніковський), а «Робітнича газета» № 231 за 20 коп. майже вся складалася з бойових відозв. «Киевлянин» виходив із тимчасовою передплатою 6 руб. на місяць.
певність висока: Свідчать самі газетні числа.
Число 13 «Нової Ради» вийшло в середу, 24 січня 1918 року (6 лютого за новим стилем), — перше після тижня повстання, коли газета не могла виходити.
Середа, 24 січня 1918 року.
Редакція й контора «Нової Ради» містилися в Києві на Інститутській, 22; контора була відчинена з 10 до 6 години. Газета виходила щодня, крім понеділків і днів після свят.
Контора відкрита від 10—6 год. У КИЇВІ, ІНСТИТУТСЬКА, 22.
Редактором «Нової Ради» був Андрій Ніковський; газету видавало Товариство підмоги літературі, науці й мистецтву.
Редактор Андрій Ніковський. Видає Товариство підмоги літературі,
Ціна окремого числа «Нової Ради» в провінції та на вокзалах становила 25 копійок.
В провінції і на вокзалах 25 к.
За умовами друкування оголошень у «Новій Раді» на 1918 рік оголошення на першій сторінці коштувало 3 карбованці 25 копійок (імовірно, за рядок).
Умови друкування оповісток на 1918 рік. На І сторінці: 3 карб. 25 коп
«Робітнича газета» (орган ЦК У.С.-Д.Р.П., рік видання II, №231) вийшла в середу, 24 січня за старим стилем (6 лютого за новим) 1918 року; ціна числа — 20 копійок. Номер вийшов під час боїв за Київ, його перша шпальта — майже суцільно бойові відозви.
Орган Центрального Комітету У. С.-Д. Р.П. ... Nº 231. Середа 24-го січня 1918 року. Рік видання ІІ-й. Ціна 20 к.
У шапці «Робітничої газети» ціна числа в Києві — 20 копійок, а в провінції (за OCR) — 22 копійки.
Ціна 20 к. ... 22 н.
Тимчасова передплата на «Киевлянин» на 1918 рік: на 1 місяць — 6 руб.
Временная подписная плата на 1918 годъ: на 1 мѣсяцъ - 6 руб.
Тимчасова передплата на «Киевлянин» на 2 місяці коштувала 12 руб.
на 2 мѣсяца - 12 руб.
«Робітнича газета» кликала: «До зброї! Українська Народня Республіка в смертельній небезпеці!», обіцяла, що з Румунського фронту йде 10-й український корпус, і повідомляла, що українці зайняли Бахмач, Гребінку, Житомир і Вінницю. Вона ж надрукувала рішення Центральної Ради 220 голосами проти одного (16 утрималися) дати урядові право підписати мир і відповідь Ради народних міністрів на «нечемний» лист Раднаркому.
певність низька: Агітаційні матеріали й неперевірені телеграми; корпус до Києва не дійшов, а голосування відбулося раніше (див. конфлікти).
Шапка номера кликала до зброї: «Товарищі! До зброї! Українська Народня Республіка в смертельній небезпеці!» — партія закликала киян, козаків і робітників боронити Київ від більшовиків.
ТОВАРИШІ! ДО ЗБРОЇ, УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА В СМЕРТЕЛЬНІЙ НЕБЕЗПЕЦІ!
Відозва в газеті стверджувала, що на допомогу Києву з Румунського фронту йде 10-й український корпус і що його перші загони «будуть у Києві»; закликала продержатися ще день.
На допомогу нам іде з Румунського Фронту 10-й український корпус ... І перші його отряди будуть у Київі. Ще день і ми переможемо насильників.
Номер повідомляв, що Бахмач, Гребінку, Житомир і Вінницю заняли українські війська (на Гребінці підірвали динамітом броньований поїзд більшовиків), а Херсон і Миколаїв — «в руках українців»; румунські війська ввійшли до Одеси.
Українське військо з Північного фронту підступило до Бахмача й заняло його ... Житомір в руках українців ... Вінниця звільнена від большевиків. В місті спокій. В Одесу прийшли румини.
Центральна Рада 220 голосами проти одного (16 утрималися) вирішила надати Раді Народних Міністрів право підписати мир із Центральними державами (мирні переговори в Бресті-Литовському).
Центральна Рада постановила, 220 голосами проти одного (16 утрималось), надати Раді Народніх Міністрів право підписати мир.
Рада Народних Міністрів України опублікувала відповідь на лист голови Ради Народних Комісарів (Петроград) від 2 січня 1918 року, зокрема щодо переговорів у Бресті; відповідь різко відкидала «неввічливий і демагогічний тон» листа.
Нечемний і демагогічний тон Вашого листа до нас 2 січня 1918 року ...
Коли Чернін завагався підписувати мир, М. Василько показав йому стрічку розмови з Києвом через апарат Юза з датою 6 лютого як доказ, що українська влада ще тримається.
певність середня: Одне джерело — праця Дорошенка.
Коли Чернін завагався підписувати мир, М. Василько показав йому стрічку розмови з Києвом через апарат Юза, датовану 6 лютого 1918 р., як доказ, що українська влада ще тримається.
М. Василько, який вже прибув до Берестя, показав йому бинду розмову з Київом через апарат Юза з датою 6. лютого
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Вчора (24 січня) · 02-0707
чутки про повне захоплення Печерська, Арсеналу й Деміївки — брехня; українці оточили більшовицькі загони
З ранку вчора знову з'явилися окремі більшовицькі банди на Печерську й на Деміївці. Українські частини окружили ті райони й повели енергійний обстріл з кулеметів і орудій. Темні, злочинні елементи ... роспустили по…
Бетлій, «Більшовицький терор у Києві» (стаття) (книга або мемуар) · 24 січня · 02-0086
уранці 24 січня ст. ст. генерала Данкварта витягли з квартири на Різницькій і вбили в під'їзді; Печерськ більшовики зайняли першим
Данкварт проживав на вул. Різницькій, 9а, де зранку 24 січня його витягли з квартири та убили в під'їзді
Удовиченко, «Україна у війні за державність» (книга або мемуар) · Ранком на пʼятий день · 02-0292
червоні вже наступали Олександрівською вулицею до Купецького саду й опанували Банкову
ворожа піхота відкинула наші лави до Купецького саду. ... червоні частини опанували Банковською вулицею, однак захопити будинок державного Банку не спромоглися.
Оцінка аналізу. Метрики й узагальнення Бетлія свідчать, що на Печерську вже 6 лютого діяли більшовики; «Робітнича газета» як орган урядової партії применшувала загрозу. Ймовірніше, що Печерськ був значною мірою в руках більшовиків.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Вчора (24 січня) · 02-0706
о 10-й годині ранку
Вчора о десятій годині ранку більшовики почали закидати місто цілим ураганом снарядів. Обстріл вівся очевидно з Броварів з-за Дніпра ... Снаряди рвалися в різних частинах Київа і наробили багато шкоди. Є також багато…
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 6. лютого · 02-0234
зранку було спокійно, з полудня загриміла справжня канонада
Найстрашніше місце, крім Печерська й Липок, було на Старім Місті, в районі Володимирської та Підвальної вулиць, де раз у раз падали й рвалися тяжкі набої
Оцінка аналізу. Обидві газети — українські; різниця може залежати від району, звідки писав автор. Не вирішується, але суті не змінює.
Удовиченко, «Україна у війні за державність» (книга або мемуар) · В цей день · 02-0296
на п'ятий день боїв, тобто 6 лютого, уряд і Центральна Рада евакуювалися до Житомира
В цей день під охороною Січових Стрільців Український Уряд, члени Української Центральної Ради та урядові інституції евакуювалися до м. Житомира.
Дашкевич, «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» (книга або мемуар) · 6 лютого 1918 р. · 02-0302
6 лютого стрільці лише отримали наказ відійти до Святошина й забезпечити від'їзд уряду
6 лютого 1918 р. Січові Стрільці дістали наказ відступати з Києва до Святошина і забезпечити відʼїзд уряду УНР
Оцінка аналізу. За фактами 7 лютого Центральна Рада ще засідала в Києві вдень 7 лютого, а відійшла в ніч на 8-ме. Удовиченків відлік днів зміщено щонайменше на добу; 6 лютого лише готували відхід.
«За державність», зб. 1 (Гаврилюк, Кедровський та ін.) (книга або мемуар) · 02-0131
більшовики з товарної станції били по будинку фугасними снарядами, до вечора він палав
цей величезний шостиповерховий, в українському стилю будинок було видно як на долоні, й большевики, знаючи, що це будинок М. Грушевського, почали бити в нього фугасовими стрільнами.
Оцінка аналізу. День у Гаврилюка виведено з послідовності розповіді, а його хронологія стиснута. Пасинок Кричевського, що жив у цьому будинку (факти 7 лютого), дає 7 лютого (25 січня ст. ст.) в обох стилях і пише про запальні набої з бронепотяга; ця дата ймовірніша.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 6. лютого · 02-0234
6 лютого зранку спокійно, з полудня канонада; найстрашніше на Печерську, в Липках і на Старому Місті
Найстрашніше місце, крім Печерська й Липок, було на Старім Місті, в районі Володимирської та Підвальної вулиць, де раз у раз падали й рвалися тяжкі набої
Оцінка аналізу. Майже дослівно той самий текст очевидця з «Нової Ради» № 14 у фактах 8 лютого віднесено до 8 лютого (укладач там сам вагається). Уранці 8 лютого обстріл уже стих, тож правильніше лишити опис за 6 лютого або одним із днів обстрілу.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 24 січня · 02-0687
220 голосів проти одного, 16 утрималися; дату голосування не вказано, взято дату номера
Центральна Рада постановила, 220 голосами проти одного (16 утрималось), надати Раді Народніх Міністрів право підписати мир.
Оцінка аналізу. Постанова Центральної Ради про повноваження на мир датована 22 січня ст. ст. (4 лютого), і того ж дня до Берестя передали, що 16 представників меншин утрималися (факти 4 лютого). Отже, голосування відбулося 4 лютого, а до 6-го потрапило лише за датою газети.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Передвчора і вчора (23–24 січня) · 02-0712
23–24 січня ст. ст. електрична станція й водокачка працювали справно
Передвчора і вчора робітництво Київа в великім числі являлося до своїх майстерень і заводів, хотячи приступити до роботи ... Електрична станція й водокачка працювали справно.
Оцінка аналізу. «Нова Рада» в фактах 5 лютого пише, що водогону не було й кияни носили воду з криниць. Партійна газета, яка закликала повертатися до праці, могла прикрашати становище; можливо також, що подачу відновили 6 лютого. Не вирішується.
Цитата дня
Передвчора і вчора робітництво Київа в великім числі являлося до своїх майстерень і заводів, хотячи приступити до роботи ... Електрична станція й водокачка працювали справно.Робітники Києва великим числом приходили до майстерень і заводів, щоб почати роботу, а більшість службовців урядових і приватних установ з'являлася на службу; але «дика стрілянина» більшовиків по мирному населенню розганяла людей. Електрична станція й водокачка працювали справно.
«Робітнича газета» (Київ, 1918), №232, с. 1 · 02-0712
Ціна дня
мило найвищої якості
74 руб за пуд
Київ, приватне оголошення · «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №15, с. 2 · 02-0866
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| окреме число газети «Нова Рада» (провінція, вокзали) | 25 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №13, с. 1 |
| оголошення на 1-й сторінці «Нової Ради» | 3,25 крбрядок (імовірно) | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №13, с. 1 |
| штраф власнику будинку за стрілянину з будинку або зброю без дозволу | 5 000 крбштраф | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №13, с. 2 |
| окреме число «Робітничої газети» | 20 копчисло | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №231, с. 1 |
| окреме число «Робітничої газети» в провінції | 22 копчисло | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №231, с. 1 |
| передплата на газету «Киевлянин» | 6 рубмісяць | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №15, с. 1 |
| передплата на газету «Киевлянин» | 12 руб2 місяці | «Киевлянин», газета (Київ, 1918), №15, с. 1 |
Оголошення дня
Куплю пиш. машин. Прорѣзная 14 кв. 1 т. 62-38.Оголошення: куплю друкарську машинку; вул. Прорізна, 14, кв. 1, тел. 62-38.
«Киевлянин», газета (Київ, 1918), №15, с. 2 · 02-0872
Афіша й культура
Попри обстріл, «Киевлянин» друкував приватні оголошення: від'їжджі офіцери продавали біноклі Цейса, папахи й чоботи, продавалися рояли Bechstein і Blüthner, хтось шукав квартиру на 6–8 кімнат у центрі за будь-яку ціну, контора Гілевича пропонувала пайові квартири, організовували домашні обіди з доставкою, мило найвищої якості продавали по 74 руб. за пуд, а акцизне управління виставило на торги 20 кг сахарину (02-0868, 02-0874, 02-0854, 02-0856, 02-0859, 02-0866, 02-0865). Пропонували уроки англійської, французької й німецької, працювали лікарі й хіромантка (02-0841, 02-0842, 02-0843, 02-0840, 02-0848). Газетярки продавали газети на вулицях під обстрілом — одна з них загинула (02-0074). Міністерство освіти набирало на 8-місячні курси дошкільного виховання, а в Українському семінаріумі на Бібіковському бульварі, 58 щочетверга читали виклади (02-0333, 02-0334). Звичне ділове життя тривало й у дрібних оголошеннях: школа шоферів набирала 38-му групу з гуртожитком, гімназія для обох статей запрошувала учнів, продавали дрова сажнями, упряж на пару коней, сідла, друкарські машинки й піаніно, купували книжки, агентура на Думській площі торгувала будинками й дачами, а на Пріорці продавали садибну ділянку (02-0847, 02-0846, 02-0869, 02-0870, 02-0863, 02-0862, 02-0875, 02-0861, 02-0877, 02-0878).
Від снаряда, що влучив у будинок №29 на вул. Лютеранській, виникла пожежа.
Отъ попавшаго снаряда возникъ пожаръ въ домѣ № 29, по Лютеранской улицѣ.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Поки в Києві тривав нерівний бій, на місто безперервно падали важкі снаряди батарей Муравйова з-за Дніпра; гайдамаки на Печерську мали наказ триматися до останньої краплі крові, бо надійшла телеграма, що в Брест-Литовську підписується мир. У місті запанувала анархія: з будинків стріляли приборкані повстанці, кожен зі своєї квартири.
Іноді летіли кулі десь із домів. Це стріляли тільки що приборкані большевицькі повстанці, кожний на свою руку стріляв зі своєї домівки.
Уранці більшовики довели артобстріл до небачених розмірів і почали обстрілювати центр Києва; снаряд влучив у третій поверх будинку навпроти квартири автора — у спальню, вбивши батька, матір і маленьку дитину; на вулиці лежали каміння, рами й скло.
стрільно попало до спальні й забило батька, матір і малу дитину.
Ілько Гаврилюк, «З величнього минулого» (спогади члена Всеросійських Установчих зборів від Херсонщини, написані до 10-річчя IV Універсалу, бл. 1928). Хронологію в мемуарі стиснуто й місцями зміщено. День виведено: напередодні рішення про залишення Києва (відхід у ніч на 26 січ. ст. ст. = 8 лют. н. ст.); можлива помилка ±1 день.
Бомбардування Києва поновилося, руйнуючи будинки й церкви; автор пише, що з часів Андрія Боголюбського Київ не бачив такого спустошення.
Бомбардування Києва знов відновилося, руйнуючи доми й церкви. Певно з часів Андрія Боголюбського Київ не бачив такого дикунського спустошення.
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.
На п'ятий день боїв, під охороною Січових Стрільців, український уряд, члени Центральної Ради та урядові установи евакуювалися з Києва до Житомира.
В цей день під охороною Січових Стрільців Український Уряд, члени Української Центральної Ради та урядові інституції евакуювалися до м. Житомира.
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний. Історично уряд залишив Київ у ніч на 8 лютого.
Міністерство продовольства має наказати комітетам так званих громадських організацій (Земського союзу тощо) не платити робітникам їхніх майстерень і заводів за дні страйку.
Міністерство продовольствія має наказати комітетам т. зв. громадських організацій (земсоюз ...) не платити робітникам їхніх майстерень та заводів.
Дата номера газети; точна дата не вказана. Заголовок «Збитки од забастовки» на с. 1 стосується, ймовірно, цієї ж справи.
Від снаряда сталася пожежа на розі Караваївської вулиці та ще однієї вулиці, у будинку колишнього військового начальника.
отъ попавшаго снаряда произошелъ пожаръ на углу ...янской и Караваевской ул., въ домѣ б. воинскаго начальника
Назва другої вулиці зіпсована OCR. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Чехословаки погодилися охороняти електричну станцію за умови, що робітники оголосять нейтральність щодо київських подій; станцію мали охороняти польські військові частини. На зборах робітників станції ухвалено резолюцію про передачу влади Українським Установчим зборам.
Як відомо, чехо-словаки згодились охороняти електричну станцію під умовою, що робітники оголосять нейтральність в відношенні до київських подій ... Під охороною польських військових частин. Що до політичного становища винесено резолюцію про передачу влади Українським Установчим Зборам.
Середня частина абзацу в OCR зіпсована («збори ... до праці»); порядок подій відновлено лише приблизно.
Більшовики захопили на дорозі до Святошина автомобіль міністра харчових справ М. Ковалевського, а самого його привели до Політехнікуму, замкнули в кімнаті, штурхали, волочили й били прикладами; від ударів у груди міністр занедужав. «Хуліганів», здебільшого хлопчаків, що його не впізнали, незабаром його випустили; коли козаки відбили Політехнікум, автомобіля там уже не було.
Цими днями большевики захопили на дорозі в Святошині автомобіль М. Ковалевського, а його самого привели в політехникум, де зачинили в якусь кімнату ... міністр харчових справ занедужав.
Точна дата не вказана — дата в проміжку 22–24 січня ст. ст.; взято 24 січня. Назву місця в OCR читаємо як «Святошино».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Рада Народних Міністрів України опублікувала відповідь на лист голови Ради Народних Комісарів (Петроград) від 2 січня 1918 року, зокрема щодо переговорів у Бресті; відповідь різко відкидала «неввічливий і демагогічний тон» листа.
Нечемний і демагогічний тон Вашого листа до нас 2 січня 1918 року ...
Текст відповіді розбитий на уривки; автор (імовірно, голова Ради Нар. Міністрів) і всі аргументи не відновлюються.
Повідомлено про підсумки виборів (ймовірно, до Українських установчих зборів у Києві).
Итоги выборовъ.
Цифри в OCR не збереглися. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Під заголовком «До арешту членів Ради» повідомлено про арешт членів Центральної Ради.
Къ аресту членовъ Рады
Деталі не читаються. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Надвечір 6 лютого 1918 р. СС за наказом уряду зосередилися в Святошині, забезпечуючи шлях відступу на Житомир, і роззброїли там різні «нейтральные» і явно більшовицькі частини.
До вечора 6-го лютого Січове Стрілецтво зосереджувалося в Святошині й обеззброїло там прерізні „невтральні”, а то й явно большевицькі частини.
6 лютого 1918 року Січові стрільці отримали наказ відступати з Києва до Святошина й прикривати від'їзд уряду УНР, членів Центральної Ради та відступ війська.
6 лютого 1918 р. Січові Стрільці дістали наказ відступати з Києва до Святошина і забезпечити відʼїзд уряду УНР
6 лютого (24 січня ст. ст.) 1918 року більшовицькі загони перейшли Дніпро і з боєм почали займати прилеглі до мосту частини Києва.
24 січня (6 лютого нов. ст.) більшовицькі загони перейшли Дніпро і стали з боєм займати прилеглі до мосту частини міста.
Серед загиблих у Києві виявлено невідомих, одягнених у солдатські шинелі поверх цивільного одягу; за яких обставин їх убито, не з'ясовано.
неизвѣстныхъ, одѣтыхъ въ солдатскія шинели поверхъ штатскаго платья. При какихъ обстоятельствахъ они убиты—не выяснено.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У метриці Добро-Миколаївської церкви: отаман 2-го куреня полку ім. Наливайка Павло Іванович Соловей (39), громадянин м. Межиріччя Волинської губ., загинув 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.), похований 31 січня на Щекавицькому кладовищі; помер «от множества ранений головы и всего тела во время событий в Киеве 17–27 января».
«от множества ранений головы и всего тела во время событий в Киеве 17–27 января»
ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 484, арк. 291. Формула метрики датує «события в Киеве» 17–27 січня ст. ст.
Вчора о 10-й годині ранку більшовики почали обстрілювати Київ «цілим ураганом снарядів»; стріляли, очевидно, з Броварів і з-за Дніпра, де отаборилися більшовицькі загони. Снаряди рвалися в різних частинах міста й завдали багато шкоди; є численні людські жертви.
Вчора о десятій годині ранку більшовики почали закидати місто цілим ураганом снарядів. Обстріл вівся очевидно з Броварів з-за Дніпра ... Снаряди рвалися в різних частинах Київа і наробили багато шкоди. Є також багато людських жертв.
«Вчора» від номера 25 січня = 24 січня ст. ст. = 6 лютого н. ст.; розділ «Останні вісти».
Із ранку вчора на Печерську й Деміївці знову з'явилися окремі більшовицькі загони; українські частини оточили ці райони й відкрили вогонь з кулеметів і гармат. Тим часом по місту поширювалися хибні чутки про повне захоплення більшовиками Печерська, Арсеналу й Деміївки, що викликало паніку.
З ранку вчора знову з'явилися окремі більшовицькі банди на Печерську й на Деміївці. Українські частини окружили ті райони й повели енергійний обстріл з кулеметів і орудій. Темні, злочинні елементи ... роспустили по місту брехливі чутки про цілковите заняття більшовиками Печерська, Арсенала, Деміївського району.
Чутки про захоплення районів газета подає як неправдиві.
На п'ятий день червоні з броньовиками після артпідготовки вдарили Олександрівською вулицею й відкинули українців до Купецького саду; вони опанували Банкову вулицю, але будинку Державного банку захопити не змогли.
ворожа піхота відкинула наші лави до Купецького саду. ... червоні частини опанували Банковською вулицею, однак захопити будинок державного Банку не спромоглися.
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.
На Подолі з'явилися численні повстанські загони, які намагалися прорватися на Львівську вулицю в районі Покровського монастиря; їх відбили Січові Стрільці.
на Подолі зʼявились численні банди, які намагалися прорватись на Львівську вул. в районі Покровського монастиря. Наступ цієї банди було відбито Січовими Стрільцями.
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний. Який саме Покровський монастир мається на увазі, з тексту неясно.
Українські батареї стояли на позиціях на Софійському майдані; не маючи змоги боротися з важкою артилерією ворога, вони підтримували вогнем свою піхоту.
Наші батереї, зайнявши позиції на Софійському майдані не в силах були боротись проти важкої артилерії ворога
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.
Шапка номера кликала до зброї: «Товарищі! До зброї! Українська Народня Республіка в смертельній небезпеці!» — партія закликала киян, козаків і робітників боронити Київ від більшовиків.
ТОВАРИШІ! ДО ЗБРОЇ, УКРАЇНСЬКА НАРОДНЯ РЕСПУБЛІКА В СМЕРТЕЛЬНІЙ НЕБЕЗПЕЦІ!
Колонка 1 сторінки 1 в OCR — суміш уривків різних статей; заголовок розібрано, а текст відозви читається лише частково.
Кінний загін, що прибув до Києва з Василькова, віддав себе в повне розпорядження українців.
Прибувша з Василькова кінна частина віддала себе в повне розпорядження українців.
Відбулися збори «нейтральних» частин Київського гарнізону: ухвалили послати до більшовиків делегацію з вимогою спинити обстріл міста й боротьбу, а якщо вимогу не виконають — виступити проти більшовиків.
Вчора відбулися збори «нейтральних» частин Київського гарнізону ... послати до большевиків свою делегацію з домаганням спинити обстріл міста й взагалі боротьбу ... постановили виступити проти большевиків.
Снаряд влучив у дах будинку нотаріуса Воробйова, спричинивши значні руйнування; ніхто з мешканців будинку не постраждав.
крышу дома нотаріуса Воробьева ... причинивъ значительныя разрушенія ... обитателей дома никто не пострадалъ
Адреса будинку в OCR не збереглася. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Після полудня червоні наступали від військового шпиталю на Бессарабку, а станції Київ-Пасажирський і Київ І Товарний знову захопили робітники-більшовики. Наступ зупинила новосформована група генерала Присовського, але бронепотяги зі станції Київ-Товарний гарматним вогнем повністю зруйнували казарми 1-го українського кінного полку.
ворожі бронепотяги з станції Київ-Товарний гарматним вогнем цілковито зруйнували касарні І-го кінного українського полку.
Дату обчислено за відліком днів від 2 лютого 1918 р. (виправлення автора у списку помилок); відлік у тексті подекуди непослідовний.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За повідомленням номера, на околицях Києва ще кипів бій; у відозві говориться про «Шулявських грабіжників» — більшовицьких червоногвардійців, що грабують і розбійничають на Шулявці.
На околицях Київа ще кіпить бій.
Слово «Шулявських» і заголовок про грабіжників розібрано з OCR уривчасто; точну подію не відновити.
Відозва в газеті стверджувала, що на допомогу Києву з Румунського фронту йде 10-й український корпус і що його перші загони «будуть у Києві»; закликала продержатися ще день.
На допомогу нам іде з Румунського Фронту 10-й український корпус ... І перші його отряди будуть у Київі. Ще день і ми переможемо насильників.
Це оптимістичне повідомлення в бойовій відозві, ймовірно чутки/агітація: корпус до Києва вчасно не дійшов. OCR розсипане.
З Василькова до Києва прибула кіннота (військо) — повідомлення з датою «Київ, 24 січня».
Приїзд війська з Василькова ... надіхала в Київ кіння[та] ... Київ, 24 січня.
Окремі слова з OCR, склад і чисельність частини не прочитуються.
Номер повідомляв, що Бахмач, Гребінку, Житомир і Вінницю заняли українські війська (на Гребінці підірвали динамітом броньований поїзд більшовиків), а Херсон і Миколаїв — «в руках українців»; румунські війська ввійшли до Одеси.
Українське військо з Північного фронту підступило до Бахмача й заняло його ... Житомір в руках українців ... Вінниця звільнена від большевиків. В місті спокій. В Одесу прийшли румини.
Регіональні телеграми, що не стосуються самого Києва; подані стисло як тло. Інформація з газети, не перевірена.
Обстрілу зазнала частина міста — Шулявка; окремі снаряди влучали в будинки.
Часть города Шулявки ... отдѣльныя попаданія снарядовъ
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Обов'язкова постанова військового міністра Немоловського для Києва як місцевості на стані облоги: власники будинків, домові комітети й двірники мають негайно зібрати відомості, хто з мешканців має зброю і чи має дозвіл комендатури Києва.
Власникам домів м. Київа, домовим комітетам і дворникам негайно зібрати, за повною їхньою відповідальністю, відомости, в кого з громадян є зброя й чи є дозвіл на зброю од комендантури м. Київа
Дата номера газети; дата видання постанови не читається.
Управитель акцизних зборів Київської губернії оголосив торги в приміщенні губернського акцизного управління (Рильський пров., 1) о 12-й дня — лише запечатаними пропозиціями — на продаж 20 кг сахарину (кристалози, що містить 74,7% чистого сахарину).
Управляющій Акцизными Сборами Кіевской губерніи объявляетъ, что ... въ 12 часовъ дня, въ помѣщеніи Губернскаго Акцизнаго Управленія (Рыльскій пер., № 1) будутъ производиться торги посредствомъ однихъ только запечатанныхъ объявленій, на продажу 20 килограммовъ сахарину
Число січня в OCR не збереглося.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У номері згадано наказ № 119 особливого коменданта міста Києва (номер за OCR); зміст наказу не прочитується.
особливого коменданта ... Київа. Наказ ч 119
OCR уривчасте; номер «119» і посада читаються, текст наказу — ні.
Опубліковано наказ №126 (ймовірно, військової влади Києва).
Приказъ № 126.
Зміст наказу в OCR не зберігся. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У Києві не припиняються напади, грабунки й стрілянина; один із грабіжницьких автомобілів удалося впіймати.
Напади, грабунки, стрілянина не перестають. Один із грабіжницьких автомобілів удалося піймати.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За метрикою Ольгинської церкви (Кловська, 12) п'ятеро загинули від снарядів, зокрема двоє дітей 3 і 10 років. 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.) убиті ген.-лейт. у відставці Володимир Едуардович Данкварт (60) — уранці його витягли з квартири на Різницькій, 9а і вбили в під'їзді — і полковник 6-го важкого окремого артдивізіону, батареї «М», Сергій Володимирович Сапожников (39).
Данкварт проживав на вул. Різницькій, 9а, де зранку 24 січня його витягли з квартири та убили в під'їзді
Некрологи убитых // Малая Русь. С.205–206; ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 476, арк. 127–128. Рання дата: Печерськ більшовики зайняли першим.
За метрикою Феодосіївської церкви (Цитадельна, 14): з 15 загиблих 11, очевидно, розстріляні 24–27 січня ст. ст. (6–9 лют. н. ст.), хоча причина скрізь «убит во время уличных беспорядков». Серед них родина лісничого ревізора Терентія Гаврюшина (55) із синами Сергієм (19) і Володимиром (16); полковник Федір Масс (52); капітан Веніамін Радіонов (35, «убит большевиками»); ген.-майор Іван Коновалов (67); штабс-капітан Олександр Туманов (28); ген.-майор Інокентій Кіриков (60); військовий лікар Петро Бочаров (61) — більшість поховано на Аскольдовій могилі.
родина лісничого ревізора Терентія Гаврюшина (55) з синами Сергієм (19) та Володимиром (16); полковник Федір Масс (52); капітан Веніамін Радіонов (35; «убит большевиками», похований на Аскольдовій могилі)
ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 478, арк. 103–107.
Революційний комітет України при особливому коменданті Києва постановив: труси (обшуки) можуть робити лише за ордерами революційних комітетів; самочинні обшуки було заборонено.
Революційний комітет України постановив, що труси можуть робити лише по ордерам революційних комітетів.
Постанова наведена під заголовком «Постанова революційного комітету про труси»; ревком діяв при «особливому коменданті м. Києва» (наказ № 119 — цифри за OCR). Дата постанови не вказана — взято дату номера.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
До більшовицьких загонів приєдналося багато злочинців, яких повстанці випустили з арештного дому Бульварного району міліції.
багато вінок ... підсилені злочинцями, яких вони випустили з Бульварного району
Дата номера газети; точна дата події не вказана. OCR дуже зіпсований.
Старокиївська дільниця міської охорони (міліції) звернулася до громадян; у зв'язку з цим згадано плату 300 руб. на місяць, починаючи з 15 січня.
начиная съ 15 января с. г. ... 300 руб. въ мѣсяцъ ... СТАРОКІЕВСКАГО участка
Що саме оплачувалося (ймовірно, платня охоронцям), з OCR не зрозуміло. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
57-річний міщанин із Чернігівської губернії Василь Островянський загинув від розриву снаряда 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.); свідоцтво про смерть видало правління Києво-Михайлівського монастиря 30 січня — ймовірно, він загинув в інтенсивно обстрілюваному центрі міста.
Лише один із загиблих загинув унаслідок розриву снаряду – 57-річний міщанин з Чернігівської губернії Василь Островянський.
Місце загибелі — припущення автора.
За метрикою Благовіщенської церкви: Дмитро Раєцький загинув від обстрілу у своїй квартирі 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.); Олександр Годін помер від обвалу стіни 28 січня (10 лют. н. ст.), ймовірно жив на вул. Ново-Караваївській, 31; Параскева Кондратова (23) і Марія Руденко (38) загинули від вуличних поранень 22 січня.
Від обстрілів у своїй квартирі загинув Дмитро Раєцький 24 січня, а Олександр Годін помер від обвалу стіни 28 січня
ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 480, арк. 76–78.
Поховання при Володимиро-Либідській церкві: 22 січня — двоє вбитих «в гражданской войне»; 25 січня — 4 загиблі 22–24 числа (дві жінки); 26-го — троє цивільних; 27 січня — троє, серед них учитель вищого училища в Галичині Петро Йосипович Максимчук (35), «убит будучи в квартире во время гражданской войны» 24.01 (ймовірно, під час обстрілу).
«убит будучи в квартире во время гражданской войны» 24.01
Усі дати за ст. ст. (24.01 = 6 лют. н. ст.). ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 484, арк. 28–302.
У Троїцькій церкві (Б.-Васильківська, 51) — 5 жертв, причина майже завжди «убит в революцию» (виняток — Захарій Письменний, 24, «гражданская война», 27.01). Губернський ветеринарний лікар Костянтин Михайлович Хоромански (40), який жив на Предславинській і працював на М.-Благовіщенській, 57, загинув від снаряда 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.).
Від снаряду 24 січня загинув губернський ветеринарний лікар Костянтин Михайлович Хороманський (40), який мешкав на вул. Предславенській та працював на вул. М.-Благовіщенській, 57
ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 506, арк. 63–64.
Ще дві жінки з метрики Володимирського собору: Тетяна Малихіна, «сиделка акушерской клиники Университета св. Владимира» з Курської губ., загинула від розриву артилерійського снаряда 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.), похована 26 січня на Байковому; Олександра Терещенко (26), газетярка, загинула від вогнепального поранення голови 24 січня, похована 30 січня на Лук'янівці.
Олександра Терещенко (26) – газетчиця, загинула від вогнепального поранення голови 24 січня (похована 30 січня на Лук'янівці)
Побутова деталь: жінки-газетярки продавали газети на вулицях під час боїв.
У Набережно-Миколаївській церкві записано трьох цивільних, убитих «ружейным выстрелом» 20–21 січня ст. ст., серед них Микола Якимович Ветров (17). Однозначною жертвою став настоятель церкви протоієрей Петро Іванович Колосовський (55), який загинув під час обстрілу 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.) і був похований 26-го на кладовищі Флорівського монастиря.
протоієрей Петро Іванович Колосовський (55), настоятель церкви, який загинув внаслідок обстрілу 24 січ ня та похований 26 числа на кладовищі Флорівського монастиря
ЦДІАК, ф. 227, оп. 1080, спр. 496, арк. 233–234.
Василь Недашковський через газету розшукував брата Івана Недашковського, офіцера понтонного батальйону, який 24 січня 1918 р. вийшов з дому й не повернувся; відомості просили передавати до канцелярії київського губернського комісаріату (Катерининська, 10, тел. 1-11).
про мого брата-офіцера понтонного батальону Івана Недашковського, який вийшов з дому 24 січня 1918 р. і до сього часу не повернувся
Дата до переходу на новий стиль, тож, імовірно, за старим стилем (= 6 лютого н. ст.).
До Києва зі Стокгольма прибув О. Скоропис-Йолтуховський; оскільки преса називала його зрадником і німецьким агентом, він просив Центральну Раду вислухати його і навіть арештувати як підозрюваного та призначити над ним слідство.
Приїзд у Київ О. Скоропис-Йолтуховського.
Дата номера газети; точна дата приїзду не вказана; текст частково зіпсований.
Дворянин Володимир Астаф'єв (22) помер 24 січня ст. ст. (6 лют. н. ст.), похований 29 січня. За адресною книгою 1916 р. особа з таким ім'ям володіла будинком на вул. Різницькій, 9 і жила на Трьохсвятительській; можливо, убитий під час захоплення більшовиками Печерська.
є запис про особу з таким іменем, яка була домовласником будинку по вул. Різницькій, 9 та мешкала на Трьохсвятительській
Ототожнення гіпотетичне. Календарь, справочная и адресная книга г. Киева на 1916 год. С.228.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: лікар д-р М. М. ... приймав на вул. Прорізній, 8, з 3 до 4 год.
Д-ръ М. М. ... 3-4 ч. Прорѣзная, 8
Прізвище лікаря зіпсоване.
Оголошення: у Києві приймали лікарі д-р Коломойцев, д-р Брон, д-р Бланкман; працювали пологова лікувальниця (тел. 47-82) і спеціальна лікувальниця М. Митницького (прийом з 2 до 8).
Д-ръ КОЛОМОЙЦЕВЪ ... д-ръ Бронъ. Д-ръ Бланкманъ ... Родильн. ... лечебница ... тел. 47-82 ... М. Митницкаго, отъ 2-8
Адреси в OCR не збереглися.
За стрілянину з будинків і за знайдену зброю без дозволу відповідали власники будинків — штраф 5000 карбованців, домові комітети, а двірників карали арештом.
За стрілянину з будинків, а також за знайдену зброю, на яку немає дозволу, відповідають ... при чому власники домів штрафуються на 5.000 карб.
Розмір штрафу для домових комітетів і строк арешту двірників не читаються.
Оголошення: мило найвищої якості продається для комітетів по 74 руб. за пуд.
МЫЛО высшаго качества ... для комитетовъ по 74 руб. пуд.
Адреса частково зіпсована («...ная, № 5-а, кв. 9»).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Ціна окремого числа «Нової Ради» в провінції та на вокзалах становила 25 копійок.
В провінції і на вокзалах 25 к.
Шапка сильно зіпсована OCR; ціну в самому Києві прочитати не вдалося.
За умовами друкування оголошень у «Новій Раді» на 1918 рік оголошення на першій сторінці коштувало 3 карбованці 25 копійок (імовірно, за рядок).
Умови друкування оповісток на 1918 рік. На І сторінці: 3 карб. 25 коп
Одиниця (рядок) не читається, решта тарифу зіпсована OCR.
У шапці «Робітничої газети» ціна числа в Києві — 20 копійок, а в провінції (за OCR) — 22 копійки.
Ціна 20 к. ... 22 н.
Шапка №231 пошкоджена; «22 к.» розібрано з уривка «Ціна 20 к. 1 тені 22 н.»; те саме в №232.
6 лютого 1918 р. зранку в Києві було ще досить спокійно, а з полудня по всьому місту загриміла справжня канонада. Найстрашніше було, крім Печерська й Липок, на Старому Місті в районі Володимирської та Підвальної вулиць, де раз у раз падали й рвалися важкі снаряди, а люди просто божеволіли від жаху.
Найстрашніше місце, крім Печерська й Липок, було на Старім Місті, в районі Володимирської та Підвальної вулиць, де раз у раз падали й рвалися тяжкі набої
Свідчення очевидця в «Новій раді», № 14, 17 лютого н. ст.
Робітники Києва великим числом приходили до майстерень і заводів, щоб почати роботу, а більшість службовців урядових і приватних установ з'являлася на службу; але «дика стрілянина» більшовиків по мирному населенню розганяла людей. Електрична станція й водокачка працювали справно.
Передвчора і вчора робітництво Київа в великім числі являлося до своїх майстерень і заводів, хотячи приступити до роботи ... Електрична станція й водокачка працювали справно.
«Передвчора і вчора» від 25 січня = 23 і 24 січня ст. ст.
Оголошення: пані, яка вільно говорить англійською, дає уроки англійської мови.
Lady speaking Russian English fluently
Оголошення: учитель дає уроки, звертатися: вул. Караваївська, 76.
Учитель Караваевск., 76
Оголошення: практична школа шоферів інженера В. ... набирала 38-му групу; для учнів був гуртожиток.
Практическая школа шофферовъ инженера ... Организуется 38 группа ... имѣется общежитіе
Оголошення: гімназія для обох статей запрошувала учнів.
Гимназія для обоего пола
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: даються уроки німецької мови, звертатися ввечері (будинок 14, кв. 60).
Даю уроки нѣмецкаго ... 14, кв. 60, вечеромъ
Назва вулиці зіпсована.
Оголошення: інтелігентна панночка шукає заняття; телефон 62-38.
Интеллиг. барышн. ... Звоните 62-38
Оголошення: досвідчена робітниця шукає місце (вул. Тургенєвська, 71); також бонна шукає роботу.
Бонна ... Опыт. раб. Тургеневская, 71
Оголошення: пропонуються дрова сажнями; склад на Львівській, квартира продавця — Печерськ, Велика Шияновська, 1, кв. 3.
ДРОВА ... саженями ... Львовская ... складъ, квартира Печерскъ Вол. Шіяновск., 1, кв. 3
Ціну не вказано.
Оголошення: пропонуються уроки французької мови.
FRANÇAISE ... Heures 4 h
Оголошення: студент дає уроки й готує до іспитів.
Урокъ возьметъ студентъ ... КЪ ЭКЗАМЕНАМЪ
Оголошення: у Києві приймала хіромантка.
хиромантка
Щочетверга в Українському семінаріумі (помешкання українського дитячого садка, Бібіковський бульвар, 58, у дворі) відбувалися виклади з питань дошкільного виховання; запис слухачів вільний.
Що четверга в Українському Семінаріумі (помешкання українського дитятого садка, Бібіков. бульвар № 58, у дворі) відбуваються виклади по ріжним питанням позашкільного виховання. Запис слухачів вільний.
Міністерство освіти відкривало 8-місячні курси підготовки діячок дошкільного (вільного) виховання; у програмі — педагогіка й психологія дитячого віку, дефективні діти, фізичне виховання, природознавство, організація захистів, ясел і дитячих садків, українська мова, література, географія, історія, ручна праця, малювання й ліплення. Записи приймали в помешканні Міністерства освіти.
Курси приймаються в помешканні Міністерства Освіти
Програма частково зіпсована OCR.
Число 13 «Нової Ради» вийшло в середу, 24 січня 1918 року (6 лютого за новим стилем), — перше після тижня повстання, коли газета не могла виходити.
Середа, 24 січня 1918 року.
До 1 березня 1918 року газета датувала числа за старим стилем; переведено +13 днів.
Редакція й контора «Нової Ради» містилися в Києві на Інститутській, 22; контора була відчинена з 10 до 6 години. Газета виходила щодня, крім понеділків і днів після свят.
Контора відкрита від 10—6 год. У КИЇВІ, ІНСТИТУТСЬКА, 22.
Дані з шапки газети.
Редактором «Нової Ради» був Андрій Ніковський; газету видавало Товариство підмоги літературі, науці й мистецтву.
Редактор Андрій Ніковський. Видає Товариство підмоги літературі,
«Робітнича газета» (орган ЦК У.С.-Д.Р.П., рік видання II, №231) вийшла в середу, 24 січня за старим стилем (6 лютого за новим) 1918 року; ціна числа — 20 копійок. Номер вийшов під час боїв за Київ, його перша шпальта — майже суцільно бойові відозви.
Орган Центрального Комітету У. С.-Д. Р.П. ... Nº 231. Середа 24-го січня 1918 року. Рік видання ІІ-й. Ціна 20 к.
Дата номера (середа, 24 січня ст. ст. = 6 лютого н. ст.); у шапці лише старий стиль. Адреса редакції в шапці прочитується як «Михайловський пр., № 88» — це, найімовірніше, спотворене OCR «35» (у №219–222 — Михайлівський пр., 35). Сторінки 2–4 в OCR фактично відсутні.
Тимчасова передплата на «Киевлянин» на 1918 рік: на 1 місяць — 6 руб.
Временная подписная плата на 1918 годъ: на 1 мѣсяцъ - 6 руб.
OCR частково зіпсований.
Тимчасова передплата на «Киевлянин» на 2 місяці коштувала 12 руб.
на 2 мѣсяца - 12 руб.
Оголошення: купують усілякі книжки: вул. Глибочицька, 101; ще один покупець книжок — Найдьонов (будинок 22).
покуп. всевозмож. КНИГИ Глубочица, № 101 ... Книги покупаю всевозмож. ... 22. Найденову
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: купують усілякі книжки: Благовіщенська, 55, кв. 3.
покупаю всевозможн. КНИГИ ... вѣщенск., 55, кв. 3
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Зранку містом пройшла чутка про страшну катастрофу на вокзалі: нібито поштовий поїзд з ковельської колії розбився й зруйнував вокзальний будинок.
Зранку по місту пройшла чутка про страшну катастрофу на вокзалі, де розбився почтовий поїзд з ковельської колії й розбив ... вокзальний будинок.
Чутка; дата номера газети, точна дата не вказана; OCR дуже зіпсований.
Газета повідомляла, що великі військові сили українців оточили більшовиків за Дніпром і ведуть рішучий наступ, сподіваючись на повну ліквідацію більшовицького повстання в Києві; настрій серед українських частин «добрий, бадьорий», а колись пасивні чи вороже налаштовані вояки переходять до українців.
Великі військові сили українців оточили більшовиків за Дніпром і повели рішуче наступання ... Настрій серед українських частин добрий, бадьорий.
Звіт «з компетентних кіл» — оптимістична офіційна версія, яку події не підтвердили (Київ наступного дня здали).
Начальник Київської військової округи Юдицький оповістив: урядові й приватні установи, окремі особи, а надто торговці в Києві відмовляються приймати кредитові білети, випущені УНР; винних у відмові приймати чи міняти ці кредитові білети та інші грошові знаки (як УНР, так і російського уряду) віддаватимуть під суд воєнно-революційного трибуналу.
До відома мого дійшло, що в місті Київі урядові й приватні інституції, поодинокі особи, а особливо торговці не приймають кредитових грошевих знаків, випущених в межах Української Народньої Республіки.
Оповіщення видане на підставі закону про місцевості на воєнному стані; дата видання не читається.
Оголошення: організовано домашні обіди, їх можна відпускати додому; запис на вул. Ботанічній, 14, кв. 11.
Организованы ОБѢДЫ ... можно отпускать на домъ. Ботаническая, 14 кв. 11.
Оголошення: потрібна квартира на 6–8 кімнат у центрі, ціна не має значення; звертатися: вул. Пушкінська, 3, кв. 3.
Требуется квартира 6-8 комнатъ въ центрѣ, цѣна безразлична. Пушкинская, 3, кв. 3
Характерний попит заможних киян на великі квартири.
За два дні до кінця бомбардування (близько 24 січня ст. ст.) артилерійський залп улучив у будинок автора: нарахували близько двадцяти влучань, вилетіли всі шибки фасаду. У квартирі автора на 7-му поверсі вибито шибки, розбито трюмо в передпокої, у кабінеті виламано частину стіни, речі й книжки перетворилися на купу руїн.
Насчитывали впослѣдствіи около двадцати попавшихъ въ насъ снарядовъ. Всѣ стекла фасада вылетѣли ... я съ трепетомъ поднялся на 7-й этажъ въ свою квартиру
printed page 205; дату обчислено: кінець бомбардування 26 січня ст. ст. − 2 дні
Оголошення: контора з будівництва й продажу пайових квартир Гілевича (Маріїнсько-Благовіщенська, 61/63, з 9 до 11 і з 6 до 7 год.) пропонувала вільні пайові квартири: панську на 6–7 кімнат на 3-му поверсі, а також на 3 і 5 кімнат на 5-му поверсі (район М.-Васильківської та Несторівської).
Свободныя паевыя квартиры: барская 6-7 комнатъ на 3 эт. ... Гилевича. М.-Благовѣщенская, № 61/63 ... 9-11 и 6-7 час. Тамъ же продаются паевыя квартиры 3 и 5 ком. на 5 эт.
Оголошення: продається садибна ділянка землі на Пріорці.
Прод. уч. усад. земли на Пріоркѣ
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: пропонуються панські квартири; згадано вул. Рейтарську, 2.
Барскія квартиры ... Рейтер. 2
Оголошення: продаються пайові квартири з кімнатами для прислуги й усіма зручностями панських квартир; огляд — у будинку №9, кв. 15, з 11½ год.
Паевыя квартиры продаются ... комнатами для прислуги ... удобствами барскихъ квартиръ ... осмотръ квартиръ: № 9, кв. 15
Вулиця не читається.
Оголошення: здається приміщення на Львівській, 6.
Отдается Львовск, 6
Оголошення: продається упряж на пару коней і армяк (кучерський); оглядати з 3 до 4 год. на Хрещатику, 45, кв. 11.
ПРОДАЕТСЯ ... упр. на пару лошадей и армякъ ... отъ 3 до 4 ча. Крещатикъ, 45, кв. 11.
Оголошення: на Хрещатику (Б. Матусовський) продавали крейду для білизни, нашатир, кислоти (лимонну, сірчану, соляну, азотну), сірку, селітру, гіпосульфіт, сульфіт і цемент; тел. 8-05.
МѢЛЪ для бѣлья, НАШАТЫРЬ, КИСЛОТЫ лимонная, сѣрная, соляная, азотная, Сѣра, Селитра, Гипосульфитъ, Сульфитъ, Цементъ. Крещат., Б. Матусовскій ... Телеф. 8-05.
Оголошення: агентура Піонтковського на Думській площі займалася купівлею та продажем будинків і дач та іншої нерухомості.
Дома и дачи. Агентура по покупкѣ, продажѣ ... Думская площ. ... недвижим. Піонтковскій
Оголошення: майстерня дамського одягу «Модзелевська Яник».
Мастерская дамскихъ ... „Модзелевская Яникъ"
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Згадано лазарет у французькому госпіталі та військовий госпіталь, куди доставляли поранених.
Въ военномъ госпиталѣ ... французскомъ госпиталѣ
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Коли Чернін завагався підписувати мир, М. Василько показав йому стрічку розмови з Києвом через апарат Юза, датовану 6 лютого 1918 р., як доказ, що українська влада ще тримається.
М. Василько, який вже прибув до Берестя, показав йому бинду розмову з Київом через апарат Юза з датою 6. лютого
Оголошення: куплю друкарську машинку; вул. Прорізна, 14, кв. 1, тел. 62-38.
Куплю пиш. машин. Прорѣзная 14 кв. 1 т. 62-38.
Оголошення: продаються меблі: вітальня, дзеркало, килим, тумби, крісло-гойдалка, картини; оглядати на вул. Михайлівській, 11.
Мебель гостин. зерк. коверъ ... тумбы, качалка, карт. ... Михайловская, 11
Оголошення: продається чистокровний пойнтер; вул. Предславинська, 22, кв. 2.
Пойнтеръ прод. чистокр. ... Предслав. 22 кв. 2.
Оголошення: продається нове оксамитове сідло; вул. Назарівська, 17, кв. 7, з 12 до 4.
СѢДЛО новое бархата продаю. Назарьевская, № 17, кв. 7, отъ 12-4
Оголошення: офіцери, що від'їжджають, продають біноклі Цейса й звичайні, папахи, чоботи, одяг; вул. Тарасівська, 23/25, кв. 9, з 5 до 11 ранку.
Офицеры ... прод. бинокли Цейса и обыкн. папахи, сапоги, платье ... Тарасовская, № 23/25, кв. 9
Характерне свідчення: офіцери розпродують речі й виїжджають.
Оголошення: продаються рояль, ручна швейна машина «Зінгер», соболиний палантин, фрак, сюртук політехніка; вул. Володимирська, 3, кв. 10.
Продается ... рояль ... ручн. швейн. машина Зингера, соболій палантинъ, фракъ, политех. сюрт. ... Владимирская, 3, кв. 10
Оголошення: продаються рояль Bechstein, рояль Blüthner і піаніно.
Рояль Bechstein ... Blüthner прод.
Оголошення: продаються піаніно, письмовий стіл, кушетка, велосипед; вул. Львівська, 55, кв. 49.
піанино, письм. стол. кушетка, велос. пр. Львов. 55, к. 49
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: продаються френч, осіннє пальто, шуба на кенгуровому хутрі, сюртук, чоботи (Печерськ).
Продаются френчъ, осен. пальт. ... на кенгур. мѣху, сюртукъ ... сапоги ... Печерскъ
Оголошення: продається друкарська машинка (вул. Пушкінська?, 5, кв. 35).
Пишущая машина продается. ... кинская, 5, кв. 35.
Вулиця відновлена за закінченням «-кинская».
Оголошення: продаються шкіряний кабінет, вітальня, рояль «Беккер», килими та інше.
Прод. кабин. кож. гостин. рояль Бек. ковры и др.
Адреса зіпсована.
Оголошення: продається двигун (мотор) на 3 кінські сили; вул. Софіївська, 8, кв. 12.
ПРОДАЮТСЯ ... торъ. 3-хъ силъ ... Софійская, 8, кв. 12.
Предмет продажу реконструйовано з OCR.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані