четвер
6 грудня за старим стилем
443 записи · 21 джерело · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
19 грудня Директорія УНР урочисто в'їхала до Києва. Після полудня (за різними звітами — о пів на другу або близько другої) її поїзд прибув на пасажирський вокзал, де Винниченка, Петлюру, Швеця й Андрієвського вітали Національний союз, ревком і комісари, місто, земство, робітництво, Академія наук, єврейська громада, німецька солдатська рада й дипломатичний корпус; звідти автомобілями вони рушили на Софійський майдан, де біля пам'ятника Хмельницькому відбулися молебень і парад республіканських військ. Попри снігову завірюху й мороз, вулиці, прикрашені прапорами, килимами, арками й портретами Шевченка, були переповнені, але маніфестаційний хід містом через стан облоги скасували, а єпископат, крім архієпископа Агапіта, свято фактично проігнорував. Увечері в Українському клубі відбулися урочисте засідання Національного союзу й бенкет, де Винниченко кликав до негайних соціальних реформ, а Коновалець — до дисципліни й сильної армії. Водночас комісари перебирали міністерства й запроваджували українську мову в діловодстві, тривали арешти гетьманських урядовців, влада обіцяла борошно й відновлення руху потягів, а в місті поширювався плямистий тиф.
Вокзал прикрасили прапорами, килимами й гірляндами; з полудня зали звільнили від публіки, лишивши тільки делегатів із перепустками, а для дипломатів відвели 60 місць. Після контрольного потяга й залізничного куреня прибув поїзд Директорії; Петлюра прийняв рапорт Коновальця, який очолював почесну варту, оркестри грали гімн. Директорію вітали М. Шаповал від Нацсоюзу, Чеховський від ревкому, Мартос від комісарів, міський голова Рябцов, турецький посол Мухтар-бей і швейцарський консул від нейтральних держав, голова німецької солдатської ради Кірхнер, Кримський від Академії наук, Сиркін від єврейського секретаріату, селянська спілка, Довженко від робітничої спілки, кооперація; підносили хліб-сіль і срібні блюда, кооператори передали Петлюрі «Кобзар», «Історію України» й «Кайдашеву сім'ю» та асигнували 100 тис. крб на книжки для козаків. Під спів хорів члени Директорії автомобілями рушили на Софійський майдан.
певність висока: Чотири газети дають докладні звіти (з них «Слово» і «Ставка» — практично один текст), подробиці про єврейські промови підтверджують мемуари Гольдельмана й Марголіна; розходяться лише хронометраж і те, хто виступав від Нацсоюзу (див. «Газети пишуть різне»).
На вокзалі, прикрашеному національними прапорами, килимами й гірляндами, з 12-ї години дня 19 грудня збиралися делегації Українського національного союзу, Військово-революційного комітету, Ради комісарів, міського самоврядування, робітництва, земства; ліворуч стояли представники чужоземних дипломатичних місій, для яких відвели 60 місць, далі — почесна варта й оркестри.
О 12-ій годині дня на вокзалі стали прибувати ріжні делегації ... Ліворуч стояли представники чужоземних дипломатичних місій, для яких було одведено 60 місць.
19 грудня 1918 р. до київського вокзалу спершу прибув контрольний поїзд, за пів години — поїзд із залізничним куренем, а о пів на другу дня — поїзд Директорії; з вагонів вийшли В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець і П. Андрієвський, оркестри заграли гімн, публіка скинула шапки, почесна варта взяла «на караул».
Нарешті о пів до другої години тихо підійшов поїзд Директорії. Оркестри заграли гимн. Публіка поскидала шапки. Члени Директорії В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець і Андрієвський виходять з вагонів.
Голова Українського національного союзу М. Шаповал, вітаючи Директорію на вокзалі, сказав: «Вже давно не розчинялися Золоті Ворота Києва, через котрі проїздив так пишно востаннє славний Хмельницький — визволитель народу».
Вже давно не розчинялися Золоті Ворота Київа, через котрі проїздив так пишно в останне славний Хмельницький-визволитель народа.
Директорію на вокзалі вітали також міський голова Рябцов і низка делегацій; деякі делегації підносили на срібних тацях, застелених рушниками, хліб-сіль і букети живих квітів, після кожної промови оркестри грали гімн; робітничий хор зустрів членів Директорії піснею «Слава нашим козаченькам», після чого вони автомобілями рушили між шпалерами людей на Софійський майдан.
Деякі делегації на срібних блюдах, застеланих рушниками, підносять хліб сіль, букети живих квіток ... робітничий хор стрічає їх стройним „Слава нашим козаченькам".
Перед приїздом Директорії на київському вокзалі завершували приготування: маляри домальовували стовпи й міняли російські написи, робітники носили килими, вінки з сосни, прапорці; у залах було багато публіки, що чекала потягів.
Остаточні приготовання. Малярі до- мальовують стовли, та перемінюють російські написи, робітники носять килими, вінки в соснини, прапорці
Близько 12 години дня військовий старшина попросив публіку очистити вокзальні зали: залишитись могли лише ті, хто мав пропуски (представники організацій); залу прибрали за короткий час.
12 ти годин дня один в військових старшин, звервувшися чемно до публіки, попрохав її очистити залі. Мали право остатися виключно ті, що мають пропуски
О 12:30 на вокзал прибув перший потяг — паровоз з українським прапором, залізничий контроль; другим прибув залізничний курінь, що вишикувався у два ряди як почесний караул; стрілецький оркестр зустрів його українським гімном.
О год. 12% дня приїхав перший потяг. З переду паревика був почеплений український прапор ... Другим потягом ... приїхав валівнгичий курінь ... Оркестр стрілецької музики стрінув Його українським тимном.
О 2 годині дня з Посьолка Волинського повідомили, що потяг з Директорією вже виїхав; десять хвилин по тому на перон заїхав довжелезний потяг з військовим приладдям, у салон-вагонах їхали члени Директорії, отаман Петлюра та його штаб.
О 2 гол. було дано внати а Посга Водинського, то вже виіхав там поїзд з Директорією. Десять хвилин пізніше, на перон заїхав довжелезний потяг
На зустріч Директорії вийшли київська українська військова влада, представники німецького командування й делегати німецької ради солдатських депутатів; з лівого боку перону вишикувалась стрілецька сотня, Петлюра прийняв рапорт від полковника Коновальця й підійшов до делегацій різних національних, наукових, робітничих товариств, дипломатичного корпусу та колоній.
Отаман Петлюра відобравши рапорт від полк, Коновальця, разом в Директорією наблизьвся до делегацій. В два ряди построїлися делегації ріжних напіональних, наукових, ро бізничих та инших това иств, дипломатичний корпус
Від дипломатичного корпусу на вокзалі виступили турецький посол Мухтар-бей і швейцарський консул, який вітав Директорію від імені нейтральних держав (публіка відповіла окликами «Слава Швейцарії»).
Дипломатичний корпус. Дальше вітали: турецький посол Мухтар-бей і швейцарський консул ... від імени нейтральних держав.
На німецькій мові Директорію привітав голова німецької депутації п. Кірхнер; він говорив про роль демократії у всесвітній революції й закликав до об'єднання пролетаріату; представник єврейського секретаріату подякував Директорії за визволення єврейської демократії.
Привітання німецької депради. На німецькій мові виступив з привітанням предсідатель німецької деприди п. Кірхнер. ... Привітання єврейського секретаріяту.
Директорію на вокзалі вітали також представник селянської спілки (вимагав негайної земельної реформи), секретар Української академії наук проф. А. Кримський, представник Всеукраїнської професійно-робітничої спілки Довженко, кооперації, Лівобережної залізниці та інші.
Дальше вітали: секретарь Украінської Академії Наук проф. А. Кримський ... Всеукраївської професійної робітничої спілки, д. Довженко. ... Селянська спілка ... На приківці вітали представники кооперації, Лівобережної залізниці
Першим від Національного союзу Директорію привітав голова союзу Микита Шаповал; потім виступили п. Чеховський від імені військово-революційного комітету й п. Мартос від імені комісаріату міністерств.
Пертим привітав Директорію голова Наповального Союзу М. Шаповал ... З короткими привітаннями виступили по черві: п. Чеховський від імени воєнно революційного комитету й п. Мартос від імени комісаріату министерств.
На порозі вокзалу Директорію хор зустрів співом «Вкраїно мати» і «Не пора»; потім Директорія з Петлюрою сіла в автомобілі й поїхала на Софійську площу, за ними рушили автомобілі зі штабом, дипломатами, німецьким командуванням, делегатами партій і товариств.
Директорію хори а співом гимну „Вкраїно мати" і „Не пора" ... Директорія враз в отаманом Петлюрою, сівши в автомобиль, поїхали на Софійську площу. ... За ними слідуволи автомобилі штабом, випломатичними представниками, німецьким…
Привітальна промова М. Шаповала від Національного союзу: він подякував Директорії за виконання наказу союзу і закінчив окликами «Слава Директорії, слава отаману Петлюрі!»
Зазвачивши заслуги Директорії перед украй ським народом, він заявив, що Диренторія сповнила свій ажкий обов'язок ... кторії за виковання накаву Сову ... слава Директорії, слава отаману Петлюрі!
Від імені комісаріату міністерств на вокзалі говорив Мартос: відродження українського народу — не інтрига «купки інтелігентів», як стверджували вороги українства; тепер, коли народ скинув ярмо чорної сотні, інші нації в УНР матимуть право розвиватися вільно.
Мартос сказав, що відродження українського народу-це не інтрига „купки інтелігентів", як яаявляли вороги украївства ... другі нації, що живуть в Українській Народній Республіці, будуть мати право розвиватися свобідно.
Від Всеукраїнської професійно-робітничої спілки Директорію привітав Довженко: «Великий Народе Великої України! Висока Директорія!» — і висловив віру, що вона закріпить здобутки революції, зорганізує робітництво і поведе його до соціалізму.
Вітання д. Довженка. — Великі Спан, Великого Укра Інського Народу! Висока Диревторіє! ... зуміє тепер закрільти адобутки рев люції, зорганизу ати робітництво і повести
На вокзалі Директорію зустрічав почесний караул на чолі з командиром облогового корпусу полковником Коновальцем; вдовж полотна стояли шпалерами делегати, на вокзал прибули представники дипломатичного корпусу, міського самоврядування (міський голова Рябцов), єврейської громади (Сиркін), німецького командування та ради солдатських депутатів, Військово-революційного комітету на чолі з Чеховським.
Вздовж залізничого полотна був виставлений почесний караул на чолі з командиром осадного корпусу полковником Коновальцем... члени Київського воєнно-революційного комітету на чолі з головою Чеховським.
Серед дипломатів на вокзалі були представники: Швейцарії (Енні), Туреччини (Мухтар-Бей), Іспанії (Васильяді), Болгарії (Шишманов), Голландії (Фоккер), Фінляндії (Гужерус), Війська Донського (Черечукін), Литви (Міцкевич), Грузії й Вірменії.
представники дипломатичного корпусу, в тому числі швейцарський Енні, турецький Мухтар-Бей, Іспанський Васильяді, болгарський Шишманов, голяндський Фоккер, фінляндський Гужерус, війська донського Черечукін, литовський Мицкевич, грузинський…
О. Саліковський від імені громадських організацій вручив Директорії два великі срібні позолочені блюда з написом: «Визволений народ вітає своїх героїв Директорії — громадянину Володимирові Винниченкові, народному героєві Симонові Петлюрі — Київ», а також хліб-сіль; Рябцов привітав Директорію від імені міського самоврядування.
Саліковський вручив Директорії два великих срібних з позолотою блюда з написами: «Визволений народ вітає своїх героїв Директорії-громадянину Володимирові Винниченкові, народньому героєві Симону Петлюрі-Київ», а також хліб і сіль.
Із привітаннями до Директорії на вокзалі звернулися проф. Кримський (від Академії наук), делегати Київської єврейської общини, губернського земства, українського робітництва, представник німецького совдепу (що назвав червоні прапори знаком демократичного характеру революції), Висоцький від Українського робітничого клубу; Ночвін (кооперація) передав Петлюрі як першому козакові три книжки — «Кобзар», «Історію України» Коваленка та «Кайдашеву сім'ю» Левицького — з написом «Бойцеві за визволення України від кооперації».
він передає три книжки: Кобзарь, Історія України-Коваленка, Кайдашева сімья- Левицького... «Бійцеві за визволення України від кооперації».
На вокзалі Директорію вітали: Мартос — від комісарів, дипломатичного корпусу посол Туреччини Мухтар-Бей, консульського корпусу — швейцарський консул Енні, а секретар єврейського національного секретаріату Сиркін висловив віру, що Директорія забезпечить єврейському населенню всю повноту громадських, політичних і національних прав.
Мартос вітає Директорію від імени комісарів, від дипломатичного корпусу посол Туречини Мухтар-Бей, та від консульського корпусу Швейцарії-Енні. Представник єврейського національного секретаріяту Сиркин... забезпечить еврейському населенню…
Голова Українського національного союзу О. Саліковський у промові від імені громадських організацій і комітету зустрічі підкреслив, що з перемогою Директорії приходять лад, спокій і щастя для України; представник селянської спілки подякував за перемогу над ворогами трудового селянства й висловив надію, що Директорія принесе народові волю й землю.
з перемогою Директорії приходить лад, спокій і щастя для України... Директорія, принесе йому волю і землю.
19 грудня 1918 року о 11 годині на вокзалі в Києві зібралися делегації й дипломатичний корпус, щоб зустріти Директорію; почесний караул очолив полковник Коновалець, прибули Винниченко, Петлюра, Швець, Андрієвський і Макаренко, а військо зіграло національний гімн.
Вздовж залізничного полотна був виставлений почесний караул на чолі з командиром осадного корпусу полковником Коновальцем.
На вокзалі Директорію вітали посли й представники Швейцарії, Туреччини, Іспанії, Болгарії, Голландії, Фінляндії, Литви й інших країн, представник єврейського національного секретаріату, професор Кримський від Академії наук, селянська спілка, Київська єврейська община та міський голова Рябцов.
Представник єврейського національного секретаріату Сирик, вітаючи сердечно Директорію, висловлює тверду віру
Кооперативні організації ухвалили асигнувати 100 тисяч карбованців на придбання й роздачу козакам республіканського війська «Кобзаря» та іншої української літератури; Петлюрі як першому козакові передали «Кобзар», «Історію України» й «Кайдашеву сім'ю» з написом «Борцеві за визволення України».
асигнувати 100 тисяч карб. на придбання і роздачу козакам Українського Республіканського війська «Кобзаря» та іншої української літератури
Від імені громадських організацій О. Саліковський вручив Директорії два великі срібні блюда з написами «Визволений народ вітає своїх героїв — громадянину Володимирові Винниченкові, Народному героєві Симонові Петлюрі — Київ» і хліб-сіль; Старицька-Черняхівська вітала хлібом-сіллю на вокзалі.
Визволений народ вітає своїх героїв
Під час урочистої зустрічі Директорії на київському залізничному вокзалі виступала з привітальними промовами єврейська делегація; представник Національного секретаріату заявив, що «віднині в Україні існує законне національне представництво жидівського народу, яке персоніфікує в собі ідею народоправства».
у привітальних промовах жидівської делегації на урочистій зустрічі Директорії на київському залізничному двірці при її вступі до столиці ... «віднині в Україні існує законне національне представництво жидівського народу, яке персоніфікує в…
Під час урочистого в'їзду Директорії до Києва і захопленої зустрічі населенням палку промову від імені єврейської громади виголосив Н. С. Сиркін; цього дня він застудився, зліг і невдовзі помер.
Горячую, задушевную речь от имени еврейской общины произнес при этой встрече Н. С. Сыркин.
Близько пів на третю (за «Відродженням» — після третьої) під дзвони Софії Директорія під'їхала до майдану, де перед пам'ятником Хмельницькому вишикувалися піхота, кіннота, кулеметники, легкі й важкі гармати та панцерники. Міське духовенство (54 особи) на чолі з архієпископом Агапітом відслужило молебень з многоліттям Директорії й «Вічною пам'яттю» полеглим; протоієрей В. Липківський вітав «відродження справжньої народної влади». За спогадом очевидця Шкільника, під час «Вічної пам'яті» Петлюра вийшов з авто, став навколішки в сніг і першим поцілував хрест. Потім війська, серед них і чеська частина, пройшли церемоніальним маршем; урочистістю на площі розпоряджався Микола Садовський, а за Дашкевичем, парад приймала Директорія під нескінченні вигуки «Слава!».
певність висока: Молебень і парад описують «Нова Рада», «Відродження», «Слово», «Ставка» та кілька незалежних мемуаристів; епізод із Петлюрою навколішки — лише в Шкільника (пізній патріотичний спогад).
19 грудня 1918 р. на Софійському майдані перед пам'ятником Богданові Хмельницькому вишикувалися відділи республіканського війська — піхота, кіннота, кулеметні відділи, легкі й важкі гармати; з Софійського собору вийшло духовенство, відбулися урочистий молебень і парад.
Тут, перед памʼятником Богданові вистроїлись стрункі відділи республіканського війська: тут і піхота й кіннота, й кулеметні відділи і гармати легкі і важкі ... Після урочистого молебня і параду
На початку 4-ї години дня на Софійській площі почулася музика і вигуки «Слава!», коли перед військами з'явилась Директорія з отаманом Петлюрою; над головами війська піднялись знамена, оркестри грали, а площа здригнулася від «Слави».
На початку 4-1 години почулася помпида ... Ідуть, ідуть!-схвильовано передається з уст в уста. ... вся площа вадрігнулася від вибуху радісного могутнього: „Слава!"
На параді проходили піхота, кавалерія, кулеметники, гармашники й панцерники республіканських військ; кожна частина мала свої відзнаки: сотня кавалерії на гнідих конях, козаки в жовтих кожухах, сотня «синіх жупанів».
Піхота, кавалерія, кулеметчики, гармотчики, панцирники. Ножна частина мас свої відзна ки, які одріжняють її від виших. ... сотня в коротких жовтих кожухах, за нею совня синіх жупанів.
Над Софійською площею загули дзвони Софії; духовенство на чолі з єпископом Катеринославським Агапітом провело молебень, який дійшов до всіх присутніх; співали «Многая літа Директорії» і «Вічная пам'ять тим, що полягли».
Загули давони Софії ... чолі з спископом (К)атеринославським Агапитом ... Почався молебінь ... Многая літа Директорі ... Вічнал памʼять тим, щ
Після привітань Директорія пропустила війська церемоніальним маршем; перед нею продефілювала також військова частина чехів.
Церемоніяльний марш. Вислухавши їх, Диренторія пропускає церемоніяльним маршем війська ... Перед Директорією продефилювала військова частина чехів.
Після другої години дня в Софійському соборі задзвонили всі дзвони, з собору вийшло духовенство в золотих ризах з архієреями на чолі, а коли Директорія під'їхала до майдану (близько 14:30), з десятків тисяч грудей залунало «Слава!»; на майдані відбулися молебен, парад військ під «Ще не вмерла Україна» та церемоніальний марш, а командувач С. Петлюра приймав парад.
о двох годин задзвонили в Софії всі дзвони і з собору вийшло численне духовенство в золотих ризах з архиреями на чолі. Директорія під'їздить до майдану ... коло двох з половиною години
19 грудня близько 14:30 на Софійській площі відбулися молебень і парад військ: Директорія обійшла лави війська, священики відслужили панахиду за полеглими й молебень за УНР, парад тривав близько чверті години; на будинках висіли прапори, на дзвіниці й деревах стояли люди.
Директорія підійшла до майдану лишень коло двох з половиною год.
Міське духовенство в числі 54 осіб, серед них члени Кирило-Методіївського братства, на чолі з архієпископом Агапітом вийшло на Софійську площу вітати Директорію; перед молебнем виголосив привітання протоієрей В. Липківський, після молебня до отамана Петлюри й членів Директорії промовив архієпископ Агапіт від імені українського духовенства й єпископату.
зʼявилась таки мійське духовенство в числі 54 чоловік ... На чолі з архиєпископом Агапитом вони вийшли на площу св. Софії
У привітанні Директорії 19 грудня протоієрей Василь Липківський сказав, що «Українська Православна Церква щиро вітає відродження справжньої народної влади на Україні», назвав вояків «воїнством Христовим» і висловив надію, що селянин працюватиме «не яко панський кріпак, а яко вільний громадянин в своєму власному добрі».
Українська Православна Церква щиро вітає в особах Ваших, панове, відродження справжньої народної влади на Україні.
19 грудня 1918 року Київ урочисто вітав в'їзд Директорії на Софійській площі; все українське духовенство Києва на чолі з катеринославським архієпископом Агапітом Вишневським вийшло хресним ходом із Софійського собору на площу Богдана Хмельницького, відслужили молебень, проголосили многоліття Директорії та «Вічну пам'ять» полеглим.
19 грудня 1918 р. Київ вітав урочисто вʼїзд Директорії до Києва на Софійській площі.
Під час співу «Вічная пам'ять» полеглим на Софійській площі 19 грудня 1918 року Симон Петлюра вийшов з автомобіля, став навколішки просто на сніг, плакав, а потім першим підійшов поцілувати хрест.
Симон Петлюра вийшов з авта, клякнув прямо на снігу і сльози потекли по його лиці, потім підійшов до хреста і перший його поцілував
19 грудня 1918 року з нагоди в'їзду Директорії відбулася велика маніфестація: через Київ до пам'ятника Богданові Хмельницькому на Софійській площі в дисциплінованих рядах пройшли численні військові частини всіх родів зброї, а за ними маси народу — до 100 тисяч учасників.
У маніфестаційнім поході через Київ аж до памʼятника Богдана Хмельницького на Софійській площі маршували в дисциплінованих рядах безчисленні лави військових відділів усіх родів зброї, а за ними маси народу; число учасників досягло до 100…
На параді 19 грудня 1918 року повстанське військо справляло гарне враження: вояки молоді, здорові й добре одягнені, кіннота на прекрасних конях, артилерія з новими гарматами, переданими німцями.
всі вояки молоді, здорові і гарно одягнені, кавалерія на прекрасних конях, артилерія з своїми новими гарматами, відданими їм німецьким військом.
19 грудня 1918 року українське духовенство на чолі з архієпископом Агапітом Вишневським вийшло із Софійського собору й відправило молебень з многоліттям Директорії та «Вічною пам'яттю» полеглим; під час співу Петлюра в скромній солдатській шинелі вийшов з авто, став навколішки просто в сніг, плакав, а потім першим поцілував хрест.
В часі співу Петлюра в скромній шинелі солдатській зліз з авта, клякнув просто в сніг і сльози потекли по його лиці, а потім підійшов до хреста і перший його поцілував.
Через кілька днів Київ урочисто вітав Директорію, яка прибула з Вінниці; вона приймала парад біля пам'ятника Хмельницькому, вигукам «Слава!» не було кінця. Стояв страшний мороз, але війська маршували бадьоро.
Надворі був страшний мороз, наче віщував тяжку долю відновленій Українській Народній Республіці.
Архієпископ Агапіт (Вишневський) зустрів Директорію молебнем на Софійській площі в Києві; за це московський (російський) єпископат в Україні не міг йому пробачити.
архиєп. Аг'апіта Вишневського, якому московський єпископат на Україні ніяк не міг простити, що він зустрічав Директорію молебном на Софійській площі
Команда корпусу СС взяла в свої руки охорону (обсаду) Києва; січові стрільці брали участь в урочистостях 19 грудня 1918 року; болгарський посол Шишманов активно підтримував українські національні справи.
Команда Корпусу СС перебирає в свої руки обсаду Києва. Участь СС в урочистостях 19. XII. 1918.
Влаштуванням зустрічі Директорії на Софійській площі керував артист Микола Садовський (давав вказівки й розпорядження); письменниця Л. М. Старицька-Черняхівська від імені діячів освіти й мистецтва піднесла Директорії привітальну адресу.
освіти і мистецтва піднесе... торії слідуючу адресу ... стрічі Директорії артистом Микотою Садовським ввесь час розʼЇзджає ... Садовський дає свої вказівки і розторядження. ... Письменання Л. М. Старицька Черняхівська
Влаштовувачем і маршалом тріумфального в'їзду Директорії до Києва, за відомостями автора, був Микола Садовський, корифей українського театру.
аранжером цього тріюмфального візду та маршалком його був Микола Саловський, корифей українського театру
З дев'ятої ранку до вокзалу з усіх кінців міста йшли організації; вулиці прикрасили жовто-блакитними прапорами, килимами, портретами Шевченка, ялиновими гірляндами, арками й щитами з гербами українських міст і різних держав, написами українською, французькою, єврейською й німецькою («Хай живе УНР», «Слава народному героєві Петлюрі»). У всіх церквах дзвонили, маніфестантам безплатно роздавали листівки з висловами Драгоманова, Бебеля, Герцена про Україну; на вокзальній площі майже всі мали національні або червоні відзнаки, а люди стояли на балконах, деревах і дахах. День видався похмурим: з ранку йшов сніг, вітер дужчав аж до снігового бурану, був мороз. Після параду співали «Заповіт», вулиці поволі порожніли; ще й наступного ранку на Бібіковському бульварі стояли високі стовпи з тризубами.
певність висока: Оздоблення й погоду однаково описують кілька газет, мемуари (Цегельський, Донцов, Шкільник) і навіть роман Булгакова; оцінки масштабу й настрою натовпу розходяться (див. «Газети пишуть різне»).
Зустріч Директорії УНР у Києві 19 грудня 1918 р. почалася з ранку: вулиці й будинки були прикрашені національними прапорами, плакатами, щитами й транспарантами; від 9 години з усіх боків міста до вокзалу рушили групи й організації, вулиці були переповнені народом, прибули військові частини з оркестрами.
Ранок був надзвичайно святочний. Вулиці і доми були прикрашені національними прапорами, плакатами, щитами і транспарантами. Від 9 години з ріжних боків міста в напрямку до вокзалу почався великий рух окремих груп і організацій
Привокзальну частину міста прикрасили національними прапорами та зеленню; перехрестя вулиць убрано гірляндами з квітів і прапорів з написами «Хай живе Українська Народна Республіка», «Слава козакам, слава народному героєві Петлюрі»; у частині міста збудовано художні арки, а вокзал вкрито плакатами.
Перекрестки вулиць були вбрані в герлянди з квіток і національних прапорів з написами: Хай живе Українська Народня Республіка; Нехай живе Директорія, Слава Козакам, Слава народньому героєві Петлюрі.
Вокзал Києва прикрасили національними прапорами, зеленню й тріумфальними арками; написи вітали «Хай живе Українська Народня Республіка» і «Слава Народньому Героєві Петлюрі»; з дев'ятої години до вокзалу рухалися групи й організації.
Хай живе Українська Народня Республіка», «Нехай живе Директорія», «Слава Козакам», «Слава Народньому Героєві Петлюрі»
19 грудня 1918 р. Київ урочисто зустрічав Директорію УНР на чолі з В. Винниченком і С. Петлюрою: вулиці прикрасили прапорами, килимами, транспарантами, поставили арки, перевиті зеленню й стрічками; з самого ранку вулиці були переповнені людьми й делегаціями.
Позавчора 19-го грудня серце України старий Київ пережив день великої радости, бо в цей день він зустрічав своїх визволителів-Українську Республіканську Директорію з В. Винниченком та С. Петлюрою на чолі.
Київ було багато прикрашено до приїзду Директорії: жовто-блакитні прапори, килими, портрети Т. Шевченка, гірлянди ялини, щити з гербами українських міст та різних держав (на одному — герб Французької Республіки у французьких прапорах), написи українською, французькою, єврейською та німецькою мовами; телеграфні стовпи були перевиті ялиною й прапорцями.
овто-блакітні прапори, килими, портрети Т. Г. Шевченка, гирлянди ялини ... Кожен телеграфний стовп убраний ... На шитах герби українських міст, герон ріжних держав і народів, написи по українському, французько-му ... еврейському, німецькому
З нагоди приїзду Директорії УНР до Києва церковна влада розпорядилася, щоб по всіх церквах міста відбувся урочистий дзвін.
по всіх церквах міста Київа відбувся урочистий дзвін.
Влада розпорядилася, щоб під час в'їзду Директорії 19 грудня в усіх київських церквах дзвонили.
щоби підчас в'їзду членів Директорії Української Народньої Республіки сьогодня
Головний комітет зустрічі Директорії надрукував великим накладом окремі листівки-«метелики» з висловами світових учених і діячів про Україну (Драгоманова, Бебеля, Каутського, Герцена, Костомарова, Рорбаха, Ейкена) і під час проїзду Директорії вулицями Києва безплатно роздавав їх маніфестантам.
Метелики ці підчас проїзду Директорії по вулицях Київа безплатно роздавалися маніфестантам.
Під час зустрічі Директорії 19 грудня 1918 р. вся площа перед київським вокзалом була заповнена людьми; майже всі мали на грудях, рукавах чи шапках національні (жовто-блакитні) або червоні відзнаки.
Вся площа перед вокзалом була повна народу. Майже у всіх на грудях, на рукавах або на шапках національні або червоні відзнаки.
На Софійській площі та навколишніх вулицях зібралась величезна юрба: люди стояли на балконах, деревах, дахах; кіно- та фотоапарати були спрямовані на місце зустрічі, а чекаючи, публіка тупцювала на морозі.
навкруги площи кляькатисячва юрба народу. Чорніють людські по ... на деревах, на балконах ... фотографічні і кивєматографичні апарати направлені туди ж. ... Бігом на місці -гріють козаки
19 грудня 1918 року, в холодну завірюху, до Києва урочисто вступила Директорія УНР з Головним штабом армії після місячної боротьби з гетьманом; цього дня дзвонили в усіх церквах, грали оркестри, співали «Ще не вмерла Україна», а київські вулиці вщерть заповнив народ.
На дворі холод, сніг, завіряха, а в душі тепло, сонишко, весело..
19 грудня 1918 року (день вступу Директорії) був похмурий, з ранку падав сніг; з 9 години ранку він густо вкривав комірі, шапки, вуса й брови людей, пізніше посилився вітер.
Зовні похмурий день. З ранку починає падати ... снігом вуса ... Вітер дужчає. Свіг повалив
19 грудня 1918 р., у день вступу Директорії, над Києвом лютувала страшенна снігова завірюха, що часом переходила у справжній сніжний буран.
He дивлячись на страшенну снігову завірюху, яка часами переходила в справжній сніжний буран, улиці Київа з самого ранку були переповнені народом
19 грудня 1918 року на Софійській площі в Києві лежав сніг.
клякнув просто в сніг
У день параду був сильний мороз, Місто курилося димом, морозна імла стояла над соборним подвір'ям, утоптаний сніг хрустів.
Был сильный мороз. Город курился дымом. Соборный двор, топтанный тысячами ног, звонко, непрерывно хрустел.
Фейлетон про свято: по параді на Софійській площі люди співали «Заповіт», тоді вулиці спорожніли — хто пішов на Софійський майдан, хто додому: «Свято скінчилося… Починаються будні» (Ол. Метланський).
Знов прапори, знов війська. Грають марш. Співають „Заповіт"... Але вже порожньо на вулицях ... Свято скінчилося .. Починаються будні. Ол. Метланський.
Публіка після параду розходилась купками й ділилась враженнями: «Не бачив ще Київ ніколи такого!» — «Ні, бачив … коли вступав до Києва Богдан Хмельницький».
Не бачив ще Коів віколи та-кого!-каже хтось. — Ні, бачив. Ало то було дуже давно. Бачив, коли вступав до Києва Богдан Хмельницький
Приїхавши до Києва вранці (близько 19 грудня 1918 р.), автор побачив на Бібіковському бульварі й вул. Фундуклеївській ще не прибрані дуже високі стовпи з прибитими на щитах українськими тризубами, обвитими вінками й прикрашеними українськими прапорами, — сліди тріумфального в'їзду Директорії та вступу Січових стрільців.
На Бібіковськім бульварі та на Фундукліївській вулиці стояли ще височезні стовпи, а на них прибиті українські тризуби (на щитах), обвиті вінками та декоровані українськими прапорами.
У день в'їзду Директорії до міста (19 грудня) Донцов сидів із В. Садовським, Піясначевським, Олександрівською та ін. у «Празі» внизу, дивлячись у вікно; сніг на вулицях, пригнічений настрій. На запитання, на кого він орієнтується, відповів: «на свою соседку».
В день вїзду до Міста Директорії сидів з В. Садовським, Піснячевським, Александровською та іншими в ''Празі", на долі, дивлячись крізь вікно. Сніг на вулицях.
На вимогу військової влади, з огляду на стан облоги, маніфестаційний хід від Софійського майдану Хрещатиком до Фундуклеївської скасували, а після параду громадян просили спокійно розійтися; від вокзалу до площі війська стояли ланцюгом у два ряди. Звернення «До спокою!» попереджало, що рештки добровольчих дружин організовують погромні гурти й стріляють у патрулі з вікон, а з в'язниці втекло до 400 кримінальних. При міській думі цілодобово діяв штаб оборони міста з довідками про заарештованих, створено комісію з охорони міста, готувалася домова охорона; поранених у грудневих подіях розмістили по шпиталях і общинах Червоного Хреста. «Відродження» з певних джерел обіцяло скасування стану облоги найближчими днями.
певність середня: Скасування ходу підтверджують «Слово» і «Ставка»; дані про погромників і втечу 400 в'язнів — лише з пошкодженого тексту «Відродження».
За бажанням військової влади маніфестаційний похід від Софійського майдану вулицею Софійською, Думською площею та Хрещатиком до Фундуклеївської не відбувся; комітет просив громадян після параду розійтися додому в порядку й спокої.
Маніфестаційний похід... по вулиці Софійській, Думському пляцу і Хрещатику аж до Фундуклеївської-не одбудеться.
Через стан облоги за згодою з військовим командуванням урочистого ходу вулицями міста не буде; на Софійській площі після молебня відбудеться парад війська, у ході якого участь візьмуть понад 600 представників організацій.
З огляду на стан облоги по згоді з військовими командуванням ходу по вулицях міста не буде.
Для зустрічі Директорії на Софійській площі призначено парад війська; після параду походу не буде, і всі розходяться додому.
На Софійській площі буде устроєно парад війська.
Для зустрічі Директорії від вокзалу до Софійської площі війська мали стати ланцюгом у два ряди; за цей ланцюг допускалися лише представники запрошених організацій і журналісти.
ти ланцюгом у два ряди ... о Софійської площі ... За те коло будуть допускатися тіл ... представники запрошених ... ацій та журналистів.
У зверненні «До спокою!» від 19 грудня 1918 року говориться, що рештки російських банд і добровольчих дружин (зокрема «Наша Родина») продовжують у Києві чорносотенну роботу, організовують гурти погромників, які намагаються грабувати магазини та стріляють у патрулі з-за рогів і з вікон, провокуючи помсту.
Вони стріляють у патрулі в закут ків, на вікон, провокуючи помсту.
За повідомленням звернення «До спокою!», замасковане повстання виявилося у київській в'язниці, з якої втекло до 400 кримінальних в'язнів; населення закликали не піддаватись провокаціям.
Замасковане пстурання внявулось у тюрмі, в якої втікли до 400 уголовних.
При Київській міській думі, відколи демократична дума почала працювати, сформувався штаб оборони міста — для захисту мешканців від нападів і насильств анархічних ватаг у перехідний час; діє цілодобово, має інформаційний відділ, що збирає відомості про напади й самочинні трусі й реєструє заарештованих; довідки про ув'язнених щодня з 10 до 16 години; телефон штабу 59-11.
при київській думі сформувався штаб оборони міста... Справки про увʼязнених даються щодня від 10 до 4 год. дня... Телефон Штабу 59-11.
При Київській міській думі діє штаб оборони міста з інформаційним відділом: справки про заарештованих видають щодня; телефон штабу 59-11.
при міській думі організовано штаб оборони міста
У Києві створено комісію з охорони міста (д. д. Мацюк, Комаровський, Березовик) у контакті зі штабом і міським самоврядуванням.
В склад комісії обрані д.д. Мацюк, Комаровський і Березовик.
Проєкт домової охорони: у всіх київських будинках заводиться внутрішня охорона через домові комітети, мешканці яких можуть носити зброю.
в усіх домах м. Києва заводиться внутрішня домова охорона через домові комітети
Згідно з проєктом, зброю в домах здають домовому комітетові й зберігають в окремому місці, а видають лише черговим членам охорони на час чергування; домові комітети через «Центродом» можуть дістати додаткову зброю.
Вся зброя має переховуватися в особих місцях
Інформаційне бюро при штабі охорони міста повідомило, куди розміщено поранених під час подій: у військовий шпиталь, Кауфманську общину, Сімферопольський шпиталь, шпиталь Червоного Хреста (Дім трудолюбія на Гоголівській), Маріїнську общину Червоного Хреста (М.-Благовіщенська, 75) і Олександрівську лікарню.
поранених під-час подій розміщено по таких місцях: військовий шпиталь, Кауфманська Община, Сімферопольський шпиталь, шпиталь червоного хреста (дом трудолюбія на Гоголівській вул.), Маріїнська, община Червоного Хреста (М.-Благовіщенська 75)…
Інформбюро штабу повідомляє, що поранених під час подій розміщено у військовому шпиталі, Кауфманській общині, шпиталі Червоного Хреста, Маріїнській общині Червоного Хреста (Мала Благовіщенська, 75) та Олександрівській лікарні.
Маріїнська община Червоного Хреста (М. Благовіщенська, 75) і Олександрівська лікарня
Зразу після вступу військ Директорії, за повідомленням газети, у місті було проголошено стан облоги.
Зараа по вступленні Пого п. М ста проголошено стан облоги
За повідомленням «у певних колах», стан облоги, запроваджений у Києві, найближчими днями буде скасовано.
Нас повідомляють в певних дже ... ваведенія у м. Кніві стан облоги ... цими днями буле скасовано.
Близько шостої до Українського клубу першим прибув Петлюра, якого Л. Старицька-Черняхівська зустріла хлібом-сіллю; відбулося урочисте засідання Головної ради Нацсоюзу під головуванням Шаповала за участі Осецького, Коновальця й Мельника, далі — вечеря з промовами. Винниченко говорив, що перемога настала ще 15 листопада, а тепер треба негайно братися до соціальних реформ і передати землю народові; Петлюра закликав не допустити анархії в ім'я полеглих («ні холопа, ні пана»), присутні тричі співали «Вічную пам'ять»; Швець обіцяв не шкодувати коштів на освіту. Коновалець від імені Січових стрільців застерігав від хаосу й соціальних експериментів, вимагаючи сильної дисциплінованої армії, за що, за його спогадом, Винниченко йому дорікнув. За Дашкевичем, Петлюра того вечора підвищив Болбочана, Коновальця й Мельника до отаманів; Болбочан, за «Відродженням», приїжджав зі штабом з Харкова лише на день. Олесь на бенкеті написав на серветці вірш-експромт.
певність висока: Засідання й промови описують чотири газети; зміст виступу Коновальця підтверджують і «Нова Рада», і його власні спогади; підвищення в чинах — лише Дашкевич.
Увечері 19 грудня 1918 р. в Українському клубі на честь Директорії влаштували бенкет; о шостій годині першим прибув отаман Петлюра, якого від імені старшин клубу зустріла хлібом-сіллю Л. М. Старицька-Черняхівська; потім відбулося урочисте засідання Головної ради Національного союзу (Шаповал, Дідушок, Марковича, Ващенко, Крушельницький та інші) за участі Осецького, Коновальця й Мельника, а наприкінці гостей запросили на вечерю.
О шестій годині першим війшов у клюб отаман Петлюра ... Л. М. Старицька-Черняхівська, від імени старшин клюбу зустрінула національного героя хлібом і сілю
На урочистому засіданні Національного союзу 19 грудня 1918 р. В. Винниченко заявив, що перемога настала вже 15 листопада, коли обрали Директорію, що земля мусить перейти до народу і що «в цей святочний день вступу Директорії» треба негайно братися до соціальних реформ: «Слава трудовому народу, здобувшому волю!»
Перемога вже була 15 листопада, коли була обрана Директорія ... Слава трудовому народу, здобувшому волю!
М. Шаповал на засіданні Національного союзу назвав Петлюру «лицарем шаблі» (присутні вигукнули «Слава Петлюрі!») і закликав пам'ятати отаманів Осецького, Коновальця, Болбочана, Тимченка, Тютюнника; далі Директорію вітали Чеховський від УСДРП, Лизанівський від УПСР та інші.
Українська революція дала лицаря шаблі ... Ми мусіли пригадати отаманів Осецького, Коновальця, Болбочана, Тимченка, Тютюнника.
Увечері 19 грудня в залі Українського національного клубу відбулось урочисте засідання Українського національного союзу на честь Директорії та С. Петлюри; головував М. Шаповал, виступав голова Директорії В. Винниченко.
Урочисте засідання Національного союзу ... в Українському клубі ... Слово дається голові Української Директорії В. Винниченкові.
На урочистому зібранні 19 грудня говорили Симон Петлюра (про боротьбу українського народу: «ні холопа, ні пана на Вкраїні не буде»), Чеховський від соціал-демократів, член Директорії Ф. Швець, а також представники партій соціалістів-революціонерів (Ливановський), соціалістів-самостійників (Малюк), соціал-федералістів (Д. Маркович) і трудовиків (Крижановський).
Промова С. В. Петлюри. ... ні холопа ні пана на Вкраїні не буде ... Промова п. Чеховського. ... Привітання від с.-р., с.-ф. 1 трудовиків. ... Далі промовляли від партії соціял-революціонерів п Ливанівський, від соціялістів-самостійників п…
Петлюра закликав не допускати анархії «в ім'я пошани до смерті і крові тих героїв, які вмерли», та вшанувати пам'ять полеглих, щоб нові покоління знали ціну їхніх жертв; присутні відповіли «Славою», оркестр грав національний гімн, співали «Вічная пам'ять».
Ми не можемо допустити анархії во імʼя пошани до смерти і крови тих героїв, які вмерли ... Під вливом цих слів встає авдиторія ... спів „вічна память". Багато плаче.
Після параду відбувся обід в Українському клубі за участю Винниченка, Петлюри, Шаповала, Марковича, Макаренка та інших українських діячів.
Обід в Укріанськім клубі. ... Петлора, Шалова: изнач ... Маркович 1 инш ... Мака ренко ... країнські діячі ... Вицниченко
У промові на урочистому зібранні голова Директорії Винниченко підсумував діяльність Директорії за час її перебування поза Києвом і назвав небувалим фактом повстання українського народу проти гетьманського режиму; М. Шаповал зауважив, що український народ — це селяни й робітники.
В своїй промові заслужений ук раїнський письменник 1 політичний діяч з'ясовує хід діяльности Директорії за час перебування Ії поза Києвом ... Наш нарід являється народом селян та робітників
Після параду члени Директорії поїхали до Українського клубу, де відбулося урочисте засідання Головної ради Національного союзу за участі Шаповала, Крижанівського, Крушельницького та військових (Коновалець, Мельник, Осецький, Полішук); ввечері влаштовано вечерю з промовами.
відбулося урочисте засідання головної ради національного союзу у складі д.л. Шаповала, дідушка, Крижановського, Крушельницького, Марковича... Після цього засідання... відбулася вечера, на якій сказано було багато промов
Увечері 19 грудня 1918 року в Українському клубі відбулося урочисте засідання Головної ради Національного Союзу: Винниченко, Шаповал, Петлюра, Швець і Андрієвський виголосили промови, а присутні тричі проспівали «Вічную пам'ять» полеглим.
Після цих слів присутні трічи проспівали вічну пам'ять полеглим в боях героям.
Професор Швець, член Директорії, заявив, що освіті не буде пошкодовано коштів: університети — Київський, Кам'янецький, Харківський, Одеський — мусять бути переказнами; Винниченко наголосив, що народ здобув землю й волю, а залишилась освіта.
Ми пішли на волю, землю і освіту; землю і волю осягли, залишилась освіта.
Командир Осадного корпусу полковник Коновалець у промові від імені Січових стрільців (під час зустрічі Директорії) заявив, що молодій самостійній державі загрожує небезпека, тому треба творити сильну, дисципліновану армію і не допускати жодних соціальних і політичних експериментів.
Зовсім реальну промову ... сказав комендант осадного корпуса полковник Коновалець, який говорив од імени „Січового Стрілецтва" ... ми мусимо творити сильну вдисціпліновану армію, і що ми не можемо допускати ніяких експериментів
На урочистому прийомі Директорії в перший день її приїзду з Вінниці до Києва одні промовці прославляли перемогу над гетьманщиною, а представники Січових стрільців застерігали від зростання хаосу і вимагали ясності й твердості у внутрішній та зовнішній політиці.
промови, які виголошено на врочистому принятті Директорії в перший день її приїзду з Винниці до Києва
На урочистій зустрічі Директорії в день її приїзду з Вінниці до Києва одні промовці прославляли перемогу над гетьманщиною, а представники стрільців застерігали про зростаючий хаос і вимагали ясності у внутрішній і зовнішній політиці; те саме Коновалець повторив на офіційному прийомі у Винниченка для представників партій і організацій, після чого Винниченко підійшов до нього з докорами.
на врочистій зустрічі Директорії в день її приїзду з Вінниці до Києва
Після параду, коли вже зовсім смеркло, українська громада вітала Директорію прийняттям в Українському клубі, куди запросили й кількох офіцерів СС. Виступали Володимир Винниченко й Симон Петлюра; Петлюра підвищив Болбочана до отамана (генерала), а Коновальця й Мельника — до отаманів.
українське громадянство вітало Директорію в Українському Клюбі, де влаштовано прийняття.
З нагоди вступу Директорії до Києва отаман Болбочан приїхав зі своїм штабом з Харкова, а того ж дня від'їхав назад до Харкова.
Приїзд отамана Балбочана. В ав'язку в твм, що Директори вʼЇзжає сьогодня у Київ, (таман Бл бочан приїхав разом в св їм штабо: Херкова. Сьогодня отаман Балбочав відʼїкає назад у Харні».
У четвер 19 грудня в Клубі бенкет на честь Директорії; Олесь написав на паперовій серветці вірші-експромт: скоро «почуємо рідні гармати, угледимо військо своє».
В Клюбі в четвер, 19-го - бенкет на честь Директорії. На нім написав свій вірш експромит на папіровій серветці Олесь
«Ставка» надрукувала звернення Директорії: після скинення Скоропадського вся верховна влада перейшла до неї; у ноті до Антанти Директорія заявила, що військова допомога, про яку просив гетьман, Україні не потрібна. Винниченко обіцяв скликати Конгрес трудового народу, не допустити до влади провідників буржуазії й стояти на ґрунті повної незалежності; за Гольдельманом, Директорія привезла готову декларацію про «державу трудового народу». «Нова Рада» натомість радила зробити Директорію верховним органом без адміністративних функцій і утворити коаліційний уряд з участю неукраїнської демократії. Газети писали про близьку злуку з Галичиною, вітальну телеграму галицького війська, а Шаповал запевняв, що США й Англія вже визнали самостійність України.
певність середня: Офіційні документи Директорії й інтерв'ю в «Ставці» та «Слові»; заяви про міжнародне визнання — неперевірені твердження Нацсоюзу (див. «Газети пишуть різне»).
У четвер 19 грудня 1918 року до Києва урочисто в'їздить Директорія УНР, яка скинула гетьмана Скоропадського; газета називає її найвищою владою на Україні.
Сьогодні до Києва в'їзжає наш національний, революційний Уряд — Директорія, під проводом котрої ми скинули гетьмана
Звернення Директорії, надруковане на першій сторінці, проголошує, що після скинення уряду Скоропадського вся верховна влада перейшла до рук Директорії.
Таким чином по скиненню уряду Скоропадського вся верховна влада перейшла до рук Директорії
За звітом газети, Національний Союз доручив Директорії у складі Винниченка, Петлюри, Швеця, Андрієвського й Макаренка всю владу на території України й необмежені повноваження для визволення країни від гетьмана.
було доручено Національним Союзом всю владу на території України
Директорія надіслала державам Антанти ноту: на Україні нема потреби у військовій допомозі, яку просив гетьманський уряд, і просить уряди Антанти врахувати нову обстановку щодо перебування їхніх військ на території УНР.
Директорія має честь просити уряди держав Антанти
Нота Директорії підписана головою Директорії В. Винниченком та членами С. Петлюрою, Андрієвським, професором Швецем і А. Макаренком.
Члени Директорії: С. Петлюра, Андрієвський, Професор Швоць, А. Макаренко.
Винниченко в розмові з «Республіканськими вістями» заявив, що після здобуття Києва буде скликано Конгрес Трудового Народу України, а до влади Директорія не допустить провідників буржуазії.
буде скликано Конгрес Трудового Народу України
Винниченко заявив, що Директорія стоїть на ґрунті повної незалежності УНР і ставиться до ідеї федерації в межах колишньої Росії як до політики Скоропадського та московського імперіалізму.
Директорія в жодному разі не допустить до влади провідників буржуазії.
Директорія виїхала до Києва лише 19 грудня 1918 р., прибувши з готовою декларацією, що оголошувала рішучу війну буржуазії та всім ворогам української державності.
Директорія прибула в Київ з готовою декларацією, в якій об'являлась рішуча війна буржуазії, з одного боку, всім ворогам української державносте, з другого боку.
Директорія прибула до Києва через тиждень після того, як корпус Січових стрільців зайняв столицю, і привезла готову декларацію про перетворення України на «державу трудового народу» з системою «трудових рад».
Коли Директорія 14 грудня 1918 року прибула до Києва, вона привезла з собою готову політично-програмову декларацію, яка пропонувала перетворити Україну в «державу трудового народу».
Передова «Нової Ради» від 19 грудня 1918 р. «Організація власти» обстоювала, щоб Директорія тимчасово стала верховним органом влади без адміністративних функцій і сформувала коаліційну демократичну Раду міністрів, де неукраїнська демократія (насамперед росіяни) мала б не менше третини голосів.
Директорія повинна тимчасово бути верховним органом власти, в правами вищого тимчасового законодатнього органу, але без адміністративних функцій.
Стаття «З'єднання Українських Республік» оголошує, що наближається злука Галичини й Наддніпрянської України в одну державу — союз двох народних республік, УНР і Західноукраїнської.
Наближається хвилина злуки двох братніх українських земель, Галичини і Наддніпрянської України в одну нероздільну цілість
За повідомленням газети «Ставка», представники Галичини підписали з Директорією договір про приєднання Галичини до УНР; договір набув чинності після затвердження Національною Радою.
Представники Галичини, як повідомляє «Ставка»: підписали договір з Директорією про прилучення Галичини до Української Народньої Республіки.
Головний отаман Петлюра отримав телеграму від галицького війська (генерал Омелянович-Павленко), яке вітає Київ як справжнє серце України й сподівається спільно йти на Львів.
Столичний город Київ став знов дійсним серцем України
Шаповал заявив, що Америка й Англія вже визнали самостійність України, а представники Франції найближчими днями опублікують декларацію про визнання; під час повстання він був начальником адміністративно-політичного відділу Чорноморського коша.
Ми маємо заяви Америки і Англії, котрі визнають самостійність України, а цими днями... і представники Франції опублікують деклярацію з визнанням нашої самостійности.
Шаповал стверджує, що самостійність України вже визнають Америка й Англія, а представники Франції мають оголосити відповідну декларацію.
Ми маємо, залиш Америки і Англії, котрі визнають самостійність України
Український Національний Союз і далі залишається осередком політичного життя Києва: з ранку до пізнього вечора триває жвава праця, партії обговорюють перехід влади до Директорії та ставлення до Росії; всі вважають, що Україна має жити в злагоді з Радянською республікою, що обмінюватиметься з нею хлібом і цукром на необхідні товари, і має залишатися самостійною.
В національному союзі з ранку до пізнього вечора провадиться жвава праця... Україна повинна жити в згоді з Совітською Республікою.
Єпископат 18 грудня спершу ухвалив не брати участі у святі, увечері дозволив охочим, але на площу з трьох запрошених єпископів прийшов лише Агапіт Катеринославський, а єпископ Никодим так і не вислав процесії з Михайлівського монастиря. «Нова Рада» повідомила про тимчасове затримання митрополита Антонія й єпископа Євлогія з наказу військової влади і вимагала віддати під суд Антонія, Євлогія, Никодима й Платона; комісар ісповідань Лотоцький заявив, що арешт стався без відома Ради комісарів, імовірно, через пастирський лист проти Директорії, і ієрархів чекає карний суд. «Ставка» ж назвала вчорашню звістку про арешт Антонія неперевіреною; «Слово» закликало поставити на чолі автокефальної Церкви природного українця.
певність висока: Відсутність єпископів незалежно описують «Нова Рада» і церковне «Слово»; арешт підтверджують «Нова Рада», «Слово» і заява комісара; спростування «Ставки», найпевніше, помилкове (див. «Газети пишуть різне») за 18 грудня).
На Українське національне свято 19 грудня 1918 р. запросили українське духовенство; єпископи на нараді вранці 18 грудня вирішили не брати участі, а ввечері передумали, але з трьох запрошених єпископів прийшов лише Агапіт Катеринославський, а процесія з Михайлівського монастиря взагалі не вийшла.
З трьох епископів явився тільки один пр. Агапіт катеринославський ... не вийшла зовсім процесія з Михайлівського манастиря.
19 грудня 1918 року на площі св. Софії відбулося урочисте свято зустрічі Директорії УНР; ще 18 грудня Єпископат Православної Церкви на Україні спершу постановив не брати участі, а на вечірньому засіданні того ж дня скасував постанову й дозволив бажаючим узяти участь.
Урочисте свято зустрічі директорії української народньої республіки. 19 грудня 1918 року.
На зустрічі Директорії 19 грудня з єпископів не з’явився ніхто, а єпископ Никодим, якого двічі просили вислати процесію на площу, нічого не відповів і процесії не вислав.
єпископ Никодим, которого двічі прохали вислати на площу процесію, нічого не відповів і процесії не вислав.
За наказом військової влади Директорії в Києві тимчасово затримали митрополита Антонія (Храповицького) та єпископа Євлогія.
З наказу військової влади тимчасово затримані митрополит Антоній та епископ Євлогій.
«Нова Рада» вимагала віддати під суд митрополита Антонія, єпископів Євлогія, Никодима і Платона (за проповіді проти українців, монархізм і спекуляцію на «мученицькій» смерті Миколи Романова), генералів Келлера і Долгорукова, а також розслідувати діяльність товариша міністра харчових справ М. О. Гаврилова і членів «Протофісу».
Отже-під суд! Митрополит Антоній-за організації наклепів ... Впископи Евлогій, Никодим і Платон за підбурювання одної частини людности проти другої
Комісар віросповідань Лотоцький пояснив журналістам, що арешт Євлогія та Антонія стався без відома Ради комісарів: Директорія має план очищення України від реакційних елементів; найімовірніше, причиною став пастирський лист із закликом боротися з Директорією й боронити гетьмана; Антоній у телефонній розмові сказав, що Євлогія заарештовано через інтриги уніатського митрополита Шептицького, який «вже з місяць живе в Києві»; обох ієрархів мають віддати під карний суд.
Арешт Євлогія і Антонія наступив без моєї відомости і зносин з иншими членами ради комісарів... Директорія має цілий план очищення України від реакційних елементів
Газета спростовує вчорашню звістку з «Трудової Республіки» про арешт митрополита Антонія: інформація виявилася недостовірною.
звістка про арешт митр. Антонія, як виявилось остіня, не була певною
У статті «Слава борцям за правду» (підпис «М. М-ч») автор називає падіння гетьмана «чудом Божим» і закликає, щоб на чолі автокефальної української Церкви став природний українець; докоряє вищим сановникам Церкви, що змушували духовенство співати славу гетьманові й кричати «Ура» за «єдину неділиму».
Ми були свідками чуда Божого, яке неправдивих узурпаторів влади примусило скоритись перед народом... щоб на чолі нашої, вже неодмінно автокефальної... Церкви української стане природний українець
«Нова Рада» в статті «Під суд!» згадувала інцидент на київському церковному соборі: коли псаломщик виступив проти втручання духовенства в політику щодо урочистої зустрічі союзників, голова собору митрополит Антоній звернув увагу на український значок на грудях промовця, і собор виключив його зі свого складу.
голова собора митрополит Антоній, замісць обміркування заяви псаломщика, звернув увагу собору на те, що в промовця на грудях український значок!
Газети оприлюднили склад Ради комісарів (голова — Чеховський, військові справи — Галаган, фінанси — Мазуренко, закордонні — М. Левицький та ін.), яка заслухала звіти про стан міністерств; майже всі вони були готові до роботи, лише в МВС майже нікого не застали. З 19 грудня до праці в Міністерстві продовольчих справ став М. Тимофієв, а Мартос склав обов'язки комісара. Комісар внутрішніх справ наказав вести все діловодство українською мовою й розмовляти нею з публікою; міністерства земельних справ, праці й освіти кликали на службу звільнених гетьманом урядовців, а тих, хто не з'явився на службу в МВС до 19 грудня, вважали звільненими. Комісар освіти Холодний визнав гетьманські закони після 15 листопада лише тимчасово чинними; комісар праці домагався святкових нагород через дорожнечу.
певність висока: Накази й призначення передруковано в кількох газетах («Нова Рада», «Відродження», «Слово», «Ставка»), здебільшого як офіційні тексти.
Директорія призначила комісарами (керівниками міністерств): голова Ради комісарів — Чеховський, військові справи — М. Галаган, фінанси — В. Мазуренко, судові — С. Шелухин, продовольчі — Б. Мартос, земельні — Бобир-Бухановський, торгівля і промисловість — І. Фещенко-Чопівський, освіта — Холодний, ісповідання — Лотоцький, праця — Л. Михайлів, закордонні справи — М. Левицький, здоров'я — М. Матюшенко, шляхи — Пилипчук, державний контроль — Симонів.
призначуються Комісарами слідуючі особи: Голова Ради Комісарів Чеховський. Військових справ М. Галаган.
На останньому засіданні Ради комісарів заслухали доповіді окремих комісарів про стан, у якому вони застали доручені їм міністерства; усі заходи комісарів схвалено.
В останнім засіданні Ради Комісарів заслухано доклади окремих Комісарів про стан, в котрім вони застали доручені им міністерства
Комісари від революційного комітету працюють у міністерствах тимчасово до приїзду Директорії; міністерства майже нормально готові до роботи, лише в Міністерстві внутрішніх справ майже нікого не застали.
Всі міністерства в майже нормальному стані і всякі готові до роботи
Наказом ч. 7 по Міністерству продовольчих справ від 18 грудня 1918 р. М. Тимофієв, призначений Директорією 16 грудня тимчасовим виконувачем обов'язків міністра продовольчих справ, оголосив, що приступає до праці з 19 грудня.
я приступаю до праці в Міністерстві з 19 го цього грудня 1918 р. і закликаю всіх співробітників стати мені на допомозі
Наказом ч. 8 від 18 грудня 1918 р. Б. Мартос із 19 грудня склав обов'язки комісара по Міністерству продовольчих справ, покладені на нього Українським військовим революційним комітетом, у зв'язку з прибуттям до Києва М. Тимофієва.
я складаю з себе з 19-го грудня цього року обовʼязки Комісара по Міністерству Продовольчих Справ
Виконуючий обов'язки Міністра Продовольчих Справ Тимофієв повідомив, що за постановою Директорії від 16 грудня 1918 року його призначено тимчасово виконувачем обов'язків міністра і що він приступає до праці в міністерстві 19 грудня; закликав співробітників допомагати йому.
Згідно з постановою Директорії від 16 грудня цього року, мене призначено тимчасово виконуючим обов'язки Міністра Продовольчих Справ ... приступаю до праці в Міністерстві з 19-го грудня 1918 р.
Міністром продовольчих справ призначено члена ревізійної комісії цього міністерства Тимофієва, колишнього комісара фронту; помічником комісара торгівлі й промисловості став Булан, колишній директор департаменту внутрішнього торгу.
Министром продоволичих сора начено суво го члена вивірно ро інсії цього министерства 1. мофиз ... П мішником ком саря ... 1. Булана, бушого пронона н ... внутрішнього торгу
Директорія призначила виконувачем обов'язків міністра продовольчих справ п. Тимофіїва; комісар Б. Марков складає обов'язки з 19 грудня.
призначеного Директорією Виконуючим обов'язки Міністра Продовольчих Справ п. Тимофіїва
За повідомленням газети, міністром продовольчих справ буде призначено українського діяча М. М. Тимофієва (колишнього співробітника міністерства, що завідував демобілізаційним відділом; нині начальник постачання війська УНР); кандидатом у товариші міністра називають «Кудоя» (прізвище за OCR).
міністром продовольчих справ буде призначений відомий Український діяч М. М. Тимофіев... Кандідатом у товариші міністра продовольчих справ називають д. Кудою
У міністерстві внутрішніх справ розпочалася звичайна праця; через відсутність зв'язку повідомлення з міст не надходять, більшість службовців тимчасово залишається на місцях; не усунені ще службовці департаменту державної варти по розвідомчому відділу; службовці міністерства створили ініціативну групу для участі в зустрічі Директорії.
В Міністерстві внутрішніх справ почалась звичайна праця. Маючи на увазі відсутність звязку, повідомлення з міст до міністерства не надсилаються.
Комісар внутрішніх справ офіційно наказав у всьому діловодстві міністерства вживати українську мову (телеграми, телефонограми, відомості, кошториси, довідки, таблиці й написи в усіх приміщеннях), бо за гетьманства державна мова нехтувалась, а чиновники вживали «макаронічну» суміш; з публікою урядовці мають розмовляти державною мовою.
Всі папери, що мають надалі насилатися з Міністерства, телеграми, телефонограми, відомості, кошториси, справки і т. инше і взагалі все діловодство повинно в міністерстві проводитись дійсно на українській мові
Комісар Міністерства внутрішніх справ наказав, що все діловодство міністерства, папери, телеграми, таблиці й написи мають бути виключно державною українською мовою.
все діловодство повинно в Міністерстві проводитись на діяльно Українській мові
Комісар Міністерства внутрішніх справ нагадав, що за гетьманства в міністерстві, зокрема у канцелярії департаментів, часто вживали «ламану мову», і заборонив надалі допускати таке ставлення до державної української мови.
При уряді Української Народньої Республіки подібне відношення до Державної Української мови не може бути допущено.
Комісар Міністерства земельних справ запропонував усім колишнім співробітникам міністерства, звільненим після гетьманського перевороту, подати прохання про повернення на службу на ім'я помічника комісара С. П. Архипенка.
запропонував всім бувшим співробітникам міністерства земельних справ, звільненим після гетьманського перевороту, подати прохання про прийом у міністерство
Звільнені гетьманським урядом товариші міністрів у міністерстві земельних справ замінені товаришами комісарів, які вчора розпочали роботу; директором лісного департаменту замість Бурлакова призначено Тригоні; колишнім співробітникам, звільненим після гетьманського перевороту, запропоновано подати прохання про прийом, вказавши посаду й стаж.
Звільнені товариші міністрів замінені товаришами комісарів... директором лісного департаменту призначено п. Тригоні... Прохання подавати на руки помішника комісара С. П. Архипенка.
Міністерство земельних справ запропонувало всім співробітникам, звільненим після гетьманського перевороту, подати прохання про повернення на службу.
запропонував всім бувшим співробітникам міністерства земельних справ, звільненим після гетьманського перевороту
Комісар міністерства праці Михайлов запропонував усім урядовцям, звільненим гетьманським урядом, подати до канцелярії заяву про бажання повернутися на службу.
Сьогодня комісар міністерства праці д. Михайлів запропонував всім урядовцям... подати до канцелярії міністра заяву, про їхне бажання повернутись на службу до міністерства.
Міністерство праці: комісар Михайлів запропонував усім урядовцям міністерства, звільненим за гетьмана, подати заяви про повернення на службу.
комісар міністерства праці д. Михайлів запропонував всім урядовцям
Наказом № 9 по Міністерству внутрішніх справ урядовці мають з'явитися до роботи до 19 грудня; хто не прийде без поважних причин, вважатиметься звільненим.
Хто не з'явиться на працю до 19-го грудня без вагомих причин, будуть вважатись звільненими з посади
Комісар Міністерства народної освіти п. Холодний повернувся до виконання обов'язків; до остаточного призначення міністра освіти справами національної культури та мистецтв завідує Д. Дорошенко.
Комисар т ретвя народньої і світи П. Холод го вернулась до виков пня ... Завідуючня мивистерством ... культури та мис-ентв 1. Лорошенко мае залишитись
Комісар Міністерства освіти П. Холодний наказав вважати закони й розпорядження гетьманського уряду з 15 листопада 1918 року лише тимчасово чинними й подати списки та пояснення до них.
всі закони та загальнодержавного значення розпорядження, видані гетьманським урядом з 15 листопаду 1918 р. тимчасово призначається виконавцям
Комісар праці Михайлов видав обіжник: відомості на утримання та відсоткові надбавки за грудень підписано; різдвяні нагороди за ухвалою колишньої ради міністрів не мають сили закону, але через дорожнечу комісар домагається в Раді комісарів негайної видачі святкових нагород не менше місячного утримання.
відомості на одержання утримання і відсоткових надбавок за грудень місяць ним підписані... Михайлов вживає заходів перед совітом комісарів... про негайну видачу служачим міністерства святкових нагород в розмірі не менш місячного утримання
Комісар Міністерства пошт і телеграфів Штефан наказав усім співробітникам, що служили за гетьмана, сумлінно виконувати розпорядження комісара.
Ком. сар пароднього вивистерств юв т 1 телеграфв Штефан иконувати служ ов1 000в ... ювпорядженви комисара.
Співробітники міністерства торгу й промисловості, які служили ще за Центральної Ради, влаштували урочисту зустріч комісару міністерства І. А. Фещенку-Чопівському.
була упаштована урочиста зустрічь комісару міністерства І. А. Фещенко-Чеповському.
Заступником комісара Українського військово-революційного комітету по міністерству внутрішніх справ призначено П. Понятенка; за переказами, М. Порша мали призначити членом ради тимчасового комісара внутрішніх справ.
Заступником комісара українського військово революційного комітету по м-ву внутрішніх справ призначено члена ради комісара П. Понятенка.
Затримано колишнього товариша міністра харчових справ Франкфурта, «Відродження» повідомило й про арешт Ржепецького, який здався сам; з Лук'янівської в'язниці звільнили голову спілки шкірників Пясецького, ув'язненого як «більшовика». Головою слідчої комісії у справах заарештованих призначено Самодовського; арештованих добровольців тримали в Педагогічному музеї й обіцяли випустити за кордон за підписку не виступати проти УНР. Нацсоюз обрав комісію для звільнення політичних в'язнів і комісію Марковича для обліку збитків і конфіскації майна гетьманських міністрів; Чеховський доповідав про 245 млн розграбованого народного добра. «Ставка» передрукувала зі «Нової Ради» вимогу «Під суд!» щодо гетьмана й міністрів, але й застереження від самосудів; «Слово» в статті «Не треба помсти» закликало до суду, а не до розправ.
певність середня: Звільнення Пясецького підтверджують три газети; решта — окремі повідомлення переможного табору; оцінки збитків розходяться (див. «Газети пишуть різне»).
Республіканська влада заарештувала Франкфурта, товариша міністра харчових справ гетьманського уряду.
Республиканськии урядой ваареш ованни товариш министра харчових прав С Л. Фран фурт.
До влади з'явився колишній міністр фінансів гетьманського уряду Ржепецький і передав себе до рук влади; його затримали за присутності представника міської думи.
Арешт Ржепецького. ... явнеся бувший мініттр фінан ... котрий передає себе до рук влади ... ти присутнI при арешті
З Лук'янівської в'язниці звільнили голову союзу робітників шкіряної промисловості Пясецького, якого заарештували агенти гетьманського міністра Ігоря Кістяківського як нібито більшовика.
З Лукʼянівської тюрми визволено голову союзу робітників шкіряної промисловости Пясецького, заарештованого агентами Ігоря Кістяковського за те, що він ніби-то большевик.
З Лук'янівської в'язниці звільнено голову союзу робітників шкіряної промисловості Пясецького, якого, за газетою, гетьманці звинувачували в тому, що він нібито більшовик.
Звільнення Пясецького. Із Лукʼянівської вʼявниці вияволенс голову союву робітників по шкіряній у 0. ... Пясецького. ... що він ніби большорик.
З Лук'янівської в'язниці звільнили голову союзу (прізвище «Пасецький»), заарештованого нібито як більшовика.
Із Лукіянівської вязниці визволено голову союзу... нібито був більшовик.
Головою урядової слідчої комісії у справах заарештованих призначено д-ра права Самодовського; попередні відомості для слідчої комісії приймає підкомісія отамана Колодія (Банкова, 11, Генеральний штаб).
Головою правительственної слідчої комисії по справах заарештованих призначено д-ра прав Самодовського. Попередні відомості для слідчої комісії передаються до підкомісії Отамана Колодія (Банкова 11, Генерал. Штаб).
Заарештованих добровольців тримають у будинку Педагогічного музею; вартові й комендатура розміщені на верхньому поверсі, а арештанти мають постіль, свої речі, обід і книжки.
Кожний „добровольця" має при собі постіль та велике майно.
Заарештованим київським офіцерам-добровольцям, які дадуть підписку, що не виступатимуть проти Української Республіки, пообіцяли дозвіл виїхати за межі України.
тим одни рем, які дадуть підписку, по вони не будуть виступати проти Української Республіки, буде дано можливість виїхати ва межі України.
Національний союз на засіданні 19 грудня вислухав заяву київського союзу професійних робітничих спілок про негайний випуск з в'язниць усіх, заарештованих німцями й гетьманською владою, і обрав комісію (Лизанівський, Шрамченко, Сердюк) для якнайшвидшого звільнення політичних в'язнів.
Національний союз... вислухав заяву київського союзу професійних робітничих союзів про негайний випуск з вязниць всіх заарештованих німцями, а також гетьманською владою.
Національний Союз призначив спеціальну комісію з Д. В. Марковичем на чолі, щоб встановити збитки від діяльності гетьманських міністрів і конфіскувати майно злочинців, зокрема на банківських рахунках і в сейфах.
конфіскація майна злочинців, які є в банках (біжучі рахунки, сейфи і т. п.)
На тому ж засіданні Національного союзу 19 грудня голова ради комісарів Чеховський й комісари доповіли про загальний стан міністерств: з'ясувалося, що гетьманський уряд розграбував народного добра на 245 мільйонів.
З доклад виявилось, що розграбовано гетьманським урядом народнього добра на 245 міріонів.
Газета передруковує з «Нової Ради» статтю «Під суд!», де гетьмана Скоропадського й його міністрів звинувачено в розпродажі державного майна німцям і спекулянтам та вимагається віддати їх під суд.
Гетьман Павло Скоропадський мав судитись за
«Нова Рада» застерігає демократію від самосудів і репресій над колишніми міністрами, окрім звичайного арешту за рішенням суду.
А до того демократія повинна себе стримали од усяких репресійних заходів над злочинцями, окрім звичайного арешту по суду.
Автор статті «Не треба помсти» закликає не мститися за гетьманщину: «В вільній країні не може розлягатись поклик "око за око"», і відкидає самосуд («суд Лінча»).
Не може бути помсти в вільній країні, де істнує суд... а не кінчається судом Лінчевим.
Автор статті «Не треба помсти» пише, що Росія «вирвала волю, але зараз же розтоптала її», написавши на прапорі замість «воля, рівність, братерство» слово «помста»; Україна ж стала на шлях державного будівництва, де «вбивати людей, хоч би з помсти, — це не будування, а руйнування».
вбивати людей, хоч би з помсти,-це не будування, а руйнування, що всяка помста викликає помсту з другого боку
Позиція газети: автор статті Остап Терлецький вимагає судити всіх керівників Добровольчої армії та гетьманського режиму, не випускаючи їх на волю, і відкидає колишню «поблажливість».
Суд мусить повибирати їх справу і покарати кожного з них відповідно його вині.
Комісар продовольчих справ розпорядився найближчим часом видати киянам по три фунти пшеничного борошна на душу, а Директорія надіслала до Києва чотири вагони сала; Коновалець запевнив, що уряд уживає заходів проти продовольчої кризи. Газети обіцяли відновлення руху потягів у всіх напрямках із четверга; гетьманські обмеження на виїзд скасовано, документів на право виїзду не вимагали. У депо й майстернях безперервно ремонтували паровози, залізничникам обіцяли платню до Різдва й видачу харчів у борг; відновило роботу Центральне бюро залізничних профспілок, налагоджено телеграф із Харковом, Одесою, Вінницею, Конотопом і Волочиськом.
певність середня: Норму борошна й рух потягів подають по дві газети, але це обіцянки, а не підтверджене виконання; розпорядження про прийом залізничників переказано суперечливо (див. «Газети пишуть різне»).
Комісар по міністерству харчових справ на доповідь особливо уповноваженого Засенка розпорядився найближчим часом видати населенню Києва по 3 фунти пшеничного борошна на душу; крім того, Директорія надіслала до Києва 4 вагони сала.
зробив роспорядження видати по з фунти пшеничної муки на душу, що в найближчому часі буде переведено в життя. Крім цього Директорією направлено в Київ 4 вагони сала.
Комісар по міністерству продовольчих справ за доповіддю уповноваженого Засенка розпорядився видавати киянам по три фунти пшеничного борошна на душу; крім того, Директорія направила до Києва чотири вагони сала.
Ха чування Київа. Ком саром по министе ству продо ольствія ... вроблено розпоряджен ня видати по три фунти пшенишкого борошна на душу ... Крім того, Д ректорівю направленс в Київ чотирі вагони сала.
Командир Осадного корпусу полковник Коновалець оголосив мешканцям Києва, що уряд Директорії розпорядився невідкладно доставити до столиці харчові продукти, щоб полагодити продовольчу кризу, яка виникла через події останніх часів.
урядом Директорії зроблені всі роспорядження аби невідкладно доставлено було до столиці харчові продукти і тим полагодити продовольчу кризу
Газета повідомляла, що рух потягів із Києва напевно відновиться з четверга, 19 грудня 1918 р., в усіх напрямках.
Рух потягів напевно почнеться від четверга у всіх напрямках.
Залізничний рух усіма напрямками, за одержаними відомостями, почнеться від четверга 19 грудня.
рух потягів вже но почнеться від четверга по всіх напрямках
Республіканське командування розпочало оновлення першого залізничного полку в Києві за директивою отамана Осецького, начальника штабу республіканських військ; товарний рух на залізницях тривав, а пасажирський рух поновлювався.
Роспочато оновлення перш го валізничного полку в Київі ... Товарний рух на зелізницях про ... Роспочавсь рух пасажирських та
Унаслідок скасування всіх розпоряджень гетьманського уряду про виїзд пасажирів з Києва пропуск публіки до потягів, що відходять, відбувається без заборон; ніяких документів на право виїзду не вимагають.
Ніяких документів на право виїзду не вимагається.
Усі депо та майстерні працювали без перерви над ремонтом паровозів і вагонів; керівництво шляхів повідомило, що платню всім службовцям залізниць буде безперечно виплачено до Різдва.
Зараз іде інтенсивна праця по ремонту паровиків і вагонів ... без перериву. ... До Рівева платня буде напевно виплачена всім.
Керівник відділу шляхів при Директорії розіслав комісарам з залізничних справ розпорядження припинити приймання нових робітників і службовців, поки не розглянуть справу про звільнених за страйк та скорочення штатів; через скрутне становище дозволено видавати харчі за нормою в борг на рахунок платні.
припинити прийом нових робітників і служачих поки не буде розглянена справа про увільнених за страйк та за скороченням штатів... дозволив видавати харчі по нормі в борг на кошт платні
Після припинення роботи Ревкому шляхів представництво залізничників України перейшло до Центрального бюро професійних спілок залізниць, яке відновило свою роботу (голова — М. Коломієць; телеграфна адреса — «Київ бюро спілок»).
все представництво робітників і служащих залізниць України концентрується в центральнім бюро професійних спілок залізниць, яке відновляє свою роботу.
Центральне бюро професійних спілок залізниць України відновило роботу після припинення діяльності революційного комітету шляхів; зв'язок — телеграфна адреса «Київ, Бюро Спілок».
телеграфна адреса, Київ „Бюро Спілок".
Міністерство пошт і телеграфів налагодило телеграфний зв'язок Києва з Харковом, Одесою, Вінницею, Конотопом, Волочиськом та іншими містами.
Телеграфний звязок вже встановлено між Києвом з одного боку і Харковом, Одесою, Винницею, Конотопом, Волочиськом і иншими містами України — з другого.
З нагоди свята для козаків улаштували безплатні вистави: у Державному драматичному театрі перед «Лісовою піснею» Лесі Українки Перший український національний хор виконав гімн і народні пісні, у театрі Садовського йшов «Сава Чалий». У Молодому театрі того вечора грали «Етюди» Олеся, а безплатну виставу для козаків перенесли на вівторок. В Українському клубі з полудня до восьмої вечора записували на квитки на урочисту виставу на честь Директорії в міському оперному театрі, де для війська відвели 200 місць.
певність середня: Звіти «Робітничої газети» і «Ставки» (№11) про фактично зіграні вистави узгоджені; анонс «Ставки» від 19-го з ними частково розходиться (див. «Газети пишуть різне»).
Комісія Театральної ради з влаштування вистав на честь Українського республіканського війська (за дорученням Директорії УНР) організувала безкоштовні вистави для козаків: 19 грудня — «Лісова пісня» Лесі Українки в Державному драматичному театрі; перед виставою 1-й Український національний хор виконав гімн і народні пісні.
10-го грудня в Державному Драматичному театрі - „Лісова Пісня" - казка-феєрія Лесі Українки. Перед виставою 1-й Український Нац. хор виконав український гімн
19 грудня в Українському театрі Садовського для війська безкоштовно показали історичну драму Карпенка-Карого «Сава Чалий» у п'яти діях.
Того-ж 19-го грудня в українському театрі Садовського „Сава Чалий" - історична драма на 5 дій Карпенка Карого.
Для війська безплатно показали «Лісову пісню» Лесі Українки в Державному театрі, перед виставою Перший Український національний хор виконав гімни й народні пісні.
„Лісова Пісня” — казка-феєрія Лесі Українки
Для війська безплатно йшли вистави: 19 грудня «Сава Чалий» у театрі Садовського, 21-го «Бурлака» в Робітничому театрі на Лук'янівці, 23-го «Гетьман Дорошенко» в Державному народному театрі, 24-го «Горе брехунові» в Молодому театрі.
„Сава Чалий” — історична драма на 5 дій Карпенка-Карого
Український театр під орудою М. К. Садовського (Другий міський театр, вул. Олександрівська, 12) 19 грудня, у четвер, давав виставу для козаків армії УНР — «Сава Чалий»; 20 грудня — «Ой не ходи, Грицю»; початок о 6 годині вечора.
Сьогодня 19 то грудня в четверг вистава для козаків України ... Сава Чалий, 20-го Ой не ходи Грицю ... Початок о 6 год. веч.
Державний драматичний театр (вул. Мерингівська, 8) 19 грудня дав урочисту виставу для українських республіканських військ, а 20 грудня призначив прем'єру «Мірандоліни»; від 17 грудня до скасування стану облоги вистави починалися вдень, квитки продавали в касі з 10 до 2 і з 6 до 10, вхід до зали після підняття завіси заборонено.
Сьогодня 19 грудня урочиста вистава для українських республіканських військ, 20-го прем'ера МІРАНДОЛІНА ... 3 17 грудня до відміни стану облоги початок вистав призначаеться о 3 год.
Молодий театр (вул. Прорізна, 19) оголосив програму: 19 грудня (четвер) — «Етюди» Олеся, 20-го — «Молодість», 21-го — «Едип цар», 22-го — «Чорна пантера»; початок о 6 годині вечора, а після скасування стану облоги — о 7; безплатну виставу для козаків на вимогу військової влади перенесено на вівторок.
19 грудня ЕТЮДИ ОЛЕСЯ ... МОЛОДІСТЬ ... ЕДИП ЦАРЬ ... ЧОРНА ПАНТЕРА ... Початок о 6 годині вечора; По скасуванню стану облоги о 7 годин.
У четвер 19 грудня в усіх українських театрах Києва влаштовують безплатні вистави для солдатів.
упорядити в четвер у всіх українських театрах безплатні вистави для солдат
Афіша безплатних вистав для солдатів 19 грудня: у Державному драматичному театрі «Лісова пісня», у Державному народному «Гетьман Дорошенко», у театрі М. Садовського «Сава Чалий», у Молодому театрі «Горе Брехунові», у робітничому клубі «Буревій».
В Державному драматичному піл «Лісова пісня», в Державному народному — Гетьман Дорошенко», в театрі М. К. Садовського — «Сава Чалий», в Молодому театрі «Горе Брехунові».
Запис на квитки на урочисту виставу в Міському оперному театрі на честь Директорії УНР відкрився в четвер, 19 грудня, в Українському клубі (вул. Пушкінська, 1) з 12 до 8 години вечора; у п'ятницю квитки продавала каса оперного театру з 5-ї години вечора.
В четверг 19 грудня в Українському Клубі Пушкинська 1 в 12 години дня до 8 год вечора почнеться запис на квитки на урочисту виставу в оперному театрі.
У четвер 19 грудня з 12 до 20 години в Українському клубі (Пушкінська, 1) почнеться запис на квитки на урочисту виставу в міському оперному театрі; у п'ятницю запис переходить до каси міського оперного театру, де з 17 години можна буде купити квитки.
В Четверг 19 Грудня в Українському Клюбі Пушкінська № 1 з 12 години дня до 8 год. вечора, почнеться запис на квитки на урочисту виставу в оперному міському театрі. В пʼятницю запись передається в касу міського оперного театру де з 5-ої…
Театральна комісія вирішила влаштувати для Директорії спектакль в Опері: місця безплатні, для війська залишено 200 місць, для революційних діячів 50.
Театральна комісія рішила улаштувати спектакль для Директорії в театрі «Опера».
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Четвер 19 (6) грудня 1918 року · 12-1905
Анонс: Директорія вступає до Києва о 12-й годині дня.
Сьгодья до Киіва о 12-й годни ... дня вступає Деректорія Украінської Республіки.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Позавчора 19-го грудня · 12-0818
Поїзд Директорії підійшов о пів на другу; з вагонів вийшли Винниченко, Петлюра, Швець і Андрієвський.
Нарешті о пів до другої години тихо підійшов поїзд Директорії. Оркестри заграли гимн. Публіка поскидала шапки. Члени Директорії В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець і Андрієвський виходять з вагонів.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця 20 (7) грудня 1918 року · 12-1965
О 2-й повідомили з Пост-Волинського, що поїзд Директорії виїхав; за десять хвилин він прибув на перон.
О 2 гол. було дано внати а Посга Водинського, то вже виіхав там поїзд з Директорією. Десять хвилин пізніше, на перон заїхав довжелезний потяг
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · 19 грудня · 12-5967
Делегації зібралися об 11-й; прибули Винниченко, Петлюра, Швець, Андрієвський і Макаренко (в іншому абзаці Макаренко названий хворим).
Вздовж залізничного полотна був виставлений почесний караул на чолі з командиром осадного корпусу полковником Коновальцем.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 19 грудня · 12-4579
О другій задзвонили дзвони Софії, Директорія під'їхала до майдану близько пів на третю.
о двох годин задзвонили в Софії всі дзвони і з собору вийшло численне духовенство в золотих ризах з архиреями на чолі. Директорія під'їздить до майдану ... коло двох з половиною години
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця 20 (7) грудня 1918 року · 12-1976
Директорія з'явилася перед військами на Софійській площі на початку 4-ї години.
На початку 4-1 години почулася помпида ... Ідуть, ідуть!-схвильовано передається з уст в уста. ... вся площа вадрігнулася від вибуху радісного могутнього: „Слава!"
Оцінка аналізу. «Слово» і «Ставка» друкують практично той самий звіт, тож не є незалежними. «Нова Рада» (прибуття 13:30) узгоджується з їхнім часом на майдані (близько 14:30), а «Відродження» внутрішньо послідовне в іншому, пізнішому графіку (прибуття близько 14:10, майдан після 15:00). Вирішити не вдається; певно лише, що церемонія запізнилася на годину-дві проти анонсованого полудня. Присутність Макаренка сумнівна: «Нова Рада» його не називає, «Ставка» суперечить сама собі.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Позавчора 19-го грудня · 12-0819
Голова Українського національного союзу М. Шаповал привітав Директорію словами про Золоті ворота й Хмельницького.
Вже давно не розчинялися Золоті Ворота Київа, через котрі проїздив так пишно в останне славний Хмельницький-визволитель народа.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · П'ятниця 20 (7) грудня 1918 року · 12-1970
Першим від Нацсоюзу привітав голова союзу Микита Шаповал, далі Чеховський і Мартос.
Пертим привітав Директорію голова Наповального Союзу М. Шаповал ... З короткими привітаннями виступили по черві: п. Чеховський від імени воєнно революційного комитету й п. Мартос від імени комісаріату министерств.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 19 грудня · 12-4575
Голова Українського національного союзу О. Саліковський від імені громадських організацій вручив два срібні блюда й хліб-сіль.
Саліковський вручив Директорії два великих срібних з позолотою блюда з написами: «Визволений народ вітає своїх героїв Директорії-громадянину Володимирові Винниченкові, народньому героєві Симону Петлюрі-Київ», а також…
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · 19 грудня · 12-6000
Від імені громадських організацій О. Саліковський вручив блюда з написами й хліб-сіль.
Визволений народ вітає своїх героїв
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Четвер, 19 грудня 1918 · 12-4509
Зміст того самого числа «Слова» анонсує «розмову з головою Національного союзу Шаповалом».
Приїзд до Київа Директорії Украінської Народньоі Республіки. Всенімецькій з'їзд рад робітничих і салдацьких депутатів. Арешт Еписк. Евлогія. Розмова з головою національного союзу Шаповалом.
Оцінка аналізу. «Нова Рада» і «Відродження» незалежно називають Шаповала головою союзу, і так само його титулує зміст того самого числа «Слова». Саліковський, найімовірніше, промовляв від імені громадських організацій і комітету зустрічі (так у «Ставці» й у 12-4628), а титул «голова Нацсоюзу» при його імені в «Слові» — помилка звіту. Ймовірно, промовляли обидва.
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 19 грудня 1918 р. · 12-0210
Шкільник: усе українське духовенство Києва на чолі з архієпископом Агапітом вийшло хресним ходом із Софійського собору.
19 грудня 1918 р. Київ вітав урочисто вʼїзд Директорії до Києва на Софійській площі.
Алексєєв (упор.), «Революция на Украине по мемуарам белых» (книга або мемуар) · 12-0127
Винниченко: попів на вокзал не допустили, зате на Софійську площу «зігнали» духовенство з усіх церков і монастирів.
На вокзал для встречи попы действительно не были допущены. Зато на Софийскую площадь их согнали со всех церквей и монастырей.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 19 грудня · 12-0834
З трьох запрошених єпископів прийшов лише Агапіт Катеринославський; процесія з Михайлівського монастиря не вийшла.
З трьох епископів явився тільки один пр. Агапіт катеринославський ... не вийшла зовсім процесія з Михайлівського манастиря.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 19 грудня · 12-4748
З єпископів не з'явився ніхто; єпископ Никодим, якого двічі просили, процесії не вислав.
єпископ Никодим, которого двічі прохали вислати на площу процесію, нічого не відповів і процесії не вислав.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 19 грудня · 12-4749
Вийшло міське духовенство — 54 особи, серед них члени Кирило-Мефодіївського братства, на чолі з архієпископом Агапітом.
зʼявилась таки мійське духовенство в числі 54 чоловік ... На чолі з архиєпископом Агапитом вони вийшли на площу св. Софії
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 19 грудня 1918 року · 12-4747
18 грудня єпископат спершу ухвалив не брати участі, а ввечері скасував постанову й дозволив охочим.
Урочисте свято зустрічі директорії української народньої республіки. 19 грудня 1918 року.
Оцінка аналізу. Дві газети різного профілю («Нова Рада» і церковне «Слово») узгоджено свідчать, що ієрархія свято майже бойкотувала: прийшов тільки Агапіт (якого «Слово» в одному місці не враховує серед єпископів) із кількома десятками міських священиків, а Михайлівський монастир процесії не вислав. «Все духовенство» в Шкільника — патріотичне перебільшення, «зігнали з усіх церков» у Винниченка — сарказм антиклерикала; обидва пізні мемуари.
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · 19 грудня 1918 р. · 12-0213
Шкільник: усе населення Києва без різниці національності, стану й партії щиро вітало Директорію.
Виявом того була величава маніфестація всього населення Києва без різниці національної, станової чи партійної, і щире вітання Директорії і повстанчих військ 19 грудня 1918 р.
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках» (книга або мемуар) · В дні 19 грудня 1918 р. · 12-0221
Шкільник: у маніфестаційному поході за військом пройшли маси народу — до 100 тисяч.
У маніфестаційнім поході через Київ аж до памʼятника Богдана Хмельницького на Софійській площі маршували в дисциплінованих рядах безчисленні лави військових відділів усіх родів зброї, а за ними маси народу; число…
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 19 грудня · 12-4579
Коли Директорія під'їхала, «Слава!» залунало з десятків тисяч грудей.
о двох годин задзвонили в Софії всі дзвони і з собору вийшло численне духовенство в золотих ризах з архиреями на чолі. Директорія під'їздить до майдану ... коло двох з половиною години
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Позавчора 19-го грудня · 12-0817
На вокзальній площі майже всі мали національні або червоні відзнаки.
Вся площа перед вокзалом була повна народу. Майже у всіх на грудях, на рукавах або на шапках національні або червоні відзнаки.
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · 19-го грудня · 12-5964
У натовпі чулися здивовані російськомовні репліки («какие же это банды?»), але переважала українська мова.
— А войска? Какие-же это банды? Откуда Петлюра их набрал?
Булгаков, «Белая гвардия» (роман) (книга або мемуар) · 12-0396
Булгаков (роман): глядачі дивуються, що «банди» виявилися військом, і що їм «наврали» про п'ятнадцять тисяч.
— Ото казалы банды… Вот тебе и банды. Ура!... — Эх… эх… вот тебе и пятнадцать тысяч… Что же это наврали нам. Пятнадцать… бандит… разложение…
Булгаков, «Белая гвардия» (роман) (книга або мемуар) · 12-0382
Булгаков: у соборі сваряться через мову («Геть з України!» у відповідь на невдоволення забороною російської).
— От строго заборонють, щоб не було бильш московской мови. — Что ж это, позвольте, как же? Уж и на православном, родном языке говорить не разрешается?
Булгаков, «Белая гвардия» (роман) (книга або мемуар) · 12-0380
Булгаков: хтось у натовпі підбурює «ударити по жидівських крамницях».
— Тут бы сейчас на базар, да по жидовским лавкам ударить. Самый раз…
Булгаков, «Белая гвардия» (роман) (книга або мемуар) · 12-0403
Булгаков: у Рильському провулку вояки розстрілюють двох чоловіків, яких натовп назвав офіцерами.
— Я знаю. Тримай их! Офицеры. Офицеры. Офицеры… Я их бачив в погонах!... — Я не офицер. Ничего подобного... Я служащий в банке.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Четвер, 19 (6) грудня 1918 · 12-0756
Багато поступових росіян просто переховуються, боячись репресій.
Багато з поступових росіян просто поховалися, боючись репресій, инші сподіваються ще якихось змін в політичній ситуації
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Четвер, 19 грудня 1918 · 12-4513
«Слово» закликає не мститися й відкидає самосуд.
Не може бути помсти в вільній країні, де істнує суд... а не кінчається судом Лінчевим.
Оцінка аналізу. Українська преса й мемуарист-очевидець Шкільник малюють загальне піднесення; цифра 100 тис. — лише в пізньому патріотичному спогаді, газети пишуть про «десятки тисяч». Роман Булгакова (художній твір, погляд ворожої до українства російськомовної інтелігенції) показує строкатий, насторожений і подекуди агресивний натовп; його епізод самосуду іншими фактами цього дня не підтверджений. Показово, що здивування «бандами», які виявилися дисциплінованим військом, фіксують і «Ставка», і Булгаков — рідкісний збіг протилежних таборів. Повідомлення «Нової Ради» про росіян, що переховуються, і заклики «Слова» проти помсти опосередковано свідчать: частина міста свята не поділяла й боялася розправ.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Четвер, 19 грудня 1918 · 12-4621
Шаповал: Америка й Англія вже визнали самостійність України, Франція цими днями опублікує декларацію.
Ми маємо заяви Америки і Англії, котрі визнають самостійність України, а цими днями... і представники Франції опублікують деклярацію з визнанням нашої самостійности.
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · Четвер 19 грудня 1918 · 12-5939
Те саме твердження Шаповала в «Ставці».
Ми маємо, залиш Америки і Англії, котрі визнають самостійність України
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Четвер, 19 грудня 1918 · 12-4526
За «Трибуною», у колах Нацсоюзу є звістки, що Франція остаточно визнала самостійність України.
«Трибуна» повідомпє, що... Франція остаточно визнала Самостійність України... Представники Галичини, як повідомляє «Ставка»: підписали договір з Директорією
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Четвер, 19 грудня 1918 · 12-4620
Шаповал: Енно й радник де Бельк заявили, що Антанта не визнає суверенності України, доки не залагоджено справу з арештованими підданими Антанти.
Через галицького консула, д. Білецького... ми дістали відомости, що п. Енно та радник французького посольства в Ясах де-Бельк... заявляють позицію Антанти: треба залагодити справу з консулами Антанти, перепросити їх і…
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 18 грудня · 12-4547
На засіданні німецької ради: держави Антанти, визнаючи Директорію, водночас підтримують Денікіна й добровольців.
держави згоди, признаючи Діректорію, в той час підтрімують армію Донікіна і всі добровольчеські частини, завданням котрих являється виключно боротьба з большовиками.
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · Четвер 19 грудня 1918 · 12-5872
Нота Директорії лише просить уряди Антанти врахувати нову обстановку щодо перебування їхніх військ.
Директорія має честь просити уряди держав Антанти
Оцінка аналізу. Усі твердження про визнання походять з одного джерела — Нацсоюзу (Шаповал) і близьких до нього газет; той самий Шаповал переказує умови, за яких Антанта визнання не дає, а нота Директорії свідчить, що відносини ще не встановлено. Звістки про визнання слід вважати неперевіреними сподіваннями або чутками.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · 19 грудня · 12-4598
Доповідь Чеховського й комісарів у Нацсоюзі: гетьманський уряд розграбував народного добра на 245 млн.
З доклад виявилось, що розграбовано гетьманським урядом народнього добра на 245 міріонів.
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · Четвер 19 грудня 1918 · 12-5893
Комісія Марковича мала встановити збитки, які газета оцінює майже в мільярд.
конфіскація майна злочинців, які є в банках (біжучі рахунки, сейфи і т. п.)
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · Четвер 19 грудня 1918 · 12-5940
За списком «Нової Ради», військовий міністр Рогоза витратив понад мільярд на військо, якого не створив.
витратили більше мільярда карбованців на організацію українського війська
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · Четвер 19 грудня 1918 · 12-5900
За розпорядженням Кістяківського за два тижні пішло 30 млн крб на добровольчі загони.
пройшли 30 міл. карб. за останніх два тижні на організацію добровольчих отрядів на Україні
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · Середа 18 грудня 1918 · 12-5806
Чутка: у Головній інженерній управі розкрадено 200 млн.
розкрадено 200 мільйонів казенних грошей
Оцінка аналізу. Цифри стосуються різних речей (розграбоване майно, витрати на армію чи добровольців) і всі походять від переможців, без документів. Найближча до офіційної — 245 млн з доповіді Ради комісарів; «майже мільярд» — газетна оцінка, 200 млн — чутка. Звести їх докупи неможливо.
«Слово», газета (Київ, 1918) (українська щоденна газета) · Четвер, 19 грудня 1918 · 12-4534
Припинити приймання нових робітників і службовців, поки не розглянуть справу звільнених за страйк і через скорочення штатів.
припинити прийом нових робітників і служачих поки не буде розглянена справа про увільнених за страйк та за скороченням штатів... дозволив видавати харчі по нормі в борг на кошт платні
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · Четвер 19 грудня 1918 · 12-5952
Приймати всіх робітників і службовців, доки не буде розслідувано питання про звільнення за страйк і скорочення.
в якому сказується приймати всіх робітників і службовців
Оцінка аналізу. Це прямо протилежні переклади тієї самої телеграми УТА від 18 грудня. Текст «Ставки» позначено як нечіткий, «Слова» — читається добре і логічніший (спершу вирішити долю звільнених страйкарів, а вже тоді брати нових). Імовірніша версія «Слова».
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · Четвер 19 грудня 1918 · 12-5880
Анонс на 19-те: «Лісова пісня» в Драматичному, «Гетьман Дорошенко» в Народному, «Сава Чалий» у Садовського, «Горе брехунові» в Молодому.
В Державному драматичному піл «Лісова пісня», в Державному народному — Гетьман Дорошенко», в театрі М. К. Садовського — «Сава Чалий», в Молодому театрі «Горе Брехунові».
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 31 грудня 1918 · 12-2743
Звіт: 19-го в Державному драматичному — «Лісова пісня» з хором перед виставою.
10-го грудня в Державному Драматичному театрі - „Лісова Пісня" - казка-феєрія Лесі Українки. Перед виставою 1-й Український Нац. хор виконав український гімн
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 31 грудня 1918 · 12-2744
Звіт: того ж 19-го в театрі Садовського — «Сава Чалий».
Того-ж 19-го грудня в українському театрі Садовського „Сава Чалий" - історична драма на 5 дій Карпенка Карого.
«Ставка» (Київ, 1918) (газета Директорії (кінець 1918)) · 19–24 грудня 1918 · 12-6439
Звіт: «Гетьман Дорошенко» в Народному театрі — 23-го, «Горе брехунові» в Молодому — 24-го.
„Сава Чалий” — історична драма на 5 дій Карпенка-Карого
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Четвер, 19 (6) грудня 1918 · 12-0716
Молодий театр 19-го грає «Етюди» Олеся; безплатну виставу для козаків перенесено на вівторок.
19 грудня ЕТЮДИ ОЛЕСЯ ... МОЛОДІСТЬ ... ЕДИП ЦАРЬ ... ЧОРНА ПАНТЕРА ... Початок о 6 годині вечора; По скасуванню стану облоги о 7 годин.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Четвер, 19 (6) грудня 1918 · 12-0713
Державний народний театр 19-го дає «Сватання на Гончарівці».
сьогодня 19-го грудня Сватання на Гончарівці, 20-го Уріель ... 21 го Мартин Боруля; 22-го ранком Крути та не перекручуй; у вечері Маруся Богуславка.
Оцінка аналізу. Анонс «Ставки» відбиває задум театральної комісії; звіти «Робітничої газети» і пізнішого номера «Ставки» та афіші «Нової Ради» узгоджено показують, що 19-го безплатно зіграли лише «Лісову пісню» й «Саву Чалого», а вистави в Народному й Молодому театрах перенесли на 23–24 грудня.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Позавчора · 12-0808
«Нова Рада» 21 грудня: Директорія приїхала «позавчора», тобто 19-го.
Республіканські війська находяться вже скілька днів в Київі. Позавчора приїхала в Київ наша тимчасова верховна влада Директорія
Гольдельман, «Листи жидівського соціял-демократа» (книга або мемуар) · 19-го · 12-0194
Гольдельман («Листи»): Директорія прибула до Києва лише 19 грудня.
Директорія прибула в Київ з готовою декларацією, в якій об'являлась рішуча війна буржуазії, з одного боку, всім ворогам української державносте, з другого боку.
Гольдельман, «Жидівська національна автономія в Україні 1917–1920» (книга або мемуар) · Коли Директорія 14 грудня 1918 року прибула до Києва · 12-0252
Гольдельман («Жидівська автономія»): Директорія прибула 14 грудня — і водночас «через тиждень» після вступу Січових стрільців.
Коли Директорія 14 грудня 1918 року прибула до Києва, вона привезла з собою готову політично-програмову декларацію, яка пропонувала перетворити Україну в «державу трудового народу».
Reshetar, «The Ukrainian Revolution, 1917–1920» (книга або мемуар) · December 14; several days later · 12-0238
Решетар: війська Директорії ввійшли 14 грудня, а тріумфальний приїзд Петлюри — «кількома днями пізніше».
The entry of the Directory's forces into Kiev on December 14 and Petliura's triumphal arrival several days later
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 2 «Українська Гетьманська Держава» (книга або мемуар) · 19, падолиста · 12-0120
Дорошенко: урочистий в'їзд — «19 падолиста» (листопада).
19, падолиста Директорія відбула свій урочистий вʼїзд до Київа
Цегельський, «Від легенд до правди» (книга або мемуар) · 18. грудня 1918 · 12-0187
Цегельський: Директорія в'їжджала 18 грудня.
Ми мали вістки, що Київ уже здався та що 18. грудня 1918 Директорія вїздить торжественно до Києва.
Оцінка аналізу. Сучасна преса однозначно вказує 19 грудня. Дата 14 грудня в Гольдельмана — сплутування з вступом військ (він сам пише «через тиждень»), «падолиста» в Дорошенка — описка в назві місяця, 18 грудня в Цегельського — відгомін первісного анонсу. Це не плутанина стилів (різниця не 13 днів), а помилки пам'яті й друку.
Цитата дня
Саліковський вручив Директорії два великих срібних з позолотою блюда з написами: «Визволений народ вітає своїх героїв Директорії-громадянину Володимирові Винниченкові, народньому героєві Симону Петлюрі-Київ», а також хліб і сіль.О. Саліковський від імені громадських організацій вручив Директорії два великі срібні позолочені блюда з написом: «Визволений народ вітає своїх героїв Директорії — громадянину Володимирові Винниченкові, народному героєві Симонові Петлюрі — Київ», а також хліб-сіль; Рябцов привітав Директорію від імені міського самоврядування.
«Слово», газета (Київ, 1918), №66, с. 1 · 12-4575
Ціна дня
пшеничне борошно, норма видачі на душу
3 фунт за на особу
Київ · «Відродження», газета (Київ, 1918), №214, с. 3 · 12-1938
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| спиртне («полторы», імовірно півтори пляшки) | 350 невідомо«полторы» | Булгаков, «Белая гвардия» (роман), с. 16 |
| передплата газети «Нова Рада» | 30 крб3 місяці | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 1 |
| окремий номер газети «Нова Рада» | 45 копштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 1 |
| книжка «Хто такий В. Винниченко» | 30 копштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 2 |
| платня інструктора з птахівництва (Подільська губернська управа) | 450 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 2 |
| добові добровольцям (гетьманська армія) | 40 крбдень | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 2 |
| книжка Г. Гейне «Книга пісень» (вид. «Серп і Молот») | 4,5 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| книжка О. Стороженка «Оповідання» | 4 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| підручник Н. Залізняка з арифметики | 5 грнштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| книжка Ш. ван Лерберга «Пан» у перекладі М. Рильського | 3,5 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| брошура С. Шелухина «Наша пісня» | 1,4 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| брошура М. Драгоманова «Пропащий час» | 50 копштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| брошура М. Драгоманова «Нарис української соціалістичної програми» | 1,2 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| книжка К. Поліщука «Серед могил і руїн» | 4 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| підручник Залізняка з арифметики | 2,5 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 4 |
| брошура Ю. Тищенка «Хто такий В. Винниченко» | 30 копштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №214, с. 1 |
| кокосова олія (куплена Київською міською продовольчою управою) | 45 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №214, с. 3 |
| кокосова олія (перепродана Київською міською продовольчою управою) | 600 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №214, с. 3 |
| коса (ціна закупівлі бюро) | 9 крбштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №214, с. 3 |
| асигнування Київського губернського земства на зустріч Директорії | 15 000 крбодноразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №214, с. 3 |
| товар у складах т-ва «Час» (предмет не прочитано) | 3,5 крбштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №214, с. 3 |
| М. Драгоманов, «Пропащий час» | 50 копштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №214, с. 3 |
| Я. Челіга, підручник арифметики, 2-ге вид. | 3 грнштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №214, с. 3 |
| відсоток по вкладах «Союзбанку» | 6,5 %річних (верхня межа) | «Відродження», газета (Київ, 1918), №214, с. 3 |
| видання «Земства. 1917 р.» (каталог «Серпа і Молота») | 4 крбштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №214, с. 3 |
| Окремий номер «Слова» | 30 копномер | «Слово», газета (Київ, 1918), №65, с. 1 |
| передплата «Слова» на 1 місяць | 7 крбмісяць | «Слово», газета (Київ, 1918), №65, с. 1 |
| оголошення на 1-й стор. «Слова», рядок петіту | 3,5 крбрядок | «Слово», газета (Київ, 1918), №65, с. 1 |
| Передплата «Козацької думки» на місяць | 2 грнмісяць | «Слово», газета (Київ, 1918), №65, с. 4 |
| Окремий номер «Козацької думки» | 50 шагномер | «Слово», газета (Київ, 1918), №65, с. 4 |
| окремий номер газети «Ставка» | 70 шагномер | «Ставка» (Київ, 1918), №4, с. 1 |
| австрійська крона | 80 шагкрона | «Ставка» (Київ, 1918), №4, с. 4 |
| австрійська крона | 40 копкрона | «Ставка» (Київ, 1918), №4, с. 4 |
| асигнування кооперації на «Кобзарі» й українську літературу для козаків | 100 000 крбсума | «Ставка» (Київ, 1918), №5, с. 3 |
| передплата на «Вістник УНР» | 25 грнмісяць | «Вістник УНР» (Директорія, 1918), №2, с. 1 |
| окреме число «Вістника УНР» | 80 шагштука | «Вістник УНР» (Директорія, 1918), №2, с. 1 |
| оголошення в «Вістнику УНР» | 6 грнрядок петиту | «Вістник УНР» (Директорія, 1918), №2, с. 1 |
Оголошення дня
Здорові військово-полонені повинні звертатися на етап (Фундуклівська 57), а хворі на евакуаційний пункт (КИІВ 1 ТОВАРНИИ).Оголошення для військовополонених, що поверталися: здорові мали з'являтися на етап (вул. Фундуклеївська, 57), а хворі — на евакуаційний пункт (станція Київ I-Товарний).
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №237, с. 2 · 12-0722
Афіша й культура
Ще 14 у темі «Культура» нижче.
Погода
За тиждень у Києві зареєстровано близько 200 випадків плямистого тифу, для хворих місто мало близько 400 ліжок, Червоний Хрест готував шпиталь на Подолі; військовополонених, що поверталися, приймали на етапі на Фундуклеївській, 57, і дехто з них продавав отриманий одяг (12-5910, 12-5911, 12-0722, 12-5929, 12-5945). Окреме число газети коштувало 30–45 коп. або 70–80 шагів, брошура «Хто такий В. Винниченко» — 30 коп., нові книжки «Шляху» й «Серпа і Молота» — 3½–4½ крб, австрійську крону приймали по 40 коп. (12-0720, 12-4506, 12-5848, 12-6658, 12-0723, 12-0769, 12-0772, 12-5918). Працювали кіно «Шанцер», цирк Чинізеллі (остання гастроль) і оперета з «Графом Люксембургом», продавалися портрети Петлюри, а школярі за звичаєм славили піснями св. Миколая (12-0717, 12-1881, 12-1878, 12-0792, 12-4625).
Газета «Нае Цайт» повідомила, що знайдено багато секретних документів, які компрометують колишніх міністрів гетьманського уряду: вони відкривають зловживання колишнього міністра закордонних справ (директора державного банку) Афанасьєва та міністра фінансів Ржепецького; документи мають цими днями оголосити.
За повідомленням газети «Нає Цайт», в урядових колах переказували, що знайдено багато документів, які компрометують міністрів гетьманського уряду — зокрема колишнього міністра закордонних справ Афанасьєва (за час його директорства в Державному банку), міністра фінансів Ржепецького та Гербеля.
В урядових колах переказують, що знайдено багато документів, котрі будуть цими днями оголошені. Вони компромітують міністрів гетьманського уряду
Чутки з переказів урядових кіл. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
знайдено багато документів, котрі будуть цими днями оголошені й котрі компрометують бувших міністрів гетьманського уряду.
Передрук з «Нае Цайт»; прізвище «Афанастев» — за OCR. Ймовірно, чутка до оприлюднення.
У четвер 19 грудня в Клубі бенкет на честь Директорії; Олесь написав на паперовій серветці вірші-експромт: скоро «почуємо рідні гармати, угледимо військо своє».
В Клюбі в четвер, 19-го - бенкет на честь Директорії. На нім написав свій вірш експромит на папіровій серветці Олесь
Під час співу «Вічная пам'ять» полеглим на Софійській площі 19 грудня 1918 року Симон Петлюра вийшов з автомобіля, став навколішки просто на сніг, плакав, а потім першим підійшов поцілувати хрест.
Симон Петлюра вийшов з авта, клякнув прямо на снігу і сльози потекли по його лиці, потім підійшов до хреста і перший його поцілував
Згадка про сніг — свідчення погоди того дня.
19 грудня 1918 року все населення Києва, без різниці національності, стану чи партії, влаштувало величну маніфестацію і щиро вітало Директорію та повстанські війська.
Виявом того була величава маніфестація всього населення Києва без різниці національної, станової чи партійної, і щире вітання Директорії і повстанчих військ 19 грудня 1918 р.
Оцінка «все населення» — перебільшення автора-патріота.
Директорія виїхала до Києва лише 19 грудня 1918 р., прибувши з готовою декларацією, що оголошувала рішучу війну буржуазії та всім ворогам української державності.
Директорія прибула в Київ з готовою декларацією, в якій об'являлась рішуча війна буржуазії, з одного боку, всім ворогам української державносте, з другого боку.
19 грудня 1918 Директорія здійснила урочистий в'їзд до Києва; Українська Гетьманська Держава перестала існувати, відновлено Українську Народну Республіку.
19, падолиста Директорія відбула свій урочистий вʼїзд до Київа
у тексті помилково «падолиста» (листопада); за контекстом і загальновідомо — 19 грудня
Центральний комітет УСДРП і редакція «Робітничої газети» сповістили про смерть члена партії і давнього співробітника газети Петра Павловича Канівця; про день похорону обіцяли оголосити окремо.
спо-віщають товаришів і громадянство про смерть старого члена партії і співробітника „Робітничої Газети" Петра Павловича Канівця
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Всеукраїнська учительська спілка (голова Центрального бюро — Софія Русова) привітала Директорію і отамана Симона Петлюру як «народних героїв», що захистили українську державу і культуру, та пообіцяла підтримувати їх у будуванні УНР.
Всеукраїнська учительська спілка витає народніх героїв-високоповажну Директорію і славного та шановного отамана Петлюру
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Тимчасова верховна влада — Директорія УНР — прибула до Києва 19 грудня 1918 р. («позавчора» щодо номера від 21 грудня); республіканські війська на той час були в місті вже кілька днів.
Республіканські війська находяться вже скілька днів в Київі. Позавчора приїхала в Київ наша тимчасова верховна влада Директорія
19 грудня 1918 р. Київ урочисто зустрічав Директорію УНР на чолі з В. Винниченком і С. Петлюрою: вулиці прикрасили прапорами, килимами, транспарантами, поставили арки, перевиті зеленню й стрічками; з самого ранку вулиці були переповнені людьми й делегаціями.
Позавчора 19-го грудня серце України старий Київ пережив день великої радости, бо в цей день він зустрічав своїх визволителів-Українську Республіканську Директорію з В. Винниченком та С. Петлюрою на чолі.
Розпорядженням Директорії 19 грудня 1918 р. оголошено святом з приводу вступу республіканських військ до столиці України Києва, з прилюдними молебнями по містах.
З распорядження Директорії на 19 грудня призначено свято з приводу вступу в столицю України Київ республіканських військ.
Повідомлення з Полтави від 18 грудня.
«Слово» повідомляє, що церковний собор у Києві на останньому засіданні висловив велике невдоволення новим академічним статутом духовних академій і прагнув повернути духовну школу в повне ієрархічне підпорядкування.
Церковный соборь вь послёднемь засёданіи выразиль большое недовольство новымь академическимь уставомь.
Стаття «Академія» (Б. Надеждін), с. 2; Всеукраїнський церковний собор у Києві.
Київському дипломатичному корпусові відведено по 60 місць на вокзалі для зустрічі Директорії й стільки ж на Софійській площі.
Київському дипломатичному корпусові одведено на вокзалі, для зустрічі Діректорії 60 місць і стільки ж на Софійській площі.
Від 19 грудня Українське телеграфне агентство мало двічі на день видавати для дипломатичного корпусу та союзних організацій у Києві бюлетені французькою мовою з відомостями про культурне, політичне, фінансове й економічне життя УНР.
Від завтра Українське телеграфне агенство видаватиме два рази щоденно для дипломатичного корпусу... бюлетені на французській мові
«Від завтра» — з 19 грудня (якщо тест писали 18-го).
Комісар міністерства праці Михайлов запропонував усім урядовцям, звільненим гетьманським урядом, подати до канцелярії заяву про бажання повернутися на службу.
Сьогодня комісар міністерства праці д. Михайлів запропонував всім урядовцям... подати до канцелярії міністра заяву, про їхне бажання повернутись на службу до міністерства.
Співробітники міністерства торгу й промисловості, які служили ще за Центральної Ради, влаштували урочисту зустріч комісару міністерства І. А. Фещенку-Чопівському.
була упаштована урочиста зустрічь комісару міністерства І. А. Фещенко-Чеповському.
Прізвище за OCR «Чеповський» — Фещенко-Чопівський.
На зустрічі Директорії 19 грудня з єпископів не з’явився ніхто, а єпископ Никодим, якого двічі просили вислати процесію на площу, нічого не відповів і процесії не вислав.
єпископ Никодим, которого двічі прохали вислати на площу процесію, нічого не відповів і процесії не вислав.
Критика єпископату з боку автора статті в «Слові».
Редакція «Ставки» повідомляє зі штабу Осадного корпусу, що в'їзд Отамана Петлюри до Києва відбудеться разом із прибуттям Директорії 19 грудня.
відбудеться разом з з'їздом Директорії У. Н. Р. 19-го грудня ц. р.
Читано з зображення. Приписка надрукована, коли номер був готовий до друку.
У четвер 19 грудня 1918 року до Києва урочисто в'їздить Директорія УНР, яка скинула гетьмана Скоропадського; газета називає її найвищою владою на Україні.
Сьогодні до Києва в'їзжає наш національний, революційний Уряд — Директорія, під проводом котрої ми скинули гетьмана
Читано з зображення. Колонка на скані дрібна, окремі слова нерозбірливі.
Рада Спілки вчителів-українців Києва закликає членів зібратися 19 грудня о 10-й годині ранку на Терещенківській, 2, у Міністерстві освіти, щоб разом піти на зустріч Директорії.
Рада Спілки вчителів українців м. Києва просить членів Спілки зібратись
Читано з зображення.
Виконавчий комітет Української професійної спілки робітників закликає робітників зібратися 19 грудня о 10-й годині ранку в Українському національному клубі на Пушкінській, 1, на розі Прорізної, і звідти йти на вокзал зустрічати Директорію.
прибути сьогодня 19-го грудня с. р. о 10 годині рану до українського національного клубу
Читано з зображення. Відозва містить різкі випади проти «Распутіних, Протопоповських і Скоропадсько-Кістяковських».
Вокзал Києва прикрасили національними прапорами, зеленню й тріумфальними арками; написи вітали «Хай живе Українська Народня Республіка» і «Слава Народньому Героєві Петлюрі»; з дев'ятої години до вокзалу рухалися групи й організації.
Хай живе Українська Народня Республіка», «Нехай живе Директорія», «Слава Козакам», «Слава Народньому Героєві Петлюрі»
Читано з зображення. Опис оздоблення міста перед зустріччю.
19 грудня 1918 року Київ урочисто вітав в'їзд Директорії на Софійській площі; все українське духовенство Києва на чолі з катеринославським архієпископом Агапітом Вишневським вийшло хресним ходом із Софійського собору на площу Богдана Хмельницького, відслужили молебень, проголосили многоліття Директорії та «Вічну пам'ять» полеглим.
19 грудня 1918 р. Київ вітав урочисто вʼїзд Директорії до Києва на Софійській площі.
Площа Богдана Хмельницького — та сама Софійська площа з пам'ятником Хмельницькому.
19 грудня 1918 року з нагоди в'їзду Директорії відбулася велика маніфестація: через Київ до пам'ятника Богданові Хмельницькому на Софійській площі в дисциплінованих рядах пройшли численні військові частини всіх родів зброї, а за ними маси народу — до 100 тисяч учасників.
У маніфестаційнім поході через Київ аж до памʼятника Богдана Хмельницького на Софійській площі маршували в дисциплінованих рядах безчисленні лави військових відділів усіх родів зброї, а за ними маси народу; число учасників досягло до 100 тисяч осіб.
Автор — очевидець.
19 грудня 1918 року українське духовенство на чолі з архієпископом Агапітом Вишневським вийшло із Софійського собору й відправило молебень з многоліттям Директорії та «Вічною пам'яттю» полеглим; під час співу Петлюра в скромній солдатській шинелі вийшов з авто, став навколішки просто в сніг, плакав, а потім першим поцілував хрест.
В часі співу Петлюра в скромній шинелі солдатській зліз з авта, клякнув просто в сніг і сльози потекли по його лиці, а потім підійшов до хреста і перший його поцілував.
Свідчення очевидця; згадка про сніг — деталь погоди того дня.
Під час урочистої зустрічі Директорії на київському залізничному вокзалі виступала з привітальними промовами єврейська делегація; представник Національного секретаріату заявив, що «віднині в Україні існує законне національне представництво жидівського народу, яке персоніфікує в собі ідею народоправства».
у привітальних промовах жидівської делегації на урочистій зустрічі Директорії на київському залізничному двірці при її вступі до столиці ... «віднині в Україні існує законне національне представництво жидівського народу, яке персоніфікує в собі ідею
Вступ Директорії до Києва готувався майже тиждень (з 14 по 19 грудня): штаб обговорював, чи в'їжджати головному отаманові на білому коні, чи автомобілем; Петлюра хотів вступити сам, але його присоромили, і кияни захотіли, щоб Директорія вступила вся одразу. З вагонів здирали кольорове сукно на околиші шапок отаманам; у Києві будували тріумфальну арку, розвішували по вулицях килими й плакати зі славослів'ями.
в самом Киеве строили триумфальную арку и развешивали по улицам ковры и плакаты с разными славословиями в честь национальных героев
автор уривка: Винниченко (саркастичний щодо Петлюри).
Під час вступу Директорії до Києва Винниченко поставив умову, щоб не було попів; на вокзал для зустрічі їх справді не допустили, зате на Софійську площу зігнали духовенство з усіх церков і монастирів: дзвонили дзвони, блищали ризи, майоріли ікони й корогви. «Казаки» мерзли на параді від самого ранку.
На вокзал для встречи попы действительно не были допущены. Зато на Софийскую площадь их согнали со всех церквей и монастырей.
автор уривка: Винниченко; дата вступу — 19 грудня (за його ж «с 14-го по 19-е»).
Головний комітет партії соціалістів-федералістів ухвалив порушити в Національному союзі питання про тісніший контакт із неукраїнською демократією, зазначивши, що з приходом до Києва республіканського війська російські демократичні партії тримаються стримано, а багато поступових росіян переховуються, боячись репресій.
Багато з поступових росіян просто поховалися, боючись репресій, инші сподіваються ще якихось змін в політичній ситуації
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Комітет сіоністів звернувся до соціалістів-федералістів щодо настроїв у республіканській армії й отримав запевнення, що юдофобства в ній немає; для контакту створили комісію: від сіоністів — А. М. Каплан, Н. С. Сиркін і В. І. Тьомкін, від соціалістів-федералістів — С. Єфремов, М. Кушнір і А. Ніковський.
в котру з боку сіонистів увійшли А. М. Каплан, Н. С. Сиркин та В. І. Тьомкин, а з боку соціалістів-федералістів С. Єфремов, М. Кушнір і А. Ніковський.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
19 грудня 1918 р. Київ зустрічав Директорію УНР і головного отамана Симона Петлюру: виконком Української професійної спілки робітників кликав робітників о 10 ранку до Українського національного клубу (Пушкінська, 1, ріг Прорізної), звідки похід ішов до пасажирського вокзалу на відведене місце зустрічі.
прибути сьогодня 19 го грудня с. р. о 10 годині ранку до українського національного клубу, Пушкинська вулиця № 1. ріг Прорізної, на зборний пункт, звідкіля буде похід всіх робітників до пасажирського вокзалу
Рада спілки вчителів-українців Києва закликала членів зібратися 19 грудня о 10 ранку на вул. Терещенківській, 2 (Міністерство освіти), щоб звідти спільно рушити на зустріч Директорії; батьківський комітет 2-ї Української гімназії збирався того ж ранку в Губернській народній управі (Володимирська, 33, 4-й поверх).
просить членів спілки зібратися сьогодня о 10-й годині ранку на Терещенківській вул. № 2 (міністерство освіти), щоб звідтіля спільно вирушити на зустріч Директорії.
На вокзалі, прикрашеному національними прапорами, килимами й гірляндами, з 12-ї години дня 19 грудня збиралися делегації Українського національного союзу, Військово-революційного комітету, Ради комісарів, міського самоврядування, робітництва, земства; ліворуч стояли представники чужоземних дипломатичних місій, для яких відвели 60 місць, далі — почесна варта й оркестри.
О 12-ій годині дня на вокзалі стали прибувати ріжні делегації ... Ліворуч стояли представники чужоземних дипломатичних місій, для яких було одведено 60 місць.
19 грудня 1918 р. до київського вокзалу спершу прибув контрольний поїзд, за пів години — поїзд із залізничним куренем, а о пів на другу дня — поїзд Директорії; з вагонів вийшли В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець і П. Андрієвський, оркестри заграли гімн, публіка скинула шапки, почесна варта взяла «на караул».
Нарешті о пів до другої години тихо підійшов поїзд Директорії. Оркестри заграли гимн. Публіка поскидала шапки. Члени Директорії В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець і Андрієвський виходять з вагонів.
Директорію на вокзалі вітали також міський голова Рябцов і низка делегацій; деякі делегації підносили на срібних тацях, застелених рушниками, хліб-сіль і букети живих квітів, після кожної промови оркестри грали гімн; робітничий хор зустрів членів Директорії піснею «Слава нашим козаченькам», після чого вони автомобілями рушили між шпалерами людей на Софійський майдан.
Деякі делегації на срібних блюдах, застеланих рушниками, підносять хліб сіль, букети живих квіток ... робітничий хор стрічає їх стройним „Слава нашим козаченькам".
Увечері 19 грудня 1918 р. в Українському клубі на честь Директорії влаштували бенкет; о шостій годині першим прибув отаман Петлюра, якого від імені старшин клубу зустріла хлібом-сіллю Л. М. Старицька-Черняхівська; потім відбулося урочисте засідання Головної ради Національного союзу (Шаповал, Дідушок, Марковича, Ващенко, Крушельницький та інші) за участі Осецького, Коновальця й Мельника, а наприкінці гостей запросили на вечерю.
О шестій годині першим війшов у клюб отаман Петлюра ... Л. М. Старицька-Черняхівська, від імени старшин клюбу зустрінула національного героя хлібом і сілю
На Українське національне свято 19 грудня 1918 р. запросили українське духовенство; єпископи на нараді вранці 18 грудня вирішили не брати участі, а ввечері передумали, але з трьох запрошених єпископів прийшов лише Агапіт Катеринославський, а процесія з Михайлівського монастиря взагалі не вийшла.
З трьох епископів явився тільки один пр. Агапіт катеринославський ... не вийшла зовсім процесія з Михайлівського манастиря.
На 21 грудня скликано селянський з'їзд Київщини — по два представники від кожної волості, а також по три представники від кожної селянської спілки; Центральний комітет селянських спілок скликає у Києві на 21 грудня селянську конференцію (по три представники від кожного повітового й губернського комітетів).
На 21 грудня скликається селянський зʼїзд Київщини. Мають бути представники по два од кожної волости... Центральний комітет селянських спілок скликає на 21 грудня в Київі селянську конференцію.
Привокзальну частину міста прикрасили національними прапорами та зеленню; перехрестя вулиць убрано гірляндами з квітів і прапорів з написами «Хай живе Українська Народна Республіка», «Слава козакам, слава народному героєві Петлюрі»; у частині міста збудовано художні арки, а вокзал вкрито плакатами.
Перекрестки вулиць були вбрані в герлянди з квіток і національних прапорів з написами: Хай живе Українська Народня Республіка; Нехай живе Директорія, Слава Козакам, Слава народньому героєві Петлюрі.
Опис оздоблення міста 19 грудня 1918.
Після другої години дня в Софійському соборі задзвонили всі дзвони, з собору вийшло духовенство в золотих ризах з архієреями на чолі, а коли Директорія під'їхала до майдану (близько 14:30), з десятків тисяч грудей залунало «Слава!»; на майдані відбулися молебен, парад військ під «Ще не вмерла Україна» та церемоніальний марш, а командувач С. Петлюра приймав парад.
о двох годин задзвонили в Софії всі дзвони і з собору вийшло численне духовенство в золотих ризах з архиреями на чолі. Директорія під'їздить до майдану ... коло двох з половиною години
Парад закінчився близько 16:00.
19 грудня 1918 року на площі св. Софії відбулося урочисте свято зустрічі Директорії УНР; ще 18 грудня Єпископат Православної Церкви на Україні спершу постановив не брати участі, а на вечірньому засіданні того ж дня скасував постанову й дозволив бажаючим узяти участь.
Урочисте свято зустрічі директорії української народньої республіки. 19 грудня 1918 року.
Опис свята надруковано в № 68 (24 грудня).
Міське духовенство в числі 54 осіб, серед них члени Кирило-Методіївського братства, на чолі з архієпископом Агапітом вийшло на Софійську площу вітати Директорію; перед молебнем виголосив привітання протоієрей В. Липківський, після молебня до отамана Петлюри й членів Директорії промовив архієпископ Агапіт від імені українського духовенства й єпископату.
зʼявилась таки мійське духовенство в числі 54 чоловік ... На чолі з архиєпископом Агапитом вони вийшли на площу св. Софії
Цитата «мійське духовенство» — міське; промова Липківського надрукована в тому ж номері.
19 грудня 1918 року, в холодну завірюху, до Києва урочисто вступила Директорія УНР з Головним штабом армії після місячної боротьби з гетьманом; цього дня дзвонили в усіх церквах, грали оркестри, співали «Ще не вмерла Україна», а київські вулиці вщерть заповнив народ.
На дворі холод, сніг, завіряха, а в душі тепло, сонишко, весело..
Читано з зображення. Репортаж «В'їзд Директорії» (Іван Азовський): сніг, вітер; перехожі вигукують «Слава».
Команда корпусу СС взяла в свої руки охорону (обсаду) Києва; січові стрільці брали участь в урочистостях 19 грудня 1918 року; болгарський посол Шишманов активно підтримував українські національні справи.
Команда Корпусу СС перебирає в свої руки обсаду Києва. Участь СС в урочистостях 19. XII. 1918.
Анотація бібліографії до статті Гр. Микитея «Пам’яті приятеля українського народу» (про посла Шишманова).
Через кілька днів Київ урочисто вітав Директорію, яка прибула з Вінниці; вона приймала парад біля пам'ятника Хмельницькому, вигукам «Слава!» не було кінця. Стояв страшний мороз, але війська маршували бадьоро.
Надворі був страшний мороз, наче віщував тяжку долю відновленій Українській Народній Республіці.
Автор не називає дати; урочистий в'їзд Директорії до Києва відбувся 19 грудня 1918 року.
Архієпископ Агапіт (Вишневський) зустрів Директорію молебнем на Софійській площі в Києві; за це московський (російський) єпископат в Україні не міг йому пробачити.
архиєп. Аг'апіта Вишневського, якому московський єпископат на Україні ніяк не міг простити, що він зустрічав Директорію молебном на Софійській площі
Джерело дати не дає; дату 19.12.1918 (урочистий в'їзд Директорії до Києва) підставлено за загальновідомою хронологією, тому conf medium. Згадка мимохідь, у розділі про церкву.
Директорія прибула до Києва через тиждень після того, як корпус Січових стрільців зайняв столицю, і привезла готову декларацію про перетворення України на «державу трудового народу» з системою «трудових рад».
Коли Директорія 14 грудня 1918 року прибула до Києва, вона привезла з собою готову політично-програмову декларацію, яка пропонувала перетворити Україну в «державу трудового народу».
Автор помилково датує прибуття Директорії 14 грудня; сам далі пише, що вона приїхала через тиждень після вступу Січових стрільців (14 грудня), тобто 19 грудня 1918 р.
За вступом військ Директорії до Києва 14 грудня 1918 року через кілька днів відбувся тріумфальний в'їзд Петлюри.
The entry of the Directory's forces into Kiev on December 14 and Petliura's triumphal arrival several days later
Точну дату в'їзду Петлюри не вказано; 19 грудня — за загальновідомими даними.
Під час молебню в Софійському соборі з нагоди вступу військ Директорії співав знаменитий хор Толмашевського («Многая лета»), бас протодиякона Серебрякова; собор був переповнений, сотні людей тиснулися на хорах біля балюстради.
Многая ле-ета. Многая лета, Много-о-о-о-га-ая ле-е-е-т-а… вознесли девять басов знаменитого хора Толмашевского.
Художній твір: прототипом хору Толмашевського вважають хор Якова Калішевського; дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
На площі мав відбутися молебень «о даровании победы и одоления революционному оружию народной украинской армии» і хресний хід.
— Молебствие о даровании победы и одоления революционному оружию народной украинской армии.
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Під час параду люди облямували стіни будинків, лізли на тумби, хлопчаки сиділи на ліхтарях і дахах, візники ставали на козли саней, у вікнах і на балконах товпилися глядачі; кричали «Слава! Слава Петлюри! Слава нашему Батько!»
мальчишки карабкались на фонари и сидели на перекладинах, торчали на крышах... — Слава! Слава Петлюри! Слава нашему Батько!
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Під час параду вояки лізли на скелю-постамент пам'ятника Богданові Хмельницькому, намагаючись багнетами збити напис на чорному граніті, але марно.
И было видно, как по скале поднимались на лестницу серые, опоясанные лихими ремнями и штыками, пытались сбить надпись, глядящую с черного гранита. Но бесполезно скользили и срывались с гранита штыки.
Художній твір: на постаменті був російський напис («Богдану Хмельницкому единая неделимая Россия»), що викликав неприйняття українських військ. дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Як повідомляло головне командування, Симон Петлюра 18 грудня до Києва не приїде; прибуття відбудеться 19 грудня, коли відбудеться парад військ. Газету заверстали до цього повідомлення.
С. Петлюра до Київа ве приїде, прибуває 19 грудея, коли і відбудеться парад військам.
Уточнено проти анонсу на с. 2 про 18 грудня.
Газета сповіщала: сьогодні, 19 грудня, о 12-й годині дня до Києва вступає Директорія Української Республіки (свято української демократії).
Сьгодья до Киіва о 12-й годни ... дня вступає Деректорія Украінської Республіки.
Час 12:00 — за OCR («о 12-й годни»); раніше (№ 213) йшлося про 1-шу годину.
Міністерство закордонних справ реквізувало в готелі «Континенталь» помешкання з 18 кімнат для представників Антанти, які прибувають до Києва; дипломатичних представників закордонних держав офіційно повідомили про скасування реквізицій для них.
Мавистерство вакордонних спрат еквизувало в отелі „повтивенталь" помешкання в 18 кімпат для прибу лавине в Каїв представників Антанти.
Назву готелю читаю як «Континенталь» (за звучанням).
Перед приїздом Директорії на київському вокзалі завершували приготування: маляри домальовували стовпи й міняли російські написи, робітники носили килими, вінки з сосни, прапорці; у залах було багато публіки, що чекала потягів.
Остаточні приготовання. Малярі до- мальовують стовли, та перемінюють російські написи, робітники носять килими, вінки в соснини, прапорці
Близько 12 години дня військовий старшина попросив публіку очистити вокзальні зали: залишитись могли лише ті, хто мав пропуски (представники організацій); залу прибрали за короткий час.
12 ти годин дня один в військових старшин, звервувшися чемно до публіки, попрохав її очистити залі. Мали право остатися виключно ті, що мають пропуски
Від дипломатичного корпусу на вокзалі виступили турецький посол Мухтар-бей і швейцарський консул, який вітав Директорію від імені нейтральних держав (публіка відповіла окликами «Слава Швейцарії»).
Дипломатичний корпус. Дальше вітали: турецький посол Мухтар-бей і швейцарський консул ... від імени нейтральних держав.
Першим від Національного союзу Директорію привітав голова союзу Микита Шаповал; потім виступили п. Чеховський від імені військово-революційного комітету й п. Мартос від імені комісаріату міністерств.
Пертим привітав Директорію голова Наповального Союзу М. Шаповал ... З короткими привітаннями виступили по черві: п. Чеховський від імени воєнно революційного комитету й п. Мартос від імени комісаріату министерств.
На порозі вокзалу Директорію хор зустрів співом «Вкраїно мати» і «Не пора»; потім Директорія з Петлюрою сіла в автомобілі й поїхала на Софійську площу, за ними рушили автомобілі зі штабом, дипломатами, німецьким командуванням, делегатами партій і товариств.
Директорію хори а співом гимну „Вкраїно мати" і „Не пора" ... Директорія враз в отаманом Петлюрою, сівши в автомобиль, поїхали на Софійську площу. ... За ними слідуволи автомобилі штабом, випломатичними представниками, німецьким командуванням
На Софійській площі та навколишніх вулицях зібралась величезна юрба: люди стояли на балконах, деревах, дахах; кіно- та фотоапарати були спрямовані на місце зустрічі, а чекаючи, публіка тупцювала на морозі.
навкруги площи кляькатисячва юрба народу. Чорніють людські по ... на деревах, на балконах ... фотографічні і кивєматографичні апарати направлені туди ж. ... Бігом на місці -гріють козаки
Після привітань Директорія пропустила війська церемоніальним маршем; перед нею продефілювала також військова частина чехів.
Церемоніяльний марш. Вислухавши їх, Диренторія пропускає церемоніяльним маршем війська ... Перед Директорією продефилювала військова частина чехів.
Оголошення: правління товариства на паях (назву в OCR втрачено) скликало надзвичайні збори пайовиків 19 грудня 1918 р. о 1-й годині дня в Києві на Прорізній, 17, щоб розглянути збільшення основного капіталу; повторні збори призначено на 24 грудня.
в чрезвычайное Общее Собраніе, имвющее быть 19 декабря н/ст. 1918 г. в 1 час дня, в помъщеніи Правленія в г. Кіевъ по Прорвзной улиць, в домь № 17
Назву товариства в OCR не розібрано.
З нагоди приїзду Директорії УНР до Києва церковна влада розпорядилася, щоб по всіх церквах міста відбувся урочистий дзвін.
по всіх церквах міста Київа відбувся урочистий дзвін.
OCR фрази зіпсований; зміст — святковий дзвін під час в'їзду Директорії.
На останньому засіданні Ради комісарів заслухали доповіді окремих комісарів про стан, у якому вони застали доручені їм міністерства; усі заходи комісарів схвалено.
В останнім засіданні Ради Комісарів заслухано доклади окремих Комісарів про стан, в котрім вони застали доручені им міністерства
Після приходу влади до Директорії «комісари» заступили міністрів.
Оголошено, що 18-19 січня 1919 р. у Київській комерційній школі відбудеться з'їзд діячів комерційної освіти; представництво складається від педагогічних комітетів, кураторських рад, батьківських комітетів і директорів шкіл.
18 19 січня 1919 р. відбудеться зʼїзд дʼячів комерційної освіти в Київській комерційній школі.
Оргбюро з'їзду діячів комерційної освіти містилося на Бульварно-Кудрявській, 24; для делегатів бюро організувало пансіон; перше зібрання представників мало відбутися напередодні відкриття, 17 січня 1919 р.
Бульварно-Кудрявська, 24 Для делегатів бюро організує пансіон. Перше зібрання представників має відбутись на передодні відкриття зʼїзду, себто: 17 січня, 1919 р.
Фрагмент на межі колонок; початок адреси «бюро з Узду» втрачено OCR.
За повідомленням газети «Ставка», представники Галичини підписали з Директорією договір про приєднання Галичини до УНР; договір набув чинності після затвердження Національною Радою.
Представники Галичини, як повідомляє «Ставка»: підписали договір з Директорією про прилучення Галичини до Української Народньої Республіки.
«Злука» ЗУНР з УНР; повідомлення в київській пресі 19 грудня 1918 (формальне проголошення Злуки — 22 січня 1919).
Єврейський національний секретаріат скликає на четвер 19 грудня малі єврейські національні збори: звіт секретаріату, підготовка великих зборів і закон про общину.
малі єврейські національні збори
Читано з зображення.
Гласних Київської міської думи — українців — скликано на загальні збори в четвер 19 грудня о 10-й ранку в кімнаті 22 будинку думи; підписав гласний Коваль.
загальні збори всіх гласних українців у кімнаті 22 будинку думи
Читано з зображення.
Для зустрічі Директорії на Софійській площі призначено парад війська; після параду походу не буде, і всі розходяться додому.
На Софійській площі буде устроєно парад війська.
Читано з зображення. Дата — день в'їзду Директорії 19 грудня.
Через стан облоги за згодою з військовим командуванням урочистого ходу вулицями міста не буде; на Софійській площі після молебня відбудеться парад війська, у ході якого участь візьмуть понад 600 представників організацій.
З огляду на стан облоги по згоді з військовими командуванням ходу по вулицях міста не буде.
Читано з зображення. Подія плановано на 19 грудня; цифру 600 прочитано з нечіткого друку.
Об'єднані ради українських студентських громад запрошують студентів зібратися 19 грудня о 10-й годині ранку в Просвітній комісії Державного університету на Терещенківській, 2, щодо участі у зустрічі Директорії.
Збори Об'єднаних Рад Укр. Студ. Громад. запрошують товаришів всіх зібрати с 10 годині ранку
Читано з зображення. Текст оголошення частково нечіткий.
Збори київської групи Української партії соціалістів-революціонерів (центральної течії) відбудуться 19 грудня о 6-й годині вечора в приміщенні Міністерства пошт і телеграфів на Гімназичній, 5.
відбудуться 19 грудня (четвер) о 6-й годині вечора
Читано з зображення. Адресу прочитано з нечіткого друку.
18 грудня о 5-й годині вечора в залі київської думи відкрилося Мале єврейське національне зібрання.
Сьогодня в 5-й год. вечера в залі київської думи відкриється мале єврейське Національне зібрання.
Читано з зображення. Сьогодні — 19 грудня, нотатка датована за номером.
Батьківський комітет 2-ї української гімназії запрошує своїх членів зібратися 19 грудня о 10-й годині ранку в Губернській народній управі (Володимирська, 33), у приміщенні Статистичного відділу, на 4-му поверсі, щоб разом піти на зустріч Директорії.
Губерніальної Народньої Управи (Володимирська 33)
Читано з зображення. Текст оголошення подекуди нечіткий.
Співробітники Центрального продовольчого бюро шляхів України вирішили приєднатися до урочистої зустрічі Директорії та Головного отамана Петлюри.
Співробітникам Центрального Продовольчого Бюро Шляхів України вирішено приєднатися до урочистої зустрічі
Читано з зображення.
Міністерство праці: комісар Михайлів запропонував усім урядовцям міністерства, звільненим за гетьмана, подати заяви про повернення на службу.
комісар міністерства праці д. Михайлів запропонував всім урядовцям
Читано з зображення. Прізвище комісара прочитано з нечіткого друку.
Увечері 19 грудня 1918 року в Українському клубі відбулося урочисте засідання Головної ради Національного Союзу: Винниченко, Шаповал, Петлюра, Швець і Андрієвський виголосили промови, а присутні тричі проспівали «Вічную пам'ять» полеглим.
Після цих слів присутні трічи проспівали вічну пам'ять полеглим в боях героям.
Читано з зображення. О шостій годині до клубу прибув Петлюра.
Після параду, коли вже зовсім смеркло, українська громада вітала Директорію прийняттям в Українському клубі, куди запросили й кількох офіцерів СС. Виступали Володимир Винниченко й Симон Петлюра; Петлюра підвищив Болбочана до отамана (генерала), а Коновальця й Мельника — до отаманів.
українське громадянство вітало Директорію в Українському Клюбі, де влаштовано прийняття.
Дата за в'їздом Директорії.
«Нова Рада» в статті «Під суд!» згадувала інцидент на київському церковному соборі: коли псаломщик виступив проти втручання духовенства в політику щодо урочистої зустрічі союзників, голова собору митрополит Антоній звернув увагу на український значок на грудях промовця, і собор виключив його зі свого складу.
голова собора митрополит Антоній, замісць обміркування заяви псаломщика, звернув увагу собору на те, що в промовця на грудях український значок!
Дата номера газети; точна дата події не вказана (осінь 1918 р.).
Газета повідомляла, що проти 11 членів Української церковної ради за гетьманату було порушено слідство з обвинуваченням в агітації, що нібито спричинила вбивство митрополита Володимира (січень 1918 р.), хоча офіційне слідство встановило, що вбивали злочинці за участі келійника митрополита.
проти Церковної Ради повелося слідство з обвинуваченням 11 членів в участи й сприянню убивству митр. Володимира.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
На зустріч Директорії вийшли київська українська військова влада, представники німецького командування й делегати німецької ради солдатських депутатів; з лівого боку перону вишикувалась стрілецька сотня, Петлюра прийняв рапорт від полковника Коновальця й підійшов до делегацій різних національних, наукових, робітничих товариств, дипломатичного корпусу та колоній.
Отаман Петлюра відобравши рапорт від полк, Коновальця, разом в Директорією наблизьвся до делегацій. В два ряди построїлися делегації ріжних напіональних, наукових, ро бізничих та инших това иств, дипломатичний корпус
На німецькій мові Директорію привітав голова німецької депутації п. Кірхнер; він говорив про роль демократії у всесвітній революції й закликав до об'єднання пролетаріату; представник єврейського секретаріату подякував Директорії за визволення єврейської демократії.
Привітання німецької депради. На німецькій мові виступив з привітанням предсідатель німецької деприди п. Кірхнер. ... Привітання єврейського секретаріяту.
Директорію на вокзалі вітали також представник селянської спілки (вимагав негайної земельної реформи), секретар Української академії наук проф. А. Кримський, представник Всеукраїнської професійно-робітничої спілки Довженко, кооперації, Лівобережної залізниці та інші.
Дальше вітали: секретарь Украінської Академії Наук проф. А. Кримський ... Всеукраївської професійної робітничої спілки, д. Довженко. ... Селянська спілка ... На приківці вітали представники кооперації, Лівобережної залізниці
Київ було багато прикрашено до приїзду Директорії: жовто-блакитні прапори, килими, портрети Т. Шевченка, гірлянди ялини, щити з гербами українських міст та різних держав (на одному — герб Французької Республіки у французьких прапорах), написи українською, французькою, єврейською та німецькою мовами; телеграфні стовпи були перевиті ялиною й прапорцями.
овто-блакітні прапори, килими, портрети Т. Г. Шевченка, гирлянди ялини ... Кожен телеграфний стовп убраний ... На шитах герби українських міст, герон ріжних держав і народів, написи по українському, французько-му ... еврейському, німецькому
У міністерстві внутрішніх справ розпочалася звичайна праця; через відсутність зв'язку повідомлення з міст не надходять, більшість службовців тимчасово залишається на місцях; не усунені ще службовці департаменту державної варти по розвідомчому відділу; службовці міністерства створили ініціативну групу для участі в зустрічі Директорії.
В Міністерстві внутрішніх справ почалась звичайна праця. Маючи на увазі відсутність звязку, повідомлення з міст до міністерства не надсилаються.
Звільнені гетьманським урядом товариші міністрів у міністерстві земельних справ замінені товаришами комісарів, які вчора розпочали роботу; директором лісного департаменту замість Бурлакова призначено Тригоні; колишнім співробітникам, звільненим після гетьманського перевороту, запропоновано подати прохання про прийом, вказавши посаду й стаж.
Звільнені товариші міністрів замінені товаришами комісарів... директором лісного департаменту призначено п. Тригоні... Прохання подавати на руки помішника комісара С. П. Архипенка.
Український Національний Союз і далі залишається осередком політичного життя Києва: з ранку до пізнього вечора триває жвава праця, партії обговорюють перехід влади до Директорії та ставлення до Росії; всі вважають, що Україна має жити в злагоді з Радянською республікою, що обмінюватиметься з нею хлібом і цукром на необхідні товари, і має залишатися самостійною.
В національному союзі з ранку до пізнього вечора провадиться жвава праця... Україна повинна жити в згоді з Совітською Республікою.
Склад кабінету ще не встановлено, остаточно його складуть у п'ятницю (20 грудня); чутки про відновлення Центральної Ради «не відповідають дійсності».
Зустріч Директорії УНР у Києві 19 грудня 1918 р. почалася з ранку: вулиці й будинки були прикрашені національними прапорами, плакатами, щитами й транспарантами; від 9 години з усіх боків міста до вокзалу рушили групи й організації, вулиці були переповнені народом, прибули військові частини з оркестрами.
Ранок був надзвичайно святочний. Вулиці і доми були прикрашені національними прапорами, плакатами, щитами і транспарантами. Від 9 години з ріжних боків міста в напрямку до вокзалу почався великий рух окремих груп і організацій
Дату події 19 грудня 1918 виведено з №65 («завтра» зустріч); сам текст №66 дату не називає.
Після параду члени Директорії поїхали до Українського клубу, де відбулося урочисте засідання Головної ради Національного союзу за участі Шаповала, Крижанівського, Крушельницького та військових (Коновалець, Мельник, Осецький, Полішук); ввечері влаштовано вечерю з промовами.
відбулося урочисте засідання головної ради національного союзу у складі д.л. Шаповала, дідушка, Крижановського, Крушельницького, Марковича... Після цього засідання... відбулася вечера, на якій сказано було багато промов
Імена за OCR (Крижанівський, Крушельницький, Осецький, Полішук).
19 грудня «УТА» повідомила, що німецьке командування в Гомелі звернулося по інструкції до Києва і вело переговори з представником Директорії полковником Харченком; той категорично вимагав не здавати Гомель більшовикам, інакше Директорія вживе репресій проти інших німецьких гарнізонів; німці вигнали більшовиків за кілька годин, а владу до приїзду представників Директорії взяла міська демократична дума.
німецьке командування звернулось за інструкціями до Київа і вступило в переговори з представником Директорії У. Н. Р. полковником Харченко. Полковник Харченко категорично вимагав... в жодному разі більшовикам не сдавати Гомеля
Подія в Гомелі; ключове — контакт із Києвом та позиція Директорії щодо німців.
Національний союз на засіданні 19 грудня вислухав заяву київського союзу професійних робітничих спілок про негайний випуск з в'язниць усіх, заарештованих німцями й гетьманською владою, і обрав комісію (Лизанівський, Шрамченко, Сердюк) для якнайшвидшого звільнення політичних в'язнів.
Національний союз... вислухав заяву київського союзу професійних робітничих союзів про негайний випуск з вязниць всіх заарештованих німцями, а також гетьманською владою.
Імена комісії за OCR.
«Нае Цайт» пише, що Київ не вперше розлучається з одною владою й зустрічає другу, але ніколи конвульсії старої влади не тривали так «безпардонно»; гетьманська добровольча влада в останні дні вплутувала населення в «сітку брехні й терору», а мобілізація остаточно озлобила навіть лояльних громадян.
І ніколи стара влада в свої передсмертні часи не отруювала так повітря, не впутувала в таку сітку брехні й терору населення, як це робила гетьмансько-добровольча влада.
Оцінка в газеті «Нае Цайт» (єврейська).
19 грудня «УТА» повідомила: у Катеринославі військо Директорії роззброїло добровольчі дружини, і вся влада перейшла до представників Директорії; у Чернігові командир 5-го корпусу передав владу губернському комендантові полковнику Яненку, а губернський староста Новицький передав повноваження губернському комісару Стаднюку.
В Катеринославі. КАТЕРИНОСЛАВ, 19. В місті відновлено лад. Військо Директорії обезброїло добровольчі дружини. Вся власть в руках представників Директорії.
Не Київ; ілюструє поширення влади Директорії по містах Наддніпрянщини; прізвища за OCR.
На вокзалі Директорію зустрічатимуть представники Національного Союзу, Академії наук, Селянської спілки, Всеукраїнської професійної ради робітників, дипломатичного корпусу, міської управи й губернського земства, єврейської громади та чехів, грузинів і білорусів.
На вокзалі зустрічатимуть і вітатимуть Директорію представники таких організацій
Читано з зображення. Перелік організацій подано частково — окремі слова нерозбірливі.
19 грудня 1918 року о 11 годині на вокзалі в Києві зібралися делегації й дипломатичний корпус, щоб зустріти Директорію; почесний караул очолив полковник Коновалець, прибули Винниченко, Петлюра, Швець, Андрієвський і Макаренко, а військо зіграло національний гімн.
Вздовж залізничного полотна був виставлений почесний караул на чолі з командиром осадного корпусу полковником Коновальцем.
Читано з зображення. Репортаж «Зустріч Директорії в Київі»; Макаренко в одному з абзаців названий хворим — у списку прибулих він є.
На вокзалі Директорію вітали посли й представники Швейцарії, Туреччини, Іспанії, Болгарії, Голландії, Фінляндії, Литви й інших країн, представник єврейського національного секретаріату, професор Кримський від Академії наук, селянська спілка, Київська єврейська община та міський голова Рябцов.
Представник єврейського національного секретаріату Сирик, вітаючи сердечно Директорію, висловлює тверду віру
Читано з зображення. Прізвища послів і окремі слова нерозбірливі; подано за скану.
Кооперативні організації ухвалили асигнувати 100 тисяч карбованців на придбання й роздачу козакам республіканського війська «Кобзаря» та іншої української літератури; Петлюрі як першому козакові передали «Кобзар», «Історію України» й «Кайдашеву сім'ю» з написом «Борцеві за визволення України».
асигнувати 100 тисяч карб. на придбання і роздачу козакам Українського Республіканського війська «Кобзаря» та іншої української літератури
Читано з зображення. Прізвище промовця-кооператора нерозбірливе (читається приблизно «Ночвін»).
19 грудня близько 14:30 на Софійській площі відбулися молебень і парад військ: Директорія обійшла лави війська, священики відслужили панахиду за полеглими й молебень за УНР, парад тривав близько чверті години; на будинках висіли прапори, на дзвіниці й деревах стояли люди.
Директорія підійшла до майдану лишень коло двох з половиною год.
Читано з зображення. Час «коло двох з половиною год.» — після полудня.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Через лютий мороз духовенство, виходячи з собору на хресний хід, підв'язувало щоки клітчастими хустками під митрами й камилавками; настоятеля кафедрального собору звали отцем Аркадієм.
— Отец Аркадий, щеки покрепче подвяжите, мороз лютый, позвольте, я вам помогу.
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
У Маріїнському парку на Печерську, одразу за воротами, у день параду ще лежав неприбраний труп гетьманського офіцера-броньовика, босий, з простреленою головою.
Лежал еще до сих пор не убранный... Страшкевич на Печерске, в Мариинском парке, тотчас за воротами. Во лбу у Страшкевича была дырочка
Художній твір: сюжетна деталь. дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
У Рильському провулку під час параду в натовпі когось викрили як офіцерів («Я их бачив в погонах!»); вояки куреня імені Ради схопили двох — один запевняв, що він службовець банку, — і тут же розстріляли біля палісадника софійського церковного будинку.
— Я знаю. Тримай их! Офицеры. Офицеры. Офицеры… Я их бачив в погонах!... — Я не офицер. Ничего подобного... Я служащий в банке.
Художній твір: сюжетна подія; самосуди над офіцерами в ці дні засвідчені. дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
У день параду Софійську площу неможливо було перетнути через натовп; Костельною вулицею вгору «густою змією» йшли на парад війська, тож Ніколка від Михайлівського монастиря змушений був обходити центр через Володимирську гірку.
Николка боролся часа два с бурными народными волнами, пытаясь пересечь Софийскую площадь... По Костельной вверх, густейшей змеей, шло, так же как и всюду, войско на парад.
Художній твір: дата параду за історичними даними (19 грудня 1918 року).
Зразу після вступу військ Директорії, за повідомленням газети, у місті було проголошено стан облоги.
Зараа по вступленні Пого п. М ста проголошено стан облоги
Колонка розірвана; про скасування стану облоги — див. № 214, с. 3.
Для зустрічі Директорії від вокзалу до Софійської площі війська мали стати ланцюгом у два ряди; за цей ланцюг допускалися лише представники запрошених організацій і журналісти.
ти ланцюгом у два ряди ... о Софійської площі ... За те коло будуть допускатися тіл ... представники запрошених ... ацій та журналистів.
Два уривки сусідніх рядків OCR; Софійська площа — нині Софійська площа.
Комітет зустрічі Директорії проводив остаточне засідання щодо влаштування зустрічі отамана Петлюри в приміщенні Українського національного клубу (початок о 10 годині).
Остаточне засідання по влаштуванню зустрічі отамана Петлюри та Директорії ... Українського Національного клубу
Дату засідання не названо (імовірно 18 грудня).
Українське посольство у Фінляндії, дізнавшись про повалення гетьмана, прислало до Києва дипломатичного кур'єра з листами та запитаннями до міністерства закордонних справ.
Українське посольство ді Фивлянції, довіданшись про ... Директорії, прислало в Київ в м - ... дипломатичного кур'єра в листами в запитаннями
Уривок з розірваного рядка.
Спілка співробітників усіх міністерств у Києві після кількамісячної перерви відновила діяльність.
Спілка співробігників усіх мини ... розпочала внову сво. Іяльн сть.
Газета друкувала спогад про організацію Революційним комітетом Директорії агітації серед німецьких частин у Києві та районних робітничих організацій перед збройним виступом проти гетьмана (виступ стався в грудні).
Перший виступ у Київі. ... Агітація серед німців ... Але це сталось лише у грудні, після того, як від Директорії був ... виступу озброєними силами у Київі
Рубрика пошкоджена, ретроспектива.
На початку 4-ї години дня на Софійській площі почулася музика і вигуки «Слава!», коли перед військами з'явилась Директорія з отаманом Петлюрою; над головами війська піднялись знамена, оркестри грали, а площа здригнулася від «Слави».
На початку 4-1 години почулася помпида ... Ідуть, ідуть!-схвильовано передається з уст в уста. ... вся площа вадрігнулася від вибуху радісного могутнього: „Слава!"
Над Софійською площею загули дзвони Софії; духовенство на чолі з єпископом Катеринославським Агапітом провело молебень, який дійшов до всіх присутніх; співали «Многая літа Директорії» і «Вічная пам'ять тим, що полягли».
Загули давони Софії ... чолі з спископом (К)атеринославським Агапитом ... Почався молебінь ... Многая літа Директорі ... Вічнал памʼять тим, щ
Увечері 19 грудня в залі Українського національного клубу відбулось урочисте засідання Українського національного союзу на честь Директорії та С. Петлюри; головував М. Шаповал, виступав голова Директорії В. Винниченко.
Урочисте засідання Національного союзу ... в Українському клубі ... Слово дається голові Української Директорії В. Винниченкові.
Місце — «клуб»; точна адреса не названа; час — «Починає смеркати».
Після параду відбувся обід в Українському клубі за участю Винниченка, Петлюри, Шаповала, Марковича, Макаренка та інших українських діячів.
Обід в Укріанськім клубі. ... Петлора, Шалова: изнач ... Маркович 1 инш ... Мака ренко ... країнські діячі ... Вицниченко
Склад учасників подано за розірваними рядками.
Передова «До праці» Олександра Ковалевського: урочистий в'їзд Української Директорії до Києва, коли столицю було прикрашено, відбувся напередодні; автор закликав націю до напруженої праці, потрібні опис поміщицького майна та хліб для прохарчування міст.
урочистий в'їзд Української Директорії до Києва
Дату в'їзду (19 грудня) подано за загальним знанням подій; в ОЦР статті дату не зазначено. Стаття сильно зіпсована.
19 грудня «УТА»: штаб Добровольчої армії відновив демократичні земства й міську думу і передав владу в трьох північних повітах Таврії українському крайовому управлінню.
штаб добровольчої армії відновив демократичні земства і міську думу і всю владу у трьох північних повітах Таврії передав українському краєвому управлінню.
Не Київ; відображає розмах змін після приходу Директорії.
Комітет Всеукраїнської спілки лікарів скликає урочисте засідання 19 грудня о 6-й вечора: політичний момент і реорганізація медико-санітарної справи на демократичних засадах.
розорганізація медико-санітарної справи на демократичних підставах
Читано з зображення. Назва спілки читається нечітко.
Влада розпорядилася, щоб під час в'їзду Директорії 19 грудня в усіх київських церквах дзвонили.
щоби підчас в'їзду членів Директорії Української Народньої Республіки сьогодня
Читано з зображення. Слово про дзвони прочитано нечітко.
Під час мітингу біля фонтана на Софійській площі оратор із великим червоним бантом на грудях говорив ламаною українською, називав слухачів «товарищи», закликав до «незалежной Республики для счастия усих трудящихся» і поступово перейшов на гасла «Хай живут советы рабочих, селянских и казачьих депутатов… Пролетарии всех стран, соединяйтесь».
— Вы чулы, громадяне, браты и товарищи, — заговорил он, — як козаки пели: «Бо старшины з нами, з нами, як з братами».
Художній твір: сюжетна сцена; відображає діяльність більшовицького підпілля в Києві. дату встановлено за історичними даними (парад Директорії 19 грудня 1918 року); у тексті не названа.
Наказ Міністерства пошт і телеграфів: у четвер, 19 грудня, до Києва вступає Директорія Української Народної Республіки; цей день має бути великим святом для кожного вірного сина України, співробітникам запропоновано вжити заходів для найкращого шанування визволителів України.
В четвер 19 го грудня до м. Київа ... Директорія. Цей день для кожного вірного сина України мусить бути великим незабутнім святом.
Орган, що видав наказ, у тексті OCR не названо (контекст — пошти й телеграфи).
На київському вокзалі мали зустрічати Директорію й отамана Петлюру з штабом: тисячі залізничників, місцеве українське громадянство, Київська міська управа, губернське земство, представники національних колоній (польської, грузинської, чеської тощо), студентська рада; дипломатичному корпусові відвели окреме місце, а для банкету передбачено близько 50 місць.
На вокзалі будуть ... сячі валізничників ... Київська міська упо ... Київське губерніяльне земство ... ської « бшили, грузннськ і, чесько) ... і иних національних колоній ... оків 50 місць на банкеті
Склад з'єднано з розкиданих рядків; усе позначено low.
«Трибуна» повідомила, що в колах, близьких до Національного союзу, одержано звістки, що Франція остаточно визнала самостійність України і з цього приводу має бути виданий спеціальний комюніке; «Ставка» повідомила, що представники Галичини підписали з Директорією договір про приєднання Галичини до УНР.
«Трибуна» повідомпє, що... Франція остаточно визнала Самостійність України... Представники Галичини, як повідомляє «Ставка»: підписали договір з Директорією
Кіївські газети, що передруковували звістку; частина — чутки («мають бути»).
На параді 19 грудня 1918 року повстанське військо справляло гарне враження: вояки молоді, здорові й добре одягнені, кіннота на прекрасних конях, артилерія з новими гарматами, переданими німцями.
всі вояки молоді, здорові і гарно одягнені, кавалерія на прекрасних конях, артилерія з своїми новими гарматами, відданими їм німецьким військом.
Автор згадує, що в грудні 1918 року під час вітання Директорії в Києві бачив численну, добре одягнену й озброєну армію бойового вигляду і був переконаний, що жодна сила не переможе Україну.
ще недавно, в грудні 1918 року бачив я при маніфестаційному вітанні Директорії в Києві таку численну, добре одіту і узброєну і в боєвому вигляді армію
Ретроспективний спогад.
19 грудня 1918 р. на Софійському майдані перед пам'ятником Богданові Хмельницькому вишикувалися відділи республіканського війська — піхота, кіннота, кулеметні відділи, легкі й важкі гармати; з Софійського собору вийшло духовенство, відбулися урочистий молебень і парад.
Тут, перед памʼятником Богданові вистроїлись стрункі відділи республіканського війська: тут і піхота й кіннота, й кулеметні відділи і гармати легкі і важкі ... Після урочистого молебня і параду
Німецьке командування разом зі штабом республіканського війська вживає заходів до правильної евакуації німецького війська з України; за останніми відомостями, на Україні перебуває понад 250 тисяч німецьких вояків, здебільшого в центрі країни; з Криму й Дону німців майже евакуйовано.
на Україні перебуває зараз більш 250 тисяч німецького війська... З Криму та Дону німецьке військо майже остаточно евакуйовано.
На вокзалі Директорію зустрічав почесний караул на чолі з командиром облогового корпусу полковником Коновальцем; вдовж полотна стояли шпалерами делегати, на вокзал прибули представники дипломатичного корпусу, міського самоврядування (міський голова Рябцов), єврейської громади (Сиркін), німецького командування та ради солдатських депутатів, Військово-революційного комітету на чолі з Чеховським.
Вздовж залізничого полотна був виставлений почесний караул на чолі з командиром осадного корпусу полковником Коновальцем... члени Київського воєнно-революційного комітету на чолі з головою Чеховським.
Євген Коновалець командував Січовими стрільцями й облоговим корпусом.
Оголошення до галичан і буковинців: усіх здібних до зброї віком від 20 до 35 років, що перебувають в Україні, закликали негайно прибути до Білої Церкви або Хвастова й зголоситися до команди республіканських військ для допомоги в організації селянських мас; на місцях могли лишитися лише ті, хто не мав військової освіти.
взивається негайно прибути до Білої-Церкви або до Хвастова
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Підписано отаманом Петлюрою та ін.; підписи курсивом частково нерозбірливі.
Парад на Софійській площі відкрила Синя дивизія з оркестром; за нею йшли галичани в синіх жупанах і смушкових шапках із синіми верхами, з двома двоколірними прапорами між оголеними шаблями, у добротному, хоч і німецькому, сукні.
В синих жупанах, в смушковых, лихо заломленных шапках с синими верхами, шли галичане. Два двуцветных прапора, наклоненных меж обнаженными шашками, плыли следом за густым трубным оркестром
Художній твір: опис Синьої дивізії й галичан (Січових стрільців) у романі не цілком точний історично. дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
На параді за першим батальйоном ішли вояки в довгих підперезаних халатах і в касках-«тазах», далі — сірі обшарпані полки січових стрільців і піші курені гайдамаків, командири їхали верхи.
За первым батальоном валили черные в длинных халатах, опоясанных ремнями, и в тазах на головах... Несчитанной силой шли серые обшарпанные полки сечевых стрельцов. Шли курени гайдамаков
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Кінні полки на параді були в заломлених папахах із синіми, зеленими й червоними шликами з золотими китицями, з піками на петлях на правій руці, з бунчуками; гайдамаки співали «Бо старшины з нами, З нами, як з братами!»
Ослепительно резнули глаза восхищенного народа мятые, заломленные папахи с синими, зелеными и красными шлыками с золотыми кисточками... Бо старшины з нами, З нами, як з братами!
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
За кінними куренями на параді йшла артилерія: мортири, гаубиці, гірські гармати; запряжки — і ситі артилерійські коні, і дрібні селянські конячки.
Везли тупые, толстые мортиры, катились тонкие гаубицы... Шли, напрягаясь, вытягиваясь, шестидюймовые, сытые кони, крепкие, крутокрупые, и крестьянские, привычные к работе, похожие на беременных блох, коняки.
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Оголошення: Сердюцький Лубенський кінно-козачий полк шукав ковалів і ветеринарних фельдшерів; про умови питати в канцелярії Бендерських казарм.
Для Сердюцького Лубенського кінно козачого полку потрібні ковалі та ветеринарні фельдшери. Про умови канцелярія Бендерських Казарм.
За даними «Нової Ради», першою з частин української армії перейшла на бік Директорії і допомогла скинути гетьманський уряд 7-ма піша дивізія 4-го українського корпусу.
з частин української армії які першими перейшли на бік Директорії ... була 7 піша дивізія 4 українського корпусу.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
З нагоди вступу Директорії до Києва отаман Болбочан приїхав зі своїм штабом з Харкова, а того ж дня від'їхав назад до Харкова.
Приїзд отамана Балбочана. В ав'язку в твм, що Директори вʼЇзжає сьогодня у Київ, (таман Бл бочан приїхав разом в св їм штабо: Херкова. Сьогодня отаман Балбочав відʼїкає назад у Харні».
Газета повідомляє, що галичани, які залишилися на Наддніпрянщині, згуртовані в загони Січових стрільців і воювали проти гетьманців разом з військом Директорії.
Галичане, що остались тут, на Україні, згуртовані в загони Січових стрільців, всі стали до зброї за народа
Читано з зображення. Фрагмент статті про з'єднання республік.
Головний отаман Петлюра отримав телеграму від галицького війська (генерал Омелянович-Павленко), яке вітає Київ як справжнє серце України й сподівається спільно йти на Львів.
Столичний город Київ став знов дійсним серцем України
Читано з зображення. Телеграма з Галичини без точної дати; дата номера. Закінчення на с. 3.
Командир Осадного корпусу полковник Євген Коновалець звернувся до населення Києва з закликом повідомляти начальників вартових районів про місця, де залишилися майно і зброя після роззброєння добровольчих частин, а невелику кількість майна самим здавати найближчим військовим.
З огляду на величезну ціну всього, що зосталось після обеззброєння добровольчих частин майна, зброї та инше, цим звертаюсь до населення і пропоную всім громадянам, котрі знають місця, де залишилась частина народного добра
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
На параді проїхав черноморський кінний курінь імені гетьмана Мазепи під блакитним шовковим прапором із золотими літерами; полк Козиря-Лешка йшов під простреленим жовто-блакитним прапором, з гармонікою.
За Козырем пришел лихой, никем не битый черноморский конный курень имени гетмана Мазепы. Имя славного гетмана... золотистыми буквами сверкало на голубом шелке.
Художній твір: Козир-Лешко й Болботун — вигадані персонажі, хоч мають історичні прототипи. дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Після параду піхоти й кінноти Софійською площею пройшли чотири броньовики з кулеметами в амбразурах, у напрямку пам'ятника Богданові Хмельницькому.
а по улице уже ползли, грозя пулеметами из амбразур, колыша тяжелыми башнями, четыре страшных броневика.
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
До командира Осадного корпусу полковника Коновальця вчора завітали представники Головної ради Національного Союзу, пошт і телеграфів та інших громадських діячів.
Прийом у полк. Коповальця. Вчора зввітали по командира ко усу полк. Кововальня представн чи головної раня Н ціонального С
На параді проходили піхота, кавалерія, кулеметники, гармашники й панцерники республіканських військ; кожна частина мала свої відзнаки: сотня кавалерії на гнідих конях, козаки в жовтих кожухах, сотня «синіх жупанів».
Піхота, кавалерія, кулеметчики, гармотчики, панцирники. Ножна частина мас свої відзна ки, які одріжняють її від виших. ... сотня в коротких жовтих кожухах, за нею совня синіх жупанів.
Склад і порядок колон — з розірваного опису.
Наказом ч. 7 по Міністерству продовольчих справ від 18 грудня 1918 р. М. Тимофієв, призначений Директорією 16 грудня тимчасовим виконувачем обов'язків міністра продовольчих справ, оголосив, що приступає до праці з 19 грудня.
я приступаю до праці в Міністерстві з 19 го цього грудня 1918 р. і закликаю всіх співробітників стати мені на допомозі
Наказом ч. 8 від 18 грудня 1918 р. Б. Мартос із 19 грудня склав обов'язки комісара по Міністерству продовольчих справ, покладені на нього Українським військовим революційним комітетом, у зв'язку з прибуттям до Києва М. Тимофієва.
я складаю з себе з 19-го грудня цього року обовʼязки Комісара по Міністерству Продовольчих Справ
Комісар Міністерства земельних справ запропонував усім колишнім співробітникам міністерства, звільненим після гетьманського перевороту, подати прохання про повернення на службу на ім'я помічника комісара С. П. Архипенка.
запропонував всім бувшим співробітникам міністерства земельних справ, звільненим після гетьманського перевороту, подати прохання про прийом у міністерство
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Наказом № 9 по Міністерству внутрішніх справ урядовці мають з'явитися до роботи до 19 грудня; хто не прийде без поважних причин, вважатиметься звільненим.
Хто не з'явиться на працю до 19-го грудня без вагомих причин, будуть вважатись звільненими з посади
Читано з зображення.
Комісар внутрішніх справ офіційно наказав у всьому діловодстві міністерства вживати українську мову (телеграми, телефонограми, відомості, кошториси, довідки, таблиці й написи в усіх приміщеннях), бо за гетьманства державна мова нехтувалась, а чиновники вживали «макаронічну» суміш; з публікою урядовці мають розмовляти державною мовою.
Всі папери, що мають надалі насилатися з Міністерства, телеграми, телефонограми, відомості, кошториси, справки і т. инше і взагалі все діловодство повинно в міністерстві проводитись дійсно на українській мові
Заява комісара внутрішніх справ до директорів департаментів, голів нарад і комісій (УТА).
Комісар внутрішніх справ телеграмою наказав голові Гомельської земської управи під загрозою військово-польового суду негайно передати справи старій демократичній управі.
Наказую вам під загрозою віддання до військово-польового суду негайно передати справи старій демократичній управі.
Не Київ, але розпорядження центральної влади.
Міська дума Козельця (Чернігівщина), відновивши після двох місяців перерви демократичний склад, надіслала комісарові внутрішніх справ вітальну телеграму з запевненням підтримки народної влади (голова думи Ярош, голова управи Омельченко).
Після двохмісячної перерви своєї діяльності демократичний склад міської думи, приступаючи знову до виконання своїх обов'язків, вітає вас, пане міністре, і в вашій особі весь склад народньої влади
Телеграма від 19 грудня 1918; прізвища за OCR.
За звітом газети, Національний Союз доручив Директорії у складі Винниченка, Петлюри, Швеця, Андрієвського й Макаренка всю владу на території України й необмежені повноваження для визволення країни від гетьмана.
було доручено Національним Союзом всю владу на території України
Читано з зображення. Склад Директорії подано за текстом статті; у кінці номера — підписи Винниченка, Петлюри, Андрієвського, Швеця й Макаренка.
Стаття «Доля народніх ворогів» стверджує, що перед падінням гетьманату ворожі до Директорії особи заздалегідь виготовляли підроблені документи й паспорти, а різних бланків і печаток було досить.
сфабрикували документи
Читано з зображення. Слова про паспорти й бланки частково нерозбірливі; продовження статті на с. 2. Твердження газети.
Директорія надіслала державам Антанти ноту: на Україні нема потреби у військовій допомозі, яку просив гетьманський уряд, і просить уряди Антанти врахувати нову обстановку щодо перебування їхніх військ на території УНР.
Директорія має честь просити уряди держав Антанти
Читано з зображення. Текст ноти надрукований у двох колонках, окремі слова нечіткі. Закінчення на с. 3.
Нота Директорії підписана головою Директорії В. Винниченком та членами С. Петлюрою, Андрієвським, професором Швецем і А. Макаренком.
Члени Директорії: С. Петлюра, Андрієвський, Професор Швоць, А. Макаренко.
Читано з зображення. Підписи нота-зверненням. Прізвище Швець надруковано як «Швоць» через друкарську помилку.
Комісар Міністерства внутрішніх справ наказав, що все діловодство міністерства, папери, телеграми, таблиці й написи мають бути виключно державною українською мовою.
все діловодство повинно в Міністерстві проводитись на діяльно Українській мові
Читано з зображення. Наказ директорам департаментів. Текст частково нечіткий.
Комісар Міністерства освіти П. Холодний наказав вважати закони й розпорядження гетьманського уряду з 15 листопада 1918 року лише тимчасово чинними й подати списки та пояснення до них.
всі закони та загальнодержавного значення розпорядження, видані гетьманським урядом з 15 листопаду 1918 р. тимчасово призначається виконавцям
Читано з зображення. Наказ грунтується на постанові Українського революційного комітету і Ради комісарів міністерств.
Комісар Міністерства внутрішніх справ нагадав, що за гетьманства в міністерстві, зокрема у канцелярії департаментів, часто вживали «ламану мову», і заборонив надалі допускати таке ставлення до державної української мови.
При уряді Української Народньої Республіки подібне відношення до Державної Української мови не може бути допущено.
Читано з зображення. Фрагмент наказу про українізацію діловодства.
Директорія призначила комісарами (керівниками міністерств): голова Ради комісарів — Чеховський, військові справи — М. Галаган, фінанси — В. Мазуренко, судові — С. Шелухин, продовольчі — Б. Мартос, земельні — Бобир-Бухановський, торгівля і промисловість — І. Фещенко-Чопівський, освіта — Холодний, ісповідання — Лотоцький, праця — Л. Михайлів, закордонні справи — М. Левицький, здоров'я — М. Матюшенко, шляхи — Пилипчук, державний контроль — Симонів.
призначуються Комісарами слідуючі особи: Голова Ради Комісарів Чеховський. Військових справ М. Галаган.
Наказ, імовірно, Революційного комітету / Директорії; дата неясна з OCR. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Виконуючий обов'язки Міністра Продовольчих Справ Тимофієв повідомив, що за постановою Директорії від 16 грудня 1918 року його призначено тимчасово виконувачем обов'язків міністра і що він приступає до праці в міністерстві 19 грудня; закликав співробітників допомагати йому.
Згідно з постановою Директорії від 16 грудня цього року, мене призначено тимчасово виконуючим обов'язки Міністра Продовольчих Справ ... приступаю до праці в Міністерстві з 19-го грудня 1918 р.
Прізвище «Тимофієв» — за OCR («Тимофієз»).
Оголошення: загублено або викрадено на вечорі 16 грудня в Михайлівському монастирі паспорт Павла Івановича Терентьєва (виданий Петербурзьким градоначальством 17 червня 1893 р., № 1971) та паперові гроші дрібними купюрами; прохання повернути паспорт за винагороду за адресою: Гоголівська вул., 44, кв. 8, П. І. Терентьєву.
Нашедшаго или похитившаго на вечер. 16 Декабря с. г. вь Михайл. монас... Павла Ивановича ТЕРЕНТЬЕВА, ... паспортомь, выданнымь С.-Петербургскимь Градоначальствомь 17 Іюня 1893 г. ва № 1971... возвратить паспорть... за вознагражденіе.
Оголошення пошкоджене OCR у №65; адресу прочитано за чіткішим повтором у №66.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Комісар Міністерства пошт і телеграфів Штефан наказав усім співробітникам, що служили за гетьмана, сумлінно виконувати розпорядження комісара.
Ком. сар пароднього вивистерств юв т 1 телеграфв Штефан иконувати служ ов1 000в ... ювпорядженви комисара.
Оголошення: Київська губернська продовольча управа оголошує недійсними військові ордери (картки) під літерою Н з номерами 587695, 687668, 587278, 587279, 597280 та 597291.
Конаська і усерніяльна Продовольча Управа поводо до загального відома, що літерні ... під літерою Н для вівськових по ... 587695. 687668. 587278. 587279, 697280 та 597291 ... не мають ніякої сили.
Назва документа («літерні картки/ордери») не читається; номери подано за OCR.
З Лук'янівської в'язниці звільнили голову союзу робітників шкіряної промисловості Пясецького, якого заарештували агенти гетьманського міністра Ігоря Кістяківського як нібито більшовика.
З Лукʼянівської тюрми визволено голову союзу робітників шкіряної промисловости Пясецького, заарештованого агентами Ігоря Кістяковського за те, що він ніби-то большевик.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
З Лук'янівської в'язниці звільнено голову союзу робітників шкіряної промисловості Пясецького, якого, за газетою, гетьманці звинувачували в тому, що він нібито більшовик.
Звільнення Пясецького. Із Лукʼянівської вʼявниці вияволенс голову союву робітників по шкіряній у 0. ... Пясецького. ... що він ніби большорик.
Деталі звинувачення — з розірваних рядків.
19 грудня «УТА»: комендант Харкова розпорядився карати військово-польовим судом за розбої й грабунки; у Звенигородці за вироком сільського суду розстріляно чотирьох грабіжників.
Комендант міста видав розпорядження, щоб винних в розбоях та грабунках карали військово-польовим судом.
Не Київ; Звенигородка лежить поряд із київською округою. Дату повідомлення з Звенигородки в OCR читати складно («10»).
Комендант Харкова розпорядився карати військово-польовим судом винних у розбоях і грабунках.
карати військово-польовим судом
Читано з зображення. Не Київ; повідомлення УТА від 19 грудня.
За наказом військової влади Директорії в Києві тимчасово затримали митрополита Антонія (Храповицького) та єпископа Євлогія.
З наказу військової влади тимчасово затримані митрополит Антоній та епископ Євлогій.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
За бажанням військової влади маніфестаційний похід від Софійського майдану вулицею Софійською, Думською площею та Хрещатиком до Фундуклеївської не відбувся; комітет просив громадян після параду розійтися додому в порядку й спокої.
Маніфестаційний похід... по вулиці Софійській, Думському пляцу і Хрещатику аж до Фундуклеївської-не одбудеться.
Скасування маршу за вимогою військової влади.
У штабі республіканської армії виробляють проєкт «розгрузки» Києва від приблизного населення: в першу чергу вишлють усіх, хто прибув з Росії після перевороту в квітні й не є корінним мешканцем України, а також спекулянтів і некваліфікованих торговців, офіцерів і салдатів колишньої російської армії, не пов'язаних із Києвом службою чи народженням; частину установ вивезуть, місто звільнять від біженців.
в штабі республіканської армії зараз виробляється проєкт розгрузки Київа від пришлого населення... будуть вислані всі спекулянти і некваліфіковані торговці, котрі наїхали до Київа під час війни, а також офіцери і салдати бувшої Російської армії
Масове виселення «пришлого» населення (російські офіцери, біженці) — заплановане.
При Київській міській думі, відколи демократична дума почала працювати, сформувався штаб оборони міста — для захисту мешканців від нападів і насильств анархічних ватаг у перехідний час; діє цілодобово, має інформаційний відділ, що збирає відомості про напади й самочинні трусі й реєструє заарештованих; довідки про ув'язнених щодня з 10 до 16 години; телефон штабу 59-11.
при київській думі сформувався штаб оборони міста... Справки про увʼязнених даються щодня від 10 до 4 год. дня... Телефон Штабу 59-11.
Штаб просить представників держав, чиї піддані є серед арештованих, зв'язатися з ним.
Заарештованим київським офіцерам-добровольцям, які дадуть підписку, що не виступатимуть проти Української Республіки, пообіцяли дозвіл виїхати за межі України.
тим одни рем, які дадуть підписку, по вони не будуть виступати проти Української Республіки, буде дано можливість виїхати ва межі України.
Рубрика «В справі заарештованих добровольців».
За повідомленням «у певних колах», стан облоги, запроваджений у Києві, найближчими днями буде скасовано.
Нас повідомляють в певних дже ... ваведенія у м. Кніві стан облоги ... цими днями буле скасовано.
Рубрика «Стан облоги».
Республіканська влада заарештувала Франкфурта, товариша міністра харчових справ гетьманського уряду.
Республиканськии урядой ваареш ованни товариш министра харчових прав С Л. Фран фурт.
Ініціали й прізвище — С. Л. Франкфурт.
Головою урядової слідчої комісії у справах заарештованих призначено д-ра права Самодовського; попередні відомості для слідчої комісії приймає підкомісія отамана Колодія (Банкова, 11, Генеральний штаб).
Головою правительственної слідчої комисії по справах заарештованих призначено д-ра прав Самодовського. Попередні відомості для слідчої комісії передаються до підкомісії Отамана Колодія (Банкова 11, Генерал. Штаб).
Міністерство земельних справ запропонувало всім співробітникам, звільненим після гетьманського перевороту, подати прохання про повернення на службу.
запропонував всім бувшим співробітникам міністерства земельних справ, звільненим після гетьманського перевороту
Читано з зображення. Прохання подавати помічникові комісара С. П. Архипенку.
Національний Союз скасував усі самочинні революційні комітети в Києві; Головний революційний комітет після затвердження комісарів по відомствах ліквідувався. Начальником осадного корпусу названо полковника Коновальця.
Всі комітети тепер скасовано.
Читано з зображення. Текст про Коновальця нерозбірливий у частині; дата — день виходу номера.
У Києві створено комісію з охорони міста (д. д. Мацюк, Комаровський, Березовик) у контакті зі штабом і міським самоврядуванням.
В склад комісії обрані д.д. Мацюк, Комаровський і Березовик.
Читано з зображення. Прізвища прочитано з нечіткого друку.
Проєкт домової охорони: у всіх київських будинках заводиться внутрішня охорона через домові комітети, мешканці яких можуть носити зброю.
в усіх домах м. Києва заводиться внутрішня домова охорона через домові комітети
Читано з зображення. Проєкт подано на затвердження полковникові осадного корпусу.
Згідно з проєктом, зброю в домах здають домовому комітетові й зберігають в окремому місці, а видають лише черговим членам охорони на час чергування; домові комітети через «Центродом» можуть дістати додаткову зброю.
Вся зброя має переховуватися в особих місцях
Читано з зображення. Охорона чергує лише всередині будинку.
Комісари від революційного комітету працюють у міністерствах тимчасово до приїзду Директорії; міністерства майже нормально готові до роботи, лише в Міністерстві внутрішніх справ майже нікого не застали.
Всі міністерства в майже нормальному стані і всякі готові до роботи
Читано з зображення. Закінчення речення нерозбірливе.
Заарештованих добровольців тримають у будинку Педагогічного музею; вартові й комендатура розміщені на верхньому поверсі, а арештанти мають постіль, свої речі, обід і книжки.
Кожний „добровольця" має при собі постіль та велике майно.
Читано з зображення. Репортаж співробітника «Ставки»; арештанти кажуть, що ставлення республіканського війська гарне.
При Київській міській думі діє штаб оборони міста з інформаційним відділом: справки про заарештованих видають щодня; телефон штабу 59-11.
при міській думі організовано штаб оборони міста
Читано з зображення. Штаб працює цілодобово, довідки з 10 до 4 дня.
Директорія нагадала губернським і повітовим комісарам та комендантам, що вони мають неухильно стежити за виконанням наказу Директорії від 26 листопада 1918 року й не допускати ніде ні усної, ні письмової агітації проти УНР та її державної незалежності.
наказу Директорії від 26 листопаду
Читано з зображення. Текст нагадування — внизу сторінки 3, закінчення обрізане; дата нагадування не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У тисняві в Софійському соборі працювали кишенькові злодії в чорних кашне: вирізали гаманці, крали годинники, виривали сережки разом із мочками вух.
Карманные воры с черными кашне работали сосредоточенно, тяжело, продвигая в слипшихся комках человеческого давленного мяса ученые виртуозные руки.
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
У натовпі згадували, що раніше на двонадесяті свята в соборі стояли наряди поліції, а тепер порядку не було; когось хапали з криком «Большевика держите, казаки! Шпиен!»
— Иван Иванович, тут бы полиции сейчас наряды, помните, бывало, в двунадесятые праздники… Эх, хо, хо.
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Коли оратора-більшовика спробували схопити («Тримай! Це провокация. Большевик! Москаль!»), його спільник крикнув «Стой, братцы, часы срезали!», і натовп побив того, хто ловив оратора, як кишенькового злодія («марвихер»); оратор зник.
— Вот он, ворюга, марвихер, сукин сын. Бей его!! — Що вы?! — взвыл тонкий голос. — Що вы меня бьете?! Це не я! Не я! Це большевика держать треба!
Художній твір: «марвихер» — злодійський жаргон (кишеньковий злодій високого класу). дату встановлено за історичними даними (парад Директорії 19 грудня 1918 року); у тексті не названа.
За повідомленням звернення «До спокою!», замасковане повстання виявилося у київській в'язниці, з якої втекло до 400 кримінальних в'язнів; населення закликали не піддаватись провокаціям.
Замасковане пстурання внявулось у тюрмі, в якої втікли до 400 уголовних.
Назва в'язниці в OCR не прочитана; читання «до 400» вважаю надійним.
Комісар внутрішніх справ ухвалив відновити демократичні органи самоврядування; у Міністерстві внутрішніх справ директор канцелярії міністра, за повідомленням газети, втік невідомо куди.
водн влення демо трагичних органте ... Директор Мошевського в ватан гів, як непр. канцелярії министра, утік не відо куди.
Дві розірвані згадки з рубрики «У міністерствах».
До влади з'явився колишній міністр фінансів гетьманського уряду Ржепецький і передав себе до рук влади; його затримали за присутності представника міської думи.
Арешт Ржепецького. ... явнеся бувший мініттр фінан ... котрий передає себе до рук влади ... ти присутнI при арешті
Прізвище Ржепецького читається за OCR; обставини арешту реконструйовано за уривками.
Як нагадує газета, студента Іванова — енергійного молодого діяча, популярного серед української молоді й поважного серед громадських діячів, — було застрелено добровольцями на Подолі.
Розстріт Іванова. Як відомо, студента Іванова, ... енергі ну молоду додану ... користува-дась заслуже ою популярністю серед української молоді ... онто на Подолі.
Дата розстрілу не названа (до 14 грудня 1918).
З Лук'янівської в'язниці звільнили голову союзу (прізвище «Пасецький»), заарештованого нібито як більшовика.
Із Лукіянівської вязниці визволено голову союзу... нібито був більшовик.
OCR дуже зіпсований; прізвище й назва союзу невиразні.
У зверненні «До спокою!» від 19 грудня 1918 року говориться, що рештки російських банд і добровольчих дружин (зокрема «Наша Родина») продовжують у Києві чорносотенну роботу, організовують гурти погромників, які намагаються грабувати магазини та стріляють у патрулі з-за рогів і з вікон, провокуючи помсту.
Вони стріляють у патрулі в закут ків, на вікон, провокуючи помсту.
Колонка сильно пошкоджена; зміст — за ключовими фразами; автор звернення не названий.
Влаштовувачем і маршалом тріумфального в'їзду Директорії до Києва, за відомостями автора, був Микола Садовський, корифей українського театру.
аранжером цього тріюмфального візду та маршалком його був Микола Саловський, корифей українського театру
OCR «Саловський» = Садовський. Зі слів інших.
Заступником комісара Українського військово-революційного комітету по міністерству внутрішніх справ призначено П. Понятенка; за переказами, М. Порша мали призначити членом ради тимчасового комісара внутрішніх справ.
Заступником комісара українського військово революційного комітету по м-ву внутрішніх справ призначено члена ради комісара П. Понятенка.
Призначення Порша — за переказами. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Серед дипломатів на вокзалі були представники: Швейцарії (Енні), Туреччини (Мухтар-Бей), Іспанії (Васильяді), Болгарії (Шишманов), Голландії (Фоккер), Фінляндії (Гужерус), Війська Донського (Черечукін), Литви (Міцкевич), Грузії й Вірменії.
представники дипломатичного корпусу, в тому числі швейцарський Енні, турецький Мухтар-Бей, Іспанський Васильяді, болгарський Шишманов, голяндський Фоккер, фінляндський Гужерус, війська донського Черечукін, литовський Мицкевич, грузинський і армянський
Прізвища за OCR.
Директорія призначила виконувачем обов'язків міністра продовольчих справ п. Тимофіїва; комісар Б. Марков складає обов'язки з 19 грудня.
призначеного Директорією Виконуючим обов'язки Міністра Продовольчих Справ п. Тимофіїва
Читано з зображення. Прізвища прочитано нечітко.
Цензор о. Никольський листом від 19 грудня 1918 р. заперечив, що організовував військову цензуру в штабі головнокомандувача і потурав незаконним діям київських цензорів; за його словами, військову цензуру виконували цивільні цензори Київського комітету в справах друку, а ще в червні 1918 р. він відмовився від запропонованої Лизогубом посади начальника Головного управління в справах друку, бо був противником попередньої цензури.
Військову цензуру тоді виконували цивільні цензори київського комітету друкарських справ
За повідомленням газети, міністром продовольчих справ буде призначено українського діяча М. М. Тимофієва (колишнього співробітника міністерства, що завідував демобілізаційним відділом; нині начальник постачання війська УНР); кандидатом у товариші міністра називають «Кудоя» (прізвище за OCR).
міністром продовольчих справ буде призначений відомий Український діяч М. М. Тимофіев... Кандідатом у товариші міністра продовольчих справ називають д. Кудою
Прізвище кандидата в товариші — OCR («Кудоя/Кудря»?).
Володимира Винниченка, якого Національний Союз на останньому засіданні одноголосно обрав головою Директорії, газета представляє як колишнього голову Генерального Секретаріату й генерального секретаря внутрішніх справ, голову «Українського Національного Союзу».
був одноголосно обібраний Головою Директорії
Читано з зображення. Текст біографічної довідки подекуди нечіткий.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
«Відродження» друкувало біографічні нариси членів Директорії — Володимира Винниченка (1880, бідна селянська родина; соціал-демократ, письменник), Андрія Макаренка та Симона Петлюри — з нагоди їхнього вступу до Києва.
В. Винниче ... А ігрій Гавривович Мінаренко ... 1880 в бідній селянській ... З початком війни. 3. В. Петлюр
Біографічні статті; Київ — лише контекст.
Міністром продовольчих справ призначено члена ревізійної комісії цього міністерства Тимофієва, колишнього комісара фронту; помічником комісара торгівлі й промисловості став Булан, колишній директор департаменту внутрішнього торгу.
Министром продоволичих сора начено суво го члена вивірно ро інсії цього министерства 1. мофиз ... П мішником ком саря ... 1. Булана, бушого пронона н ... внутрішнього торгу
Прізвища «Тимофієв» і «Булан» — за OCR.
За звинуваченнями у списку «Нової Ради», міністра внутрішніх справ Ігоря Кістяковського названо організатором групи найманих убивць у Києві, застінків у районах міста та потурання розстрілам.
Міністр внутрішніх справ Ігор Кістяковський
Читано з зображення. Це лише звинувачення з газетного списку; текст нерозбірливий у частинах, вказано лише суть.
Колишнього міністра фінансів А. Ржепецького звинувачено в шкідливому впливі на український курс валюти, у видачі протегованим банкам «царських» і «думських» грошей і в користуванні державним радіотелеграфом для спекуляції.
Міністр фінансів заступник прем'єра
Читано з зображення. Звинувачення зі списку «Нової Ради»; текст частково нерозбірливий.
Колишнього міністра харчових справ Сергія Гербеля звинувачено в залежності від «Протофісу», спекуляції цукром та іншими товарами й у вивезенні цукру через банк.
Міністр харчових справ і прем'єр Сергій Гербель
Читано з зображення. Звинувачення зі списку «Нової Ради»; велика частина тексту нерозбірлива.
«Нова Рада» додатково називає київського міського отамана Марциша організатором катівні в районах Києва, а директора департаменту державної варти Америка — організатором таємних розстрілів.
організатор катівні в київських районах
Читано з зображення. Прізвище міського отамана прочитано неточно (Марциш?).
За списком «Нової Ради», воєнного міністра Рогозу звинувачено в тому, що він витратив понад мільярд карбованців на організацію війська, а війська не створив.
витратили більше мільярда карбованців на організацію українського війська
Читано з зображення. Звинувачення зі списку «Нової Ради»; прізвище міністра нечітке (Рогова/Рогоза).
За газетою, гетьманські урядовці намагалися через зв'язківців схилити Ковалевського «примирити» Селянську спілку з гетьманцями, а після відмови його звинуватили в зв'язках з Антантою й участі в організації селянських повстань.
Кілька разів робив він через своїх урядовців пропозицію Ковалевському
Читано з зображення. Стаття про звільнення Ковалевського; текст частково нерозбірливий.
Повідомлялося про приїзд до Києва іспанського консула.
Пр 1 д іспанського консула.
Заголовок без тексту.
Оголошення: брошура «Хто такий В. Винниченко» (біографічний нарис Юрія Тищенка) продається по українських книгарнях; ціна 30 копійок, головний склад — видавниче товариство «Дзвін», Київ, Бессарабська площа, 2.
Оголошення: книжку Юрія Тищенка «Хто такий В. Винниченко. Біографічний нарис» продавали в усіх українських книгарнях по 30 копійок; головний склад — видавниче товариство «Дзвін», Бессарабська площа, 2.
Хто такий В. ВИННИЧЕНКО. Біографичний нарис Юр. Тищенка. Продається по всіх українських книгарнях ціна 30 коп.
ХТО ТАКИЙ В. ВИННИЧЕНКО * Борр. фач. нарис Юр. Тищенка ... цінч 30 коп. Головний склад у Київі, (Бесараб ська пл. ч. 2). В-че Т-во „ДЗВІН".
Передплата на «Слово» з доставкою й пересилкою коштувала 7 карб. на місяць, 14 карб. на 2 місяці й 21 карб. на 3 місяці; передплату приймали з 1-го та 15-го числа до кінця 1918 року.
ПЕРЕДПЛАТА: з пересилкою і доставкою на 1 місяць-7 карб.; на 2 міс.—14 карб.; на 3 міс.—21 карб.
Ціна оголошень у «Слові»: 3 крб. 50 коп. за рядок петіту на 1-й сторінці, 2 крб. на 4-й, 10 крб. у тексті; для тих, хто шукає праці, 50 коп. за рядок.
ОГОЛОШЕННЯ: за рядок петіту... на 1-й стор.- 3 карб. 50 коп. (7 гр.), на 4-й-2 карб., в тексті-10 карб., для шукаючих праці-50 коп. (1 гр.) за рядок
Передплата на «Вістник УНР» приймалася лише на 3 місяці й коштувала 25 гривень за місяць (50 за два, 75 за три місяці).
Передплата приймається тільки на 3 місяці і коштує на 1 місяць 25 грив., на 2 місяці—50 грив., на 3 місяці—75 гривень
Читано з зображення. Дата номера газети.
Окреме число «Вістника УНР» коштувало 80 шагів.
окреме число—80 шагів
Читано з зображення. Дата номера газети.
Окремий номер тижневика «Козача думка» мав коштувати 50 шагів у Києві й 60 шагів на провінції.
Окреме число у Київі-50, а на провінції 60 шагів.
Ціна в шагах — дрібна грошова одиниця УНР.
Платня за оголошення у «Вістнику УНР»: приватні установи й особи платили 6 гривень за рядок петиту; ціни на судові й нотаріальні оголошення мали оголосити окремо.
Приватні інституції й особи платять по 6 гривень за рядок петіту
Читано з зображення. Дата номера газети. Цифру «6» надруковано з дефектом, читається нечітко.
Окремий номер газети «Слово» коштував 30 коп. (60 шагів).
ціна окремого номеру 80 к. (60 шаг.)
У тексті OCR «80 к.», але 60 шагів = 30 коп. (за розцінкою оголошень 7 гривень = 3 крб. 50 коп.) і №66 друкує «30 к. (60 шаг.)»; тому 30 коп.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Після параду двоє офіцерів, маючи разом 350 (двісті й півтораста), збиралися купити «полторы» (імовірно, півтори пляшки горілки) у погребку «Замок Тамари».
— У тебя сколько? — Двести. — У меня полтораста. Зайдем к Тамарке, возьмем полторы… — Заперто. — Откроет.
Художній твір: сума, валюта й одиниця не уточнені; трактування «полторы» як півтори пляшки — припущення. дату встановлено за історичними даними (парад Директорії 19 грудня 1918 року); у тексті не названа.
Ту саму кокосову олію Київська міська продовольча управа розпродала по 600 карбованців.
азпродала ії по 600 карб.
Одиниця виміру «пуд» — припущення; дивись попередній запис.
Коси, закуплені державним хлібним бюро за гетьмана по 7 крб 20 коп. — 9 крб, доходили до селян через кілька рук за 12–25 карбованців.
ціні від 7 карб. 20 вол: де 9 карб Селяном ці коси, переходячи ... півам віл 12,17 до 25 карб.
Початок фрази («від 7 крб 20 коп. до 9 крб») та кінцеві ціни («від 12,17 до 25») з розірваного рядка.
Оголошення: товариство «Час» (Київ, Володимирська, 42) продавало у своїх складах товар по 3 крб. 50 коп. (оптова пропозиція; предмет не прочитано).
„Час" (Кнів, Володимирська, 42) ... клвлях товариства по ціні 3 карб. 50 коті.
Предмет продажу в OCR втрачений.
Оголошення: підручник Я. Челіги з арифметики (2-ге видання) коштує 3 гривні; частини письма — 80 шагів і 2 гривні 40 шагів.
Я. ЧЕЛІГА. Аритнетичиі Виданця 2-е-Ціна 3 гривні. ... Таст, 1-8-Ціна 80 шаг. Част. 11-а ... 2 гр. 40 шяг.
Відповідність частин письма та цін неточна; відділ «Українська школа».
Оголошення: головний склад видавництва «Серп і Молот» — книгарня товариства «Освіта»; у каталозі серед іншого видання про земства 1917 року за 4 карбованці.
Видавництво „СЕРП і МОЛОТ" ГОЛОВНИЙ СКЛАД Книгарил Т-на Оспіта" Земства +017 р.р.-4 каро.
Каталог з перемішаними рядками, назва видання розірвана.
В. о. міністра продовольчих справ у спогаді про діяльність Державного хлібного бюро за гетьмана навів приклади спекуляції: Київська міська продовольча управа купила кокосову олію по 45 карбованців і розпродала по 600 карбованців, а кооперативи наклали на продукти для населення націнку до 1900 відсотків.
Так, Кит-ська Мі-вка Продов. Управа ... олію по 45 карб ... азпродала ії по 600 карб ... до 1900% поверх в рости
Одиницю виміру (пуд) виведено з контексту; шифри автор брав із протоколів Центральної ревізійної комісії.
Оголошення: видавництво «Дзвін» (Київ, Бессарабська площа, 2) повідомило, що вийшли з друку й продаються по всіх українських книгарнях п'єси В. Винниченка, зокрема «Базар» (п'єса на 4 дії), та інші книжки; ціни в оголошенні (50 коп., 2 крб., 7 крб.) надійно не зіставлені з назвами.
ВИДАВНИЧЕ „Т-О ДЗВІН" (Київ, Безарабська пл. ч. 2) Вийшки в друку і маються на продажу у всіх українських книгарнях В, ВИННИЧЕНКО. Бавар. П'еса на 4
Ціни в OCR розірвано й змішано з сусідніми оголошеннями; відповідність «назва — ціна» ненадійна.
Оголошення: видавництво «Серп і Молот» пропонує серед інших книжок М. Драгоманова «Пропащий час (Україна під Московським царством)» за 50 коп. та історичне оповідання про Богдана Хмельницького за 80 коп.; продаються також картини-портрети С. Петлюри та інших діячів.
М. Дрогомавів. Пропащий час (Україні під ... вом)-50 коп. ... Картии-портости С. ПЕТЛЮРИ та яких діячів.
Каталог з перемішаними рядками; ціни на інші книжки (4 карб., 1 карб. 80 коп., 2 карб. 50 коп.) надійно не зіставлені.
Оголошення для військовополонених, що поверталися: здорові мали з'являтися на етап (вул. Фундуклеївська, 57), а хворі — на евакуаційний пункт (станція Київ I-Товарний).
Здорові військово-полонені повинні звертатися на етап (Фундуклівська 57), а хворі на евакуаційний пункт (КИІВ 1 ТОВАРНИИ).
Оголошення: військовополонені, що повертаються, мають звертатися: здорові — на етап (Фундуклеївська, 57), хворі — на евакуаційний пункт (Київ I Товарний).
Здорові військово полонені повинні звертатися на етап (Фундук. 57) а хорі — на евакуац. пункт (Київ І Товарний).
Читано з зображення.
Інформаційне бюро при штабі охорони міста повідомило, куди розміщено поранених під час подій: у військовий шпиталь, Кауфманську общину, Сімферопольський шпиталь, шпиталь Червоного Хреста (Дім трудолюбія на Гоголівській), Маріїнську общину Червоного Хреста (М.-Благовіщенська, 75) і Олександрівську лікарню.
поранених під-час подій розміщено по таких місцях: військовий шпиталь, Кауфманська Община, Сімферопольський шпиталь, шпиталь червоного хреста (дом трудолюбія на Гоголівській вул.), Маріїнська, община Червоного Хреста (М.-Благовіщенська 75) і Олександрівська лікарня.
Йдеться про поранених під час боїв за Київ у грудні 1918.
Інформбюро штабу повідомляє, що поранених під час подій розміщено у військовому шпиталі, Кауфманській общині, шпиталі Червоного Хреста, Маріїнській общині Червоного Хреста (Мала Благовіщенська, 75) та Олександрівській лікарні.
Маріїнська община Червоного Хреста (М. Благовіщенська, 75) і Олександрівська лікарня
Читано з зображення. Адреса Благовіщенської, 75 прочитана з нечіткого друку.
Оголошення: конторі «Нової Ради» потрібен був грамотний хлопець 14–16 років.
Потрібен хлопець літ. 14—16 грамотний зголош. до контори „Нова Рада".
У фейлетоні «Нової Ради» папіроси тютюнової фабрики Соломона Когена висміяно як найгірші: «дрантя, пір'я, смола, ляпіс, антрацит», від яких «в горлі пашить пекельною сіркою».
Папіроси Соломона Когена взагалі-дрантя, пірря, смола, ляпіс, антрацит.
Під час зустрічі Директорії 19 грудня 1918 р. вся площа перед київським вокзалом була заповнена людьми; майже всі мали на грудях, рукавах чи шапках національні (жовто-блакитні) або червоні відзнаки.
Вся площа перед вокзалом була повна народу. Майже у всіх на грудях, на рукавах або на шапках національні або червоні відзнаки.
Міністерство пошт і телеграфів налагодило телеграфний зв'язок Києва з Харковом, Одесою, Вінницею, Конотопом, Волочиськом та іншими містами.
Телеграфний звязок вже встановлено між Києвом з одного боку і Харковом, Одесою, Винницею, Конотопом, Волочиськом і иншими містами України — з другого.
Читано з зображення.
Головний комітет зустрічі Директорії надрукував великим накладом окремі листівки-«метелики» з висловами світових учених і діячів про Україну (Драгоманова, Бебеля, Каутського, Герцена, Костомарова, Рорбаха, Ейкена) і під час проїзду Директорії вулицями Києва безплатно роздавав їх маніфестантам.
Метелики ці підчас проїзду Директорії по вулицях Київа безплатно роздавалися маніфестантам.
Уздовж кам'яної доріжки до проїзду Софійської дзвіниці сиділи старці з непокритими головами, сліпі лірники співали пісню про Страшний суд, у їхні подерті картузи кидали засмальцьовані карбованці й гривні.
Слепцы-лирники тянули за душу отчаянную песню о Страшном суде, и лежали донышком книзу рваные картузы, и падали, как листья, засаленные карбованцы, и глядели из картузов трепанные гривны.
Художній твір: у грудні 1918 року в обігу були українські карбованці й гривні. дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Оголошення: Експедиція заготовлення державних паперів (Бібіковський бульвар, 27) оголосила конкурс на перевезення дров до експедиції: 75 кубічних сажнів осикових дров із гавані та 75 кубічних сажнів березових із Рибальського острова.
75 куб. осинової полуторки і з Рибальського острову 75 куб. березової трьохаршинної
Оголошення: курси навчання на друкарських машинах Флейшмана і А. Киржнера (вул. Велика Володимирська, 41) вели навчання і українською мовою.
КУРСИ НАВЧАННЯ НА ПИШУЧИХ МАШИНАХ Навчання та переписка ведеться також і на УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ... В. Володимирська 41
Український Державний Університет, що містився за містом, переведено до приміщення університету св. Володимира, де йому віддали один із корпусів.
Український Державний Универ ситет, якии внахолився ва містом, тепер буле переведений до пом шкання ... св. Володимира, де має заняти одчи з корпусів.
Новий адрес — Київський університет св. Володимира (нині КНУ ім. Т. Шевченка).
Фейлетон про свято: по параді на Софійській площі люди співали «Заповіт», тоді вулиці спорожніли — хто пішов на Софійський майдан, хто додому: «Свято скінчилося… Починаються будні» (Ол. Метланський).
Знов прапори, знов війська. Грають марш. Співають „Заповіт"... Але вже порожньо на вулицях ... Свято скінчилося .. Починаються будні. Ол. Метланський.
Міністерство народного здоров'я та евакуаційний пункт повідомляють про військовополонених: серед них є хворі на тиф, а відповідно до порад при пункті потрібні баня, білизна й дезінфекція; на етапі щодня кілька сот осіб, обід і вечеря даються.
Серед полонених є хорі на черева, тиф, і чухачку.
Читано з зображення. Дані про кількість нечіткі («200»). Хвороби перелічено в тексті.
За тиждень у Києві зареєстровано близько 200 випадків плямистого тифу, поширення не зменшується.
реєструється біля 200 випадків хворих на плямистий тиф
Читано з зображення. Дані з Міністерства народного здоров'я.
У розпорядженні Відділу народного здоров'я міського самоврядування є близько 400 ліжок для хворих на плямистий тиф; Червоний Хрест незабаром відкриє шпиталь на Подолі.
маєтьсь біля 400 ліж. для хорих на плям. тиф
Читано з зображення.
Газета пише, що після входу військ Директорії вулиці Києва були повні народу й усюди гаряче вітали борців за долю України.
Вулиці були повні народу, всюди гаряче віталі борців за долю України.
Читано з зображення. Точна дата події не вказана; можливо, йдеться про 14 грудня.
Німецька комендатура повідомляє, що на місцях панує цілковитий спокій, налагоджується телеграфний та залізничний зв'язок і продовольча справа.
на місцях панує цілковитий спокій
Читано з зображення. Огляд «Становище на Україні».
Повертаючі військовополонені, за повідомленням на нараді міністерств, отримують білизну й одяг у кількох місцях і продають їх; вирішено звернути на це увагу.
отримують білизну і одежу в кількох місцях і продають її
Читано з зображення. Нарада в Міністерстві народного здоров'я та інших відомствах 18 грудня.
Натовп на Софійському подвір'ї: салопниці, жінки в чепцях, селяни в баранячих шапках, рум'яні дівчата, відставні чиновники зі слідами кокард, козаки в шинелях і шапках із кольоровими шликами (синіми, червоними, зеленими, малиновими) з галуном і золотими китицями.
Салопницы на плоских ступнях, чуйки в чепцах с ушами, мужики в бараньих шапках, румяные девушки, отставные чиновники с пыльными следами кокард
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Оголошення: Чернишевські курси інженера М. В. Щукіна, що раніше діяли у Великоросії, поновили прийом на січневий семестр у приміщенні 1-ї комерційної школи (вул. Бульварно-Кудрявська, 24): прискорена підготовка за 4 класи чоловічої й жіночої гімназії (кожен клас — 4 місяці), денні й вечірні групи, окремі групи для народних учителів, прийом з 6 до 8 вечора.
Чернишевські курси інженера М. В. Щукина поновили прийом на січен. семестр Б. Кудрявська, 24. пом. 1 ком. шк. ... ЗА 4 КЛАСИ хлоп. й жіноч. гімназій. Кожний клас прох. 4 місяці.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Біля фонтана на Софійській площі слухати нових ораторів збиралося майже дві тисячі людей.
нового оратора уже поднимали на край фонтана, и со всех сторон слушать его лезла... толпа мало-мало не в две тысячи человек.
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (парад Директорії 19 грудня 1918 року); у тексті не названа.
Підпільник у бобровому комірі з «онєгінськими» бакенбардами носив жовті рукавички, маленький золотий портсигар і пригощав безмундштучними німецькими цигарками.
вытащив маленький золотой портсигар, предложил светлому безмундштучную немецкую папироску
Художній твір: деталь побуту; персонаж Шполянський. дату встановлено за історичними даними (парад Директорії 19 грудня 1918 року); у тексті не названа.
Колишні офіцери ходили в день параду перевдягнені студентами: у студентських кашкетах, з піднятими комірами, у гумових калошах, із кашне на обличчі.
В переулочек с площади быстро вышли две студенческие фигуры... У обоих воротники надвинуты до краев фуражек, а у высокого даже и бритый рот прикрыт кашне
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (парад Директорії 19 грудня 1918 року); у тексті не названа.
Комісар Міністерства народної освіти п. Холодний повернувся до виконання обов'язків; до остаточного призначення міністра освіти справами національної культури та мистецтв завідує Д. Дорошенко.
Комисар т ретвя народньої і світи П. Холод го вернулась до виков пня ... Завідуючня мивистерством ... культури та мис-ентв 1. Лорошенко мае залишитись
Український уряд розробляв проєкт «розвантаження» Києва від пришлого населення: передусім із міста мали виселити тих, хто прибув сюди після квітневого (гетьманського) перевороту.
Розгрувка Киї:в. Український уряд розроблое проек ... жувати в Київа тих осіб, що прибул сюди поли квітневого
Кінець речення («після квітневого перевороту») — за контекстом.
Оголошення: Рада Правничого товариства оповіщає, що 19 грудня о 5 годині по обіді у приміщенні (Велика Підвальна, 2) відбудеться засідання; окремих оповісток не буде.
Радо правивчого товариства оповітае що 19 грудня о 5 год. в пом. повіт. а і ду (В.-П дл льва 2) одбудуться в ори. ... Окремих оповісток не буде.
Місце читається як «В. Підвальна, 2»; порядок денний втрачено.
Оголошення: Учительське бюро праці просить усіх, хто подав у нього заяви до 1 жовтня, повідомити, чи ще вважати їх кандидатами на посади.
Учительське бюро праці ... вівши в бюро праці до пертого жовтня ц. р., повідомити, кого а них ше рахувати кандидатами на ту чи вишу
У кооперативній школі імені В. Доманицького 17 грудня відновлено заняття; про це оголошено всім учням.
- В коо ератийній шкоді імені В. Доманитького а 17 пого - гоу ня вілнови леннії, по що сповішаються усі учні школи.
Дата «17 грудня» — за OCR; можливо, 17-го мали відновитись заняття.
Оголошення: курси німецької й французької мов; викладає Ротенберг (Володимирська, 47), нові методи; прийом щодня 11–13 год. (Володимирська, 45, кв. 15).
курсы нёмец. и франц. язык. РОТЕНБЕРГ (Влад. 47). Обуч. ... Новыш. методы. ... Владим. 45, кв. 15, ежедн. отъ 11 1 ч.
Адреси двоїться (47 і 45); OCR розірваний.
Запис на квитки на урочисту виставу в Міському оперному театрі на честь Директорії УНР відкрився в четвер, 19 грудня, в Українському клубі (вул. Пушкінська, 1) з 12 до 8 години вечора; у п'ятницю квитки продавала каса оперного театру з 5-ї години вечора.
В четверг 19 грудня в Українському Клубі Пушкинська 1 в 12 години дня до 8 год вечора почнеться запис на квитки на урочисту виставу в оперному театрі.
У четвер 19 грудня з 12 до 20 години в Українському клубі (Пушкінська, 1) почнеться запис на квитки на урочисту виставу в міському оперному театрі; у п'ятницю запис переходить до каси міського оперного театру, де з 17 години можна буде купити квитки.
В Четверг 19 Грудня в Українському Клюбі Пушкінська № 1 з 12 години дня до 8 год. вечора, почнеться запис на квитки на урочисту виставу в оперному міському театрі. В пʼятницю запись передається в касу міського оперного театру де з 5-ої години вечора можна буде купити відповідні квитки.
Урочиста вистава на честь Директорії.
Хор Толмашевського виступав у коричневих до п'ят костюмах із золотими позументами; регент гасив свічку й ховав камертон у кишеню.
Хору в коричневых до пят костюмах, с золотыми позументами, колыша белобрысыми, словно лысыми, головенками дискантов
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Лірники співали: «Ой, когда конец века искончается, А тогда Страшный суд приближается…» та «Вернися, сиротко, далекий свит зайдешь…»; жебраки й каліки просили: «Подайте, Христа ради», «Красавец писаный! Дай тебе бог здоровечка!»
Ой, когда конец века искончается, А тогда Страшный суд приближается…
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Під час параду вулицями їхали вантажівки з дівчатами в кожухах і різнокольорових плахтах, із солом'яними вінками на головах, і хлопцями в синіх шароварах; вони струнко співали.
по улицам уже гремели грузовики, скрипя цепями, и ехали на площадках в украинских кожухах, из-под которых торчали разноцветные плахты, ехали с соломенными венками на головах девушки и хлопцы в синих шароварах
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
На мітингу на Софійській площі в задніх рядах заспівали «Як умру, то…» («Заповіт» Шевченка).
В задних рядах несколько мужских и один голос тонкий и звонкий запели «Як умру, то…».
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (парад Директорії 19 грудня 1918 року); у тексті не названа.
Державний драматичний театр оголосив на 19 грудня 1918 року урочисту виставу для українських республіканських військ, а на 20-те — прем'єру «Мірандоліни»; 18-го йшли «Підпори громадянства».
19-го Урочиста вистава для українських республіканських військ, 20-го премʼєра МІРАНДОЛІНА
Республіканські війська — війська Директорії, які увійшли до Києва 14 грудня.
Молодий театр 19 грудня 1918 року давав виставу безплатно для війська; 18-го йшло «Горе брехунові». Після скасування стану облоги початок обіцяли о 7:30.
безплатно для війська ... По скасуванню стану облоги о 7½ годин.
Яку саме виставу давали для війська 19 грудня, неясно («Горе брехунові» чи «Молодість»).
Державний народний театр (Троїцький дім, вул. Велико-Васильківська) оголосив репертуар: 19 грудня — «Сватання на Гончарівці», 20-го — «Уріель Акоста», 21-го — «Мартин Боруля», 22-го вранці — «Крути, та не перекручуй», увечері — «Маруся Богуславка».
сьогодня 19-го грудня Сватання на Гончарівці, 20-го Уріель ... 21 го Мартин Боруля; 22-го ранком Крути та не перекручуй; у вечері Маруся Богуславка.
Назви «Уріель Акоста» і «Мартин Боруля» відновлено з пошкодженого OCR.
Український театр під орудою М. К. Садовського (Другий міський театр, вул. Олександрівська, 12) 19 грудня, у четвер, давав виставу для козаків армії УНР — «Сава Чалий»; 20 грудня — «Ой не ходи, Грицю»; початок о 6 годині вечора.
Сьогодня 19 то грудня в четверг вистава для козаків України ... Сава Чалий, 20-го Ой не ходи Грицю ... Початок о 6 год. веч.
Кінотеатр «Шанцер» (Хрещатик, 38) показував нову програму — художню драму на 5 частин за участю італійських артистів, зняту в Римі; грав симфонічний оркестр під керуванням Г. Березовського; сеанси з 4-ї години дня, каса з 3-ї.
Кіно-театр ШАНЦЕР Хрещатик Nº 38. СЬОГОДНЯ НОВА ПРОГРАМА ... розіграна в м. Римі ... Конц. симф. орк. під упр. Г. Березовського
Назву фільму в OCR не прочитати («...ка мести»).
Оголошення: Державний Народний театр під керуванням Ф. В. Валентетті — сьогодні (19 грудня) оперета «Граф Люксембург». Бенефіс А. А. Брянського з прем'єрою «Мессалінетти» перенесено на понеділок, 23 грудня; квитки, куплені на 20 грудня, дійсні на 23-є.
Графь Люксембургь ... на понедьльникь 23-бенефись А. А. БРЯ СКАГО ... Билеты взятые на 20 действительны на 23 декабря.
Адреса «В. Васильківська вул.» стоїть поряд в афіші Народного театру; точний зв'язок у OCR розірваний.
Оголошення: концерт Художньої капели Г. М. Давидовського (хор і соло); квитки продавались у Л. Ідзиковського на Хрещатику, 29.
ХУДОЖНЬОЇ КАПЕЛИ Г. М. Давидовського, В програмові-хор в. й соль ві т ори ... Квитки-у Л. Ідзиковсь ого (Хрещатик 29).
Дата й зала концерту в OCR втрачені.
Оголошення: у четвер, 19 грудня, цирк Чинізеллі дав дві вистави — вдень і ввечері (знижені ціни); вечірня — остання гастроль і бенефіс М-ра Ерос, з участю Щепанського й усієї трупи. Початок рівно о 7 год., кінець близько 9½ год.
Сегодня, въ четвергь 19 декабря, д В А ... ЩЕПАВСКІЙ и вся труп а. сечеромь ... БЕНЕФИСЬ М-ра ЭРОСЬ. Нач. ровно въ 7 час., окончаніс около 9½ час.
19 грудня в Українському театрі Садовського для війська безкоштовно показали історичну драму Карпенка-Карого «Сава Чалий» у п'яти діях.
Того-ж 19-го грудня в українському театрі Садовського „Сава Чалий" - історична драма на 5 дій Карпенка Карого.
Театральна комісія вирішила влаштувати для Директорії спектакль в Опері: місця безплатні, для війська залишено 200 місць, для революційних діячів 50.
Театральна комісія рішила улаштувати спектакль для Директорії в театрі «Опера».
Читано з зображення. Дата вистави в тексті не вказана; про дату сказано лише, що вистава у військовому театрі буде наступного дня після приїзду.
У четвер 19 грудня в усіх українських театрах Києва влаштовують безплатні вистави для солдатів.
упорядити в четвер у всіх українських театрах безплатні вистави для солдат
Читано з зображення. Початок фрази на межі колонок плиток.
Афіша безплатних вистав для солдатів 19 грудня: у Державному драматичному театрі «Лісова пісня», у Державному народному «Гетьман Дорошенко», у театрі М. Садовського «Сава Чалий», у Молодому театрі «Горе Брехунові», у робітничому клубі «Буревій».
В Державному драматичному піл «Лісова пісня», в Державному народному — Гетьман Дорошенко», в театрі М. К. Садовського — «Сава Чалий», в Молодому театрі «Горе Брехунові».
Читано з зображення. Місце проведення в тексті подане за театрами. Перший театр названо з друкарською помилкою.
Для війська безплатно показали «Лісову пісню» Лесі Українки в Державному театрі, перед виставою Перший Український національний хор виконав гімни й народні пісні.
„Лісова Пісня” — казка-феєрія Лесі Українки
Читано з зображення. Серед безплатних вистав для Республіканського війська з нагоди зустрічі Директорії.
Для війська безплатно йшли вистави: 19 грудня «Сава Чалий» у театрі Садовського, 21-го «Бурлака» в Робітничому театрі на Лук'янівці, 23-го «Гетьман Дорошенко» в Державному народному театрі, 24-го «Горе брехунові» в Молодому театрі.
„Сава Чалий” — історична драма на 5 дій Карпенка-Карого
Читано з зображення. Подано початок серії; вистави пройшли за повного залу.
Державний драматичний театр (вул. Мерингівська, 8) 19 грудня дав урочисту виставу для українських республіканських військ, а 20 грудня призначив прем'єру «Мірандоліни»; від 17 грудня до скасування стану облоги вистави починалися вдень, квитки продавали в касі з 10 до 2 і з 6 до 10, вхід до зали після підняття завіси заборонено.
Сьогодня 19 грудня урочиста вистава для українських республіканських військ, 20-го прем'ера МІРАНДОЛІНА ... 3 17 грудня до відміни стану облоги початок вистав призначаеться о 3 год.
Година початку вистав під час облоги в OCR нечітка (ймовірно, 3-тя година дня).
Молодий театр (вул. Прорізна, 19) оголосив програму: 19 грудня (четвер) — «Етюди» Олеся, 20-го — «Молодість», 21-го — «Едип цар», 22-го — «Чорна пантера»; початок о 6 годині вечора, а після скасування стану облоги — о 7; безплатну виставу для козаків на вимогу військової влади перенесено на вівторок.
19 грудня ЕТЮДИ ОЛЕСЯ ... МОЛОДІСТЬ ... ЕДИП ЦАРЬ ... ЧОРНА ПАНТЕРА ... Початок о 6 годині вечора; По скасуванню стану облоги о 7 годин.
Комісія Театральної ради з влаштування вистав на честь Українського республіканського війська (за дорученням Директорії УНР) організувала безкоштовні вистави для козаків: 19 грудня — «Лісова пісня» Лесі Українки в Державному драматичному театрі; перед виставою 1-й Український національний хор виконав гімн і народні пісні.
10-го грудня в Державному Драматичному театрі - „Лісова Пісня" - казка-феєрія Лесі Українки. Перед виставою 1-й Український Нац. хор виконав український гімн
Дата вистави прочитана як 19 грудня (OCR «10-го»; далі «Того-ж 19-го»).
У статті «Память святителя Николая Мирликійскаго» (до свята 6/19 грудня) згадано київські Нікольські храми: у Нікольському монастирі Києво-Печерської лаври, на місці Києво-Подільської Ординської церкви, на Флорівській горі (Литовський замок), Притисько-Нікольську й Набережно-Нікольську церкви на Подолі та церкву Миколи Доброго (бл. 1600, гетьман Самійло Кішка); київські школярі колядують св. Миколая піснями по будинках.
Кіевскіе школьники славять св. Николая особыми пёснями по обывательскимь домамь... 6) Подольская же церковь Николая Доброго, построенная около 1600 г. украинскимь гетманомь Самойломь Кушкою
Стаття на с. 3-4 (4-та колонка), присвячена святу св. Миколая 6/19 грудня.
У статті до свята св. Миколая (6/19 грудня) нагадано, що київські школярі прославляють св. Миколая особливими піснями по домах, а українські старці-лірники співають про нього у своїх піснях; у Софійському соборі зберігається найдавніша ікона св. Миколая Мокрого.
Кіевскіе школьники славять св. Николая особыми пёснями по обывательскимь домамь, воспёвають его вь своихь песняхь и украинскіе старцы лирники
Стаття «Память святителя Николая Мирликійскаго», с. 4; OCR частково втрачений.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Державний драматичний театр повторює прем'єру «гомеричного реготу» — сьогодні, 19 грудня, і завтра, 20 грудня.
ПОВТОРЕ ІЕ П ЕМЬЕРЫ! НОМЕРИЧЕСКІЙ Х ХОТЬ! СЕГОДНЯ 19-го савтра 2с-го
Назву п'єси в OCR не прочитано; афіша спотворена.
Оголошення: кінотеатр «Большой» (Фундуклеївська, 5) — вхід безперервний; сьогодні 2-га серія «Прийди до мене», початок о 5 год.
Большой ... фу дуклевская 5. ВХОДЪ БЕЗПРЕРЫВНЫЙ Сегодня 2 сер. нач. вь 5, ч- ПРІЙДИ КО МНВ
Назва кінотеатру в OCR зіпсована («Большой … Кині тюр»); «Жакъ и Дази» — імена з афіші.
Оголошення: «Великий балет» під керуванням І. А. Чистякова за участю А. І. Гаврилової (подробиці афіші не прочитано).
БОЛЬШОЙ БАЛЕТЬ водь управлен. И. А Чистякова А. И. Гавриловой.
Запис на квитки на урочисту виставу в оперному театрі на честь Директорії приймали в приміщенні міністерства на Терещенківській, 2.
З пис б летів п оперний театр ... неться запись на квитки на урочнет у иставу в оперному ... терства (Терещенківська 2)
Назву міністерства втрачено (на сусідній колонці — Міністерство освіти).
Влаштуванням зустрічі Директорії на Софійській площі керував артист Микола Садовський (давав вказівки й розпорядження); письменниця Л. М. Старицька-Черняхівська від імені діячів освіти й мистецтва піднесла Директорії привітальну адресу.
освіти і мистецтва піднесе... торії слідуючу адресу ... стрічі Директорії артистом Микотою Садовським ввесь час розʼЇзджає ... Садовський дає свої вказівки і розторядження. ... Письменання Л. М. Старицька Черняхівська
Ролі Садовського й Старицької-Черняхівської — за розірваними рядками.
Редакція і контора «Нової Ради» містилися на вул. Інститутській, 22; до редакційної колегії входили Сергій Єфремов, Андрій Ніковський і Павло Тичина, редактор-видавець — Андрій Ніковський; газета виходила щодня, крім понеділків і днів після великих свят.
Адреса редакції і контори: У Київі, Інститутська, 22. Редакційна колегія: Сергій Єфремов. Андрій Ніковський. Павло Тичина.
Нове видання: Генріх Гейне, «Книга пісень», перше повне видання в перекладі Д. Загула і В. Кобилянського, частина I, видавництво «Серп і Молот», Київ 1918, 150 с., ціна 4 крб 50 коп.
Гайнріх Гайне. Книга пісень. Перше повне видання в перекладі Д. Загула и В. Кобилянського ... ціна 4 карб. 50 коп.
Оголошення: книжки видавництва «Серп і Молот» для селян і козаків продавав склад товариства «Освіта» (вул. Володимирська, 31, будинок Губернського земства): М. Драгоманов, «Пропащий час» — 50 коп.
М. Драгоманів. Пропащий час (Українці під Московським царством) 50 коп.
Оголошення складу «Освіти»: М. Драгоманов, «Нарис української соціалістичної програми» — 1 крб 20 коп.; Ю. Охримович, «Короткий нарис розвитку української національно-політичної думки» — 2 крб.
М. Драгоманів. Нарис української соціялістичної програми (Вступне слово до „Громади") 1 карб. 20 к.
Оголошення складу «Освіти»: Клим Поліщук, «Серед могил і руїн. Оповідання з часів війни 1916–17 рр.» — 4 крб; підручник П. Ставничого «Географія для першого ступня науки» — 2 крб 50 коп.; продавалися також портрети С. Петлюри та інших діячів.
Клим Поліщук.—Серед могил і руїн. Оповідання з часів війни 1916--17 р.р. 4 карб.
Газета «Слово» (щоденна церковно-громадська часопись) мала редакцію й контору в Митрополитанському будинку біля Софійського собору, телефон 36-57; відділ контори містився в друкарні А. І. Гросмана на Великій Володимирській, 49.
Адреса редакції й контори: Київ, Митрополитанський будинок, біля Софійського Собору, телефон 36-57. Відділ контори: друкарня А. І. Гросмана, Вел.-Володимирська 49.
Оголошення: виданням Міністерства сповідань (видання М-ва Ісповідань) газету «Слово» редагує І. О. Павельчишин.
Видання Мністерства Ісповідань. Редактор І. О. Павельчишин.
Інформаційне Бюро армії УНР запрошує представників демократичної й соціялістичної преси — української, російської, єврейської та польської — прибути 19 грудня о 19-й годині до свого приміщення для порозуміння в справах видавництв.
прибути дня 19-ого (четвєрг) в 7 год. вечора
Читано з зображення. Адресу приміщення Бюро подано в сусідньому оголошенні (Фундуклеївська, 19).
Газета «Ставка», яку видає Інформаційне Бюро армії Української Народної Республіки, вийшла як число 4 від четверга 19 грудня 1918 року; ціна окремого числа 70 шагів.
ЦІНА ОКРЕМОГО ЧИСЛА 70 шагів.
Читано з зображення. Номер 4 датовано «Четвер, 19 грудня 1918»; верхній край шапки частково обрізано плиткою.
Оповістка: від наступного дня Українське Телеграфне Агентство видаватиме двічі на день для дипломатичного корпусу й союзних організацій у Києві бюлетені французькою мовою про життя УНР.
Українське Телеграфне Агентство видаватиме два рази щодня для дипломатичного корпусу
Читано з зображення.
Другий номер «Вістника Української Народньої Республіки», офіційної газети Директорії, вийшов у четвер 19 грудня 1918 року у Вінниці; газета виходила двічі на тиждень. Редакція й контора містилися на Миколаївській вулиці, 78 (телефон № 296).
Четвер, грудня 19-го, року 1918
Читано з зображення. Адреса й телефон — з шапки; на межі плиток частина рядків обрізана.
«Вістник УНР» друкувався у Вінниці в друкарні Міського Самоврядування; редактором був завідувач Центрального інформаційного бюро при Директорії Гризодуб.
Редактор Завідуючий Центральним Інформаційним Бюро при Директорії
Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Передова «Нової Ради» від 19 грудня 1918 р. «Організація власти» обстоювала, щоб Директорія тимчасово стала верховним органом влади без адміністративних функцій і сформувала коаліційну демократичну Раду міністрів, де неукраїнська демократія (насамперед росіяни) мала б не менше третини голосів.
Директорія повинна тимчасово бути верховним органом власти, в правами вищого тимчасового законодатнього органу, але без адміністративних функцій.
«Нова Рада» вимагала віддати під суд митрополита Антонія, єпископів Євлогія, Никодима і Платона (за проповіді проти українців, монархізм і спекуляцію на «мученицькій» смерті Миколи Романова), генералів Келлера і Долгорукова, а також розслідувати діяльність товариша міністра харчових справ М. О. Гаврилова і членів «Протофісу».
Отже-під суд! Митрополит Антоній-за організації наклепів ... Впископи Евлогій, Никодим і Платон за підбурювання одної частини людности проти другої
Відозви й розпорядження уряду, а також «Вістник Української Народної Республіки» для установ і редакцій можна було отримати у відділі Центрального інформаційного бюро при Директорії, що тимчасово містився в конторі друкарні Лубковського, кімната 13 (вул. Фундуклеївська, 19), з 12 до 3 години дня; завідувач бюро — Гризодуб.
який тимчасово міститься в конторі друкарні Лубковського в кімнаті ч. 13 (Фундукл. ч. 19), від 12 до 3 години дня.
Номер 65 «Слова» вийшов у четвер, 19 грудня 1918 р.; зміст числа: приїзд до Києва Директорії Української Народної Республіки, Всенімецький з'їзд рад робітничих і салдатських депутатів, арешт єпископа Євлогія, розмова з головою Національного союзу Шаповалом, перемога соціал-демократів на виборах у Німеччині, визнання Антантою самостійності України.
Приїзд до Київа Директорії Украінської Народньоі Республіки. Всенімецькій з'їзд рад робітничих і салдацьких депутатів. Арешт Еписк. Евлогія. Розмова з головою національного союзу Шаповалом.
Дата в шапці частково пошкоджена («1 грудня 1918 р.»); на с. 2 читається «Четвер, 19-го грудня 191…», тож номер від четверга 19 грудня 1918 (нового стилю).
Передплата щоденної газети «Нова Рада» коштувала 30 карбованців на 3 місяці, 20 — на 2 місяці, 10 — на 1 місяць.
Ціна на З місяці 30 карб., 2 м. 20 карб., 1 м. 10 карб.
Окремий номер «Нової Ради» на вокзалах і в провінції продавали по 45 копійок.
в дрібнім продажу 45 коп. за примірник
Редакція «Нової Ради» вибачилася, що в попередньому номері через недогляд надрукувала другу половину «Листа з хутора „Надії“» замість першої.
Через недогляд у попередньому числі „Н. Р." сталася прикра помилка: поміщено замісць першої половини--другу цього листа.
Фейлетон Яриновича «Нехай живе!» у «Новій Раді» іронічно сумував за закритою російськомовною київською газетою, яку українська преса прозивала «Київська Дунька», і повідомляв, що на її папері тепер виходить газета «Відродження».
Я дуже прошу дати змогу Київській Дуньці виходити ... На моїм ріднім улюбленім папері виходить „Відродження".
Яку саме газету названо «Київська Дунька», з тексту не встановити (можливо, «Кіевлянинъ» чи «Кіевская мысль»); закриття, імовірно, пов'язане з приходом Директорії. Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Нове видання: Олекса Стороженко, «Оповідання», частина перша, видавництво «Серп і Молот», Київ 1918, 152 с., ціна 4 крб.
Стороженко. Оповідання. Частина перша. Вид-тво Серп і Молот", Київ 1918, стор. 152, 8°, ціна 4 карб.
Ім'я в OCR «Оденса», імовірно Олекса.
Нове видання: Н. Залізняк, «Систематичний курс аритметики для першого ступня» народної школи, видавництво «Серп і Молот», 48 с., ціна 5 гривень.
Н. Залізняк. Систематичний курс аритметики для першого ступня ... стор. 48, вел. 8°, ціна 5 гривень.
Нове видання: Шарль ван Лерберг, «Пан», комедія на три дії в перекладі М. Рильського і М. Мухина, видавництво «Шлях», ч. 20, Київ 1918, 64 с., ціна 3 крб 50 коп.
Шарль-ван-Лерберг. Пан. Комедія в трьох діях. Переклад М. Рильського і М. Мухина. В-цтво „Шлях", ч. 20, Київ 1918 ... ціна 3 карб. 50 к.
Назву п'єси в OCR спотворено («Дам»); у оригіналі — «Pan».
Нові видання «Шляху» (Київ 1918): Й. Зоранчук, «Шляхом душі. Диференція індивідуума», 16 с., 70 коп.; Сергій Шелухин, «Наша пісня», 24 с., 1 крб 40 коп.
Сергій Шелухин. Наша пісня. В-цтво „Шлях", ч. 22, Київ 1918, стор 24, in quarto, ціна 1 крб. 40 коп.
Підручник Н. Залізняка «Систематичний курс аритметики», ч. I «Цілі числа», на складі «Освіти» коштував 2 крб 50 коп. (в іншому оголошенні — 5 гривень, що відповідає курсу 2 гривні за карбованець).
К. Залізняк. Систематичний курс аритметики ч. І. Цілі Числа 2 карб. 50 коп.
«Нова Рада» друкувалася в друкарні акціонерного товариства «Петро Барський».
Друк. Акц. Т-ва „Петро Барський".
Газета «Відродження» вийшла як № 214 від четверга 19 (6) грудня 1918 року (рік видання І); день вступу військ Директорії до Києва.
Четвер 19 (6) грудил 1818 року.
Рік у шапці спотворено OCR («1818»).
Редактор «Відродження» приймав відвідувачів щодня з 1 до 2 години дня, секретар — з 1 до 3 години; рукописи менші за друкований аркуш не повертались.
Редактор приймає від 1 до 2 годни дня. Секретарі-під 1 до 3 годин лня. Рукописи розміром менше прукованого
Оголошення: Центральне бюро передплати на всі українські газети й журнали, що раніше містилося в помешканні Центральної Ради, після заколотів і розрухів знову розпочало роботу; бюро в Києві — Фундуклеївська, 19, книгарня.
Центральне Бюро передплати на всі украйські газети і журнали, що раніш містилось в помешканні Центральної Ради, після млнулих ... Знов позпочало свою діяльність. ... Бюро в Киіві: 1) Фуитукатевська 19. Книгарня
Гетьманський уряд за державні кошти надрукував по 300 000 примірників двох брошур на славу Скоропадського, але агенти книжок не розповсюджували: у роздріб продано всього 2 примірники, решта лежить у підвалах київських книгарень.
Цез макулатури було напручовано 300.000 кожної ... Продано ж цих книжок в розріб всього.. 2 примірники, Решта взляеться в підвалях київських книгарень.
Ретроспектива у рубриці «Гетьманська камарилья».
Контора «Слова» працювала щодня (крім неділь і свят) з 10 до 18 години, редакція відчинена з 16 до 20 години, а редактор приймав з 12 до 13 години.
Редакція відчинена шоденно (крім неділь і свят) від 4 до 8 год. веч, Контора від 10 год. р. до 6 год. веч. Редактор приймає від 12 до 1 год.
OCR шапки частково переплутаний: редакція й контора поміняні місцями в рядках; години прочитані за порядком рядків.
Стаття проф. Б. Титлінова «Церковь и демократия» у «Слові» критикує церковну ієрархію за політику й політичні виступи Церкви, зокрема телеграми «собраться вокруг» і заклики часів гетьманату.
Были извёстныя телеграммы «собраться вокругь» и пр., были воззванія сь увёщаніемь не слушаться «обманщиковь» и властолюбцевь.
Стаття на с. 1-2 (OCR мішаний); тема — позиція церковної ієрархії під час гетьманату.
Єпископ Сергій Лавров у статті «Тогда и теперь» у «Слові» закликає Церкву стати «вне политическою и вне партійною» й не вести «мирскую» політику, як було при Миколі II, нагадуючи про гетьманські телеграми «собраться вокруг».
Церковь продолжаеть быть партійною, продолжаеть заниматься «мірской» политикой, вместо того, чтобы обращаться къ людямь по-апостольски
Стаття с. 1, підпис «еп. Сергій Лавров»; OCR мішаний.
Газета передруковує з «Нової Ради» статтю «Під суд!», де гетьмана Скоропадського й його міністрів звинувачено в розпродажі державного майна німцям і спекулянтам та вимагається віддати їх під суд.
Гетьман Павло Скоропадський мав судитись за
Читано з зображення. Перелік звинувачень у «Новій Раді» — позиція газети-посередника, а не вирок.
Бундівський лідер Рафес у «Фольксцайтунг» пише, що на чолі революційного війська йде Петлюра, якого він порівнює з Керенським, і що незабаром той сам увійде до міста.
На чолі революційного війська іде Петлюра.
Читано з зображення. Цитата з газети «Фольксцайтунг», органу Бунду; текст статті подекуди нечіткий.
Місцева соціалістична польська газета, за переказом «Ставки», вітає Директорію як демократичну владу й пише, що польський народ і його демократичні верстви цілком на боці нового уряду.
Директорія, що після гетьманської реакції прийшла на вади
Читано з зображення. Назву польської газети прочитано нечітко. Переказ у розділі «З газет та журналів».
Газета спростовує вчорашню звістку з «Трудової Республіки» про арешт митрополита Антонія: інформація виявилася недостовірною.
звістка про арешт митр. Антонія, як виявилось остіня, не була певною
Читано з зображення. Спростування звістки, поданої в попередньому числі.
Інформаційне Бюро армії УНР запрошує свідомих українців на посади агітаторів, інструкторів і інформаторів; адреса — Фундуклеївська, 19, вхід з подвір'я, 2-й поверх.
Адреса: Фундукл. 19, вхід з надвору, 2-й поверх.
Читано з зображення. Оголошення газети про набір працівників.
Інформбюро армії УНР просить усі газети українською, російською, польською та єврейською мовами щодня присилати по одному числу, а також шукає людей для поширення літератури в провінції.
Просимо всі часописи на українській, русській, польській і єврейській мові прислати до Інф. Бюро арм. У. Н. Р. щоденно по одному числу
Читано з зображення. Числа призначені для військових частин.
Газета «Ставка» друкується в друкарні Р. К. Лубковського на Фундуклеївській, 19, у Києві.
Друкарня Р. К. Лубковського
Читано з зображення. Підвал стор. 4, обрізано плитками.
За фейлетоном у «Новій Раді», після приходу Директорії в Києві виходило вже шість українських газет і лише одна російська — «Последнія Новости», завжди прихильна до українців; єдиним приводом для опозиції Київської міської думи було закриття газети «Київська Дунька».
В Київі виходять уже шість українських газет і тільки одна російська — „Посліднія Новости", котра завжди була прихильна до українців.
Оголошення: найближчим часом у Києві почне виходити культурно-просвітній тижневик для козаків і селянства «Козацька думка» з відділами (наказовий, на біжучі теми, красне письменство, за тиждень, знання, «Лопном» з місць, огляд книжок, поштова скринька, оповістки); передплата 2 гривні на місяць, окремий номер у Києві 50, на провінції 60 шагів; редагує комітет, видає Генеральна козача рада; тимчасова адреса контори й редакції — Хрещатик, 7, Гемкорад, приймають з 10 до 15 години.
В найближчому часі у Київі почне виходити „КОЗАЦЬКА ДУМКА". Культурно-просвітний тижневик для козаків і селянства... Передплата на місяць 2 гривни. Окреме число у Київі-50, а на провінції 60 шагів.
Орган Генеральної козацької ради; «Гемкорад» — читання OCR.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: редакція журналу «Шлях» — Київ, Маріїнсько-Благовіщенська, 123, пом. 20, телефон 50-59.
Редакція журналу „„ШЛЯХ* Адреса: Київ, Мар-, Благовіщенська, 123, пом 20. ШЛЯХ" тел., 50-59.
Номер квартири й телефону — за OCR.
Одну з гетьманських пропагандистських брошур («Гетьман Павло Скоропадський») написав російською мовою начальник гетьманської охранки А. Маляревський, потім її переклали українською.
Одна в цих брошур - «Г тьман Пав ... по Скоропадський - написана начальни ком гетьмансьм У охранки А. Малярев-ським московською мовою, а по-ім ... перекладена 1 на мову україн-ьку.
Прізвище автора — «Маляревський» за OCR.
Центральне інформаційне бюро при Директорії УНР запрошує політичні партії надсилати представників і подавати інформацію; урядові установи й часописи можуть отримувати відомості в інформаційному відділі (Київ, Фундуклеївська, 19, кімната 13; другий пункт — контора Лубковського, Фундуклеївська, 18), щодня з 12 до 3 години.
Центі льне інформані й бюро при Д ректорії У, Н. Р. ... Фундукліе сь в вул. ч. 19 ... кімнаті ч. 13 ... від 12 10 3 гол. дня
Адреси й години — з двох розірваних уривків; другу адресу (№ 18) неясно.
У натовпі 19 грудня на київських вулицях лунали російськомовні репліки з подивом на військо Директорії («бандами» його називали супротивники), але переважно звучала українська мова; делегації з прапорами стояли шпалерами біля міського театру та Губернської народної управи.
— А войска? Какие-же это банды? Откуда Петлюра их набрал?
Читано з зображення. Репортажні діалоги з натовпу; прикрашені публіцистично.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У натовпі в соборі хтось підбурював до погрому: «Тут бы сейчас на базар, да по жидовским лавкам ударить. Самый раз…»
— Тут бы сейчас на базар, да по жидовским лавкам ударить. Самый раз…
Художній твір: погромні настрої частини натовпу. дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
У натовпі говорили, що буде «поход на Москву»; на скептичне «Руки коротки» відповідали погрозою: «Як вы казалы? Хлопцы, слухайте, що вин казав!»
— Поход буде. — Куды поход? — На Москву. — На какую Москву? — На самую обыкновенную. — Руки коротки.
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
На площі говорили, що Петлюра поїхав із ескортом до Думи на присягу, «ему будут присягать»; жінок, мовляв, не займуть, а «жидов тронут» і офіцерів — «всем им кишки повыпустят».
— Та ни. Вин сейчас с эскортом поехал в Думу... — Женщин не тронут. — Жидов тронут, это верно… — И офицеров. Всем им кишки повыпустят.
Художній твір: чутки й погрози в натовпі. дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
На тротуарах Великої Житомирської натовп переказував: «Покушение на Петлюру… Стрелял, сукин сын, в нашего батько», хоча затриманий насправді нічого такого не робив.
— Покушение на Петлюру. — Ну?! — Стрелял, сукин сын, в нашего батько. — Так вин же украинец. — Сволочь он, не украинец, — бубнил чей-то бас, — кошельки срезал.
Художній твір: приклад миттєвого поширення чуток. дату встановлено за історичними даними (парад Директорії 19 грудня 1918 року); у тексті не названа.
За поширеною в Києві «історією з білим конем», спілка залізничників (можливо, у Білій Церкві) подарувала Петлюрі білого коня, на якому він хотів їхати на чолі війська під час урочистого вступу Директорії до Києва; Винниченко рішуче запротестував проти цієї «бутафорії» і відмовлявся вступати до міста, якщо Петлюра не буде разом з усіма членами Директорії.
Петлюрі десь (чи не в Білій Церкві) союз залізничників подарував білого коня. На тім коні головний отаман думав віхати на чолі свого війська при урочистім вході Директорії до Київа.
Чутка; автор сам сумнівається. Дата урочистого вступу Директорії (19 грудня 1918 р.) — з загальновідомих даних, у тексті не названа.
Чутки про Петлюру на параді: що він «во дворце принимает французских послов с Одессы», що він у Парижі, у Берлині «президенту представляется», у Бельгії, у Вінниці, у Харкові, що його резиденція в Білій Церкві, яка «буде столицей»; що він проїхав Рильським провулком у кареті шісткою коней або автомобілем; що він «усы черные кверху, как у Вильгельма, и в шлеме».
— Петлюра во дворце принимает французских послов с Одессы... — Петлюра мае резиденцию в Билой Церкви. Теперь Била Церковь буде столицей.
Художній твір: чутки, явно суперечливі. Петлюра справді не брав участі в цьому параді як центральна фігура (головою Директорії був Винниченко). дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Комісар праці Михайлов видав обіжник: відомості на утримання та відсоткові надбавки за грудень підписано; різдвяні нагороди за ухвалою колишньої ради міністрів не мають сили закону, але через дорожнечу комісар домагається в Раді комісарів негайної видачі святкових нагород не менше місячного утримання.
відомості на одержання утримання і відсоткових надбавок за грудень місяць ним підписані... Михайлов вживає заходів перед совітом комісарів... про негайну видачу служачим міністерства святкових нагород в розмірі не менш місячного утримання
Рішення гетьманського уряду про різдвяні нагороди визнано недійсним, бо ухвалене, коли вже діяла влада Директорії.
За даними «Нової Ради», гетьманські генерали-міністри платили добровольцям по 40 карбованців добових та високі оклади, за що газета вимагала слідства.
неправомірну і непродукційну витрату грошей на добровольців, платяча їм по 40 карб. суточних і високі нічим неоправдані оклади.
Прізвища міністрів в OCR спотворені («Гернарос і Щуцкой»), імовірно Рагоза і Щуцький.
Оголошення: Правління й центральна контора Українського Народного Кооперативного Банку містились у Києві на Хрещатику, 27.
Украінський Народній Кооперативний Банк. равління і центральна конора у Київі, Хрещати ( 27.
Київське губернське земство ухвалило асигнувати 15 тисяч карбованців на зустріч Директорії і ще 5 тисяч карбованців на зовнішнє прикрашення будинку Київської земської управи.
Київське губерніяльне вемство становило асигновати на вустріч Директорії 15 тисяч карбованці» і 5 000 карб. на вовнішне прикрашення будинку Київської земської управи.
Оголошення: Український Народний Кооперативний Банк, правління й центральна контора на Хрещатику, 27; товаровий відділ у Києві.
Украінський Народній Кооперативний Банк ПРАВЛІННЯ І ЦВИТРАЛЬНА КОНТОРА у Нківі, Хрещатик 27. ТОВАРОВИЙ ОДДІЛ-Київ,
Решта оголошення (адреса товарового відділу, «Думська...») зіпсована OCR.
На тому ж засіданні Національного союзу 19 грудня голова ради комісарів Чеховський й комісари доповіли про загальний стан міністерств: з'ясувалося, що гетьманський уряд розграбував народного добра на 245 мільйонів.
З доклад виявилось, що розграбовано гетьманським урядом народнього добра на 245 міріонів.
Оцінка в доповіді; валюта не вказана (імовірно, карбованців).
Національний Союз призначив спеціальну комісію з Д. В. Марковичем на чолі, щоб встановити збитки від діяльності гетьманських міністрів і конфіскувати майно злочинців, зокрема на банківських рахунках і в сейфах.
конфіскація майна злочинців, які є в банках (біжучі рахунки, сейфи і т. п.)
Читано з зображення. Збитки оцінено в майже мільярд; формулювання «злочинці» — позиція газети.
Газета стверджує, що за розпорядженням Ігоря Кістяковського за останні два тижні пройшло 30 мільйонів карбованців на організацію добровольчих загонів проти народного повстання.
пройшли 30 міл. карб. за останніх два тижні на організацію добровольчих отрядів на Україні
Читано з зображення. Твердження газети «документально виявилось»; перевірити не можна.
Директорія оголосила, що австрійські гроші на території України мають скрізь прийматися за курсом: 1 крона — 80 шагів.
Курс: 1 крона — 40 коп. або 80 шагів.
Читано з зображення. Друкарський текст: «40 коп. або 80 шагів».
Той самий курс, установлений для австрійських грошей, подано в карбованцевому виразі: 1 крона — 40 копійок.
Курс: 1 крона — 40 коп. або 80 шагів.
Читано з зображення. Одна й та сама тарифікація, виражена в копійках.
Оголошення: Український народний кооперативний банк (правління і центральна контора — Хрещатик, 27; товаровий відділ — Думський майдан, 4) приймав вклади різними валютами, нараховуючи до 6½ % річних; позики давав лише кооперативним союзам; операції з 10 до 2 години дня.
Правління і центральна контора у Київі, Хрещатик 27. ТОВАРОВИЙ ВІДДІЛ-Київ, Думський Майдан 4 ... нараховуючи до 6½% річних
Відсоток у OCR «62%», найімовірніше 6½ %.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: банк «Союзбанк» (товариство з загальною відповідальністю, капітал 50 000 000 карб.) приймає всі банківські операції та платить по вкладах відсотки.
„СОЮ ЗБ АНК" • загальною відповідольністю 50,000.000 карб, - перевозять всі банкові операції. Платить по виладом
Ставку відсотка в OCR не прочитано.
Оголошення «Союзбанку»: платить по вкладах відсотки в межах до 6½ відсотка річних.
Платить по виладом 1-61/% 1278
Нижню межу ставки в OCR не прочитано («1-6½%»).
Комісар по міністерству харчових справ на доповідь особливо уповноваженого Засенка розпорядився найближчим часом видати населенню Києва по 3 фунти пшеничного борошна на душу; крім того, Директорія надіслала до Києва 4 вагони сала.
зробив роспорядження видати по з фунти пшеничної муки на душу, що в найближчому часі буде переведено в життя. Крім цього Директорією направлено в Київ 4 вагони сала.
«з фунти» в OCR, найімовірніше «3 фунти». Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Комісар по міністерству продовольчих справ за доповіддю уповноваженого Засенка розпорядився видавати киянам по три фунти пшеничного борошна на душу; крім того, Директорія направила до Києва чотири вагони сала.
Ха чування Київа. Ком саром по министе ству продо ольствія ... вроблено розпоряджен ня видати по три фунти пшенишкого борошна на душу ... Крім того, Д ректорівю направленс в Київ чотирі вагони сала.
Дату видачі не названо («до найближчого часу»).
Командир Осадного корпусу полковник Коновалець оголосив мешканцям Києва, що уряд Директорії розпорядився невідкладно доставити до столиці харчові продукти, щоб полагодити продовольчу кризу, яка виникла через події останніх часів.
урядом Директорії зроблені всі роспорядження аби невідкладно доставлено було до столиці харчові продукти і тим полагодити продовольчу кризу
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Оголошення: Військова друкарня «Герольд» (Київ, Кудрявська, 3, поблизу Львівської, 18, тел. 16-29) пропонує військовим частинам готові книги, бланки й канцелярське приладдя.
Військова друкарня „Герольд", Київ, Кудрявська 3
Читано з зображення. Адреса прочитана з нечіткого друку.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: службовець Міністерства шляхів шукає житло з трьох і більше кімнат; звертатися: Бібіковський бульвар, 97, кімн. 22.
Шлях. Біб. Бульв. 97, кімн. 22
Читано з зображення. Оголошення в нижньому куті сторінки, друк нечіткий; розшифровка скорочень «Мін. Шлях.» і «Біб. Бульв.» припускає.
Після припинення роботи Ревкому шляхів представництво залізничників України перейшло до Центрального бюро професійних спілок залізниць, яке відновило свою роботу (голова — М. Коломієць; телеграфна адреса — «Київ бюро спілок»).
все представництво робітників і служащих залізниць України концентрується в центральнім бюро професійних спілок залізниць, яке відновляє свою роботу.
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Унаслідок скасування всіх розпоряджень гетьманського уряду про виїзд пасажирів з Києва пропуск публіки до потягів, що відходять, відбувається без заборон; ніяких документів на право виїзду не вимагають.
Ніяких документів на право виїзду не вимагається.
Газета повідомляла, що рух потягів із Києва напевно відновиться з четверга, 19 грудня 1918 р., в усіх напрямках.
Рух потягів напевно почнеться від четверга у всіх напрямках.
Четвер — день виходу номера, 19 грудня.
Усі депо та майстерні працювали без перерви над ремонтом паровозів і вагонів; керівництво шляхів повідомило, що платню всім службовцям залізниць буде безперечно виплачено до Різдва.
Зараз іде інтенсивна праця по ремонту паровиків і вагонів ... без перериву. ... До Рівева платня буде напевно виплачена всім.
«До Рівева» — очевидно, «до Різдва».
О 12:30 на вокзал прибув перший потяг — паровоз з українським прапором, залізничий контроль; другим прибув залізничний курінь, що вишикувався у два ряди як почесний караул; стрілецький оркестр зустрів його українським гімном.
О год. 12% дня приїхав перший потяг. З переду паревика був почеплений український прапор ... Другим потягом ... приїхав валівнгичий курінь ... Оркестр стрілецької музики стрінув Його українським тимном.
Час «12½» — за OCR.
О 2 годині дня з Посьолка Волинського повідомили, що потяг з Директорією вже виїхав; десять хвилин по тому на перон заїхав довжелезний потяг з військовим приладдям, у салон-вагонах їхали члени Директорії, отаман Петлюра та його штаб.
О 2 гол. було дано внати а Посга Водинського, то вже виіхав там поїзд з Директорією. Десять хвилин пізніше, на перон заїхав довжелезний потяг
Залізничний рух усіма напрямками, за одержаними відомостями, почнеться від четверга 19 грудня.
рух потягів вже но почнеться від четверга по всіх напрямках
Читано з зображення. Формулювання в оригіналі нечітке («вже но почнеться»).
Центральне бюро професійних спілок залізниць України відновило роботу після припинення діяльності революційного комітету шляхів; зв'язок — телеграфна адреса «Київ, Бюро Спілок».
телеграфна адреса, Київ „Бюро Спілок".
Читано з зображення. Відозва до всіх залізниць України.
Керівник відділу шляхів при Директорії розіслав комісарам з залізничних справ розпорядження припинити приймання нових робітників і службовців, поки не розглянуть справу про звільнених за страйк та скорочення штатів; через скрутне становище дозволено видавати харчі за нормою в борг на рахунок платні.
припинити прийом нових робітників і служачих поки не буде розглянена справа про увільнених за страйк та за скороченням штатів... дозволив видавати харчі по нормі в борг на кошт платні
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Інженер Педес, що очолив підготовку, приступив до робіт з влаштування зустрічі Директорії на київському залізничному вокзалі.
Інж. Педес приїхав на цю побу ... приступ в д боти відносно улаштування вустрічі Дирекції Республіки на Київському оквалі.
Республіканське командування розпочало оновлення першого залізничного полку в Києві за директивою отамана Осецького, начальника штабу республіканських військ; товарний рух на залізницях тривав, а пасажирський рух поновлювався.
Роспочато оновлення перш го валізничного полку в Київі ... Товарний рух на зелізницях про ... Роспочавсь рух пасажирських та
Чеські кола запропонували проєкт будівництва залізниці Київ—Прага.
Залізниця Київ-Прага Довідуелося з авторитетних дне л, що чехи внесли проект будови звичого шляху Кито-Прага
Повідомлення «з авторитетних джерел»; рубрика на с. 4.
На урочистій зустрічі Директорії в день її приїзду з Вінниці до Києва одні промовці прославляли перемогу над гетьманщиною, а представники стрільців застерігали про зростаючий хаос і вимагали ясності у внутрішній і зовнішній політиці; те саме Коновалець повторив на офіційному прийомі у Винниченка для представників партій і організацій, після чого Винниченко підійшов до нього з докорами.
На урочистому прийомі Директорії в перший день її приїзду з Вінниці до Києва одні промовці прославляли перемогу над гетьманщиною, а представники Січових стрільців застерігали від зростання хаосу і вимагали ясності й твердості у внутрішній та зовнішній політиці.
промови, які виголошено на врочистому принятті Директорії в перший день її приїзду з Винниці до Києва
Дату в'їзду Директорії до Києва (19 грудня 1918 р.) у тексті не зазначено — підставлено за загальновідомим фактом.
на врочистій зустрічі Директорії в день її приїзду з Вінниці до Києва
Є. Коновалець. Дата в'їзду Директорії — 19 грудня 1918 (за загальними даними; у тексті не названа).
О. Саліковський від імені громадських організацій вручив Директорії два великі срібні позолочені блюда з написом: «Визволений народ вітає своїх героїв Директорії — громадянину Володимирові Винниченкові, народному героєві Симонові Петлюрі — Київ», а також хліб-сіль; Рябцов привітав Директорію від імені міського самоврядування.
Саліковський вручив Директорії два великих срібних з позолотою блюда з написами: «Визволений народ вітає своїх героїв Директорії-громадянину Володимирові Винниченкові, народньому героєві Симону Петлюрі-Київ», а також хліб і сіль.
Прізвище Саліковський — OCR (імовірно, Салiковський/Саліковський).
Від імені громадських організацій О. Саліковський вручив Директорії два великі срібні блюда з написами «Визволений народ вітає своїх героїв — громадянину Володимирові Винниченкові, Народному героєві Симонові Петлюрі — Київ» і хліб-сіль; Старицька-Черняхівська вітала хлібом-сіллю на вокзалі.
Визволений народ вітає своїх героїв
Читано з зображення. Блюда вручено при зустрічі Директорії 19 грудня.
Під час урочистого в'їзду Директорії до Києва і захопленої зустрічі населенням палку промову від імені єврейської громади виголосив Н. С. Сиркін; цього дня він застудився, зліг і невдовзі помер.
Горячую, задушевную речь от имени еврейской общины произнес при этой встрече Н. С. Сыркин.
автор уривка: Марголін; дата в'їзду (19 грудня) — за іншими уривками.
Голова Українського національного союзу М. Шаповал, вітаючи Директорію на вокзалі, сказав: «Вже давно не розчинялися Золоті Ворота Києва, через котрі проїздив так пишно востаннє славний Хмельницький — визволитель народу».
Вже давно не розчинялися Золоті Ворота Київа, через котрі проїздив так пишно в останне славний Хмельницький-визволитель народа.
У статті «Не треба помсти» (С. Степанов) зазначено: кияни нарешті побачили «петлюрівські банди» — вони йшли рівними лавами, з музикою на Софійську площу, зв'язані суворою дисципліною.
Ми побачили нарешті, «петлюрівскі банди». Рівними лавами, з музикою йшли ці «банди» на Софійську площу, звязані суворою дісципліною
Опис входу військ Директорії до Києва; назва «петлюрівські банди» — глузливе посилання на гетьманську пропаганду.
Автор статті «Не треба помсти» закликає не мститися за гетьманщину: «В вільній країні не може розлягатись поклик "око за око"», і відкидає самосуд («суд Лінча»).
Не може бути помсти в вільній країні, де істнує суд... а не кінчається судом Лінчевим.
Редакційний заклик, ймовірно, на тлі розправ над гетьманцями в перші дні після входу Директорії до Києва.
Стаття «З'єднання Українських Республік» оголошує, що наближається злука Галичини й Наддніпрянської України в одну державу — союз двох народних республік, УНР і Західноукраїнської.
Наближається хвилина злуки двох братніх українських земель, Галичини і Наддніпрянської України в одну нероздільну цілість
Читано з зображення. Підписано «С. С. Б.».
Винниченко в розмові з «Республіканськими вістями» заявив, що після здобуття Києва буде скликано Конгрес Трудового Народу України, а до влади Директорія не допустить провідників буржуазії.
буде скликано Конгрес Трудового Народу України
Читано з зображення. Розмова з головою Директорії, надрукована на с. 2.
Комісар віросповідань Лотоцький пояснив журналістам, що арешт Євлогія та Антонія стався без відома Ради комісарів: Директорія має план очищення України від реакційних елементів; найімовірніше, причиною став пастирський лист із закликом боротися з Директорією й боронити гетьмана; Антоній у телефонній розмові сказав, що Євлогія заарештовано через інтриги уніатського митрополита Шептицького, який «вже з місяць живе в Києві»; обох ієрархів мають віддати під карний суд.
Арешт Євлогія і Антонія наступив без моєї відомости і зносин з иншими членами ради комісарів... Директорія має цілий план очищення України від реакційних елементів
Чутка про Шептицького — слова Антонія, спростовані Лотоцьким («Шептицького тут нема»).
У привітанні Директорії 19 грудня протоієрей Василь Липківський сказав, що «Українська Православна Церква щиро вітає відродження справжньої народної влади на Україні», назвав вояків «воїнством Христовим» і висловив надію, що селянин працюватиме «не яко панський кріпак, а яко вільний громадянин в своєму власному добрі».
Українська Православна Церква щиро вітає в особах Ваших, панове, відродження справжньої народної влади на Україні.
У фейлетоні «Нової Ради» як типовий зразок мови російської київської преси наведено фразу про «так звану українську демократію, яка з успіхом може поміститися в одному автомобілі».
„Такъ называемая украинская демократія, которая съ успѣхомъ можетъ помѣститься въ одномъ автомобилѣ".
Публіка після параду розходилась купками й ділилась враженнями: «Не бачив ще Київ ніколи такого!» — «Ні, бачив … коли вступав до Києва Богдан Хмельницький».
Не бачив ще Коів віколи та-кого!-каже хтось. — Ні, бачив. Ало то було дуже давно. Бачив, коли вступав до Києва Богдан Хмельницький
Репліки з натовпу — характерна фраза.
Від імені комісаріату міністерств на вокзалі говорив Мартос: відродження українського народу — не інтрига «купки інтелігентів», як стверджували вороги українства; тепер, коли народ скинув ярмо чорної сотні, інші нації в УНР матимуть право розвиватися вільно.
Мартос сказав, що відродження українського народу-це не інтрига „купки інтелігентів", як яаявляли вороги украївства ... другі нації, що живуть в Українській Народній Республіці, будуть мати право розвиватися свобідно.
Директорію УНР «Слово» вітає як визволителів: «Слава мужнім членам Директорії, що в найлютіший для України час не побоялись взяти стерно влади у свої руки! Слава козакам, вільним синам України».
Слава, мужнім членам Директорії, що в найлютіщий для України час не побоялись взяти стерне влади у свої руки! Слава козамам, вільним синам України!
Передовиця «Радість визволення», с. 1; почасти OCR-шум. Петлюру названо «славним орлом», що сидів у «клітці» (в'язниці).
«Нае Цайт» писала: ніколи Київ не розлучався з однією владою й не зустрічав іншу з такою «безпардонною» агонією; гетьманська добровольча влада «отруювала повітря» брехнею й терором, а оголошена мобілізація остаточно озлобила громадянство.
ніколи конвульсії старої влади не продовжувались так безпардонно, як на цей раз... а оголошена мобілізація остаточно озлобила громадянство.
Оцінка єврейської газети «Нае Цайт» (Новий час).
Шаповал заявив, що Америка й Англія вже визнали самостійність України, а представники Франції найближчими днями опублікують декларацію про визнання; під час повстання він був начальником адміністративно-політичного відділу Чорноморського коша.
Ми маємо заяви Америки і Англії, котрі визнають самостійність України, а цими днями... і представники Франції опублікують деклярацію з визнанням нашої самостійности.
Звернення Директорії, надруковане на першій сторінці, проголошує, що після скинення уряду Скоропадського вся верховна влада перейшла до рук Директорії.
Таким чином по скиненню уряду Скоропадського вся верховна влада перейшла до рук Директорії
Читано з зображення. Частина тексту звернення нерозбірлива.
Передовиця «Візд Директорії» називає 19 грудня днем свята визволення для киян від гетьманської влади та закликає забути дрібні щоденні справи й вийти назустріч Директорії.
Для мешканців Києва цей день буде днем свята визволення
Читано з зображення. Частина слів у цій колонці нерозбірлива.
Позиція газети: гетьмана названо «нікчемним п'явицею», а Київ за гетьмана — перебуваючим у «брудних руках російських добровольців»; видання відверто стоїть на боці Директорії.
яка ще так недавно була в брудних руках російських добровольців та нікчемного п'явиці гетьмана
Читано з зображення. Партійно-урядова газета Інформбюро армії УНР, тому тон ворожий до гетьманату та Добровольчої армії.
Позиція газети: у статті «Доля народніх ворогів» стверджується, що в останній місяць монархісти й добровольці громили в Києві українські книгарні та нищили пам'ять про Шевченка й Франка.
руйнуючи українські книгарні
Читано з зображення. Твердження офіційної газети переможців, незалежного підтвердження в номері немає.
Позиція газети: автор статті Остап Терлецький вимагає судити всіх керівників Добровольчої армії та гетьманського режиму, не випускаючи їх на волю, і відкидає колишню «поблажливість».
Суд мусить повибирати їх справу і покарати кожного з них відповідно його вині.
Читано з зображення. Закінчення статті «Доля народніх ворогів»; на скані окремі слова нечіткі.
«Нова Рада» застерігає демократію від самосудів і репресій над колишніми міністрами, окрім звичайного арешту за рішенням суду.
А до того демократія повинна себе стримали од усяких репресійних заходів над злочинцями, окрім звичайного арешту по суду.
Читано з зображення. Закінчення тексту статті «Під суд!»; текст місцями нерозбірливий.
Винниченко заявив, що Директорія стоїть на ґрунті повної незалежності УНР і ставиться до ідеї федерації в межах колишньої Росії як до політики Скоропадського та московського імперіалізму.
Директорія в жодному разі не допустить до влади провідників буржуазії.
Читано з зображення. Цитата стосується першої частини заяви; другу частину колонки на скані нечітко видно.
За словами Шаповала, Антанта вимагала негайної зміни гетьманського уряду, насамперед усунення Лизогуба й Рогози, і просила прислати їй список кандидатів до демократичного уряду.
Антанта вимагає негайної зміни уряду
Читано з зображення. Розповідь про осінні переговори в Яссах; текст частково нерозбірливий.
Позиція газети: за гетьмана російські реакційно-монархічні елементи, за її словами, зробили Київ одним із своїх осередків і мали в ньому «теплий притулок».
зробили Київ одним із своїх осередків
Читано з зображення. Початок статті «Доля народніх ворогів».
Професор Швець, член Директорії, заявив, що освіті не буде пошкодовано коштів: університети — Київський, Кам'янецький, Харківський, Одеський — мусять бути переказнами; Винниченко наголосив, що народ здобув землю й волю, а залишилась освіта.
Ми пішли на волю, землю і освіту; землю і волю осягли, залишилась освіта.
Читано з зображення. Слова Винниченка — з початку наступної плитки (с. 4, «Ми пішли на волю...»).
Київські й полтавські новини: у Полтаві на 19 грудня призначили свято з нагоди вступу республіканських військ до Києва, але місцевий єпископ відмовився служити молебень без розпорядження вищої духовної влади.
місцевий єпископ ... одмовився відслужити його
Читано з зображення. Подія в Полтаві, повідомлення УТА від 18 грудня.
Відозва виконкому Української професійної спілки робітників закликала робітників вийти на зустріч «братів-героїв і визволителів» від ярма, яке хотіла надіти «зграя московсько-російських гнобителів, реакційно-кадетських панів-катів» і «Скоропадсько-Кістяківських братів-катів».
Товариші робітники всі виходьте на зустріч своїх братів героїв і визволителів від соціального і національного рабства і ярма
Командир Осадного корпусу полковник Коновалець у промові від імені Січових стрільців (під час зустрічі Директорії) заявив, що молодій самостійній державі загрожує небезпека, тому треба творити сильну, дисципліновану армію і не допускати жодних соціальних і політичних експериментів.
Зовсім реальну промову ... сказав комендант осадного корпуса полковник Коновалець, який говорив од імени „Січового Стрілецтва" ... ми мусимо творити сильну вдисціпліновану армію, і що ми не можемо допускати ніяких експериментів
Промову, імовірно, виголошено 19 грудня під час прийому Директорії; дату в статті не вказано.
На урочистому засіданні Національного союзу 19 грудня 1918 р. В. Винниченко заявив, що перемога настала вже 15 листопада, коли обрали Директорію, що земля мусить перейти до народу і що «в цей святочний день вступу Директорії» треба негайно братися до соціальних реформ: «Слава трудовому народу, здобувшому волю!»
Перемога вже була 15 листопада, коли була обрана Директорія ... Слава трудовому народу, здобувшому волю!
М. Шаповал на засіданні Національного союзу назвав Петлюру «лицарем шаблі» (присутні вигукнули «Слава Петлюрі!») і закликав пам'ятати отаманів Осецького, Коновальця, Болбочана, Тимченка, Тютюнника; далі Директорію вітали Чеховський від УСДРП, Лизанівський від УПСР та інші.
Українська революція дала лицаря шаблі ... Ми мусіли пригадати отаманів Осецького, Коновальця, Болбочана, Тимченка, Тютюнника.
У розмові з кореспондентом «Слова» голова комісії закордонних справ Національного союзу Микита Шаповал розповів про міжнародне становище УНР: 9 жовтня Союз послав до Берліна двох делегатів — Петра Бензю й Миколу Шаповала, щоб німецькі соціалісти вплинули на німецьке командування в Києві й відкликали дипломатичного представника фон Тіле.
Наш кореспондент мав розмову з... Микитою Шаповалом, про міжнародні стосунки та міжнародне становище Української Республіки... 9 жовтня ми послали до Берліна двох делегатів
Інтерв'ю надруковане на с. 2-3, 19 грудня 1918. Ім'я «Микола Шаповал» у тексті — ймовірно, хибне прочитання ОCR; відомий діяч — Микита Шаповал.
У статті «Слава борцям за правду» (підпис «М. М-ч») автор називає падіння гетьмана «чудом Божим» і закликає, щоб на чолі автокефальної української Церкви став природний українець; докоряє вищим сановникам Церкви, що змушували духовенство співати славу гетьманові й кричати «Ура» за «єдину неділиму».
Ми були свідками чуда Божого, яке неправдивих узурпаторів влади примусило скоритись перед народом... щоб на чолі нашої, вже неодмінно автокефальної... Церкви української стане природний українець
Стаття с. 3.
Із привітаннями до Директорії на вокзалі звернулися проф. Кримський (від Академії наук), делегати Київської єврейської общини, губернського земства, українського робітництва, представник німецького совдепу (що назвав червоні прапори знаком демократичного характеру революції), Висоцький від Українського робітничого клубу; Ночвін (кооперація) передав Петлюрі як першому козакові три книжки — «Кобзар», «Історію України» Коваленка та «Кайдашеву сім'ю» Левицького — з написом «Бойцеві за визволення України від кооперації».
він передає три книжки: Кобзарь, Історія України-Коваленка, Кайдашева сімья- Левицького... «Бійцеві за визволення України від кооперації».
Книжки мали роздати козакам; автор історії — Коваленко (OCR).
У передовиці «Радість визволення» гетьманський режим описано як владу, що «вкрала» Україну: найкращих синів «по в'язницях розсаджено, за кордон на німецькі роботи вислано, постріляно»; Петлюру названо «славним орлом», якого посадили в «клітку» (в'язницю), але брати-соколи його визволили.
Кращих її синів по вʼязницях розсаджено, за кордон на німецькі роботи вислано, постріляно...
Публіцистична риторика; оцінка гетьманату у газеті, що вітала Директорію.
Автор статті «Не треба помсти» пише, що Росія «вирвала волю, але зараз же розтоптала її», написавши на прапорі замість «воля, рівність, братерство» слово «помста»; Україна ж стала на шлях державного будівництва, де «вбивати людей, хоч би з помсти, — це не будування, а руйнування».
вбивати людей, хоч би з помсти,-це не будування, а руйнування, що всяка помста викликає помсту з другого боку
Редакційний заклик до стриманості в перші дні Директорії у Києві.
Шаповал розповів про зв'язок Національного союзу з Яссами через галицького консула Білецького: представники Антанти (консул Енно й радник французького посольства де Бельк) заявили, що Антанта не визнає суверенності України, доки гетьманський уряд не залагодить «інцидент» з арештованими підданими Антанти; для порядку замість німців можна покликати армію генерала Алєксєєва.
Через галицького консула, д. Білецького... ми дістали відомости, що п. Енно та радник французького посольства в Ясах де-Бельк... заявляють позицію Антанти: треба залагодити справу з консулами Антанти, перепросити їх і визволити заарештованих піддінців Антанти
Інтерв'ю М. Шаповала в «Слові», с. 2-3; прізвища за OCR.
На вокзалі Директорію вітали: Мартос — від комісарів, дипломатичного корпусу посол Туреччини Мухтар-Бей, консульського корпусу — швейцарський консул Енні, а секретар єврейського національного секретаріату Сиркін висловив віру, що Директорія забезпечить єврейському населенню всю повноту громадських, політичних і національних прав.
Мартос вітає Директорію від імени комісарів, від дипломатичного корпусу посол Туречини Мухтар-Бей, та від консульського корпусу Швейцарії-Енні. Представник єврейського національного секретаріяту Сиркин... забезпечить еврейському населенню всю повноту громадських, політичних і національних прав.
Прізвище комісара — «Мартос» (Борис Мартос) за OCR; Сиркін — Н. Сиркін.
Голова Українського національного союзу О. Саліковський у промові від імені громадських організацій і комітету зустрічі підкреслив, що з перемогою Директорії приходять лад, спокій і щастя для України; представник селянської спілки подякував за перемогу над ворогами трудового селянства й висловив надію, що Директорія принесе народові волю й землю.
з перемогою Директорії приходить лад, спокій і щастя для України... Директорія, принесе йому волю і землю.
Перше слово — Салiковський, друге — делегат Селянської спілки.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Репліки в натовпі в соборі: «О ком же? Украинской народной республике? — А черт ее знает», «Кто ни поп, тот батька», «Попам дай синенькую, так они дьяволу обедню отслужат», «Я на вашей мови не размовляю».
— О ком же? (бас, шепот). Украинской народной республике? — А черт ее знает (шепот). — Кто ни поп, тот батька…
Художній твір: «синенька» — п'ятирублева купюра. дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Глядачі параду дивувалися: «Ото казалы банды… Вот тебе и банды. Ура!», «Вот вам и банды… Меллиен войску», «Эх… вот тебе и пятнадцать тысяч… Что же это наврали нам».
— Ото казалы банды… Вот тебе и банды. Ура!... — Эх… эх… вот тебе и пятнадцать тысяч… Что же это наврали нам. Пятнадцать… бандит… разложение…
Художній твір: гетьманська пропаганда применшувала сили Директорії. дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Жінка в ніші стіни під час параду каже юнакові: «Держитесь за меня, панычу, а я за кирпич, а то звалимся… Де ж сам Петлюра? Ой, хочу побачить Петлюру. Кажуть, вин красавец неописуемый».
— Держитесь за меня, панычу, а я за кирпич, а то звалимся... — Де ж сам Петлюра? — болтала словоохотливая бабенка, — ой, хочу побачить Петлюру. Кажуть, вин красавец неописуемый.
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Команда на параді українською: «Кроком рушь!»; крики в натовпі: «Ой, лышечко!»
Резнул победный голос: «Кроком рушь!» И ряд за рядом, блестя хвостатыми галунами, тронулся конный курень Рады.
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Біля фонтана на Софійській площі промовляв оратор у темному пальті з хутряним коміром, без шапки; у натовпі гадали: «Декларацию обявляют… — Ни, це Универсал будут читать», кричали «Хай живе вильна Украина!», оратор вигукував «Народу слава!»
— Декларацию обявляют… — Ни, це Универсал будут читать. — Хай живе вильна Украина!... — Народу слава!
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Реакція натовпу на більшовицького оратора: «Який червонный? Що вин каже? Жовто-блакитный. — У большаков тэ ж червонный», «А вин погано размовляе на украинской мови», «Ты слышишь, „товарищами“ называет? Чудеса-а…»
— Який червонный? Що вин каже? Жовто-блакитный. — У большаков тэ ж червонный... — А вин погано размовляе на украинской мови…
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (парад Директорії 19 грудня 1918 року); у тексті не названа.
Офіцер після параду: «Ну, оно тебе скажу, Карась, молодцы большевики. Клянусь честью — молодцы. Вот работа, так работа!» — розчарування в гетьмані й повага до більшовицьких підпільників.
— Так его, так его. От сердца отлегло. Ну, оно тебе скажу, Карась, молодцы большевики. Клянусь честью — молодцы.
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (парад Директорії 19 грудня 1918 року); у тексті не названа.
Петлюра закликав не допускати анархії «в ім'я пошани до смерті і крові тих героїв, які вмерли», та вшанувати пам'ять полеглих, щоб нові покоління знали ціну їхніх жертв; присутні відповіли «Славою», оркестр грав національний гімн, співали «Вічная пам'ять».
Ми не можемо допустити анархії во імʼя пошани до смерти і крови тих героїв, які вмерли ... Під вливом цих слів встає авдиторія ... спів „вічна память". Багато плаче.
Привітальна промова М. Шаповала від Національного союзу: він подякував Директорії за виконання наказу союзу і закінчив окликами «Слава Директорії, слава отаману Петлюрі!»
Зазвачивши заслуги Директорії перед украй ським народом, він заявив, що Диренторія сповнила свій ажкий обов'язок ... кторії за виковання накаву Сову ... слава Директорії, слава отаману Петлюрі!
Від Всеукраїнської професійно-робітничої спілки Директорію привітав Довженко: «Великий Народе Великої України! Висока Директорія!» — і висловив віру, що вона закріпить здобутки революції, зорганізує робітництво і поведе його до соціалізму.
Вітання д. Довженка. — Великі Спан, Великого Укра Інського Народу! Висока Диревторіє! ... зуміє тепер закрільти адобутки рев люції, зорганизу ати робітництво і повести
Газета передруковує звинувачення проти гетьманської цензури: серед підсудних названо організатора цензури Ол. Ол. Ніжальського й київського цензора Опатовського.
організатор цензури
Читано з зображення. Текст про цензорів частково нерозбірливий.
Позиція газети: Остап Терлецький наводить генерала Кирпичова з його штабом як приклад керівників Добровольчої армії, що, за його словами, воювали проти українського народу.
генерал Кирпичов із своїм штабом
Читано з зображення. Текст про генерала Кирпичова частково нерозбірливий.
Шаповал стверджує, що самостійність України вже визнають Америка й Англія, а представники Франції мають оголосити відповідну декларацію.
Ми маємо, залиш Америки і Англії, котрі визнають самостійність України
Читано з зображення. Текст місцями нерозбірливий; позиція інформатора Національного Союзу.
Суперечка про мову в натовпі: «На каком же языке служили? — На божественном, тетка», «От строго заборонють, щоб не було бильш московской мови», «Уж и на православном, родном языке говорить не разрешается?», «Це вам не Россия, добродию», «Геть! В Россию! Геть с Украины!»
— От строго заборонють, щоб не було бильш московской мови. — Что ж это, позвольте, как же? Уж и на православном, родном языке говорить не разрешается?
Художній твір: відображає мовне протистояння в місті. дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Побитого в натовпі «українського поета» вели до дільниці; він кричав, мішаючи російські й українські слова: «Вы не маете права! Я известный украинский поэт. Моя фамилия Горболаз. Я написал антологию украинской поэзии. Я жаловаться буду председателю Рады и министру. Це неописуемо!»
— Вы не маете права! Я известный украинский поэт. Моя фамилия Горболаз. Я написал антологию, украинской поэзии. Я жаловаться буду председателю Рады и министру. Це неописуемо!
Художній твір: сатиричний персонаж. дату встановлено за історичними даними (парад Директорії 19 грудня 1918 року); у тексті не названа.
На урочистому зібранні 19 грудня говорили Симон Петлюра (про боротьбу українського народу: «ні холопа, ні пана на Вкраїні не буде»), Чеховський від соціал-демократів, член Директорії Ф. Швець, а також представники партій соціалістів-революціонерів (Ливановський), соціалістів-самостійників (Малюк), соціал-федералістів (Д. Маркович) і трудовиків (Крижановський).
Промова С. В. Петлюри. ... ні холопа ні пана на Вкраїні не буде ... Промова п. Чеховського. ... Привітання від с.-р., с.-ф. 1 трудовиків. ... Далі промовляли від партії соціял-революціонерів п Ливанівський, від соціялістів-самостійників п. Малюк ...
Прізвища частково з OCR; зв'язок промов із клубом — за контекстом («у залі клубу»).
У промові на урочистому зібранні голова Директорії Винниченко підсумував діяльність Директорії за час її перебування поза Києвом і назвав небувалим фактом повстання українського народу проти гетьманського режиму; М. Шаповал зауважив, що український народ — це селяни й робітники.
В своїй промові заслужений ук раїнський письменник 1 політичний діяч з'ясовує хід діяльности Директорії за час перебування Ії поза Києвом ... Наш нарід являється народом селян та робітників
У день в'їзду Директорії до міста (19 грудня) Донцов сидів із В. Садовським, Піясначевським, Олександрівською та ін. у «Празі» внизу, дивлячись у вікно; сніг на вулицях, пригнічений настрій. На запитання, на кого він орієнтується, відповів: «на свою соседку».
В день вїзду до Міста Директорії сидів з В. Садовським, Піснячевським, Александровською та іншими в ''Празі", на долі, дивлячись крізь вікно. Сніг на вулицях.
В'їзд Директорії — 19 грудня (загальновідомо).
Приїхавши до Києва вранці (близько 19 грудня 1918 р.), автор побачив на Бібіковському бульварі й вул. Фундуклеївській ще не прибрані дуже високі стовпи з прибитими на щитах українськими тризубами, обвитими вінками й прикрашеними українськими прапорами, — сліди тріумфального в'їзду Директорії та вступу Січових стрільців.
На Бібіковськім бульварі та на Фундукліївській вулиці стояли ще височезні стовпи, а на них прибиті українські тризуби (на щитах), обвиті вінками та декоровані українськими прапорами.
Дату прибуття виведено: виїхав з Підволочиська ~18 грудня, вранці наступного дня був у Києві; раніше він же пише про перебування в Україні з 17 грудня — можлива неточність на 1–2 дні.
На Софійському подвір'ї гудів великий дзвін головної дзвіниці, малі дзвони дзвонили без ладу; натовп виходив із собору через головний і бічний виходи, у бічному видавили два шибки.
Софийский тяжелый колокол на главной колокольне гудел, стараясь покрыть всю эту страшную, вопящую кутерьму.
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Від Рильського провулка можна було вийти на Велику Житомирську вулицю, де стояла Старо-Міська поліцейська дільниця з каланчею; після параду Володимирську ще перекривала кіннота, тому процесії йшли в обхід.
Вышли на Большую Житомирскую улицу, и двум преградила путь процессия, направляющаяся к Старо-Городскому участку с каланчой... но Владимирскую еще запирала не успевшая уйти с парада кавалерия
Художній твір: Старокиївська частина з каланчею на Великій Житомирській існувала реально. дату встановлено за історичними даними (парад Директорії 19 грудня 1918 року); у тексті не названа.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
На Володимирській вулиці в двоповерховому будиночку були бакалійна крамниця і погребок із вивіскою «Погреб — замок Тамары»; у день параду він був зачинений, але своїм відчиняли на стукіт у скляні подвійні двері.
дошли до двухэтажного домика с вывеской: «Бакалейная торговля», а рядом «Погреб — замок Тамары». Нырнув по ступеням вниз, двое стали осторожно постукивать в стеклянную, двойную дверь.
Художній твір: заклад, можливо, вигаданий. дату встановлено за історичними даними (парад Директорії 19 грудня 1918 року); у тексті не названа.
19 грудня 1918 р., у день вступу Директорії, над Києвом лютувала страшенна снігова завірюха, що часом переходила у справжній сніжний буран.
He дивлячись на страшенну снігову завірюху, яка часами переходила в справжній сніжний буран, улиці Київа з самого ранку були переповнені народом
19 грудня 1918 року (день вступу Директорії) був похмурий, з ранку падав сніг; з 9 години ранку він густо вкривав комірі, шапки, вуса й брови людей, пізніше посилився вітер.
Зовні похмурий день. З ранку починає падати ... снігом вуса ... Вітер дужчає. Свіг повалив
Окремі слова OCR відновлено.
Газета згадує, що козаки Директорії билися з гетьманськими офіцерами Добровольчої армії «серед занесених снігом ланів і темних пущ», тобто в снігу.
серед занесених снігом ланів і темних пущ
Читано з зображення. Образний вислів передовиці; свідчить про сніжну погоду під час бойових дій у грудні.
19 грудня 1918 року на Софійській площі в Києві лежав сніг.
клякнув просто в сніг
Виведено з опису молебню.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У день параду був сильний мороз, Місто курилося димом, морозна імла стояла над соборним подвір'ям, утоптаний сніг хрустів.
Был сильный мороз. Город курился дымом. Соборный двор, топтанный тысячами ног, звонко, непрерывно хрустел.
Художній твір: дату встановлено за історичними даними (урочистий в'їзд Директорії й парад на Софійській площі 19 грудня 1918 року); у тексті розділу дата не названа.
Оголошення: Подільська губернська народна управа запрошувала інструкторів із птахівництва, кролівництва і рибництва з платнею 450–600 карбованців на місяць та агрономів із платнею 550–650 карбованців; вимагали знання української мови.
Спеціялиста-інструктора по птахівництву і кроликарству, місячна платня 450-600 карб.
Оголошення в київській газеті; вакансії поза Києвом, корисне для рівня платні.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: до всіх членів військового генерального комітету — запрошення на збори (подробиць немає).
До всіх членів в йськового текерального комчтету.
Продовження оголошення («ВСІХ ЧЛЕНІВ ПРОХАЮТЬ НЕОДМІННО ПРИБУТИ») було в № 213, с. 4.
Оголошення: у продажу відривний календар (назву не прочитано).
Одривний календарь
Оголошення: приймаю замовлення (ремонт); Кузнечна, 134, кв. 10 (предмет оголошення в OCR не прочитано).
Приймаю раїнонт, Птосиаські і кінські. Кувнечна Мº 134 м. 10.
Предмет ремонту в OCR дуже спотворений.
Оголошення: швачка шукає роботу по прибиранню; Московська, 5.
уборкой раб. швея Московская N 5 кл.
Оголошення розірване.
Оголошення: Червоному Хресту потрібні очеретяні вироби (за OCR — «камышевые»); звертатися за адресою «…овська, 9, кімната 1».
Дитекому Кра ному раТЫ камышевые. Пиро- Кресту нужны 1782-1. овская 9, комната N 1.
Оголошення розірване, назву вулиці втрачено.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані