середа
27 червня за старим стилем
245 записів · 12 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Середа, 10 липня (27 червня) 1918 року, річниця Полтавської битви. Товариство «Батьківщина» влаштувало біля Софійського собору панахиду за гетьманом Іваном Мазепою: уряд напередодні заборонив вуличну маніфестацію, тож службу правили в огорожі собору, а пам'ятник Хмельницькому стерегли німецькі солдати; число учасників газети подають по-різному, від 500–600 до 10 000 осіб, а про те, як розходилися люди, джерела суперечать одне одному. Того ж дня агенти Особливого відділу при штабі гетьмана заарештували В. Винниченка на дачі біля Княжої Гори й привезли до Києва, де після втручання міністрів його вночі відпустили. Велика рада міністрів спинила дію статуту профспілки правобережних залізничників, міністр внутрішніх справ заборонив скликати Київські губернські земські збори, у місті почали роботу з'їзд покалічених вояків і з'їзд кадетів, а церковний собор обирав членів Вищої церковної ради. Страйк друкарів тривав, переговори з власниками друкарень остаточно зірвалися; «Нова Рада» вийшла вперше після двотижневої перерви, і щоденні газети подорожчали до 35 коп. за номер. День був ясний і гарячий; опівдні на Кадетському шосе згорів сарай у казармах, де стояли німецькі солдати, а ввечері заарештували начальника розшукового відділення Красовського.
Аналіз складено за 246 записів; зараз у хроніці за цей день їх 245.
У річницю Полтавської битви з ініціативи товариства «Батьківщина» (за Андрієвським, ініціатором був С. Петлюра) опівдні в огорожі Софійського собору відбулася панахида за гетьманом Мазепою та полеглими під Полтавою. Правив єпископ Назарій, співав Національний хор під орудою К. Стеценка; організації прийшли з прапорами, несли портрет Мазепи, оздоблений рушниками, натовп ставав на коліна, співав «Вічную пам'ять», «Заповіт» і «Ще не вмерла». На імпровізованому віче одностайно схвалили пропозицію В. Отамановського перенести до Києва останки Мазепи та інших гетьманів; гетьман на панахиду не прийшов.
певність висока: Подію описують українські газети різних партій, ворожий до неї «Русскій Голосъ», щоденник Донцова й мемуари очевидця Андрієвського; розходяться лише в числі учасників і деталях (див. «Газети пишуть різне»).
Рада товариства «Батьківщина» сповістила, що в роковини Полтавської битви, 10 липня о 12 годині, в соборі св. Софії буде заупокійна служба, а потім урочиста панахида навпроти соборної брами на Софійській площі за гетьмана Івана Мазепу та полеглих під Полтавою 1709 року; установи запрошено з національними прапорами, членів товариства — о 10:30 з жовто-блакитною стрічкою на лівому рукаві.
в роковини національної жалоби, 10 липня ц. р., о 12 в півдні відбудеться заупокійна служба Божа в храмі св. Софії, після якої буде відправлена урочиста панахида проти соборної брами на площі св. Софії за великого гетьмана Івана Мазепу
Рада товариства «Батьківщина» оголосила, що 10 липня о 12 год. відбудеться заупокійна служба в храмі св. Софії, потім панахида навпроти соборної брами по гетьману Мазепі й полеглих під Полтавою 1709 р.; закликали установи з національними прапорами, а членів товариства — об 10:30 ранку на площу з жовто-блакитною стрічкою на лівому рукаві над ліктем.
Рада Т-ва „Батьківщина" улаштовує заупокойну службу Божу в храмі св. Софії, о 12-й годині дня, після якої буде одправлена урочиста панахида навпроти соборної брами на площі св. Софії ... Членів же Т-ва „Батьківщина" закликають зʼявитися на…
Товариство «Батьківщина» закликає членів зібратися 10 липня о 10½ ранку на площі св. Софії біля соборної брами для жалоби по гетьману Івану Мазепі та полеглих під Полтавою 1709 р.; на лівому рукаві над ліктем — жовто-блакитна стрічка; о 12 дня в Софійському соборі — заупокійна служба й панахіда по Мазепі. Установи й організації просять прибути з національними прапорами.
прохає всіх членів Т-ва зʼявитись 10 сего липня о 10½ годині ранку на площу св. Софії коло соборної брами для участи в жалобі по гетьманові Іванові Мазепі
Ініціатором панахиди за Мазепою в Софійському соборі 10 липня 1918 р. був голова Київської губернської земської управи Симон Петлюра; після панахиди мала відбутися маніфестація об'єднання українських національних сил на знак протесту проти москвофільської політики уряду.
ініціятива панахиди належить голові київської ґубернської земської Управи, С. Петлюрі, і по панахиді має бути грандіозна маніфестація в память Мазепи
10 липня через урядову заборону панахида за гетьманом Мазепою та полеглими під Полтавою відбулася не на Софійському майдані, а в огорожі Софійського собору, де зібралася величезна сила народу, делегації з прапорами і портретом Мазепи, прикрашеним рушниками; правив єпископ Назарій, співав хор під орудою К. Стеценка; присутні проспівали «Вічную пам'ять», «Заповіт» і «Ще не вмерла».
панахида відбулася не на майдані, а в ограді Софійського собору, куди війшлася величезна сила народу, делегацій з прапорами і з портретом гетьмана Мазепи, прикрашеним рушниками.
10 липня 1918 року біля собору Святої Софії в Києві відбулася велелюдна панахида по гетьманові Іванові Мазепі за закликом ради Українського військового товариства «Батьківщина»; початок рівно о 12-й годині дня, панахиду правив єпископ Черкаський Назарій, співав Український національний хор під орудою Стеценка, народу зібралося до 10 000.
на панахиді було до 10000 чоловік. ... Чота школи підстаршин допомагає ... хор.
Вчора, 10 липня, товариство «Батьківщина» мало відправити на Софійському майдані урочисту панахиду по гетьману І. Мазепі та всіх, хто склав голови під Полтавою 1709 р., але позавчора ввечері по київських вулицях розліпили оповістку, якою уряд забороняв маніфестацію. Панахида відбулася на цвинтарі Софійського собору, куди зійшлася величезна кількість людей з делегаціями, прапорами й портретом Мазепи.
Позавчора у вечері по вулицях Київа була розліплена оповістка, якою уряд забороняв маніфестацію.
Панахиду по Мазепі й полеглих під Полтавою відправив єпископ Назарій з сонмом духовенства; два священики виголосили промови про життя Мазепи і значення Полтавського бою. Співав хор під орудою К. Стеценка; присутні проспівали «Вічну пам’ять», «Заповіт» і «Ще не вмерла».
Панахиду правив єпископ Назарій, а сонмом духовенства.
Мазепинська маніфестація вдалася: у соборі й на Софійському майдані була сила народу; панахиду (мабуть, першу після анатеми) правили кілька священників з єпископом Назарієм, потім була хода. Кабінету й вищого духовенства не було; міністрам заборонили брати участь.
В Соборі і на майдані Софійськім була маса народу. Панахиду - першу, мабуть, по проголошенні анатеми - служили кількох священиків з єпископом Назаром. Потім був похід.
10 липня 1918 р. Володимирською вулицею до Софійського собору сунули маси людей, багато з жовто-блакитними розетками, обтягнутими крепом; багато жінок в українському вбранні й чоловіків у чумарках; товариства й організації марширували бруківкою зі своїми прапорами, були й робітничі групи.
Володимирською вулицею сунуть маси народу. У багатьох жовто-блакитні розетки, затянуті крепом. Багато українських жіночих убрань і мужеських чумарок. Деякі товариства й орґанізації маршерують бруком коло своїх прапорів.
Панахиду за Мазепою 10 липня 1918 р. правили на подвір'ї Софійського собору, бо сам собор не вмістив би всіх охочих; подвір'я було заповнене людьми, розпорядники показували кожній організації її місце, порядок був зразковий.
Уже ціле подвіря собору заповнено людьми. Порожня тільки маленька площа посередині: там має стати духовенство. В соборі годі правити службу, бо він не вмістить усіх бажаючих.
На панахиді попереду стояв Національний хор під орудою К. Стеценка; біля групи київського земства з жовто-синім прапором, обтягнутим чорним крепом, стояв Петлюра в сірій чумарці; дві пані в стильному українському вбранні винесли старовинний портрет Мазепи, прикрашений білим мереженим рушником.
на самому переді національний хор і його диріґент К. Стеценко. Он ґрупа київського земства з прапором, а при нім у сірій чумарці Петлюра... на руках несуть старинний портрет Гетьмана Мазепи
Коли диякон проголосив «Вічную пам'ять», багатотисячний натовп чоловіків, жінок, старих і дітей опустився на коліна й підхопив спів; автор порівнює цей звук із поривами вітру чи далеким водоспадом.
многотисячний натови, всі, як одна душа, опускаються на коліна
Біля оточеного німцями пам'ятника Хмельницькому натовп за чиїмсь знаком заспівав «Заповіт» — усі чотири куплети, повільно й непевно; багатотисячна маса стала на коліна просто на бруківку.
уся многотисячна маса людей підчас співу опустилася на коліна прямо на брук
Після панахиди над натовпом виголосив коротку промову Валентин Отамановський: він закликав домагатися перенесення останків гетьмана Мазепи з Румунії, а Калнишевського, Полуботка та інших — з Московщини й поховати їх біля Святої Софії; промову зустріли одностайним схваленням.
аби кости Гетьмана Мазени було перенесено на Україну... поховано тут при св. Софії
Імпровізоване всенародне віче біля собору Святої Софії 10 липня одностайно ухвалило пропозицію Отамановського: перенести з чужини до столиці останки Петра Дорошенка, Івана Мазепи й Пилипа Орлика, поховати Мазепу в Софійському соборі поруч із домовиною Ярослава Мудрого, а для цього створити комітет Ліги національної гідності.
Перенести з чужини до своєї столиці останки Петра Дорошенка і Івана Мазепи, та Пилипа Орлика, і поховати Івана Мазепу в катедрі св. Софії поруч з домовиною Ярослава Мудрого
Гетьман Скоропадський на панахиду за Мазепою 10 липня 1918 р. не прийшов, хоча присутні на це сподівалися.
Я все чекаю чи не зявиться Гетьман. Його доси нема... Але Гетьмана нема й нема...
10 липня 1918 р. на Софійській площі всупереч забороні уряду відбулася українська маніфестація пам'яті гетьмана Івана Мазепи; у Софійському соборі о 12 годині відслужили панахиду.
Вопреки запрещенію правительства, вчера на Софійской площади состоялась украинская манифестація въ память гетмана Мазепы.
За оцінкою газети, на панахиду в Софійському соборі, незважаючи на запрошення «Батьківщини», прийшло лише 500–600 осіб; вони винесли з собору українські стяги й портрет Мазепи, обвитий рушниками.
молящихся въ Софійскомъ соборѣ было не болѣе 500—600 человѣкъ.
10 липня (27 червня ст. ст.) у Києві відбулася панахида-маніфестація по гетьману Іванові Мазепі в річницю Полтавської битви — спершу в огорожі Софійського собору, потім на площі біля пам'ятника Богдану Хмельницькому.
Панихида—манифестація по «Народномъ борцѣ гетманѣ Иванѣ Мазепѣ», состоявшаяся 10 июля (27 июня)
10 липня 1918 року на цвинтарі Софійського собору в Києві відбулася урочиста панахида за гетьманом Іваном Мазепою — перша, принаймні прилюдна, після Полтавської битви та понад двохсот років анафеми. Професори Духовної академії, будованої Мазепою, на панахиду не прийшли.
10-го липня відбулась на цвинтарі Софійського Собору урочиста панахида по рабу Божому гетьманові Іванові, в перший, може,-принаймні, прилюдно-раз
Напередодні ввечері по місту розклеїли урядову оповістку, що забороняла маніфестацію, і після панахиди представник «Батьківщини» закликав розходитися без прапорів і пісень. Пам'ятник Хмельницькому оточили німецькі солдати з примкнутими багнетами; їхній офіцер заявив, що мирній маніфестації не заважатимуть, а біля брами собору німецький старшина на вимогу натовпу звелів міліціонерові зняти «московську» кокарду. За «Русскім Голосомъ», процесія з піснями пройшла Володимирською й розійшлася біля Фундуклеївської, хоч траплялися сутички з перехожими, що не знімали шапок; за Андрієвським, у обідню пору німці з багнетами гнали маніфестантів Хрещатиком, а донесення агента повідомляє про сутички з німцями й підпали казарм.
певність середня: Заборону й німецьку охорону підтверджують кілька незалежних джерел; що було під час розходу, з'ясувати не вдається: газети пишуть про мирний розхід, мемуарист бачив розгін багнетами, а донесення агента повідомляє про сутички й підпали (див. «Газети пишуть різне»).
Вчора, 10 липня, товариство «Батьківщина» мало відправити на Софійському майдані урочисту панахиду по гетьману І. Мазепі та всіх, хто склав голови під Полтавою 1709 р., але позавчора ввечері по київських вулицях розліпили оповістку, якою уряд забороняв маніфестацію. Панахида відбулася на цвинтарі Софійського собору, куди зійшлася величезна кількість людей з делегаціями, прапорами й портретом Мазепи.
Позавчора у вечері по вулицях Київа була розліплена оповістка, якою уряд забороняв маніфестацію.
Після панахиди 10 липня представник товариства «Батьківщина» оголосив, що уряд заборонив ходити з прапорами вулицями, і просив розходитися без пісень; люди ще довго співали «Вічную пам'ять», «Заповіт» і «Ще не вмерла Україна», а на імпровізованому віче одностайно ухвалили пропозицію Отамановського.
урядом ходити з прапорами по вулицях заборонено, а через те просив громадян йти по домам, без пісень.
Коли люди після панахиди через ворота дзвіниці вийшли на площу до пам'ятника Богданові Хмельницькому, пам'ятник уже щільно з усіх боків оточили густі ряди німецьких солдатів у сталевих шоломах і підкованих чоботях, з багнетами, примкнутими до гвинтівок; перед піхотою стояв молодий офіцер.
Памятник щільно з усіх боків оточено густими рядами німецького війська. Сірі густі маси в сталевих шоломах і важких підкованих чоботях
Німецький офіцер, що командував охороною пам'ятника Хмельницькому, відповів представникам маніфестантів: німці не перешкоджатимуть мирній маніфестації, але не дозволять жодного порушення порядку. Деякі патріоти в захваті підкидали офіцера на руках з вигуками «Слава!» і «Hoch!».
„Німці не будуть перешкоджати спокійній маніфестації, але не дозволять ніякого нарушення порядку."
Близько другої години дня маніфестанти розходилися, процесія з піснями йшла Володимирською вулицею й розійшлася біля Фундуклеївської; у натовпі лунали іронічні вигуки, траплялися сутички через відмову прохожих скидати шапки перед портретом Мазепи.
Манифестація, дефилирующая съ пѣніемъ пѣсенъ по Владимирской улицѣ, расходится дойдя до Фундуклеевской.
10 липня 1918 р., ідучи Хрещатиком біля Софіївської вулиці, автор побачив кінець маніфестації: маніфестанти врозтіч бігли вниз вулицею, а за ними з наставленими багнетами, гупаючи підкованими чобітьми по бруку, поспішали німецькі солдати. Було обідня пора.
Вниз улицею врозтіч бігли маніфестанти, а за ними важко гупаючи по каміннях бруку підкованими чоботищами, з направленими на біжачих баґнетами, поспішало „союзне військо"
За переказами, німці аж до вечора 10 липня 1918 р. розганяли гуртки маніфестантів, що раз у раз збиралися то тут, то там.
аж до самого вечера розгоняли вони гуртки, що раз-у-раз збіралися то тут, то там
Агент повідомляв 10 липня 1918 р.: після маніфестації на Софійській вулиці й Думській площі в народі ширяться чутки, що Петлюра — єдиний носій заповітів української самостійності; Петлюру бачили серед маніфестантів, потім таємно вивезли, щоб уникнути арешту під час сутичок німецьких солдатів із мітингувальниками. Заворушення перекинулися на робітничу Деміївку (люди у військовому й цивільному одязі та в сірих черкесках); було підпалено казарми німецьких солдатів на Львівській площі й біля Гасової вулиці; скрізь звучало ім'я Петлюри.
Було підпалено касарні німецьких вояків на Львівській площі та поблизу Керосинової вулиці. При цьому всюди звучало ім’я Петлюри
Під час панахиди по Мазепі 10 липня біля брами Софійського собору гурток українців став вимагати від старшого міліціонера зняти московську кокарду («з московськими кокардами геть у Москву»); німецький старшина генерального штабу звелів міліціонерові негайно її зняти, що той і зробив.
з московськими кокардами геть в Москву! В цей мент до міліціонера-старшини підійшов німецький старшина генерального штабу ... звелів йому негайно ж її зняти
Біля Княжої Гори під Каневом Винниченка й П. Зайцева затримали агенти Особливого відділу при штабі гетьмана на чолі з ротмістром Майбородою, який мав лише «загальний ордер»; хату обшукали й забрали рукописи та листування, паралельно обшукали дачі Біляшевського й Нарбута. Агенти мали відомості, ніби Винниченко скликав з'їзд для державного перевороту. Пароплавом Винниченка привезли до Києва, до Особливого відділу (начальник генерал Буслов); німці зажадали видати його їм, а міністри, за записом Винниченка, взяли його на поруки, і гетьман прислав генерала Стелецького перепросити.
певність середня: Серед фактів дня є лише щоденник самого Винниченка; архівні матеріали в Гай-Нижника підтверджують арешт, але датують його 11 липня (див. «Газети пишуть різне»).
10 липня 1918 р. на березі Дніпра біля Княжої Гори Винниченка і П. І. Зайцева затримала група людей із револьверами — «чинами Особого Отдела при штабе пана гетмана»; вдягнені в робітничі кепки, шкіряні штани, пальта кольору хакі. Ордера на арешт не було, був «общий ордер».
Ми чини Особого Відділу при штабі пана гетьмана... — У вас єсть ордер на арест? — Нєт, нікакого ордера нєт... — У меня єсть общій ордер.
«Общий ордер» ротмістра Майбороди: папір начальника Особливого Відділу при штабі гетьмана давав ротмістрові Майбороді повне право проводити обшуки й арешти будь-де без особливих ордерів і доручень; папір він дістав із кишені засмальцьованого френча.
начальник Особого Відділу при штабі ясновельможного пана гетьмана всіея України давав ротмістрові Майбороді повне право робити труси й арешти скрізь... без особливих на те ордерів і доручень
Під час арешту Винниченка загін з агентів і озброєних гвинтівками міліціонерів оточив його хату, біля кожного вікна поставили вартового, провели ретельний обшук (знайшли сховані у фотокартці гроші), забрали зошити з п'єсами і статтями, записники, переклади й листування дружини; паралельно обшукали дачі Біляшевського і Нарбута.
поставили біля кожного вікна по вартовому... Частину війська було одіслано для таких же операцій на дачу Біляшевського і Нарбута
Заарештованого Винниченка везли до Києва дніпровським пароплавом із пристані біля Княжої Гори, «как частное лицо», з приставленим агентом; до приходу пароплава він чекав на річковій яхті «Чайка» (Є. Х. Чикаленка).
Вони постановили, що повезуть мене, як "приватну особу"... дозволив мені пересидіти на "Чайці" до приходу пароплава
Причина арешту Винниченка, по секрету розказана йому жандармом-українцем: Особливий Відділ при штабі гетьмана отримав відомості, що Винниченко організовує держпереворот і скликав на дачу з'їзд — Грушевського, Петлюри, Голубовича та ін.; ротмістр Майборода мав захопити всіх і доставити до Києва.
Особий Відділ при штабі гетьмана одержав певні відомості, що я організую державний переворот. З цією метою я скликав у себе на дачі з’їзд політичних діячів: Грушевського, Петлюри, Голубовича
Після прибуття до Києва 10 липня 1918 р. Винниченка доставили до «Охранки» — Особливого Відділу при штабі гетьмана, начальник генерал Буслов; той не наважився посадити його в камеру і тримав у приймальні, потім у власному кабінеті. Відділ щойно переїхав до нового приміщення і ще не облаштувався.
як привіз мене в Охранку (читається: "Особий Відділ") доклад генералові Буслову, начальникові Охранки... вони допіру переїхали у це помешкання, ще не влаштувались як слід
Після арешту Винниченка його служниця Дуня поїхала до Є. Х. Чикаленка; той кинувся до міністра М. К. Василенка, звідти зателефонував Д. І. Дорошенко, і вони порушили питання на обіді в гетьмана; міністр І. Кістяківський назвав арешт «европейским скандалом», міністри взяли Винниченка на поруки, і гетьман прислав начальника свого штабу генерала Стелецького перепросити.
І. Кістяковський формулював мій арешт, як "європейський скандал"... гетьман послав до мене генерала Стелецького, начальника свого штабу, попрохати вибачення
Того ж дня німці, повідомлені, мабуть, самою Охранкою, зажадали негайно передати їм Винниченка з усіма паперами й речами; у коридорах Особливого Відділу перебували два надіслані німецькі офіцери.
німці... стали вимагати негайної передачі мене їм з усіма паперами і речами... прислали двох офіцерів, яких я, дійсно, бачив у коридорах Особого Відділу
В Особливому Відділі штабу гетьмана на всіх дверях були українські написи («Кабінет Начальника Особого Відділу», «Кабінет Начальника Штабу»), але всі начальники, офіцери, агенти, ад'ютанти і сам начальник штабу генерал Стелецький говорили російською.
на всіх дверях Особого Відділу написи по українському: "Кабінет Начальника Особого Відділу"... а всі ці начальники, всі офіцери, аґенти, адьютанти говорять по-руськи
Генерал Буслов сказав Винниченкові: «Ах, господин Винниченко, сколько хлопот и беспокойства вы нам доставили!» і прохопився: «Нет, но вот вы призвали немцев, а теперь...».
Ах, господин Винниченко, сколько хлопот и беспокойства вьі нам доставили!
Ротмістр Майборода заявив Винниченкові, що якби той уночі став відстрілюватися, прийнявши їх за грабіжників, він не стріляв би в хату, а підпалив би її з усіх боків і вбив би його «свеженького», і чекати до ранку категорично відмовився.
він би мене "свєжєнького убіл"
10 липня 1918 р. агент повідомив заарештованому Винниченкові, що з'явилося офіційне оповіщення: жодних змін в уряді не буде (на тлі чуток про зміну кабінету і перехід влади до українців).
з’явилось офіціяльне оповіщення про те, що ніяких змін у правительстві не має бути
Міністр внутрішніх справ Ф. Лизогуб листом № 202 визнав «завчасним» скликання Київських губернських земських зборів до з'ясування наслідків ревізії управи, чим фактично їх заборонив; «Робітнича газета» назвала це порушенням земського закону. «Нова Рада» оприлюднила й ухвалу Ради міністрів, яка тимчасово дала губерніальним старостам право розпускати волосні земські зібрання й управи.
певність висока: Текст листа Лизогуба наводять «Робітнича газета» й документальна збірка Христюка; ухвала про волосні земства — з «Нової Ради» (дата самої ухвали не вказана).
10 липня 1918 року міністр внутрішніх справ Лизогуб (лист № 202, департамент місцевого самоврядування) у відповідь на запит київського губернського старости від 18 червня заборонив скликати Київські губернські земські збори до з'ясування наслідків ревізії управи.
скликання цього зібрання до вияснення наслідків ревізії управи … я вважаю завчасним, про що прохаю Вас сповістити негайно Губерн. Управу. Міністр по справах внутр. Лизогуб.
Міністр внутрішніх справ Лизогуб листом від 10 липня 1918 р. № 202 (негайно) на запит київського губернського старости від 18 червня № 653 визнав «завчасним» скликання Київських губернських земських зборів до з’ясування наслідків ревізії Управи, фактично заборонивши збори; «Робітнича газета» вважає це порушенням закону (статті 65 і 68 земського статуту) і впевнена, що Губернська земська управа оскаржить розпорядження.
скликання цього зібрання до вияснення наслідків ревізії Управи, згідно закону 8 червня сього року, я находжу завчасним
Рада міністрів Української держави ухвалила тимчасово надати губерніальним старостам право розпускати волосні земські зібрання та управи; замість них господарство веде волосний комітет із 3–5 призначених старостою осіб; скаргу на розпуск можна подати міністрові внутрішніх справ протягом двох тижнів.
Тимчасово, до перегляду загального положення про земські самоврядування, надати губерніським старостам право роспускати волостні земські зібрання й управи
Велика рада міністрів за доповіддю міністерства шляхів призупинила дію статуту професійної спілки службовців, майстрових і робітників Правобережних залізниць, затвердженого Київським окружним судом, до нового закону про реєстрацію статутів. Того ж дня головний комітет спілки розіслав телеграму з протестом проти вимоги комісара міністерства передати її приміщення й майно іншим організаціям. На засіданнях Ради міністрів цього дня розглядали також Державне хлібне бюро та підпорядкування паливних установ міністрові торгу й промисловості, а мала рада обговорювала положення про Державну варту.
певність висока: Ухвалу щодо статуту однаково переказують «Нова Рада» й «Робітнича газета»; про інші засідання повідомляє лише «Русскій Голосъ».
Велика рада міністрів на засіданні 10 липня припинила чинність затвердженого Київським окружним судом статуту професійної спілки службовців, майстрових і робітників Правобережної залізниці України до видання нового закону про реєстрацію статутів.
постановила припинити чинність цього статуту аж до видання нового закону про порядок регістрації
Велика рада міністрів 10 липня за доповіддю міністерства шляхів призупинила дію статуту професійного союзу службовців, майстрових і робітників правобережних залізниць України, затвердженого Київським окружним судом, до видання нового закону про реєстрацію й затвердження таких статутів.
постановила припинити чинність цього статуту аж до видання нового закону про порядок реєстрації і затвердження подібних статутів
Правобережні залізниці: Головний комітет Спілки службовців, майстрових і робітників правобережних залізниць 10 липня розіслав телеграму з протестом проти вимоги комісара Міністерства шляхів Ковиненка (від 7 липня, №179-2040) негайно передати приміщення й майно профспілки «Головній Раді», «Спілці» й «Просвіті»; статут спілки зареєстровано Київським окружним судом 25 червня 1918 року.
статут прийнятий 4-м делегатським зʼїздом і зарегістрований київським окружним судом 25 червня
Рада міністрів 10 липня змінила положення про Державне хлібне бюро й підпорядкувала міністру торгівлі та промисловості всі установи, що відають видобутком і розподілом палива (крім деревного); закон дає широке право реквізицій.
Этотъ законъ представляетъ широкое право реквизицій.
Мала рада міністрів 10 липня розглядала положення про Державну варту й положення про одеське градоначальство.
Малый совѣтъ министровъ. Вчера въ засѣданіи малаго совѣта министровъ
О 12-й почав роботу перший Всеукраїнський з'їзд делегатів спілок покалічених вояків, на який прибуло близько 70 делегатів майже з усіх губерній. З'їзд вітали представники міністерств здоров'я, шляхів, земельних справ і міського самоврядування; головою обрали А. Ф. Зінов'єва з Харкова.
певність висока: Відкриття з'їзду однаково описують українські газети й «Русскій Голосъ».
10 липня в Києві розпочався перший Всеукраїнський з'їзд делегатів спілок покалічених вояків — близько 70 делегатів майже з усіх губерній; з'їзд вітали представники Міністерства народного здоров'я, санітарного управління Південно-Західного фронту (Яницький), відділу здоров'я київського міського самоврядування (Сірополко) та ін.
Вчора розпочався перший всеукраїнський зʼїзд делегатів спілок покалічених вояків. На зʼїзд прибуло коло 70 делегатів
10 липня в Києві розпочався перший всеукраїнський з'їзд делегатів від спілок покалічених вояків (близько 70 делегатів з майже всіх губерній); вітали з'їзд представники міністерства народного здоров'я, відділу народного здоров'я при Київському міському самоврядуванні (Сірополко) та інші; головою обрано Зінов'єва з Харківської спілки.
Вчора розпочався перший всеукраїнський зʼїзд делегатів від спілок покалічених вояків. На зʼїзд прибуло коло 70 делегатів
10 липня о 12 год. у Києві відкрилися Всеукраїнський з'їзд делегатів союзів інвалідів війни (голова організаційної комісії А. Ф. Зінов'єв); привітали представники міністерств народного здоров'я (Яницький), шляхів (Крижановський), землеробства (Хрусталів), міської управи (Сєроцький) та інших; президію з семи осіб очолив А. Ф. Зінов'єв.
открытіе всеукраинскаго съѣзда делегатовъ союзовъ увѣчныхъ воиновъ
10 липня відкрився Всеукраїнський з'їзд делегатів спілок інвалідів-воїнів; голова — штабс-капітан А. Ф. Зінов'єв; на Україні налічується близько 200 000 інвалідів; 12 липня заслухано доповіді про юридичну допомогу та культурно-просвітню роботу.
открытія всеукраинскаго съѣзда делегатовъ союзовъ увѣчныхъ воиновъ
10 липня скликається в Києві Всеукраїнський з'їзд делегатів союзів покалічених вояків України для координації роботи союзів; представництво: від міських союзів губернських міст по 2 делегати, від сліпих вояків — по одному, від повітових союзів — по одному.
Десятого липня скликається в Київі Всеукраїнський з'їзд делегатів союзів покалічених вояків України.
10 липня має відкритися в Києві з'їзд делегатів союзу покалічених вояків України для створення Всеукраїнського союзу, злуки всіх союзів і вирішення життєвих питань; канцелярія з організації з'їзду — Інститутська, 4, кв. 37.
10 липня ц. р. одбудеться відкриття з'їзду делегатів союзу покалічених вояків України ... Канцелярія по організації з'їзду міститься: Інституцька 4, к. 37.
Страйк київських друкарів тривав уже третій тиждень; 10 липня переговори з власниками друкарень остаточно зірвалися, бо робітники погодилися лише на два пункти договору, а викликані до влади представники друкарів запевнили, що страйк проходить мирно. «Нова Рада» вперше після 27 червня вийшла номером 110, «Відродження» через дорожнечу паперу теж підняло ціну, і окремий номер обох газет тепер коштував 35 коп.
певність висока: Про зрив переговорів однаково пишуть «Нова Рада» й «Робітнича газета»; ціни видно з шапок і оголошень газет (у «Робітничій газеті» цифру прочитано непевно).
Страйк київських друкарів триває вже третій тиждень; 10 липня переговори між власниками друкарень і робітниками остаточно зірвалися — складачі й друкарі погодилися прийняти лише два пункти запропонованого договору; влада викликала представників друкарів, які запевнили, що страйк проходить мирно.
Страйк друкарів, як відомо, йде вже третій тиждень. Учора переговори між власниками друкарень і робітниками перервались остаточно.
Страйк друкарів у Києві триває вже третій тиждень. Вчора, 10 липня, переговори між власниками друкарень і друкарями остаточно перервалися: з усього договору складачі й друкарі погодилися прийняти лише два пункти. Влада викликала представників друкарів, які повідомили, що страйк проходить мирно.
Страйк друкарів, як відомо, йде вже третій тиждень.
Номер 110 «Нової Ради» вийшов 10 липня 1918 року після перерви, спричиненої страйком київських друкарів, що почався 26 червня (попередній номер 109 датовано 27 червня).
Після забастовки Київських друкарень ціни на друкарські ... піднялися.
Контора «Нової Ради» повідомила, що після страйку київських друкарень ціни на друкарські роботи зросли, тож з липня запроваджено нову розцінку: передплата — 8 карбованців на місяць, окремий номер — 35 копійок; передплатників просять доплатити різницю.
Після забастовки Київських друкарень ціни на друкарські ... піднялися. Через це контора мусить пропонувати нашим передплатникам і покупцям иншу розцінку на газету. ... 8 карб. на місяць окремі ... по 35 коп.
З липня 1918 року окремий номер «Нової Ради» коштує 35 копійок.
окремі ... по 35 коп.
Номер 83 «Відродження» вийшов у середу 10 липня 1918 року (27 червня за старим стилем). Контора повідомила, що через дорожнечу паперу з цього дня ціна окремого числа підвищується до 70 шагів (35 коп.); передплата — 6 крб на місяць, 18 крб на 3 місяці.
Контора „Відродження" оповіщає шановних п.п, читачів часопису, що, через дорожнечу паперу, вона примушена з цього дня підбільшити ціну окремого числа до 70 шагів (35 коп.).
«Робітнича газета» № 314 від середи 10 липня 1918 р.: у шапці ціна окремого номера, схоже, подана як «50» із приміткою «(25 к.)» — ймовірно, ціну підвищено до 50 коп. (було 25 коп.); передплата 5 карб. на місяць, оповістки на 1-й сторінці 2 карб. за рядок; телефон редакції та контори 65-10 (раніше 85-10).
Ціна окр. № 50 … (25 к.)
Погоджувальна комісія профспілок з об'єднанням промисловців «Озіф» не дійшла згоди: промисловці вимагали відрядної праці як умови переговорів про надбавки на дорожнечу. Міська харчова управа визнала для себе обов'язковим колективний договір, а тютюнники скаржилися, що фабрики порушують 5-годинний передсвятковий робочий день. Через зменшення хлібного пайка скоротили випічку, і приватні пекарні розраховували робітників; на Біржі праці ширилися чутки про примусову працю для безробітних.
певність середня: Усе це відомо з однієї «Робітничої газети», органу соціал-демократів; про примусову працю — лише чутка.
10 липня згодчувальна комісія за участю «Озіфа» (союз промисловців) не дійшла результатів: представники Озіфа наполягали на введенні відрядної праці як першій умові дальших переговорів про підвищення тарифних ставок на дорожнечу; представники професійних спілок не погодилися.
не прийшло до певних результатів через впертість представників „Озіфа"
Конфлікт між робітниками міської харчової управи й самою управою закінчився: 10 липня 1918 р. управа повідомила Київську раду професійних спілок, що вважає обов’язковим для себе колективний договір, укладений радою з «Озіфом» 28 вересня минулого року; договір поширюється на робітників усіх підприємств харчової управи з 1 липня.
Договор поширяється на робітників всіх підприємств мійської харчової управи з 1 липня с. р.
10 липня Київська професійна спілка робітників тютюнних, махорочних і сірникових фабрик звернулася до погоджувальної комісії при раді професійних спілок: за постановою комісії роботи напередодні свят мають тривати 5 годин (з 9 ранку до 2 дня), але деякі фабрики починають з 8 чи навіть 7 години, тому робота триває понад 6 годин; спілка просить втрутитись, щоб уникнути виступів з обох боків. До заяви додано список фабрик із часом праці з 8 липня.
робота в останній день перед святами має тревати 5 годин, починаючи працю з 9 год. ранку до 2 год. дня
10 липня о 7 вечора відбудеться засідання угодової комісії професійних спілок з представниками «Озір» (Товариства?) у справі додатків на дорожнечу, на засідання запрошено представників усіх правлінь профспілок.
10 липня в 7 годин вечору відбудеться засідання угодової комісії Ерза з представниками „Озір" в справі додатків на дорожнечу
У Києві зменшено хлібний пайок і відповідно скорочено випічку хліба; на приватних булочних підприємствах розраховують робітників (колективний договір одні дотримують, інші ні), безробітні булочники поступають у пекарні харчової управи.
Результати зменьшення хлібного пайку і вслід за тим випечки хліба дають себе почувати. В булочних підприємствах росчитують робітників
На Біржі праці та серед київських робітників ширяться чутки, що через переповнення міста безробітними готується запровадити обов'язковість праці для всіх безробітних, а незареєстрованих у спілках чи на Біржі робітників буде зареєстровано примусово з платою за трудову повинність.
шириться чутка, що з огляду на переповнення міста безробітними, мається на увазі введення обовязковости праці для всіх безробітних
Собор ухвалив просити уряд і австро-німецьке командування звільнити будинки духовних шкіл від військових постоїв, відклав реформу духовної школи до наступної сесії й обрав членів Вищої церковної ради, серед них протоієреїв Гроса й Титова, Марченка, Тюльпанова й Чернявського. «Робітнича газета» повідомила, що собор ухвалив проєкт тимчасового вищого управління церквою, автономної, але канонічно пов'язаної з патріархом (213 голосів «за», 128 утрималися, серед них українці).
певність середня: Повідомлення двох газет; дату ухвалення проєкту про вище управління в «Робітничій газеті» точно не вказано.
Засідання Церковного Собору 10 липня: ухвалили просити Уряд та австро-німецьке командування звільнити будинки духовних шкіл від військових постоїв; реформу духовної школи відклали до наступної сесії. Членами Вищої Церковної Ради обрали проф. прот. Гроса, проф. прот. Титова, прот. Лобова та псаломщика Цуймана.
прохать Уряд і австро германське командування об увільненні будинків духовних шкіл од військових постоїв
На вечірньому засіданні 10 липня Всеукраїнського Православного Церковного Собору до Вищої Церковної Ради обрали Марченка (Чернігівська єпархія), Тюльпанова (директор Херсонської чоловічої гімназії) та Чернявського (викладач Чернігівської семінарії).
Обібраними були: д. Марченко (представник Чернигівської єпархії; 152 виб. і 141 невиб), д. Тюльпанов (директор Херсонської чоловічої гімназії ...), і д. Чернявський
Церковний собор у Києві на пленарному засіданні схвалив проєкт тимчасового вищого управління православної церкви на Україні: церква організується на основах автономії та лишається в канонічному зв'язку з всеросійським патріархом (затверджує й благословляє київського митрополита, апеляційний суд над єпископами); вищий орган — український церковний собор раз на 3 роки. Проєкт ухвалено 213 голосами при 128 утриманих (українці утрималися). Засідання триватимуть ще два дні.
Проєкт про вище управління принято 213 голосами, 128 утримались.
Гетьман прийняв делегацію хліборобів Золотоніського повіту на чолі з Максимовичем; міністра фінансів з офіційним візитом відвідав новий австрійський військовий уповноважений граф Спанноккі. Керуючий міністерством закордонних справ Д. Дорошенко виїхав автомобілем до Чернігова, з Відня повернулася комісія міністерства шляхів на чолі з колишнім міністром Соколовичем, а члени радянської мирової делегації в Києві готувалися їхати до Берліна з висловленням жалю за вбивство графа Мірбаха.
певність висока: Більшість повідомлень хроніки дублюють щонайменше дві газети, хоч прізвища подекуди спотворені OCR.
10 липня в гетьмана була делегація хліборобів Золотоніського повіту на чолі з Максимовичем.
Вчора у гетьмана була делегація хліборобів золотоношського повіту на чолі з Максимовичем.
10 липня гетьмана України прийняв у Києві делегацію хліборобів Золотоніського повіту на чолі з Максимовичем; напередодні гетьмана відвідав австро-угорський військовий уповноважений генерал граф Оданокі (так в OCR).
Вчора у пана Гетьмана була делегація хліборобів Золотоношського повіту на чолі з Максимовичем. — Передучора пана Гетьмана відвідав австро-угорський військовий уповноважений, генерал граф Оданокі.
10 липня міністра фінансів з офіційним візитом відвідав австрійський військовий уповноважений генерал граф Спанноккі, призначений на цю посаду замість Флейшмана.
Вчора у міністра фінансів був з офіціальним візитом австрійський військовий уповноважений генерал граф Спанокі, призначений на цю посаду замість д. Флейшмана.
Вчора, 10 липня, у міністра фінансів з офіційним візитом був австрійський військовий уповноважений генерал граф Спанокі, призначений замість д. Флейшмана.
Вчора у міністра фінансів був з офіціальним візитом австрійський військовий уповноважений генерал граф Спанокі
10 липня керуючий міністерством закордонних справ Дмитро Дорошенко виїхав з Києва автомобілем до Чернігова; повернення очікували в суботу, 13 липня.
Позавчора управляючий міністерством закордонних справ Д. Дорошенко виїхав на автомобілі в Чернігів. Повернеться Д. Дорошенко до Київа в суботу 13
Позавчора, 10 липня, керуючий міністерством закордонних справ Д. Дорошенко виїхав автомобілем до Чернігова; повернеться до Києва в суботу, 13 липня.
Повернеться Д. Дорошенко до Киіва в суботу 13-го липня.
10 липня до Києва з Відня повернулася комісія Міністерства шляхів на чолі з колишнім міністром інженером Соколовичем, яка брала участь у конференції з урегулювання діяльності залізничних відомств центральних держав, Румунії та України.
Вчора до Київа з Відня повернулася комісія м-ва доріг, на чолі з б. міністром доріг інж. Сокоховичом
Позавчора до Києва з Відня повернулася комісія Міністерства шляхів на чолі з колишнім міністром шляхів інженером Саковичем: вона їздила на конференцію щодо врегулювання діяльності залізничних відомств центральних держав, Румунії та України.
Позаучора до Київа в Відня повернулася комісія м-ва доріг
За наказом Ради народних комісарів член радянської мирової делегації в Києві ген. С. Одинцов і секретар делегації І. Слесарев виїжджають до Берліна з надзвичайною місією висловити німецькому урядові жаль з приводу вбивства в Москві графа Мірбаха.
член совітської мирової делегації ген. С. Одинцов і секретарь цієї делегації І. Слесарев виїздять до Берліну з надзвичайною місією.
Голова російської (московської) мирної делегації Раковський з Москви повідомив, що до Берліна буде надіслано надзвичайне посольство висловити німецькому урядові жаль через вбивство Мірбаха.
Голова Московської мирової делегації Раковський телеграмою з Москви сповіщає, що до Берліну буде одправлено надзвичайне посольство
За Шкільником, з 10 по 13 липня відбувся з'їзд партії кадетів за участі гетьманських міністрів М. Василенка й Ржепецького, на якому створили головну управу, незалежну від загальноросійського ЦК. «Робітнича газета» глузувала з приїзду до Києва П. Мілюкова «з новою політичною орієнтацією»; за Денікіним, московський ЦК кадетів висловив київським однопартійцям несхвалення за участь у владі, що спирається на німців.
певність середня: З'їзд відомий лише з пізнішої праці Шкільника, місце з контексту — Київ; ухвала ЦК (27 червня, найпевніше за старим стилем) ухвалена в Москві.
З 10 по 13 липня 1918 року відбувся з'їзд партії кадетів, на якому були присутні гетьманські міністри М. Василенко і Ржепецький; на з'їзді створили окрему головну управу партії, незалежну від загальноросійського ЦК. Тоді ж уряд забороняв з'їзди українських партій.
відбув той зʼїзд в днях від 10 до 13 липня 1918 р. і на ньому брали участь гетьманські міністри М. Василенко і Ржепецький
Київ зустрів приїзд кадетського лідера П. М. Мілюкова «з новою політичною орієнтацією», а газета «Народное дело» озивається гучним відлунням на заклики Керенського; «Робітнича газета» називає це політичним авантюризмом.
З якоюсь то новою політичною орієнтацією приїхав у Київ Мілюков.
Центральний комітет кадетської партії лише 27 червня висловив несхвалення київським кадетам за участь в організації влади, що спирається на німецьку підтримку; у приватному листуванні московські кадети називали поведінку киян «киданням у помийну яму германофільства».
Только 27-го 1юня центральный комитетъ парти выразиль имъ неодобрене «за приняте участiя въ организащи власти, опирающейся на нзмецкую поддержку»
Близько полудня в кам'яному сараї у дворі казарм розформованого Бендерського полку на Кадетському шосе, де стояли німецькі солдати, з невідомої причини спалахнула пожежа: її загасили лише до 16-ї, згоріли полкове майно, архів і офіцерські речі. Увечері заарештували начальника розшукового відділення Красовського і двох його помічників; поліційна хроніка повідомила також про задушену на Маріїнсько-Благовіщенській 22-річну Ольгу Лузан.
певність середня: Усі ці відомості — з одного «Русского Голоса», текст місцями читається нечітко.
10 липня близько полудня у дворі казарм розформованого Бендерського полку (частина відведена для німецьких солдатів), в кам'яному сараї на Кадетському шосе, спалахнула пожежа з невстановленої причини; вогонь локалізували лише до 16 год.; згоріли майно полку, архів та офіцерські речі; збитки з'ясовують.
Около полудня 10 іюля во дворѣ казармъ расформированнаго
10 липня ввечері заарештували начальника розшукового (сищицького) відділення Красовського та двох його помічників.
Арестъ Красовскаго. Вчера вечеромъ арестованы нач. сыскного отдѣленія и 2 его помощника.
10 липня на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці, № 37, знайшли задушеною 22-річну Ольгу Лузан.
найдена задушенная Ольга Лузанъ 22 лѣтъ
10 липня в Кадетському гаю знайдено труп Діонісія Краганца (прізвище нечітке), що наклав на себе руки; мотиви не з'ясовані.
Въ Кадетской рощѣ 10 июля найденъ трупъ
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 10 липня 1918 · 07-2432
на панахиді було до 10 000 осіб
на панахиді було до 10000 чоловік. ... Чота школи підстаршин допомагає ... хор.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · вчера · 07-5342
у соборі молилося не більше 500–600 осіб
молящихся въ Софійскомъ соборѣ было не болѣе 500—600 человѣкъ.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · П’ятниця, 12 липня 1918 · 07-3931
огляд преси: «Киевская мысль» — 2000, «Русскій Голосъ» — 500–600, «Народное дело» — 1600–3000, українські джерела — близько 10 000
По відомостям „Киевской Мысли" - 2000 человек; по відомостям Русского Голоса - не більше 500-600
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · У день затримання В. Винниченка · 07-0069
за архівними матеріалами, близько 10 тисяч учасників
незважаючи на охорону з 40 осіб кіннотної варти, 125 – пішої та 150 вояків німецької комендатури, після панахиди з піснями вийшли на майдан
Оцінка аналізу. Оцінки чітко залежать від позиції газети: український табір називає 10 000, проти-українська «Русскій Голосъ» — у двадцять разів менше, ліберальна «Киевская мысль» — 2000. Очевидець Андрієвський пише про «багатотисячний» натовп, а сама служба відбулася на подвір'ї, бо собор усіх не вмістив, тож цифра 500–600 найпевніше применшена. Ймовірно, ішлося про кілька тисяч осіб; точно не вирішується.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 10-го липня · 07-0569
перша, принаймні прилюдна, панахида після Полтави та понад двохсот років анафеми
10-го липня відбулась на цвинтарі Софійського Собору урочиста панахида по рабу Божому гетьманові Іванові, в перший, може,-принаймні, прилюдно-раз
Донцов, «Рік 1918, Київ» (щоденник) (книга або мемуар) · 07-0013
панахиду правили, «мабуть, першу після анатеми»
В Соборі і на майдані Софійськім була маса народу. Панахиду - першу, мабуть, по проголошенні анатеми - служили кількох священиків з єпископом Назаром. Потім був похід.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 10 липня 1918 · 07-2432
це друга панахида за Мазепою від часу революції
на панахиді було до 10000 чоловік. ... Чота школи підстаршин допомагає ... хор.
Оцінка аналізу. Твердження не обов'язково виключають одне одного: «Нова Рада» й Донцов застерігаються («може», «мабуть»), а «Відродження» прямо згадує попередню панахиду після революції 1917 року. Ймовірніше, 10 липня 1918 року була найбільша, але не перша така служба.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Четвер, 11 липня 1918 · 07-3910
єпископ Назарій із сонмом духовенства
Панахиду правив єпископ Назарій, а сонмом духовенства.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 10 липня 1918 · 07-2432
єпископ Черкаський Назарій
на панахиді було до 10000 чоловік. ... Чота школи підстаршин допомагає ... хор.
Андрієвський, «З минулого», т. 2, ч. 1 «Гетьманщина» (книга або мемуар) · 10. липня · 07-0309
архієрей, «коли не помиляюся, преосвященний Олексій»
загув на дзвіниці великий дзвін... Архієрей (коли не помиляюся преосв. Олексій) в оточенню духовенства, а довкола них старенькі червоні корогви
Оцінка аналізу. Назарія називають три газети різних напрямів і щоденник Донцова (07-0013); мемуарист сам сумнівається в імені. Правив єпископ Назарій.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · вчера · 07-5343
близько другої години процесія з піснями пройшла Володимирською й розійшлася біля Фундуклеївської; були сутички через шапки
Манифестація, дефилирующая съ пѣніемъ пѣсенъ по Владимирской улицѣ, расходится дойдя до Фундуклеевской.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 10 липня 1918 · 07-2434
людей попросили розходитися без пісень, бо ходити з прапорами заборонено; люди ще довго співали
урядом ходити з прапорами по вулицях заборонено, а через те просив громадян йти по домам, без пісень.
Андрієвський, «З минулого», т. 2, ч. 1 «Гетьманщина» (книга або мемуар) · 07-0335
в обідню пору німецькі солдати з наставленими багнетами гнали маніфестантів Хрещатиком
Вниз улицею врозтіч бігли маніфестанти, а за ними важко гупаючи по каміннях бруку підкованими чоботищами, з направленими на біжачих баґнетами, поспішало „союзне військо"
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 10 липня · 07-0071
донесення агента: сутички німців із мітингувальниками, заворушення на Деміївці, підпалено німецькі казарми на Львівській площі й біля Гасової вулиці
Було підпалено касарні німецьких вояків на Львівській площі та поблизу Керосинової вулиці. При цьому всюди звучало ім’я Петлюри
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 12 июля (29 іюня) 1918 г. · 07-5458
пожежа в сараї казарм на Кадетському шосе, де стояли німецькі солдати, причина не встановлена
Около полудня 10 іюля во дворѣ казармъ расформированнаго
Оцінка аналізу. Газети обох таборів пишуть про загалом мирний розхід; розгін багнетами бачив лише Андрієвський (і з чужих слів додає, що німці розганяли гуртки до вечора), а сутички й підпали згадує тільки агентурне донесення без дати маніфестації. Пожежа на Кадетському шосе підтверджена газетою, але причина невідома, а місце не збігається з названим агентом. Ймовірно, головна частина маніфестації розійшлася мирно, а окремі гуртки розганяли; про підпали — неперевірена версія.
Винниченко, «Щоденник», т. 1 (книга або мемуар) · 10. VII. · 07-0175
щоденник: арешт біля Княжої Гори 10 липня
Ми чини Особого Відділу при штабі пана гетьмана... — У вас єсть ордер на арест? — Нєт, нікакого ордера нєт... — У меня єсть общій ордер.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · Четвер, 11 липня 1918 · 07-3909
панахида відбулася «вчора», 10 липня
Позавчора у вечері по вулицях Київа була розліплена оповістка, якою уряд забороняв маніфестацію.
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 11 липня · 07-0065
Винниченка заарештовано 11 липня 1918 р.
мав нагоду познайомитись з гетьманською охранкою й гетьманськими жандармами
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · У день затримання В. Винниченка · 07-0069
панахида відбулася 11 липня, у день затримання Винниченка
незважаючи на охорону з 40 осіб кіннотної варти, 125 – пішої та 150 вояків німецької комендатури, після панахиди з піснями вийшли на майдан
Оцінка аналізу. Газети, оголошення «Батьківщини» й щоденник Винниченка одностайно дають 10 липня; Гай-Нижник зсуває обидві події на день пізніше. Це не плутанина стилів (різниця один день, а не 13), а, найпевніше, неточність дослідника або його джерела. Прийнято 10 липня; звільнення Винниченка припало на ніч з 10 на 11 липня (07-0186).
Винниченко, «Щоденник», т. 1 (книга або мемуар) · 10. VII. · 07-0182
міністри назвали арешт «європейським скандалом» і взяли його на поруки, а гетьман прислав генерала Стелецького перепросити
І. Кістяковський формулював мій арешт, як "європейський скандал"... гетьман послав до мене генерала Стелецького, начальника свого штабу, попрохати вибачення
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 07-0066
за спогадами Стелецького, міністри погрожували відставкою, і гетьман наказав «випустити цього мерзотника» й установити за ним негласний нагляд
Влаштуйте так, щоби випустити цього мерзотника і встановити за ним негласний нагляд
Оцінка аналізу. Обидві версії — пізні свідчення зацікавлених сторін, переказані з чужих слів. Вони згодні, що звільнення вимогли міністри; розходяться в тому, чи гетьман вибачався. Не вирішується, але тон версії Стелецького правдоподібно передає справжнє ставлення гетьмана.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Позавчора · 07-0488
10 липня Дорошенко виїхав автомобілем до Чернігова, повернеться 13 липня
Позавчора управляючий міністерством закордонних справ Д. Дорошенко виїхав на автомобілі в Чернігів. Повернеться Д. Дорошенко до Київа в суботу 13
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · П’ятниця, 12 липня 1918 · 07-3942
так само: виїхав до Чернігова 10 липня
Повернеться Д. Дорошенко до Киіва в суботу 13-го липня.
Винниченко, «Щоденник», т. 1 (книга або мемуар) · 10. VII. · 07-0182
Дорошенко телефонував від Василенка й разом з іншими порушив справу арешту на обіді в гетьмана
І. Кістяковський формулював мій арешт, як "європейський скандал"... гетьман послав до мене генерала Стелецького, начальника свого штабу, попрохати вибачення
Гай-Нижник, «1918-й: два перевороти» (книга або мемуар) · 07-0066
Дорошенко сам повідомив гетьманові про арешт на обіді в палаці
Влаштуйте так, щоби випустити цього мерзотника і встановити за ним негласний нагляд
Оцінка аналізу. Не вирішується: можливо, Дорошенко виїхав після обіду, а газети подали лише дату виїзду; або Винниченко й Стелецький помилково приписали йому роль, яку відіграв хтось інший.
Донцов, «Рік 1918, Київ» (щоденник) (книга або мемуар) · 07-0013
ні кабінету, ні вищого духовенства не було; міністрам заборонили брати участь
В Соборі і на майдані Софійськім була маса народу. Панахиду - першу, мабуть, по проголошенні анатеми - служили кількох священиків з єпископом Назаром. Потім був похід.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · вчера · 07-5340
військовий міністр скасував прийом відвідувачів, і в міністерстві не працювали
Военный министръ по случаю панихиды отмѣнилъ вчера пріемъ посѣтителей и въ военномъ министерствѣ занятія не производились.
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · вчера · 07-5341
у міністерстві фінансів охочим запропонували йти на панахиду, в міністерстві освіти заняття скасували
въ министерствѣ же финансовъ директоръ общей канцеляріи г. Афанасьевъ предложилъ желающимъ въ этотъ день не работать, а итти на панихиду.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 10 липня · 07-3140
пізніша стаття М. Сріблянського: у маніфестації брали участь нинішні урядовці, директори й колишні міністри УНР
І коли 10 липня в соборі св. Софії залунала проповідь, молитва, спів, запахло ладаном і продзвеніло під нашим сучасним небом імʼя гетьмана Мазепи ... на панахиді по гетьмані Мазепі лунали ... вигуки „Слава" ... люде з…
Оцінка аналізу. Протиріччя лише позірне: міністрів на панахиді не було, але частину службовців міністерств відпустили, і вони могли прийти. Ворожий «Русскій Голосъ» наводить ці деталі як докір урядові, тож їх, найпевніше, не вигадано.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 11–13 липня · 07-3589
помешкання для комісарів буде заготовлено в 1-й гімназії на Бібіковському бульварі
«З’їзд ... на 11–13 липня ... Помешкання для комісарів буде заготовлено в 1-й гімназії (Бібіковський бульвар №11)»
Андрієвський, «З минулого», т. 2, ч. 1 «Гетьманщина» (книга або мемуар) · 10. липня рано · 07-0299
у міністерстві (1-ша гімназія) портьє нічого не знав ні про з'їзд, ні про помешкання
зустрінув нас поважний портєр і на „чистєйшем русском язикє" відповів нам, що ні про зʼїзд, ні про помешкання, ані про самих комісарів йому нічого не відомо
Андрієвський, «З минулого», т. 2, ч. 1 «Гетьманщина» (книга або мемуар) · 07-0339
того ж дня делегатів поселили в дівочому інтернаті Левашової, де відбувалися й засідання
Помешкання для всіх комісарів одведено в дівочім інтернаті Лєвашової, де мають відбуватися і засідання зʼїзду
Оцінка аналізу. Не суперечність фактів, а розрив між оголошеним і зробленим: заздалегідь обіцяне житло в гімназії не підготували, і делегатів переселили до пансіону Левашової.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · середа 10 липня (27 червня) 1918 · 07-2363
у номері від 10 липня візит уже згадано як такий, що відбувся
До міністра закордонних справ Дорошенка завітав королівський данський віце консул Карл Нільсен, призначений данським урядом на цю посаду в Українській державі.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · Вчора · 07-0423
у номері від 11 липня: Нільсен був у міністра «вчора», тобто 10 липня
Нільсен веде свої зносини безпосередньо з датським міністром закордонних справ у Копенгагені.
Оцінка аналізу. Візит відбувся не пізніше 9 липня: «Нова Рада», що вийшла після страйкової перерви, ймовірно, передрукувала стару хроніку з умовним «вчора».
Цитата дня
Бюро праці бувших співробітників міністерства земельних справ сповіщає всі державні та громадські інституції, що в ньому лічиться ще 40 душ безробітних ... Адреса бюра праці: Пушкінська-1, Українськ. клуб, від 10-12 г. дня.Бюро праці колишніх співробітників міністерства земельних справ повідомляє, що в ньому обліковано ще 40 безробітних, головно канцелярських службовців і фахівців, які півтора місяця без посад; просить установи допомогти; адреса — Пушкінська, 1, Український клуб, 10–12.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 5 · 07-2385
Ціна дня
пуд борошна (Петроград, за свідченням приїжджого)
525 крб за пуд
Петроград, 1918 · «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 4 · 07-2355
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| передплата газети «Нова Рада» | 8 крбмісяць | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №110, с. 1 |
| окремий номер газети «Нова Рада» | 35 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №110, с. 1 |
| асигновка Київській міській управі на боротьбу з пошестями | 165 000 крбасигновка | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №110, с. 2 |
| асигновка Київській губерніальній управі на боротьбу з пошестями | 321 294 крбасигновка | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №110, с. 2 |
| пай кооперативно-будівельного товариства | 1 000 крбпай | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №110, с. 3 |
| смушок (овеча шкурка) | 30 крбштука | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №110, с. 4 |
| комплект залізної тепличної грубки з трубами | 50 крбкомплект | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №110, с. 4 |
| річна платня викладача учительського інституту (15 уроків) | 3 300 крбрік | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №110, с. 4 |
| «Граматка» Б. Грінченка, 3-тє видання | 1,2 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №110, с. 4 |
| Т. Шевченко «Катерина. Тополя» | 70 коппримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №110, с. 4 |
| комедія Л. Яновської (вид. «Криниця») | 1,5 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №110, с. 4 |
| М. Гладкий «Практический курс украинского языка» | 5 крбпримірник | «Нова Рада», газета (Київ, 1918), №110, с. 4 |
| окремий номер газети «Відродження» | 70 шагномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 1 |
| пуд вугілля (від центральних держав, для залізниці) | 5 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 4 |
| пуд гасу (суходолом) | 23 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 4 |
| пуд легкого бензину | 68 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 4 |
| пуд автомобільної мазі | 122 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 4 |
| пуд парафінових свічок | 165 крбпуд | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 4 |
| аванси продовольчої управи, що залишилися в Харбіні, Владивостоці й Москві | 5 000 000 крбразом | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 4 |
| пай кооперативно-будівничого товариства | 1 000 крбпай | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 5 |
| вкрадена сума з готельного номера | 6 500 крбодноразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 5 |
| журнал «Університетські Вісти» ч. 1 | 0,8 крбномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 5 |
| вкрадені гроші під час нападу на будинок у Підгірцях | 1 000 крбодноразово | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 5 |
| баланс Українського народного банку | 25 641 309 крбсума балансу | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 6 |
| відсоток по строкових вкладах на 1 рік | 5 %рік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 6 |
| платня вчителя Роменської комерційної школи | 100 крбурок на рік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №83, с. 6 |
| Робітнича газета, окремий номер | 50 копномер | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №314, с. 1 |
| пай кооперативно-будівничого товариства | 1 000 крбпай | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №314, с. 2 |
| вступний внесок до кооперативно-будівничого товариства | 100 крбразово | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №314, с. 2 |
| К. Каутський, Визволення націй | 1,5 крбкнижка | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №314, с. 4 |
| цегельний завод на Аптекарській балці (продаж) | 50 000 крбзавод | «Державний вістник» (Київ, 1918), №46, с. 4 |
| двір на Новосельській, 98, Одеса | 700 000 рубдвір | «Державний вістник» (Київ, 1918), №76, с. 6 |
Оголошення дня
Шукаю 2 кімнати (можна на окраїні) Кудрявська, 9 кв. 5. Смоликов.Оголошення: шукають 2 кімнати (можна на околиці); звертатися: Кудрявська, 9, кв. 5, Смоликов.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №110, с. 4 · 07-0400
Афіша й культура
Ще 5 у темі «Культура» нижче.
Погода
День був ясний і гарячий, суха погода (07-0307, 07-5453). Окремий номер «Нової Ради» й «Відродження» подорожчав до 35 коп., передплата «Нової Ради» — 8 крб на місяць (07-0367, 07-0366, 07-2337); пай у новому кооперативно-будівельному товаристві коштував 1000 крб із вступним внеском 100 крб (07-0391, 07-3880), «Граматка» Грінченка — 1 крб 20 коп. (07-0409), а залізниця платила центральним державам 5 крб за пуд вугілля й 23–27,5 крб за пуд гасу (07-2365, 07-2366); фейлетоніст скаржився на дорожнечу, а приїжджий із Петрограда розповідав, що там пуд борошна коштує 500–550 крб (07-2350, 07-2355). У ресторані «Батьківщини» на Фундуклеївській по обіді стояли черги до столиків, грала українська музика (07-0337, 07-0338); у театрі Соловцова йшов «Дурак», у Міському театрі — «Єва» з Кавецькою, діяли театр мініатюр, «Шато» й вар'єте, а ввечері Донцов читав в Українському клубі лекцію про Мазепу (07-2341, 07-2347, 07-2342, 07-2345, 07-0380, 07-2383).
10 липня скликається в Києві Всеукраїнський з'їзд делегатів союзів покалічених вояків України для координації роботи союзів; представництво: від міських союзів губернських міст по 2 делегати, від сліпих вояків — по одному, від повітових союзів — по одному.
Десятого липня скликається в Київі Всеукраїнський з'їзд делегатів союзів покалічених вояків України.
Подія запланована на 10 липня.
На 10 липня 1918 р. у Києві скликали Всеукраїнський з'їзд делегатів союзів покалічених вояків України для координації роботи союзів; від міських союзів губернських міст — по 2 представники, від повітових — по одному, від осліплених вояків — по одному.
Десятого липня скликається в Київі Всеукраїнський зʼїзд делегатів союзів покалічених вояків України.
Подія запланована на 10 липня.
У Києві 10 липня скликається Всеукраїнський з’їзд делегатів союзів покалічених вояків України — для об’єднання й координації роботи союзів; представництво: від міських союзів і губернських міст по 2 представники, від повітових союзів по одному делегату.
«Десятого липня скликається в Київі Всеукраїнський З’їзд делегатів союзів покаліченних вояків України»
Особлива комісія при міністерстві хліборобства виїздила оглянути роботи зі зміцнення ярів Шевченкової могили та вироблення плану пам'ятника в парку біля могили й вирішила оголосити конкурс художників на пам'ятник і художні прикраси парку та могили.
Осібна комісія при міністерстві хліборобства виїздила для огляду робіт по зміцненню ярів Шевченкової могили, а також вироблення пляну по збудуванню пам'ятника в парку, біля могили. Комісія вирішила оповістити конкурс художників
Комісія при Міністерстві хліборобства виїздила до могили Шевченка (Канів) оглянути стан для зміцнення ярів; буде оголошено конкурс на художні прикраси парку й могили.
Парк довкола Шевченкової могили. Комісія при м-ві хліборобства виїздила на могилу Шевченка для погляду робіт біля зміцнення ярів.
Страйк київських друкарів триває вже третій тиждень; 10 липня переговори між власниками друкарень і робітниками остаточно зірвалися — складачі й друкарі погодилися прийняти лише два пункти запропонованого договору; влада викликала представників друкарів, які запевнили, що страйк проходить мирно.
Страйк друкарів, як відомо, йде вже третій тиждень. Учора переговори між власниками друкарень і робітниками перервались остаточно.
«Учора» відносно 11 липня.
Страйк друкарів у Києві триває вже третій тиждень. Вчора, 10 липня, переговори між власниками друкарень і друкарями остаточно перервалися: з усього договору складачі й друкарі погодилися прийняти лише два пункти. Влада викликала представників друкарів, які повідомили, що страйк проходить мирно.
Страйк друкарів, як відомо, йде вже третій тиждень.
Дату події обчислено від дати номера.
Гурток діячів садівництва скликає Всеукраїнський з'їзд садівників з 10 по 16 липня (н. ст.) 1918 р.; секції: декоративного й наукового садівництва, навчання, плодівництва й городництва, насінництва, виноградарства, боротьби зі шкідниками; запрошено близько 90 членів комітету, голова С. В. Країнський, товариш голови А. Я. Мерінг; адреса бюро — Київ, Велика Житомирська, пом. 8; влаштують виставку підручників.
Гурток діячів садівництва вирішив скликати з 10 по 16 липня 1918 року Всеукраїнський з'їзд садівників із секціями плодівництва, виноградарства, насінництва й боротьби зі шкідниками; до комітету увійшло близько 90 членів, головою обрано С. В. Країнського, бюро з'їзду містилося на Великій Житомирській.
вирішив скликать з 10-го по 16-е липня по новому стилю цього року всеукраїнський зʼїзд садівників. ... Адреса бюро зʼїзду: м. Київ, Велика Житомірська вул.
Номер будинку в OCR не прочитано.
Всеукраїнський з’їзд садівників заплановано з 10 по 16 липня 1918 р. (нов. ст.); секції, зокрема плодівництва й виноградництва; організаційний комітет — близько 90 членів, голова С. В. Країнський; бюро: Київ, Велика Житомирська вул., пом. 8; під час з’їзду влаштують виставку наочних підручників.
вирішив скликать з 10-го по 16-е липня по новому стилю цього року Всеукраїнський з’їзд садівників.
Майбутня подія.
скликать з 10-го по 16-е липня по новому стилю цього року Всеукраїнський зʼїзд садівників... Адреса бюро зʼїзду: м. Київ, Велика Житомирська вул., пом. 8.
Майбутня подія; оголошено в номері від 7 червня.
Рада товариства «Батьківщина» оголосила, що в роковини національної жалоби 10 липня о 12 годині буде заупокійна служба в храмі св. Софії, потім панахида навпроти соборної брами на площі св. Софії по гетьману Іванові Мазепі та полеглих під Полтавою 1709 р.; установи закликали прибути з національними прапорами, а членів товариства — об 10:30 ранку з жовто-блакитною стрічкою на лівому рукаві над ліктем.
Рада товариства «Батьківщина» сповістила, що в роковини Полтавської битви, 10 липня о 12 годині, в соборі св. Софії буде заупокійна служба, а потім урочиста панахида навпроти соборної брами на Софійській площі за гетьмана Івана Мазепу та полеглих під Полтавою 1709 року; установи запрошено з національними прапорами, членів товариства — о 10:30 з жовто-блакитною стрічкою на лівому рукаві.
в роковини національної жалоби, 10 липня ц. р., о 12 в півдні відбудеться заупокійна служба Божа в храмі св. Софії, після якої буде відправлена урочиста панахида проти соборної брами на площі св. Софії за великого гетьмана Івана Мазепу
Рада Т-ва „Батьківщина" оповіщає, що в роковини національної жалоби, 10 липня ц. р., о 12 півдні відбудеться заупокійна служба Божа в храмі св. Софії, після якої буде відправлена урочиста панахида просто соборної брами на площі св. Софії по великому
Рада товариства «Батьківщина» оголосила, що 10 липня о 12 год. відбудеться заупокійна служба в храмі св. Софії, потім панахида навпроти соборної брами по гетьману Мазепі й полеглих під Полтавою 1709 р.; закликали установи з національними прапорами, а членів товариства — об 10:30 ранку на площу з жовто-блакитною стрічкою на лівому рукаві над ліктем.
Рада Т-ва „Батьківщина" улаштовує заупокойну службу Божу в храмі св. Софії, о 12-й годині дня, після якої буде одправлена урочиста панахида навпроти соборної брами на площі св. Софії ... Членів же Т-ва „Батьківщина" закликають зʼявитися на площу о 10
Товариство «Батьківщина» закликає членів зібратися 10 липня о 10½ ранку на площі св. Софії біля соборної брами для жалоби по гетьману Івану Мазепі та полеглих під Полтавою 1709 р.; на лівому рукаві над ліктем — жовто-блакитна стрічка; о 12 дня в Софійському соборі — заупокійна служба й панахіда по Мазепі. Установи й організації просять прибути з національними прапорами.
прохає всіх членів Т-ва зʼявитись 10 сего липня о 10½ годині ранку на площу св. Софії коло соборної брами для участи в жалобі по гетьманові Іванові Мазепі
10 липня в Києві розпочався перший всеукраїнський з'їзд делегатів від спілок покалічених вояків (близько 70 делегатів з майже всіх губерній); вітали з'їзд представники міністерства народного здоров'я, відділу народного здоров'я при Київському міському самоврядуванні (Сірополко) та інші; головою обрано Зінов'єва з Харківської спілки.
10 липня в Києві розпочався перший Всеукраїнський з'їзд делегатів спілок покалічених вояків — близько 70 делегатів майже з усіх губерній; з'їзд вітали представники Міністерства народного здоров'я, санітарного управління Південно-Західного фронту (Яницький), відділу здоров'я київського міського самоврядування (Сірополко) та ін.
Вчора розпочався перший всеукраїнський зʼїзд делегатів спілок покалічених вояків. На зʼїзд прибуло коло 70 делегатів
Вчора розпочався перший всеукраїнський зʼїзд делегатів від спілок покалічених вояків. На зʼїзд прибуло коло 70 делегатів
Гурток впливових громадських діячів з садівництва вирішив скликати 10–16 липня 1918 р. Всеукраїнський з’їзд садівників і виноградарів-городників.
Гурток громадських діячів із садівництва вирішив скликати у Києві на 10–16 липня Всеукраїнський з'їзд садівників і виноградарів-городників.
Всеукраїнський зʼізд садоводів і виноградових огородників ... 10-16 липня
Дата події — майбутній з'їзд (10–16 липня 1918); precision day, початок діапазону.
Гурток впливових громадських діячів по садівництву вирішив скликати 10-16 липня всеукраїнський зʼзад садоводів і виноградових огородників.
Місце проведення з'їзду не вказано; ймовірно, Київ.
З газет було відомо, що 10 липня 1918 р., у річницю Полтавської битви, в Києві готується величезна українська маніфестація — свято пам'яті Мазепи.
довідався з ґазет, що в сей день в річницю полтавської битви у Київі приготовляється величезна Українська маніфестація
Річниця Полтавської битви — 27 червня ст. ст. = 10 липня нов. ст.
Панахиду за Мазепою 10 липня 1918 р. правили на подвір'ї Софійського собору, бо сам собор не вмістив би всіх охочих; подвір'я було заповнене людьми, розпорядники показували кожній організації її місце, порядок був зразковий.
Уже ціле подвіря собору заповнено людьми. Порожня тільки маленька площа посередині: там має стати духовенство. В соборі годі правити службу, бо він не вмістить усіх бажаючих.
Гетьман Скоропадський на панахиду за Мазепою 10 липня 1918 р. не прийшов, хоча присутні на це сподівалися.
Я все чекаю чи не зявиться Гетьман. Його доси нема... Але Гетьмана нема й нема...
Наприкінці панахиди за Мазепою палку патріотичну проповідь виголосив священник-галичанин чи буковинець (стрижений, прізвища автор не дізнався); у людей, що стояли ближче, на очах були сльози. Разом молилися архієрей-наддніпрянець і священник-галичанин.
Священник-Галичанин чи Буковинець (бо стрижений, призвища його я не вспів довідатися) говорить палку промову
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви).
Коли диякон проголосив «Вічную пам'ять», багатотисячний натовп чоловіків, жінок, старих і дітей опустився на коліна й підхопив спів; автор порівнює цей звук із поривами вітру чи далеким водоспадом.
многотисячний натови, всі, як одна душа, опускаються на коліна
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви).
Біля оточеного німцями пам'ятника Хмельницькому натовп за чиїмсь знаком заспівав «Заповіт» — усі чотири куплети, повільно й непевно; багатотисячна маса стала на коліна просто на бруківку.
уся многотисячна маса людей підчас співу опустилася на коліна прямо на брук
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви).
За наказом Ради народних комісарів член радянської мирової делегації в Києві ген. С. Одинцов і секретар делегації І. Слесарев виїжджають до Берліна з надзвичайною місією висловити німецькому урядові жаль з приводу вбивства в Москві графа Мірбаха.
член совітської мирової делегації ген. С. Одинцов і секретарь цієї делегації І. Слесарев виїздять до Берліну з надзвичайною місією.
Дата номера газети.
Голова київського міського комітету Партії соціалістів-федералістів просить членів комітету, які є в Києві, зібратися в середу 10 липня о 6 годині вечора для вирішення негайних справ.
Голова міського комітету партії соц.-фед. дуже просить членів комітету, які є в Київі, неодмінно зібратись у середу 10 липня о 6 год. вечора
10 липня в гетьмана була делегація хліборобів Золотоніського повіту на чолі з Максимовичем.
Вчора у гетьмана була делегація хліборобів золотоношського повіту на чолі з Максимовичем.
Велика рада міністрів на засіданні 10 липня припинила чинність затвердженого Київським окружним судом статуту професійної спілки службовців, майстрових і робітників Правобережної залізниці України до видання нового закону про реєстрацію статутів.
постановила припинити чинність цього статуту аж до видання нового закону про порядок регістрації
Голова міського комітету соціал-федералістичної партії просить членів комітету, що перебувають у Києві, неодмінно зібратися в середу 10 липня о 6 годині вечора для вирішення невідкладних справ.
Голова міського комітету соц. фед. партії дуже просить членів комітету, які є в Київі, неодмінно зібратись у середу, 10 липня, о 6 годин вечора
Голова міського комітету соціал-федералістської партії просив членів комітету, які є в Києві, неодмінно зібратися в середу 10 липня о 18 годині для негайних справ.
Голова міського комітету соц. фед. партії дуже просить членів комітету, які є в Київі, неодмінно зібратись у середу, 10 липня, о 6 годин вечора
10 липня має відкритися в Києві з'їзд делегатів союзу покалічених вояків України для створення Всеукраїнського союзу, злуки всіх союзів і вирішення життєвих питань; канцелярія з організації з'їзду — Інститутська, 4, кв. 37.
10 липня ц. р. одбудеться відкриття з'їзду делегатів союзу покалічених вояків України ... Канцелярія по організації з'їзду міститься: Інституцька 4, к. 37.
Редакція «Відродження» запросила українське громадянство 10 липня о 12-й годині дня на урочистий парастас у Софійському соборі по гетьману Іванові Мазепі.
Редакція газ. „ВІДРОДЖЕННЯ" повідомляє українське громадянство, що сьогодня в Соборі св. Софії, о 12-й год. дня відбудеться урочистий парастас по славетньому вікопомному борцеві за Самостійну Україну ... Гетьманові України ІВАНОВІ МАЗЕПІ
10 липня відбудеться відкриття з'їзду делегатів Спілки інвалідів-вояків України для організації Всеукраїнської спілки інвалідів; канцелярія зі скликання з'їзду — на Інститутській, 4, кімн. 37 (помешкання військової кооперації).
10 цо липня с. р. відбудеться откриття зʼїзду делегатів спілки інвалідів-вояків України.
Голова міського комітету партії соціалістів-федералістів просить членів комітету, які є в Києві, неодмінно зібратися в середу 10 липня о 6 годині вечора для вирішення нагальних справ.
зібратись в середу 10-го липня о 6 год. вечора
Товариство «Батьківщина» влаштовує 10 липня о 11 ранку в Софійському храмі урочисту панахиду по І. Мазепі.
Панахида по І. Мазепі. 10 липня с. р. в 11 год. ранку в храмі Софійському відбудеться заходами т-ва „Батьківщина" урочиста панахида по І. Мазепі.
Товариство «Батьківщина» влаштовує 10 липня о 12 годині дня в Софійському соборі урочисту панахиду по І. Мазепі; після панахиди — збір грошей на пам'ятник Мазепі.
10 липня с. р. в 12 год. дня в храмі Софійському відбудеться заходами т-ва „Батьківщина" урочиста панахида по І. Мазепі. Після панахиди буде збір грошей на памятник Мазепи.
У № 312 годину було названо інакшу — 11 ранку; тут уточнено на 12 дня.
Оголошення: Рада Товариства «Батьківщина» повідомила, що з 10 липня в канцелярії товариства (Хрещатик, 35) щодня з 10 до 11 і з 16 до 18 години приймаються пожертви на пам'ятник гетьманові Іванові Мазепі.
починаючи з 10 липня ц. р., в канцелярії т-ва, Хрещатик 35, від 10-11 і від 4-6 год. щоденно приймаються офіри на пам'ятник гетьманові ІВАНОВІ МАЗЕПІ.
10 липня 1918 р. на Софійській площі всупереч забороні уряду відбулася українська маніфестація пам'яті гетьмана Івана Мазепи; у Софійському соборі о 12 годині відслужили панахиду.
Вопреки запрещенію правительства, вчера на Софійской площади состоялась украинская манифестація въ память гетмана Мазепы.
Читано з зображення. «Вчера» відносно 11 липня.
На панахиді за Мазепою були цвіт української інтелігенції та військові; військовий міністр скасував прийом відвідувачів, у військовому міністерстві заняття не проводили.
Военный министръ по случаю панихиды отмѣнилъ вчера пріемъ посѣтителей и въ военномъ министерствѣ занятія не производились.
Читано з зображення.
Близько другої години дня маніфестанти розходилися, процесія з піснями йшла Володимирською вулицею й розійшлася біля Фундуклеївської; у натовпі лунали іронічні вигуки, траплялися сутички через відмову прохожих скидати шапки перед портретом Мазепи.
Манифестація, дефилирующая съ пѣніемъ пѣсенъ по Владимирской улицѣ, расходится дойдя до Фундуклеевской.
Читано з зображення. Тон оповіді ворожий до маніфестантів.
10 липня (27 червня ст. ст.) у Києві відбулася панахида-маніфестація по гетьману Іванові Мазепі в річницю Полтавської битви — спершу в огорожі Софійського собору, потім на площі біля пам'ятника Богдану Хмельницькому.
Панихида—манифестація по «Народномъ борцѣ гетманѣ Иванѣ Мазепѣ», состоявшаяся 10 июля (27 июня)
Читано з зображення. Дата події названа в тексті. Київські газети оцінили подію по-різному («Відродження» схвально; «Русскій Голосъ» іронічно).
Рада міністрів 10 липня змінила положення про Державне хлібне бюро й підпорядкувала міністру торгівлі та промисловості всі установи, що відають видобутком і розподілом палива (крім деревного); закон дає широке право реквізицій.
Этотъ законъ представляетъ широкое право реквизицій.
Читано з зображення. Засідання 10 липня 1918.
Ініціатором панахиди за Мазепою в Софійському соборі 10 липня 1918 р. був голова Київської губернської земської управи Симон Петлюра; після панахиди мала відбутися маніфестація об'єднання українських національних сил на знак протесту проти москвофільської політики уряду.
ініціятива панахиди належить голові київської ґубернської земської Управи, С. Петлюрі, і по панахиді має бути грандіозна маніфестація в память Мазепи
10 липня 1918 р. Володимирською вулицею до Софійського собору сунули маси людей, багато з жовто-блакитними розетками, обтягнутими крепом; багато жінок в українському вбранні й чоловіків у чумарках; товариства й організації марширували бруківкою зі своїми прапорами, були й робітничі групи.
Володимирською вулицею сунуть маси народу. У багатьох жовто-блакитні розетки, затянуті крепом. Багато українських жіночих убрань і мужеських чумарок. Деякі товариства й орґанізації маршерують бруком коло своїх прапорів.
На панахиді попереду стояв Національний хор під орудою К. Стеценка; біля групи київського земства з жовто-синім прапором, обтягнутим чорним крепом, стояв Петлюра в сірій чумарці; дві пані в стильному українському вбранні винесли старовинний портрет Мазепи, прикрашений білим мереженим рушником.
на самому переді національний хор і його диріґент К. Стеценко. Он ґрупа київського земства з прапором, а при нім у сірій чумарці Петлюра... на руках несуть старинний портрет Гетьмана Мазепи
Під час співу «Со святими упокой» на панахиді за Мазепою 10 липня 1918 р., коли всі стали на коліна, тишу раптом розітнули бравурні звуки військового оркестру, що грав марш; старшина в українській уніформі з кількома розпорядниками кинувся до виходу, і за мить оркестр затих.
побожну тишину розтяли бравурні звуки військової орхестри, що награвала якийсь марш
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви). Присутні вважали це провокацією москвофілів.
З 10 по 13 липня 1918 року відбувся з'їзд партії кадетів, на якому були присутні гетьманські міністри М. Василенко і Ржепецький; на з'їзді створили окрему головну управу партії, незалежну від загальноросійського ЦК. Тоді ж уряд забороняв з'їзди українських партій.
відбув той зʼїзд в днях від 10 до 13 липня 1918 р. і на ньому брали участь гетьманські міністри М. Василенко і Ржепецький
Місце прямо не назване, з контексту — Київ.
Центральний комітет кадетської партії лише 27 червня висловив несхвалення київським кадетам за участь в організації влади, що спирається на німецьку підтримку; у приватному листуванні московські кадети називали поведінку киян «киданням у помийну яму германофільства».
Только 27-го 1юня центральный комитетъ парти выразиль имъ неодобрене «за приняте участiя въ организащи власти, опирающейся на нзмецкую поддержку»
Ймовірно старий стиль: 27 червня = 10 липня 1918 р. н. ст. Сама подія — в Москві, але стосується київських кадетів-міністрів.
На час Всеукраїнського з'їзду лікарів у Києві відділ санітарної просвіти Міністерства народного здоров'я влаштовує виставку для учасників: засоби поширення медичних і гігієнічних знань, успіхи медицини за останні роки, типові лікарські помилки; крім київських установ, участь беруть Харків, Одеса, Катеринослав та інші міста.
В часи Всеукраїнського зʼїзду лікарів відділ санітарної просвіти міністерства народного здоровля утворює виставку для участників зʼїзду.
Дата номера газети.
Всеукраїнський з'їзд представників народного самоврядування подав гетьманові меморіал про становище України й обрав управу Всеукраїнського союзу земств: голова С. В. Петлюра, члени В. К. Прокопович, К. А. Мацієвич, О. Ф. Саліковський, М. О. Савченко-Більський; обов'язки розподілено (Петлюра — загальні земські справи, Мацієвич — економіка, Прокопович — освіта, Саліковський — охорона здоров'я, Савченко-Більський — фінанси).
обібрана була управа всеукраїнського союзу земств, а саме: головою С. В. Петлюра, членами: В. К. Прокопович, К. А. Мацієвич, О. Ф. Саліковський і М. О. Савченко-Більський.
Дата номера газети.
10 липня через урядову заборону панахида за гетьманом Мазепою та полеглими під Полтавою відбулася не на Софійському майдані, а в огорожі Софійського собору, де зібралася величезна сила народу, делегації з прапорами і портретом Мазепи, прикрашеним рушниками; правив єпископ Назарій, співав хор під орудою К. Стеценка; присутні проспівали «Вічную пам'ять», «Заповіт» і «Ще не вмерла».
панахида відбулася не на майдані, а в ограді Софійського собору, куди війшлася величезна сила народу, делегацій з прапорами і з портретом гетьмана Мазепи, прикрашеним рушниками.
Прізвище диригента в OCR — «Степенка»; ймовірно, Кирило Стеценко.
10 липня 1918 року на цвинтарі Софійського собору в Києві відбулася урочиста панахида за гетьманом Іваном Мазепою — перша, принаймні прилюдна, після Полтавської битви та понад двохсот років анафеми. Професори Духовної академії, будованої Мазепою, на панахиду не прийшли.
10-го липня відбулась на цвинтарі Софійського Собору урочиста панахида по рабу Божому гетьманові Іванові, в перший, може,-принаймні, прилюдно-раз
Стаття М. Сявого «Анатема».
Оголошення: з осені 1918 року в Кам'янці-Подільському відкривається Український державний університет з історико-філологічним і природничим факультетами; охочі обійняти катедри подають заяви до професорської ради Київського українського університету (Київ, міністерство освіти, департамент вищої школи) до 10 липня 1918 року; брати участь у конкурсі можуть магістри, доктори й приват-доценти.
З осени 1918 р. в м. Камʼянці-Подільському відкривається Український Державний Університет з факультетами поки що історико-фільольогичнім та природничим.
Дата — кінцевий термін подання заяв.
З осені 1918 р. у Кам'янці-Подільському відкривається Український державний університет з факультетами історико-філологічним і природничим; охочі зайняти катедри подають заяву до професорської ради Київського українського університету (міністерство освіти, департамент вищої школи) до 10 липня 1918 р. з curriculum vitae; конкурс для магістрів, докторів і приват-доцентів.
не пізніше 10 го липня 1918 р.; до заяви повинно додати curriculum vitae
Делегація Ради лекторів Київського українського народного університету домоглася від міністерства освіти рішення: з осені 1918 р. у Києві засновується другий державний університет — самостійний Київський український університет із чотирма факультетами (спершу перші два курси історико-філологічного, правничого та фізико-математичного факультетів і перший курс медичного); лекції — українською мовою; університет повинен мати власне приміщення, тимчасово може користуватися приміщенням університету св. Володимира; питання про паралельні кафедри в Київському університеті св. Володимира відпадає (лишається для Харкова й Одеси).
З осени 1918 р. в м. Київі засновується другий державний університет, а саме - самостійний Київський Український Університет в складі всіх чотирьох факультетів ... Лекції по всіх катедрах повинні провадитися обов'язково на українській мові ... Питанн
Рішення оголошено на засіданні комісії по вищих школах під головуванням акад. В. І. Вернадського.
10 липня 1918 року біля собору Святої Софії в Києві відбулася велелюдна панахида по гетьманові Іванові Мазепі за закликом ради Українського військового товариства «Батьківщина»; початок рівно о 12-й годині дня, панахиду правив єпископ Черкаський Назарій, співав Український національний хор під орудою Стеценка, народу зібралося до 10 000.
на панахиді було до 10000 чоловік. ... Чота школи підстаршин допомагає ... хор.
Це, за газетою, друга панахида по Мазепі від революції; зібралися на дворищі собору й на площі Богдана Хмельницького. Панахида призначена на день 209-ї річниці Полтави (27 червня 1709 за ст. ст.).
Під час панахиди по Мазепі 10 липня біля брами Софійського собору гурток українців став вимагати від старшого міліціонера зняти московську кокарду («з московськими кокардами геть у Москву»); німецький старшина генерального штабу звелів міліціонерові негайно її зняти, що той і зробив.
з московськими кокардами геть в Москву! В цей мент до міліціонера-старшини підійшов німецький старшина генерального штабу ... звелів йому негайно ж її зняти
Імпровізоване всенародне віче біля собору Святої Софії 10 липня одностайно ухвалило пропозицію Отамановського: перенести з чужини до столиці останки Петра Дорошенка, Івана Мазепи й Пилипа Орлика, поховати Мазепу в Софійському соборі поруч із домовиною Ярослава Мудрого, а для цього створити комітет Ліги національної гідності.
Перенести з чужини до своєї столиці останки Петра Дорошенка і Івана Мазепи, та Пилипа Орлика, і поховати Івана Мазепу в катедрі св. Софії поруч з домовиною Ярослава Мудрого
Вказаний «Лігa національної гідності» — за OCR «ліги національної гидности».
10 липня 1918 р. у Софійському соборі відбулася панахида по гетьманові Мазепі: лунали вигуки «Слава Мазепі», співи гімнів, люди з прапорами пішли вулицями Києва, несли портрет Мазепи, оздоблений рушниками; перехожим, що не знімали шапок, збивали їх з голови. У маніфестації брали участь різні групи українського суспільства, нинішні урядовці та директори й колишні міністри УНР.
І коли 10 липня в соборі св. Софії залунала проповідь, молитва, спів, запахло ладаном і продзвеніло під нашим сучасним небом імʼя гетьмана Мазепи ... на панахиді по гетьмані Мазепі лунали ... вигуки „Слава" ... люде з прапорами пішли по Київу. Прохож
Стаття М. Сріблянського «Патос державності (пам'яті 10 липня 1918 року)».
Вчора, 10 липня, товариство «Батьківщина» мало відправити на Софійському майдані урочисту панахиду по гетьману І. Мазепі та всіх, хто склав голови під Полтавою 1709 р., але позавчора ввечері по київських вулицях розліпили оповістку, якою уряд забороняв маніфестацію. Панахида відбулася на цвинтарі Софійського собору, куди зійшлася величезна кількість людей з делегаціями, прапорами й портретом Мазепи.
Позавчора у вечері по вулицях Київа була розліплена оповістка, якою уряд забороняв маніфестацію.
Дату події обчислено від дати номера.
Конфлікт між робітниками міської харчової управи й самою управою закінчився: 10 липня 1918 р. управа повідомила Київську раду професійних спілок, що вважає обов’язковим для себе колективний договір, укладений радою з «Озіфом» 28 вересня минулого року; договір поширюється на робітників усіх підприємств харчової управи з 1 липня.
Договор поширяється на робітників всіх підприємств мійської харчової управи з 1 липня с. р.
Дату події обчислено від дати номера.
Міністр внутрішніх справ Лизогуб листом від 10 липня 1918 р. № 202 (негайно) на запит київського губернського старости від 18 червня № 653 визнав «завчасним» скликання Київських губернських земських зборів до з’ясування наслідків ревізії Управи, фактично заборонивши збори; «Робітнича газета» вважає це порушенням закону (статті 65 і 68 земського статуту) і впевнена, що Губернська земська управа оскаржить розпорядження.
скликання цього зібрання до вияснення наслідків ревізії Управи, згідно закону 8 червня сього року, я находжу завчасним
Текст «відношення» наведено в розділі «У Київі». Лист адресовано губернському старості Києва.
Всеукраїнський з'їзд професійних спілок робітників хімічної, скляно-фарфоро-фаянсової та сірникової промисловості, призначений у Харкові на 10 липня, не відбувся: з очікуваних близько 100 делегатів прибуло 26. Голова Ради Міністрів вважав з'їзд невчасним, і в день відкриття прийшов лист із повідомленням, що за розпорядженням канцелярії Голови Ради Міністрів з'їзд «не разрешён».
п. Голова Ради Міністрів знайшов цей з'їзд несвоєчасним … по распоряжению Канцелярии Председателя Совета Министров, съезд не разрешён
Не Київ, але рішення голови уряду в Києві про заборону з'їзду.
У міністерстві внутрішніх справ працювали лише департаменти загальних справ; у міністерстві фінансів директор загальної канцелярії Афанасьєв запропонував охочим іти на панахиду; у міністерстві освіти заняття скасували, у міністерстві землеробства працювали нормально.
въ министерствѣ же финансовъ директоръ общей канцеляріи г. Афанасьевъ предложилъ желающимъ въ этотъ день не работать, а итти на панихиду.
Читано з зображення.
Панахиду за Мазепою правив архієрей (на думку автора, преосвященний Олексій) з духовенством; процесію супроводжували старенькі червоні козацькі корогви, а не золоті, «московської моди»; перед виходом процесії вдарив великий дзвін на дзвіниці.
загув на дзвіниці великий дзвін... Архієрей (коли не помиляюся преосв. Олексій) в оточенню духовенства, а довкола них старенькі червоні корогви
Ім'я архієрея автор не пам'ятає напевно.
Курсант-галичанин хвалився, що біля огорожі Софійського собору двоє пань сказали російською: «Смотрите, какая Украина! И где они понабирались этого мазепинства?» — і він насунув їм капелюхи аж на роти.
„Сматріть, какая Україна! І ґдє они понабіраліса этово мазепінства?"
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви). Розповідь із чужих уст, можливо, з бахвальством.
Рада товариства «Батьківщина» закликала киян прийти до храму св. Софії 10 липня (на роковини Полтавської битви 1709 р.) помолитися за душу гетьмана Івана Мазепу та лицарів, що полягли.
Рада Т-ва „Батьківщина". ... в роковину катастрофичного національного нещастя ... під Полтавою 1709 р. дня 10-го липня ... Помолимося за душу Великого Страдника Народнього Гетьмана Івана Мазепу ... прийти до храму св. Софії
Заклик надруковано 7 липня; подія призначена на 10 липня.
На вечірньому засіданні 10 липня Всеукраїнського Православного Церковного Собору до Вищої Церковної Ради обрали Марченка (Чернігівська єпархія), Тюльпанова (директор Херсонської чоловічої гімназії) та Чернявського (викладач Чернігівської семінарії).
Обібраними були: д. Марченко (представник Чернигівської єпархії; 152 виб. і 141 невиб), д. Тюльпанов (директор Херсонської чоловічої гімназії ...), і д. Чернявський
«Робітнича газета» повідомляє, що в Москві придушено повстання лівих есерів після вбивства німецького посла гр. Мірбаха (6 липня); у Києві чекають розвитку подій, а українська соціал-демократія застерігає від втягнення України в російську війну.
Останні події у Москві надзвичайно загострили атмосферу
Сама подія в Москві; тут — реакція київської преси.
За німецькою публікацією (посол Коген-Райс у «Vossische Zeitung»), російська мирна делегація, що веде в Києві переговори з українцями, заявила, що Росія має півмільярда аршин мануфактури, бавовни на 4 місяці, шовк і свічки для обміну на українські продукти.
мирова делегація, яка веде в Київі переговори з українцями заявила, що Росія має пів мільярда аршин мануфактури, бавовни на 4 місяці, шовк, свічі для обміну на українські продукти
Дата заяви не названа («перед кількома днями»); джерело — німецька преса, передруковане київською.
Голова російської (московської) мирної делегації Раковський з Москви повідомив, що до Берліна буде надіслано надзвичайне посольство висловити німецькому урядові жаль через вбивство Мірбаха.
Голова Московської мирової делегації Раковський телеграмою з Москви сповіщає, що до Берліну буде одправлено надзвичайне посольство
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Київ зустрів приїзд кадетського лідера П. М. Мілюкова «з новою політичною орієнтацією», а газета «Народное дело» озивається гучним відлунням на заклики Керенського; «Робітнича газета» називає це політичним авантюризмом.
З якоюсь то новою політичною орієнтацією приїхав у Київ Мілюков.
За оцінкою газети, на панахиду в Софійському соборі, незважаючи на запрошення «Батьківщини», прийшло лише 500–600 осіб; вони винесли з собору українські стяги й портрет Мазепи, обвитий рушниками.
молящихся въ Софійскомъ соборѣ было не болѣе 500—600 человѣкъ.
Читано з зображення. Цифра подана недружньою до українського руху газетою; можливе применшення.
Мала рада міністрів 10 липня розглядала положення про Державну варту й положення про одеське градоначальство.
Малый совѣтъ министровъ. Вчера въ засѣданіи малаго совѣта министровъ
Читано з зображення. Текст заміток частково нерозбірливий.
Київська газета «Відродження» перед маніфестацією надрукувала заклик Українського військового товариства «Батьківщина» до населення прийти до Софії та помолитися за Мазепу; «Відродження» писало про «слово правди», що пролунало в Софії.
призывъ украинскаго войскового т-ва «Батьківщина» къ населенію
Читано з зображення. Подія 10 липня; цитата й оцінка — з огляду преси «Русскаго Голоса» від 12 липня. Матеріал полемічний.
10 липня (середа) товариство «Батьківщина» відправило в Софійському соборі панахиду по «народному гетьману» Іванові Мазепі; «Русскій Голосъ» полемічно присвятив цьому статтю.
Въ среду 10 июля «батьківщинцы» молились въ Софійскомъ соборѣ объ упокоеніи души «народнаго» гетмана Ивана Мазепы.
Читано з зображення. Початок фрази частково обрізаний на краю плитки. Дата події — 10 липня (середа), річниця Полтавської битви (27 червня ст. ст.). Автор статті — «Б. Е.»; згадано «выкрики на Софійской площади».
10 липня відкрився Всеукраїнський з'їзд делегатів спілок інвалідів-воїнів; голова — штабс-капітан А. Ф. Зінов'єв; на Україні налічується близько 200 000 інвалідів; 12 липня заслухано доповіді про юридичну допомогу та культурно-просвітню роботу.
открытія всеукраинскаго съѣзда делегатовъ союзовъ увѣчныхъ воиновъ
Читано з зображення. Дрібний друк, цифри (близько 200 000) нечіткі; з'їзд відкрито 10 липня.
Головний дорожній комітет профспілки залізничників Південно-Західних залізниць подав 10 липня голові ради міністрів записку: уряд заборгував залізничникам близько 115 млн крб. за вересень–листопад 1917 і березень–квітень 1918 років.
правительство задолжало желѣзнодорожникамъ около 115 милліоновъ рублей.
Читано з зображення. Дата записки за текстом.
Мазепинська маніфестація вдалася: у соборі й на Софійському майдані була сила народу; панахиду (мабуть, першу після анатеми) правили кілька священників з єпископом Назарієм, потім була хода. Кабінету й вищого духовенства не було; міністрам заборонили брати участь.
В Соборі і на майдані Софійськім була маса народу. Панахиду - першу, мабуть, по проголошенні анатеми - служили кількох священиків з єпископом Назаром. Потім був похід.
Точну дату не вказано; запис 11 липня, річниця Полтави (27 червня ст. ст.) — близько 10 липня.
Агент повідомляв 10 липня 1918 р.: після маніфестації на Софійській вулиці й Думській площі в народі ширяться чутки, що Петлюра — єдиний носій заповітів української самостійності; Петлюру бачили серед маніфестантів, потім таємно вивезли, щоб уникнути арешту під час сутичок німецьких солдатів із мітингувальниками. Заворушення перекинулися на робітничу Деміївку (люди у військовому й цивільному одязі та в сірих черкесках); було підпалено казарми німецьких солдатів на Львівській площі й біля Гасової вулиці; скрізь звучало ім'я Петлюри.
Було підпалено касарні німецьких вояків на Львівській площі та поблизу Керосинової вулиці. При цьому всюди звучало ім’я Петлюри
ЦДАВО, Ф. 1216, Оп. 1, Спр. 70, Арк. 114. Донесення агента; дату маніфестації не вказано (до 10 липня).
Засідання Церковного Собору 10 липня: ухвалили просити Уряд та австро-німецьке командування звільнити будинки духовних шкіл від військових постоїв; реформу духовної школи відклали до наступної сесії. Членами Вищої Церковної Ради обрали проф. прот. Гроса, проф. прот. Титова, прот. Лобова та псаломщика Цуймана.
прохать Уряд і австро германське командування об увільненні будинків духовних шкіл од військових постоїв
Дата засідання з тексту: «Засідання 10 липня».
Церковний собор у Києві на пленарному засіданні схвалив проєкт тимчасового вищого управління православної церкви на Україні: церква організується на основах автономії та лишається в канонічному зв'язку з всеросійським патріархом (затверджує й благословляє київського митрополита, апеляційний суд над єпископами); вищий орган — український церковний собор раз на 3 роки. Проєкт ухвалено 213 голосами при 128 утриманих (українці утрималися). Засідання триватимуть ще два дні.
Проєкт про вище управління принято 213 голосами, 128 утримались.
10 липня Київська професійна спілка робітників тютюнних, махорочних і сірникових фабрик звернулася до погоджувальної комісії при раді професійних спілок: за постановою комісії роботи напередодні свят мають тривати 5 годин (з 9 ранку до 2 дня), але деякі фабрики починають з 8 чи навіть 7 години, тому робота триває понад 6 годин; спілка просить втрутитись, щоб уникнути виступів з обох боків. До заяви додано список фабрик із часом праці з 8 липня.
робота в останній день перед святами має тревати 5 годин, починаючи працю з 9 год. ранку до 2 год. дня
Заява № 45 від 10 липня 1918 р.; список фабрик (Спімоти, Крюнек, Карась, Рознан, Дуван) спотворено OCR.
За різними газетами, на панахиді по гетьману Мазепі 10 липня в Києві було: за «Киевской мыслью» — 2000 осіб, за «Русским голосом» — 500–600, за «Народним Делом» — близько 1600–3000, за українськими джерелами — близько 10 000. Після панахиди біля катедри св. Софії відбулося імпровізоване віче.
По відомостям „Киевской Мысли" - 2000 человек; по відомостям Русского Голоса - не більше 500-600
Розбіжність оцінок за політичною орієнтацією газет; цифри «Народного Дела» в OCR невиразні.
10 липня згодчувальна комісія за участю «Озіфа» (союз промисловців) не дійшла результатів: представники Озіфа наполягали на введенні відрядної праці як першій умові дальших переговорів про підвищення тарифних ставок на дорожнечу; представники професійних спілок не погодилися.
не прийшло до певних результатів через впертість представників „Озіфа"
Дату події обчислено від дати номера.
Делегатська нарада профспілок хімічної, скляної й сірникової промисловості ухвалила створити Донецько-Криворізьке обласне бюро у Харкові та бюро Південно-Західного краю у Києві (хіміки й сірникарі), а також видавати журнал; склянщики й хіміки скаржаться на велике безробіття. Загальна кількість хіміків і сірникарів на Україні близько 25 000.
Південно-Західнього для химиків і спичечників у Києві
Дата наради — приблизно 10 липня; точно не вказана.
10 липня о 12 год. у Києві відкрилися Всеукраїнський з'їзд делегатів союзів інвалідів війни (голова організаційної комісії А. Ф. Зінов'єв); привітали представники міністерств народного здоров'я (Яницький), шляхів (Крижановський), землеробства (Хрусталів), міської управи (Сєроцький) та інших; президію з семи осіб очолив А. Ф. Зінов'єв.
открытіе всеукраинскаго съѣзда делегатовъ союзовъ увѣчныхъ воиновъ
Читано з зображення. Дата — 10 липня. Імена — за друком.
10 липня близько полудня у дворі казарм розформованого Бендерського полку (частина відведена для німецьких солдатів), в кам'яному сараї на Кадетському шосе, спалахнула пожежа з невстановленої причини; вогонь локалізували лише до 16 год.; згоріли майно полку, архів та офіцерські речі; збитки з'ясовують.
Около полудня 10 іюля во дворѣ казармъ расформированнаго
Читано з зображення. Уточнення про німецьких солдатів — за контекстом; текст місцями розібрано нечітко.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
В українських громадських колах говорять про утворення «Першої Української спілки полювання імені Гетьмана П. П. Скоропадського»; ні «Стенд», ні Російське мисливське товариство українського характеру поки не мають.
Як ми чули- в українських громадських колах зазначається про утворення „Першої Української спілки полювання імені Гетьмана П. П. Скоропадського".
«Як ми чули» — чутка.
10 липня о 7 вечора відбудеться засідання угодової комісії професійних спілок з представниками «Озір» (Товариства?) у справі додатків на дорожнечу, на засідання запрошено представників усіх правлінь профспілок.
10 липня в 7 годин вечору відбудеться засідання угодової комісії Ерза з представниками „Озір" в справі додатків на дорожнечу
Назви організацій («Ерза», «Озір») пошкоджені OCR.
10 липня міністра фінансів з офіційним візитом відвідав австрійський військовий уповноважений генерал граф Спанноккі, призначений на цю посаду замість Флейшмана.
Вчора у міністра фінансів був з офіціальним візитом австрійський військовий уповноважений генерал граф Спанокі, призначений на цю посаду замість д. Флейшмана.
Вчора, 10 липня, у міністра фінансів з офіційним візитом був австрійський військовий уповноважений генерал граф Спанокі, призначений замість д. Флейшмана.
Вчора у міністра фінансів був з офіціальним візитом австрійський військовий уповноважений генерал граф Спанокі
Прізвище в OCR «Спанокі» (ймовірно Spannocchi).
Того ж дня німці, повідомлені, мабуть, самою Охранкою, зажадали негайно передати їм Винниченка з усіма паперами й речами; у коридорах Особливого Відділу перебували два надіслані німецькі офіцери.
німці... стали вимагати негайної передачі мене їм з усіма паперами і речами... прислали двох офіцерів, яких я, дійсно, бачив у коридорах Особого Відділу
10 липня 1918 р., ідучи Хрещатиком біля Софіївської вулиці, автор побачив кінець маніфестації: маніфестанти врозтіч бігли вниз вулицею, а за ними з наставленими багнетами, гупаючи підкованими чобітьми по бруку, поспішали німецькі солдати. Було обідня пора.
Вниз улицею врозтіч бігли маніфестанти, а за ними важко гупаючи по каміннях бруку підкованими чоботищами, з направленими на біжачих баґнетами, поспішало „союзне військо"
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви).
Коли люди після панахиди через ворота дзвіниці вийшли на площу до пам'ятника Богданові Хмельницькому, пам'ятник уже щільно з усіх боків оточили густі ряди німецьких солдатів у сталевих шоломах і підкованих чоботях, з багнетами, примкнутими до гвинтівок; перед піхотою стояв молодий офіцер.
Памятник щільно з усіх боків оточено густими рядами німецького війська. Сірі густі маси в сталевих шоломах і важких підкованих чоботях
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви).
Німецький офіцер, що командував охороною пам'ятника Хмельницькому, відповів представникам маніфестантів: німці не перешкоджатимуть мирній маніфестації, але не дозволять жодного порушення порядку. Деякі патріоти в захваті підкидали офіцера на руках з вигуками «Слава!» і «Hoch!».
„Німці не будуть перешкоджати спокійній маніфестації, але не дозволять ніякого нарушення порядку."
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви). OCR частково зіпсований («Говори тарором...»).
Оголошення: при Головній військово-квартирній управі 10 липня о 12 годині дня відбудуться торги на підряд із вивезення бруду з військових будинків у Києві, Чернігові та Білій Церкві до 1 червня 1919 року; ціну заявляють за одну людину на рік, застава 10%; умови — щодня з 10 до 3 на Микільській, 2а.
10 липня 1918 р. о 12 годині дня відбудеться співстарання на віддачу в підряд вичистки бруду при військових будинках у м. Київі, Чернигові, і Білій-Церкві на строк до 1 червня 1919 року.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: штаб 1-ї української залізничної бригади пропонує писарям, знайомим з технічною й господарською частиною, служити в війську; звертатися на хутір Гошки, в Старшинський будинок колишнього 7-го залізничного куріня, щодня від (… ) годин.
Писарям, дуже знайомим з технич. і господ. частинами, котрі бажають служити на військ. службі, пропон. зверн. до штабу 1-ої укр. зал. бригади: хут. Гошки; Старшинський буд. бувш. 7 зал. куріня від ... годин що-дня.
Назва хутора й години в OCR зіпсовані.
«Общий ордер» ротмістра Майбороди: папір начальника Особливого Відділу при штабі гетьмана давав ротмістрові Майбороді повне право проводити обшуки й арешти будь-де без особливих ордерів і доручень; папір він дістав із кишені засмальцьованого френча.
начальник Особого Відділу при штабі ясновельможного пана гетьмана всіея України давав ротмістрові Майбороді повне право робити труси й арешти скрізь... без особливих на те ордерів і доручень
Зразок документа гетьманської політичної поліції.
Оголошення: змішана гімназія Ганжи-Бендрикова на Печерську (Арсенальна, 3) приймає прохання до підготовчого, I, II, III класів з 10 до 12 години.
ГІМНАЗІЯ (мішана) Ганжи-Бендрикова приймає прохання у підгот. I, II, III кл., від 10 до 12 год. Печерськ, Арсенальна 3.
Департамент нижчої освіти повідомив, що курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл відбудуться в Полтаві, Катеринославі, Житомирі й Вінниці з 15 липня до 15 серпня; заяви подавати до губернських управ.
курси українознавства для учителів середніх та вищих початкових шкіл відбудуться в Полтаві, Катеринославі, Житомирі і Винниці з 15-го липня до 15 го серпня.
Міністр юридичних справ вніс до Ради міністрів законопроекти про сенат, апеляційний суд і реорганізацію міністерства: судові палати перетворюються на апеляційні суди, Київська судова палата об'єднується з Київським апеляційним судом.
судебні палати перетворились в апеляційні суди, Київська судебна палата обʼєднується з київським апеляційним судом.
Оголошення: загублено членський квиток № 2627 на ім'я В. Г. Волжинської та квитанцію на отримання товарів — вважати недійсними.
ЗАГУБЛЕНО членський білет ч. 2627 на Імя В. Г. Волжинської і квитанція на получ. товар.; рахувати недійсними.
Оголошення: загублено паспорт на ім'я К. А. Порубиновської — вважати недійсним.
ЗАГУБЛ. пашпорт на Імʼя К. А. Порубиновської, лічити недійсним.
Рада міністрів Української держави ухвалила тимчасово надати губерніальним старостам право розпускати волосні земські зібрання та управи; замість них господарство веде волосний комітет із 3–5 призначених старостою осіб; скаргу на розпуск можна подати міністрові внутрішніх справ протягом двох тижнів.
Тимчасово, до перегляду загального положення про земські самоврядування, надати губерніським старостам право роспускати волостні земські зібрання й управи
Дата номера газети; точна дата ухвали не вказана.
Гетьман Павло Скоропадський надіслав голові Ради міністрів Ф. Лизогубу листа з подякою кабінетові за два місяці праці, водночас вказавши на чотири нагальні проблеми: невдалий добір урядовців МВС на місцях, необізнаність населення з аграрною реформою, незадовільне постачання продовольства й боротьбу зі спекуляцією, брак інформування мас про діяльність уряду; Рада міністрів у відповіді пообіцяла виконати ці вказівки.
Третім питанням являється організація продовольчої части і боротьба з спекуляцією. В цьому відношенні досягнені урядом, на минувші 2 місяці результати, неможливо признати досить удовлетворяючими.
Дата номера газети; точна дата листа не вказана.
Оголошення: того, хто знайшов загублений пакет №456 до комісії з видачі коштів за розграбоване майно при Департаменті зовнішньої торгівлі Міністерства торгу і промисловості, просять занести його Г. Дубині (Велика Володимирська, 46, контора державної друкарні).
Того, хто знайшов загублений пакет до комісії, по видачі коштів за розграбоване майно ... під № 456, ласкаво прошу занести його Г. Дубині, Велика Володимирська 46, контора державної друкарні.
Велика рада міністрів 10 липня за доповіддю міністерства шляхів призупинила дію статуту професійного союзу службовців, майстрових і робітників правобережних залізниць України, затвердженого Київським окружним судом, до видання нового закону про реєстрацію й затвердження таких статутів.
постановила припинити чинність цього статуту аж до видання нового закону про порядок реєстрації і затвердження подібних статутів
Дату події обчислено від дати номера.
Оголошення: загублено пакет Київської контори Державного банку на Інститутській вулиці; просять доставити до банку або на Жилянську, 108, кв. 3.
Загублен. на Інституцькій вулиці Пакет Київської контори Держ. Банку, прохаю доставить в Банк, або Жилянська Nº 108, кв. 3.
Оголошення: загублено відпускний білет і посвідчення на носіння зброї, видані інструкторською школою старшому хорунжому Тисячнику — вважати недійсними.
ЗАГУБЛ. докум.: відпускн. біл. і посвідч. на нос. збр. вид. Інструк. шк. Стар. хорунжому Тисячнику, лічить недійсними.
Оголошення: загублено тимчасовий білет, виданий Вінницьким повітовим військовим начальником півсотенному 75-го Севастопольського полку Стручковському — вважати недійсним.
ОГОЛОШЕНИЙ тимчасовий білет, виданий Винницьким повітовим військовим начальником півсотенному 75 Севастопольського полку Стручковському, лічити недійсним.
Початок слова: «загублений»; OCR «оголошений».
10 липня 1918 року міністр внутрішніх справ Лизогуб (лист № 202, департамент місцевого самоврядування) у відповідь на запит київського губернського старости від 18 червня заборонив скликати Київські губернські земські збори до з'ясування наслідків ревізії управи.
скликання цього зібрання до вияснення наслідків ревізії управи … я вважаю завчасним, про що прохаю Вас сповістити негайно Губерн. Управу. Міністр по справах внутр. Лизогуб.
Дата в OCR — «10. кипня»; читається як 10 липня. Посилання на закон від 6 (?) червня.
Мала Рада міністрів розглянула законопроекти для Великої Ради: про право міністра фінансів розпоряджатися запасом чорного кормового мелясу, про оподаткування закордонних гральних карт митним збором, про передачу землемірних шкіл міністерству хліборобства, про збільшення платні вчителям нижчих шкіл, про асигнування на будівництво залізниці Мерефа — Херсон.
В малій Раді Міністрів розглянуто і подано до Великої Ради законопроекти про надання міністру фінансів права розпоряджатись запасом чорного кормового мелясу, про оподаткування закордонних гральних карт митним збором ... про збільшення платні для вчит
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: загублену на ім'я Юлії Антонович книжку вважати недійсною (Фундуклеївська, 42, кв. 24).
Загубл. на імʼя Юлії Антонович ... недійсною, Фундукл. 42- 24.
Назва документа в OCR не прочитана.
Ротмістр Майборода заявив Винниченкові, що якби той уночі став відстрілюватися, прийнявши їх за грабіжників, він не стріляв би в хату, а підпалив би її з усіх боків і вбив би його «свеженького», і чекати до ранку категорично відмовився.
він би мене "свєжєнького убіл"
Характеризує методи гетьманської політичної поліції.
Автомобіль під керуванням шофера Москаленка налетів на телеграфний стовп; відскочив гак (крюк) і поранив пасажира — студента Златопольського, якого відвезли до лікарні; автомобіль сильно пошкоджено.
Автомобіль, котрий йшов під управлінням шофера Москаленка, наскочив на телеграфний стовп. В цей мент одскочив крюк і поранив іхавшого в автомобілі студента Златопольського.
Дата і місце не вказані.
На Слобідці в будинку № 14 по Київській вулиці чини слобідського району знайшли добре обладнаний підпільний винокурений завод; «заводчика» Білокопиту затримано, приладдя для винокуріння конфісковано.
На Слобідці, в б. Nº 14 по Київській вул., чинами слобідського району знайдено добре оборудований шайкою винокурений завод. „Заводчика" Білокопиту затримано, приладдя для винокуріння конфісковано
10 липня ввечері заарештували начальника розшукового (сищицького) відділення Красовського та двох його помічників.
Арестъ Красовскаго. Вчера вечеромъ арестованы нач. сыскного отдѣленія и 2 его помощника.
Читано з зображення.
10 липня 1918 р. на березі Дніпра біля Княжої Гори Винниченка і П. І. Зайцева затримала група людей із револьверами — «чинами Особого Отдела при штабе пана гетмана»; вдягнені в робітничі кепки, шкіряні штани, пальта кольору хакі. Ордера на арешт не було, був «общий ордер».
Ми чини Особого Відділу при штабі пана гетьмана... — У вас єсть ордер на арест? — Нєт, нікакого ордера нєт... — У меня єсть общій ордер.
Стиль новий (літо 1918). Агенти говорили російською.
Під час арешту Винниченка загін з агентів і озброєних гвинтівками міліціонерів оточив його хату, біля кожного вікна поставили вартового, провели ретельний обшук (знайшли сховані у фотокартці гроші), забрали зошити з п'єсами і статтями, записники, переклади й листування дружини; паралельно обшукали дачі Біляшевського і Нарбута.
поставили біля кожного вікна по вартовому... Частину війська було одіслано для таких же операцій на дачу Біляшевського і Нарбута
Після прибуття до Києва 10 липня 1918 р. Винниченка доставили до «Охранки» — Особливого Відділу при штабі гетьмана, начальник генерал Буслов; той не наважився посадити його в камеру і тримав у приймальні, потім у власному кабінеті. Відділ щойно переїхав до нового приміщення і ще не облаштувався.
як привіз мене в Охранку (читається: "Особий Відділ") доклад генералові Буслову, начальникові Охранки... вони допіру переїхали у це помешкання, ще не влаштувались як слід
Адреси Особливого Відділу не вказано.
На розі Великої Васильківської та Малої Благовіщенської невідомий молодий чоловік у формі офіцера вчинив бешкет, у відповідь на зауваження завідувача дільницею Шнейдера вихопив шаблю й поранив кількох чоловік, потім сів у пролітку з двома дамами й поїхав Хрещатиком; дорогою стріляв у міліціонерів, які переслідували, і зник у напрямку Подолу.
На розі В. Васильківської та М.-Благовіщенської вул. невідомий молодий чоловік, в формі офіцера, учинив бешкет і підняв сварку з завідуючим участком Шнейдером ... Офіцер вихопив шаблю й поранив де-кількох чоловік з публіки, а потім вскочив в пролітку
Дата події не вказана.
Після панахиди 10 липня представник товариства «Батьківщина» оголосив, що уряд заборонив ходити з прапорами вулицями, і просив розходитися без пісень; люди ще довго співали «Вічную пам'ять», «Заповіт» і «Ще не вмерла Україна», а на імпровізованому віче одностайно ухвалили пропозицію Отамановського.
урядом ходити з прапорами по вулицях заборонено, а через те просив громадян йти по домам, без пісень.
Марнов, що мешкає в готелі «Люнівер» (так в OCR), заявив, що з його номера невідома жінка вкрала 6500 крб; вжито заходів до затримання.
Марнов, що мешкає в гостиниці „Люнівер" заявив, що з його номера невідомою жінкою украдено 6500 карб. До затримання невідомої вжиті заходи.
Назва готелю в OCR «Люнівер»; ймовірно «Універсаль».
10 липня в Кадетському гаю знайдено труп Діонісія Краганца (прізвище нечітке), що наклав на себе руки; мотиви не з'ясовані.
Въ Кадетской рощѣ 10 июля найденъ трупъ
Читано з зображення. Прізвище нечітке.
10 липня на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці, № 37, знайшли задушеною 22-річну Ольгу Лузан.
найдена задушенная Ольга Лузанъ 22 лѣтъ
Читано з зображення. Прізвище прочитано як «Лузанъ»; дата — 10 липня (початок абзацу розібрано нечітко).
Причина арешту Винниченка, по секрету розказана йому жандармом-українцем: Особливий Відділ при штабі гетьмана отримав відомості, що Винниченко організовує держпереворот і скликав на дачу з'їзд — Грушевського, Петлюри, Голубовича та ін.; ротмістр Майборода мав захопити всіх і доставити до Києва.
Особий Відділ при штабі гетьмана одержав певні відомості, що я організую державний переворот. З цією метою я скликав у себе на дачі з’їзд політичних діячів: Грушевського, Петлюри, Голубовича
Зі слів агента.
Селяни с. Підгірці Київського повіту напали на будинок хорунжого П. П. Гаркавого й забрали 1000 карб. грошима, годинник, два золоті персні, срібний медальйон, револьвер «Наган» з патронами, 4½ аршини шовку, золоті жетони, членський квиток союзу георгіївських кавалерів і службові посвідчення.
Селянами Підгірців недавно був зроблений напад на будинок хорунжого П. П. Гаркавого, в якому зроблено ними розгром і забрано 1000 карб. грошима, годинник, 2 золотих персні ...
Дата нападу — «недавно».
До головного комітету Партії соціалістів-федералістів обрано А. Д. Марголіна та А. І. Яковліва.
В члени головного комітету партії соціалістів-федералістів обібрані А. Д. Марголін та А. І. Яковлів.
Дата номера газети.
До Києва з Петербурга приїхав П. Я. Стебницький, колишній комісар у справах України при Тимчасовому уряді.
У Київ заїхав з Петербургу П. Я. Стебницький, колишній комісар в справах України при тимчасовому уряді.
Дата номера газети.
10 липня керуючий міністерством закордонних справ Дмитро Дорошенко виїхав з Києва автомобілем до Чернігова; повернення очікували в суботу, 13 липня.
Позавчора управляючий міністерством закордонних справ Д. Дорошенко виїхав на автомобілі в Чернігів. Повернеться Д. Дорошенко до Київа в суботу 13
Дата обчислена від дати номера («позавчора»).
Наказом гетьмана військовий міністр Рогоза одержав ранг генерального бунчужного; генеральний хорунжий Семенів призначений для зв'язку з австро-угорським військовим командуванням в Одесі при малій Раді міністрів.
Наказом Ясновельможного Пана Гетьмана військовий міністр Рогоза одержав ранг генерального бунчужного. Генеральний хорунжий Семенів призначається для зв'язку з військовим австро-угорським командуванням в Одесі
До міністра закордонних справ Дорошенка завітав призначений данським урядом віце-консул Данії в Українській Державі Карл Нільсен; данський уряд бажає підтримувати добрі політичні й торговельні відносини з Україною.
До міністра закордонних справ Дорошенка завітав королівський данський віце консул Карл Нільсен, призначений данським урядом на цю посаду в Українській державі.
10 липня гетьмана України прийняв у Києві делегацію хліборобів Золотоніського повіту на чолі з Максимовичем; напередодні гетьмана відвідав австро-угорський військовий уповноважений генерал граф Оданокі (так в OCR).
Вчора у пана Гетьмана була делегація хліборобів Золотоношського повіту на чолі з Максимовичем. — Передучора пана Гетьмана відвідав австро-угорський військовий уповноважений, генерал граф Оданокі.
«Вчора» — 10 липня; «передучора» — 9 липня (позавчора). Прізвище графа в OCR, ймовірно, спотворене.
Позавчора, 10 липня, керуючий міністерством закордонних справ Д. Дорошенко виїхав автомобілем до Чернігова; повернеться до Києва в суботу, 13 липня.
Повернеться Д. Дорошенко до Киіва в суботу 13-го липня.
Дату події обчислено від дати номера.
Після арешту Винниченка його служниця Дуня поїхала до Є. Х. Чикаленка; той кинувся до міністра М. К. Василенка, звідти зателефонував Д. І. Дорошенко, і вони порушили питання на обіді в гетьмана; міністр І. Кістяківський назвав арешт «европейским скандалом», міністри взяли Винниченка на поруки, і гетьман прислав начальника свого штабу генерала Стелецького перепросити.
І. Кістяковський формулював мій арешт, як "європейський скандал"... гетьман послав до мене генерала Стелецького, начальника свого штабу, попрохати вибачення
Відомості про реакцію міністрів — зі слів знайомих, але викладені як факт.
До Києва прибули відомі публіцисти нейтральних держав — зі Швеції Густав Шестен і Тореліус, з Норвегії проф. Гольтерман, з Голландії Блокциль, зі Швейцарії майор-доцент Брокман — ознайомитися з життям України; вони відвідали гетьмана й їхали на кілька днів до Одеси.
Цими днями прибули до Київа відомі публіцисти-журналісти нейтральних держав: Швеції-Густав Шестен і Тореліус, Норвегії-проф. Гольтерман, Голянлії-Блокциль, Швейцарії-майор доцент Брокман ... Вчора приїжджі відвідали пана гетьмана
Прізвища в OCR спотворені.
Вступний внесок до нового кооперативно-будівельного товариства становить 100 карбованців, пай — 1000 карбованців; незаможні можуть сплачувати пай по 100 карбованців щомісяця.
Вступний одноразовий членський внесок—100 карб.; пай 1.000 карб. Незаможні можуть виплачувати пай по 100 карб. щомісяця.
Оголошення: 10 липня о 12 годині в Управлінні Подільської залізниці у Святошині (Южна, 65) аукціон з продажу тисячі російських смушок за початковою ціною 30 карбованців за штуку.
призначено продаж з авкціону 1) тисячі руських смушок ... Авкціон почнеться з грунтовних цін: на смушки 30 карб. шт.
Оголошення: Всеукраїнське учительське видавниче товариство (Велика Володимирська, 30, тел. 6-60) приймає замовлення на «Граматку» Б. Грінченка (3-тє вид.) за 1 карбованець 20 копійок, буквар і читанку С. Русової; народним управам — знижка.
Всеукр. Учит. Вид. Т-во (Київ, Вел.-Володимирська, 30) Тел. 6-60. ... Б. Грінченко. граматка, вид. 3-е, ціна 1 карб. 20 коп.
Оголошення: книжечка Т. Шевченка «Катерина. Тополя» з портретом автора у Всеукраїнському учительському видавничому товаристві коштує 70 копійок.
Т. Шевченко. Катерина. Тополя. З портретом автора. Ціна 70 коп.
Оголошення: видавниче товариство «Криниця» (Нестерівська, 27) випустило комедію Л. Яновської «Дзвін до церкви скликав, та сам у ній не бував» (4 дії) за 1 карбованець 50 копійок і брошуру Р. Лащенка «Як одбуваються позви на суді мировім» за ту саму ціну.
Видавниче товариство „КРИНИЦЯ" у Київі Нестерівська 27. ... Комедія на 4 дії Ціна 1 карб. 50 коп. Р. Лащенко „Як одбуваються позви на суді мировім". Ціна 1 карб. 50 коп.
Вступний (одноразовий) внесок до кооперативно-будівничого товариства при Центральному українському кооперативному комітеті — 100 карб.
Одноразовий членський внесок — 100 карб.
Оголошення: книгарня «Дніпрове слово» (Бульварно-Кудрявська, 38) продає «Практический курс украинского языка» М. Гладкого для учительських семінарій і старших класів за 5 карбованців; «Просвітам», селянам і учням — знижка 5%, при замовленні від 30 карбованців — 10%.
книгарня „ДНІПРОВЕ СЛОВО" Київ, Бульв.-Кудрявська, 38. ... М. Гладкий, "Практическій курс украинскаго языка ... ціна 5 карб.
Для купівлі готових будинків і ділянок та спорудження осель-хуторів при Всеукраїнському центральному кооперативному комітеті закладається кооперативно-будівниче товариство: за проектом статуту члени одержують житло в будинках на хуторах; пай — 1000 карбованців, можна вносити частками по 100 крб на місяць.
закралося кооперативно будівниче товариство з метою купівлі готових будинків і земельних участків ... Пай 1000 карбованців; можно вносити частками по сто карбов. на місяць.
Внесок частинами по 100 крб на місяць.
Оголошення: продається меблі; Рейтарська, 15.
Продаєтся мебель Рейтарская Nº 15.
Цін немає.
При Центральному українському кооперативному комітеті засновано кооперативно-будівниче товариство (купівля готових будинків і ділянок, будівництво дешевих гігієнічних осель). Умови членства: рекомендація трьох членів, одноразовий вступний внесок 100 карб., пай 1000 карб. (можна сплачувати по 100 карб. на місяць); до ради обрано інженера Бая, Гризодуба й Дудича; збори 10 липня о 7 вечора в помешканні ЦКК (Велика Васильківська, 25).
Одноразовий членський внесок — 100 карб.; пай — 1.000 карб., котрі можна виплачувати по 100 карб. на місяць.
Контора «Нової Ради» повідомила, що після страйку київських друкарень ціни на друкарські роботи зросли, тож з липня запроваджено нову розцінку: передплата — 8 карбованців на місяць, окремий номер — 35 копійок; передплатників просять доплатити різницю.
Після забастовки Київських друкарень ціни на друкарські ... піднялися. Через це контора мусить пропонувати нашим передплатникам і покупцям иншу розцінку на газету. ... 8 карб. на місяць окремі ... по 35 коп.
Оголошення сильно пошкоджене OCR; цифри прочитано частково.
З липня 1918 року окремий номер «Нової Ради» коштує 35 копійок.
окремі ... по 35 коп.
OCR пошкоджений; ціну прочитано з уривка.
З інтерв'ю з С. Жуком, що приїхав з Петрограда: хліба там давали по ⅛ фунта (з соломи, тирси, піску), останніми днями — зовсім не було; пуд борошна коштував 500–550 карб., та й то його не було.
Пуд борошна коштує 500-550 карб. та й то немає. ... Хліба давали по ⅛ хунта, з соломи, тирси, піску, а останні дні зовсім хліба не було.
Діапазон 500–550 крб; середнє значення 525 умовне. Це ціна в Петрограді, а не в Києві.
Ціни на паливо від центральних держав, які Управління Лівобережної залізниці вважає занадто високими (але змушене погодитись): пуд земляного вугілля — 5 крб.
за пуд земляного вугілля 5 карб.
Ціна гасу для залізниці від центральних держав: 27 крб 50 коп. за пуд водяним шляхом, 23 крб за пуд суходолом.
гасу 27 карб. 50 коп. (водяним шляхом), 23 карб. (суходолом)
27 крб 50 коп. — доставка водяним шляхом.
Ціна бензину для залізниці: важкий — 57 крб 50 коп., легкий — 68 крб за пуд; бензольна суміш — 52 крб.
тяжкого бензіну 57 карб. 50 коп., лехкого - 68 карб., бензол. помісі 52 карб.
Важкий бензин — 57,50 крб; бензольна суміш — 52 крб.
Ціни мастил для залізниці за пуд: нафта-солярове масло 25 крб (суходолом) або 29,50 (водяним шляхом); машинове масло легке 54, середнє 50, важке 61; автомобільна мазь 122 крб.
нафти, соллер. масло 25 карб., (суходолом), 29 карб. 50 к., (водяним шляхом) машинового масла лехкого 54 карб., середнього 50 карб., тяжкого 61 карб., автомобильної мазі 122 кар.
Ціна парафінових свічок для залізниці — 165 крб за пуд; мазуту — 21 крб (суходолом) або 25,50 крб (водяним шляхом); Лівобережна залізниця без палива опинилась би перед повною зупинкою руху.
параф. свічок 165 карб., мазуту 21 карб. (суходолом) і 25 карб. 50 коп. (водяним шляхом) ... перед цілковитим припиненням руху
Мазут — 21 крб (суходолом), 25,50 (водяним шляхом).
Оголошення: продаються українське жіноче убрання, аксельбанти, гра в крокет, морозивниця, мідний казанок; Велика Житомирська, 40, пом. 17.
ПРОД. українське жіноче убрання, аксельбанти, гра у крокет, морожениця, казанок жунт. Вел. Житомирська 40, пом. 17.
Цін немає.
Оголошення: вийшла нова книжка видання «Робітничої газети» — Карл Каутський, «Визволення націй» (10 розділів); ціна 1 карб. 50 коп.; замовляти й купувати в «Робітничій книгарні», Київ, Володимирська, 16.
КАРЛА КАУТСЬКОГО „ВИЗВОЛЕННЯ НАЦІЙ" … Ціна 1 р. 50 к.
Ціна читається як «1 р. 50 к.» (OCR «р. 50 к.»).
Оголошення: Полтавський учительський інститут шукає викладачів з вищою освітою (природника, математика, історика, законовчителя); умови — 3300 карбованців за 15 уроків і 400 карбованців надбавки за кожне п'ятиріччя; звертатися до лектора Левитського на лекторських курсах у Кадетському корпусі.
Умови: 15 уроків 3300 карб. і 400 карб. за кожну 5-літку ... Звертатись до 29 червня кадетськ. корпус лекторські курси. лектору Левитському.
Одиниця «рік» передбачувана; оголошення повторне (термін до 29 червня).
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: на тому ж аукціоні у Святошині продають півтори тисячі залізних тепличних грубок із чавунними частинами і трьома аршинами залізних димових труб кожна; початкова ціна — 50 за комплект.
півтора тисяч залізних тепличних грубок з чавунними частинами ... на комплекти грубок по 50 ком. шт.
Одиницю валюти в OCR прочитано як «ком.» — ймовірно карбованці, але можливо копійки.
Двір на вул. Новосельській, 98 в Одесі продано за 700 000 руб.; мито 42 000 руб.
вумму 700000 руб.
Купчу затверджено 10 липня 1918 року; суму прочитано умовно («ва вумму»).
Оголошення: Рада Спілки вчителів-українців м. Києва відкриває з осені цього року 8-класову мішану гімназію (вечірня зміна) для дорослих за програмою хлопчачої державної гімназії; прохання приймають у канцелярії 2-ї гімназії (Бібіківський бульвар, 18, у дворі) від 6 до 9 вечора.
Оголошення: Рада Спілки вчителів-українців міста Києва закладає з осені 8-класну мішану гімназію (вечірня зміна) для дорослих за програмою хлоп'ячої державної гімназії; прохання приймають у канцелярії 2-ї гімназії (Бібіковський бульвар, 18, у дворі) від 6 до 9 вечора.
Рада спілки вчит. українців м. Київа закладає з осени 8-миклясну мішану гімн. (вечірня зміна) для дорослих по програму хлопʼяч. держ. гімн. Прох. прийм. в канц. 2-ої гімн. (Бібіковськ. Бульв. 18, у дворі) од 6-ої до 9-ої години вечора.
Рада Спілки Вчит. Українців м. Київа закладає з осени ц. р. 8-ми клас. мішану гімназію (вечірня зміна) для дорослих по програму хлопʼячої держ. гімн.
Автор пішов на свято Мазепи в найкращому сірому англійському костюмі й солом'яному капелюшку-канотьє, а його товариш — у новому сірому костюмі з кустарного сукна, вишиванці з жовто-блакитною стрічкою й нових тісних черевиках замість чобіт.
Я, в найліпшім моїм сірім анґлійськім костюмі і брилику „canotier"... в українській вишиваній сорочці з жовто-блакитною стрічкою
УТА з Одеси: за останні дні в місті зареєстровано 160 випадків так званої «іспанської хвороби» (грипу).
ОДЕСА, 8 VII. В останні дні зарегістровано в місті 160 випадків так званої гишпанської хвороби.
Новина про Одесу, подана в київській газеті; дату 8 липня стосується повідомлення.
Бюро праці колишніх співробітників міністерства земельних справ повідомляє, що в ньому обліковано ще 40 безробітних, головно канцелярських службовців і фахівців, які півтора місяця без посад; просить установи допомогти; адреса — Пушкінська, 1, Український клуб, 10–12.
Бюро праці бувших співробітників міністерства земельних справ сповіщає всі державні та громадські інституції, що в ньому лічиться ще 40 душ безробітних ... Адреса бюра праці: Пушкінська-1, Українськ. клуб, від 10-12 г. дня.
Оголошення: учениця професора Н. І. Максимович дає уроки гри на фортепіано, викладає теорію української та класичної музики; Нестерівська, 20, пом. 1, вдома з 10 до 12.
Даю лекції музики на піяніно, а також преподаю теорію україн. і клясичної музики. Учениця проф. ... Н. І. Максимович. Нестерівська ч. 20 пом. 1. Дома 10-12 годин.
Ім'я вчительки та професора в OCR неясне.
Оголошення: С. Ж. дає уроки математики, фізики та латини студентам-політехніка; Павлівська, 4, кв. 7.
МАТЕМАТ. ФІЗИКИ, ЛЯТИНСЬК. дає лекції студ. політехн. Павлівська 4, п. 7, С. Ж.
Редакція «Відродження» просить дружину полоненого офіцера з трьома дітьми, яка дала оголошення про пошук роботи офіціантки, зайти до контори й залишити свою адресу.
Дружину полоненого офіцера з 3 дітьми ... редакція прохає зайти до контори, аби дати свою адресу.
В Українському державному університеті в Кам'янці-Подільському на історико-філологічному факультеті передбачені катедри: українська мова, українська література, історія України, слов'янська, російська, молдавська та класична філологія, філософія, мистецтво, загальна історія, порівняльне мовознавство, західноєвропейська література; на природничому — хімія, ботаніка, зоологія, анатомія людини, порівняльна анатомія, кристалографія з мінералогією, фізика.
На історико-фільольогичнім будуть такі катедри: українська мова, українська література, історія України, словʼянська фільольогія, російська фільольогія, молдавська фільольогія, клясична фільольогія
Номер дає перелік катедр до конкурсу; дата — кінцевий термін подання заяв.
«Відродження» писало про наплив москвичів-біженців до Києва: на головних вулицях великих українських міст багато біженців з Москви; до Києва приїхав голова відомої фірми Д. В. Висоцький (чайна торгівля), багато великих фірмовиків і промисловців; у Харків мало приїхати правління Об'єднаного банку на чолі з А. А. Десевим; до Києва очікували члена правління Російсько-Азіатського банку Гордона.
До Київа приїхав голова відомої приватної фірми Д. В. Висоцький, багато великих фірмовиків і промисловців. ... Чекають приїзду до Київа члена правління русько-азіятського банку Гордона.
У фірмі Висоцького — чайна торгівля (за відомими даними), у тексті не уточнено.
Оголошення: Роменська комерційна школа (для хлопців і дівчат, з правами державних шкіл) запрошує вчителів російської та німецької мов, арифметики й малювання (щонайменше 20 уроків); торік платня була 100 крб за урок (на рік), тепер збільшується; класні наставники (вихователі) — по 720 крб на рік; прохання до 13 липня з 8 до 10 ранку в Києві, Велика Підвальна, 36 (гуртожиток), далі поштою.
Роменська комерційна школа (для хлопців і дівчат) запрошує вчителів ... Не менш 20 уроків кожн. Платня була торік 100 карб. за урок, тепер побільшується ... виконання обовʼязків клясних наст. (вихователів) по 720 карб. за рік ... до 13 липня з 8 по 1
Клас-наставник — 720 крб на рік; платня торік 100 крб за (річний) урок.
Оголошення: діловод головних майстерень будівельно-технічної частини Західного фронту і помічник завідувача робітничими партіями шукає відповідну посаду, має заставу, бажає на виїзд у повіт; листівкою на адресу: Київ, поштова філія № 5 — до запитання, Л. Львовичу.
діловод головних майстерень будівнично-технічної частини Західного фронту і помічник завідуючого робітничими партіями шукає відповід. посаду. Має залог. Бажав на виїзд в повіт. ... Київ, поштова філія Nº 5-до запитання.-Л. Львовичу.
10 липня, у річницю Полтавської битви, о 8 годині вечора в українському клубі «Родина» д-р Д. Донцов читає лекцію «Мазепа і мазепинство».
Сьогодня в річницю бою під Полтавою в українському клубі „Родина" о 8-ій годині вечора відбудеться лекція д-ра Д. Донцова на тему „Мазепа і мазепинство".
Лекція д-ра Дмитра Донцова 10 липня в Українському клубі в річницю Полтавської битви мала тему «Мазепа й мазепинці»; початок о 8 вечора.
лекція д-ра Дмитра Донцова, на тему: Мазепа й Мазепинці. Початок о 8 годині у вечорі. Квитки продаються при вході.
У середу 10 липня (27 червня), в річницю Полтавської битви, в Українському клубі відбудеться лекція д-ра Дмитра Донцова; початок о 8 год. вечора, квитки продаються при вході.
В середу, 10 го липня (27 червня), в річницю Полтавської битви, відбудеться в Українському клюбі лекція д-ра Дмитра Донцова. Початок о 8 годині вечора. Квитки продаються при вході.
В Академії мистецтв ухвалено завести архітектурний відділ; викладачами намічено запросити когось з німецьких архітекторів, обов'язково з учнів славетного Гофмана; питання про приміщення для Академії лишається відкритим.
В Академії Мистецтва ухвалено завести архітектурний відділ. Як вчителів, намічено запросити кого небудь з німецьких архитекторів ... Питання про помешкання для Академії лишається ще відкритим.
Панахиду по Мазепі й полеглих під Полтавою відправив єпископ Назарій з сонмом духовенства; два священики виголосили промови про життя Мазепи і значення Полтавського бою. Співав хор під орудою К. Стеценка; присутні проспівали «Вічну пам’ять», «Заповіт» і «Ще не вмерла».
Панахиду правив єпископ Назарій, а сонмом духовенства.
Дату події обчислено від дати номера.
Театр Соловцова (дирекція Я. С. Яковлєва): 10 липня о 8:15 вечора вистава «Дурак»; оголошено останній спектакль комедії 3 (16) липня; каси відчинені 10–2 й 5–10 вечора.
Театр „СОЛОВЦОВ" Дирекція Я. С. ЯКОВЛІВА. Сьогодня 8 год. 15 хв. веч. ДУРАК. Останній спекталь комедії 3 го(16) липня. Каси відчинені від 10-2 год. д. та від 5-10 г. веч.
Великий театр «Мініатюр» (колишній «Бергоньє»), 10 липня: два сеанси о 8 та 10 вечора; «Городовой Сапогов», Павло Троїцький, Маргарита Розе, Росатов, Курт-Фус, Брон-Броновський, дует Е. Перо й К. Фуса; каса — 11–2 та від 5 вечора.
Бувший „БЕРГОНʼЄ". Сьогодня 2 СЕАНСИ, поч. о 8 і 10 год. веч. Каса відчинена від 11-2 год. і від 5 год. веч. „ГОРОДОВОЙ САПОГОВЪ" ...
Театр «Гель-Мель» (Хрещатик, 29): легка комедія за участі Василя Вронського; початок о 8 вечора, прем'єра «Міністр»; квитки продаються з 12 до 2 та від 6.
Театр ГЕЛЬ-МЕЛЬ ЛЕГКА КОМЕДІЯ з участ. Вас. Вронського ХРЕЩАТИК 29. Початок о 8 год. веч. ПРЕМЬЕРА МИНИСТРЪ. Квитки продаються од 12-2 год. і од 6.
Шато (відкритий театр), щодня: акробати-ексцентрики Арманд і Церен, оповідач К. Савицький, гуморист Д. Восторгов, балетні танці Петракевич і Карнецький, жонглер-велетень Лятере та інші; початок музики о 7, програми о 9 вечора.
ВІДКРИТИЙ ТЕАТР. ШАТО Щоденно. Акробата-ексцентрики АРМАНД і ЦЕРЕН. Оповідач К. САВИЦЬКИЙ. Юморист Д. ВОСТОРГОВ ... Початок музики о 7 год. Програми о 9 год. веч
Театр-Вар'єте: «розкішна програма» з 50 номерів; початок о 10 год. вечора.
РОСКІШНА ПРОГРАМА Театр-Вар'єте з 50 NeNe. Початок о 10 год. веч.
Міський театр (вистави за участі В. Кавецької): 10 липня «Єва (Дочка вулиці)», 11-го «Сильва», 12-го «Граф Люксембург», 13-го бенефіс прем'єра трупи Л. И. Розена, прем'єра «Дама в червоному»; початок о 7¼ вечора.
ГОРОДСЬКИЙ ТЕАТР. Спектаклі з участью В. Кавецької: Сьогодня, 10-го липня, „ЕВА" (дочь улиці). 11-го, „СИЛЬВА". 12-го, ГРАФ-ЛЮКСЕМБУРГ. 13-го, бенефіс премʼєра трупи Л. И. Розена премʼєра! ДАМА В КРАСНОМ. Поч. о 7¼ г. в.
Оголошення: Театр Соловцова, «останні спектаклі комедії»: 10 липня о 8.15 вечора — «Дурак»; четвер «28-го» (ст. ст.) — «Тітка Чарлея» (в останнє); останній спектакль комедії — 8 липня (повтор тексту); каса відкрита з 10 ранку до 2 дня й з 5 до 10 вечора.
Сьогодня в 8 год. 15 хв. веч. ДУРАК. Четвер 28-го в останнє ТЕТКА ЧАРЛЕЯ.
Дата «28-го» — за ст. ст. (11 липня н. ст.).
Голова Петроградського українського літературно-художнього товариства С. Жук, що приїхав до Києва, розповів, що товариство хоче відкрити в Києві українську оперу з найкращими силами (Петренко, Коваленко, Садовень, Волівач, Мальков та ін., художники Самокиш, Похитонов, проф. Зарубін), і просило дозволу ще в часи Генерального секретаріату, але відповіді досі немає; призначення М. Садовського на українську оперу він вважає випадковим.
Бажано було б, аби дійсно держава згодилась дати українському т-ву оперу ... Призначення ж на українську оперу артиста Миколи Садовського, котрий не має безпосереднього відношення до опери, цілком випадкове.
Прізвища окремих артистів у OCR спотворені.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Товариство українських артистів у Літньому театрі Купецького зібрання (дирекція Колесниченка) ставить «Нещасне кохання»; у репертуарі також «Запорожець за Дунаєм» і «По ревізії».
Пітній театр купецького зібрання. Т-во укр. арт. ... НЕЩАСНЕ КОХАНЯ. ... ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ І ПО РЕВІЗІЇ
Рядки афіші сильно пошкоджені; дати вистав не прочитано.
Номер 83 «Відродження» вийшов у середу 10 липня 1918 року (27 червня за старим стилем). Контора повідомила, що через дорожнечу паперу з цього дня ціна окремого числа підвищується до 70 шагів (35 коп.); передплата — 6 крб на місяць, 18 крб на 3 місяці.
Контора „Відродження" оповіщає шановних п.п, читачів часопису, що, через дорожнечу паперу, вона примушена з цього дня підбільшити ціну окремого числа до 70 шагів (35 коп.).
Дата номера: «Середа 10 липня (27 червня) 1918»; раніше (№№ 78–82) ціна була 50 шагів (25 коп.).
Редакційні поправки: у листі до редакції про комітет праці (№ 81) після слів «для обговорення всіх законопроектів» треба вставити «котрі стосуються до взаємовідносин між робітниками і промисловцями»; в статті про Ф. Вовка (№ 82) слова «помочі союзу» треба читати «honoris causa».
В надрукованому в нашій газеті № 81 листі про комітет праці трапилася прикра помилка ... В ч. 82 статті „Життя і наукова діяльність Х. К. Вовка" ... треба читати honoris causa.
Брошура «Ірляндська республіка» (видавництво «Серп і Молот»), 16 с., ціна 40 коп., Київ, 1917; журнал «Університетські Вісти» ч. 1 (ред. О. С. Грушевський), 16 с., ціна 80 коп.; вийшло ч. 24 тижневика «Народня Справа» (у змісті — «Мирові конф. у Київі», «Пожежі в Київі»); ч. 6 тижневика «Наше село» (Одеса).
Ірляндська Республіка. Видавництво „Серп і Молот". Ціна 40 к., стор. 16, Київ, 1917 р. ... Університетські Вісти ... Сторінок 16, ціна 80 копійок. ... Вийшло ч. 24 часопису „Народня Справа"
Брошура «Ірляндська республіка» — 40 коп.
Номер 110 «Нової Ради» вийшов 10 липня 1918 року після перерви, спричиненої страйком київських друкарів, що почався 26 червня (попередній номер 109 датовано 27 червня).
Після забастовки Київських друкарень ціни на друкарські ... піднялися.
Висновок про перерву зроблено з дат номерів 109 і 110 та оголошення контори.
Редакційна передова пояснює, що в Києві кілька днів поспіль не було газет через страйк друкарів; місто жило чутками, а відомі діячі «по п'ять разів» були «заарештовані» чи «викликані».
Была забастовка печатниковъ.
Читано з зображення. Точні дати страйку друкарів не вказані; передова датована 11 липня. Дату події встановлено лише як «до 11 липня».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
«Робітнича газета» № 314 від середи 10 липня 1918 р.: у шапці ціна окремого номера, схоже, подана як «50» із приміткою «(25 к.)» — ймовірно, ціну підвищено до 50 коп. (було 25 коп.); передплата 5 карб. на місяць, оповістки на 1-й сторінці 2 карб. за рядок; телефон редакції та контори 65-10 (раніше 85-10).
Ціна окр. № 50 … (25 к.)
Шапка сильно спотворена OCR: неясно, чи ціна справді піднята до 50 коп. чи 50 — це ціна на час страйку; у № 311–313 стояло «Ціна окр. № 25 к.». Номер телефону також міг прочитатися хибно.
У статті «Наші помпадури» «Робітнича газета» цитує листа гетьмана до голови ради міністрів про непридатний добір осіб на посади в Міністерстві внутрішніх справ і сатирично описує київських губернських комендантів і старост — чиновників, що «розважаються» доносами.
Це — маленький витяг з листа Гетьмана до Голови ради міністрів.
Колонка дуже спотворена OCR; конкретні особи й події не прочитуються.
Галичани-курсанти після маніфестації говорили, що збити напис «Единая и Неделимая» з пам'ятника Хмельницькому цього разу не вдалося, але обіцяли: «Не тепер, так в четвер, а свого доконаємо!»
На сей раз не вдалося!... Ну, та не довго вона животітиме! Не тепер, так в четвер, а свого доконаємо!
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви).
10 липня 1918 р. агент повідомив заарештованому Винниченкові, що з'явилося офіційне оповіщення: жодних змін в уряді не буде (на тлі чуток про зміну кабінету і перехід влади до українців).
з’явилось офіціяльне оповіщення про те, що ніяких змін у правительстві не має бути
Зі слів агента.
Курсанти-галичани розповідали, що після панахиди 10 липня 1918 р. хлопці з молотками збираються штурмом зрубати з граніту пам'ятника Богданові Хмельницькому напис «Богдану Хмельницкому Единая и Неделимая Россія».
урядити урочисте розбиття ґранітових слів, висічених на памятнику Б. Хмельницькому: „Богдану Хмельницкому Единая и Неделимая Россія." Наші хлопці прийдуть з молотками
Намір, про здійснення якого на цих сторінках не сказано.
За переказами, німці аж до вечора 10 липня 1918 р. розганяли гуртки маніфестантів, що раз у раз збиралися то тут, то там.
аж до самого вечера розгоняли вони гуртки, що раз-у-раз збіралися то тут, то там
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви). Автор переказує з чужих слів.
За чутками («як ми чули»), цієї осені в Києві мають відкрити Єврейську академію мистецтв; серед професорів — художники Браз і Л. Пастернак.
Як ми чули, цеї осени намічено в Київі одкрити єврейську Академію Мистецтв; в числі професорів цеї Академії мають бути д. Браз, художник Л. Пастернак та инші.
«Як ми чули» — чутка, не підтверджене повідомлення.
За повідомленням харківської газети «Русская Жизнь» проф. О. Погодіна, у Києві заснувався відділ товариства «Русь», який підтримує зв'язки з Москвою і Доном і працює над відбудовою «неділимої Росії»; до київських парафіяльних рад і братств вступають професори та особи високого службового становища.
В Київі заснувався відділ т-ва „Русь", який підтримує діяльні зносини з Москвою й Доном і старанно працює над відбудуванням „неділимої Росії".
Передрук з проросійської газети; подано як відомості, переказані «Новою Радою».
За чутками по місту, у німецьких військових колах порушено думку про велике полювання гетьмана; на запит капітана Б. М. Куликова генеральний значковий Присовський підтвердив, що така думка є, але поки що невідомо, чим закінчиться; сезон полювання наближається (після 29 липня за старим стилем).
З огляду чуток по місту про майбутнє мов би то велике полювання п. Гетьмана було запитано ... генерального значкового Присовського, котрий повідомив, що дійсно така думка порушена в німецьких військових колах, але поки що нічого невідомо
Подано як чутку, генеральний значковий обіцяв повідомити про результати перевірки.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
За чутками, серед частини українського громадянства, головно студентства та вчителів, що з'їхалися до Києва на курси, поширюється рух за перехід до унії: уже створилася ініціативна група, а серед вчителів збирають підписи бажаючих перейти до уніятства через невдоволення ходом праці Всеукраїнського православного церковного собору.
Серед частини українського громадянства - головно студенства - поширюється рух про перехід до уніятства. Вже заклалася відповідна ініціятивна група. ... Серед вчителів, які з'їхались сюди на курси, йде підписка бажаючих перейти до уніятства
Позначено як «передають» (чутка/повідомлення).
На Біржі праці та серед київських робітників ширяться чутки, що через переповнення міста безробітними готується запровадити обов'язковість праці для всіх безробітних, а незареєстрованих у спілках чи на Біржі робітників буде зареєстровано примусово з платою за трудову повинність.
шириться чутка, що з огляду на переповнення міста безробітними, мається на увазі введення обовязковости праці для всіх безробітних
Чутка, а не підтверджене рішення.
Рада міністрів асигнувала 3 595 000 карбованців губерніальним і міським управам на боротьбу з пошестями; Київська міська управа отримує 165 000 карбованців.
Київсьвій міській управі 165.000 карб.
Дата номера газети.
З асигновки на боротьбу з пошестями Київська губерніальна управа отримує 321 294 карбованці, а Київський бактеріологічний інститут — 10 000 карбованців.
київській губернській управі 321.294 карб. ... Київському бактеріологичному інституту 10.000 карб.
Оголошення: Київський союз установ дрібного кредиту «Союзбанк» (існує з 1907 року, вул. Інститутська) приймає вклади, виплачує відсотки готівкою, видає перекази й акредитиви на Петроград, Москву і Ростов.
КИЇВСЬКИЙ СОЮЗ УСТАНОВ ДРІБНОГО КРЕДІТУ „СОЮЗБАНК" істнує з 1907 року. ... ПЕРЕВОДИ І „АКРЕДИТИВИ" ... ПЕТРОГРАД, МОСКВУ І РОСТОВ.
Ставки відсотків і номер будинку в OCR не прочитано.
Київська продовольча управа подала міністерству продовольчих справ доклад про збитки, завдані більшовиками в дні їхньої влади; повідомила також, що неможливо використати аванси, залишені у Харбіні, Владивостоці й Москві для закупівлі краму — всього до 5 мільйонів карбованців, і просить довести це до відома мирової конференції.
Київська продовольча управа подала міністерству продовольчих справ доклад про збитки, які заподіяли большовики в дні большовицької влади ... аванси, які вона лишила в Харбіні, Владивостоці і Москві для закупки краму, - всього до 5 мілійонів карбованц
Український народний банк (колишній Південний кооперативний банк; Хрещатик, 27, тел. 64-34, 62-18, 64-36) оприлюднив баланс на 1 липня 1918 р.: актив і пасив по 25 641 309 крб; оборот з 20 жовтня 1917 р. до 1 липня — 270,5 млн крб; одержано замовлень від союзів на купівлю сільськогосподарських машин та іншого краму на 62,4 млн крб, з них передано до виконання 34,7 млн; серед акціонерів — 28 кредитових, 34 споживчих, 20 сільськогосподарських союзів, Московський народний банк.
Народній Банк (БУВШИЙ ПІВДЕННИЙ КООПЕРАТИВНИЙ БАНК). Київ, Хрещатик 27. ... БАЛЯНС НА 1 ЛИПНЯ 1918 РОКУ ... 25,641,309 ... оборот Банку з 20-го Жовтня по 1 Липня карб. 270,538,170
Рядки балансу розірвані OCR: суми приписані за змістом; банк розпочав операції 20 жовтня 1917 р.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Українській народний банк платив у липні 1918 р.: по поточних рахунках звичайних 4½ %, умовних 5 %, по нестрокових вкладах 4½ %, по строкових на 1 рік 5 % (більше року — 6 %); за обліково-позичкові операції брав від 7 % і вище.
Банк платить в цей час: По біжучих рахунк. звичайних 4½% умовних 5 % вкладках нестрокових 4½% строкових на 1 рік 5 % ... Банк отримує вперед до зміни: По учотно-позичкових операціях од 7%
Розкладка ставок у OCR розсипана; точне співвіднесення «5 %»/«6 %» з видами вкладів невпевнене.
10 липня 1918 р. автор обідав у ресторані товариства «Батьківщина» на Фундуклеївській: усі столики великої зали були зайняті, всюди звучала чиста українська мова, за спиною кожного, хто їв, чекали черги кілька людей, тож доводилося поспішати.
Обідали ми в ресторані товариства „Батьківщина" на Фундуклївській... Кожний мусів поспішатися з їдою, бо за його спиною стояло кілька душ
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви).
У ресторані товариства «Батьківщина» обслуговували інтелігентні пані — галичанки, дружини полонених галицьких старшин; весь час грала музика — українські мелодії.
Прислугували інтеліґентні пані - як пояснили нам - Галичанки, жінки галицьких старшин-бранців. Музика вигравала весь час Українські мельодії
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви).
Міністерство фінансів думає знову дозволити заводам вільний продаж частини цукру (дозволений до 25 червня); міністерство продовольчих справ проти; питання передано на обмірковування Ради міністрів.
Міністерство фінансів думає знов позволити заводам вільний продаж частини цукру, котрий був дозволений до 25 червня; міністерство продовольчих справ проти такого дозволу. Питання буде передано на обміркування до ради міністрів.
У Києві зменшено хлібний пайок і відповідно скорочено випічку хліба; на приватних булочних підприємствах розраховують робітників (колективний договір одні дотримують, інші ні), безробітні булочники поступають у пекарні харчової управи.
Результати зменьшення хлібного пайку і вслід за тим випечки хліба дають себе почувати. В булочних підприємствах росчитують робітників
Точні норми пайка не названі; на початку липня пайок в інших містах теж скорочувався.
Прибувши 10 липня 1918 р. вранці до Києва, делегати з'їзду пішли просто з валізами до міністерства по обіцяне в запрошенні помешкання, але поважний портьє «чистою російською мовою» відповів, що нічого не знає ні про з'їзд, ні про помешкання.
зустрінув нас поважний портєр і на „чистєйшем русском язикє" відповів нам, що ні про зʼїзд, ні про помешкання, ані про самих комісарів йому нічого не відомо
Якийсь службовець порадив приїжджим комісарам: «Тут порядку ніякого не доб'єтеся» — і направив на другий поверх, де був інтернат учителів-курсантів; там їх прихистили курсанти-галичани.
„Тут порядку ніякого не добєтеся. Коли хочете десь притулитися тимчасом, то ідіть на другий поверх. там є інтернат учителів-курсантів, вони Вас притулять"
Влітку 1918 р. в будинку діяли учительські курси українознавства.
Оголошення: Товариство взаємодопомоги службовцям народної освіти в Україні влаштувало для членів, які приїжджають у справах до Києва, помешкання при 8-й гімназії (Миколаївська площа, 4); там само можна записатися в члени.
улаштувало для своїх членів, які приїздять по справах до Київа, помешкання при 8 гімназії (Миколаївська площа № 4).
Оголошення: шукають 2 кімнати (можна на околиці); звертатися: Кудрявська, 9, кв. 5, Смоликов.
Шукаю 2 кімнати (можна на окраїні) Кудрявська, 9 кв. 5. Смоликов.
Оголошення: шукають 2–3 світлі кімнати, бажано в українській родині; звертатися до М. Івченка: Мерінгівська, 7, кв. 17.
Шукаю 2, 3 світлих кімнати бажано в українській родині. Звертатись—Мерингівська, 7, 17. М. Івченкові.
Урядовець Міністерства освіти Манецький, приділений до комісарів як квартирмейстер, повідомив, що помешкання для всіх учасників з'їзду комісарів освіти відведено в дівочому інтернаті Левашової, де мали відбуватися й засідання з'їзду; того ж дня делегати туди переселилися.
Помешкання для всіх комісарів одведено в дівочім інтернаті Лєвашової, де мають відбуватися і засідання зʼїзду
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви). Манецький раніше, на всеукраїнському з'їзді в Полтаві, був завзятим есером.
Центральний український кооперативний комітет досі тулиться у трьох кімнатах замість потрібних 15; отримавши у Військовому міністерстві право на реквізицію, він знайшов приміщення на Хрещатику, 56, але завідувач квартирного відділу при київському коменданті Скворцов майже два тижні зволікав і зрештою заявив, що приміщення вже реквізоване для інших потреб.
знайшовши відповідне для себе помешкання (Хрещатик 56), звернувся до завідуючого кватирним відділом при київському коменданті д. Скворцова за розпорядженням реквізувати це помешкання
Дата номера газети.
При Центральному українському кооперативному комітеті в Києві засновано кооперативно-будівельне товариство для купівлі будинків і ділянок та будівництва дешевих гігієнічних осель; квартири надаватимуть у довічне користування з правом успадкування, але без права перепродажу; рада — інж. Бай, Гриводуб і Дудич; засідання членів — 10 липня о 7 вечора на Великій Васильківській, 25.
Сьогодня о 7-й годині вечора в помешканню ц. у. к. комітету (В.-Васильківська 25) відбудеться чергове засідання членів т-ва.
Дата номера газети; товариство засновано «цими днями».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: державний службовець шукає кімнату з електричним освітленням, має дрова; повідомляти за телефоном 52-43, Бондаренко, з 9 до 3.
кімнату з електр. світ. служача в держав. Інстит. маю дрова повід. тел. від 9-3 год 52-43 Бондаренко.
Початок оголошення зіпсований OCR.
Заарештованого Винниченка везли до Києва дніпровським пароплавом із пристані біля Княжої Гори, «как частное лицо», з приставленим агентом; до приходу пароплава він чекав на річковій яхті «Чайка» (Є. Х. Чикаленка).
Вони постановили, що повезуть мене, як "приватну особу"... дозволив мені пересидіти на "Чайці" до приходу пароплава
Пароплавне сполучення Канів–Київ діяло в липні 1918.
Українська рада Подільської залізниці влаштувала в Святошині курси української мови й діловодства для службовців залізниці (понад 200 слухачів, більшість — з правління); іспити відбулися при представниках міністерства освіти; такі курси влаштують для всіх службовців лінії Подільської залізниці.
Курси Української мови та діловодства для урядовців Подільської залізниці ... Курси були улаштовані в м. Святошино ... На курсах було до 200 слухачів
10 липня до Києва з Відня повернулася комісія Міністерства шляхів на чолі з колишнім міністром інженером Соколовичем, яка брала участь у конференції з урегулювання діяльності залізничних відомств центральних держав, Румунії та України.
Вчора до Київа з Відня повернулася комісія м-ва доріг, на чолі з б. міністром доріг інж. Сокоховичом
Прізвище в OCR спотворене («Сокоховичом»).
Позавчора до Києва з Відня повернулася комісія Міністерства шляхів на чолі з колишнім міністром шляхів інженером Саковичем: вона їздила на конференцію щодо врегулювання діяльності залізничних відомств центральних держав, Румунії та України.
Позаучора до Київа в Відня повернулася комісія м-ва доріг
Дату події обчислено від дати номера.
Оголошення: Південно-західне товариство транспортів і торговельних складів (Олександрівська площа, 8) повідомляє, що його агент повернувся з подорожі і має відомості про вантажі, відправлені з Києва й до Києва, що застрягли на дорогах Великоросії та за кордоном України; довідки щодня з 8 до 12.
агента ЩО ВЕРНУВСЯ з виправи ... направлен. з Київа і у Київ ... А ТАКОЖ ... вагонів з грузами котрі опинились за границею України.
Текст оголошення обрізаний.
В Особливому Відділі штабу гетьмана на всіх дверях були українські написи («Кабінет Начальника Особого Відділу», «Кабінет Начальника Штабу»), але всі начальники, офіцери, агенти, ад'ютанти і сам начальник штабу генерал Стелецький говорили російською.
на всіх дверях Особого Відділу написи по українському: "Кабінет Начальника Особого Відділу"... а всі ці начальники, всі офіцери, аґенти, адьютанти говорять по-руськи
Характерна деталь мовної ситуації гетьманських установ.
Генерал Буслов сказав Винниченкові: «Ах, господин Винниченко, сколько хлопот и беспокойства вы нам доставили!» і прохопився: «Нет, но вот вы призвали немцев, а теперь...».
Ах, господин Винниченко, сколько хлопот и беспокойства вьі нам доставили!
Пряма мова, російською.
Галичани-курсанти так говорили про можливу контрманіфестацію москвофілів: «бити будемо!», «битимемо і будемо бити всі, як один, кого попало... В карк і шлюс!»
битимемо !" і будемо бити всі, як один, кого попало, хтоб там не насмілився на протиукраїнські виступи! В карк і шлюс!
Характерна галицька говірка 1918 р.; чутки про контрманіфестацію москвофілів.
Почувши оркестр під час панахиди, старшина в українській уніформі вигукнув: «Прокляті!.. Се москвофіли в той спосіб нам маніфестацію уряджують. Ох, я заткну їм пащу!»
Прокляті!... Се москвофіли в той спосіб нам маніфестацію уряджують. Ох, я заткну їм пащу!
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви).
Після панахиди над натовпом виголосив коротку промову Валентин Отамановський: він закликав домагатися перенесення останків гетьмана Мазепи з Румунії, а Калнишевського, Полуботка та інших — з Московщини й поховати їх біля Святої Софії; промову зустріли одностайним схваленням.
аби кости Гетьмана Мазени було перенесено на Україну... поховано тут при св. Софії
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви). Автор називає Отамановського своїм приятелем, «безоглядним шовіністом».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У сатиричному фейлетоні К. Лавриновича «Ріднесенькі люде» (10 липня) про київське життя сказано: «Дорожнеча настала така, що не дай Господи… Ні тобі борщику смачненького, ні вареничка… Нічого доброго немає»; автор згадує і січневі бої («славне військо большовицьке Київ обступило, кулі посилало, манастирі руйнувало»).
Дорожнеча настала така, що не дай Господи. Справжніми європейцями скоро станемо: будемо мати містичні очі і бліді лиця. ... Ні тобі борщику смачненького, ні вареничка
Сатиричний фейлетон; цитата характеризує настрої киян влітку 1918 р. (дорожнеча).
Міністерство народної освіти Української Держави в липні 1918 р. містилося в будинку Першої гімназії на Бібіковському бульварі навпроти Миколаївського парку.
В першій гімназії (на Бібіковському бульварі проти Миколаївського парку), де містилося наше міністерство
Нині — Жовтий корпус університету Шевченка.
На пам'ятнику Богданові Хмельницькому в Києві 1918 р. ще виблискував напис «Единая и Недѣлимая»; українські патріоти мали намір збити його молотками.
На памятнику виблискують слова „Единая и НедЪимая" -- але вони далекі й недоступні нашим молоткам
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви).
Після маніфестації автор із товаришем пройшли повз Михайлівський монастир на Володимирську гірку, помилувалися краєвидом на Дніпро, а потім зайшли до пивниці напитися.
пішли побіля Михайлівського монастиря на Володимирську гору... а далі зайшли десь до пивирні напитися
Дату 10 липня 1918 р. (н. ст.) встановлено з попередніх сторінок мемуарів (свято в річницю Полтавської битви).
Братську могилу українських стрільців, убитих під Крутами, на Аскольдовій могилі майже зовсім занедбано: вінки лежать на землі й іржавіють, написи на стрічках вицвітають; газета закликає звернутися до завідувача Аскольдової могили та архієпископа уманського Димитрія, щоб дали місце для вінків, доки не збудують каплицю.
братську українську могилу стрільців, які були вбиті під Крутами, сливе зовсім занедбали. На землі лежать вінки, од вогкости іржою беруться...
Пансіон Левашової, де жили й засідали учасники з'їзду комісарів освіти, містився навпроти Педагогічного музею.
ми перенеслися до пансіону Левашової (проти Педагогі[чного музею]
Текст пошкоджено OCR; «проти Педагогічного [музею]» відновлено за змістом.
Оголошення: лікар Сергій Коломійцев приймає на Гоголівській, 2а, з 11 до 1 і з 5 до 7 години вечора.
д-р. Сергій Коломійцев ... Гоголівська, 2а. Пр. 11-1 і 5-7. в.
Спеціальність лікаря в OCR не прочитано (можливо, сифіліс і шкірні хвороби).
Оголошення: лікар Черняк у спеціальній водолікарні (Велика Житомирська, 16) лікує всякого роду статеві хвороби; приймання з 9 до 2 і з 5 до 9.
Д-р Черняк, спец. водолікарня ... лічення всякого роду полових хвороб. Вел. Житомірська 16. 9-2 та 5-9.
У «Метрополі» до Донцова підсів буковинець Добущак, офіцер австрійської армії, розповідав плітки з Відня і Львова; дав інформаційний листок австр. «Крігспресквартір» від 8 липня 1918 з фантастичними призначеннями, де Донцова названо «Айн гефтігер гегнер Русляндс».
Вчора підсів до нас в "Метрополі" Добущак, буковинець, тепер старшина в австрійській армії.
«Вчора» від запису 11 липня.
Іван Щітківський, присутній на панахиді за Мазепою 10 липня, звернув увагу на орнамент першого ярусу дзвіниці Софійського собору: корону з герба будівничого дзвіниці гетьмана Івана Мазепи, яку підтримують два ангели в українському вбранні; він закликав сфотографувати орнамент, видати його на листівках і прибити поруч пояснювальну табличку.
на пертому ярусі я запримітив корону з герба будівничого, як кажуть, цієї дзвіниці, гетьмана Івана Мазепи. ... корону піддержують два янголи в українському вбранні.
Лист до редакції; атрибуція дзвіниці Мазепі — думка автора листа.
10 липня 1918 р. в Києві був ясний, гарячий день, на блакитному небі — ані хмаринки.
Ясний, горячий липневий день. На чистім блакитнім небі ні хмарки.
Спека й суха погода: у газеті згадується «наступленіе жары» (настання спеки) і «установившаяся суха погода» — через неї 10 липня склад швидко охопило вогнем.
Вслѣдствіе установившейся сухой погоды, содержимое сарая было быстро охвачено огнемъ
Читано з зображення. Погода — з тексту про пожежу 10 липня та санітарну замітку; окремої метеорологічної зведки в номері немає.
Оголошення: Катеринославський нотаріус М. А. Михайлів повідомляє, що 10 липня 1918 року (нов. ст.) за реєстром № 2552 посвідчено продаж цегельного заводу з будівлями, машинами й приладдям на Аптекарській балці в Катеринославі за 50.000 карбованців.
акт по продажу ... цегляного заводу ... на Аптекарській бальці за суму 50.000 карбованців
Місце — Катеринослав; ціна нерухомості цікава як тло. Продавці Йосиф Абрамович Зак та Михайло Аврумович Гортшлейн, покупці Яків Меєрзельман(?) та Соломон Лазаревич Брацлавський.
Правобережні залізниці: Головний комітет Спілки службовців, майстрових і робітників правобережних залізниць 10 липня розіслав телеграму з протестом проти вимоги комісара Міністерства шляхів Ковиненка (від 7 липня, №179-2040) негайно передати приміщення й майно профспілки «Головній Раді», «Спілці» й «Просвіті»; статут спілки зареєстровано Київським окружним судом 25 червня 1918 року.
статут прийнятий 4-м делегатським зʼїздом і зарегістрований київським окружним судом 25 червня
Прізвище комісара в OCR («Ковиенко/Коваленко») невпевнено.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані