Середа, 17 січня за старим стилем, другий день повстання. Уряд запевняв, що повстання на Печерську локалізоване, а Арсенал оточено, проте бої поширилися на район товарової станції, Поділ і центр; січові стрільці зайняли Михайлівський монастир і Володимирську гірку, а Київ оголосили на облоговому стані під владою особливого коменданта Ковенка. Робітники оголосили загальний страйк, місто стояло без трамваїв, світла й води, крамниці були зачинені; повстанці висунули Раді умови примирення, а міністра М. Ковалевського більшовики захопили й побили. Кабінет Винниченка подав у відставку. Газети, що ще виходили, друкували афіші театрів і кабаре, наче нічого не сталося.
Аналіз складено за 97 записів; зараз у хроніці за цей день їх 98.
Бої поширюються містом
Крім Печерська, осередки повстання виникли на Подолі й біля залізничної станції; більшовики захопили товарову станцію й наступали Великою Васильківською та Хрещатиком. Січові стрільці зайняли Михайлівський монастир і Володимирську гірку, перервавши зв'язок Подолу з Печерськом, і весь день вели тяжкий бій біля Трьохсвятительської; озброїли навіть службовців Військового міністерства.
певність середня: Пізніша праця Дорошенка і мемуар СС узгоджуються в загальних рисах, але обидва написані з боку оборонців і пізніше.
5 записів · Дорошенко, «Корпус Січових Стрільців»
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 285 ·
певність висока ·
01-0251Бої розгорілися по всьому Києву: то тут, то там з'являлися загони повстанців і обстрілювали українських вояків. Крім Печерська, осередки повстання були на Подолі й у районі залізничної станції. Озброїли навіть усіх службовців Військового міністерства.
Крім Печерська виявились ще инші осередки повстанців — на Подолі і в районі залізничої станції. Для того, щоб скрізь поспіти, в оборонців Київа не вистарчало сил. Було узброєно навіть всіх служачих Військового Міністерства
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 286 ·
певність висока ·
01-0254Більшовики мали план оточити Центральну Раду: першого дня захопили Печерськ, другого — товарову станцію й повели наступ по Великій Васильківській і Хрещатику, третього спалахнуло повстання на Подолі, і загони рушили звідти на Старе Місто, захопивши Старокиївську поліцейську дільницю й готель «Прага».
На другий день большевики захопили товарову станцію й повели наступ по Великій Васильківській і Хрещатику. На третій день вибухло повстання на Подолі, і узброєні банди рушили звідти на Старе Місто
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.), с. 90 ·
певність висока ·
01-012730 січня 1918 р. загін Чмоли зайняв Михайлівський монастир і просунувся Михайлівським узвозом до Трьохсвятительської; загін Вирвича дійшов до Хрещатика і Царської площі, взяв Володимирську гірку і перервав зв'язок Подолу з Печерськом. Вільні козаки в перший день бою билися на Хрещатику біля Думської площі.
Відділ же Івана Вирвича дійшов аж по Хрещатик і Царську Площу, відтіль здобув Володимирську Гірку й закріпився на ній
«Корпус Січових Стрільців» (Кучабський, Коновалець та ін.), с. 91 ·
певність висока ·
01-012830 січня весь день тривав тяжкий бій біля Трьохсвятительської; стрільці кинули туди все, крім одного кулемета і ~15 новобранців, які обороняли провулки до казарми з Подолу; саму будівлю казарми захищали навіть поранені, що стріляли з вікон.
Сам будинок касарні боронили навіть ті ранені Січові Стрільці, що могли стріляти з вікон.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 286 ·
певність висока ·
01-0253Під час січневих вуличних боїв неможливо було провести межу, де йде бій: повстанці легко просочувалися по всьому місту. Центральна Рада не видала жодного наказу, що дозволяв би трусити мешканців, тож у перервах між сутичками на вулицях, де не літали кулі, обивателі пересувалися цілком вільно, ніхто їх не зупиняв і не обшукував.
в перерві бойових сутичок по тих вулицях, по яких не літали кулі, обивателі пересувалися цілком свобідно, ніким не запитувані, не ревідовані.
Офіційні запевнення: повстання «локалізоване»
За даними Військового міністерства, весь Печерськ оточили вірні Раді війська, Арсенал узято в кільце, бронедивізіон розіслав броньовики охороняти установи. Передова «Нової Ради» називала «останнім акордом» розкладу стрілянину на вулицях і появу озброєного війська в Раді й кликала гуртуватися навколо неї.
певність середня: Сучасне, але урядове й проурядове джерело; його оптимізм суперечить іншим свідченням (див. конфлікти).
2 записи · «Нова Рада»
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №12, с. 3 ·
середня певність ·
01-0696Останні вісті: увесь район Печерська оточили вірні Центральній Раді українські війська; бронедивізіон у повному складі виступив на оборону Ради й розіслав броньовики охороняти державні установи; за даними військового міністерства, повстання на Печерську локалізоване, а Арсенал оточила вірна Раді варта; на місце відряджено санітарні загони.
Увесь район Печерську зараз оточено частинами вірних Центральній Раді українських військ ... Броневий дивізіон в повному складі виступив у оборону Центральної Ради
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №12, с. 1 ·
середня певність ·
01-0664Передовиця від 17 січня констатувала, що «останній акорд» розкладу — стрілянина на вулицях і поява озброєного війська в Центральній Раді; між частинами одного війська почалися збройні сутички, і газета закликала всіх гуртуватися навколо Центральної Ради.
останній акорд — стрілянина на улицях і поява озброєного війська в Центральній Раді.
Облоговий стан і штаб Ковенка
Особливий комендант М. Ковенко оголосив, що його штаб працює цілодобово, а наказ зобов'язував усіх мешканців і товариства в районі облогового стану беззаперечно виконувати вимоги військових. Обороною керували два штаби — Ковенка і головнокомандувача М. Шинкаря.
певність висока: Оголошення коменданта в сучасній газеті й пізніша праця; розходяться лише в адресі штабу (див. конфлікти).
3 записи · «Киевлянин», Дорошенко
«Киевлянин», газета (Київ, 1918), №13, с. 2 ·
середня певність ·
01-1566Особливий комендант Києва М. Ковенко повідомив, що його штаб розташований на вул. Лютеранській, 18; прийом у службових справах — у будь-який час дня і ночі.
мѣстонахожденія его штаба: Кіевъ, Лютеранская, 18; пріемъ по дѣламъ службы ... во всякое время дня и ночи. Особый комендантъ М. Ковенко.
«Киевлянин», газета (Київ, 1918), №13, с. 2 ·
низька певність ·
01-1567У Києві, оголошеному на осадному становищі, наказ особливого коменданта зобов'язував усіх приватних осіб і товариства беззаперечно виконувати всі вимоги й розпорядження військового начальства; офіцерів також зобов'язали підкорятися наказам.
Всѣ частныя лица, частныя обще[ства] ... обязаны неукоснительно исполнять всѣ требованія и распоряженія ... въ районѣ, объявленномъ на осадномъ положеніи
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 286 ·
певність висока ·
01-0252Обороною Києва керували два штаби: штаб М. Ковенка на Миколаївській вулиці (начальник штабу підполковник В. Сальський, який під час боїв кудись зник) і штаб головнокомандувача М. Шинкаря на Лютеранській вулиці.
один — штаб М. Ковенка на Миколаєвській вулиці (начальником штабу був підполковник В. Сальський, який в часі боїв десь був зник) і другий — штаб М. Шинкаря '(головнокомандуючого) на Лютеранській вулиці.
ще 9 подій
Загальний страйк
17 січня ст. ст. робітники під впливом більшовицької агітації оголосили загальний страйк; за урядовою відозвою, він не допоміг повстанцям, але лишив людність без хліба, води й світла. Ранкова «Нова Рада» ще передавала лише чутки про можливість страйку.
певність висока: Урядова відозва і пізніша праця Дорошенка називають страйк; ранкова чутка узгоджується з тим, що його оголосили протягом дня.
3 записи · «Нова Рада», Дорошенко
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №13, с. 2 ·
певність висока ·
01-071317 січня ст. ст. робітники Києва під впливом більшовицької агітації оголосили загальний страйк; за словами уряду, страйк нічим не допоміг повстанцям, але залишив людність без хліба, води й світла.
17-го січня ... оголосили загальний страйк у м. Київі. Страйк нічим не допоміг повстанцям, але вніс заколот серед населення
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 287 ·
певність висока ·
01-0256Щоб допомогти більшовикам, Київська рада робітничих депутатів оголосила загальний страйк: перестали працювати електрична станція й водопровід, і місто лишилося без світла й без води.
Київська рада робітничих депутатів, щоб допомогти большевикам, проголосила загальний страйк. Перестала працювати електрична станція і водопровод, місто залишилось без світла і без води.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №12, с. 3 ·
низька певність ·
01-0697Газеті переказували, що в робітничих колах Києва у зв'язку з подіями балакають про можливість загального страйку.
у Київі в робітничих колах балакають про можливість загального страйку.
Умови арсенальців і переговори
Між повстанцями й Центральною Радою почалися переговори. Арсенальці вимагали роззброїти вільних козаків, офіцерські загони й міліцію, усунути низку командирів, припинити погроми робітничих газет, звільнити заарештованих революціонерів і розслідувати справу Л. П'ятакова.
певність середня: Текст умов надруковано в одній газеті, частково пошкоджений.
1 запис · «Нова Рада»
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №12, с. 3 ·
середня певність ·
01-0695Між представниками повстанців і Центральною Радою почалися переговори про ліквідацію повстання. Арсенальці висунули умови: негайна ліквідація «контрреволюції» в Україні — роззброєння вільних козаків, офіцерських загонів і міліції, усунення низки командирів, припинення погромів робітничих газет і звільнення заарештованих революціонерів, розслідування справи Л. П'ятакова.
Між представниками повстанців і Центральною Радою розпочались переговори про ліквідацію цього повстання. Наводимо текст умов запропонованих арсенальцями
Пошта, телеграф і Арсенал у вогні
За Чикаленком, повстанці захопили Головну пошту й телеграф і телеграфували Леніну, що Київ узято, але наступного дня їх вибили. «Киевлянин» повідомляв про підпал Арсеналу близько пів на дванадцяту ночі та розриви снарядів у Лаврі.
певність низька: Мемуар без дати і дуже пошкоджені фрагменти газети з непевною датою подій.
3 записи · Чикаленко, «Киевлянин»
Чикаленко, «Уривок з моїх споминів за 1917 р.», с. 33 ·
певність висока ·
01-0165Повстанці захопили Головну пошту й телеграф і дали Леніну телеграму, що Київ узято місцевими більшовиками, але наступного дня їх звідти вибили, і вони зосередилися на Печерську, переважно в будівлях «Арсеналу».
Повстанці захонили Головну Почту і Телеграф і дали телеграму Леніну, що Київ узято місцевими большевиками, ало другого дня їх відтіля вибили
«Киевлянин», газета (Київ, 1918), №13, с. 2 ·
низька певність ·
01-1563Під час січневих боїв у Києві близько 23:30 вечора будівлю «Арсеналу» було підпалено.
Около 11 ч. 30 м. вечера арсеналъ быль подожженъ
«Киевлянин», газета (Київ, 1918), №13, с. 2 ·
низька певність ·
01-1565Повідомляється про вибухи (розриви снарядів) у Лаврі.
разрываемыми въ лаврѣ
Захоплення міністра Ковалевського
Більшовики перехопили на дорозі до Святошина автомобіль міністра харчових справ М. Ковалевського, відвезли його до Політехнічного інституту, тримали під арештом і били, а згодом відпустили.
певність середня: Одне сучасне газетне повідомлення; дата відновлена з «у середу», текст частково зіпсований.
1 запис · «Нова Рада»
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №13, с. 1 ·
середня певність ·
01-0711У середу, 17 січня ст. ст., більшовики захопили на дорозі до Святошина автомобіль міністра харчових справ М. Ковалевського, відвезли його до Політехнічного інституту, тримали під арештом і били; згодом його відпустили.
Знущання над М. Ковалевським. В середу большевики захопили на дорозі в Святошино автомобіль М. Ковалевського ... повели в політехнікум, де ... тримали під арештом
Відставка кабінету Винниченка
Соціалісти-федералісти відкликали своїх міністрів, а формування нового кабінету доручили українським есерам; за Дорошенком, 30 січня кабінет Винниченка подав у відставку, а наступного дня скласти уряд доручили В. Голубовичу.
певність висока: Сучасна газета й пізніша праця узгоджуються.
2 записи · «Нова Рада», Дорошенко
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №12, с. 3 ·
середня певність ·
01-0700Фракція українських соціалістів-федералістів через міністерську кризу відкликала своїх представників зі складу міністерства; за останніми відомостями, формування нового кабінету доручено фракції українських есерів.
По останнім відомостях складання нового кабінету доручено фракції українських соціалістів-революціонерів.
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради», с. 295 ·
певність висока ·
01-0264У дні більшовицького повстання в Києві есери зажадали відставки кабінету Винниченка як надто поміркованого; 30 січня 1918 р. кабінет подав у відставку, а наступного дня Центральна Рада доручила скласти новий кабінет Всеволодові Голубовичу.
кабінет Винниченка подався ЗО. січня до демісії, а на другий день Ц. Рада, в тім самім засіданні, яке ухвалило земельний закон, доручила скласти новий кабінет Голубовичеві.
Перші постріли ззовні та жертви шрапнелі
Д. Могилянський, який приїхав потягом із Петрограда і не міг потрапити на зайняту станцію Київ I, датує 17 (30) січня перші постріли по місту армії Ремнєва; за Шкільником, цього дня почався обстріл і закрито сесію собору. Метрика церкви на Галицькому базарі фіксує загиблих від шрапнелі вже від 17 січня, а «Нова Рада» пише, що зранку канонада ненадовго стихла.
певність низька: Мемуаристи суперечать загальноприйнятій пізнішій даті обстрілу; метрика підтверджує смерті від шрапнелі, але не їхнє джерело (див. конфлікти).
5 записів · Могилянський, Шкільник, Бетлій, «Нова Рада»
Могилянський, «Трагедия Украины», с. 74 ·
певність висока ·
01-0011Автор приїхав до Києва з Петрограда після майже триденної їзди; у купе на 4 особи їхали 12–14, вийти можна було лише через вікно. Потяг постійно зупинявся, бо станція Київ I була зайнята; на зупинках було чути рідку канонаду.
в нашемъ купэ, вмѣсто 4 человѣкъ, помѣщалось отъ 12 до 14 человѣкъ, гдѣ выходъ былъ возможенъ только черезъ окно
Могилянський, «Трагедия Украины», с. 74 ·
певність висока ·
01-001217 (30) січня 1918 р. під Києвом пролунали перші постріли більшовицької армії під командою Ремньова (Ремнєва) по місту.
Это были первые выстрѣлы по Кіеву арміи большевиковъ, подъ командой Ремнева.
Шкільник, «Україна в боротьбі за державність в 1917–1921 роках», с. 166 ·
низька певність ·
01-0193За автором, 17 січня 1918 року більшовики почали обстрілювати Київ, і першу сесію Всеукраїнського церковного собору було закрито; другу сесію призначили на травень 1918 року.
17 січня 1918 р. почали большевики обстрілювати Київ і сесію Собору закінчено
Бетлій, «Більшовицький терор у Києві» (стаття), с. 11 ·
певність висока ·
01-0061За метрикою церкви Св. Іоанна Золотоустого на Галицькому базарі — 15 загиблих, переважно цивільні від артобстрілу; від шрапнелі гинули і на початку конфлікту (17 січня ст. ст. = 30 січ. н. ст.), і в останні дні (26 січня = 8 лют.); люди різного віку й статі опинялися на вулицях. Застрелений більшовиками підпоручик Пилип Миколайович Толочинов (31), який жив на Назарівській, 17.
від шрапнелі гинули як на початку конфлікту (17 січня), так і в останні дні збройного протистояння (26 січня)
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №13, с. 1 ·
низька певність ·
01-070817 січня ст. ст. день почався в тихо-тривожному настрої: канонада на якийсь час стихла, але рух на вулицях був менший, ніж звичайно, трамваї не ходили, крамниці були зачинені.
День почався в тихо-трівожному настрої. Канонада на якийсь час була стихла. Але на вулицях руху менше, ніж звичайно
Мобілізація оборонців
Інтендантський склад цілодобово видавав речі новим куреням і сотням, Гайдамацький кіш роздавав «Десять заповідей гайдамака», «Робітнича газета» знову закликала «Всі в ряди Вільного козацтва!», а ЦК самостійників-соціалістів постановив, що всі здатні носити зброю члени йдуть до війська. Чутки про захоплення Фастова не підтвердилися.
певність середня: Оголошення й замітки двох проурядових газет; повідомлення з фронту пошкоджені.
9 записів · «Нова Рада», «Робітнича газета»
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №12, с. 2 ·
середня певність ·
01-0683Київський інтендантський речовий склад, що постачав усю Україну, інтенсивно видавав речі для нових частин, куренів і сотень, які йшли боронити Україну від більшовиків; склад працював цілодобово, з нічними вартами з козаків; речі видавали за нарядами окружного інтендантства.
склад відкритий цілу добу без усякої перерви ... заведені нічні варти ... з козаків
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №12, с. 2 ·
середня певність ·
01-0684Український Гайдамацький кіш випустив «Десять заповідей гайдамака», які роздавали в нових бойових частинах («Ні кроку назад... Клянусь...»); їх можна було отримати в штабі коша на Фундуклеївській, у готелі «Ермітаж», і в управлінні Інтендантського речового складу (Печерськ, Цитадель, 15); заповіді передрукував також Бойовий курінь смерті.
Заповіді ці можна одержати в Штабі Гайдамацького Коша (Фундукліївська вулиця, „Ермітаж“), а також і в Управлінні Інтендантського Річевого Складу (Київ, Печерськ, Цитадель 15)
«Робітнича газета» (Київ, 1918), №230, с. 1 ·
певність висока ·
01-1116Шапка номера повторювала заклик: «Українській Народній Республіці загрожує небезпека. Товариші, всі в ряди Вільного Козацтва! До зброї!»
УКРАЇНСЬКІЙ НАРОДНІЙ РЕСПУБЛІЦІ ГРОЗИТЬ НЕБЕЗПЕКА. ТОВАРИШІ ВСІ В РЯДИ ВІЛЬНОГО КОЗАЦТВА! ДО ЗБРОІ!
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №34, с. 2 ·
середня певність ·
01-0717За постановою ЦК Української партії самостійників-соціалістів від 17 січня (ст. ст.) всі члени партії, здатні носити зброю, вступили до війська, і за більшовиків ЦК не діяв; після вступу українського війська до Києва бюро партії відновило роботу в клубі самостійників-соціалістів на Хрещатику, 7, пом. 1, щодня, крім суботи й неділі, увечері.
Бюро укр. партії самостійників-соціалістів міститься в клубі самостійників-соціалістів: Хрещатик № 7, пом. 1
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №12, с. 2 ·
низька певність ·
01-0685Холмський полк формувався в Черкасах Київської губернії; його вербувальний пункт містився в Києві (номер будинку 24, назву вулиці в OCR не прочитано).
Холмський полк ... свого формування із Черкаси Київської губернії ... пункт міститься в Київі ... вулиці Nº 24.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №12, с. 2 ·
низька певність ·
01-0688Українців-вояків частин Західного фронту, що перебували в Києві, запрошували зібратися ввечері о 8 годині в приміщенні Всеукраїнської ради військових депутатів (Терещенківська) на нараду.
Товариші українці ... частин Західнього фронту ... які зараз в Київі, зібратися ... січня о 8 год. ... В. Р. В. Д. (Терещенківська) для наради.
«Робітнича газета» (Київ, 1918), №230, с. 1 ·
певність висока ·
01-1112Чутки про захоплення більшовиками Фастова не підтвердилися: з Фастова на телеграф надійшло повідомлення, що на станції й у місті спокійно.
Київ, 17 січня. Неправдиві чутки. Чутки про захоплення большевиками Фастова не потверджуються. З Фастова надійшло донесення ... на станції і в місті спокій.
«Робітнича газета» (Київ, 1918), №230, с. 1 ·
низька певність ·
01-1114Повідомлялося, що на станцію Гребінка прибули значні сили на підмогу українським військам у боротьбі з більшовиками; зазначалася допомога козаків Україні.
Допомога козакв Україні. На ст. Гребенка ... значні сили на пізмогу ... допомогу українсько боряться з больше
«Робітнича газета» (Київ, 1918), №230, с. 1 ·
низька певність ·
01-1115Газета писала, що настрій серед українського війська бадьорий.
Настрій серед українського війська бадьорий
Настрої в будинку Ради
Очевидець «Найе Цайт» дивувався, що українські солдати не реагують на відкриту підтримку більшовиків у будинку Ради, хоча ще два тижні тому ніхто не посмів би так говорити.
певність середня: Сучасне свідчення єврейської газети в переказі Чериковера; стиль дати ймовірно старий.
1 запис · Чериковер
Чериковер, «Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918», с. 64 ·
середня певність ·
01-0144Очевидець, описуючи настрій у будинку Ради в дні наближення більшовиків до Києва, писав, що українські солдати не реагують на відкриту підтримку більшовиків, хоча ще два тижні тому ніхто в будинку Ради не посмів би так відкрито їх підтримати (газета «Найе Цайт», 17 січня 1918 р.).
«Больше всего удивляет, что украинск!е солдаты не реагируют на это. Еще недавно, какя нибудь двЪ недфли тому назад, никто в здании Рады не посм$л бы так открыто поддержать большевиков»
Кадри й гроші республіки
Міністерство освіти призначило М. Леонтовича діловодом Музичного відділу (450 крб на місяць) і О. Стешенко — головою відділу дошкільної освіти; «Киевлянин» чекав випуску українських кредитових білетів 17–18 січня, а з Дону надходили звістки про власні гроші.
певність середня: Офіційний наказ надійний; звістки про гроші — передбачення й неперевірені відомості.
5 записів · «Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату», «Киевлянин», «Нова Рада»
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №12, с. 3 ·
середня певність ·
01-1784У наказі № 2 по Міністерству освіти композитора Миколу Леонтовича призначено діловодом Музичного відділу з платнею 450 карбованців на місяць з 1 січня 1918 року; Стешенко Оксану — головою відділу дошкільної освіти (600 крб на місяць з 15 січня), а художній відділ поповнили Хведір Ернст і Сергій Гіляров (помічники діловода по 375 крб).
Леонтович Микода-діловодом, в плат-нею 450 карб. місячно
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №12, с. 3 ·
середня певність ·
01-1783Наказ № 2 від 17 січня 1918 року по Міністерству освіти: призначено працівників Департаменту загальних справ — Попова Варлаама (канцелярист II розряду, 250 крб на місяць), Петренка Олексія (завідувач статистичного відділу, 600 крб), Лісовського Митрофана (голова бухгалтерського відділу, 600 крб), швейцара Василя Чаплінського (150 крб) та інших.
Чаплінський Василь -швейцаром в платнею 150 карб.
«Вістник Ради Народних Міністрів / Генерального Секретаріату» (1918), №12, с. 3 ·
середня певність ·
01-1785За наказом № 2 по Міністерству освіти канцелярські службовці отримують місячну платню: III розряду — 200 карбованців, II розряду — 250, I розряду — 300; помічник діловода — 375, діловод — 450, віце-директор департаменту вищої й середньої школи — 750 карбованців.
Щуровський Віктор-канцеляр. І-го раз. з платнею 300 кар. місячно
«Киевлянин», газета (Київ, 1918), №11, с. 2 ·
середня певність ·
01-1525Повідомлялося, що близько 17–18 (30–31) січня 1918 року буде випущено українські кредитові білети карбованцевої вартості, а ще за тиждень почнуть випуск інших знаків.
около 17-18 января будутъ выпущены кредитные билеты рублеваго достоинства. Затѣмъ, черезъ недѣлю, начнутъ вы[пускать]
«Нова Рада», газета (Київ, 1918), №12, с. 3 ·
низька певність ·
01-0699До Києва надійшли відомості, що через брак грошей Донська область вирішила випускати власні грошові знаки, забезпечені позикою в 150 млн крб; ці гроші мали визнаватися й в Україні.
Гроші Дону. В Київі одержано відомость ... Донську країну випустити власні гроші ... за позикою в 150 мілйонів карбованців
Газети пишуть різне
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
Дата бою під Крутами
Оцінка аналізу. Більшість інших джерел і газетні оголошення родин (див. 29 січня) дають 16 січня ст. ст., тобто 29 січня н. ст.; дата Дорошенка, ймовірно, неточна на один день (не стильова розбіжність).
Де містився штаб Ковенка
«Киевлянин», газета (Київ, 1918) (російська правомонархічна щоденна газета) · Среда, 17-го января 1918 года · 01-1566
оголошення самого Ковенка: Лютеранська, 18
мѣстонахожденія его штаба: Кіевъ, Лютеранская, 18; пріемъ по дѣламъ службы ... во всякое время дня и ночи. Особый комендантъ М. Ковенко.
Оцінка аналізу. Сучасне оголошення коменданта надійніше; Дорошенко, пишучи пізніше, міг переплутати штаби або штаб переїздив. Не вирішується остаточно.
ще 3 розбіжності
Чи почався 30 січня обстріл міста ззовні
Могилянський, «Трагедия Украины» (книга або мемуар) · 17 (30) января · 01-0012
17 (30) січня — перші постріли армії Ремнєва по Києву
Это были первые выстрѣлы по Кіеву арміи большевиковъ, подъ командой Ремнева.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 17 січня · 01-0708
17 січня канонада на якийсь час стихла
День почався в тихо-трівожному настрої. Канонада на якийсь час була стихла. Але на вулицях руху менше, ніж звичайно
Оцінка аналізу. Примітка до 01-0193 вказує, що обстріл військами Муравйова почався на початку лютого н. ст. Ймовірніше, мемуаристи чули артилерію в самому місті (за «Новою Радою» від 29 січня, повстанці в Арсеналі мали гармати), а не армію ззовні; Дорошенко датує перерву собору 19 січня (див. 28 січня), Шкільник — 17-м.
Наскільки успішно влада стримувала повстання
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 17 січня 1918 · 01-0696
повстання локалізоване на Печерську, Арсенал оточено
Увесь район Печерську зараз оточено частинами вірних Центральній Раді українських військ ... Броневий дивізіон в повному складі виступив у оборону Центральної Ради
Дорошенко, «Історія України 1917–1923», т. 1 «Доба Центральної Ради» (книга або мемуар) · 01-0254
другого дня більшовики захопили товарову станцію й наступали Великою Васильківською та Хрещатиком
На другий день большевики захопили товарову станцію й повели наступ по Великій Васильківській і Хрещатику. На третій день вибухло повстання на Подолі, і узброєні банди рушили звідти на Старе Місто
Чикаленко, «Уривок з моїх споминів за 1917 р.» (книга або мемуар) · січень 1918 · 01-0165
повстанці захопили Головну пошту й телеграф
Повстанці захонили Головну Почту і Телеграф і дали телеграму Леніну, що Київ узято місцевими большевиками, ало другого дня їх відтіля вибили
Оцінка аналізу. Заява Військового міністерства в проурядовій газеті, найпевніше, відображає ранок і має пропагандистський характер; незалежні пізніші свідчення показують, що бої вийшли далеко за межі Печерська.
Розклад Українського національного театру
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 17-го січня · 01-0665
16 січня — «Дай серцю волю…», 17 — «Зачароване коло»
Сьогодня 17-го січня Зачароване коло. Готуються до вистави: УРІЕЛЬ АКОСТА Гуцкова, Останні Маски Шніцлера і Крила Л. Старицької-Черняхівської.
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 17 січня · 01-1124
17 січня — «Зачароване коло», 18 — «Дай серцю волю…»
Свогодня 17-го: „ЗАЧАРОВАНЕ КОЛО" 18-го „ДАИ СЕРЦЮ ВОЛЮ, ЗАВЕДЕ У[НЕВОЛЮ]"
Оцінка аналізу. Обидві газети згодні щодо 17 січня; щодо «Дай серцю волю» розбіжність, найпевніше, через зміну афіші або помилку OCR. Не суттєво.