22 березня 1918

Наступне засідання Малої Ради призначили на п'ятницю 22 березня 1918 р. о 12-й годині дня.

Слідуюче-у пʼятницю 22-го березня о 12-й годині дня.

Товариство «Час» у Києві, приєднуючись до заклику лікаря Коломійця, пожертвувало 100 крб до фонду пам'ятника студентам і гімназистам, полеглим під Крутами; лист підписали уповноважений В. Петрушевський і секретар П. Синицький.

просимо приняти від товариства „Час" у Київі 100 карб. у фонд на памʼятник нашим студентам та гімназистам, забитим під Крутами

Український клуб у Києві на загальних зборах 22 березня вирішив перейти в нове приміщення на розі Прорізної та Пушкінської вулиць, гідне українського громадянства, і закликав свідомих громадян вступати в члени клубу.

Український клуб у Київі ухваливши на загальних зборах від 22 березня с.р. перейти в нове помешкання на розі Прорізної та Пушкинської вул., ... звертається до всіх свідомих громадян з закликом записуватись в члени клубу.

Фракція українських соціалістів-революціонерів Малої Ради призначила чергове засідання на 12 годину дня 22 березня в Педагогічному музеї.

чергове фракційне засідання призначене на 12 год. вдень 22 березоля в Педагогичному музеї

Читано з зображення.

Центральний Комітет УПСР збирається на чергове засідання в п'ятницю 22 березня о 17-й годині в Педагогічному музеї.

Збірається на своє чергове засідання в п'ятницю 22-го березня о 5 год. веч. в Педагогічному музею.

На сторінках 3—4 «Боротьби» повідомлено: за розпорядженням міністра освіти шкільний рік 1917/18 закінчується 15 травня.

Розпорядженням міністра освіти шкільний рік кінчається 15 травня с. р.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Представник фракції «соціалістичної жидівської об’єднаної партії» Шац вніс запитання до міністра внутрішніх справ про арешт і висилку з Житомира німецькими військовими властями кількох місцевих діячів, здебільшого євреїв.

про арешт і висилку з Житомира німецькими військовими властями кількох місцевих діячів, здебільшого жидів.

Читано з зображення.

Інтерпеляція Рафеса поставила чотири запитання до уряду: чи відомі арешти, гарантії недоторканності членів Центральної Ради, скасування воєнного стану там, де нема військових, та покарання винних чинів адміністрації.

Чи думає Рада народніх міністрів одмінити військовий стан в тих місцевостях, де нема військових людей.

Читано з зображення.

Мала Рада 31 голосом проти 12 ухвалила передати інтерпеляції про Житомир та воєнний стан до комісії, відхиливши вимогу негайного прийняття; троє членів утрималися.

було Малою Радою ухвалено передати інтерпеляції в комісію.

Читано з зображення.

Під час обговорення інтерпеляції Рафеса представник Союзу українських соціалістів-федералістів Яковлев пояснював заходи властей, а меншовик Чижевський кинув репліку: «Міністрам, а не німецькому генералові!»

— Міністрам, а не німецькому генералові! — зауважує меншовик Чижевський.

Читано з зображення. Записано за звітом у номері; «с.-ф.» розшифровано як соціалісти-федералісти.

Адміністрація колишнього Київського українського громадського зібрання, клубу «Родина» та Українського клубу запросила членів і всіх зацікавлених на нараду 22 березня о 6-й вечора в Українському клубі (Володимирська, 42) щодо реорганізації клубу і переходу до нового помешкання.

зібратися 22 ц. березня (н. с.) о 6 год. вечора в помешканні Українського Клубу (Володимирська 42) на спільну нараду в справі реорганізації Клубу і переходу до нового помешкання

Адміністрація колишнього Київського українського громадського зібрання «Родина» та Українського клубу скликала членів на 22 березня о 6-й вечора в помешканні Українського клубу (Володимирська, 42) на нараду щодо реорганізації клубу та переходу до нового помешкання.

зібратися 22 ц. березня (н. с.) о 6 год. вечора в помешканні Українського Клубу (Володимирська 42) на спільну нараду в справі реорганізації Клубу і переходу до нового помешкання

Оголошення повторене з попередніх номерів; на момент виходу номера дата вже минула.

22 березня в помешканні Українського клубу на Володимирській, 42, відбулися загальні збори клубу під головуванням К. Лоського; М. Синицький нагадав, що з підвалів клубу вийшла більшість нинішніх українських діячів, депутатів і міністрів, але помешкання стало тісним і «непоказним» для прийому європейських гостей.

Звідти, із сутеренів українського клубу вийшла більшість теперішніх наших громадських і політичних діячів, більшість наших парламентських депутатів і міністрів.

Національна рада при Міністерстві у справах великоросів: 22 березня Одинець затвердив тимчасові положення; до складу входять по 5 представників від кадетів, есерів і соціал-демократів, три від народних соціалістів, десять від професійних спілок, троє від російської безпартійної фракції міської думи, п’ятеро від Русскаго Союза й двоє від учительської спілки.

22 марта Д. М. Одинцомъ утверждены слѣдующія временныя положенія о Временномъ Великорусскомъ Національномъ Совѣтѣ

Читано з зображення. Дата затвердження положень — 22 березня (новий стиль, після переходу на нього 1 березня).

У роковини Центральної Ради відбулося урочисте засідання Малої Ради: у залі й на хорах було тісно, були присутні всі члени Ради Народніх Міністрів і представники чужоземних місій, а члени фракції українських соціалістів-революціонерів мали червоні квіти; засідання відкрив голова Михайло Грушевський.

Присутні всі члени Ради Народніх Міністрів і представники чужоземних місій.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Звіт у номері від 22 березня; точну дату засідання не прочитано, імовірно, воно було напередодні або 20—21 березня.

Директор Вищого технічного інституту щодня від 10 до 14 години приймає прийнятих до інституту у студентських справах та для запису на студентські квитки і в гуртожиток при Духовній семінарії (Вознесенський узвіз, 22); викладачів і працівників приймає в Київському технічному товаристві (Столипінська, 55) з 12 до 14 години.

щоденно від 10 до 2 години дня

Читано з зображення. «Столипінська» — нині вулиця Госпітальна? Ця відповідність не перевірялася (не вказано в тексті).

Засідання Малої Ради 22 березня, призначене на 12 годину, почалося лише о пів на другу; голова Центральної Ради М. Грушевський запитав збори, що робити з постійними запізненнями, і ухвалено, що засідання вважатиметься неіснуючим, якщо за півгодини після призначеного часу не збереться третина членів.

Призначене на 12 годин, засідання почалось тільки о пів другої години дня.

Читано з зображення.

Фракції меншовиків і Бунду (М. Рафес) внесли інтерпеляцію про утиски під приводом воєнного стану: арешти діячів робітничого руху, трусі, заборона політичних зборів (Луцьк, Козятин), контрибуції (Радомишль, Коростишів) та арешт члена Центральної Ради, товариша голови Житомирської міської думи Воровицина, якого німецька влада відправила до Берестя.

Особливо вартий уваги арешт члена Центральної Ради, товариша голови Житомирської міської думи: Воровицина, якого німецькі власти одправили кудись до Берестя.

Читано з зображення. Прізвище в газеті надруковано як «Воровицин».

Сіоніст Сиркин у Малій Раді вказав на «недоладності» закону про громадянство УНР, ухваленого в Житомирі; Мала Рада прийняла формулу переходу, за якою сіоністи можуть внести звичайним шляхом новий законопроект про громадянство. Засідання скінчилося близько 4 години дня; наступне призначено на неділю 24 березня на 12 годину.

Дальше засідання призначено на неділю 24 березня в 12 год. дня.

Читано з зображення.

ЦК УПСР ухвалив готувати партійний з'їзд через газету, збирати матеріали й агітувати, але строку не призначати; більшість вважала, що з'їзд треба скликати на початку травня; наступне засідання призначено на понеділок о 5 вечора, де мають вирішити питання про Установчі збори, партійний з'їзд і малий ЦК.

Більшість стояла на думці, що з'їзд треба скликати десь в початку травня.

Читано з зображення.

У п'ятницю 22 березня відбулися прилюдні збори «Київського сільськогосподарського товариства» (поміщиків) в актовій залі Комерційного інституту, яка не вмістила всіх охочих; публіка була «переважно панська» — поміщики та дами в тисячних каракулевих шубах; початок о 18-й годині, зала була майже повна.

У пятницю 22 березня відбулись приюдні збори так званого «кієвскаго сельскохозяйственнаго общества».

Читано з зображення. Рубрика «У Києві». «Боротьба» описує збори з осудом (суб'єктивний тон: «публіка була переважно панська»).

Український клуб у Києві, ухваливши 22 березня переїхати до нового приміщення на розі Прорізної й Пушкінської, закликав записуватись у члени; клуб безпартійний національний, членський внесок 12 карбованців на рік, запис щодня від 6 до 8 вечора у старому приміщенні (Володимирська, 42).

Платня за рік 12 карб.

Читано з зображення.

Професори і слухачі Української педагогічної академії скликали загальні збори всіх дійсних і вільних слухачів на п'ятницю 22 березня після лекцій о 8-й годині.

неодмінно зібратись 22-го березня в пʼятницю на загальні збори

Загальні збори Українського клубу 22 березня обрали комісію з 5 осіб, якій разом із тимчасовою старшиною доручили негайно найняти нове помешкання; у дебатах виступали В. Королів, О. Чехович, В. Петрушевський та інші.

була вибрана комісія в 5 чоловік, якій доручено було негайно разом з тимчасовою старшиною клубу перевести справу найму зазначеного помешкання

Деякі прізвища промовців зіпсовані OCR.

Директором Канцелярії Української Центральної Ради призначено Яковлєва, відомого кожному українському правникові, українського соціал-демократа.

Директором Канцелярії Укр. Цент. Ради призначено Яковлева, відомого для кожного українського правника укр. п. соц.-дем.

При головній державній економічній комісії утворилися чотири підкомісії — імпорту, експорту, фінансова та юридична; засідання підкомісії експорту призначене на день у «Український банк», а підкомісії імпорту — на шосту годину вечора.

Сьогодня вдень має відбутись засідання підкомісії експорту у «Україн банкові»

Читано з зображення. «Сьогодня» — дата номера; назва банку надрукована «Україн банкові», тобто, імовірно, «Українському банкові».

У «Боротьбі» № 22 повідомлено, що Румунія має ось-ось підписати мирний договір з Українською республікою, а питання про належність Бесарабії стоїть на порядку денному; газета друкує на с. 3 довгий географічний огляд Бесарабії.

Румунія має на сих днях підписати мировий договір з Українською республікою

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Довгу географічно-історичну статтю С. Б. про Бесарабію винесено лише як відомість про її появу.

На урочистому засіданні Малої Ради вшанували пам'ять членів Центральної Ради Зарудного, Бочковського, Гуренка та інших, які віддали життя за кращу долю народу; усі присутні встали.

борців за волю України Зарудного, Бочковського, Гуренка і ін.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Прізвища надруковані так («Гуренка»); у тексті не вказано, як саме загинули.

В Українській громаді в Царгороді (Константинополі) створили Український комітет, що має допомагати українцям-військовополоненим, а при ньому — Інформаційне бюро для турецького суспільства про політичне, громадське й господарське становище на Україні.

Українцями що живуть у Царгороді (Константинополі, утворено Комітет

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Не київська подія; цікаве як відомість про зовнішні зносини УНР.

22 березня відбулося засідання Центрального Комітету УПСР під головуванням Полозова (секретар Толмачов) у присутності Полозова, Лизанівського, Осьмана, Чечеля, Зализника, Шрага, Салтана, Охримовича, Михайличенка, Сланського, Коржа і Матюхи.

22 березня с.-р. відбулося засідання Центрального комітету У. П. С-Р., в присутности слідуючих членів: Полозова, Лизанівського, Осьмана, Чечеля, Залізника, Шрага, Салтана, Охримовича, Михайличенка, [нерозбірливо]ланського, Коржа і Матюхи.

Читано з зображення. Прізвища читаються, деякі нечітко (Лизанівського, Сланського).

ЦК УПСР передав київському комітету партії справу пропаганди серед полонених українців, які повернулися з Німеччини і серед яких «темні люде» ведуть протиукраїнську агітацію; прийняв до відома доповідь М. Залізняка про діяльність Закордонного комітету УПСР.

Справа передана Київському К-ту Партії.

Читано з зображення. Прізвище доповідача «Залізняка» прочитано нечітко.

П'ятниця, 22 березня: Євген Нерович, діяч соціал-демократичної партії, прибув у село Сорочинці до своєї дружини.

В пятницю 22-го березня т. Нерович прибув в с. Сорочинці до своєї жінки.

Подія поза Києвом. «Роб. газета» (Робітнича газета) повідомила деталі смерті товариша Є. Нероновича; день тижня збігається з новим стилем. Прізвище в OCR спотворене («Нероновича»).

Урочисте засідання Малої Ради на роковини заснування Центральної Ради: зала переповнена, хори теж; присутні члени Ради народних міністрів і представники іноземних місій, члени фракції українських есерів прикрашені червоними квітами; засідання відкрив голова Михайло Грушевський.

В залі урочистий святковий настрій. Заля й хори переповнені. Присутні члени Ради Народніх Міністрів і представники чужоземних місій.

Дата засідання в тексті не названа; подано дату номера газети. Звіт про урочисте засідання на роковини Центральної Ради; точна дата події не вказана.

ЦК УПСР обговорив скликання установчих зборів України: більшість вважала, що скликати їх не можна, бо вибори відбулися далеко не скрізь; схилялися до думки восени скликати парламент і до того провести з'їзди селянства й робітництва для оновлення складу Центральної Ради; рішення відкладено до наступних зборів.

більшість була тої думки, що установчі збори скликати не можна, бо вибори далеко не скрізь відбулися і нема надій, що вони в скорім часі можуть відбутися

Читано з зображення. Делегати з Волині зауважили, що «селянство піде за всякою владою, аби тільки вона забезпечила йому землю».

Генеральний штаб УНР подав, що під Ромоданом большевики мали такі сили: 24 тис. піхоти, 400 кінноти, 36 легких і 6 важких гармат, 3 бронепотяги та 10 панцерників.

Під Ромоданом були такі большевицькі сили: 24 тис. піхоти, 400 кінноти, 36 легких гармат, 6 тяжких гармат, 3 бронірованих потягів і 10 панцирників.

Читано з зображення. Подано в розділі звідомлення за 22 березня; усі числа прочитані чітко.

22 березня 1918 р. було оголошено текст військової присяги армії УНР; того ж дня в Головному управлінні Генерального штабу мав зібратися на перше засідання Комітет з формування та організації армії під головуванням отамана Дроздовського (до нього входив і отаман Київської міської бригади).

Члени комітету мали зібратися на своє перше засідання 22 березня у Головному управлінні Генерального штабу

Автор статті: Олександра Кудлай.

Наказом № 104 від 22 березня для всіх військових частин з 20 березня встановлено порядок вимоги продуктів і фуражу: частини звертаються до продовольчих депо при інтендантських магазинах, а за відсутності там товару — до губернської чи повітової продовольчої управи; самостійна закупівля зерна, борошна, круп, яєць, цукру, худоби, м'яса, сіна, тютюну та самочинна реквізиція «категорично забороняється».

самостійна закупка хліба в зерні і муці, круп, жирових продуктів, яєць, цукру, скоту, мяса, зернового корму, сіна, соломи, тютюну, а також самочинна реквізиція зазначених вище продуктів категорично забороняється.

Читано з зображення. Наказ підписав військовий міністр Жуковський; діє з 20 березня.

За кореспонденцією з Миропілля та Полонного на Волині, селяни не проти загальної примусової військової служби, але у справі набору 17— і 18-річних протестують і хотіли б, щоб на службу брали насамперед тих, хто вже був на позиціях, навіть молодих віком.

Селяне не проти примусової служби

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Речення про протест обривається на межі колонок; зміст відновлено з кінця статті на початку лівої колонки (про тих, хто вже був на позиціях).

На початку 1918 року, за відомістю «Боротьби», в Ковельському повіті сформувалася 1-ша українська гарматна дивізія з українських полонених, що прибули з Німеччини.

яка сформувалась в Ковельському повіті з прибувших з німеччини українських полонених

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Початок речення обрізано: видно лише закінчення.

У звідомленні за 22 березня сказано: большевицькі сили відходять на Миргород, інженерові Сталіну доручено будувати укріплення на річці «Пьол» (Псел) на лінії с. Сагайда; під Ромоданом українці взяли в полон частини 9-го, 11-го і 12-го «чеських» полків, донецьких робітників у козацькому вбранні та частини Кексгольмського лейб-гвардії полку.

Большевицькі сили відходять на Миргород, де думають задержатись.

Читано з зображення. У тексті «ріці Пьол на линії с. Сагайда»; групою під Ромоданом керував «Кавка зе» (прізвище нечітке, ймовірно «Кавказе»).

Наказом № 105 від 22 березня військовий міністр Жуковський ввів урочисту обіцянку службовців: вжити всього хисту на службу УНР, не брати участі в діях проти Республіки, вживати всіх заходів, щоб припинити «злоумисні» події проти неї, і зберігати службові таємниці.

Даю урочисту обіцянку додати ся та вжити весь свій хист до служби на користь Укр. Нар. Респ.

Читано з зображення. Окремі слова нечітко надруковано.

Наказом № 105 від 22 березня 1918 року військовий міністр оголосив текст урочистої обіцянки для служби в українському війську: присягаючий зобов'язується віддати всі сили службі Українській Народній Республіці, не брати участі в нічому, що чиниться проти республіки, повідомляти владу про такі дії та зберігати службові таємниці.

Даю урочисту обіцянку додати всіх сил та вжити весь свій хист до служби Української народньої Республіки. Обіцяюсь не брати участи в усім тім, що провадиться і провадитиметься проти Республіки або чинитиметься на її шкоду.

Читано з OCR-тексту. Підписав військовий міністр Жуковський; у рядку «Даю урочисту обіцянку» OCR дає «обіцлнку» та «лужой».

Наказ № 104 від 22 березня 1918 р.: з 20 березня військові частини отримують продукти й фураж у продовольчих депо при інтендантських магазинах Військового міністерства; коли там нічого немає — через губерніяльну або повітову продовольчу управу, яка видає ордер або негайно робить реквізицію; самостійні закупівлі й самочинні реквізиції заборонені.

самочинна реквізиція зазначених вище продуктів категорично забороняється.

Читано з OCR-тексту.

22 березня 1918 року, через десять днів після замовлення, уряд затвердив проєкти державних гербів, печаток і бланків ратифікаційних грамот УНР роботи Кричевського.

Через десять днів, 22 березня 1918 р., його проєкти були вже затверджені урядом.

22 березня 1918 р. австро-угорський представник у Києві граф Форгач доповідав до Відня про ставлення австрійської та німецької військової влади в Україні до Центральної Ради. Того ж дня генерал Гренер скаржився на брак інструкцій із Берліна.

as late as March 22, 1918, General Groener complained about the lack of instructions from Berlin.

Автор есею — Ігор Каменецький. Донесення Форгача зберігається у Віденському державному архіві (H-H-SA).

22 березня 1918 р. Рада народних міністрів УНР схвалила доповнення до закону про школу, що стосувалося художньої освіти; художньо-промислові школи передано з російських відомств у підпорядкування Міністерства народної освіти УНР.

Радою народних міністрів УНР 22 березня 1918 р. було схвалено додаток до закону про школу в Україні, який безпосередньо торкався питання художньої освіти

Постановою Ради народних міністрів від 22 березня 1918 року кадетські корпуси (військові гімназії) передано до Народного міністерства освіти.

Постановою Ради Народніх Міністрів від 22-го березіля кадецькі корпуси (військові гімназії) передаються до Народнього Міністерства Освіти.

Для студентського квитка до Вищого технічного інституту треба було подати три фотокартки, засвідчені міською міліцією; приймання плати за навчання почалося 22 березня.

необхідно дослати в канцелярію Інституту 3 фотографічні карточкі, засвідчених городською міліцією

Читано з зображення. Приймання платні — «з 22 Березня».

Оголошення: Організаційній комісії при Українській Центральній Раді потрібні досвідчені робітники на посади інструкторів-організаторів; звертатися від 12 до 14 години до Педагогічного музею, Організаційна комісія.

Організаційній Комісії при Укр. Центр. Раді потрібні досвідчені в організаційній справі робітники на посади інструкторів-організаторів.

Читано з зображення.

Наказ №6 Міністерства земельних справ від 22 березня 1918 р.: оскільки не всі урядовці міністерства досі приступили до роботи, тих, хто без поважних причин не з'явиться на службу до 1 квітня, вважатимуть звільненими з посад.

хто по 1-то квітня не приступить до виконання своїх обовʼязків без важних причин, буде рахуватись увільненим з посади.

Читано з OCR-тексту. Підписав міністр земельних справ М. Ковалевський.

Київський губернський комісар (обов'язки виконує Моргуліс) розіслав усім повітовим комісарам телеграму: вжити рішучих засобів проти ворожої агітації, нагадати населенню, що третій і четвертий універсали не скасовані, і ознайомити людей із земельними законами Центральної Ради.

повідомити на місцях, що третій і четвертий універсали не відмінені

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Дату телеграми не вказано.

Оголошення: Інформаційне бюро при Міністерстві внутрішніх справ (Хрещатик, 38, третій поверх) просить щодня надсилати всю періодичну пресу, що виходить в Україні різними мовами; на складі бюро є універсали, Земельний закон і відозви, які безплатно роздають громадським діячам. Директор — Гризодуб.

Всю періодичну пресу, яка виходить на території України на різних мовах прохаємо насилати щоденно в Інформаційне Бюро при Міністерстві Внутрішніх Справ

Читано з зображення.

Оповіщення Міністерства народної освіти від 22 березня 1918 р. (директор Департаменту професійної освіти А. Вилинський): за законом 5 грудня Малої Ради всі технічні, комерційні та професійні школи перейшли до Міністерства освіти; з усіх питань таких шкіл слід звертатися до Департаменту професійної освіти (Київ, Бібіковський бульвар, 14).

По закону 5-го грудня Малої Ради всі технічні, комерційні та професійні школи перейшли до Міністерства Народньої Освіти.

Читано з OCR-тексту. Закон 5 грудня — імовірно за ст. ст. 1917 р.

Циркуляр Міністерства земельних справ від 22 березня 1918 р. (за відношенням МЗС від 8 березня №450): військовополонені Австро-Угорщини, Німеччини, Болгарії й Туреччини, що перебувають в УНР, можуть залишитися на її території за статтею VI мирного договору, якщо дістануть згоду уряду УНР; клопотання з поясненням, чим прохач пов'язаний з УНР, подавати до Міністерства закордонних справ (Київ, Терещенківська, 9).

військовополонені Австро- Угорської, Німецької, Болгарської та Турецької Держав ... можуть залишатися на території Української Народньої Республіки, коли одержать на це згоду від Правительства

Читано з OCR-тексту. Підписали директор департаменту сільського господарства Архипенко та діловод Марцінік.

Наказ Міністерства пошт і телеграфів № 23 від 15 березня 1918 р. (з доповненням № 27 від 22 березня): евакуйованих і відряджених службовців міністерства, громадян УНР, приймати на вільні посади в третю чергу — після службовців у польових установах і тих, хто був на військовій службі; тим, хто відмовиться від посад, плати не давати.

приймати на відповідні посади по встановленому порядку в третю чергу після служачих в полевих установах і тих, що були на військовій службі.

Читано з OCR-тексту. Наказ № 23 (15 березня) прочитано із значним спотворенням OCR; зміст відновлено з доповнення № 27.

Під час відступу більшовиків з Києва українські частини перехопили в Дарниці вагони з поштовими марками, що прибули з Петрограда, але марки виявилися розкраденими, багато їх знайшли в німецьких солдатів; 22 березня до Дарниці мала виїхати слідча комісія разом з німецьким військовим слідчим.

Багато марок знайшли у германських солдатів. Сьогодня в Дарницю має виїхати слідча комісія разом з німецьким військовим слідчим

Наказом військового міністра слідча комісія при штабі коменданта м. Києва (губернського коменданта) у повному складі перейшла у відання Головної військової юридичної управи і безпосередній нагляд головного військового прокурора.

Слідча комісія ... коменданта м. Київа ... в повному складі переходить під завідування головної військової юридичної управи

Дата наказу не розбірлива; подано дату номера.

Граф Форгач, який цими днями прибув до Києва, мав, імовірно, стати австрійським послом в Україні; затримку пояснювали тим, що віденський парламент ще не ратифікував мирного договору з Україною.

граф Форгач, який цими днями прибув до Київа, буде мабуть призначений австрійським послом на Україні

Дата номера газети; точна дата прибуття не вказана.

Директором Канцелярії Української Центральної Ради призначено Яковлева, відомого українського правника, члена партії соціалістів-федералістів.

Директором Канцелярії Укр. Цепт. Ради, призначено Яковлева, відомого українського правника

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Оголошення: батько просить Володимира Затворницького з Українських січових стрільців відгукнутися й повідомити про себе; адреса — Львів, під. св. Юра, 5.

Володимира Затворницького у. С.-С. просить його батько

Читано з зображення.

Голова австро-угорської делегації для вироблення умов торговельного обміну граф Форгач, якому доручили й дипломатичне представництво, з перших днів приїзду до Києва засипав свій уряд телеграмами з дуже похмурими враженнями й радив поводитися з українцями безоглядно (таємне донесення № 168, Київ, 22 березня 1918 р.).

граф Форгач ... вже з перших днів свого приїзду до Київа почав засипати свій уряд телеграмами, в яких передавав свої вражіння від українських відносин в дуже темному світлі.

Наказ №27 Міністерства пошт і телеграфів від 22 березня 1918 р. (на доповнення наказу №23): начальникам округ доручено приймати евакуйованих і відряджених службовців відомства — громадян Української держави — на відповідні посади в третю чергу, після службовців у польових установах і тих, хто був на військовій службі, з урахуванням наказу №7 про придатність.

приймати на відповідні посади по встановленому порядку в третю чергу після служачих в полевих установах і тих, що були на військовій службі.

Читано з OCR-тексту.

Подяка в наказі Міністерства земельних справ №4 від 22 березня 1918 р.: рахівнику Миколі Дашанівському (прізвище в OCR «Дащанівський») висловлено щиру подяку за те, що під час більшовицького руху «під великою небезпекою» він зберіг довірені йому державні гроші — 30 000 карбованців.

приношу щиру подяку за те, що він, в часі большевицького руху, під великою незабезпекою схоронив довірені йому гроші, державні 30.000 карбованців.

Читано з OCR-тексту. Прізвище нечітке. Йдеться про зберігання коштів під час більшовицького повстання/обстрілу Києва (січень–лютий 1918 р.).

Наказом № 172 лікаря Леоніда Отамановського призначено з 22 березня 1918 року помічником комісара Міністерства внутрішніх справ по ліквідації медичних установ Всеросійського земського союзу, Всеросійського союзу міст і Червоного Хреста; наказом № 180 лікаря Зелінського призначено з 19 березня лікарем Медико-санітарної управи.

Лікарь Леонід Отамановський призначається помічником Комісара Міністерства Справ Внутрішніх по ліквідуванню медичних установ Всеросійського Земського Союзу, Всеросійського Союзу Городів і Червоного Хреста

Читано з OCR-тексту. Підпорядкування Медико-санітарної управи читається з розірваних рядків.

Накази № 4 і № 5 Департаменту Простих Податків: П. Дмитрощенко призначено урядовцем 3-го рангу з 21 березня, Ф. Хомяка — урядовцем 1-го рангу з 20 березня, Г. Головка — практикантом з 21 березня; колишнього прапорщика 9-го Стрілецького полку Арсена Зініченка — урядовцем 1-го рангу з 22 березня 1918 р.

Бувший прапорщик 9-го Спрілецького полку Арсень Зініченко призначається з 22 березня сього року на посаду урядовця 1-то ранту

Читано з OCR-тексту.

Наказ Міністерства освіти від 22 березня 1918 р. № 10 (на підставі закону від 1 січня 1918 р.): Віктор Приходько призначений губернським комісаром по народній освіті на Поділлі з 15 січня; Михайло Гардецький — районним комісаром Літинського повіту з 1 лютого; Стефан Пастернак, член комісаріату у справах Київської шкільної округи, — київським губернським комісаром по народній освіті з 5 березня 1918 р.; Кароль Дмитрюк (помічник київського губернського комісара) — комісаром по народній освіті на Холмщині, Поліссі й Підляшші з правами губернського комісара з 15 січня.

Член комісаріяту по справах київської шкільної округи — Стефан Филипович Пастернак — київським губерніяльним комісаром по народній освіті з 5 березня 1918 р.

Читано з OCR-тексту. Читано з OCR-тексту; підписав товариш міністра І. Холодний.

Оголошення: видавництво «Сміх» випустило книжку «На всякий випадок життя» — 1600 добірних українських народних приказок, приповісток і прислів'їв, 128 сторінок малого формату, ціна 1 крб; головний склад — Гуртова комора «Час», Володимирська, 42.

Книжка в 128 сторінок малого формату, коштує 1 карб. Головний склад видання: Гуртова Комора „Час" Київ, Володимирська 42.

Ціна окремого числа «Боротьби» — 25 коп. у Києві, 27 коп. на залізничних станціях.

Ціна окремого числа в Київі 25 к., на станціях залізниці 27 к.

Оголошення: український сатирично-гумористичний двотижневик «Гедз» приймає передплату — на 1 місяць — 1 крб. 60 коп.

Передплата: 1 м. — 1 карб. 60 коп.

Читано з зображення.

Оголошення: український сатирично-гумористичний двотижневик «Гедз» приймає передплату — на 6 місяців — 9 крб. 50 коп.

на 6 міс. — 9 карб. 50 коп.

Читано з зображення.

Оголошення: український сатирично-гумористичний двотижневик «Гедз» приймає передплату — на 1 рік — 19 крб. 20 коп.

на 1 рік — 19 карб. 20 к.

Читано з зображення.

Оголошення двотижневика «Гедз»: зміна адреси передплатника коштує 50 коп.; плата за оголошення — за домовленістю; редакція й контора — Київ, Рейтерська, 20, пом. 14, телефон 15-81.

За зміну адреси — 50 коп.

Читано з зображення. Також: редакція просить рукописи писати розбірливо, бажано на машинці, з одного боку аркуша; телефон 15—81.

Оголошення: Уманський кооперативний союз приймає передплату на 1918 рік на тижневу літературно-громадську й кооперативну газету «Союз» (3 місяці) — 3 крб.

на 3 місяці — 3 карб.

Читано з зображення. Оголошення надруковано в київській газеті; газета обслуговує інтереси селян, робітників і трудової інтелігенції, адреса контори — Умань, Київської губернії, Садова, 1.

Оголошення: Уманський кооперативний союз приймає передплату на 1918 рік на тижневу літературно-громадську й кооперативну газету «Союз» (1 місяць) — 1 крб.

на 1 міс. — 1 карб.

Читано з зображення. Оголошення надруковано в київській газеті; газета обслуговує інтереси селян, робітників і трудової інтелігенції, адреса контори — Умань, Київської губернії, Садова, 1.

Передплата на «Боротьбу»: 6 крб. на 1 місяць.

на 1 місяць - 6 крб., на 2 місяці - 11 крб., на 3 місяці - 16 крб.

Передплата на «Боротьбу»: 11 крб. на 2 місяці.

на 2 місяці - 11 крб.

Передплата на «Боротьбу»: 16 крб. на 3 місяці.

на 3 місяці - 16 крб.

Оголошення: вийшли з друку книжки П. …-Брояковського: збірка українських оповідань «Під шелест листя» (2-ге видання, 1 крб 25 коп.) і збірник народних пісень «Оце пісня гарна, нова» (1 крб); продавалися в українських книгарнях Києва.

1. „Під шелест листя". ... українських оповідань. ... друге. Ц. 1 р. 25 коп. 2. „Оце пісня гарна, нова" ... збірник народніх пісень. ... Ц. 1 руб.

Ім'я автора обрізане OCR.

Оголошення для домових комітетів: магазин М. Головина (Велика Васильківська, 8) відпускав оселедці по 40 коп. за штуку, карамель та інші товари за оптовими цінами.

Домовим Комітетам оселедці шт. 40 к. Масло коров. 6-50 к ... Цукерки (карамель) ... і инші товари по оптових цінах відпускає магазин М. Головина

Оголошення: книгарня товариства «Друкар» (Хрещатик, 50) отримала нові дитячі видання серії «Нашим дітям»: Карріка «Пан Коцький» і «Бідний вовк», Павловича «Кобзарик», «Кривенька качечка», «Червона хусточка», «Читанка»; кожна книжечка — по 10 коп.

Каррік. Пан Коцький (16 малюнків). Каррік. Бідний вовк ... Павлович. Читанка (34 мал.). Кожна книжечка по 10 коп.

Номер будинку в OCR «о. 50».

Оголошення в «Боротьбі»: на першій сторінці 2 крб. 50 коп. за рядок петиту, на останній 1 крб.; для шукачів праці — 1 крб. за все оголошення; зміна адреси — 50 коп.

На 1 стор. 2 карб. 50 коп ... На останній 1 карб. за рядок петиту. Для шукаючих праці за все 1 карб. ЗМІНА АДРЕСИ 50 коп.

Розцінки в OCR частково зіпсовані (сума за першу сторінку нечітка).

У фейлетоні «Дрібниці» київський чоловік розповідає, що у Палас-готелі на Бібіковському бульварі купив у німецького солдата (імовірно, денщика) паляницю чорного хліба вагою близько 3 фунтів за 2 крб. 50 коп.

паляничку за 2 кар. 50 коп. Чорна, але гарна. Фунтів 3.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Ціна з розповіді персонажа фейлетону.

У тому ж фейлетоні жінка каже, що на Жидівському базарі хліба повно (білого, чорного й середнього), але паляниця коштує 7 карбованців, і купують її бідні люди.

Тільки по 7 карб. за паляничку беруть.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Місце названо «Жидівський базар»; ототожнення з Євбазом — припущення. Ціна з розповіді персонажа фейлетону.

Оголошення: Уманський кооперативний союз приймає передплату на 1918 рік на тижневу літературно-громадську й кооперативну газету «Союз» (до кінця року) — 10 крб.

Передплата: До кінця року (3 березоля) 10 кар.

Читано з зображення. Оголошення надруковано в київській газеті; газета обслуговує інтереси селян, робітників і трудової інтелігенції, адреса контори — Умань, Київської губернії, Садова, 1.

Селянин-промовець з Волині на зборах 22 березня сказав, що підвода з парою коней коштує 40 карбованців на день (заробіток возія цукру).

на що треба покласти по 40 карбованців у день, як заробляють із парою коней у нас возачі цукор

Читано з зображення. Слова селянина на зборах поміщиків.

Селянин-промовець на зборах 22 березня назвав ціну насіння — 12–15 карбованців за пуд, а ціну примусового викупу збіжжя за «твердою ціною» — 2–3 карбованці за пуд.

куплю по карбованців 12—15 пуд насіння

Читано з зображення. Подано нижню межу 12; у тексті «12—15». Реквізиційна «тверда ціна» на збіжжя — 2–3 крб. за пуд.

Селянин-промовець на зборах 22 березня сказав, що влада реквізує збіжжя «по яких 2–3 карбованці пуд».

а потім у мене й реквізують збіжжя по яких 2—3 карбованці пуд.

Читано з зображення. Нижня межа 2; у тексті «2—3».

З Проскурова повідомили, що селяни, озброєні бомбами й рушницями, не пропускають за кордон харчових продуктів, бо в повіті відчувається сильний голод.

селяне озброєні бомбами і рушницями не пропускають за границю харчових продуктів

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

У дописі «В Прифронтовій смузі» повідомляється, що мешканці прифронтової смуги на Волині живуть у нужді: немає хліба, фуражу, насіння й лікарської допомоги, де які люди по два місяці не бачать хліба, діти хворіють з голоду й селяни ходять з мішками до Луцька.

Хліба нема, фуражу нема, насіння нема, лікарської допомоги також.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Не київська подія; ширший контекст голоду навесні 1918 року.

Студентів Української педагогічної академії, які ще не внесли плати за навчання, просили зробити це до суботи 30 березня; звертатися щодня з 9 до 3 у приміщенні Міністерства освіти (Бібіковський бульвар, 14).

внести до суботи 30 березня ... (що дня від 9 до 3 год. ... ський Бульвар 14 ... міністерство освіти)

У фейлетонній сценці на майдані біля Софії гурт людей зібрався навколо трьох полонених українців: у Києві немає продовольства; один із них, що три дні як прийшов до столиці, скаржиться, що хліба їм не дали, годують супом, а німецькі солдати «щодня їдять».

Люде добрі ... ми ось три дні як прийшли до столиці неньки України, а нам й досі ні куска хліба не дали, супом годуємось

Фейлетонна замальовка зі «Дрібниць» І. Азовського; наводить настрої киян, а не репортаж про конкретний день.

На майдані біля Софії у Києві зібрався великий гурт людей навколо трьох полонених українців; у розмові скаржаться, що в Києві немає продовольства, і звинувачують українців, большовиків і буржуїв.

Іде жвава балачка до того, що немає у Києві продовольствія.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Описано у фейлетоні «Дрібниці» як сценка з життя міста.

У хроніці й рецензії «Боротьба» згадує видавництво «Серп і молот», яке з кінця 1917 року випустило чотири брошури: «Ірляндська республіка», «Федералізм і соціялістична політика» Л. Кульчицького, «Іван Франко як публіцист» Р. Заклинського та «Патріотизм, війна і соціял-демократія» К. Каутського.

Молоде видавництво „Серп і молот" почавши з кінця 1917 року видало досі чотири вищеназваних брошур

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Оголошення: Український національний театр у Троїцькому народному домі 22 березня ставив «Тартюфа», 23 березня — «Повстання …» (назва нерозбірлива), 24 березня — «Саву Чалого».

ТРОЇЦЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР. Сьогодня 22-го (9) березня у п'ятницю: ТАРТЮФ. 23-го ПОВСТАННЯ МАРИ 24-го Сава Чалий.

Назву вистави 23 березня OCR спотворив («ПОВСТАННЯ МАРИ»).

Оголошення: Український театр під дирекцією М. Садовського 22 березня ставив комедію «Мартин Боруля» (5 дій), 23 березня — історичну драму «Гандзя» (5 дій), 24 березня — «Вій», фантастичну феєрію-оперу з апофеозом.

Український театр. Дирекція М. Садовського. Сьогодня 22-го (9) березня у п'ятницю: Мартин Боруля ком. на 5 д. 23-го ГАНДЗЯ, істор. др. на 5 д. 24-го ВІЙ, фант. феерія оп. на 4 д. з апофеозом.

Кількість дій «Вія» в OCR нерозбірлива.

Оголошення: у Троїцькому Народному Домі Український Національний Театр показує того дня «Сава Чалий», 23 березня — виставу «Повстанці» (назва нечітка), 24 березня — «Тартюф».

Сьогодня, Сава Чалий, 23-го, Повстанн. ... 24 ... Тартюф.

Назва вистави на 23 березня в OCR обірвана.

Рецензент В. Е. вважає, що ціни на брошури «Серпа і молота» «трохи завелікі для популярних брошур», але загалом видання цінне для української політико-популярної літератури.

є їхні ціни — трохи завелікі для популярних брошур

Читано з зображення. Конкретні ціни в рецензії не названо.

«Боротьба» — щоденний орган Центрального Комітету Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР); номер 22 вийшов у п'ятницю 22 березня н. ст. (9 березня ст. ст.) 1918 р.

Орган Центрального Комітету Української Партії Соціялістів-Революціонерів. 22 березня н. ст. 1918 р. П'ятниця

Шапка в OCR зіпсована; дата 9 березня ст. ст. (22 н. ст.) відновлена.

«Нова Рада» у статті про роковини пише, що Центральна Рада й надалі лишається єдиним повновладним органом на Україні, а вибори до Установчої Ради через большевицьку заверюху не дали потрібних наслідків, тож скликати її найближчим часом не можна.

вибори до Установчої Ради, через большевицьку заверюху, не дали потрібних наслідків

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Заголовок над другою смугою «Боротьби» містить гасла: «Товариші! Революція повинна перемогти! Українське селянство і робітництво мусить боронити революцію на Україні від...», «Хай живе Українська народня республіка! Хай живе вільна федерація народів Европи!»

Хай живе Українська народня республіка! Хай живе вільна федерація народів Европи!

Читано з зображення. Продовження гасла після слів «від» заплямлене друкарською фарбою.

Колонтитул «Боротьби»: «Видає Центральний Комітет У. П. С.-Р. За редакцію відповідає М. Шраг».

Видає Центральний Комітет У. П. С.-Р. За редакцію відповідає М. Шраг.

Читано з зображення.

Друкується «Боротьба» в Києві у друкарні «Типо-Литографія Товарищества И. Н. Кушнеревъ и Кº».

Типо-Литографія Товарищества И. Н. Кушнеревъ и Кº, въ Кіевѣ.

Читано з зображення.

Фейлетоніст І. Азовський обурений призначенням «свише» комендантом Черкащини Храпала, який у 1905—1906 роках ходив Києвом у гурті погромників із царським портретом; водночас він пише, що отаман Водяний із козаками розбив большовиків, забрав у них 7 потягів награбованого майна й очистив Черкащину.

призначеного «свише» коменданта Черкащини Храпала.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Позиція газети щодо призначень військової влади; Храпала автор називає чорносотенцем і погромником.

«Робітнича Газета» вмістила ювілейну статтю М. Авдієнка до роковин: Центральна Рада починала у невеличкій кімнаті клубу «Родина», а потім у Педагогічному музеї; автор вважає революційний період її творчості завершеним і вимагає негайно скликати Українські Установчі Збори.

признаєм негайним і необхідним скликання Українських Установчих Зборів

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Місцезнаходження Педагогічного музею за сучасною адресою вказано від себе.

Примітка редакції «Боротьби»: питання про Установчі збори ще не вирішене в Центральному комітеті УПСР і через це є дискусійним.

Примітка редакції. Питання про установчі збори не є ще вирішеним в центр. комітеті і через це стаття є дискусійною.

У статті Г. Піддубного про українців в Америці «Боротьба» повідомляє, що американська українська газета «Народня Воля» розсилалася у 35 000 примірників, а загалом у Сполучених Штатах виходить до 15 часописів різних напрямів.

Одна «Народня Воля», одне число якої часом буває більш як «Нова Рада» за тиждень, розсилалася в 35.000 примірників

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Це не київська подія, але характерно для зацікавлення газети діаспорою.

Київська газета «Кіевская Мысль» на роковини Центральної Ради не присвятила ні рядка, крім півзамітки Пугачеві за посаду й роковини Центральної Ради; «Последнія Новости» дали замітку А. З. «Годовщина».

Поки а ні рядка про це немає, як що не вважати присвяченої півзамітки т. І. М. Пугачеві

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Огляд преси «З газет» про роковини Центральної Ради (17 березня н. ст. 1917).

У хроніці «Боротьба» спростовує свою попередню звістку про підвищення платні службовцям військового міністерства: редакція визнає помилку й пише, що платня навпаки має бути знижена.

З огляду на помилку, редакція спростовує

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Зміст спростування прочитано неповно (слово «навпаки» надруковано нечітко).

Хроніка миколаївського кореспондента: у Миколаєві до захоплення влади большевиками встигли випустити три номери «Української газети» — органу українських есерів і соціал-демократів накладом 8—10 тисяч; четвертий номер був набраний, але газету припинили.

почала виходити „Українська газета", орган укр. с.-р. і укр. с.-д.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Не київська подія, але стосується української преси; доповнення: фраза про нелегальний друк мирного договору в Херсоні.

У «Боротьбі» під заголовком «Війна» подано німецьке повідомлення про наступ на французькому фронті: 22 березня між Арасом і Ля-Фером німці пішли вперед, узято 16 тисяч полонених французів і 200 гармат.

Взято 16 тисяч полонених французів і 200 гармат. Біля Вердену йде бій.

Читано з зображення. Повідомлення німецького Генерального штабу подано під датою «від 28 березня» (цифра нечітка); бій датовано 22 березня. Газета подає також великий заголовок «Великі успіхи німців на французькому фронті».

Оголошення: приймається передплата на 1918 рік на журнал «Шлях» — орган незалежної думки, літератури, мистецтва та громадського життя; читають усі українські інтелігенти, беруть участь кращі українські письменники. Річна передплата 20 крб., півроку 10 крб., чверть року 5 крб.; редакція: Київ, Маріїнсько-Благовіщенська, 123, кв. 20, тел. 50-59; редактор-видавець Хведір Коломийченко.

Приймається передплата на 1918 р. на журнал „Шлях" орган незалежної думки ... Вартість: річно - 20 крб., ... 10 крб. / 5 крб.

Оголошення сильно зіпсоване OCR; ім'я й прізвище редактора передано як у тексті.

Київські газети відзначили роковини Центральної Ради: «Нова Рада» писала, що Рада, вступаючи в другий рік, «лишається єдиним повновладним органом на Україні», хоч вибори до Установчих зборів через більшовицький наступ не дали потрібних наслідків; «Робітнича Газета» помістила з цього приводу статтю Авдієнка; київська «Мысль» не присвятила роковинам ні рядка; «Последние Новости» помістили легкий історичний нарис про Раду.

вступаючи в другий рік свого існування, вона все-таки лишається єдиним повновладним органом на Україні

Огляд преси в «Боротьбі»; дата виходу цих газет не названа.

ЦК УПСР 22 березня вирішив видати відозву до селян: промовці наголосили, що селян «баламутять» чутками, ніби землю знову заберуть пани, повернуть старий лад, а німці їм допомагатимуть, — це може зірвати засів полів.

селянство баламутять ріжними чутками про те, що землю знову заберуть пани, що теперь знову повертають старий лад, і німці в тім допомагатимуть.

Читано з зображення. Чутки про повернення землі панам названі в газеті «чутками»; відозву доручено скласти двом товаришам.

У селах Миропіль та Полонне на Волині селяни розповідають, що німці прийшли підтримувати буржуазію й поміщиків, відберуть землю, повезуть увесь хліб до Німеччини; водночас вони справді забирають хліб, цукор і сіно, і не завжди ґречно.

Роспускають що німці прийняли підтримувати буржуазію, поміщиків

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Чутки серед селян за кореспонденцією з Волині; частина слів у цитаті має друкарські похибки.

Волинські селяни, за кореспонденцією з Миропілля та Полонного, не вірять, що царя вже немає на престолі: «Цар був і цар буде», а одна жінка цілувала портрет Миколи II і молилася на нього; досі в деяких хатах висять портрети.

Цар був і цар буде.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Спостереження кореспондента з Волині.

Волинський селянин на зборах 22 березня розповів, що хліборобське товариство дало бідним селянам позичку, але кредитове товариство дасть лише чек (на 30 тисяч), а у державному банку на нього видадуть одну облігацію, яку нема де розміняти; примітка газети: «Купчики кажуть, що у селян мільйони дрібних грошей».

Купчики кажуть, що у селян мільйони дрібних грошей.

Читано з зображення. Це чутка/спостереження з примітки до звіту про збори.

Київська міська дума постановою від 22 березня 1918 року асигнувала Тетянинському комітетові допомоги потерпілим від воєнних дій лише 30 000 рублів на утримання чотирьох біженецьких шкіл до кінця поточного навчального року.

городская дума постановленіемъ отъ 22 марта сего года ... ассигновала лишь пособіе комитету въ суммѣ 30.000 рублей на содержаніе до конца текущаго учебнаго года указанныхъ выше четырехъ школъ

Дата постанови з тексту.

Наказом № 16 від 22 березня 1918 року Володимира Редліха зараховано членом кодифікаційної комісії при Міністерстві судових справ з 30 грудня 1917 року з платнею 900 карбованців на місяць.

наказую числити Володимира Редліх членом кодифікаційної комісії при Міністерстві Судових Справ з 30 грудня 1917 року в платнею 900 карб. на місяць.

Читано з OCR-тексту.

Київська міська харчова управа повідомила, що прибула нова партія картоплі і відновлено її відпуск домовим і заводським комітетам та громадським організаціям за спеціальними дозволами; звертатися до відділу розподілу, стіл продуктів, кімн. 64.

прибула нова партія картоплі і відновлено одпуск цієї картоплі по спеціальних розрішеннях

Київська міська харчова управа роздавала домовим комітетам рис за жировими талонами десятої видачі 22, 23, 25–29 березня з 10 до 2 години, по півфунта на зареєстрованого мешканця, за графіком номерів комітетів; комітети Двірцевого, Лук'янівського 1–3, Плоського 1–2, Подільського і Святошинського районів отримували ордери через районні ради домових комітетів.

Рис видаватись по півфунта на мешканця, зарегістрованого в столі домових комітетів, кімната Nº 46.

За повідомленням «Kölnische Zeitung», між німецьким і австрійським урядами досягнуто згоди, що весь хліб, вивезений з України до 31 червня (так у тексті), ділитиметься порівну між Німеччиною та Австро-Угорщиною.

увесь хліб, що вивозитимуть з України поділяється рівно між Німеччиною і Австрією

Дата «31 червня» — так надруковано.

У фейлетоні «Дрібниці» на Жидівському базарі хліба вдосталь, а в булочних, за словами жінки, нічого немає; вона обурюється, що німці «одгодовані ходять».

Як на 7 карб. так скільки вгодно, а в булошних нічого немає.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Сценка з фейлетону.

У фейлетоні «Дрібниці» полонений українець каже на майдані біля Софії, що вони вже три дні як прийшли до столиці й досі не отримали ні куска хліба, їх годують лише супом.

а нам й досі ні куска хліба не дали, супом годуємось

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Сценка з фейлетону, не репортаж.

Для Українського клубу пропонували великий будинок із садом, балконами й верандами, який був зруйнований військовим лазаретом, що влаштував на верандах другого поверху свинарники; ремонт оцінювали у 25–30 тис. крб, власник погоджувався віддати будинок українському товариству.

військового лазарету, що там містився і на другому поверхові на верандах позаводив свинюшники. Але після доброго і коштовного ремонту (приблизно в 25.000-30.000 карб.)

Верхня межа кошторису — 30 000 крб. Адреса будинку в тексті не вказана.

Оголошення: Волинська губернська земельна управа запрошує агрономів-спеціалістів і кооператорів на посади інструкторів, завідувачів відділів і районних агрономів для соціалізації землі та засівної кампанії 1918 року; платня різна, до 600 крб. на місяць, звертатися особисто до Житомира.

Платня ріжна до 600 карб. в місяць.

Читано з зображення. Не київське оголошення, але надруковане в київській газеті.

Київська міська управа вимагала від домовласників негайно подати заяви про квартиронаймачів для міського податку на квартири; строк продовжено до 25 березня, після чого порушників мали штрафувати за законом.

Міська управа пропонує домовласникам негайно доставити управі заяви про квартиронаймачів. Термін доставлення продовжено до 25-го березня

Оголошення: передається приміщення, придатне під (...) або фруктову крамницю, на Володимирській, 48, проти Оперного театру; книгарня «Воля»; переговори від 3 до 5 за адресою Андріївський узвіз, 24, Бондаренко.

Передан. помешкання тісно віт спект. або фрукт. магазин на Володим. 48, проти опер. театру. Книгарня „Воля".

Читано з зображення. Перші слова оголошення («тісно віт», «спект.») надруковані нечітко; прізвище «Бонзаренко» — імовірно «Бондаренко».

Оголошення: передається помешкання з трьох кімнат і кухні з меблями, «в півнід.» (?), на вул. Гоголівській № 7, кв. 11, від 12 до 18 години.

Помешканне з 3 ком. і кух. з майн. в півнід. передається. Го-голівська № 7, кв. 11, од 12 до 6 год.

Читано з зображення. Слова «з майн. в півнід.» прочитано неповністю; назву вулиці надруковано з переносом («Го-голівська»).

Оголошення: Міщани Дмитро Ілліч і Надія Секунда придбали на торгах за 140 руб. у володінні Кичанових нерухомість у Миколаєві (Адміралтейська частина, 67 кв., Плотнича вул.); нотаріус Мілеант, березень 1918 року; зібрано актових 3 руб. і кріпосних 22 руб.

Нотаріальне оголошення про угоду; не київське, але дає ціни на нерухомість 1918 року.

Міністерство пошт і телеграфів організовувало штат рознощиків, велосипедистів і мотоциклістів для доставки кореспонденції додому; на дачний сезон до дачних місцевостей мали пустити ще 2–3 поїзди, пристосувавши розклад до часу виходу газет.

Для доставки кореспонденції на кватирю м-во почт і тел. організує штат рознощиків, велосипедистів і мотоціклістів.

За повідомленням «Neue Freie Presse», існував проєкт влаштувати повітряну пошту між Берліном і Києвом.

Як повідомляє ‚Neue Fr. Presse" є проект влаштувати повітряну почту між Берліном та Київом.

З Кременчука повідомили, що всі телеграфні дроти з Катеринославом у порядку й можна сподіватися, що незабаром зв'язок між Києвом і Катеринославом налагодять.

всі телеграфні дроти з Катеринославом в повнім порядку

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Фейлетон І. Азовського «Дрібниці» скаржиться, що делегації, які приїжджають до столиці, довго шукають потрібну установу по міністерствах, а там ніхто нічого не знає, тому автор жартома каже, що не може вийти на вулицю, щоб його не зупинили приїжджі.

В міністерствах же здавна ніхто, ніколи й нічого не знає...

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Фейлетонний тон; позиція газети щодо роботи урядових установ.

Грушевський у промові зазначив, що Центральна Рада з національно-політичної організації перетворилась на найвищий державний законодатний орган, у якому представлено всі народи території України, а большевицький наступ з півночі перешкодив її творчій роботі.

Большевицький наступ з півночі перешкодив цій творчій роботі нашої демократії

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Фракція українських есерів на Малій Раді виголосила промову М. Салтана про мир: він назвав Берестейські акти від 9 лютого здійсненням мирних змагань української демократії й першим етапом до миру демократії всієї Європи.

щиро вітаємо тут прочитані Берестейські акти з 9-го лютого

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Промова виголошена під час обговорення Брестського миру; позиція партійної газети.

М. Салтан стверджував на Малій Раді, що мир з центральними державами сепаратний, але демократичний, без анексій і контрибуцій, і що фракція українських есерів проголосує за передачу його до комісії.

цей мир є сепаратний, але разом з тим він є демократичний, оснований на принціпі без анексій і контрибуцій

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Салтан заявив, що для визначення кордонів Холмщини за договором має скластися комісія з представників українців, поляків і центральних держав у рівному числі, та висловив надію на порозуміння з поляками.

Вона має складатися з представників українців, поляків і з представників Центральних Держав, в рівному числі

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Салтан подякував Німеччині за дружню поміч проти ворожої держави й сказав, що кров, яка нині проливається українськими козаками разом із німцями за визволення України, зміцнить дружні відносини між народами.

та кров послужить для ще більшого зміцнення дружніх відносин між нами і народом німецьким

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Газета друкує повний текст промови есера, що показує проукраїнську й проміжно прихильну до договору позицію партії.

Представник польського демократичного централу Рудніцький на засіданні Малої Ради сказав, що польська фракція перейшла в опозицію не для протесту проти Центральної Ради, а тому, що справу Холмщини вирішили без представництва польського народу.

справу Холмщини вирішувалося без представництва польського народу

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Промовець від українських есерів Ісаєвич на засіданні Малої Ради підкреслив керівну роль своєї фракції: усі політичні й соціальні здобутки Центральної Ради він назвав плодом головним чином діяльності цієї партії.

усі політичні і соціяльні здобутки, які були головним полем роботи Ц. Ради, являються плодом гол. чином цієї партії

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Показово для суб'єктивності партійної газети.

Представник «Поалей-Ціон» Гольдеман застеріг на засіданні Малої Ради від національного максималізму, який, за його словами, різко помітний у деяких колах українського громадянства.

не впадати у національний максімалізм, що зараз різко помічається у деяких колах укр. громадянства

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Представник Бунду Рафес закликав на засіданні Малої Ради до єдності всієї демократії і одного революційного фронту проти імперіалізму.

Необхідно — потрібно єднання сил усієї демократії, одного революційного фронту для боротьби з одним ворогом — імперіялізмом.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Салтан сказав на Малій Раді, що агенти російського уряду й тепер кидають Україні закид, ніби вона зрадила інтереси російської демократії, заключивши сепаратний мир; він заперечив, що саме це спричинило мир Росії з Німеччиною.

Агенти російського правительства робили й тепер роблять нам той закид

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Шац у Малій Раді запитав: «чи німці прийшли на Україну як гості, чи як щось інше», і зауважив, що так може дійти до арештів членів Центральної Ради; він вважав арешт члена Ради неповагою до українського парламенту.

чи німці прийшли на Україну як гості, чи як щось інше

Читано з зображення.

М. Салтан (українські соціалісти-революціонери) заперечив інтерпелянтам: нема сенсу доводити, ніби на всій Україні «стогін стоїть»; він сказав, що там, де йде війна і заведено воєнний стан, нема як дбати про конституційні гарантії.

Де йде війна, де заведено військовий стан, там нема як дбати про додержання конституційних гарантій

Читано з зображення.

М. Кушнір (соціалісти-федералісти) заявив, що власти мусять затримати воєнний стан, бо по селах ходять банди озброєних грабіжників, а большовики підбурюють людність; його промову вітали з хорів оплесками.

бо по селах усюди ходять банди озброєних грабіжників, а большовики всюди ходять та ріжними брехнями підбурюють людність

Читано з зображення.

Шац заявив у Малій Раді, що німці хочуть нацьковувати українців на євреїв, а євреїв на українців, щоб довести Україну до безладу й забрати край у свої руки.

німці хотять нацьковувати українців на жидів, а жидів на українців

Читано з зображення.

О. Чайківський сказав у Малій Раді, що большовики не всі пішли на схід: багато їх лишилося по селах Волині та Поділля, де вони мають навіть гармати, і з ними доводиться воювати.

де вони мають із собою навіть гармати, і з ними приходиться воювати

Читано з зображення.

Голова Центральної Ради Михайло Грушевський на урочистому засіданні сказав, що українська демократія стоїть перед вибором: скликати Українські Установчі Збори або перейти прямо до виборів українського парламенту, а справу вирішать найближчі дні, коли підрахують наслідки виборів.

скликати Уст. Збори, або перейти прямо до виборів українського парляменту

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

У промові про мир М. Салтан відповів критикам з боку держав Антанти: говорять, що відновлення торгівлі з центральними державами — «ніж у спину» французькій і англійській демократії, але, за його словами, без обміну продуктами мирне співжиття народів неможливе.

що ми відновляємо торговельні зносини з центральними державами

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Передова «Нової Ради» вимагала від уряду пояснити конфлікти між населенням і німецьким військом, згадуючи події в Жулянах і обов'язкові постанови німецьких комендантів, які забороняли навіть «гульбу купами» і карали тих, хто «дивиться і слухає».

Де далі все частіше ... фактів ... в Жулянах та численні обовʼязкові постанови

Редакційна стаття частково зіпсована OCR.

М. Салтан від фракції УПСР у Малій Раді про мирний договір: договір сепаратний, але демократичний, без анексій і контрибуцій, на основі самовизначення народів; фракція проголосує за передачу його до комісії.

Цей мир є сепаратний, але разом з тим він демократичний, оснований на принціпі без анексій і контрибуції

Дата промови в тексті не названа; подано дату номера, коли її надруковано. Виступ повторює позицію есерів щодо Брестського миру 9 лютого ст. ст.

У фейлетоні «Дрібниці» солдати, які щойно повернулися з українського фронту, обурюються, що по київських штабах сидять ті, кого вони самі вигнали зі своїх лав або хто втік у безпечний тил, і що по штабах навіть українською мовою нічого не доб'єшся.

по штабах київських бачуть якраз тих, яких вони або вигонили з своїх кол, або тих, які самі тікали в безпечний тил

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Розповідь у формі фейлетонної сценки, а не репортаж.

У фейлетоні «Дрібниці» нервовий «чорненький панок» з портфелем вигукує по-російськи, що Україна «в трубу полетит», коли чує, що хліб скоро буде.

Вот вам и Украина! Дождались золота? Пуф! В трубу полетит ваша Украина!

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Характерна фраза скептично налаштованого киянина; сценка з фейлетону.

Представник селянської спілки на засіданні Малої Ради заявив, що селянство вірить, що Центральна Рада й надалі допоможе йому здобути землю й волю, яких воно століттями не бачило.

Селянство нестримно вірить, що як до цього часу Ц. Рада не дала йому пропасти

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Прізвище промовця прочитано неповністю («Одиниця»).

Представник російських есерів Скловський на засіданні Малої Ради сказав, що в роковини Центральної Ради серце наповнюється жахом і смутком за майбутнє української демократії, і побачив єдиний вихід в Українських Установчих Зборах.

наше серце наповнюється жахом і смутком за будуче української демократії

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Скорочення «р. с.-р.» розкрито як «російських есерів» за звичаєм газети; не повністю певне.

Голова Ради Народніх Міністрів Голубович у промові на засіданні Малої Ради сказав, що минув рік, відколи двоголовий російський орел перестав клювати живе тіло українського народу.

Минув рік, як двоголовий російський орел перестав клювати живе тіло нашого народу.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Промова продовжується у верхній частині сусідньої колонки; прізвище надруковано «Голубовича».

Представник меншовиків і Бунду Балабанов згадав на засіданні Малої Ради приїзд Церетеллі до Києва як важливий для розвитку демократії та висловив віру, що зв'язки між демократіями знову відновляться.

Згадаймо, яку велику роль у свідомости демократії одіграв приїзд Церетеллі

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Приїзд Церетеллі — із політичної історії 1917 року, не з поточної події.

Селяни Волині нарікають, що німці самі реквізують харчі без дозволу українського уряду, і що «кожний військовий начальник виставляє свої ціни»; запитують, чи міцно сидить уряд.

що кожний військовий начальник виставляє свої ціни

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

У промові прем'єра Голубовича на засіданні Малої Ради наприкінці сказано, що Українська Центральна Рада — «той живчик, який переставав битися разом з народнім серцем», і що народ пішов за нею, як за дороговказом, протягом одного року.

Укр. Ц. Рада це той живчик, який переставав битися разом з народнім серцем.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Приписано Голубовичу за розташуванням тексту: промова починається внизу попередньої колонки й закінчується вгорі наступної.

Один із промовців на зборах 22 березня (студент) доводив, що навіть якби землю повернули панам, голоду не уникнути: торік панських земель було незасіяних 16%, селянських — лише 6%; пани часто перебивали його й не давали говорити.

бо ще вторік панських земель було незасіяних 16%, в той час як селянських тільки 6%.

Читано з зображення. Подано у переказі «Боротьби».

Волинський селянин на зборах 22 березня розповів, що на Волині нещодавно був з'їзд земельних комітетів, який постановив: «хто скільки може, стільки нехай засіває»; сіятимуть заможніші, а бідніші знов нападатимуть на земельні комітети.

внесли постанову, що хто кільки може, стільки нехай засіває.

Читано з зображення.

Стаття Н. Лизанівського про Українські Установчі збори: автор вважає, що після укладення миру з Центральними державами й проголошення самостійності Установчі збори на основі розписаних виборів не мають сенсу — вибори відбувалися ненормально, на фронті не голосували, тому замість них слід скликати з'їзди селянських і робітничих депутатів, поповнити Центральну Раду представниками соціалістичних партій і провести її перевибори; конституцію й основні закони має видати Центральна Рада.

Не установчі збори, а перевибори Центральної Ради і парлямент потрібні нам тепер.

Погляд автора, не позиція партії: редакція приміткою зазначає, що питання ще не вирішене в Центральному комітеті й є дискусійним.

Голова Центральної Ради Михайло Грушевський у промові на роковини Ради нагадав, що з національно-політичної організації вона стала найвищим державним законодавчим органом, а її завданням було довести демократію до Українських Установчих зборів; їх досі не скликано через більшовицький наступ з півночі.

Це звучить трохи парадоксально ... Ц. Рада з чисто національно-політичної організації перетворилась у найвищий державний законодатний орган

Дата засідання в тексті не названа; подано дату номера газети. Звіт про урочисте засідання на роковини Центральної Ради; точна дата події не вказана.

У сатиричній передовій статті про «Земельний закон Центральної Ради» «Боротьба» описує збори Товариства сільського господарства в Києві: землевласники вимагають скасувати закон про соціалізацію землі й повернути землі панам, вигукують «Геть земельні комітети!» та «Геть українську мову! Ми русские тілом і душею, ми у себе в Києві дома», а Центральну Раду називають самозванцями; газета відповідає, що вся влада в Україні мусить належати українському демосу.

Ось на зібранню товариства сільського господарства в Києві засіли справжні допотопні зубри ... Ми у себе в Києві дома, а не у гостях!

Позиція партійної газети (есери); промови поміщиків передано в пародійному переказі автора. OCR місцями зіпсований.

Представник соціалістів-федералістів Кушнір на засіданні Малої Ради нагадав, що не всі верстви брали участь у роботі Центральної Ради, а соціалістичні партії відсунули буржуазію; він назвав аграрний максималізм погибельним експериментом на земельних відносинах.

аграрний максімалізм

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана.

Грушевський на урочистому засіданні Малої Ради сказав, що авторитет Центральної Ради серед населення краю свідчить, що вона йшла шляхом захисту інтересів трудящих мас, а від політичної роботи перейшла до соціальних реформ, земельного закону й контролю над продукцією.

Авторітет Ц. Ради, яким вона користується серед людности нашої території є найкращим доказом

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Промова М. Грушевського, продовження з сусідньої колонки.

Представник єврейської об'єднаної робітничої партії Новаковський на засіданні Малої Ради сказав, що Українська Народна Республіка повстала з «смертних болів» революції, а те, що їй довелося самостійно йти крок за кроком, є наслідком централізму, який ніколи не визнавав національного руху.

У муках родилась велика революція, кровю обливались перші її здобутки.

Читано з зображення. Дата номера газети; точна дата події не вказана. Прізвище прочитано як «Новаковський»; назву партії скорочено «евр. обєд. роб. пар.».

На зборах 22 березня професор Білімович, співробітник покійного «Київлянина», заявив, що продукти сільського господарства України підуть «в первую очередь» на постачання «других держав», а за торговельним договором Україна продаватиме Німеччині та Австро-Угорщині лише лишки; доводив, що цього року хліба не буде, бо без панів селяни не потраплять добре обробити землю, і критикував земельний закон Центральної Ради як націоналізацію.

Тепер же селяне самі без панів не потраплять добре обробити землі, а як і обробляють, то продукти сільського господарства позабирають і позаховують для себе

Читано з зображення. Виклад промови — у переказі «Боротьби»; «Київлянин» названо «покійним».

На зборах поміщиків 22 березня пани вигуками й оплесками підтримували виступи проти земельного закону; студент і селянин, що говорили про неможливість повернути землю панам і про «соціялізацію», були перебиті («А немцы…» — вигукували пани); промовець-селянин з Волині заявив, що на селі «большевики» призвели до безладу.

— «А немци»... зауважують знов пани.

Читано з зображення. Окремі репліки панів у газеті передано російською.

Професор Білімович на зборах 22 березня стверджував, що з панських земель досі було 15% усього хліба, а з того, що йшло на продаж, панського було 60%; тому, мовляв, без панів хліба цього року не буде, бо селяни позабирають і позаховують продукти для себе; заявив, що «земля тоскуєт за хозяїном».

досі з панських земель було 15% усього хліба, а з того, що продавався, панського було 60 процентів.

Читано з зображення. Подано у переказі «Боротьби» (опонентська газета, тон ворожий до промовця); «позаховують» — слово газети.

Білімович на зборах 22 березня заявив, що без приватної власності на землю «нема жодної цивілізації»; присутнє панство привітало його оплесками; він також вважав «зайвим сподіванням» повернення панам землі цього року, бо сівба вже починається, а в економіях нема ні насіння, ні реманенту, ні грошей.

без нерухомої власности нема жодної цивілізації,—мовив патетично докладчик, за що присутнє панство привітало його оплесками.

Читано з зображення. Текст частково пошкоджений складкою.

Голова зборів «Київського сільськогосподарського товариства» наприкінці заявив, що товариство й раніше «дбало» про земельну справу, але політична ситуація не дозволяла виступати; тепер, на думку панів-поміщиків, вона для них сприятлива, і саме час братися за справу; звіт підписано «О. М.».

А тепер, на думку панів помішиків, політична ситуація сприятлива для них і саме на-часі буде заходитися коло справи.

Читано з зображення. Висновок автора звіту (О. М.) — партійного кореспондента; ставлення до зборів ворожо-іронічне.

Редакція й контора «Боротьби» містяться у Києві на Караваєвській вулиці, 5 (тепер вул. Караваєвих); телефон 63 (в іншому місці номера — 68). Контора відчинена щодня, крім свят, з 10 до 4 години дня.

Адреса контори і редакції: Київ, Караваєвська ул., № 5, Телефон 63.

Номер телефону в OCR читається по-різному (63/68).

Засідання комісії з товарообміну між Україною і центральними державами відбувалися щодня о 9-й ранку в Міністерстві торгу й промисловості на Столипінській, 55-б; 22 березня о 3-й дня в Українбанку засідала експортна комісія, о 6-й вечора в міністерстві — імпортна.

Засідання комісії по товарообміну ... відбуваються щодня о 9 год. ранку в м-ві торгу і промисловости (Столипінська 55-б).

У №41 Столипінська (55) і Бульварно-Кудрявська (26) згадані як різні адреси.

Оголошення: у п'ятницю 22 (9) і суботу 23 (10) березня о 12-й годині дня в 1-й аукціонній залі на Хрещатику, 39 продавали з аукціону меблі, картини, бронзу, порцеляну, арматуру, домашні речі та інші предмети.

Завтра в пятницю 22/9 і суботу 23/10 березня с. р. в 12 годин дня в 1-ій аукційній залі Хрещатик Nº 39. відбуватиметься: всяка мебель, картини і бронза, фарфор, арматура, домашні річі

Оголошення: С. Кібальник шукає посаду бухгалтера або його помічника, бажано в торгово-промисловому підприємстві; володіє українською мовою, має референції; адреса — головний поштамт до запитання.

Адр. головн. почт. до запит. С. Кібальник.

Читано з зображення.

Оголошення: звільнений з військового міністерства співробітник-старшина (колишній студент) шукає будь-якої праці; добре знає українську мову; адреса — в конторі «Боротьби».

Усунутий з військов. м-ва співробітник-старшина (б. студент) шукає якої-небудь праці.

Читано з зображення.

Оголошення: куплю машинку до писання; відомості в «Боротьбі».

Машину до писання куплю. Відом. в „Боротьбі".

Читано з зображення.

Оголошення: потрібний конторник (конторниця) зі знанням української мови; довідатися в «Боротьбі».

Конторщик (ця) з доклади. знанням укр. мови потріб. Довідатися в „Боротьбі".

Читано з зображення. Слова «з докладн.» надруковано не повністю.

Оголошення: представники кооперативів, що прибули до Києва з Галичини, приймають щодня від 4½ до 5½ години дня у торговельних справах за адресою Кругло-Університетська, 5, кв. 7.

З Галичини прибули в Київ представникм кооператив приймають в торговельних справах що дня від 4½ до 5½ дня

Читано з зображення. Слова «представникм кооператив» надруковані нечітко.