субота
16 червня за старим стилем
332 записи · 15 джерел · аналіз дня є
Аналіз дня · складено ШІ за записами цього дня · кожна подія нижче має посилання на записи · як це зроблено
Субота 29 червня (16 червня за старим стилем) 1918 року. Гетьман Скоропадський прийняв у своєму палаці близько сотні слухачів літніх учительських курсів, українською мовою говорив про 250 років «національної неволі» під Москвою та про вільну й незалежну Україну і пообіцяв закон про поліпшення становища вчителів. Того ж дня Рада міністрів ухвалила, а гетьман затвердив закон, що дозволяв губернським старостам розпускати волосні земські збори й управи, а також низку асигнувань, серед них 9 млн крб на Державну варту й 80 млн на позички містам і земствам; за пізнішими дослідниками, посол Мумм порадив Лизогубові ввести до кабінету кількох українців. При Головному штабі відкрився військовий суд, який першою ж справою засудив грабіжника до вічної каторги, а в Софійському соборі через чутку про вбивство Миколи II оголосили панахиду, яка обернулася молебнем за його здоров'я. Хроніка повідомляла про вбивство подружжя Довбашів на Клейгелівському провулку, поранення жінки кінним патрулем на Звіринці й низку грабежів; тривали страйки офіціантів і друкарів, завершувався з'їзд художніх організацій, а місто відбудовувало Звіринець і жило серед хаосу паперових грошей. Того ж дня або наступного з Києва виїхали посли до Берліна й Відня.
Скоропадський прийняв у палаці близько сотні слухачів літніх учительських курсів і виголосив українською промову: 250 років спільного життя з Москвою були «тяжким ярмом національної неволі», а владу він узяв не для себе, а щоб жила «вільна й незалежна» Україна. Відповідали міністр освіти Василенко й самі вчителі, потім гетьман пів години розмовляв з ними в саду, сфотографувався й пообіцяв, що Рада міністрів найближчими днями ухвалить законопроєкт про поліпшення матеріального становища вчителів. Увечері слухачі курсів зібралися на загальні збори, де почули, що Всеукраїнська учительська спілка об'єднує близько 14 тисяч учителів і перебуває у скрутному фінансовому становищі.
певність висока: Прийом і промову описує газетний звіт «Відродження» наступного дня, а дату й зміст незалежно наводять Дорошенко, Самовидець, Вислоцький і Решетар. Подробиці вечірніх зборів подано лише у двох газетах, і вони розходяться в місці (див. «Газети пишуть різне»).
29 червня 1918 р. гетьман прийняв близько сотні слухачів літніх учительських курсів, виголосив промову («Панове вчителі! Більше ніж 250 років минуло...»), потім пів години розмовляв з учителями й учительками в саду, пообіцявши закон про поліпшення становища вчителів.
перейшли Гетьман і члени зʼїзду до саду, де Гетьман на протязі пів години в товаристві народніх учителів і учительок балакав з ними
З промови гетьмана до вчителів: «не про себе турбуюсь я, а про те, щоб жила вільна й незалежна самостійна Україна»; «я не той, хто багато обіцяє й нічого не дає, а той, хто працює мовчки... Єдиній, незалежній, вільній Україні слава!»
Я висловлююсь так: »не про себе турбуюсь я, а про те, щоб жила вільна й незалежна самостійна Україна«
29 червня 1918 р. гетьман сказав делегації вчителів, що 250 років життя України з Москвою були «тяжким ярмом национальной неволи», і закінчив вигуком «Єдиній, незалежній, вільній Україні слава!».
„Єдиній, незалежній, вільній Україні слава!"
29 червня 1918 року Скоропадський сказав делегації вчителів, що взяв на себе тягар гетьманства не для особистої вигоди, а щоб Україна була вільною й незалежною.
Skoropadsky had informed a group of visiting teachers on June 29 that he had not assumed the heavy burden of the Hetmanate for personal gain
29 червня 1918 р. гетьман сказав делегації українського вчительства: «250 літ життя України з Московією були тяжким ярмом національної неволі українського народу».
250 літ життя України з Мосховією були тяжким ярмом національмої неволі українського народу
У суботу 29 червня Гетьман П. Скоропадський прийняв близько сотні слухачів вчительських курсів, що відбувалися в Києві, і виголосив промову українською мовою про 250-літнє «ярмо національної неволі» та свій прихід до влади; відповідали міністр освіти Василенко й слухачі, потім півгодини розмовляв з учителями в саду і сфотографувався з ними. Гетьман пообіцяв, що найближчими днями Рада міністрів ухвалить законопроєкт про поліпшення матеріального становища вчителів українських шкіл.
вчора були прийняті п. Гетьманом слухачі відбуваючихся зараз у Київі вчительських курсів в числі коло сотні душ.
29 червня Гетьман П. Скоропадський прийняв близько сотні слухачів вчительських курсів, що тоді проходили в Києві, і виголосив українською мовою промову про 250 років «національної неволі» під Москвою, про своє рішення взяти владу й про потребу української школи. Міністр освіти Василенко та слухачі виступили у відповідь; потім півгодини розмовляли в саду, Гетьман сфотографувався з учителями.
Панове вчителі. Більше, як 250 років минуло з того часу, коли Україна з'єдналась Переяславською умовою з Московщиною ... яко рівна з рівною.
Гетьман сказав учителям, що найближчими днями Рада міністрів ухвалить законопроєкт про поліпшення матеріального становища вчителів українських шкіл.
цими днями в раді міністрів буде ухвалений законопроект про поліпшення матеріального становища вчителів українських шкіл
29 червня о 8:30 вечора у Володимирській гімназії відбулися загальні збори слухачів учительських літніх курсів; Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки доповіло, що спілка об'єднує 84 організації і близько 14 000 учителів та перебуває у важкому фінансовому становищі.
29-го червня в 8½ г. вечора в Володим. гімназії одбулися загальні збори слухачів вчительських літніх курсів ... вона обʼєднує, при 84-х організаціях, до 14.000 вчительства
29 червня в колишньому Кадетському корпусі відбулися загальні збори слухачів вчительських курсів; О. В. Дорошкевич з'ясував організаційний бік справи Всеукраїнської учительської спілки: вона об'єднує близько 14 тисяч вчителів і налічує до 64 своїх організацій; найсвідомішими виявилися вчителі Полтавщини й Київщини (у Черкасах діє кооператив спілки).
29 червня в був, кад. корпусі одбулися загальні збори слухачів вчительських курсів ... Спілка зараз розвинула свою діяльність, обʼєднує біля 14 тисяч вчителів
Рада міністрів ухвалила, а гетьман 29 червня затвердив закон, яким губернські старости тимчасово дістали право розпускати волосні земські збори й управи, створені за Тимчасового уряду. Замість них старости призначали Волосну раду з 3–5 осіб, а члени розпущених зборів могли протягом двох тижнів поскаржитися міністрові внутрішніх справ, хоча скарга не зупиняла розпуску. Міністерство внутрішніх справ окремими обіжниками велило підшукати «вірних людей» для передачі грошових справ волосних земств, які мали незабаром скасувати, і визнало скликання земських зборів до осені недоречним.
певність висока: Текст закону надруковано в офіційному «Державному вістнику», обіжники МВС переказує «Відродження», а пізніший дослідник Пиріг підтверджує дату. Обсяг закону Пиріг подає ширше, ніж офіційний текст (див. «Газети пишуть різне»).
Закон про надання губернським старостам права розпускати волосні земські збори й управи, ухвалений Радою Міністрів і затверджений Гетьманом 29 червня 1918 р.: тимчасово, до перегляду загальних постанов про земське самоврядування, староста може розпускати волосні земські збори та управи, створені постановами Тимчасового Уряду від 21 травня 1917 р.
Тимчасово, до перегляду загальних постанов про земські самоврядування, надати Губерніяльним Старостам право розпускати волостні земські зібрання та управи
Після розпуску волосних земських зборів земським господарством у волості керує Волосна Рада з 3–5 осіб, призначених губернським старостою (одного з них призначають головою); підставами розпуску є перевищення компетенції, шкідливе для господарства провадження справ, що загрожує цілковитим безладдям, і постанови злочинного характеру.
Управління земським господарством у волостях, замісць розпущених волостних земських зібрань, доручається Волостній Раді, котра складається з призначених Губерніяльним Старостою 3-5 ...
Члени розпущених волосних земських зборів можуть протягом двох тижнів подати скаргу міністрові внутрішніх справ (через губернського старосту); подання скарги не зупиняє розпуску; міністр має право скасувати постанову старости.
Подання скарги на постанову Губерніяльного Старости про розпуск Волосного Земського Зібрання не спиняє виконання її.
Закон про волосні земські збори: голова Волосної ради має право запрошувати на засідання з дорадчим голосом будь-яких осіб, корисних для обговорення справ; на засіданнях беруть участь представники відомств за призначенням вищої губернської влади; Міністр Внутрішніх Справ має право видавати накази й інструкції для виконання закону; губернський староста може передавати функції волосних земств повітовим.
Голові Волосної Ради надається право запрошувати на засідання Ради з дорадчим голосом всіх взагалі осіб, які можуть бути корисними при обговоренні підлеглих Раді справ.
29 червня 1918 р. спеціальним законом губернським старостам дозволено розпускати земські збори й управи; нерідко замість них відновлювали старі цензові органи, у діловодство поверталася російська мова. 7 червня прем'єр і міністр внутрішніх справ Лизогуб телеграфував старостам із закликом ставитися до самоврядувань «по возможности осторожно» й не заарештовувати їхніх членів без виняткових підстав; телеграму опубліковано лише 29 липня.
29 червня уряд спеціальним законом дозволив губернським старостам розпускати земські зібрання та управи. Нерідко замість них відновлювалася робота старих цензових органів. До офіційного діловодства поверталася російська мова.
Міністерство внутрішніх справ розіслало обіжники: повітові старости мають підібрати вірних людей для передачі грошових справ волосних земств, які незабаром буде скасовано; скликання земських зборів до осені 1918 р. вважається недоречним і можливе лише з дозволу міністра.
скликання земських зборів до осені біжучого року вважаю в теперішній мент не відповіднім
МВС доручило губернським старостам підібрати вірних людей, яким можна передати грошові справи волосних земств, що мають бути скасовані найближчим часом; крім того, скликання земських зборів до осені вважається недоречним, за надзвичайної потреби — лише з дозволу міністра внутрішніх справ.
скликання земських зборів до осені біжучого року вважаю в теперішній мент не відповіднім.
Постановами від 29 червня Рада міністрів асигнувала 9 млн крб на утримання Державної варти (по мільйону на губернію), 80 млн крб на короткострокові позички містам і земствам, 250 тис. крб на митниці на кордоні з Великоросією, 100 тис. крб на боротьбу з підробкою грошових знаків, відкрила Міністерству торгу 33 млн крб кредиту на закордонне вугілля й нафту і 6,3 млн Міністерству земельних справ. Видачу пайків родинам і добових солдатам колишньої російської армії припинили. Винятки залишили для незаможних родин полонених, удів і сиріт загиблих та хворих і незаможних солдатів, причому вдовам, сиротам і солдатам — не довше ніж до 1 липня. Обіжником тюремного управління німецьку варту у в'язницях узяли на арештантське харчування. Того ж дня міністр фінансів писав, що державні доходи надходять дуже повільно, а довгострокової позики укласти неможливо.
певність висока: Тексти постанов опубліковано в «Державному вістнику». Асигнування на митниці й лист міністра фінансів незалежно наводить за архівами Гай-Нижник.
Постанова Ради Міністрів від 29 червня 1918 р.: на утримання Державної Варти до затвердження її штатів асигновано 9.000.000 крб. — по 1 мільйону на кожну губернію.
Асигнувати в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ з коштів Державної Скарбниці на утримання Державної Варти аж до затвердження штатів її девять міліонів (9.000.000) карбованців, по одному міліону на кожну губернію.
Постанова Ради Міністрів від 29 червня 1918 р.: з Державної Скарбниці асигновано 80 мільйонів крб. на короткострокові (не більш як на 5 років) позички міським і земським самоврядуванням через кредитову канцелярію Міністерства фінансів; Міністр внутрішніх справ може не виплачувати належну допомогу містам і земствам, зараховуючи її на погашення недоїмок по позичках.
Асигнувати з коштів Державної Скарбниці 80 міліонів карбованців для видавання короткострокових, небільш як на 5 років, позичок Міським та Земським Самоврядуванням.
Постанова Ради Міністрів: Міністерству Фінансів асигновано 250 000 карбованців на влаштування установ догляду (митниць) на кордоні Української Держави з Великоросією; Міністрові Фінансів надано право визначати пункти на кордоні, де мають бути митниці.
Надати право Міністрові Фінансів зазначити пункти на кордоні, де повинні бути митниці.
29 червня 1918 р. гетьман затвердив асигнування 250 000 крб на відкриття митниць на кордоні з Великоросією (Ворожба, Конотоп, Гомель, Жлобин, Валуйки та ін.); до миру з РСФРР товари пропускалися за загальним тарифом 1903 р. зі 100% надбавкою для товарів країн, що воювали з Росією; на західному кордоні відкрито 12 митних пунктів (150 тис. крб).
Постанову про асігнування 250.000 карбованців на відкриття митних установ на кордоні України з Великоросією
Постанова Ради Міністрів від 29 червня 1918 р.: Міністрові фінансів (А. Ржепецькому) асигновано 100.000 крб. на боротьбу з підробленням грошових знаків і на негайні витрати у зв'язку з перетворенням грошової системи.
Асигнувати в розпорядження Міністра Фінансів ... сто тисяч карбованців ... на боротьбу з підробленням грошових знаків і для негайних витрат в звязку з перетвором грошової системи.
Закон Ради Міністрів: Міністерству Торгу та Промисловості відкрито в Державному банку кредит 33 000 000 карбованців для оплати вугілля, нафти й мастила, закуплених за кордоном. Кредит відкривається як спеціальний поточний рахунок строком на шість місяців, у повній сумі забезпечений зобов'язаннями Державної скарбниці.
Відкрити Міністерству Торгу та Промисловости кредит у Державному Банкові в розмірі тридцяти трьох міліонів (33.000.000) карбованців на сплату за вугіль, нафту та нашмаровочне масло, які закуплені цим Міністерством по-за кордоном.
Постанова Ради Міністрів: Міністерству Земельних Справ відкрито кредит у розмірі 6 325 000 карбованців на річний кошторис — на економічні організації 2 000 000, культурні заходи з польоводства 800 000, дослідні інститути 700 000, культурні заходи зі скотарства 1 200 000, сільськогосподарську освіту 1 375 000 і сільськогосподарську статистику 250 000. Підписав Міністр Земельних Справ В. Колокольцов.
Відкрити Міністерству Земельних Справ в обрахунок річної сміти кредит в розмірі шости міліонів трьохсотдвадцяти пяти тисяч (6.325.000) карбованців
Постанова про видачу пайків родинам солдатів колишньої російської армії: видачу припинено з 1 січня 1918 р. за старим стилем, за винятком незаможних жінок і дітей полонених (до повернення полонених, але не довше за оголошення про закінчення евакуації) та вдів і сиріт убитих і зниклих безвісти (до призначення пенсії, не довше за 1 липня 1918 р.).
Видачу пайків родинам солдатів бувшої армії Російської Держави ... припинити з дня першого січня 1918 року по старому стилю.
Постанова про добові гроші солдатам: видачу добових припинено з 1 січня 1918 р. за старим стилем; лише справді хворим і незаможним солдатам їх продовжують до призначення пенсії, але не далі 1 липня 1918 р. (за новим стилем).
Дійсно хворим та незаможним солдатам видачу добових грошей продовжувати до призначення їм пенсії і не далі 1-го липня 1918 року (по новому стилю).
Обіжник № 66 від 29 червня 1918 року: на підставі постанови Ради Міністрів від 14 червня (опублікована в «Державному віснику» ч. 18 від 22 червня) німецьких вартових у в'язницях прийнято на загальне арештантське харчування за рахунок тюремного кошторису; для старшин — окреме харчування; витрати подавати щомісяця до 15 числа із зазначенням середньодобового складу варти.
затверджена і в ч. 18 «Державного Вістника» з 22 червня опублікована постанова Ради Міністрів про прийняття харчування німецької варти на кошти Тюремного Відомства
Білети Державної скарбниці за законом 18 травня 1918 р. — чотирирічні, 3,6 % річних, перший випуск на 500 млн крб; дохід за ними описувався як «1 шаг зі ста гривень за 1 день». Міністр фінансів 29 червня писав, що держдоходи надходять дуже повільно, а довгострокову позику ні всередині країни, ні за кордоном укласти неможливо.
з призначенням річного прибутку по цим білетам в 3,6 % або по 1 шагу зо ста гривень в 1 день
За даними двох пізніших дослідників, 29 червня німецький посол барон Мумм повідомив голову Ради міністрів Лизогуба, що бажано ввести до кабінету кількох українців, аби уряд здобув довіру мас. Того ж дня сатиричний «щоденник» «Робітничої газети» записав чутку про зміну кабінету: «знову українців будуть кликати».
певність середня: Сам демарш відомий лише з праць пізніших істориків (Гунчак, Решетар), які, ймовірно, спираються на ті самі німецькі документи. Газета підтверджує тільки, що в місті ходили чутки про перестановки, а не сам демарш.
29 червня 1918 р. барон Мумм повідомив прем'єрові Лизогубу, що бажано ввести до кабінету кількох українців, аби уряд здобув довіру широких мас.
prompted Baron Mumm to inform Premier Lyzohub on June 29 that it would be desirable to bring a few Ukrainians into the cabinet.
29 червня 1918 року барон Мумм повідомив прем'єра Лизогуба про бажаність додати режимові «місцевого колориту» (couleur locale).
On June 29, Baron Mumm informed Lizohub of the desirability of introducing some couleur locale into the regime.
У сатиричному «щоденнику» під 29 червня: «Кажуть ніби-то… Зміна кабінету, чи що… Мелють, знову українців будуть кликати».
«29 червня. Кажуть ніби-то тее... Зміна кабінету, чи що... знову українців будуть кликати»
Після молебню, який відслужив протоієрей церкви св. Феодора, при Головному штабі почав роботу військовий суд під головуванням генерального хорунжого М. Балясного. Голова говорив, що Україна «стогне від вбивств, розбишацтв», а суд надіслав гетьманові й військовому міністрові телеграму про початок роботи. Першою розглянули справу 26-річного Іраклія Хоргуашвілі, обвинуваченого в груповому нападі з метою грабежу 13 лютого 1918 року. Прокурор Невіжин застерігав, що замалі кари породжують самосуди, оборонець Кульчицький посилався на «часи большовиків», а після 20-хвилинної наради суд засудив підсудного до вічної каторги. Остаточний вирок мали оголосити в понеділок 1 липня, а другу справу відклали через відсутність свідків.
певність середня: Докладний звіт є тільки в одній газеті («Відродження» за 30 червня), хоча подано його з іменами суддів і промовами. Дата остаточного вироку надрукована з помилкою («31 червня»).
29 червня 1918 р. при Головному штабі відкрито військовий суд Української Держави; перед першим засіданням протоієрей церкви св. Феодора відслужив молебень у присутності суддів і голови суду генерал-хорунжого М. Балясного. У той самий день у відкритому засіданні розглянули дві справи про розбій у Києві.
29 червня ц. р. було відкриття військового суду при головному штабу. В цей же день, в прилюднім засіданню було розглянуто судом дві парні справи про розбишацтва в м. Київі.
Голова військового суду генерал-хорунжий М. Балясний у промові при відкритті суду сказав: «Стогне Україна від вбивств, розбишацтв та инших великих злочинств; руйнується життя громадянина, його майно й малі діти. Мовчать судці, мовчить правда!» — і закликав відновити закон та право на життя й працю.
Стогне Україна від вбивств, розбишацтв та инших великих злочинств; руйнується життя громадянина, його майно й малі діти. Мовчать судці, мовчить правда!
Новий військовий суд ухвалив надіслати через начальника головного юридичного управління телеграму Військовому міністрові й Гетьману: суд, починаючи діяльність за законами Української Держави, поклав усі сили на користь права й закону.
покласти усі свої сили на користь прав та закону ... Пропонована головою суду телеграма судом одноголосно приймається і надсилається по належності.
У складі першого засідання військового суду були судді сотник Рикунов, хорунжий Кундуш, підстаршини Безпалий, Марусенко, Левченко та голова генерал-хорунжий М. Балясний; розглядали справу «розбишаки» Д. Хоргуашвілі.
Новий військовий суд, в присутності судців: сотника Рикунова, хорунжого Кундуша, і підстаршин: Безпалого, Марусенько, Левченко та голови генерального хорунжого М. Балясного
Свідок Ковбань одностайно впізнав у підсудному голову розбійницької банди; свідка Марфушу без прізвища до суду не викликали, бо її не було за вказаною адресою.
Одноголосно визнали в Хоргуашвілі того самого голову розбишацької банди, що пограбувала Ковбанів 13-го лютого.
Товариш прокурора Київського вищого суду І. Д. Невіжин у промові: «Недохваток судової кари викликає на місцях самосуди»; закликав суддів не бути милостивими до розбишаки.
Недохваток судової кари викликає на місцях самосуди.
Оборонець В. Кульчицький доводив, що Хоргуашвілі упізнали як «лапаного на вулиці», що грузинських облич у Києві багато, а напад стався «в часи большовиків», коли грабували й убивали; зазначив, що «главарі» більшовиків утекли з Києва.
Обличчя Хоргуашвилі грузинське, але таких обличчів в Київі багато ... коли ті часи згинули в минуле і всім відомо, що „главарі" большовиків втікли з Києва
Військовий суд за 20 хвилин наради засудив Д. Хоргуашвілі до вічної каторги; вирок оголошено українською й російською мовами. Остаточний вирок мали оголосити в понеділок (у тексті «31 червня» — очевидно, 1 липня). Справу розбишаки Пискарьова відкладено через відсутність свідків.
По відчиненню засідання, головою суду оголошено, на українській і на російській мові привір, яким Хоргуашвилі карається вічною каторгою. Остаточній приговір буде оголошено в понеділок, 31 червня.
29 червня 1918 р. у Києві відкрито військовий суд при головному штабі: молебень за участю протоєрея церкви св. Федора, голова суду — генерал-хорунжий М. Балясний; того ж дня у публічному засіданні розглянули дві справи про розбишацтво в Києві.
29 червня ц. р. було відкриття військового суду при головному штабу. В цей же день, в прилюднім засіданню було розглянуто судом дві справи про розбишацтва в м. Київі.
На першому засіданні військового суду 29 червня 1918 р. судили Іраклія Дмитрова Хоргуашвілі (26 років), якого обвинувачували в нападі 13 лютого 1918 р. під час військового стану в Києві з іншими розбишаками на помешкання Ковбаня з метою пограбування; суд відхилив клопотання прокурора не відкладати справу.
Іраклій Дмитров Хоргуашвілі, 26 років, обвинувачується в тім, що 13-го лютого 1918 р. в м. Київі ... напав з метою ограбування річей 1 грошей на пом. Ковбанів
Товариш прокурора Київського вищого суду І. Д. Невіжин на першому засіданні військового суду закликав суд бути «правдивим й милостивим», нагадав, що недостатня судова кара викликає на місцях самосуди; оборонець В. Кульчицький доводив невинність обвинуваченого, посилаючись на те, що напад стався «в часи большовиків», коли «грабували й вбивали всі».
Недохваток судової кари викликає на місцях самосуди.
Військовий суд при головному штабі після 20-хвилинної наради оголосив вирок: Хоргуашвілі карається вічною каторгою; остаточний вирок мали оголосити в понеділок («31 червня» — помилка друку, тобто 1 липня). Друга справа — розбишаки Піскарьова — відкладена через відсутність свідків.
По відчиненню засідання, головою суду було оголошено, на українській І на російській мові привір, яким Хоргуашвилі карається вічною каторгою. Остаточній приговір буде оголошено в понеділок, 31 червня.
Голова військового суду генерал-хорунжий М. Балясний у промові сказав, що Україна «стогне від вбивств, розбишацтв», а нові закони, затверджені гетьманом, запроваджують військово-судову реформу; суд надіслав телеграму військовому міністру й гетьману про початок роботи.
Стогне Україна від вбивств, розбишацтв, великих злочинств; руйнується життя громадянина, його майно й малі діти.
Зранку на стовпах з'явилося російськомовне оголошення про заупокійну літургію й панахиду в Софійському соборі за «злодійськи убієнним» у Єкатеринбурзі імператором. Близько 10:30 «ініціативна група» отримала звістку, що чутки неправдиві, тож панахиду скасували, а об 11-й на прохання «патріотів» відслужили молебень за здоров'я колишнього монарха. Присутніх було небагато, переважно колишні російські генерали в погонах; розпорядники не дозволили співати «Боже, царя храни» в соборі, і публіка заспівала гімн надворі. «Відродження» того ж ранку передавало з Москви, що бюро преси Раднаркому не може ні підтвердити, ні спростувати вбивство.
певність середня: Усі подробиці подає тільки «Відродження», та й то з іронією щодо монархістів. Голосу самих організаторів у фактах немає. Чутка про вбивство на цей день не підтверджувалася.
29 червня (16 за ст. ст.) на стовпах з'явилася російською мовою оголошення про заупокійну літургію й панахиду по «злодійськи вбитому» в Єкатеринбурзі імператорові Миколі Олександровичу в Софійському соборі о 9½ ранку митрополитом Антонієм; зранку прибували «організовані російські ура-патріоти».
В Субботу 16/29 Іюня в 9 с половин. утра в Софіевском соборь Высокопреосвященнымъ Антоніем митрополитом Кіевским и Галицким будет совершена заупокойная литургія и по окончанім панихида по злодійски убіенном в городь Екатеринбургь…
Близько 10:30 «ініціативна група» одержала «з певних джерел» вістку про неправдивість чуток про вбивство Миколи II, тож панахида відпала; натомість «патріоти» типу Дубровіна просили відслужити молебен «о здравії й благоденствії» колишнього монарха, і об 11 годині молебен «урочисто відбувся».
про неправдивість чуток відносно вбивства Миколи ІІ, а тому панихида сама собою відпадала ... в 11-й годині „урочисто відбувся молебен"
На молебні в Софійському соборі було обмаль присутніх — переважно «упокорені й ображені» колишні російські превосходительства в погонах; проспівали «Спаси, Господи, люди Твоя» разів зо п'ять; пропозицію заспівати «Боже, царя храни» розпорядники Кліонін і Туткевич відхилили як порушення канонічних правил.
Присутніх на молебні було обмаль і ті які були складались переважно із „унижених й оскорблених" бувших російських превосходительств
У суботу 29 червня зранку на стовпах у Києві з'явилася російськомовна оповістка про заупокійну літургію й панахиду о 9½ ранку в Софійському соборі за «злодійськи убієнним» імператором Миколою Олександровичем (митрополит Антоній); близько 10½ «ініціативна група» дізналася, що чутки про вбивство Миколи II неправдиві, тож панахида відпала, але за прохання «патріотів» о 11 годині відслужили молебень про здоров'я колишнього монарха; присутніх було мало, дехто в погонах, співали «Спаси, Господи, люди Твоя», а вимогу співати «Боже, царя храни» розпорядники (Кліонін і Туткевич) відхилили, тож публіка заспівала гімн надворі.
В Субботу 16/29 Іюня в 9 с половин. утра в Софіевском соборь Высокопреосв щенным Антоніем митрополитом Кіевским и Галицким будет совершена заупокойная литургія и по окончанім панихида по злодійски убіенном в городь Екатеринбургь Императорь…
Київська радіостанція прийняла з Москви повідомлення: бюро преси при Раді народних комісарів заявило, що, попри телеграфний зв'язок між Москвою і Катеринбургом, жодних відомостей про вбивство колишнього царя Миколи та його родини не отримано, тож підтвердити або спростувати вбивство неможливо; зі Стокгольма — чутка, що царя вбито в потязі після захоплення Катеринбурга чехословаками; великий князь Михайло нібито очолив контрреволюцію в Омську й випустив відозву проти більшовиків.
Місцева радіостанція одержала повідомлення з Москви такого змісту: бюро преси при совіті народніх комісарів заявляє, що не дивлючись на телеграфний зв'язок між Москвою і Катеринбургом, жадних відомостей про вбивство бувшого царя Миколи
З Києва з урядовцями посольств виїхали новопризначені посли Української Держави: барон Штейнгель до Берліна й В'ячеслав Липинський до Відня. До берлінського посольства увійшли старший секретар Товстонос, молодший секретар Лапін і драгоман Свенціцький, до віденського — радник Грожевський, секретарі Полетика й Біленький.
певність середня: Сам виїзд підтверджують дві газети різного спрямування й щоденник Донцова. Але дата розходиться: 29 чи 30 червня (див. «Газети пишуть різне»).
Учора ввечері (29 червня) з Києва виїхали до Берліна новопризначений український посол барон Ф. Штейнгель, а також до Відня посол В. Липинський, разом з посольствами й службовцями.
«Вчора у вечері виїхав до Берлину новопризначений український посол ... барон Ф. Штейнгель. Вчора-ж виїхав до Відня ... В. Липинський»
Наступного дня (30 червня) мали виїхати до Берліна новопризначений посол Української Держави барон Рудольф Штейнгель і до Відня — Вячеслав Липинський разом з урядовцями посольств; у берлінське посольство входять старший секретар Іван Товстонос, молодший секретар Віктор Лапін, драгоман Свенціцький, сім службовців; у віденське — радник Іван Грожевський, старший секретар Володимир Полетика, молодший Михайло Біленький, сім службовців.
Завтра виїзжають разом з урядовцями посольства новоназначені посли Української Держави: при німецьким цісарськім правительстві барон Рудольф Штейнгель, цісарсько-королівськім австро-угорськім правительстві Вячеслав Ліпінський.
Липинський виїхав до Відня 29 червня (за записом 28 червня — «Завтра їде до Відня»).
З палацу пішов до Липинського. Завтра їде до Відня.
Рано-вранці в будинку № 9 на Клейгелівському провулку знайшли з перерізаним горлом подружжя Довбашів, заможних торговців салом з Галицького базару; помешкання було розгромлене. На Звіринці кінні міліціонери з охорони району вибуху за наказом штабс-ротмістра Піатковського стріляли в жінку з мішком і поранили в плече мешканку Ф. Набакову; натовп обурювався. Газета повідомляла також про нічну перестрілку на Печерську біля Аскольдової могили, де загинув козак, про збройний напад чотирьох бандитів на помешкання Демидова, пограбування помешкання Розенберг на 25 тис. крб і про крадіжку в княжни Радзивілл у Липках коштовностей приблизно на 7 млн крб (сталася напередодні). Міліція затримала на Кожум'яцькій професійного злодія Кулеша, а шахраї на товчку дедалі частіше продавали мідь замість золота.
певність середня: Усе це повідомляє лише «Відродження», переважно за даними міліції. Про стрілянину на Звіринці є тільки версія міліції та згадка про обурення натовпу. Частина подій сталася напередодні або вночі проти 29 червня.
Страшний злочин у будинку № 9 по Клейгелівському провулку: у спальні знайшли трупи подружжя Довбашів із перерізаним горлом, помешкання розгромлене; Довбаші торгували салом на Галицькому базарі й вважалися грошовитими; під порогом лежала служниця. Домовласник повідомив Бульварний район.
Страшне злочинство сталося в будинкові № 9 по Клейгелівському проулкові ... В спальні на підлозі валялися трупи подружжя Довбаш з перерізаним горлом.
Страшний злочин у будинку № 9 по Клейгелівському провулку: у квартирі подружжя Довбаш, що торгувало салом на Галицькому базарі й вважалося заможним, знайшли трупи обох із перерізаним горлом і розгромлену квартиру; зранку домовласник побачив відчинені двері й служницю, що лежала на порозі; про злочин повідомили Бульварний район міліції; пограбування, суму викрадене не встановлено.
Страшне злочинство сталося в будинкові Nº 9 по Клейгелівському проулкові. В одному з помешкань зазначеного будинку проживали подружжя Довбаш. Вони торгували салом на Галицькому базарі
29 червня штабс-ротмістр Піатковський, начальник штабу охорони району вибуху на Звіринці, проїжджаючи з кінними міліціонерами, звернув увагу на невідому жінку з мішком; міліціонери відкрили стрілянину і поранили її наскрізь у праве плече. Це виявилася Ф. П. Набакова, що мешкала на Печерсько-Караваєвській, 6; її в кареті швидкої допомоги відправили до Олександрівської лікарні. Натовп хвилювався і лаяв міліціонерів, його розігнали.
Начальник штабу охорони району вибуху на Звіринцу штабс ротмістр Піатковський, проїжджаючи з міліціонерами кінного ескадрону мимо місця вибуху, звернув увагу на те, як невідома жінка несла якийсь то мішок.
Учора на Звіринці начальник штабу охорони району вибуху штабс-ротмістр Піатковський, проїжджаючи з міліціонерами кінного ескадрону, наказав стріляти по невідомій жінці, що несла мішок; одна куля навиліт поранила її в праве плече. Це виявилась Ф. П. Набакова, що мешкала на Звіринці по Печерсько-Караваєвській, 6; її в кареті швидкої допомоги відвезли до Олександрівської лікарні, натовп обурювався, але розійшовся.
Начальник штабу охорони району вибуху на Звіринцу штабс ротмістр Піатковський ... Невідому було поранено в праве плече навиліт. Виявилось, що невідома мешкав на Звіринцю по Печерсько Караваєвській вулиці Nº 6, Ф. П. Набакова.
Кривава подія на Печерську близько 12-ї ночі: завідувач ділянки Гаєвський з трьома міліціонерами біля «Аскольдової могили» потрапив під обстріл з боку Аносівського саду; на допомогу прийшли козаки першого українського залізничного куреня; бандити увірвалися в будинок № 4 по Московській; урядовець інтендантства Метальський, якого зупинили козаки, вихопив револьвер, убив козака Яворського й поранив Пешеханова та поїхав; Пешеханова згодом застрелили при спробі втечі.
Біля 12 години ночі, завідуючий участком Гаєвський з трьома міліціонерами обходив свій участок. Недалеко від „Аскольдової могили" ... Метальський убив козака Яворського та поранив Пешеханова
Рано-вранці до Печерського району надійшла заява про розгром помешкання Демидова: чотири озброєні бандити зв'язали всіх, хто був удома, і пограбували гроші (сума невідома).
в помешкання Демидова вірвались 4 озбровних бандити, звязали всіх, хто був дома, і пограбували гроші
Рано вранці до Печерського району надійшла заява про розгром помешкання Демидова: четверо озброєних бандитів зв'язали всіх, хто був удома, пограбували гроші (сума невідома) і розгромили помешкання.
в помешкання Демидова вірвались 4 озброєних бандити, зв'язали всіх, хто був дома, і пограбували гроші
Ст. Розенберг, що мешкає на Мар'їно-Благовіщенській, 30, заявила в Либідський район, що невідомі бандити розгромили її помешкання й пограбували коштовних речей на 25 000 крб.
Ст. Розенберг, що мешкає по М. Благовіщенській вул. в б. Nº 30, заявила в Либедський район, що невідомі бандити розгромили її помешкання. Пограбовано річних коштовних річей на 25.000 карб.
С. Розенберг, що мешкає на Маріїнсько-Благовіщенській, 30, заявила в Либідський район, що невідомі бандити розгромили її помешкання й пограбували речей на 25 000 крб.
Ст. Розенберг, що мешкає по М. Благовіщенській вул. в б. Nº 30, заявила в Либедський район, що невідомі бандити розгромили її помешкання. Пограбовано різних коштовних речей на 25.000 карб.
Учора вранці з помешкання княжни Радзивіл у Липках (Садова, 2) викрадено діамантові та перлові речі приблизно на сім мільйонів карбованців; крадіжку вчинено, коли княжна вийшла на 15 хвилин зі спальні, а прислужниця пила чай; на місце виїхала таємна міліція й слідчі.
Вчора з ранку вкрадено з помешкання княжни Радзивілової в Липках в домі Nº 2 по Садовій вулиці брильянтових та перлових річей на суму, приблизно, сім мілійонів карбованців.
Під час нічної облави на Кожум'яцькій, 32, затримано професійного злодія В. Кулеша, 24 років; у нього знайдено три ридикюлі (в одному документи дружини штабс-ротмістра Е. Жукової), дві запальнички, п'ять порожніх гаманців, паспорт тощо; Жукова пояснила, що 25 червня з комода вкрали ридикюль з паспортною книжкою, понад 90 крб. та замшевими рукавичками; злодій признався, що діяв разом з «Чижиком».
По Кожемякській вул., в б. Nº 32, кв. 6, під час облави вночі затримано професійного злодія В. Кулеша, 24 років, у котрого при трусові знайдено три редикюля
Під час нічної облави на Кожем'яцькій, 32 затримано професійного злодія В. Кулеша (24 роки): знайдено три ридикюлі (в одному документи дружини штабс-ротмістра Є. Жукової), дві ключки, п'ять порожніх гаманців, паспорт і посвідчення; Жукова розповіла, що 25 червня з комода вкрали ридикюль з паспортною книжкою, понад 90 крб. і листуванням; Кулеш зізнався разом з «Чижиком».
По Кожемякській вул., в б. Nº 32, м. 6, під час облави вночі затримано професійного злодія В. Кулеша, 24 років
У місті побільшилися дрібні афери: шахраї замість золотих речей продають мідні; на товчку затримано Є. Раскомаєва, який продавав мідний годинник за золотий.
В місті побільшились випадки дрібної афери. Аферисти, замість золотих річей, продають мідні, спритно замінюючи їх при передачі.
У місті побільшилися випадки дрібних афер: аферисти замість золотих речей підсувають мідні; на товчку затримано Є. Раскомаєва, що продавав мідний годинник замість золотого.
В місті побільшились випадки дрібної афери. Аферисти, замісць золотих речей, продають мідні спритно замінюючи їх при передачі.
Страйк офіціантів тривав: спілка власників ресторанів і готелів відмовилася укладати колективний договір і дозволила підприємствам домовлятися з персоналом лише поодинці. Спілка власників друкарень назвала страйк друкарів безпідставним і запропонувала третейський суд, хоча «Відродження» й фірма «Енергія» вже підписали новий тариф. У Товаристві взаємного кредиту директор Цитович погрожував розстрілом службовцям, які відмовлялися від нічних чергувань з вартою. Обіжник № 1 міністра праці Ю. Ванера від 29 червня обмежив права профспілок і заводських комітетів захистом професійних інтересів, зажадав повернути власникам захоплені підприємства й заборонив страйки на державних і комунальних підприємствах.
певність середня: Обіжник надруковано в офіційному «Державному вістнику». Про страйки й погрози в банку пише тільки соціал-демократична «Робітнича газета», і точних дат цих подій вона не наводить.
Страйк офіціантів у Києві триває: Спілка власників ресторанів і готелів у листі (№260) відповіла спілці службовців ресторанної справи (№143), що колективного договору не прийме, бо анкета серед підприємців показала, що він не знаходить співчуття; кожне підприємство може домовлятися зі своїм штатом окремо, але без підписання колективного договору.
«підприємці не визнають можливим вступати в переговори з професійною спілкою робітників ресторанних»
Спілка власників друкарень звернулася до правління професійної спілки друкарських робітників: оголошення страйку вважає безпідставним і пропонує передати справу до третейського суду. Новий тариф уже підписали газета «Відродження» та фірма «Енергія» у Києві й Святошині.
«вважає оголошення страйку правлінням проф. спілки безосновним і тому пропонує передати сю справу в третейський суд»
Дирекція Київського товариства взаємного кредиту вимагає від службовців банку чергувати по черзі разом із вартою щодня з 19 до 9½ ранку, не звільняючи від служби наступного дня; службовці протестували письмово й двічі відмовилися.
«діжурили по черзі, разом з вартою, від 7 годин вечора до 9½ ранку»
Директор банку Цитович заявив службовцям, що запросить озброєну силу — Державну варту або німецьку комендатуру — і розстріляє бунтівників, які відмовляються чергувати; службовці погрозою не злякалися і стоять на своєму.
«запрошення оружної сили, від державної варти, або німецької комендатури і буде розстрілювати усіх бунтівників»
Циркуляр № 1 міністра праці Ю. Ванера від 29 червня 1918 р.: компетенція професійних робітничих організацій і заводських комітетів обмежується захистом професійних інтересів і побуту; втручання в розпорядчі права адміністрації, наймання й звільнення, самовільний контроль над виробництвом недопустимі.
Коло компетенції професійних робітничих організацій і заводських комітетів обмежується захистом професійних інтересів робітників
Циркуляр № 1: підприємства, товари, каси й архіви, захоплені самочинними робітничими організаціями, мають бути негайно повернуті власникам; право на коаліції й страйки зберігається, крім державних підприємств і комунальних служб (продовольчі підприємства, водогін, електростанції), причому будь-яке насильство й псування майна заборонено.
Всі підприємства, товари, грузи, продукти, каса, архів і инш. захоплені самовласними робітничими організаціями, належать негайному поверненню власникам
На четвертому дні з'їзду О. Екстер запропонувала «лабораторію сценічних постановок», С. Гіляров — Інститут історії мистецтв, а артистка Висоцька говорила про занепад театру, який «забув, що головне — артист»; польська група повернулася до спільної роботи. На п'ятому, останньому дні з'їзд підтримав ідею Інституту мистецтв у Києві, висловився за викладання мистецтв у школах і менші податки на видовища та обрав бюро на чолі з проф. Четвериковим для скликання другого з'їзду в жовтні. «Робітнича газета» повідомила про резолюцію щодо створення Всеукраїнського союзу мистецьких організацій із чотирма секціями.
певність середня: Сам з'їзд підтверджують дві газети різного спрямування. Але звіти друкувалися із запізненням на день-два, тож який день з'їзду припав саме на 29 червня, точно не відомо.
Четвертий день Всеукраїнського з'їзду художніх організацій: доповідь А. А. Екстер про створення лабораторії сценічних постановок, доповідь С. А. Гілярова про Інститут історії мистецтв на Україні, доповідь Висоцької про сучасний стан театру; польська група повернулася до спільної роботи, довгі оплески; ухвалено резолюцію.
Четвертий день з'їзду. Засідання з'їзду розпочинається о 5 год. вечора доклядом відомої художньої діячки д-ки А. А. Екстер
Доповідь артистки Висоцької на четвертому дні з'їзду художніх організацій про занепад театру: театр забув, що головне — артист; критик має брати участь у театральній роботі; в обговоренні виступали Станкевич, Мокульський, Кузьмін і Прахов, а з'їзд ухвалив резолюцію в дусі доповіді.
Доклад д-ки Висоцької викликав жвавий обмін думок. Опонентів у д. Висоцької не було, але палких прихильників з'явилось багато
Артистка й театральна діячка Висоцька на з'їзді сказала, що театр сучасності забув, що головне — артист, показує розкішні декорації й бутафорію, а артиста не показує; критик має брати безпосередню участь у театральному житті.
Театр показує надзвичайно гарні декорації, чудесну бутафорію, строго обдуману обстанову, артиста ж не показує.
Станкевич на з'їзді сказав, що театр іде до занепаду і забув свою істоту; Мокульський — що глядач і критик мусять підтримувати артиста; Кузьмін — що катастрофа ще не закінчилась, будуть руйнуватися далі, а побудувати новий театр зможуть ті, хто залишиться.
Театр іде до занепаду. Він забув про свою істоту.
Доповідь Екстер на з'їзді: художник, режисер, актор і електротехнік мають працювати в «лабораторії сценічних постановок» як колективний творчий цілий; Гіляров запропонував створити Інститут історії мистецтв в Україні.
Суть докладу в слідуючому: артист, режисер і художник представлені самі собі.
П'ятий день Всеукраїнського з'їзду представників художніх організацій: з'їзд вітає ідею створення в Києві Інституту мистецтв, вимагає введення викладання мистецтв у загальних школах, зменшення податків на культурно-просвітні видовища; Академія мистецтв має бути не вищою школою, а вищою художньою радою на виборних засадах.
Зʼїзд вітає ідею утворення в Київі Інституту мистецтв ... Академія Мистецтва повинна бути не вищою школою, а вищою художньою радою організованих на виборних началах
Всеукраїнський з'їзд представників художніх організацій завершився: обрано бюро для втілення постанов і скликання в жовтні 1918 р. другого з'їзду (Прахов, Мокульський, Бродський, Четвериков, Горчинський, Юзерський, Кузьмін; кандидати Риков, Олексієв, Висоцька); голова з'їзду проф. Четвериков; Прахов закликав до внутрішнього миру й об'єднання всіх національностей.
Після приняття резолюцій, голова з'їзду, проф. Четвериков, запропонував обрати бюро ... і організація скликання в жовтні цього року другого з'їзду.
Пленарне засідання діячів мистецтва ухвалило резолюцію про утворення Всеукраїнського центрального союзу мистецьких організацій; створено чотири секції — музичну, пластичного мистецтва, театральну й шкільну.
«прийнята резолюція до утворення всеукраїнського органу мистецьких організацій»
Присутствіє міської управи заслухало доповідь земельного відділу. Той вимагав не обмежуватися підтримкою окремих погорільців, а повністю перепланувати Звіринець і Теличку, передати місту землі з колишніми еспланадними обмеженнями й просити уряд про окремий закон і кошти. Міжвідомча комісія при Департаменті громадських робіт ухвалила заборонити самочинну забудову Звіринця. На місці вибуху тривали розкопки: знайшли тіло 22-річної С. Гурикової. Митрополит Антоній дозволив до кінця серпня збирати в церквах пожертви для потерпілих від пожежі на Подолі, а на 1–3 липня в цирку Крутикова анонсували благодійні вечори з Лідією Липковською.
певність середня: Рішення управи й міжвідомчої комісії відомі з різних газет, і кожне — лише з одного джерела. Дата засідань не вказана: відомо тільки, що про них писали номери від 29 червня.
На пленарному засіданні присутствія Міської управи заслухано доповідь земельного відділу про відбудову Звіринця: допомога постраждалим не має зводитись до підтримки їхньої ініціативи; потрібен детальний план, повне перепланування Звіринця й Теличок («найздоровіші частини міста»); землі Печерська, Звіринця й Теличок, що були під експлянадними обмеженнями, мають перейти до міста; пропонується спеціальний закон та клопотання перед урядом про кошти на цей та майбутній будівельні сезони.
В плєнарному засіданні присутствія Міської Управи було заслухано доклад земельного відділу про одбудування Звіринця. ... Звіринець і Теличка - це найздоровші частини міста.
У пленарному засіданні присутності Київської міської управи заслухали доповідь земельного відділу про відбудову Звіринця: допомога постраждалим не має обмежуватися підтримкою ініціативи кожного окремо, потрібен детальний план, повне перепланування Звіринця й Телички — «найздоровіших частин міста».
В плєнарному засіданні присутствія Міської Управи було заслухано доклад земельного відділу про одбудування Звіринця.
Земельний відділ міської управи запропонував: 1) зосередити в руках міської управи ініціативу проектів розселення й упорядкування; 2) уряд має повернути місту землі Печерська, Звіринця й Телички, що були під експланадними обмеженнями, та межуючі зарості; 3) видати спеціальний закон про перепланування й відбудову; 4) міська управа проситиме уряд про асигнування коштів на підготовчі роботи цього будівельного сезону.
правительство повинно повернути землі Печерська, Звіринця, Телички, які були під експлянадними обмеженнями, а також і межуючі з цими землями чагарі в руки міста
Нарада міжвідомчої комісії при Департаменті громадських робіт (міністерство праці) щодо відбудови передмістя Звіринець ухвалила видати обов’язкову постанову, що забороняє окремим особам та установам самочинну забудову Звіринця і Теляки.
«ухвалено видати обов’язкову постанову про заборонення окремим особам і установам самостійної забудови передмістя Звіринець і Телячка»
Розшук потерпілих від Звіринецької катастрофи (вибуху) триває: розкопують місце вибуху повільно й обережно; трупи знаходять рідко; у будинку № 4 по Яснопільському проспекту знайдено труп 22-річної С. Гурикової, передано рідним для поховання.
Розшук потерпівших від Звіринецької катастрофи все ще продовжується. ... В б. Nº 4, по Яснопольському пр. знайдено труп згинувшої під час катастрофи С. Гурикової, 22 років.
Розшук потерпілих від Звіринецької катастрофи (вибуху) триває: місце розкопують поволі й обережно, трупи знаходять рідко; у будинку № 4 на Яснопільському проспекті знайдено труп 22-річної С. Гурикової, його передано рідним для поховання.
Розшук потерпівших від Звіринецької катастрофи все ще продовжується. Поволі, обережно, розкопують місце вибуху.
Митрополит Антоній дозволив збір пожертв у всіх церквах Києва протягом червня, липня і серпня на користь потерпілих від пожежі на Подолі 6 червня.
дозволено провадити збори по всіх церквах м. Київа на протязі червня, липня і серпня на користь потерпівшим від пожежі на Подолі 6 червня.
Юридична порада: потерпілому від вибуху слід звертатися з проханням або до комітету при штабі гетьмана, або до міського комітету допомоги потерпілим на Звіринці та на Подолі; обидва комітети працюють координовано.
Потерпівшому від вибуху. Вам належить звернутись з проханням або в комітет, утворений при штабі п. Гетьмана, або в міський комітет допомоги потерпівшим на Звіринцю й на Подолі.
Оголошення: на користь жертв вибуху на Звіринці та пожежі на Подолі в понеділок 1, вівторок 2 і середу 3 липня н. ст. у приміщенні цирку Крутикова (Миколаївська, 7) влаштовуються три вечори музики, пісень і дум; беруть участь примадонна Лідія Липковська (1 і 3 липня), Д. М. Ярославський, А. В. Маневетова, К. К. Лозовська та інші, симфонічний оркестр Київського купецького саду; нумери «Афоризми» (слова А. Когена, музика Г. Фістулярі).
в помешканні цирка Крутикова Миколаївська 7 на користь ЖЕРТВАМ ВИБУХУ на Звіринці і пожежі на Подолі в понеділок 1-го, вівторок 2-го і середу 3-го липня н. ст. улаштовується ТРИ ВЕЧОРА МУЗИКИ, ПІСЕНЬ І ДУМ.
Митрополит Антоній затвердив форму поминання влади на богослужіннях: «о боголюбивій Державі нашій Українській, о благовірнім гетьмані нашім Павлі». Мандатна комісія Всеукраїнського церковного собору не визнала повноважень 25 делегатів від військового духовенства. Священик Никанор Розумович від білоруських організацій просив допустити його на собор хоча б з дорадчим голосом, а при Міністерстві ісповідань працювала комісія з поділу церковного майна для мирової конференції.
певність середня: Відомо лише з хроніки «Відродження» (двічі в номері), а дати рішень не наведено.
Митрополит Антоній встановив форму поминання цивільної влади на богослужіннях: на великій єктенії «О боголюбивій Державі нашій Українській, о благовірнім гетьмані нашім Павлі...».
Митрополитом Антонієм встановлена форма поминання цивільної влади на Божих службах у великій єктенії: „О боголюбивій Державі нашій Українській, о благовірнім гетьмані нашім Павлі
Митрополит Антоній встановив форму поминання цивільної влади на богослужіннях: у великій єктенії — «О боголюбивій Державі нашій Українській, о благовірнім гетьмані нашім Павлі і о всій палаті і воїнстві їх…».
Митрополитом Антонієм встановлена форма поминання цивільної влади на Божих службах у великій єктенії: „О боголюбивій Державі нашій Українській, о благовірнім гетьмані нашім Павлі
Соборна мандатна комісія відмовилася визнати дійсними повноваження 25 делегатів від військового духовенства; справа розглядатиметься на пленарному засіданні Собору.
Соборна мандатна комісія одмовила визнати дійсними повноваження 25 делегатів, добібраних на зїзді військового духовництва.
Соборна мандатна комісія відмовилася визнати дійсними повноваження 25 делегатів, добраних від військового духовенства; справу розглядатимуть на пленарному засіданні Собору.
Соборна мандатна комісія відмовила визнати дійсними повноваження 25 делегатів, добібраних від військового духовництва.
Від представника білоруських національних організацій священика Никанора Розумовича до Міністерства сповідань надійшла доповідна записка з проханням про допуск на Всеукраїнський православний собор з правом дорадчого голосу; при міністерстві існує комісія з поділу церковного майна для української мирової конференції.
у міністерство сповідань надійшла докладна записка з проханням про доступ на Всеукраїнський православний собор, з правом хоч дорадчого голосу
До міністерства сповідань надійшла записка від представника білоруських національних організацій (Вільна, Мінськ, Вітебськ, Могильов, Петроград, Гомель) священика Никанора Розумовича з проханням допустити його на Всеукраїнський православний собор хоч із дорадчим голосом для захисту православ'я в Білорусі.
Від представника Білоруських національних організацій м. м. Вільна, Мінська, Витебська, Могильова, Петрограду, Гомеля ... свящ. Никанора Розумовича, у міністерство сповідань надійшла докладна записка з проханням про доступ на…
При Міністерстві сповідань діє комісія з питання поділу церковного майна для роботи в Українській мировій конференції.
При міністерстві ісповідань існує комісія по справі поділу церковного майна для роботи в Українській мировій конференції.
Одна подія, різні версії. Назва джерела веде до запису.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Субота, 29 (16) червня 1918 року · 06-5098
номер від 29 червня: посли виїжджають «завтра», тобто 30 червня
Завтра виїзжають разом з урядовцями посольства новоназначені посли Української Держави: при німецьким цісарськім правительстві барон Рудольф Штейнгель, цісарсько-королівськім австро-угорськім правительстві Вячеслав…
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · завтра · 06-6760
номер від 29 червня: виїжджають «завтра»
«виїзжають разом з урядовцями посольства новоназначені посли Української Держави: ... барон Рудольф Штейнгель ... Вячеслав Ліпінський»
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · вчора · 06-6800
номер від 30 червня: обидва посли виїхали «вчора ввечері», тобто 29 червня
«Вчора у вечері виїхав до Берлину новопризначений український посол ... барон Ф. Штейнгель. Вчора-ж виїхав до Відня ... В. Липинський»
Донцов, «Рік 1918, Київ» (щоденник) (книга або мемуар) · 28 червня · 06-0051
щоденник Донцова, запис від 28 червня: Липинський «завтра їде до Відня», тобто 29 червня
З палацу пішов до Липинського. Завтра їде до Відня.
Оцінка аналізу. Найімовірніше, посли виїхали ввечері 29 червня. Про це прямо пише «Робітнича газета» вже після події, і з цим незалежно збігається щоденник Донцова. «Завтра» в суботніх номерах обох газет походить, вочевидь, з того самого повідомлення, складеного 28 червня. Додатково газети розходяться в ініціалі Штейнгеля: «Відродження» пише «барон Рудольф», а «Робітнича газета» — «барон Ф.».
Пиріг, «Українська гетьманська держава 1918 року» (книга або мемуар) · 29 червня; 7 червня; 29 липня · 06-0076
старости дістали право розпускати земські збори й управи загалом, замість них нерідко відновлювали цензові органи
29 червня уряд спеціальним законом дозволив губернським старостам розпускати земські зібрання та управи. Нерідко замість них відновлювалася робота старих цензових органів. До офіційного діловодства поверталася російська…
«Державний вістник» (Київ, 1918) (офіційний орган Гетьманату (закони й накази)) · 29 червня 1918 року · 06-7265
закон тимчасово дозволяє розпускати лише волосні земські збори й управи, створені за Тимчасового уряду
Тимчасово, до перегляду загальних постанов про земські самоврядування, надати Губерніяльним Старостам право розпускати волостні земські зібрання та управи
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 30 червня 1918 · 06-6787
окремий обіжник МВС дозволяє старостам за «явно революційну діяльність» тимчасово припиняти діяльність земств і міських дум
«В випадках явно революційної діяльності і агітації органів самоврядування дозволяється старостам ... право тимчасового припинення діяльності»
Оцінка аналізу. Офіційний текст у «Державному вістнику» вужчий: йдеться лише про волосні земства. Пізніший дослідник, найпевніше, узагальнює, поєднуючи закон з обіжником МВС про припинення діяльності земств і дум та з практикою на місцях. Сам Пиріг (за приміткою до факту) визнає, що його датування закону й обіжника суперечливе.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · 29-го червня в 8½ г. вечора · 06-1375
у Володимирській гімназії, о 20:30; спілка має 84 організації й близько 14 000 учителів
29-го червня в 8½ г. вечора в Володим. гімназії одбулися загальні збори слухачів вчительських літніх курсів ... вона обʼєднує, при 84-х організаціях, до 14.000 вчительства
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Середа 3 липня (20 червня) 1918 · 06-5723
у колишньому Кадетському корпусі; близько 14 тисяч учителів і до 64 організацій (номер від 3 липня)
29 червня в був, кад. корпусі одбулися загальні збори слухачів вчительських курсів ... Спілка зараз розвинула свою діяльність, обʼєднує біля 14 тисяч вчителів
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 1-го липня · 07-3592
заняття для слухачів учительських курсів відбувалися в будинку Кадетського корпусу
«Лекція д-ра Д. Донцова „Культура примітивізму“ буде повторена ... 1-го липня о 6 годині пополудні в будинку Кадецького корпусу»
Оцінка аналізу. Число вчителів збігається. Розбіжність 84 і 64, найпевніше, виникла через OCR: колонка у «Відродженні» перемішана, а число в примітці позначено як нечітке. Щодо місця, курси, судячи з оголошень, працювали в Кадетському корпусі, тож версія «Відродження» правдоподібна. Але «Нова Рада» дає точну годину й назву гімназії, що могла бути прочитана з OCR неправильно. Остаточно розбіжність не вирішується.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 29 червня · 06-5451
о 20:30; виконавці Литвиненко-Вольгемут, Сторожинецька, Варивода, Іванов, Павловський
Концерт української пісні. Сьогодня, 29 червня, одбудеться концерт української пісні в українському клюбі (Пушкінська 1).
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 29 червня 1918 · 06-6776
о 18:30; виконавці Литвиненко-Вольгемут, Старицька, Варава, Івлєв, Лавровський
«В суботу 29 червня відбудеться концерт української пісні ... Початок в 6½ год. вечора»
Оцінка аналізу. Не вирішується. Прізвища в обох оголошеннях спотворені OCR, тож розбіжність у складі виконавців, найімовірніше, технічна, а от година розходиться чітко. Котра з газет помилилася, з фактів невідомо.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Субота, 29 (16) червня 1918 · 06-5426
«одмінило» (скасувало) щоденні чергування з 16 до 17:30
Тимчасове Інформаційне бюро петроградців одмінило щоденні дежурства членів в 4 до 5½ годин вечора в помешканню книгарні „ДРУКАРЬ" (Хрещатик 50).
«Робітнича газета» (Київ, 1918) (орган українських соціал-демократів (УСДРП)) · 29 червня 1918 · 06-6778
«одчинило» (відкрило) щоденні чергування з 16 до 17:30 і закликає колишніх членів колонії реєструватися
«Тимчасове Інформаційне Бюро Петроградців одчинило щоденні чергування членів з 4 до 5½ годин вечора»
Оцінка аналізу. Найімовірніше, бюро відкрило чергування. Заклик з'являтися для реєстрації має сенс лише тоді, коли чергування є, а «одмінило» у «Відродженні» схоже на помилку набору чи OCR замість «одчинило».
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 26 (13) іюня 1918 г. · 06-9372
у п'ятницю, 29 червня, о 19:30
Вечеръ великорусской народной поэзіи ... Весь сборъ поступитъ въ пользу возвращающихся изъ плѣна великороссовъ.
«Нова Рада», газета (Київ, 1918) (щоденна київська газета українських соціалістів-федералістів) · у суботу 29 червня о 6 год. · 06-1356
29 червня — субота (оголошення філологічної секції Наукового товариства на «суботу 29 червня»)
Филологична секція наукового товариства просить своїх членів конче прибути на засідання ... у суботу 29 червня о 6 год. в. Підвальна, 36.
Оцінка аналізу. За шапками газет 29 червня нового стилю припадало на суботу. Отже, «Русскій Голосъ» помилився або в числі, або в дні тижня, і вечір міг відбутися 28 червня (у п'ятницю) або 29-го. З фактів це не вирішується, звіту про вечір немає.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · Неділя, 30 (17) червня 1918 · 06-5700
телеграма з Таращі від 29 червня: у повіті спокійно, німці, очистивши його від банд, пішли
ТАРАЩА 29-VI. В повіті спокійно. Звільнивши Таращу й повіт від банд, німці покинули повіт.
«Відродження», газета (Київ, 1918) (українська безпартійна демократична щоденна газета) · 29 червня 1918 · 06-5730
повідомлення від 2 липня: 29 червня, після відходу німців, Таращу оточили великі банди, повітовий комендант відійшов на Ольшаницю; ходить чутка про вбивство старости
29 червня Таращу було окружено величезними бандами. ... Єсть чутка, що вбито повітового старосту і його помішника. Зараз Таращу занято німцями
«Русскій Голосъ», газета (Київ, 1918) (орган Русского Союзу: російський національний табір, проти українізації) · 14 (1) іюля 1918 г. · 06-9465
30 червня в Таращанському повіті вбито священика Іларіона Барадинського
убитъ священникъ о. Илларіонъ Барадинскій, 46 лѣтъ.
Оцінка аналізу. Версії не так суперечать одна одній, як показують, що офіційна телеграма про спокій застаріла за кілька годин: після відходу німців повіт охопили бої. Вбивство старости залишається чуткою. Події не київські, але йдеться про Київську губернію.
Цитата дня
Комісія в справах полонених одержала дозвіл на відсилку з інтенданства ріжних харчових продуктів та инших речей, як, напр., тютюну, мила, для наших полонених в Німеччині та Австро-Угорщині.Комісія в справах полонених одержала дозвіл надсилати з інтенданства харчові продукти, тютюн, мило тощо полоненим у Німеччині й Австро-Угорщині; продукти скоро відправлять до шести українських таборів; проєкт нового закону про платню полоненим подано на затвердження: полонені — громадяни Української Держави отримують основну платню за весь час полону, старшини — ще винагороду за втрачені речі.
«Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 5 · 06-5425
Ціна дня
вкрадені коштовності княжни Радзивіл
7 000 000 крб за загалом
Київ, Липки, Садова, 2 (оцінка газети) · «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 5 · 06-5113
| Що | Ціна | Де надруковано |
|---|---|---|
| 50 карбованців, знак державної скарбниці | 50 крбзнак | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 4 |
| німецька марка | 75 копмарка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 4 |
| австрійська крона | 50 копкрона | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 4 |
| самовар | 1 000 крбштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 5 |
| 3 шкіряні паси | 3 000 крб3 штуки | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 5 |
| «викуп» полоненого факторами-шахраями | 500 крбосіба | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 5 |
| вхід на збори Товариства дослідження мистецтва (для сторонніх) | 75 копквиток | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 6 |
| експорт цукру з Росії до Туреччини, 1912 | 7 292 654 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 2 |
| хліб, експорт до Туреччини | 6 062 944 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 2 |
| нафта й нафтопродукти, експорт до Туреччини | 4 628 749 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 2 |
| спирт, експорт до Туреччини | 374 716 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 2 |
| кам'яне вугілля й кокс, експорт до Туреччини | 390 322 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 2 |
| худоба, експорт до Туреччини | 227 000 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 2 |
| металеві вироби, експорт до Туреччини | 644 835 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 2 |
| бавовна, імпорт з Туреччини | 7 350 574 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 2 |
| експорт Росії до Болгарії | 3 540 000 крбрік | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 2 |
| окремий номер «Відродження» | 50 шагномер | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 1 |
| німецька марка | 75 копмарка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 4 |
| австрійська корона | 50 копкорона | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 4 |
| німецька марка | 150 копмарка | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 4 |
| самовар | 1 000 крбштука | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 5 |
| три шкіряні паси (за оцінкою) | 3 000 крб3 штуки | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 5 |
| вхід на збори «Общества исследования искусства» (сторонні) | 75 копвхід | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 6 |
| Леся Українка «Стародавня історія східних народів» | 6 крбпримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 8 |
| Мамін-Сибіряк «Пригоди статечної миші» | 30 коппримірник | «Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 8 |
| Сума пограбованого в с. Медведівці | 22 163 крбразом | «Відродження», газета (Київ, 1918), №75, с. 8 |
| Робітнича газета, окремий номер | 0,25 крбномер | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №305, с. 1 |
| Передплата «Робітничої газети» | 5 крбмісяць | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №305, с. 4 |
| Оголошення на 1-й сторінці перед текстом | 2 крбрядок | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №305, с. 4 |
| Брошура К. Каутського «Визволення націй» | 2,5 крбштука | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №305, с. 1 |
| Брошура «Резолюції» конгресу УСДРП | 0,4 крбштука | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №305, с. 2 |
| Брошура «Професійні робітничі союзи» | 0,8 крбштука | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №305, с. 2 |
| «Винагорода» за здачу квартири (спекулятивна) | 10 000 крбза квартиру | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №305, с. 2 |
| Членський внесок до селянської спілки | 8 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №305, с. 2 |
| Внесок заводського комітету Бершадського району | 500 крбвід комітету | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №305, с. 4 |
| Денна платня щоденника на бурякових плантаціях (пропозиція заводу) | 3 крбдень | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №305, с. 4 |
| Передплата журналу «Шлях» | 20 крбрік | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №305, с. 4 |
| Життя Ісуса Христа (Білоусенко) | 3 крбкнижка | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №305, с. 4 |
| «Практичний курс українського язика» М. Гладкого | 5 крбкнижка | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №305, с. 4 |
| Турецький фунт | 15 крбфунт | «Робітнича газета» (Київ, 1918), №307, с. 2 |
Оголошення дня
ВАРЕНИКИ ... в ресторані „БАТЬКІВЩИНА" ... ОРКЕСТРА з чудним українським репертуаром ... БАНДУРИСТА підчас обідів ... Фундуклівська ул., 20-22. - Вхід з дворуОголошення: український ресторан «Батьківщина» (Фундуклеївська, 20–22, вхід з двору) рекламує вареники, борщі, оркестр з українським репертуаром, бандуриста під час обідів і «єдиний справжній український ресторан у нашій столиці».
«Відродження», газета (Київ, 1918), №74, с. 8 · 06-5137
Афіша й культура
Ще 11 у темі «Культура» нижче.
Окремий номер «Відродження» коштував 50 шагів (25 коп.), передплата — 6 крб на місяць, «Робітничої газети» — 5 крб. Газети описували грошовий хаос: в обігу ходили царські кредитки, «керенки», карбованці, шаги, марки, крони, леї й одеські бони, банки видавали лише гроші «на животіння», торговці то приймали, то відкидали 50-карбованцеві знаки через різний напис, офіційний курс марки становив 75 коп. (у Московщині 150), корони — 50 коп. Фейлетоніст писав, що спекулюють усім, а за квартиру вимагають «винагороду» від 10 тис. крб (06-5061, 06-5376, 06-6735, 06-5085, 06-5402, 06-5086, 06-5408, 06-5087, 06-5403, 06-5088, 06-5404, 06-5406, 06-6749). Український національний театр давав «Гандзю» на користь георгіївських кавалерів, у Купецькому зібранні йшли українські вистави, у «Шато» виступали акробати, кінотеатр «Експрес» показував «Ультуса-месника», в Українському клубі був концерт української пісні, у Купецькому саду співали петроградські оперні артисти Каченовський і Садовень, а ресторан «Батьківщина» заманював варениками й бандуристом (06-5063, 06-5378, 06-5064, 06-5380, 06-5065, 06-5451, 06-6776, 06-5502, 06-5637, 06-5137). Науковці зібралися на засідання філологічної секції та Товариства дослідження мистецтва (вхід 75 коп.), «Робітнича книгарня» продавала Каутського по 2,50 крб, а «Нова Рада» сповістила про смерть дорогою до України антрополога Хведора Вовка (06-1356, 06-5127, 06-6741, 06-1372).
Оголошення: Філологічна секція Наукового товариства просить членів прибути на засідання з дуже важливих справ у суботу 29 червня о 6 годині вечора на Підвальну, 36.
Филологична секція наукового товариства просить своїх членів конче прибути на засідання ... у суботу 29 червня о 6 год. в. Підвальна, 36.
Субота, 29 червня, 18:00 — засідання філологічної секції Наукового товариства (В. Підвальна, 36); членів просять прибути, справи «дуже важливі».
Фільольогична Секція Наукового Товариства просить своїх членів конче прибути на засідання секції в вуже важних справах, в суботу, 29 червня о 6 год веч. В. Підвальна 36.
Філологічна секція Наукового товариства просить членів прибути на засідання з дуже важливих справ у суботу 29 червня о 6 годині вечора (Велика Підвальна, 36).
Фільольогична Секція Наукового Товариства просить своїх членів конче прибути на засідання секції в дуже важних справах, в суботу, 29 червня о 6 год. веч. В. Підвальна 36.
До Києва приїхала делегація торговельних промисловців Криму для переговорів про організацію ввозу на Україну кримських продуктів, головно садовини.
До Києва приїхала делегація торговопромисловців з Криму для переговорів про організацію ввозу на Україну кримських продуктів, головно садовини.
Приїхала делегація торгово-промисловців від Криму для переговорів по організації ввозу на Україну кримських продуктів, головно-садовини.
«Приїхала делегація торгово-промисловців Криму ... головно садовини»
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Завідувача Міністерства закордонних справ відвідали завідувач австро-угорського пресбюро в Києві Герман і завідувач московського пресбюро у Відні Кавчич; до Києва приїхала делегація торгово-промисловців з Криму для переговорів про ввезення в Україну кримських продуктів, головно садовини.
Приїхала делегація торгово-промисловців від Криму для переговорів по організації ввозу на Україну кримських продуктів, головно садовини.
Міністерство закордонних справ Української Держави відвідали завідувач австро-угорського пресбюро в Києві Герман і завідувач московського пресбюро у Відні Кавчич.
«завідуючий австро-угорським пресбюро в Київі Герман»
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
29–30 червня 1918 р. автор спостерігав великі заворушення, спричинені діями добровольчих каральних загонів у Канівському повіті; його родина жила в поміщицькій садибі в с. В. Букрин.
29—30 іюня я лично имѣлъ случай наблюдать возникновенье крупныхъ безпорядковъ, вызванныхъ дѣйствіями карателей, въ Каневскомъ уѣздѣ
printed page 97; не Київ; улітку родина автора жила за містом (дача/садиба)
29 червня 1918 р. барон Мумм повідомив прем'єрові Лизогубу, що бажано ввести до кабінету кількох українців, аби уряд здобув довіру широких мас.
prompted Baron Mumm to inform Premier Lyzohub on June 29 that it would be desirable to bring a few Ukrainians into the cabinet.
Автор есею — Тарас Гунчак.
Умови перевезення біженців у межах України затвердила урядова нарада в Харкові 29 червня 1918 р., до якої залучили членів Польської перевізної комісії.
Умови транспортування біженців у межах України затвердила спеціальна урядова нарада, яка проходила у Харкові 29 червня 1918 р.
Стаття Л. Жванко (Res Historica 30, 2010) на основі архівів і преси.
Соборна мандатна комісія відмовилася визнати дійсними повноваження 25 делегатів від військового духовенства; справа розглядатиметься на пленарному засіданні Собору.
Соборна мандатна комісія одмовила визнати дійсними повноваження 25 делегатів, добібраних на зїзді військового духовництва.
Митрополит Антоній встановив форму поминання цивільної влади на богослужіннях: на великій єктенії «О боголюбивій Державі нашій Українській, о благовірнім гетьмані нашім Павлі...».
Митрополитом Антонієм встановлена форма поминання цивільної влади на Божих службах у великій єктенії: „О боголюбивій Державі нашій Українській, о благовірнім гетьмані нашім Павлі
Митрополит Антоній дозволив збір пожертв у всіх церквах Києва протягом червня, липня і серпня на користь потерпілих від пожежі на Подолі 6 червня.
дозволено провадити збори по всіх церквах м. Київа на протязі червня, липня і серпня на користь потерпівшим від пожежі на Подолі 6 червня.
Дата пожежі на Подолі — 6 червня 1918 р.
Присяжні повірені В. М. Бобрищев-Пушкін і його син А. В. Бобрищев-Пушкін подали до комісаріату юстиції прохання про зарахування до правозаступників (колегії захисників), але їм обом відмовлено.
Обом їм в прийнятті до колегії правозаступників одмовлено.
У Києві 27 липня скликається Всеукраїнський з'їзд лікарів для вирішення професійних питань і питань громадської медицини.
У Київі, 27 липня, скликається Всеукраїнський з'їзд лікарів для вирішення професійних питань і питань громадської медицини.
У тексті 27 липня; за змістом може бути помилка набору.
Нещасливий випадок на Великій Васильківській біля № 34: під час чищення каналізаційного колодязя провалилися й втопилися робітники Олександр Бобаків і Микола Мох.
Страшний випадок мав місце на В. Васильківській вул., біля б. Nº 34. ... провалилися в колодязь робітники Олександр Бобаків та Микола Мох і обидва втопились.
Розшук потерпілих від Звіринецької катастрофи (вибуху) триває: розкопують місце вибуху повільно й обережно; трупи знаходять рідко; у будинку № 4 по Яснопільському проспекту знайдено труп 22-річної С. Гурикової, передано рідним для поховання.
Розшук потерпівших від Звіринецької катастрофи все ще продовжується. ... В б. Nº 4, по Яснопольському пр. знайдено труп згинувшої під час катастрофи С. Гурикової, 22 років.
Вибух на Звіринці стався приблизно 18 травня 1918 р.; дату в цьому номері не названо.
24 червня Київський яхт-клуб відвідали гетьман і генерал-фельдмаршал Ейхгорн на перегонах з призами та вписалися до книги почесних відвідувачів; в українських громадських колах порушено питання про назву «Гетьманський» для Київського яхт-клубу.
Одвідавши 24 червня ц. р. п. Гетьман та генерал-фельдмаршал Ейхгорн ... внесені в книжку почесних одвідувачів клубу ... надання Київському „Яхт Клюбові" назви „Гетьманського".
При Міністерстві сповідань діє комісія з питання поділу церковного майна для роботи в Українській мировій конференції.
При міністерстві ісповідань існує комісія по справі поділу церковного майна для роботи в Українській мировій конференції.
Соборна мандатна комісія відмовилася визнати дійсними повноваження 25 делегатів, добраних від військового духовенства; справу розглядатимуть на пленарному засіданні Собору.
Соборна мандатна комісія відмовила визнати дійсними повноваження 25 делегатів, добібраних від військового духовництва.
Юридична порада: потерпілому від вибуху слід звертатися з проханням або до комітету при штабі гетьмана, або до міського комітету допомоги потерпілим на Звіринці та на Подолі; обидва комітети працюють координовано.
Потерпівшому від вибуху. Вам належить звернутись з проханням або в комітет, утворений при штабі п. Гетьмана, або в міський комітет допомоги потерпівшим на Звіринцю й на Подолі.
Нещасний випадок біля будинку № 34 на Великій Васильківській: під час чищення каналізаційного колодязя через необережність провалилися й втопилися робітники Олександр Бобаків та Микола Мох.
по необережності провалилися в колодязь робітники Олександр Бобаків та Микола Мох і обидва втопились.
Розшук потерпілих від Звіринецької катастрофи (вибуху) триває: місце розкопують поволі й обережно, трупи знаходять рідко; у будинку № 4 на Яснопільському проспекті знайдено труп 22-річної С. Гурикової, його передано рідним для поховання.
Розшук потерпівших від Звіринецької катастрофи все ще продовжується. Поволі, обережно, розкопують місце вибуху.
Вибух на Звіринці — події червня 1918 р.
Новий військовий суд ухвалив надіслати через начальника головного юридичного управління телеграму Військовому міністрові й Гетьману: суд, починаючи діяльність за законами Української Держави, поклав усі сили на користь права й закону.
покласти усі свої сили на користь прав та закону ... Пропонована головою суду телеграма судом одноголосно приймається і надсилається по належності.
Гетьман сказав учителям, що найближчими днями Рада міністрів ухвалить законопроєкт про поліпшення матеріального становища вчителів українських шкіл.
цими днями в раді міністрів буде ухвалений законопроект про поліпшення матеріального становища вчителів українських шкіл
29 червня 1918 р. у Києві відкрито військовий суд при головному штабі: молебень за участю протоєрея церкви св. Федора, голова суду — генерал-хорунжий М. Балясний; того ж дня у публічному засіданні розглянули дві справи про розбишацтво в Києві.
29 червня ц. р. було відкриття військового суду при головному штабу. В цей же день, в прилюднім засіданню було розглянуто судом дві справи про розбишацтва в м. Київі.
Вийшов номер 30 червня; подія — суботи 29 червня.
29 червня з Таращі повідомляли, що в повіті спокійно: німці, звільнивши Таращу й повіт від банд, покинули повіт.
ТАРАЩА 29-VI. В повіті спокійно. Звільнивши Таращу й повіт від банд, німці покинули повіт.
Київська губернія.
Учора ввечері (29 червня) з Києва виїхали до Берліна новопризначений український посол барон Ф. Штейнгель, а також до Відня посол В. Липинський, разом з посольствами й службовцями.
«Вчора у вечері виїхав до Берлину новопризначений український посол ... барон Ф. Штейнгель. Вчора-ж виїхав до Відня ... В. Липинський»
29 червня 1918 р. гетьман прийняв близько сотні слухачів літніх учительських курсів, виголосив промову («Панове вчителі! Більше ніж 250 років минуло...»), потім пів години розмовляв з учителями й учительками в саду, пообіцявши закон про поліпшення становища вчителів.
перейшли Гетьман і члени зʼїзду до саду, де Гетьман на протязі пів години в товаристві народніх учителів і учительок балакав з ними
На пленарному засіданні присутствія Міської управи заслухано доповідь земельного відділу про відбудову Звіринця: допомога постраждалим не має зводитись до підтримки їхньої ініціативи; потрібен детальний план, повне перепланування Звіринця й Теличок («найздоровіші частини міста»); землі Печерська, Звіринця й Теличок, що були під експлянадними обмеженнями, мають перейти до міста; пропонується спеціальний закон та клопотання перед урядом про кошти на цей та майбутній будівельні сезони.
В плєнарному засіданні присутствія Міської Управи було заслухано доклад земельного відділу про одбудування Звіринця. ... Звіринець і Теличка - це найздоровші частини міста.
Звіринець і Теличка зруйновані вибухом артилерійських складів на Звіринці (травень 1918 р.).
Від представника білоруських національних організацій священика Никанора Розумовича до Міністерства сповідань надійшла доповідна записка з проханням про допуск на Всеукраїнський православний собор з правом дорадчого голосу; при міністерстві існує комісія з поділу церковного майна для української мирової конференції.
у міністерство сповідань надійшла докладна записка з проханням про доступ на Всеукраїнський православний собор, з правом хоч дорадчого голосу
Міністерство внутрішніх справ розіслало обіжники: повітові старости мають підібрати вірних людей для передачі грошових справ волосних земств, які незабаром буде скасовано; скликання земських зборів до осені 1918 р. вважається недоречним і можливе лише з дозволу міністра.
скликання земських зборів до осені біжучого року вважаю в теперішній мент не відповіднім
Відомство пошт і телеграфів провело нараду про радіотелеграф на Україні за участі представників військового, морського міністерств і торгу; ухвалено, що всі питання будівництва радіо розглядає інженерна рада відомства; проєкт штатів і окладів відомства відправлено до Ради міністрів на затвердження.
Поштотелеграфне відомство закінчило вироблення проекту штатів і окладів відомства і пересилає в раду міністрів на затвердження.
Продовження новини з № 73.
У Києві розпочався з'їзд насінників (за ініціативою Протофісу): шляхи найпродуктивнішого використання сільськогосподарських багатств України через побільшення продуктивності насінницького господарства; з'їзд тривав два дні; від міністерства земельних справ вітав товариш міністра Брунст.
Розпочався з'їзд насінньоводів, скликаний по ініціятиві Протофіса ... Від імени міністерства земельних справ з'їзд вітав товариш міністра Брунст. З'їзд протягнеться два дні.
У пленарному засіданні присутності Київської міської управи заслухали доповідь земельного відділу про відбудову Звіринця: допомога постраждалим не має обмежуватися підтримкою ініціативи кожного окремо, потрібен детальний план, повне перепланування Звіринця й Телички — «найздоровіших частин міста».
В плєнарному засіданні присутствія Міської Управи було заслухано доклад земельного відділу про одбудування Звіринця.
Відбудова після вибуху й пожежі (Звіринець).
Земельний відділ міської управи запропонував: 1) зосередити в руках міської управи ініціативу проектів розселення й упорядкування; 2) уряд має повернути місту землі Печерська, Звіринця й Телички, що були під експланадними обмеженнями, та межуючі зарості; 3) видати спеціальний закон про перепланування й відбудову; 4) міська управа проситиме уряд про асигнування коштів на підготовчі роботи цього будівельного сезону.
правительство повинно повернути землі Печерська, Звіринця, Телички, які були під експлянадними обмеженнями, а також і межуючі з цими землями чагарі в руки міста
Експланадні обмеження — військові обмеження забудови навколо Києво-Печерської фортеці.
Розпочався з'їзд насінників (за ініціативою Протофісу): шукають шляхи підвищення продуктивності насінницького господарства України; присутні представники міністерств земельних справ, харчових, торгу, сільськогосподарських і наукових установ, земств, цукрозаводчиків і землевласників; з'їзд тривав два дні, його вітав товариш міністра земельних справ Брунст.
Розпочався з'їзд насінньоводів, скликаний по ініціятиві Протофіса ... Від імени міністерства земельних справ з'їзд вітав товариш міністра Брунст. З'їзд протягнеться два дні.
Повідомлення УТА.
29 червня 1918 р. при Головному штабі відкрито військовий суд Української Держави; перед першим засіданням протоієрей церкви св. Феодора відслужив молебень у присутності суддів і голови суду генерал-хорунжого М. Балясного. У той самий день у відкритому засіданні розглянули дві справи про розбій у Києві.
29 червня ц. р. було відкриття військового суду при головному штабу. В цей же день, в прилюднім засіданню було розглянуто судом дві парні справи про розбишацтва в м. Київі.
Дата події 29 червня — «вчора» щодо номера від 30 червня.
29 червня Гетьман П. Скоропадський прийняв близько сотні слухачів вчительських курсів, що тоді проходили в Києві, і виголосив українською мовою промову про 250 років «національної неволі» під Москвою, про своє рішення взяти владу й про потребу української школи. Міністр освіти Василенко та слухачі виступили у відповідь; потім півгодини розмовляли в саду, Гетьман сфотографувався з учителями.
Панове вчителі. Більше, як 250 років минуло з того часу, коли Україна з'єдналась Переяславською умовою з Московщиною ... яко рівна з рівною.
«Вчора» щодо 30 червня.
29 червня (16 за ст. ст.) на стовпах з'явилася російською мовою оголошення про заупокійну літургію й панахиду по «злодійськи вбитому» в Єкатеринбурзі імператорові Миколі Олександровичу в Софійському соборі о 9½ ранку митрополитом Антонієм; зранку прибували «організовані російські ура-патріоти».
В Субботу 16/29 Іюня в 9 с половин. утра в Софіевском соборь Высокопреосвященнымъ Антоніем митрополитом Кіевским и Галицким будет совершена заупокойная литургія и по окончанім панихида по злодійски убіенном в городь Екатеринбургь Императорь Николаю А
Відбулося 29 червня, «вчора» щодо номера від 30 червня.
На молебні в Софійському соборі було обмаль присутніх — переважно «упокорені й ображені» колишні російські превосходительства в погонах; проспівали «Спаси, Господи, люди Твоя» разів зо п'ять; пропозицію заспівати «Боже, царя храни» розпорядники Кліонін і Туткевич відхилили як порушення канонічних правил.
Присутніх на молебні було обмаль і ті які були складались переважно із „унижених й оскорблених" бувших російських превосходительств
П'ятий день Всеукраїнського з'їзду представників художніх організацій: з'їзд вітає ідею створення в Києві Інституту мистецтв, вимагає введення викладання мистецтв у загальних школах, зменшення податків на культурно-просвітні видовища; Академія мистецтв має бути не вищою школою, а вищою художньою радою на виборних засадах.
Зʼїзд вітає ідею утворення в Київі Інституту мистецтв ... Академія Мистецтва повинна бути не вищою школою, а вищою художньою радою організованих на виборних началах
П'ятий день з'їзду; дата події — день або два до виходу номера.
Всеукраїнський з'їзд представників художніх організацій завершився: обрано бюро для втілення постанов і скликання в жовтні 1918 р. другого з'їзду (Прахов, Мокульський, Бродський, Четвериков, Горчинський, Юзерський, Кузьмін; кандидати Риков, Олексієв, Висоцька); голова з'їзду проф. Четвериков; Прахов закликав до внутрішнього миру й об'єднання всіх національностей.
Після приняття резолюцій, голова з'їзду, проф. Четвериков, запропонував обрати бюро ... і організація скликання в жовтні цього року другого з'їзду.
Дата закриття — приблизно 29–30 червня.
У суботу 29 червня Гетьман П. Скоропадський прийняв близько сотні слухачів вчительських курсів, що відбувалися в Києві, і виголосив промову українською мовою про 250-літнє «ярмо національної неволі» та свій прихід до влади; відповідали міністр освіти Василенко й слухачі, потім півгодини розмовляв з учителями в саду і сфотографувався з ними. Гетьман пообіцяв, що найближчими днями Рада міністрів ухвалить законопроєкт про поліпшення матеріального становища вчителів українських шкіл.
вчора були прийняті п. Гетьманом слухачі відбуваючихся зараз у Київі вчительських курсів в числі коло сотні душ.
«Вчора» — 29 червня 1918 р.
У суботу 29 червня зранку на стовпах у Києві з'явилася російськомовна оповістка про заупокійну літургію й панахиду о 9½ ранку в Софійському соборі за «злодійськи убієнним» імператором Миколою Олександровичем (митрополит Антоній); близько 10½ «ініціативна група» дізналася, що чутки про вбивство Миколи II неправдиві, тож панахида відпала, але за прохання «патріотів» о 11 годині відслужили молебень про здоров'я колишнього монарха; присутніх було мало, дехто в погонах, співали «Спаси, Господи, люди Твоя», а вимогу співати «Боже, царя храни» розпорядники (Кліонін і Туткевич) відхилили, тож публіка заспівала гімн надворі.
В Субботу 16/29 Іюня в 9 с половин. утра в Софіевском соборь Высокопреосв щенным Антоніем митрополитом Кіевским и Галицким будет совершена заупокойная литургія и по окончанім панихида по злодійски убіенном в городь Екатеринбургь Императорь Николаю Ал
«Вчора» у статті — 29 червня. Автор іронічний щодо «бувших превосходительств».
29 червня повідомляли, що в Сквирському повіті більшовиків майже немає завдяки рішучим заходам німців; з Таращанського повіту більшовики намагалися прийти до Сквирського, але їх не допустили.
СКВІРА 29 VI. В повіті большовицьких майже не має, завдяки рішучим захолам німа Таращанського повіту большовики намагалися прийти до Сквірського повіту, але їх до цього не допустили.
Київська губернія; текст з обірваним переходом між сторінками.
Після відходу німців 29 червня Таращу оточили величезні банди; повітовий комендант відійшов на станцію Ольшаницю; ходила чутка, що вбито повітового старосту та його помічника; станом на 2 липня Таращу знову зайняли німці.
ТАРАЩА, 2/7. Після того як німці покинули Таращу навівши спокій несподівано 29 червня Таращу було окружено величезними бандами. ... Єсть чутка, що вбито повітового старосту і його помішника. Зараз Таращу занято німцями,
Частина повідомлення — чутка.
Загальні збори уповноважених Катеринославського союзбанку 29 червня н. ст. висловилися проти відчинення філій Московського Народного банку в Україні та за обмін його акцій на акції Українбанку.
постанови загальних зборів уповноважених Катеринославського союзбанка від 29 червня н. с. ц. р.
Подія не київська, але є частиною київської дискусії про Українбанк.
У Києві розпочався дводенний з’їзд насінників (насіннєводів), скликаний за ініціативою Протофісу; з’їзд привітав від міністерства земельних справ товариш міністра Брунст.
«Розпочався з’їзд насіноводів ... з’їзд потягнеться два дні»
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
У Єлисаветграді не затвердили вибраного на учительському з’їзді повітовим комісаром освіти Юрія Тобілевича; призначено директора новоукраїнської гімназії Казанського.
«Вибраного ... повітовим комісаром освіти відомого українського діяча Юрія Тобилевича не затверджено»
Не Київ.
Генеральний суд призначив на засідання кримінального департаменту 29 червня низку касаційних справ (з округів Уманського, Житомирського, Лубенського, Одеського та ін.).
Списокъ дѣлъ, назначенныхъ къ разсмотрѣнію въ засѣданіи уголовнаго департамента 29 іюня.
Читано з зображення. Дата — запланований розгляд.
Комісаріат Грузії в Україні (адреса на бланку: Караваївська, № 9) повідомляв 29 червня 1918 р., що на його етапних пунктах у Києві, Одесі, Харкові й Ростові скупчилася величезна кількість громадян Грузії — колишніх військовослужбовців Українського фронту, військовополонених та інвалідів, які не можуть повернутися додому через відсутність сполучення.
в дійсний час на етапних пунктах Грузинського Комісаріату в м.м. Києві, Одесі, Харкові та Ростові, скопичилася величезна кількість громадян Грузії
«Караваев № 9» на бланку — імовірно, адреса комісаріату (вул. Караваївська, нині Толстого).
29 червня о 8:30 вечора у Володимирській гімназії відбулися загальні збори слухачів учительських літніх курсів; Центральне бюро Всеукраїнської учительської спілки доповіло, що спілка об'єднує 84 організації і близько 14 000 учителів та перебуває у важкому фінансовому становищі.
29-го червня в 8½ г. вечора в Володим. гімназії одбулися загальні збори слухачів вчительських літніх курсів ... вона обʼєднує, при 84-х організаціях, до 14.000 вчительства
Назву гімназії в OCR прочитано як «Володни. гімназії».
До міністерства сповідань надійшла записка від представника білоруських національних організацій (Вільна, Мінськ, Вітебськ, Могильов, Петроград, Гомель) священика Никанора Розумовича з проханням допустити його на Всеукраїнський православний собор хоч із дорадчим голосом для захисту православ'я в Білорусі.
Від представника Білоруських національних організацій м. м. Вільна, Мінська, Витебська, Могильова, Петрограду, Гомеля ... свящ. Никанора Розумовича, у міністерство сповідань надійшла докладна записка з проханням про доступ на Всеукраїнський православний собор
Продовження — на наступних рядках.
На першому засіданні військового суду 29 червня 1918 р. судили Іраклія Дмитрова Хоргуашвілі (26 років), якого обвинувачували в нападі 13 лютого 1918 р. під час військового стану в Києві з іншими розбишаками на помешкання Ковбаня з метою пограбування; суд відхилив клопотання прокурора не відкладати справу.
Іраклій Дмитров Хоргуашвілі, 26 років, обвинувачується в тім, що 13-го лютого 1918 р. в м. Київі ... напав з метою ограбування річей 1 грошей на пом. Ковбанів
Напад датовано 13 лютого 1918 р. — «за часів большовиків» (за оборонцем). Прізвище пишеться Хоргуашвілі/Харгуашвілі.
Товариш прокурора Київського вищого суду І. Д. Невіжин на першому засіданні військового суду закликав суд бути «правдивим й милостивим», нагадав, що недостатня судова кара викликає на місцях самосуди; оборонець В. Кульчицький доводив невинність обвинуваченого, посилаючись на те, що напад стався «в часи большовиків», коли «грабували й вбивали всі».
Недохваток судової кари викликає на місцях самосуди.
Подія 29 червня.
Військовий суд при головному штабі після 20-хвилинної наради оголосив вирок: Хоргуашвілі карається вічною каторгою; остаточний вирок мали оголосити в понеділок («31 червня» — помилка друку, тобто 1 липня). Друга справа — розбишаки Піскарьова — відкладена через відсутність свідків.
По відчиненню засідання, головою суду було оголошено, на українській І на російській мові привір, яким Хоргуашвилі карається вічною каторгою. Остаточній приговір буде оголошено в понеділок, 31 червня.
У тексті «31 червня» — такої дати немає; понеділок — 1 липня 1918.
Голова військового суду генерал-хорунжий М. Балясний у промові сказав, що Україна «стогне від вбивств, розбишацтв», а нові закони, затверджені гетьманом, запроваджують військово-судову реформу; суд надіслав телеграму військовому міністру й гетьману про початок роботи.
Стогне Україна від вбивств, розбишацтв, великих злочинств; руйнується життя громадянина, його майно й малі діти.
Цитата з відкриття суду 29 червня.
29 червня в колишньому Кадетському корпусі відбулися загальні збори слухачів вчительських курсів; О. В. Дорошкевич з'ясував організаційний бік справи Всеукраїнської учительської спілки: вона об'єднує близько 14 тисяч вчителів і налічує до 64 своїх організацій; найсвідомішими виявилися вчителі Полтавщини й Київщини (у Черкасах діє кооператив спілки).
29 червня в був, кад. корпусі одбулися загальні збори слухачів вчительських курсів ... Спілка зараз розвинула свою діяльність, обʼєднує біля 14 тисяч вчителів
Колонка OCR перемішана; число організацій нечітке.
Інформація «Звістій промисловості, торгу, фінансів та сільського господарства на Україні» і «Відродження» звинувачують попередній український уряд в обов’язку поставити німецьким і австро-угорським державам 60 млн пудів хліба; газета доводить, що в березні гранично можливою вважали поставку 30–40 млн пудів до 31 липня, а у травні уряд мав доставити 15 млн пудів.
«При заключенню в березні ц. р. торговельної умови ... максимум хліба ... від 30 до 40 мільйонів пудів»
Йдеться про торговельну угоду з Центральними державами (березень 1918); стаття — полеміка в номері від 29 червня.
У відомстві пошт і телеграфів відбулася нарада про становище радіотелеграфу на Україні за участі представників військового, морського міністерств і міністерства торгу; ухвалено, що всі питання про будівництво радіостанцій вирішуватиме відомство пошт і телеграфів.
«Участь приймали представники міністерств: військового, морського і торгу»
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Спілка власників друкарень звернулася до правління професійної спілки друкарських робітників: оголошення страйку вважає безпідставним і пропонує передати справу до третейського суду. Новий тариф уже підписали газета «Відродження» та фірма «Енергія» у Києві й Святошині.
«вважає оголошення страйку правлінням проф. спілки безосновним і тому пропонує передати сю справу в третейський суд»
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Страйк офіціантів у Києві триває: Спілка власників ресторанів і готелів у листі (№260) відповіла спілці службовців ресторанної справи (№143), що колективного договору не прийме, бо анкета серед підприємців показала, що він не знаходить співчуття; кожне підприємство може домовлятися зі своїм штатом окремо, але без підписання колективного договору.
«підприємці не визнають можливим вступати в переговори з професійною спілкою робітників ресторанних»
Рішення власників датоване за листом; точна дата не вказана.
Делегат Бершадського району профспілок (Поділля): на дванадцяти цукроварнях району становище робітників відносно добре; з’їзд делегатів ухвалив, що кожен заводський комітет вносить по 500 крб. у касу районного комітету, а на цукроварнях відраховано однодневний заробіток на побудову в Києві «палацу для безробітних».
«на збудовання в Київі дворця для безробітних, на всіх цукроварнях району відчислено однодневний заробіток»
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
29 червня повідомляли про настрій у прикордонних губерніях: більшовики порушують демаркаційну лінію, реквізують харчі й вивозять їх у Росію; у Чернігівській губернії населення байдуже до політики й бажає спокою.
ЧЕРНИГІВ 29-VI. Відношення населення до політичного життя стає індеферентним, більшість населення бажає спокою й твердої влади.
Не про Київ; для тла.
У Миколаєві німецький губернатор генерал Моргенштерн, залишаючи місто, просив передати думі глибоке визнання; дума висловила жаль через його від’їзд.
«німецький губернатор генерал Моргенштерн, покидаючи місто, просив переказати думі глибоке признання»
Не Київ.
Сьогодні, 29 червня, військовий міністр мав виїхати з Києва у напрямку Козятина й Умані.
Сьогодня, 29 червня, п. військовий міністр мав виїхати з Киіва в сторону Козятина й Умані.
Комісія в справах полонених повідомила, що на початку липня на Україну прибуде до 7 тисяч здорових полонених українців з Австро-Угорщини; на станції Волочиськ і Радивилів виїхали тимчасові коменданти, військово-санітарна управа вишле медичний персонал.
в перших числах липня прибуде на Україну до 7 тисяч здорових полонених українців
Постанова Ради Міністрів: Головній Військовій Санітарній Управі щороку асигновано 191 227 крб 20 коп. на утримання Слов'янської лікарні для старшин і козаків Української Армії.
Асигновувати щорічно в розпорядження Головної Військової Санітарної Управи ... 191.227 карбованців 20 коп. на утримання Словянської лікарні для старшин і козаків Української Армії.
Лікарня «Словянська» — найімовірніше в м. Слов'янську (Донеччина).
Оголошення: всіх, особливо військових, що прибувають до Києва з північного Кавказу, Закавказзя, низового Поволжя, середньої Росії, Уральської області та Сибіру, просять зайти до розвідувального відділу Українського генерального штабу (Банкова, 11) між 10 і 15 год. щодня, крім свят.
Прохають усіх (особливо військових), прибуваючих до Київа із района: північний Кавказ, Закавказзя, низове Поволжя, осередня Росія, Уральська область і Сибір, зайти у розвідочний відділ укр. генерального штаба (Банкова вул. 11) між 10 і 3 год. дня
Наказом військового міністра встановлено нові відзнаки на офіцерських і генеральських погонах: хорунжий — погон без зірочок, значковий — одна зірочка, сотник — дві; військовий старшина — одна зірочка на ширшому погоні, полковник — дві; генеральний хорунжий — погон без булави, генеральний значковий — одна булава, генеральний бунчужний — дві булави навхрест.
Для обер-офіцерів-хорунжого - погон без зірочок, значкового - одна зірочка, сотника - дві зірочки. ... генерального бунчужного - дві булави навхрест.
Комісія у справах полонених повідомила: у перших числах липня на Україну прибуде до 7 тисяч здорових полонених українців з Австро-Угорщини; комісія висилає представників на станції Волочиськ та Радивилів, куди виїхали тимчасові коменданти; військово-санітарна управа має вирядити туди медичний персонал.
в перших числах липня прибуде на Україну до 7 тисяч здорових полонених українців. Для перебрання полонених комісія висилає своїх представників на станції Волочиск та Радивилів
Комісія у справах полонених дістала дозвіл відсилати з інтендантства продукти й речі (тютюн, мило) для українських полонених у Німеччині й Австро-Угорщині до шести українських таборів; розробила проєкт закону про платню полоненим — основна платня за весь час полону, старшинам ще винагорода за втрачені речі.
Комісія в справах полонених одержала дозвіл на відсилку з інтенданства ріжних харчових продуктів та инших річей, як, напр., тютюну, мила, для наших полонених в Німеччині та Австро-Угорщині.
Оголошення: усіх, хто прибуває до Києва, особливо військових, з району Північного Кавказу, Закавказзя, нижнього Поволжя, середньої Росії, Уральської області і Сибіру просять зайти до розвідчого відділу Українського генерального штабу (Банкова, 11) між 10 і 3 годинами дня, крім свят.
Прохають усіх (особливо військових), прибуваючих до Київа із района: північний Кавказ, Закавказзя, низове Поволжя, осередня Росія, Уральська область і Сибір, зайти у розвідочний відділ укр. генерального штаба (Банкова вул. 11) між 10 і 3 год. дня (окрім свят).
Наказом військового міністра в Генеральному штабі встановлено нові відзнаки на офіцерських і генеральських погонах: хорунжий — погон без зірочок, значковий — одна зірочка, сотник — дві; військовий старшина — одна зірочка на ширшому погоні, полковник — дві; генеральний хорунжий — погон без булави, генеральний значковий — одна булава, генеральний бунчужний — дві булави навхрест.
Для обер-офіцерів-хорунжого - погон без зірочок, значкового - одна зірочка, сотника - дві зірочки. Для штаб-офіцерів: військового старшини - одна зірочка на більш широкому погоні, полковника - дві зірочки.
Нова форма офіцерів війська Української Держави.
Обіжник № 66 від 29 червня 1918 року: на підставі постанови Ради Міністрів від 14 червня (опублікована в «Державному віснику» ч. 18 від 22 червня) німецьких вартових у в'язницях прийнято на загальне арештантське харчування за рахунок тюремного кошторису; для старшин — окреме харчування; витрати подавати щомісяця до 15 числа із зазначенням середньодобового складу варти.
затверджена і в ч. 18 «Державного Вістника» з 22 червня опублікована постанова Ради Міністрів про прийняття харчування німецької варти на кошти Тюремного Відомства
Свідчить про німецьку варту в українських в'язницях.
Постанова Ради Міністрів про Комісію з ліквідації майна Української Держави в Румунії та румунського майна в Україні: Військовий міністр призначає комісію з компетентних осіб (обов'язково з представником пошти й телеграфа) для з'ясування, яке майно залишилося після відступу румунських військ, що пограбовано чи знищено, як його охороняти і на яких умовах обміняти на майно України в Румунії.
скласти Комісію з компетентних осіб по призначенню Військового Міністра ... щоб в склад членів Комісії ввійшов обовязково представник почтово-телеграфного відомства.
Постанова від 29 червня 1918 р.; OCR двох колонок змішаний.
Затверджено штати тимчасових складів для охорони румунського майна на території Української Держави: першого рангу — в Одесі та Селещині, другого рангу — в Тирасполі, Кременчуці та Карловці; на канцелярські видатки кожного складу щомісяця асигнується по 100 карбованців.
штати тимчасових складів для охорони руминського майна ... 1-го рангу в Одесі та Селещині і 2-го рангу в Тирасполі, Кременчузі та Карловці.
Назву «Селещина» і «Карловці» відтворено за OCR, можливе інше написання.
Мала Рада Міністрів ухвалила законопроекти: про відновлення комітетів по охороні лісів; кошти для комісії з вироблення типу військових шкіл; одноразова допомога родинам убитих більшовиками командувача 1-ї української дивізії отамана Гандзюка й голови штабу Сафонова; безпроцентна позичка Київській спілці сестер-жалібниць; кошти Батуринській санітарно-гігієнічній станції й санітарно-евакуаційним пунктам для хворих вояків з полону; допомога православному духовенству Холмщини й Підляшшя.
Мала Рада Міністрів ухвалила законопроєкти: відновити комітети з охорони лісів; одноразова допомога родинам убитих більшовиками командувача 1-ї української дивізії отамана Гандзюка та голови штабу Сафонова; безпроцентна позичка Київській спілці сестер-жалібниць; кошти Батуринській санітарно-гігієнічній станції; санітарно-евакуаційні пункти для хворих і покалічених вояків із полону; допомога православному духовенству Холмщини й Підляшшя.
видачу одноразової допомоги семʼям убитих большовиками: командуючого першої української дивізії отамана Гандзюка, голову штабу Сафонова, про видачу безпроцентної позички Київській спілці сестер-жалібниць
Малою Радою Міністрів на останньому засіданні ухвалено законопроекти: про відновлення діяльності комітетів по охороні лісів ... про видачу безпроцентної позички Київській спілці сестер-жалібниць
Повідомлення УТА.
Мала Рада міністрів на останньому засіданні ухвалила законопроекти: про відновлення комітетів охорони лісів, про допомогу родинам убитих більшовиками командира 1-ї української дивізії отамана Гандзюка і голови штабу Сафонова, про безпроцентну позичку Київській спілці сестер-жалібниць, кошти для санітарно-евакуаційних пунктів для хворих і покалічених вояків, що повертаються з полону, та про допомогу православному духовенству Холмщини й Підляшшя.
«командуючого першої української дивізії отамана Гандаюка, голову штабу Сафонова»
Дата засідання не вказана; «останнє засідання» перед 29 червня.
29 червня 1918 року барон Мумм повідомив прем'єра Лизогуба про бажаність додати режимові «місцевого колориту» (couleur locale).
On June 29, Baron Mumm informed Lizohub of the desirability of introducing some couleur locale into the regime.
Автор датує події за новим стилем.
Міністерство сповідань просить усіх губернських і повітових старост надіслати відомості про всі часописи, що виходять у їхніх районах, особливо про ті, що цікавляться релігійно-церковною стороною життя.
Міністерство сповідань запрошує всіх губерніяльних та повітових старост, аби вони надіслали відомості про всі часописи, які виходять у їх районах
Митрополит Антоній встановив форму поминання цивільної влади на богослужіннях: у великій єктенії — «О боголюбивій Державі нашій Українській, о благовірнім гетьмані нашім Павлі і о всій палаті і воїнстві їх…».
Митрополитом Антонієм встановлена форма поминання цивільної влади на Божих службах у великій єктенії: „О боголюбивій Державі нашій Українській, о благовірнім гетьмані нашім Павлі
Члени розпущених волосних земських зборів можуть протягом двох тижнів подати скаргу міністрові внутрішніх справ (через губернського старосту); подання скарги не зупиняє розпуску; міністр має право скасувати постанову старости.
Подання скарги на постанову Губерніяльного Старости про розпуск Волосного Земського Зібрання не спиняє виконання її.
Постанова Ради Міністрів: вдові директора Державного банку Миколи Гальчинського — Ользі Гальчинській — призначено пенсію 2000 карбованців на рік із 16 квітня 1918 року. Підписав Міністр Фінансів А. Ржепецький.
Призначити вдові Директору Державного Банку Миколи Гальчинського Ользі Гальчинській пенсію в розмірі двох тисяч (2.000) карбованців річно з 16-го квітня 1918 року.
Дата постанови — 29 червня 1918 р. (за сусідніми постановами).
Наказ №19 від 29 червня 1918 р.: Дмитра Прокоповича Демчишина призначено старшим бухгалтером Департаменту Загальних Справ Державної канцелярії з 27 червня 1918 р. Підписав в.о. державного секретаря Ігор Кістяківський.
Призначається Дмитро Прокопович Демчишин старшим бухгальтером Департаменту Загальних Справ Державної канцелярії, з 27-го червня 1918 року.
Наказ МВС № 164 (29 червня 1918): Олександр Григорович Сергієнко призначений Кролевецьким повітовим старостою з 9 червня 1918 р. (за поданням губернського старости Чернігівщини).
Сергієнко Олександер Григорович-кролевецьким повітовим Старостою з 9-го червня 1918 року.
Накази від 29 червня і 2 липня 1918 р. (№ 64–66): Аріадна Срезневська, Сергій Кампф і Зоя Новікова призначені на посади при Департаменті Простих Податків; Срезневська й Кампф — рахівники Гербової Скарбниці.
Аріадна Борисівна Срезневська, Сергій Васильевич Кампф ... рахівників до Гербової Скарбниці
29 червня 1918 р. спеціальним законом губернським старостам дозволено розпускати земські збори й управи; нерідко замість них відновлювали старі цензові органи, у діловодство поверталася російська мова. 7 червня прем'єр і міністр внутрішніх справ Лизогуб телеграфував старостам із закликом ставитися до самоврядувань «по возможности осторожно» й не заарештовувати їхніх членів без виняткових підстав; телеграму опубліковано лише 29 липня.
29 червня уряд спеціальним законом дозволив губернським старостам розпускати земські зібрання та управи. Нерідко замість них відновлювалася робота старих цензових органів. До офіційного діловодства поверталася російська мова.
загальнодержавне; датування закону (29 червня) та обіжника (25 червня) в тексті виглядає суперечливим.
29 червня 1918 року в приміщенні Київського апеляційного суду Карний департамент Генерального суду мав розглянути 29 касаційних скарг, зокрема скаргу юрисконсульта Київського міського продовольчого комітету Ройзмана на вирок Київського міського з'їзду мирових суддів від 5 лютого 1918 року у справі Лейби Зісмана.
1918 року Червня 29 дня, в помешканні Київського Апеляційного Суду, на другому поверсі Карним Департаментом Генерального Суду будуть розглядаться справи
«Відродження» відповіло на запитання читачів: колишнім офіцерам Червинського (8-го Гайдамацького) полку, що не брали участі в боротьбі з більшовиками, належить недоотримана платня і двомісячна допомога (наказ військового міністра від 1 квітня); потерпілим від вибуху слід звертатися до комітету при штабі гетьмана або до міського комітету допомоги потерпілим на Звіринці й Подолі — обидва працюють узгоджено; за практикою сенату власник готелю відповідає за речі, вкрадені з вестибюля.
Потерпівному від вибуху. Вам належить звернутись з проханням або в комітет, утворений при штабі п. Гетьмана, або в міський комітет по допомозі потерпівшим на Звіринцю й на Подолі. Ці обидва комітети працюють координовано та в контакті.
МВС доручило губернським старостам підібрати вірних людей, яким можна передати грошові справи волосних земств, що мають бути скасовані найближчим часом; крім того, скликання земських зборів до осені вважається недоречним, за надзвичайної потреби — лише з дозволу міністра внутрішніх справ.
скликання земських зборів до осені біжучого року вважаю в теперішній мент не відповіднім.
Закон про надання губернським старостам права розпускати волосні земські збори й управи, ухвалений Радою Міністрів і затверджений Гетьманом 29 червня 1918 р.: тимчасово, до перегляду загальних постанов про земське самоврядування, староста може розпускати волосні земські збори та управи, створені постановами Тимчасового Уряду від 21 травня 1917 р.
Тимчасово, до перегляду загальних постанов про земські самоврядування, надати Губерніяльним Старостам право розпускати волостні земські зібрання та управи
Після розпуску волосних земських зборів земським господарством у волості керує Волосна Рада з 3–5 осіб, призначених губернським старостою (одного з них призначають головою); підставами розпуску є перевищення компетенції, шкідливе для господарства провадження справ, що загрожує цілковитим безладдям, і постанови злочинного характеру.
Управління земським господарством у волостях, замісць розпущених волостних земських зібрань, доручається Волостній Раді, котра складається з призначених Губерніяльним Старостою 3-5 ...
Наказом від 22 червня 1918 р. № 174 дипломатичного кур'єра Івана Скорика відряджено до Сибіру; за наказом від 29 червня № 184 його маршрут — Челябінськ, Петропавловськ, Омськ, Ново-Миколаївськ, Барнаул, Томськ, Красноярськ, Іркутськ, на зворотному шляху — Тюмень і Перм, відправлення 30 червня 1918 р.
дипломатичний курʼєр Іван Скорик командирується з 30 червня 1918 р. до таких міст: Челябинськ, Петропавловськ, Омськ, Ново-Миколаїв, Барнаул, Томськ, Красноярськ, Іркутськ; при повороті заїхати у м. Тюмень і Перм.
Маршрут складено старшим радником міністерства Красковським.
Циркуляр № 1 міністра праці Ю. Ванера від 29 червня 1918 р.: компетенція професійних робітничих організацій і заводських комітетів обмежується захистом професійних інтересів і побуту; втручання в розпорядчі права адміністрації, наймання й звільнення, самовільний контроль над виробництвом недопустимі.
Коло компетенції професійних робітничих організацій і заводських комітетів обмежується захистом професійних інтересів робітників
Циркуляр № 1: підприємства, товари, каси й архіви, захоплені самочинними робітничими організаціями, мають бути негайно повернуті власникам; право на коаліції й страйки зберігається, крім державних підприємств і комунальних служб (продовольчі підприємства, водогін, електростанції), причому будь-яке насильство й псування майна заборонено.
Всі підприємства, товари, грузи, продукти, каса, архів і инш. захоплені самовласними робітничими організаціями, належать негайному поверненню власникам
Згідно із законопроектом міністерства судових справ судові палати перейменовуються на апеляційні суди; Київська судова палата зливається з Київським апеляційним судом.
«судові палати переіменуються в апеляційні суди. Київська судова палата єднається з Київським апеляційним судом»
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Пошто-телеграфне відомство закінчило проект штатів і окладів і переслало його в Раду міністрів на затвердження.
«закінчило вироблення проекту, штатів і окладів відомства і пересилає в раду міністрів на затвердження»
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Нарада міжвідомчої комісії при Департаменті громадських робіт (міністерство праці) щодо відбудови передмістя Звіринець ухвалила видати обов’язкову постанову, що забороняє окремим особам та установам самочинну забудову Звіринця і Теляки.
«ухвалено видати обов’язкову постанову про заборонення окремим особам і установам самостійної забудови передмістя Звіринець і Телячка»
Постанова ще на затвердженні Ради міністрів.
«Робітнича газета» друкує статут Всеукраїнської ради селянських спілок (з огляду на те, що селянство позбавлене власної преси): членський внесок — 8 карбованців на рік з можливістю розстрочки, розподіл зборів — 20% до Всеукраїнської ради, 20% до губернської, 30% до повітової, 30% залишається місцевій спілці.
«членських внесків по 8 карбованців на рік допускаючи виплату їх з розстрочкою»
Сума внеску розібрана з OCR («по 8 карбованці ... рік»).
Представник німецького командування капітан Генштабу фон Зальмут повідомив департамент у справах біженців міністерства внутрішніх справ: біженці, які хочуть повернутися, мусять зареєструватися в місцевій німецькій комендатурі; на захід від колишньої лінії фронту (крім Варшавської губернії) можуть повернутися тільки біженці німецької національності.
«біженці які хочуть повернутись у свої місця повинні бути зарегістровані в місцевій германській комендатурі»
Рішення стосується біженців, що через Київ повертаються.
Департамент громадських робіт міністерства праці розробив проект інструкції про залучення безробітних інтелігентних професій на громадські роботи: кожен випадок оцінюватиметься індивідуально, найкращим компетентним органом оцінки Департамент вважає професійні спілки.
«особи інтелігентних професій будуть в кожному окремому випадкові підлягати індивідуальній оцінці»
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Закон про волосні земські збори: голова Волосної ради має право запрошувати на засідання з дорадчим голосом будь-яких осіб, корисних для обговорення справ; на засіданнях беруть участь представники відомств за призначенням вищої губернської влади; Міністр Внутрішніх Справ має право видавати накази й інструкції для виконання закону; губернський староста може передавати функції волосних земств повітовим.
Голові Волосної Ради надається право запрошувати на засідання Ради з дорадчим голосом всіх взагалі осіб, які можуть бути корисними при обговоренні підлеглих Раді справ.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: викрадено документи на ім'я Семена Рогатька (читання прізвища сумнівне) — атестат, виданий Одеським повітовим комендантом, посвідчення та комендантський атестат Козятинського повітового коменданта; їх просять вважати недійсними.
УКРАДЕНІ ДОКУМЕНТИ: атестат вид. одеською пов. комендант. ... також ком. атестат ... пов. ком. м. Козитина на імʼя ... Семена Рогатько ... вважати недійсними.
OCR сильно спотворений: номери та прізвище нечіткі.
Оголошення: загублено паспорт, виданий полтавським міським головою (прізвище в OCR нерозбірливе).
ЗАГУБЛЕНО валорт вид. полтавським гор. головою на імʼя
Прізвище не читається.
Оголошення: загублений атестат зрілості (матура) від 2 лютого 1916 р., виданий Радомською гімназією, на ім'я Миколи Мележенського (читання сумнівне); просять вважати його недійсним.
ЗАГУБЛЕНО матуру ... від 2 лютого 1916 р. на імʼя Мико-ли ... вид. радомиською муж. гімназією ... недійсним.
OCR спотворений, прізвище під питанням.
Ст. Розенберг, що мешкає на Мар'їно-Благовіщенській, 30, заявила в Либідський район, що невідомі бандити розгромили її помешкання й пограбували коштовних речей на 25 000 крб.
Ст. Розенберг, що мешкає по М. Благовіщенській вул. в б. Nº 30, заявила в Либедський район, що невідомі бандити розгромили її помешкання. Пограбовано річних коштовних річей на 25.000 карб.
Рано-вранці до Печерського району надійшла заява про розгром помешкання Демидова: чотири озброєні бандити зв'язали всіх, хто був удома, і пограбували гроші (сума невідома).
в помешкання Демидова вірвались 4 озбровних бандити, звязали всіх, хто був дома, і пограбували гроші
Д. Пономаренко (Фундуклеївська, 2) заявила про крадіжку з помешкання 375 крб.
д. Пономаренко, що мешкає по Фундуклеївській вул. Nº 2, заявила про крадіж у неї з помешкання 375 карб. грошей.
Є. Стефанів (Софійська, 1) заявив про крадіжку з їдальні самовара вартістю 1000 крб.
Є. Стефанів, що мешкає по Софійській вул. Nº 1, заявив про крадіж у нього в їдальні невідомо ким самовару, який коштує 1000 карб.
К. Дідусенко (Трьохсвятительська, 3) заявила, що П. Черепова вкрала в неї 300 крб.
К. Дідусенко, що мешкає по Трьохсвятительській вул. Nº 3, заявила про крадіж у неї П. Череповою 300 карб. грошей.
Прапорщик Ф. Кудрявий (товариство військових інтелігентів, Заводська, 7) заявив, що на Галицькому базарі в нього з кишені вкрадено бумажник з 600 крб. і документи.
Прапорщик Ф. Кудрявий, що мешкає в товаристві військових інтелігентів по Заводській вул. Nº 7, заявив, що на Галицькому базарі у нього з кишені украдено бумажник з 600 карб. і документи.
Я. Михайлиш (Сінна площа, 6) заявив про крадіжку з квартири підібраним ключем різних речей на 1500 крб.
Я. Михайлиш, що мешкає на Сінній площі в б. Nº 6, заявив про крадіж у нього з кватирі при допомозі підібраного ключа ... ріжних річей на суму 1500 карб.
На млині Яновського виявлено крадіжку трьох шкіряних пасів (приводних) вартістю 3000 крб.
Я. Дорфманом, служачим мельниці Яновського виявлено крадіж 3-х кожаних пасів, які коштують 3.000 карб.
З підвалу аптеки Мазура (Велика Житомирська, 6) підібраним ключем викрадено п'ять відер спирту; крадіж вчинив колишній службовець С. Вальчик (В.-Васильківська, 7/9); частину спирту відібрано.
З підвального помешкання аптеки Мазура (по В. Житомирській вул. б. Nº 6), підібравши ключ від дверей, було пограбовано пять відер спирту.
У місті побільшилися дрібні афери: шахраї замість золотих речей продають мідні; на товчку затримано Є. Раскомаєва, який продавав мідний годинник за золотий.
В місті побільшились випадки дрібної афери. Аферисти, замість золотих річей, продають мідні, спритно замінюючи їх при передачі.
С. Розенберг, що мешкає на Маріїнсько-Благовіщенській, 30, заявила в Либідський район, що невідомі бандити розгромили її помешкання й пограбували речей на 25 000 крб.
Ст. Розенберг, що мешкає по М. Благовіщенській вул. в б. Nº 30, заявила в Либедський район, що невідомі бандити розгромили її помешкання. Пограбовано різних коштовних речей на 25.000 карб.
Рано вранці до Печерського району надійшла заява про розгром помешкання Демидова: четверо озброєних бандитів зв'язали всіх, хто був удома, пограбували гроші (сума невідома) і розгромили помешкання.
в помешкання Демидова вірвались 4 озброєних бандити, зв'язали всіх, хто був дома, і пограбували гроші
А. Пономаренко (Фундуклеївська, 2) заявила про крадіж із помешкання 375 крб.
д. Пономаренко, що мешкає по Фундуклеївській вул. Nº 2, заявила про крадіж у неї з помешкання 375 карб. грошей.
Є. Стефанів (Софійська, 1) заявив про крадіж з їдальні самовара вартістю 1000 крб.
Є. Стефанів, що мешкає по Софійській вул. Nº 1, заявив про крадіж у нього в їдальні невідомо ким самовару, який коштує 1000 карб.
Ціна — оцінка потерпілого.
К. Дідусенко (Трьохсвятительська, 3) заявила про крадіж у неї П. Черепановою 300 крб.
К. Дідусенко, що мешкає по Трьохсвятительській вул. Nº 3, заявила про крадіж у неї П. Черепановою 300 карб. грошей.
Прапорщик Ф. Кудрявий (Товариство військових інтелігентів, Заводська, 7) заявив, що на Галицькому базарі в нього з кишені вкрадено гаманець із 600 крб. і документи.
на Галицькому базарі у нього з кишені украдено бумажник з 600 карб. і документи.
Я. Михайлиш (Сінна площа, 6) заявив про крадіж із квартири різних речей на 1500 крб. підібраним ключем.
Я. Михайлиш, що мешкає на Сінній площі в б. Nº 6, заявив про крадіж у нього з квартири ... ріжних річей на суму 1500 карб.
Я. Дорфман, службовець млина Яновського, виявив крадіж трьох шкіряних пасів вартістю 3000 крб.
Я. Дорфманом, служачим мельниці Яновського виявлено крадіж 3-х кожаних пасів, які коштують 3.000 карб.
З підвального приміщення аптеки Мазура (Велика Житомирська, 6) вкрали п'ять відер спирту; крадіжку вчинив колишній службовець С. Вальчик (В.-Васильківська, 7/9), його затримано, частину спирту повернено.
З підвального помешкання аптеки Мазура (по В. Житомирській вул. б. Nº 6), підібравши ключ від дверей, було пограбовано пʼять відер спирту.
У місті побільшилися випадки дрібних афер: аферисти замість золотих речей підсувають мідні; на товчку затримано Є. Раскомаєва, що продавав мідний годинник замість золотого.
В місті побільшились випадки дрібної афери. Аферисти, замісць золотих речей, продають мідні спритно замінюючи їх при передачі.
Раніше повідомлялося про пограбування Ш. Лейченка на Межигірській, 74 на 11 600 крб.; йому показали відомого грабіжника П. Потапова-Кондратьєва («Филька Рижий»), якого він упізнав, але грошей уже не було.
по Мижиторській вул. Nº 74 було пограбовано на 11,600 карб. у Ш. Лейченка. Останньому показали відомого грабіжника П. Потапова Кондратьєва, по кличці „Филька Рижій"
У складі першого засідання військового суду були судді сотник Рикунов, хорунжий Кундуш, підстаршини Безпалий, Марусенко, Левченко та голова генерал-хорунжий М. Балясний; розглядали справу «розбишаки» Д. Хоргуашвілі.
Новий військовий суд, в присутності судців: сотника Рикунова, хорунжого Кундуша, і підстаршин: Безпалого, Марусенько, Левченко та голови генерального хорунжого М. Балясного
29 червня з Чигирина повідомляли про спокійний настрій у повіті; в с. Медведівці пограбовано євреїв на 22 163 карбованці, затримано 43 злочинці.
ЧИГИРИН 29-VI. Настрій в повіті спокійний. В с. Медведівці пограбовано евреїв на 22163 карб., затримано 43 злочинці.
Київська губернія.
Постанова Ради Міністрів від 29 червня 1918 р.: на утримання Державної Варти до затвердження її штатів асигновано 9.000.000 крб. — по 1 мільйону на кожну губернію.
Асигнувати в розпорядження Міністра Внутрішніх Справ з коштів Державної Скарбниці на утримання Державної Варти аж до затвердження штатів її девять міліонів (9.000.000) карбованців, по одному міліону на кожну губернію.
Підписали за голову Ради Міністрів М. Чубинський і за міністра внутрішніх справ М. Воронович.
Під час нічної облави на Кожум'яцькій, 32, затримано професійного злодія В. Кулеша, 24 років; у нього знайдено три ридикюлі (в одному документи дружини штабс-ротмістра Е. Жукової), дві запальнички, п'ять порожніх гаманців, паспорт тощо; Жукова пояснила, що 25 червня з комода вкрали ридикюль з паспортною книжкою, понад 90 крб. та замшевими рукавичками; злодій признався, що діяв разом з «Чижиком».
По Кожемякській вул., в б. Nº 32, кв. 6, під час облави вночі затримано професійного злодія В. Кулеша, 24 років, у котрого при трусові знайдено три редикюля
Учора вранці з помешкання княжни Радзивіл у Липках (Садова, 2) викрадено діамантові та перлові речі приблизно на сім мільйонів карбованців; крадіжку вчинено, коли княжна вийшла на 15 хвилин зі спальні, а прислужниця пила чай; на місце виїхала таємна міліція й слідчі.
Вчора з ранку вкрадено з помешкання княжни Радзивілової в Липках в домі Nº 2 по Садовій вулиці брильянтових та перлових річей на суму, приблизно, сім мілійонів карбованців.
Сума 7 млн крб. наведена газетою; вірогідність оцінки невідома.
Під час нічної облави на Кожем'яцькій, 32 затримано професійного злодія В. Кулеша (24 роки): знайдено три ридикюлі (в одному документи дружини штабс-ротмістра Є. Жукової), дві ключки, п'ять порожніх гаманців, паспорт і посвідчення; Жукова розповіла, що 25 червня з комода вкрали ридикюль з паспортною книжкою, понад 90 крб. і листуванням; Кулеш зізнався разом з «Чижиком».
По Кожемякській вул., в б. Nº 32, м. 6, під час облави вночі затримано професійного злодія В. Кулеша, 24 років
Військовий суд за 20 хвилин наради засудив Д. Хоргуашвілі до вічної каторги; вирок оголошено українською й російською мовами. Остаточний вирок мали оголосити в понеділок (у тексті «31 червня» — очевидно, 1 липня). Справу розбишаки Пискарьова відкладено через відсутність свідків.
По відчиненню засідання, головою суду оголошено, на українській і на російській мові привір, яким Хоргуашвилі карається вічною каторгою. Остаточній приговір буде оголошено в понеділок, 31 червня.
У тексті помилка в даті: «31 червня» (такого дня немає); понеділок — 1 липня.
Страшний злочин у будинку № 9 по Клейгелівському провулку: у спальні знайшли трупи подружжя Довбашів із перерізаним горлом, помешкання розгромлене; Довбаші торгували салом на Галицькому базарі й вважалися грошовитими; під порогом лежала служниця. Домовласник повідомив Бульварний район.
Страшне злочинство сталося в будинкові № 9 по Клейгелівському проулкові ... В спальні на підлозі валялися трупи подружжя Довбаш з перерізаним горлом.
«Вчора рано вранці» — 29 червня. Служниця лежала біля порога; її стан у тексті не уточнено.
29 червня штабс-ротмістр Піатковський, начальник штабу охорони району вибуху на Звіринці, проїжджаючи з кінними міліціонерами, звернув увагу на невідому жінку з мішком; міліціонери відкрили стрілянину і поранили її наскрізь у праве плече. Це виявилася Ф. П. Набакова, що мешкала на Печерсько-Караваєвській, 6; її в кареті швидкої допомоги відправили до Олександрівської лікарні. Натовп хвилювався і лаяв міліціонерів, його розігнали.
Начальник штабу охорони району вибуху на Звіринцу штабс ротмістр Піатковський, проїжджаючи з міліціонерами кінного ескадрону мимо місця вибуху, звернув увагу на те, як невідома жінка несла якийсь то мішок.
«Вчора» — 29 червня. Район вибуху на Звіринці охороняють після вибуху складів у квітні 1918 р.
Повідомлення з місць (29 червня): у Чернігові населення байдуже до політики й прагне твердої влади, а більшовики порушують демаркаційну лінію; у Сквирському повіті більшовиків майже немає; у Чигиринському повіті в с. Медведівці пограбовано євреїв на 22 163 крб., затримано 43 злочинці; у Кам'янець-Подільській губернії триває організація державної варти; німці покинули Таращанський повіт після очищення від банд.
В с. Медведівці пограбовано евреїв на 22163 карб., затримано 43 злочинці. ... Йде організація державної варти. Нищення лісів зменшується.
Повідомлення УТА про регіони Київської та сусідніх губерній.
Страшний злочин у будинку № 9 по Клейгелівському провулку: у квартирі подружжя Довбаш, що торгувало салом на Галицькому базарі й вважалося заможним, знайшли трупи обох із перерізаним горлом і розгромлену квартиру; зранку домовласник побачив відчинені двері й служницю, що лежала на порозі; про злочин повідомили Бульварний район міліції; пограбування, суму викрадене не встановлено.
Страшне злочинство сталося в будинкові Nº 9 по Клейгелівському проулкові. В одному з помешкань зазначеного будинку проживали подружжя Довбаш. Вони торгували салом на Галицькому базарі
Дата — «вчора рано вранці», тобто 29 червня.
Учора на Звіринці начальник штабу охорони району вибуху штабс-ротмістр Піатковський, проїжджаючи з міліціонерами кінного ескадрону, наказав стріляти по невідомій жінці, що несла мішок; одна куля навиліт поранила її в праве плече. Це виявилась Ф. П. Набакова, що мешкала на Звіринці по Печерсько-Караваєвській, 6; її в кареті швидкої допомоги відвезли до Олександрівської лікарні, натовп обурювався, але розійшовся.
Начальник штабу охорони району вибуху на Звіринцу штабс ротмістр Піатковський ... Невідому було поранено в праве плече навиліт. Виявилось, що невідома мешкав на Звіринцю по Печерсько Караваєвській вулиці Nº 6, Ф. П. Набакова.
Вибух на Звіринці стався в квітні 1918 р.; «вчора» — 29 червня.
Пограбований на Київській вулиці № 74 Ш. Лейченко (11 600 крб.) впізнав затриманого грабіжника П. Потапова-Кондратьєва, «Филька Рижий», але грошей при ньому не було — витратив.
Ш. Лейченка ... відомого грабіжника П. Потапова Кондратьєва, по кличці „Филька Рижій", котрий опізнан Лейченком, як грабіжник, але грошей при ньому не було
Назва вулиці в OCR «Мижиторській» — невпевнено. Сума пограбованого: 11 600 крб.
Свідок Ковбань одностайно впізнав у підсудному голову розбійницької банди; свідка Марфушу без прізвища до суду не викликали, бо її не було за вказаною адресою.
Одноголосно визнали в Хоргуашвілі того самого голову розбишацької банди, що пограбувала Ковбанів 13-го лютого.
OCR місцями розірваний.
З Таращі (2 липня): після того як німці покинули місто, 29 червня Таращу оточили великі банди; повітовий комендант відійшов на станцію Ольшаницю; ходила чутка, що вбито повітового старосту та його помічника; потім місто знову зайняли німці.
29 червня Таращу було окружено величезними бандами. ... Єсть чутка, що вбито повітового старосту і його помішника. Зараз Таращу занято німцями
Частина про вбивство старости — чутка.
Директор банку Цитович заявив службовцям, що запросить озброєну силу — Державну варту або німецьку комендатуру — і розстріляє бунтівників, які відмовляються чергувати; службовці погрозою не злякалися і стоять на своєму.
«запрошення оружної сили, від державної варти, або німецької комендатури і буде розстрілювати усіх бунтівників»
Дата номера газети; точна дата події не вказана.
Кривава подія на Печерську близько 12-ї ночі: завідувач ділянки Гаєвський з трьома міліціонерами біля «Аскольдової могили» потрапив під обстріл з боку Аносівського саду; на допомогу прийшли козаки першого українського залізничного куреня; бандити увірвалися в будинок № 4 по Московській; урядовець інтендантства Метальський, якого зупинили козаки, вихопив револьвер, убив козака Яворського й поранив Пешеханова та поїхав; Пешеханова згодом застрелили при спробі втечі.
Біля 12 години ночі, завідуючий участком Гаєвський з трьома міліціонерами обходив свій участок. Недалеко від „Аскольдової могили" ... Метальський убив козака Яворського та поранив Пешеханова
Подія вночі на 29 червня (або попередньої). Назви вулиць в OCR спотворені («Ми…кольському спуску»).
Постанова Ради Міністрів від 29 червня 1918 р.: з 1 травня 1918 р. тимчасово харчування замкнених в дорозі під час пересилки та арештантів при Державній Варті відпускати в потрійному розмірі харчової табелі, встановленої для в'язнів цивільних тюрем; видатки відносити на спеціальні кредити Міністерства судових справ.
З дня першого травня 1918 року табельні призначення з державних коштів на харчування замкнених в дорозі ... тимчасово відпускати в потрійному розмірові харчової табелі
Додаток до постанови Тимчасового Російського Уряду від 30 березня 1917 р.; асигновано додатково 1.000.000? — сума в OCR нечітка.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: 29 червня у сквері(?) вкрадено гаманець і квитанцію № 1149 на 100 крб; прохання повернути за винагороду.
Украдено квітанцію за № 1149 на 100 карб.
Сильно зіпсований OCR; дата 29 червня, ймовірно, дата події.
27 червня гетьман прийняв 12 представників земств України на чолі з Петлюрою; аудієнція тривала близько 3 годин.
27 червня представники земств України в кількості 12 осіб на чолі з Петлюрою були прийняті п. гетьманом. ... Аудієнція зайняла біля 3-х годин.
Генерала Дашкевича-Горбацького, колишнього начальника штабу гетьмана, призначено генеральним старшиною при особі гетьмана (ранг, подібний до генерал-ад'ютанта колишньої російської армії).
Генерала Дашкевича-Горбацького - бувшого начальника штабу гетьмана, призначено генеральним старшиною при особі гетьмана.
Генерала Дашкевича-Горбацького, колишнього начальника штабу гетьмана, призначено генеральним старшиною при особі гетьмана — на нагороду за енергійну діяльність; цей ранг порівнюють з генерал-ад'ютантом колишньої російської армії.
Генерала Дашкевича Горбацького - бувшого начальника штабу гетьмана, призначено генеральним старшиною при особі гетьмана.
29 червня військовий міністр мав виїхати з Києва в бік Козятина й Умані.
Сьогодня, 29 червня, п. військовий міністр мав виїхати з Киіва в сторону Козятина й Умані.
Наказ № 208 (29 червня 1918): присяжний повірений Василь Васильович Варвар призначений юрисконсультом Міністерства торгу та промисловості з 1 липня 1918 р.
Призначається з 1-го липня 1918 року на посаду Юрисконсульта Присяжний Адвокат Василь Васильович Варвар.
Підписав товариш міністра В. Ауербах.
Наказ № 207 (29 червня 1918): комісара при митниці в Голобах Миколу Григоровича Яворського за його рапортом звільнено з посади з 15 червня 1918 р.
Комісар при митниці Голоби Микола Григорович Яворський, згідно з його рапортом, увільняється від посади Комісара з 15-го червня 1918 року.
29 червня в дорозі з Петербурга в Україну помер видатний український учений-антрополог і етнограф, громадський діяч Хведір Кіндратович Вовк (1847 р. н.); про смерть сповістили Київське товариство «Просвіта», Українське наукове товариство і Партія українських соціалістів-федералістів.
Сумна наспіла до Київа звістка: 29 червня помер у дорозі з Петербургу на Україну Хведір Кондратович Вовк.
Некролог С. Єфремова; Вовк мріяв переїхати працювати до Києва.
Через Ростов до Києва їде делегація населення Кубанської області на чолі з чорноморським громадським діячем Левицьким; метою є переговори з українським урядом про приєднання Кубані до України; Кубанське уряд скликає установчі збори, мають відбутися вибори Кубанського військового отамана.
Сюди прибула по дорозі у Київ делегація людності Кубанської области на чолі в відомим громадським діячем Чорноморія - Левицьким. ... Мета подорожі делегації до Киіва - почати переговори з українським правительством про приєднання Кубані до України.
Присяжні повірені, батько й син В. М. та А. В. Бобрищеви-Пушкіни, подали до комісаріату юстиції прохання про зарахування до колегії правозаступників; обом відмовлено. В. М. Бобрищев-Пушкін посилався на рекомендацію колишнього голови 2-го відділу Окружного суду Касаткіна, який нині очолює Касаційну колегію при комісаріаті юстиції.
Обом їм в прийнятті до колегії правозаступників одмовлено.
Липинський виїхав до Відня 29 червня (за записом 28 червня — «Завтра їде до Відня»).
З палацу пішов до Липинського. Завтра їде до Відня.
У Києві гостював артист Петроградської опери А. Л. Каченовський; разом з д. Садовень, Горською, Файнберг, Валевським він приїхав з Петрограда; у суботу 29 червня Каченовський та Садовень виступали на бенефісі оркестру в Купецькому саду.
Вчора д ка Садовень та я виступали в бенефісі оркестру в Купецькому саду.
«Вчора» — 29 червня.
Тимчасове інформаційне бюро петроградців відкрило щоденні чергування членів з 16 до 17:30 в приміщенні книгарні «Друкар» (Хрещатик, 50); усіх колишніх членів Петроградської української колонії просять з’явитися для реєстрації.
«Тимчасове Інформаційне Бюро Петроградців одчинило щоденні чергування членів з 4 до 5½ годин вечора»
Наказ № 209 (29 червня 1918): з 1 липня підвищено в урядовці I розряду Юлію Пелипенко, а Олену Сісецьку й Надію Нечипір — в урядовці II розряду (Митно-тарифно-трактатний департамент, директор департаменту зовнішнього торгу Ф. Королів).
Підвищуються: 1) Урядовець ПІ розряду Юлія Петрівна Пелипенко-в урядовці І розряду в 1-го липня цього року.
Наступного дня (30 червня) мали виїхати до Берліна новопризначений посол Української Держави барон Рудольф Штейнгель і до Відня — Вячеслав Липинський разом з урядовцями посольств; у берлінське посольство входять старший секретар Іван Товстонос, молодший секретар Віктор Лапін, драгоман Свенціцький, сім службовців; у віденське — радник Іван Грожевський, старший секретар Володимир Полетика, молодший Михайло Біленький, сім службовців.
Завтра виїзжають разом з урядовцями посольства новоназначені посли Української Держави: при німецьким цісарськім правительстві барон Рудольф Штейнгель, цісарсько-королівськім австро-угорськім правительстві Вячеслав Ліпінський.
«Завтра» від 29 червня — 30 червня; прізвища чиновників у OCR частково розірвані.
Накази Міністерства шляхів від 29 червня та 1 липня 1918 року (№ 154–159): старший телеграфіст ст. Біла Церква Мефодій Різник-Різниченко призначений завідувачем телеграфної станції Київ 1-й пасажирський з 17 червня; Юрій Беридзе — начальник технічного відділу служби колії Поліських залізниць з 31 травня; Володимир Леонтовський — тимчасово старший інспектор при міністерстві з 1 червня; змінено начальника ділянки Цвіткове–Жашків будівельної колії Гришино–Рівне.
Старший Телеграфіст ст. Біла-Церква Різник-Різниченко Мефодій на посаду Завідуючого телеграфною ст. Київ 1-й пас. з 17 червня 1918 року.
Дата для групи наказів: 29 червня – 1 липня.
Накази Міністерства фінансів про кадри за червень–липень 1918 року: Христиан Бойлуванський, прийнятий на службу ще в січні 1918 року, не з'являвся на роботу й був звільнений; а прийняту 18 травня Оксану Торильченко звільнено, бо вона на службу зовсім не з'явилась.
Оксана Торильченко звільняється від служби, позаяк на службу зовсім не з'явилась.
Наказ № 24 від 1 липня 1918 р.; прізвища частково зіпсовані.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: Товариство (назва в OCR не читається) повідомляє про смерть свого члена, асистента Університету св. Володимира Миколи Павловича Пашського.
про смерть свого члена, асистента університ. св. Володимира, МИКОЛАЯ ПАВЛОВИЧА ПАШСЬКОГО
Оголошення про смерть сильно пошкоджене OCR; назва товариства не читається, прізвище невпевнено.
Оголошення-некролог: товариство (абревіатура в OCR «К. С. Г. П.») повідомляє про смерть свого члена, асистента Університету Св. Володимира Миколи Павловича Пашського.
повідомляє про смерть свого члена, асистента універс. св. Володимира, МИКОЛАЯ ПАВЛОВИЧА ПАШСЬКОГО.
Прізвище та назва товариства в OCR зіпсовані.
Накази Міністерства торгу та промисловості (№ 208): Володимир Галкін і Олександр Дітмар зараховані до міністерства — перший відряджений до Департаменту загальних справ, другий до Департаменту палива і металю (з 29 червня); № 218: Всеволод Хлопов, чиновник Митно-тарифно-трактатного департаменту, діє з 28 червня.
Залічуються до Міністерства Торгу і Промисловости: 1) Володимир Володимирович Галкин і 2) Олександер Федорович Дітмар
Частина тексту № 218 (Хлопов) розірвана колонками.
Квитки на три благодійні вечори (1–3 липня) продаються в музичному магазині Л. Идзіковського (Хрещатик, 29) і в касі цирку (Миколаївська, 7).
Квитки на всі три вечори продаються в музичному магаз. Л. Идзіковського (Хрещатик 29) і в скарбниці цирка (Миколаївська 7).
Квитки на всі три благодійні вечори (1–3 липня) продають у музичному магазині Л. Ідзіковського (Хрещатик, 29) і в касі цирку (Миколаївська, 7); ціни не вказано.
Квитки на всі три вечори продаються в музичному магаз. Л. Ідзіковського (Хрещатик 29) і в скарбниці цирку (Миколаївська 7).
Мамін-Сибіряк «Пригоди статечної миші» в оголошенні видавництва «Україна» коштує 30 коп.
Мамін Сибіряк. Пригоди статечної Миші 30 коп.
Робітники Ярошівської цукроварні (з Центрального комітету профспілки цукрової промисловості): щоденники на бурякових плантаціях вимагають 4 крб. за день, заводоуправління дає лише 3 крб.; ціни на продукти першої необхідності зросли на 300–500%.
«домагаються щоденної заробітної плати в 4 карбованці, заводоуправління дає ж тільки 3 карбованці»
Не Київ; цифри для порівняння зарплат.
Постанова Ради Міністрів про підвищення акцизу на пресовані дріжджі: для виробу всередині країни — до 80 коп. за фунт, для закордонного виробу — до 1 крб 20 коп. за фунт; термін уведення — 1 липня.
Підвищити акциз на гнічені дріжджі внутрішнього виробу до вісімдесяти коп. (80) за фунт і на закордонного виробу до одного карбованця двадцяти коп. (1 карб. 20 коп.) за фунт.
«гнічені» в OCR — ймовірно «гнічені»/«пресовані» дріжджі. Дата постанови — 29 червня 1918 р.
Акциз на пресовані дріжджі закордонного виробу піднято до 1 крб 20 коп. за фунт.
на закордонного виробу до одного карбованця двадцяти коп. (1 карб. 20 коп.) за фунт
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: продається друкарська машинка «Образцовий Ундервуд» (ціна не вказана); оглядати з 3 до 6 години, Володимирська, 39.
ПРОД. пиш. маш. „Образцовий Ундервуд" ... Бачити в 3-6 год. Володимирська 39
Частина оголошення зіпсована OCR («на роскр., лаперу»).
Німецьке командування в Миколаєві оголосило курс турецьких грошей: 15 карбованців за турецький фунт.
«оголосило курс турецьких фунтів в пятнадцять карбованців фунт»
Не Київ; сума в OCR нечітка.
Юридична порада: Сенат встановив, що господар готелю відповідає за речі, украдені з вестибюлю готелю; той, хто зазнав збитків унаслідок незаконних розпоряджень адміністративної влади, може подати громадянський позов.
господарь гостиниці відповідає за речі, украдені з вестибюлю гостиниці.
Поштово-телеграфне відомство закінчило проєкт штатів і окладів і подало його до Ради міністрів на затвердження; відбулася нарада про поширення радіотелеграфу в Україні за участю представників військового, морського міністерств і торгу.
Поштотелеграфне відомство закінчило вироблення проекту штатів і окладів відомства і пересилає в раду міністрів на затвердження.
Телеграма делегатських зборів професійних спілок Миколаєва до Всеукраїнської ради професійних спілок: на заводах введено 9½-годинний робочий день, скасовано колективний договір, розпущено заводські комітети; для упорядкування постачання хліба вводиться карткова система.
на заводах заведено 9½ годинний робочий день. Скасовано колективний договір. Розпущено заводські комітети.
Миколаїв — не Київ; цифри для порівняння робочого дня на початку літа 1918 р.
Комісія у справах полонених повідомила, що у Звенигородському та Васильківському повітах на ярмарках з'явилися «фактори», які беруть по 500 крб. за викуп з полону або за дозвіл поїхати до полонених за кордон; комісія попереджає, що всі справи ведуть виключно вона; 4 червня відіслано перший транспорт харчів полоненим у Німеччину й Австро-Угорщину.
по ярмарках „факторі", які беруть по 500 карб. за викуп з неволі полонених або за дозвіл поїхати до них за кордон
На нещодавно відкритому «Спортивному полі» (Фундуклеївська, 58) мають влаштувати дитячі спортивні свята для дітей 7–18 років (лапта, хокей, футбол, лаун-теніс, велосипед, гімнастика); газета просить владу сприяти пільговим проїздом трамваями та залізницями й коштами на призи.
На недавно відкритому „Спортивному Полі" (Фундуклеївська 58) мають бути улаштовані дитячі свята спортивного характеру. ... участь діти в літах від 7 до 18 років
Юридична порада в «Відродженні»: старшині 612-го Червінського (8-го Гайдамацького) полку 34-го армійського корпусу для отримання недоплаченої платні й двомісячної допомоги звернутися до повітового військового начальника з атестатом і свідоцтвом про нейтральну позицію в боротьбі з більшовиками (наказ військового міністра від 1 квітня).
Для отримання недополученої вами платні на посаді старшини 612 Червинського (8 Гайдамацького) полку 34 армійського (1 Українського) корпусу, а також для одержання належної вам двомісячної допомоги - зверніться до повітового воїнського начальника
Комісія в справах полонених одержала дозвіл надсилати з інтенданства харчові продукти, тютюн, мило тощо полоненим у Німеччині й Австро-Угорщині; продукти скоро відправлять до шести українських таборів; проєкт нового закону про платню полоненим подано на затвердження: полонені — громадяни Української Держави отримують основну платню за весь час полону, старшини — ще винагороду за втрачені речі.
Комісія в справах полонених одержала дозвіл на відсилку з інтенданства ріжних харчових продуктів та инших речей, як, напр., тютюну, мила, для наших полонених в Німеччині та Австро-Угорщині.
Оголошення: видавництву «Грунт» потрібні перекладачі, знавці літератури й мов — китайської, японської, перської, турецької, данської, норвезької, шведської, іспанської; звертатися особисто щодня з 5 до 7 (крім свят): Бульварно-Кудрявська, 38, книгарня «Дніпрове слово».
ВИДАВНИЦТВУ ГРУНТ ПОТРІБНІ перекладчики, знавці літератури і мов: китайської, японської, перської, турецької, данської, норвезької, шведської, іспанської.
Тимчасове інформаційне бюро петроградців скасувало щоденні чергування членів з 16 до 17:30 у книгарні «Друкар» (Хрещатик, 50); колишніх членів петроградської української колонії просять з'являтися для реєстрації та отримання відомостей.
Тимчасове Інформаційне бюро петроградців відмінило щоденні чергування членів в 4 до 5½ годин вечора в помешканні книгарні „ДРУКАРЬ" (Хрещатик 50).
Тимчасове інформаційне бюро петроградців відкрило щоденні чергування членів з 4 до 5:30 вечора в книгарні «Друкар» (Хрещатик, 50); колишніх членів петроградської української колонії просять з'являтися для реєстрації й отримання відомостей.
Тимчасове Інформаційне бюро петроградців одмінило щоденні дежурства членів в 4 до 5½ годин вечора в помешканню книгарні „ДРУКАРЬ" (Хрещатик 50).
Формулювання OCR: «одмінило» — можливо «відкрило»; з другої частини речення («прохають… з'являтись») випливає, що бюро працює.
Лист до редакції про подорож на могилу Т. Г. Шевченка (Чернеча гора, Канів): автор їхав пароплавом до Канева на зелені свята; на пароплаві чув розмови про українізацію; пароплав прийшов о 6 годині ранку; автор залишив пакунок на «Чайці».
Зеленими святами мені довелось бути на могилі Шевченка. ... Пароплав прийшов о 6 годині ранку. Залишивши свій пакунок на „Чайці", я пішов до могили.
Лист читача; Київ згадано лише побіжно (пароплав із Києва). Продовження далі.
Автор листа повертався до Києва пароплавом із залізничниками: спершу співали, потім танцювали, на вимогу танцюристів грали «краков'як»; на палубі лунали імпровізовані хори.
Повертався я до Київа пароплавом із залізничниками. Спершу публіка співала, а потім почалися танці.
Лист «В. К-ко».
Дирекція Київського товариства взаємного кредиту вимагає від службовців банку чергувати по черзі разом із вартою щодня з 19 до 9½ ранку, не звільняючи від служби наступного дня; службовці протестували письмово й двічі відмовилися.
«діжурили по черзі, разом з вартою, від 7 годин вечора до 9½ ранку»
Дату події не вказано; номер від 29 червня.
Лист до редакції про подорож на могилу Шевченка на зелені свята: на пароплаві до Канева (прибув о 6 ранку) вихваляють «українізацію», а біля могили зранку десять відвідувачів, до 10 год. приходять «панночки в українському вбранні», які лузають насіння біля хреста, у хаті-музеї реготали й видряпували ініціали на вікні.
Панночки, що були в українському вбранні, преспокійно лузають собі насіння аж коло самого хреста і спльовують лушпиння на могилу
Лист про Канів; опис поведінки відвідувачів у зелені свята 1918 р.
Малий фейлетон «Перспективи»: у Києві спекулюють усім — милом, гасом, цукром, свічками, ліками, залізом, мануфактурою, черевиками, мукою, бавовною, склом; квартиру можна найняти, лише дав «винагороду» (за меблі, телефон, портрет прабабусі) від 10 тисяч карбованців і більше. Починають спекулювати вже й одягом на людях.
«од 10 тисяч і невідомо до якої суми»
Фейлетон, тому суму подано як наведену автором «від 10 тисяч».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: продається друкарська машинка «Образцовий Ундервуд» на розкраплення (?); дивитися з 15 до 18 год., Володимирська, 39, «Палермо» № 35.
ПРОД. пиш. маш. „Образцовий Унпервуд" ... Бачити в 3-6 год Володимирська 39 „Палермо" Nº 35
Оголошення пошкоджене OCR; ціна не читається.
Оголошення: на перших курсах українознавства спілки лекторів (колишніх курсах Крюкова) приймають записи в четверту чергу з 5 до 6 години на Фундуклеївській, 10 (гімназія Титаренка); предмети: українська мова, історія літератури, діловодство; курс триває 2 місяці, тим, хто прослухав повний курс, видають свідоцтва.
Оголошення: на перших курсах українознавства Спілки лекторів (колишні курси Крюкова) приймають записи на 4-ту чергу з 17 до 18 год. на Фундуклеївській, 10 (гімназія Титаренка); предмети — українська мова, історія літератури, діловодство; курс триває 2 місяці, випускникам видають свідоцтва.
На перших курсах українознавства спілки лекторів, бувших курсів Крюкова, приймаються записи в 4-ту чергу між 5-6 год. на Фундуклеївській вул. № 10 (гімн. Титаренка).
На перших курсах українознавства спілки лекторів, бувших курсів Крюкова, приймаються записи в 4-ту чергу між 5-6 год. на Фундуклеївській вул. Nº 10 (гімн. Титаренка).
Оголошення: курси українознавства Спілки лекторів (колишні курси Крюкова) записують учнів у 4-ту чергу з 17 до 19 години на Фундуклеївській вул., 10 (гімназія Титаренка); предмети — українська мова, історія літератури й діловодство; курс триває 2 місяці, за повний курс видають свідоцтва.
«приймаються записи в 4-ту чергу, між 5-7 год. на Фундуклеївській вул. №10 (гімн. Титаренка)»
Оголошення: в Українському клубі (Пушкінська, 1) у суботу, 29 червня, відбудеться концерт української пісні за участі М. Литвиненко-Вольгемут, В. Старицької, П. Варави, Т. Івлєва та Г. Лаврівського; в антрактах на відкритій веранді в саду — кінематографічні сеанси, після концерту танці; початок о 18:30 (6½ год. вечора); запис у клубі щодня з 12 до 21 години.
Оголошення: сьогодні, 29 червня, в Українському клубі (Пушкінська, 1) концерт української пісні за участі артисток М. Литвиненко-Вольгемут та В. Сторожинецької і артистів опери Н. Варіви, І. Іванова, І. Павловського; в антрактах на відкритій веранді в саду кінематографічні сеанси, після концерту — танці; початок о 20:30, запис з 12 до 21 години.
Концерт української пісні. Сьогодня, 29 червня, відбудеться концерт української пісні в українському клюбі (Пушкінська 1). ... Початок о 8 з пол. год. вечора, запис на концерт у клюбі з 12 годин до 9 годин вечора.
Прізвища виконавців у OCR частково спотворені.
Оголошення: сьогодні, 29 червня, концерт української пісні в Українському клубі (Пушкінська, 1) за участю артисток М. Литвиненко-Вольгемут і В. Сторожинецької та артистів опери Н. Вариводи, І. Іванова, І. Павловського; в антрактах на відкритій веранді в саду кіносеанси, після концерту танці; початок о 8:30 вечора; запис на концерт у клубі з 12 до 9 вечора.
Концерт української пісні. Сьогодня, 29 червня, одбудеться концерт української пісні в українському клюбі (Пушкінська 1).
Прізвища виконавців частково зіпсовані OCR.
«В суботу 29 червня відбудеться концерт української пісні ... Початок в 6½ год. вечора»
Афіша Українського національного театру в Троїцькому Народному домі: сьогодні, 29 червня (субота), на користь Всеукраїнської громади георгіївських кавалерів ставиться «Гандзя».
УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕАТР. Сьогодня, 29-го, у суботу, - на користь всеукраїнської громади георгієвських кавалерів, виставлена буде ГАНДЗЯ.
Оголошення: Українське товариство архітекторів оголошує конкурс проєктів фасадів будинків для міста Києва; запитання — до Бюро праці товариства, Пушкінська, 1 (Український клуб), 17–19 год.
КОНКУРС фасадів будинку для м. Київа оголошує Укр. Т-во Архітектів. Запитання відносно конкурса звертати до Бюро Праці Т-ва Арх-ів Пушкинська 1, „Укр. Клюб" від 5-7 год. вер.
Артистка й театральна діячка Висоцька на з'їзді сказала, що театр сучасності забув, що головне — артист, показує розкішні декорації й бутафорію, а артиста не показує; критик має брати безпосередню участь у театральному житті.
Театр показує надзвичайно гарні декорації, чудесну бутафорію, строго обдуману обстанову, артиста ж не показує.
29 червня 1918 р. артисти Петроградської опери А. Л. Каченовський і Садовень виступили в бенефісі оркестру в Купецькому саду.
Вчора д-ка Садовень та я виступали в бенефісі оркестру в Купецькому саду.
«Вчора» щодо 30 червня.
Оголошення: на користь жертв вибуху на Звіринці та пожежі на Подолі в понеділок 1, вівторок 2 і середу 3 липня н. ст. у приміщенні цирку Крутикова (Миколаївська, 7) влаштовуються три вечори музики, пісень і дум; беруть участь примадонна Лідія Липковська (1 і 3 липня), Д. М. Ярославський, А. В. Маневетова, К. К. Лозовська та інші, симфонічний оркестр Київського купецького саду; нумери «Афоризми» (слова А. Когена, музика Г. Фістулярі).
в помешканні цирка Крутикова Миколаївська 7 на користь ЖЕРТВАМ ВИБУХУ на Звіринці і пожежі на Подолі в понеділок 1-го, вівторок 2-го і середу 3-го липня н. ст. улаштовується ТРИ ВЕЧОРА МУЗИКИ, ПІСЕНЬ І ДУМ.
Вибух на Звіринці та пожежа на Подолі — київські катастрофи кінця травня–червня 1918 р.
Оголошення: сьогодні, 29 червня, о 18:00 у V аудиторії Університету св. Володимира відбудуться ХХХІ відкриті збори Товариства дослідження мистецтва: проф. Одеського університету М. Л. Окунєв — «Поїздка на театр війни в Азіатську Туреччину» (з показом знімків), Б. А. Гуревич — «Міфотворчість у поезії»; вхід для сторонніх 75 коп.; у закритій частині — балотування в почесні й дійсні члени.
Збори «О. И. И.». Сьогодня, 29 червня, в V аудиторії університету св. Володимира одбудуться ХХХІ відкриті збори „общества изслідованія искусства" ... Вхід для сторонніх 75 коп.
Четвертий день Всеукраїнського з'їзду художніх організацій: доповідь А. А. Екстер про створення лабораторії сценічних постановок, доповідь С. А. Гілярова про Інститут історії мистецтв на Україні, доповідь Висоцької про сучасний стан театру; польська група повернулася до спільної роботи, довгі оплески; ухвалено резолюцію.
Четвертий день з'їзду. Засідання з'їзду розпочинається о 5 год. вечора доклядом відомої художньої діячки д-ки А. А. Екстер
Доповідь артистки Висоцької на четвертому дні з'їзду художніх організацій про занепад театру: театр забув, що головне — артист; критик має брати участь у театральній роботі; в обговоренні виступали Станкевич, Мокульський, Кузьмін і Прахов, а з'їзд ухвалив резолюцію в дусі доповіді.
Доклад д-ки Висоцької викликав жвавий обмін думок. Опонентів у д. Висоцької не було, але палких прихильників з'явилось багато
Оголошення: сьогодні, 29 червня, у V аудиторії Університету Св. Володимира відбудуться ХХХІ відкриті збори «Общества исследования искусства»: проф. Одеського університету Н. Л. Окунєв — «Поїздка на театр війни в Азіатську Туреччину» (з демонстрацією знімків), Б. А. Гуревич — «Міфотворчість у поезії»; закрита частина — вибори почесних і дійсних членів; початок о 6 вечора; вхід для сторонніх 75 коп.
Сьогодня, 29 червня, в V аудиторії університету св. Володимира одбудуться ХХХІ одкриті збори „общества изслідованія искусства" ... Вхід для сторонніх 75 коп.
Стаття Петра Остроградського про захист молоді від деморалізації вулиці: культурно-спортивні товариства «Січ» вже організовані в Одесі та Єлисаветграді, треба охопити ними всю Україну; статут товариства «Січ» можна отримати в редакції «Відродження» та у військовому товаристві «Батьківщина» (Хрещатик, 35).
Хто бажатиме познайомитись зі статутом т-ва „Січ" на Україні, може дістати його в редакції газети та у військовім товаристві „Батьківщина" Хрещатик 35.
Автор підписався «Петро Остроградський».
На нещодавно відкритому «Спортивному Полі» (Фундуклеївська, 58) мають бути влаштовані дитячі свята спортивного характеру для дітей 7–18 років: лапта, хокей, футбол, лаун-теніс, велосипедна їзда, гімнастика; автори закликають владу сприяти пільговим проїздом на трамваях і залізницях та призами.
На недавно відкритому „Спортивному Полі" (Фундуклеївська 58) мають бути улаштовані дитячі свята спортивного характеру.
Афіша Літнього театру Купецького зібрання: сьогодні, 29 червня, «Переполох» і співи; 30-го (неділя) — «Борці за мрії» й дивертисмент; 1 липня — «Наталка Полтавка» й вечорниці; 2-го — «За свій гріх».
Сьогодня, 29-го, у суботу, ... 30-го ... Понеділок, 1-го липня, НАТАЛКА ПОЛТАВКА й вечорниці. 2-го - ЗА СВІЙ ГРІХ.
Назву сьогоднішньої вистави в OCR пошкоджено.
Оголошення: кінотеатр «Експрес» (Хрещатик, 25) показує останні дні сенсаційну драму «Ультус-месник» у 6 частинах із головоломними трюками; початок сеансів о 18 год.
Сенсаційна драма „Ультус Месник" в 6 част. ... ОСТАННІ ДНІ в кіно-театрі „ЕКСПРЕС" Хрещатик, 25. Початок сеансів о 6 год. веч.
Назву фільму в OCR спотворено («Ультус МСтитель»).
Оголошення: кінопрокатна контора «Англо-фільм» повідомляє, що з вівторка 2 липня н. ст. у «Вільному театрі» (Хрещатик, 43) демонструватиметься 5-частинний фільм «Вічне місто» (Таємниці сучасного Риму) за участю Папи Пія XI [так в OCR].
АНГЛО-ФІЛЬМ. Кіно-прокатна Контора оповіщає, що в помешканні „Свободного Театра" (Хрещатик 43), з вівторка 2-го липня нового стилю демонструється визначний шедевр екрана в 5 частинах: „ВІЧНИЙ ГОРОД" (Тайни сучасного Риму).
Ім'я папи в OCR «Пія ХІ-го» нечітке.
Оголошення: «Новий мініатюр» (Миколаївська, 4), дирекція П. М. Лубенцова, головний режисер Я. А. Должинський: фарс, початок о 20 год.; вистави виключно для дорослих; нова програма — «Найновіший трюк», «Син-коханець», «Червоні банти»; вхід безперервний.
Новий Мініятюр Миколаівська 4. Дирекція П. М. Лубенцова ФАРС ... Початок о 8 годині вечора. Спектаклі виключно для дорослих.
Оголошення: курси української мови Спілки вчителів-українців міста Києва влаштовують 6-ту групу з 5 липня (українська мова, граматика, складання ділових паперів); слухачів третьої групи просять прибути 5 липня о 18 год. на Володимирську, 6, другий поверх.
Курси української мови спілки учителів українців м. Києва улаштовують 6 групу з 5 липня.
У дебатах на з'їзді проф. Станкевич і Мокульський казали, що театр іде до занепаду, а Кузьмін — що катастрофа ще не закінчилась і буде зруйновано багато; Прахов — що освічену публіку й вільного артиста дасть лише нова школа.
Так, -каже промовець: -це правда. Театр іде до занепаду. Він забув про свою істоту.
Стаття «Консульські інститути» радить Україні готувати знавців мов і господарства країн Близького Сходу, заснувати торговельні музеї, експортні палати й агентури; нагадує, що ввозу в Туреччину з Росії шосте місце (24 млн з 380 млн).
треба зо всіх сил подбати про те, аби підготовити для торговельних зносин з народами близького сходу людей, добре володіючих мовою тих народів
Стаття прикладається до київського проєкту Східного інституту.
Доповідь Екстер на з'їзді: художник, режисер, актор і електротехнік мають працювати в «лабораторії сценічних постановок» як колективний творчий цілий; Гіляров запропонував створити Інститут історії мистецтв в Україні.
Суть докладу в слідуючому: артист, режисер і художник представлені самі собі.
Оголошення: в Українському національному театрі в Троїцькому народному домі в суботу 29 червня виставляють «Гандзю» на користь Всеукраїнської громади георгіївських кавалерів.
Сьогодня, 29-го, у суботу, на користь всеукраїнської громади георгієвських кавалерів, виставлена буде ГАНДЗЯ.
Оголошення: у Літньому театрі Купецького зібрання (дирекція Колісниченка; Товариство українських артистів) 29 червня, в суботу, і 30-го (неділя) — вистави з дивертисментом; у понеділок 1 липня «Наталка Полтавка» й вечорниці; 2-го — «За свій гріх».
Дирекція Колісниченка. Т-во українських артистів ... Понеділок, 1-го липня, НАТАЛКА ПОЛТАВКА й вечорниці. 2-го - ЗА СВІЙ ГРІХ.
Назви вистав на 29–30 червня в OCR зіпсовані.
Оголошення: у кінотеатрі «Експрес» (Хрещатик, 25) — «останні дні» сенсаційної драми «Ультус Месник» у 6 частинах; початок сеансів о 6 годині вечора.
Сенсаційна драма „Ультус Месник" в 6 част. ... ОСТАННІ ДНІ в кіно-театрі „ЕКСПРЕС" Хрещатик, 25. Початок сеансів о 6 год. веч.
Назва фільму в OCR: «Ультус МСтитель».
Оголошення: сьогодні в «Свободному театрі» на Хрещатику йдуть видатні новинки, зокрема драма «Принада притону» у 5 актах за участі Корабанова, Чайки, Перестіані, Назарова, Орлова і Гудкова; знімки в Криму.
сьогодня в „Свободнім Театрі" хрещатик ВИДАТНІ НОВИНКИ (ПРИНАДА ПРИТОНУ) в 5-ти актах з участям КОРАБАНОВА, ЧАЙКИ, ПЕРЕСТІАНІ, НАЗАРОВА, ОРЛОВА і ГУДКОВА. Знімки в Криму.
Прізвища акторів частково зіпсовані OCR.
Пленарне засідання діячів мистецтва ухвалило резолюцію про утворення Всеукраїнського центрального союзу мистецьких організацій; створено чотири секції — музичну, пластичного мистецтва, театральну й шкільну.
«прийнята резолюція до утворення всеукраїнського органу мистецьких організацій»
У київських спортивних колах порушено питання про Товариство прихильників плавання: довідки по телефону 33-52 у капітана В. М. Куликова (17–19 год. по п'ятницях); кращим плавцем колишньої Росії вважався Романенко; створення гімнастично-фехтувального товариства в Києві тимчасово відкладено (в Одесі товариство вже є).
Всі справки ... можна узнати по телефону 33-52 у капитана В. М. Куликова (від 5-7 г. в. по пятницям).
Оголошення: «Новий Мініатюр» (Миколаївська, 4; дирекція П. М. Лубенцова; головний режисер Я. А. Должинський) показує фарси; початок о 8 вечора; вистави лише для дорослих; сьогодні нова програма: «Найновіший трюк», «Син коханець», «Червоні банти»; вхід безперервний.
Новий Мініятюр Миколаївська 4. Дирекція П. М. Лубенцова ФАРС ... Початок о 8 годині вечора. Спектаклі виключно для дорослих.
Назви номерів у OCR частково зіпсовані.
У місцевих спортивно-громадських колах порушено питання про організацію навчання плаванню й створення Товариства прихильників плавання; довідки за телефоном 33-52 у капітана В. М. Куликова (5–7 вечора по п'ятницях); утворення гімнастичного фехтувального товариства в Києві тимчасово відкладається.
довідки ... можна узнати по телефону 33 52 у капитана В. М. Куликова (від 5-7 г. в. по пʼятницям).
Оголошення про нові книжки видавництва «Україна» (Катеринослав, Озерна, Проспект 24): Леся Українка «Стародавня історія східних народів» (ще не друкований твір) — 6 крб.; Т. Шевченко «Кобзар»; Котляревський «Твори»; Мамін-Сибіряк «Пригоди статечної миші» — 30 коп.; Корнієнко «Запорозький клад».
Леся Українка. Стародавня історія східніх народів (не друкований ще твір) ц. 6 карб. ... Мамін-Сибіряк. Пригоди статечної Миші 30 коп.
Адреса: Катеринослав, Проспект, 24; кілька цін у тексті, пов'язати можна лише дві.
Оголошення: книгарня «Слово» (Бульварно-Кудрявська, 38) пропонує новинку — М. Гладкий, «Практичний курс українського язика» (граматика, синтаксис, фонетика) для вчительських курсів і старших класів середніх навчальних закладів, 5 крб.; просвітам, селянам і учням — знижка, при замовленні на 30 крб. і більше знижка.
«КНИГАРНЯ „СЛОВО“ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, 38 ... Практичний курс українського язика ... ціна 5 карб.»
Блок оголошення частково втрачений OCR (у №306 цілий).
Оголошення: у п'ятницю, 29 червня, о 19:30 Київський літературно-артистичний клуб (Миколаївська, 11) влаштовує «Вечір великоруської народної поезії»: С. З. Федорченко прочитає «Народ на війні», В. Гіппіус виголосить вступне слово «Жизнь сказки»; увесь збір — на користь великоросів, що повертаються з полону.
Вечеръ великорусской народной поэзіи ... Весь сборъ поступитъ въ пользу возвращающихся изъ плѣна великороссовъ.
Читано з зображення. Дата події — 29 червня (п'ятниця), як надруковано; продаж квитків у Леона Цейковського частково нерозбірливо.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: сьогодні у «Вільному театрі» на Хрещатику йде «Принада притону» в 5 актах за участю Корабанової, Чайки, Перестіяні, Назарова, Орлова і Гудкова; зйомки в Криму.
сьогодня в Свободнім Театрі" хрещатик ВИДАТНІ НОВИНКИ (ПРИНАДА ПРИТОНУ) в 5-ти актах з участю КОРАБАНОВО, ЧАЙКИ, ПЕРЕСТІЯНІ, НАЗАРОВА, ОРЛОВА і ГУДКОВА. Знімки в Криму.
Прізвища акторів у OCR частково спотворені.
Оголошення: у відкритому театрі «Шато» виступають акробати-ексцентрики Арманд і Церен, дует балетних танцюристів, пісні й пародії Невирова та Карнецького, М. Росатов, жонглер-велетень; початок о 9 вечора; щоденно концерт «Галла» (55 номерів) у Театрі-Вар'єте, початок о 10 вечора.
ВІДКРИТИЙ ТЕАТР ШАТО Акробати ексцентрики ... Арманд і Церен ... Початок о 9 год. веч. Щоденно концерт „GALLA" Театр-Варʼєте з 55 NºNº. Початок о 10 год. веч.
Склад виконавців частково зіпсований OCR; на відміну від №73 тут названо «Арманд і Церен».
Оголошення: книгарня видавничого товариства «Криниця», Київ, Нестерівська, 27, має підручники: Білоусенко «Життя Ісуса Христа» — 3 крб.; Гріпченко «Рідне слово» (книжка для читання) — 3 крб. 25 коп.; Дерешкевич «Початкова хімія» — 50 коп. (ціна нечітка); Курило «Початкова граматика» ч. I — 10 коп., ч. II — 80 коп. (ціни нечіткі); Задачник для початкових шкіл — 80 коп.
«КНИГАРНЯ видавничого Т-ва „Криниця“ Київ, Нестерівська 27»
Назва товариства та ціни частково розібрані з OCR.
Передплата на «Відродження» (№ 74, субота 29 червня): 6 крб. на місяць, 18 крб. на 3 місяці; зміна адреси 50 коп.; ціна окремого номера — 50 шагів (25 коп.); редакція на Театральній площі, 48А, тел. 57-16.
Умови передплати: на місяць 6 карб., на 3 місяці 18 карб.. ... нумера 50 шагів (25 коп.
Міністерство сповідань просить усіх губернських і повітових старост надіслати відомості про всі часописи, що виходять у їхніх районах, особливо ті, які цікавляться релігійно-церковною стороною життя.
Міністерство сповідань запрошує всіх губерніяльних та повітових старост, аби вони надіслали відомості про всі часописи
Номер 74 «Відродження» від суботи 29 (16) червня 1918 р. (рік видання І); умови передплати незмінні: 6 крб. на місяць, 18 крб. на 3 місяці, зміна адреси 50 коп.; ціна окремого номера 50 шагів (25 коп.).
Умови передплати: на місяць 6 карб., на 3 місяці 18 карб.. Передплата приймається кожного числа місяця; за зміну адреси 50 коп.
Умови передплати й оголошень збігаються з №73.
Оголошення: передплата на «Робітничу газету» — 5 крб. на місяць, 15 крб. на 3 місяці; зміна адреси коштує 80 коп.
«на 1 міс, 5 карб., 3 міс. 15 карб.»
Редакція «Робітничої газети»: Київ, Михайлівський проспект, 85, пом. 1; редактор приймає з 14 до 16 години, секретар — так само; контора відчинена щодня з 10 до 16 години; телефон редакції й контори 65-10.
«Київ, Михайловський пр., 85 пом. 1. Редактор приймає від 2-4 год.»
Оголошення: вийшла нова книжка видання «Робітничої газети» — Карл Каутський, «Визволення націй»; ціна 2 крб. 50 коп. Продається в «Робітничій книгарні», Київ, Велика Володимирська, 16.
«Ціна 2 р. 50 к. Замовляти й купувати можна в „Роб. Книгарні“ Київ, В.-Володимирська 16.»
Оголошення: нова брошура В. Левинського «Причини світової війни» вже продається у книгарнях; склад видання — «Робітнича книгарня», Велика Володимирська, 16.
«„ПРИЧИНИ СВІТОВОЇ ВІЙНИ“ ... Брошура вже вийшла з друку»
Оголошення: нова брошура видання «Робітничої газети» «Професійні робітничі союзи» коштує 80 коп.; партійним організаціям, профспілкам і книгарням знижка. Замовляти в «Робітничій книгарні», телефон 52-29.
«„ПРОФЕСІЙНІ РОБІТНИЧІ СОЮЗИ“ ЦІНА-80 КОП ... Телефон 52-29»
Стаття Петра Остроградського про створення спортивно-культурних товариств «Січ» для захисту молоді від деморалізації вулиці; перші «Січі» організовані в Одесі та Єлисаветграді; статут «Січі» можна отримати в редакції та в військовому товаристві «Батьківщина» (Хрещатик, 35).
Хто бажатиме познайомитись зі статутом т-ва „Січ" на Україні, може дістати його в редакції газети та у військовім товаристві „Батьківщина" (Хрещатик 35).
Оголошення: «Робітнича газета» попереджає просвіти, фабрично-заводські комітети й громадські організації, що останні місяці газета надсилалася їм у борг через неакуратність поштових грошових пересилок; якщо передплату не буде внесено негайно, висилку газети припинять.
«Далі боргувати контора вже не може і просить всіх тих передплатників, які ще не прислали передплати, негайно вирівняти свої залеглості»
Редакційна стаття «Відродження» від 29 червня цитує промову німецького міністра закордонних справ Кюльмана 24 червня в рейхстазі про східну політику й війну; київська громадська думка нарікає на мовчання про Україну.
Статс-секретар закордонних справ, фон-Кільман, виголосив в німецькому рейхстаґу дня 24 ц. м. незвичайну промову.
Політичний коментар.
Редакційний коментар «Відродження» від 29 червня: німецька преса побоюється, що Антанта використає надто відверту промову Кюльмана про відсутність конкретної програми східної й західної політики; нагадано слова Мольтке, що війна може тривати 7 чи 30 років.
Німецька преса виявляє невпевнення, чи цю одвертість не використає антанта.
Політичний коментар.
Редакція «Відродження» спростувала кілька помилок у хроніці «Військова Рада» в №72, зокрема про асигнування кредиту до 6 000 000 (карб.) для казенних заводів.
В Nº 72 газети, в хроніці під заголовком: Військова Рада, із за недогляду коректора вкралось декілька помилок, які простуємо.
Ціна оголошень у «Робітничій газеті»: на 1-й–3-й сторінках перед текстом 2 крб. за рядок; позаду тексту на 4-й сторінці 1 крб. 60 коп. за рядок.
«на 1-8 сторінці по переду тексту 2 карб. на рядок; позаду тексту на 4-8 ... 1 карб. 60 коп. за рядок»
Дрібний шрифт OCR; номери сторінок підібрані за змістом.
Оголошення: у секретаріаті ЦК УСДРП є книги для реєстрації членів, касові й протокольні книги та членські картки для всіх організацій партії.
«Книжки для реєстрації членів організації, касові книжки і протокольні, а також членські картки»
Оголошення: у «Робітничій книгарні» (Велика Володимирська, 16) продається брошура «Резолюції» конгресу УСДРП; ціна 40 коп.
«„РЕЗОЛЮЦІЇ“ ... Ціна 40 коп.»
Оголошення: УСДРП закликає свої організації негайно подати до ЦК точні адреси комітетів, грошове звітування (щомісяця за зразком, що друкується в «Робітничій газеті»), належні відсотки ЦК, звіт про діяльність, відомості про керівників та статистику членів (скільки було на 1 число, вписалося, виключено за несплату внесків, поділ за професіями).
«Всім організаціям Української С.-Д. Р. П. Просимо негайно доставити в Ц. К.»
Текст у колонці сильно спотворений OCR.
Оголошення: Всеукраїнський кооперативний видавничий союз «Книгоспілка» розгортає діяльність і закликає кооперативи купувати паї; рахунки союзу в Українбанку №622 та в Київському Союзбанку №1831. Правління — Хрещатик, 41, кв. 67; секретар приймає щодня з 13 до 15 години.
«Правління В. К. В. Союзу: Хрещатик 41 дом. 67. Секретарь урядує від 1 до 3 щоденно»
Незабаром вийде четверта книжка журналу «Шлях» (М. Філянський, Я. Мамонтів, Осип Назарук «Князь Ярослав Осмомисл», П. Тичина, В. Самійленко, проф. Грушевський про Київське наукове товариство та ін.). Передплата: Київ, Маріїнсько-Благовіщенська, 123, пом. 20; рік — 20 крб., півроку — 10 крб.
«Річно 20 крб., ½ р. — 10 карб.»
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Робітнича газета — щоденний орган Центрального комітету Української соціал-демократичної робітничої партії; №305 вийшов у суботу, 29 червня 1918 року (нового стилю), другий рік видання. Ціна окремого номера в шапці OCR нечітка («25 к.»).
«СУБОТА 29-го ЧЕРВНЯ н. ст. 1918»
Ціну окремого номера в шапці прочитано з OCR неточно («Ціна окр. Nº 25 м»).
Близько 10:30 «ініціативна група» одержала «з певних джерел» вістку про неправдивість чуток про вбивство Миколи II, тож панахида відпала; натомість «патріоти» типу Дубровіна просили відслужити молебен «о здравії й благоденствії» колишнього монарха, і об 11 годині молебен «урочисто відбувся».
про неправдивість чуток відносно вбивства Миколи ІІ, а тому панихида сама собою відпадала ... в 11-й годині „урочисто відбувся молебен"
Автор іронізує; чутка про те, що Микола II живий.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У сатиричному «щоденнику» під 29 червня: «Кажуть ніби-то… Зміна кабінету, чи що… Мелють, знову українців будуть кликати».
«29 червня. Кажуть ніби-то тее... Зміна кабінету, чи що... знову українців будуть кликати»
Чутка в сатиричному тексті про нову зміну кабінету.
Київська радіостанція прийняла з Москви повідомлення: бюро преси при Раді народних комісарів заявило, що, попри телеграфний зв'язок між Москвою і Катеринбургом, жодних відомостей про вбивство колишнього царя Миколи та його родини не отримано, тож підтвердити або спростувати вбивство неможливо; зі Стокгольма — чутка, що царя вбито в потязі після захоплення Катеринбурга чехословаками; великий князь Михайло нібито очолив контрреволюцію в Омську й випустив відозву проти більшовиків.
Місцева радіостанція одержала повідомлення з Москви такого змісту: бюро преси при совіті народніх комісарів заявляє, що не дивлючись на телеграфний зв'язок між Москвою і Катеринбургом, жадних відомостей про вбивство бувшого царя Миколи
Чутка, що ширилась у Києві наприкінці червня 1918 р.; насправді розстріл царської родини був 17 липня.
Пожежа в Кременчуці: у ніч на 27 червня о 3-й годині згоріли дві комори інтендантських складів (одяг, валянки, військові припаси).
В три годині ночі з невідомої причини виникла велика пожежа в Інтендантських складах речей
Кременчук — не Київ.
Курс німецької марки, встановлений українсько-німецько-австрійською фінансовою комісією, — 75 коп., австрійської корони — 50 коп.; у Московщині марка йде за 150 коп.
Курс німецької марки (75 коп.), та австрійської корони (50 коп.), що установлено Україною Німецько-Австрійською фінансовою комісією ... в Московщині, де марка йде за 150 копійок.
Австрійська крона в Україні за офіційним курсом коштує 50 коп.
австрійської корони (50 коп.)
Курс німецької марки — 75 коп., австрійської корони — 50 коп., встановлений Українсько-Німецько-Австрійською фінансовою комісією; у Московщині марка йде за 150 копійок.
Курс німецької марки (75 коп.), та австрійської корони (50 коп.), що установлено Україно Німецько Австрійською фінансовою комісією
Австрійська корона, за встановленим українсько-німецько-австрійською фінансовою комісією курсом, дорівнює 50 копійкам.
австрійської корони (50 коп.)
Постанова Ради Міністрів (затв. 29 червня 1918 р.): губернському комісарові освіти Київщини асигновано 1.384 крб. на утримання канцелярії комісара за травень 1918 р.
Асигнувати Губерніяльному Комісарові Освіти Київщини з коштів Державної Скарбниці тисячу триста вісімдесять чотири карбованців (1.384) на утримання Канцелярії Комісара за травень місяць цього року.
Постанова Ради Міністрів: у розпорядження Міністра Фінансів з коштів Державної скарбниці асигновано 3 010 020 карбованців на потреби Експедиції заготовки державних паперів.
Асигнувати в розпорядження Міністра Фінансів з коштів Державної Скарбниці (3.010.020) три міліони десять тисяч двадцять карбованців на потреби Експедиції Заготовок Державних Паперів.
Постанова про добові гроші солдатам: видачу добових припинено з 1 січня 1918 р. за старим стилем; лише справді хворим і незаможним солдатам їх продовжують до призначення пенсії, але не далі 1 липня 1918 р. (за новим стилем).
Дійсно хворим та незаможним солдатам видачу добових грошей продовжувати до призначення їм пенсії і не далі 1-го липня 1918 року (по новому стилю).
Ухвалено 29 червня; підписали Ф. Лизогуб, за Військового міністра генеральний хорунжий Лігнау.
29 червня 1918 р. гетьман затвердив асигнування 250 000 крб на відкриття митниць на кордоні з Великоросією (Ворожба, Конотоп, Гомель, Жлобин, Валуйки та ін.); до миру з РСФРР товари пропускалися за загальним тарифом 1903 р. зі 100% надбавкою для товарів країн, що воювали з Росією; на західному кордоні відкрито 12 митних пунктів (150 тис. крб).
Постанову про асігнування 250.000 карбованців на відкриття митних установ на кордоні України з Великоросією
Білети Державної скарбниці за законом 18 травня 1918 р. — чотирирічні, 3,6 % річних, перший випуск на 500 млн крб; дохід за ними описувався як «1 шаг зі ста гривень за 1 день». Міністр фінансів 29 червня писав, що держдоходи надходять дуже повільно, а довгострокову позику ні всередині країни, ні за кордоном укласти неможливо.
з призначенням річного прибутку по цим білетам в 3,6 % або по 1 шагу зо ста гривень в 1 день
загальнодержавне; ці білети ходили і як платіжний засіб (з купонами).
Стаття «Сучасна дорожнеча і паперові гроші» (за «Бюлетенем Українського Народного Кооперативного Банку»): в обігу одночасно царські кредитки, «керенки», розмінні бони й марки, купони російських державних паперів, короткострокові зобов'язання скарбниці, українські карбованці 1917 р., знаки державної скарбниці, українські шаги, німецькі марки, австрійські крони, румунські леї, одеські бони та інші; є багато фальшивих.
царські кредитки, російської революції „керенки", російські розмінні бони та марки, купони російських державних відсоткових паперів, ... українські карбованці 1917 р., знаки української державної скарбниці, українські шаги, германські марки, австрійські корони, румунські леї, одеські бони
Стаття про гроші: державні й приватні банківські установи подекуди зовсім зачинені, а коли відчиняють двері, видають лише суми, потрібні «на животіння»; більшість акціонерних банків — відділи московських і петербурзьких банків, націоналізованих більшовиками 14 грудня 1917 р., тож операції українських відділів з того часу відбувалися без повноважень, а вклади, зроблені після 14 грудня, можуть не бути визнані.
Державні і приватні банкові установи подекуди зовсім вже зачинені, або, відчиняючи двері для своїх клієнтів, вони роблять видачі тільки таких сум, які необхідні для якого-небудь животіння.
50-карбованцевий знак державної скарбниці має на одному зразку напис «Ходить нарівні з кредитовим білетом», на другому — «Ходить нарівні з кредитовими білетами»; через неписьменність продавців їх то приймають, то вважають «фальшивими» — «сьогодні не приймають з написом „білетами", а беруть з „білетом"».
50 карбованцевий знак державної скарбниці. На одному написано: „Ходить нарівні з кредитовим білетом", а на другому - „Ходить нарівні з кредитовими білетами".
Свідчення про недовіру до грошових знаків у Києві влітку 1918 р.
Київська преса про грошовий ринок: на Україні обертаються царські кредитки, «керенки», російські розмінні бони й марки, купони, короткотермінові зобов'язання скарбниці, українські карбованці 1917 р., знаки Української державної скарбниці, українські шаги, німецькі марки, австрійські корони, румунські леї, одеські бони, житомирські карбованці та багато фальшивих.
Царські кредитки, російської революції „керенки", російські розмінні бони та марки, купони російських державних відсоткових паперів ... українські карбованці 1917 р., знаки української державної скарбниці, українські шаги, германські марки, австрійські корони, румунські леї, одеські бони, житомирські (?) карбованці
Стаття «Сучасна дорожнеча і паперові гроші» (за «Бюлетенем Укр. Нар. Кооперативного Банку»).
Через плутанину напису на 50-карбованцевому знакові державної скарбниці («Ходить нарівні з кредитовим білетом» / «…з кредитовими білетами») торговці залежно від грамотності то беруть, то не беруть такі гроші як «фальшиві»; справжніх металевих грошей і навіть паперових в установах немає, банки закриті або видають лише мінімум.
50 карбованцевий знак державної скарбниці. На одному написано: „Ходить нарівні з кредитовим білетом", а на другому - „Ходить нарівні з кредитовими білетами".
Постанова Ради Міністрів: Міністерству Земельних Справ відкрито кредит у розмірі 6 325 000 карбованців на річний кошторис — на економічні організації 2 000 000, культурні заходи з польоводства 800 000, дослідні інститути 700 000, культурні заходи зі скотарства 1 200 000, сільськогосподарську освіту 1 375 000 і сільськогосподарську статистику 250 000. Підписав Міністр Земельних Справ В. Колокольцов.
Відкрити Міністерству Земельних Справ в обрахунок річної сміти кредит в розмірі шости міліонів трьохсотдвадцяти пяти тисяч (6.325.000) карбованців
Складові суми додаються до 6 325 000. Дата постанови — 29 червня 1918 р.
Постанова про видачу пайків родинам солдатів колишньої російської армії: видачу припинено з 1 січня 1918 р. за старим стилем, за винятком незаможних жінок і дітей полонених (до повернення полонених, але не довше за оголошення про закінчення евакуації) та вдів і сиріт убитих і зниклих безвісти (до призначення пенсії, не довше за 1 липня 1918 р.).
Видачу пайків родинам солдатів бувшої армії Російської Держави ... припинити з дня першого січня 1918 року по старому стилю.
Підписали Ф. Лизогуб, за Військового міністра генеральний хорунжий Лігнач, за Міністра Внутр. Справ М. Воронович; дата — 29 червня 1918 р.
Закон Ради Міністрів: Міністерству Торгу та Промисловості відкрито в Державному банку кредит 33 000 000 карбованців для оплати вугілля, нафти й мастила, закуплених за кордоном. Кредит відкривається як спеціальний поточний рахунок строком на шість місяців, у повній сумі забезпечений зобов'язаннями Державної скарбниці.
Відкрити Міністерству Торгу та Промисловости кредит у Державному Банкові в розмірі тридцяти трьох міліонів (33.000.000) карбованців на сплату за вугіль, нафту та нашмаровочне масло, які закуплені цим Міністерством по-за кордоном.
Росія, за даними газети, надрукувала паперових грошей приблизно на 40 мільярдів карбованців; розглядають відокремлення Української грошової системи; уряд намагається створити український Акційний емісійний банк із державною участю.
Росія, яка надруковала їх щось на 40 міліярдів карбованців ... Акційного Емісійного Банку для випуску своїх папірових грошей.
Український експорт борошна й спирту до Туреччини: у 1911–12 рр. до Туреччини ввезено хліба на 19 млн крб., з Росії лише на 5 млн; спирту на 6 млн, переважно з України.
протягом 1911-1912 р. привезено до Туреччини на 19 мілійонів карб. хліба, в тому числі з Російської Імперії лише на 5 м. карбованців
Не Київ; обґрунтування торговельної політики України.
За даними статті, у 1912 р. з Росії до Туреччини вивезено хліба на 6 062 944 крб.
хліба на 6.062.944 карб.
Довідкова стаття про торгівлю з Близьким Сходом (передвоєнна статистика); не про Київ; цифри з OCR місцями спотворені.
У 1912 р. з Росії до Туреччини вивезено нафти й нафтових продуктів на 4 628 749 крб.
нафти і продуктів нафтової промисловости на 4628749 карб.
Довідкова стаття про торгівлю з Близьким Сходом (передвоєнна статистика); не про Київ; цифри з OCR місцями спотворені.
У 1912 р. вивезено до Туреччини спирту на 374 716 крб., дерева на 1 334 506 крб., руди на 233 353 крб.
спирту на 374716 карб., дерева на 1.334506 карб., метальових руд на 233353 карб.
Довідкова стаття про торгівлю з Близьким Сходом (передвоєнна статистика); не про Київ; цифри з OCR місцями спотворені.
У 1912 р. вивезено до Туреччини кам'яного вугілля й коксу на 390 322 крб., ікри на 469 190 крб., сірників на 270 000 крб.
камʼяного вугілля і коксу на 390322 карб., кавʼяру на 469190 карб., сірників на 270000 карб.
Довідкова стаття про торгівлю з Близьким Сходом (передвоєнна статистика); не про Київ; цифри з OCR місцями спотворені.
У 1912 р. вивезено до Туреччини худоби на 227 000 крб., коней на 300 000 крб., вовняних виробів на 899 892 крб.
худоби на 227000 карб., коней на 300000 карб., вовнових виробів на 899892 карб.
Довідкова стаття про торгівлю з Близьким Сходом (передвоєнна статистика); не про Київ; цифри з OCR місцями спотворені.
У 1912 р. вивезено до Туреччини металевих виробів на 644 835 крб., фаянсових на 344 367 крб., гумових на 27 000 крб.
метальових виробів на 644835 карб., фаянсових на 344367 карб., гумелясових на 27000 карб.
Довідкова стаття про торгівлю з Близьким Сходом (передвоєнна статистика); не про Київ; цифри з OCR місцями спотворені.
У 1912 р. з Туреччини до Росії привезено бавовни на 7 350 574 крб., шовку-сирцю на 606 694 крб., оливи на 430 338 крб., тютюну на 196 693 крб.
бавовна на 7350574 карб., шовку-сирця на 606 694 карб., оливи на 430338 карб., тютюну на 196693
Довідкова стаття про торгівлю з Близьким Сходом (передвоєнна статистика); не про Київ; цифри з OCR місцями спотворені.
Торговельний баланс Росії з Болгарією (1912): вивезено на 3 540 000 крб., ввезено на 50 000 крб.; із Сербією: вивезено 637 000 крб., ввезено 5000 крб.
із Росії до Болгарli-3.540000 карб., з Болгарії до Росіі-50000 карб.
Довідкова стаття про торгівлю з Близьким Сходом (передвоєнна статистика); не про Київ; цифри з OCR місцями спотворені.
Німецька марка в Московщині (за київською газетою) йде за 150 копійок.
в Московщині, де марка йде за 150 копійок.
Банки в Україні нібито не мають юридичного права працювати: українські відділи банків, які були націоналізовані більшовиками 14 грудня 1917 р., діють без уповноважень російського уряду, а вклади, внесені після 14 грудня, можуть не бути зараховані.
російські банки націоналізовані ще 14 грудня 1917 року, а з того часу операції українських відділів провадилися начеб то без усяких уповноважень
Аналітична стаття «Відродження».
З'їзд уповноважених Дніпросоюзу 29 червня ухвалив: вступний пай для нових союзів — не менше 250 і не більше 1000 карбованців, вступний внесок 10% паєвого капіталу; союз має у першу чергу заводити підприємства виробів для народних мас.
вступ для нових Союзів не меньш 250 і не більш 1000 карб.
Подія 29 червня, з'їзд — у Києві.
Постанова Ради Міністрів від 29 червня 1918 р.: з Державної Скарбниці виділено 400.000 крб. на повернення витрат на утримання Київсько-Остерського шосе та будівництво клінкерного заводу (Міністерство шляхів, міністр В. Бутенко).
жавної Скарбниці 400.000 карбованців ... повертання витрат по утриманню Київо-Остерського шосе і будуванню клінкерного заводу
Початок речення (хто асигнується) втрачено; підписав Міністр шляхів Б. Бутенко.
Постанова Ради Міністрів від 29 червня 1918 р.: асигновано 1.000.000 крб. Міністерству шляхів на ліквідацію 1-го Польового Будівничого Управління, що було в складі Управління шляхів при Штабі Верховного Головнокомандувача.
Асигнувати ... один міліон (1.000.000) карбованців на ліквідацію 1-го Польового Будівничого Управління
Міністр шляхів В. Бутенко.
Постанова Ради Міністрів від 29 червня 1918 р.: Міністрові фінансів (А. Ржепецькому) асигновано 100.000 крб. на боротьбу з підробленням грошових знаків і на негайні витрати у зв'язку з перетворенням грошової системи.
Асигнувати в розпорядження Міністра Фінансів ... сто тисяч карбованців ... на боротьбу з підробленням грошових знаків і для негайних витрат в звязку з перетвором грошової системи.
Прізвище міністра фінансів в OCR — «Росепецький» (А. Ржепецький).
Постанова Ради Міністрів від 29 червня 1918 р.: Міністрові земельних справ (В. Колокольцову) асигновано 462.000 крб. на потреби лісоустрою в державних лісах.
Асигнувати в розпорядження Міністра Земельних Справ ... 462.000 карбованців на потреби лісоулаштовання в державних лісах.
Постанова Ради Міністрів: у розпорядження Міністра Внутрішніх Справ з коштів Державної скарбниці авансом асигновано 341 000 карбованців на канцелярські та господарські видатки установ військової повинності.
Асигнувати авансом ... 341.000 карбованців на канцелярські та господарські видатки для установ військової повинности.
Постанова Ради Міністрів: Технічно-господарському департаментові Міністерства Внутрішніх Справ асигновано 100 000 карбованців на заготівлю палива.
Асигнувати в розпорядження Технічно-Господарчого Департаменту Міністерства Внутрішніх Справ 100.000 карбованців на заготовлення палива.
Постанова Ради Міністрів: Міністерству Фінансів асигновано 250 000 карбованців на влаштування установ догляду (митниць) на кордоні Української Держави з Великоросією; Міністрові Фінансів надано право визначати пункти на кордоні, де мають бути митниці.
Надати право Міністрові Фінансів зазначити пункти на кордоні, де повинні бути митниці.
OCR двох колонок змішаний; точне призначення суми (догляд/облаштування установ) передано за змістом.
Постанова Ради Міністрів: Міністерству Торгу та Промисловості асигновано 10 000 карбованців на 1918 рік на влаштування засідань, з'їздів з участю фахівців і на роз'їздні урядовцям. Підписав міністр С. Гутник.
асигнування 10.000 карбованців Міністерству Торгу та Промисловости на улаштування засідань, з'їздів та на розїздні урядовцям.
Постанова Ради Міністрів: Міністру Судових Справ асигновано 210 000 карбованців на утримання голів мирових з'їздів і мирових суддів, не обраних на посади й залишених поза штатом (за ст. 2313 т. XVI Звіду законів, Установ судових).
асигнувати в розпорядження Міністра Судових Справ ... двісті десять тисяч (210.000) карбованців на утримання голов мирових з'їздів і мирових суддів, які не обрані на посади мирових суддів і залишаються по-за штатом
Постанова Ради Міністрів: Міністерству Освіти асигновано 21 300 карбованців на одноразову допомогу службовцям канцелярії комісаріату у справах Київської шкільної округи.
асигнування в розпорядження Міністерства Освіти 21.300 карбованців на видачу одночасової допомоги служачим канцелярії комісаріату по справах Київської Шкільної Округи.
Постанова Ради Міністрів: Військовому міністрові асигновано 67 800 карбованців на плату за приміщення для Центральної комори медичного постачання Української Армії.
асигнування в розпорядження Військового Міністра 67.800 карбованців на платню за помешкання для Центральної Комори Медичного Постачання Української Армії.
Постанова Ради Міністрів: у розпорядження Державного Контролера на 1918 рік асигновано 20 000 карбованців на надзвичайну допомогу урядовцям Державного Контролю (у випадках хвороби, смерті близьких родичів тощо).
асигнування 20.000 карбованців на надзвичайну допомогу урядовцям Державного Контролю.
Журнальна стаття про торгівлю з Туреччиною: у 1911–12 рр. до Туреччини ввезено товарів на 380 млн крб., з Росії лише на 24 млн (шосте місце); з України — головно борошно, цукор, спирт; Україна має розвивати консульські та торговельні зв'язки з Близьким Сходом.
Протягом 1911-1912 фінансового року по офіціяльних турецьких даних привезено до Туреччини товарів всього на 380 міліонів карбованців
low
У статті про торгівлю з Туреччиною: у 1912 р. з Росії до Туреччини вивезено цукру на 7 292 654 крб., хліба на 6 062 944 крб., нафти й нафтопродуктів на 4 628 749 крб., лісу на 1 334 506 крб., спирту на 374 716 крб.; привезено з Туреччини бавовни на 7 350 574 крб., фруктів на 4 397 685 крб.
1912 р. вивезено до Туреччини цукру на 7292654 карб., хліба на 6.062.944 карб., нафти і продуктів нафтової промисловости на 4628749 карб.
Передвоєнна статистика, не Київ; цифри OCR місцями зіпсовані.
Український уряд має на меті сприяти заснуванню в Україні місцевих комерційних банків і Акційного Емісійного Банку для випуску паперових грошей за зразком західноєвропейських емісійних банків, з участю держави в капіталі; Росія, за газетою, надрукувала близько 40 мільярдів карбованців.
Український уряд має на меті сприяти заснуванню на Україні місцевих українських комерційних банків і Акційного Емісійного Банку для випуску своїх папірових грошей.
Стаття за підписом «Nemo».
Постанова Ради Міністрів від 29 червня 1918 р.: з Державної Скарбниці асигновано 80 мільйонів крб. на короткострокові (не більш як на 5 років) позички міським і земським самоврядуванням через кредитову канцелярію Міністерства фінансів; Міністр внутрішніх справ може не виплачувати належну допомогу містам і земствам, зараховуючи її на погашення недоїмок по позичках.
Асигнувати з коштів Державної Скарбниці 80 міліонів карбованців для видавання короткострокових, небільш як на 5 років, позичок Міським та Земським Самоврядуванням.
Підписали за голову Ради Міністрів М. Чубинський і за міністра внутрішніх справ М. Воронович.
Постанова Ради Міністрів: Міністерству Шляхів асигновано 914 000 карбованців на відбудову мосту через Прип'ять на колії Жлобін— ...; ця сума зараховується боргом Подільської залізниці Державній скарбниці, яку Міністр Шляхів має домовитися повернути з відсотками.
Асигнувати в розпорядження Міністерства Шляхів з коштів Державної Скарбниці 914.000 карбованців на відбудування мосту через р. Припять
Назву лінії OCR передав як «Жлобінсько...».
Постанова Ради Міністрів: членам від Міністерства Фінансів у Радах місцевих управлінь казенних залізниць (Правобережної, Запорізької, Слобідської й Поліської) призначено річне утримання по 9000 карбованців кожному — на зміну закону Російського Уряду від 3 травня 1899 р.
річне утримання членам від Міністерства Фінансів в Радах Місцевих Управлінь казенних залізниць: Правобережної, Запоріжської, Слобідської і Поліської по девять тисяч (9.000) карбованців
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Постанова Ради Міністрів: Чернігівській губернській земській управі авансом асигновано 136.750 крб. на будування й утримання Чернігівського шосе.
Асигнувати авансом Чернигівській Губерніяльній Земській Управі 136.750 карбованців на будування і утримання Чернигівського шосе.
Текст сильно пошкоджено, суму прочитано як 136.750; дата за сусідніми постановами.
Постанова Ради Міністрів від 29 червня 1918 р.: Чернігівській губернській земській управі асигновано 400.000 крб. (суму прочитано з OCR) на будівництво й утримання шосе та пов'язані потреби.
Ухвалена Радою Міністрів постанова про асигнування 400.000 карбованців Чернигівській Губерніяльній Земській Управі.
Може бути спільна постанова з асигнуванням 136.750 крб.; OCR у цій частині заплутаний.
Постанова Ради Міністрів: у розпорядження Міністра Судових Справ асигновано 50 000 карбованців на ремонт будинку Генерального Суду та на придбання меблів.
асигнування 50.000 карбованців на ремонт будинку Генерального Суду та на купівлю ...
Кінець речення («купівлю меблів?») зіпсований OCR; сума й призначення ремонту читаються добре.
Гомельська спілка кредитових та ощадно-позичкових товариств (об’єднує чотири повіти) закупила тютюнового листя на два мільйони карбованців для махоркової фабрики і побудувала фабрику махорки; для заводу з виробництва сільськогосподарських машин і знарядь за 20 000 карбованців ухвалено випустити паї.
«закупив тотюнового листья на два мільйони карбованців»
Не Київ; OCR сильно розірваний.
Оголошення: український ресторан «Батьківщина» (Фундуклеївська, 20–22, вхід з двору) рекламує вареники, борщі, оркестр з українським репертуаром, бандуриста під час обідів і «єдиний справжній український ресторан у нашій столиці».
ВАРЕНИКИ ... в ресторані „БАТЬКІВЩИНА" ... ОРКЕСТРА з чудним українським репертуаром ... БАНДУРИСТА підчас обідів ... Фундуклівська ул., 20-22. - Вхід з двору
Оголошення: ресторан «Батьківщина» (Фундуклеївська, 20–22, вхід із двору) пропонує вареники, борщі, оркестр з українським репертуаром і бандуриста під час обідів; підкреслено, що це «єдиний справжній український ресторан у нашій столиці».
єдиного, справжнього в нашій столиці укр. ресторану „БАТЬКІВЩИНА", Фундуклеївська ул., 20-22. Вхід з двору
Рекламний текст: «вареники», «борщі», «оркестра», «бандурист».
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Оголошення: домовий комітет на Пирогівській, 4, пом. 3 пропонує домашні обіди; (ціна в OCR не читається); обід можна взяти лише на один день.
ДОМОВИЙ КОМІТЕТ на Пирогівській вул. № 4, пом. 3, ... добрі ДОМАШНІ ОБІДИ ... можна взяти тільки на оден день.
Оголошення пошкоджене; ціна «… карб.» нечітка.
Оголошення: домовий комітет на Пирогівській, 4, кв. 3 пропонує домашні обіди; можна спробувати лише на один день.
ДОМОВИЙ КОМІТЕТ на Пирогівській вул. Nº 4, пом. 3, добрі ДОМАШНІ ОБІДИ ... можна взяти тільки на оден день.
Ціна в OCR «з карб. брехли» — нерозбірлива.
Оголошення: Українське товариство архітекторів оголошує конкурс фасадів будинків для Києва; запитання — до Бюро праці товариства (Пушкінська, 1, Український клуб, 5–7 вечора).
КОНКУРС фасадів будинку для м. Київа оголошує Укр. Т-во Архітектів. Запитання відносно конкурса звертати до Бюро Праці Т-ва Арх-ів Пушкинська 1, „Укр. Клюб" від 5-7 год. вер.
Оголошення: потрібні дві кімнати з гарними меблями, електричним освітленням і окремим входом; звертатися Михайлівський провулок, 35, пом. 1.
«Потрібні ДВІ КІМНАТИ з гарною меблею, електричним освітленням й окремим входом»
Оголошення: потрібна ще одна кімната (меблі, електричне освітлення); звертатися Михайлівський провулок, 35, пом. 1.
«ОДНУ КІМНАТУ ... електричним освітленням. Зголошуватись: Михайлівський проулок №35, пом. 1»
Мобілізаційний відділ при управлінні начальника військових сполучень вимагає від Міністерства шляхів відомостей про стан залізниць України: склад і організацію мобілізаційного відділу, поточні капітальні роботи, підготовчі заходи розвитку залізниць і наявність кредиту.
При управлінні начальника військової комунікації сформований мобілізаційний відділ ... необхідно зараз же приступити до підготовчої праці
Культурно-просвітня спілка залізниці звернулася до істориків Яворницького, Біднова, Кащенка з проханням змінити всі назви станцій колишньої Катерининської залізниці на українські відповідно до історичних подій; назви будуть подані Міністерству шляхів на затвердження.
Культурно-просвітня спілка запорожської залізниці звернулась до вчених істориків Яворницького, Біднова, Кащенка з проханням перемінити всі назви станцій бувшої Катеринінської залізниці на українські
Рішення стосується всієї Української Держави; телеграма датована 29 червня.
Міністр шляхів дозволив безплатний проїзд у кур'єрських поїздах без доплати за швидкість і плацкарту директорам департаментів, інспекторам, головам порайонних комітетів, начальникам залізниць та їх помічникам, головному юрисконсульту та іншим вищим урядовцям; решті — лише у відрядженнях за дозволом начальника залізниці.
по службовим білетам дозволяється проїзд в кур'єрських і ... валках без доплати за швидкість й плацкарту таким особам: директорам департаментів міністерству
Текст пошкоджений; перелік посад скорочено.
На зелені свята увечері з Києва до Канева прибув пароплав із близько 600 екскурсантів з оркестром (українська інтелігенція на чолі з радою залізничників); пізніше залізничники й інші українці влаштували на могилі Шевченка панахиду з хором і музикою («Ще не вмерла Україна»), а на зворотному пароплаві до Києва співали й танцювали, зокрема просили «краков'як».
Увечері прибув з Київа пароплав, на якому приїхало до 600 оглядувачів з оркестрою музики. Як виявилось - це приїхала виключно українська інтелігенція, на чолі з радою залізничників.
Опис із листа читача; подія на Зелені свята (кінець травня–початок червня 1918).
Міністр шляхів дозволив службові безплатні проїзди в кур'єрських потягах без доплати за швидкість і плацкарту директорам департаментів міністерства, інспекторам, начальникам залізниць та їх помічникам, головам порайонних комітетів та іншим; нижчим урядовцям — лише у відрядженнях з дозволу начальника залізниці.
по службовим квиткам дозволяється проїзд в курʼєрських валках без доплати за швидкість й плацкарту таким особам: директорам департаментів міністерству
Постанова Ради Міністрів від 29 червня 1918 р.: залізницям на час навігації 1918 р. дозволено без згоди відправників направляти за вказівкою порайонних комітетів вантажі, прийняті за документами прямого залізничного сполучення, змішаним залізнично-водяним шляхом; провізну плату беруть на станції призначення за фактично пройдений шлях, без відповідальності перед вантажовласниками за різницю тарифів.
Надати залізницям право на час навігації 1918 року: 1) Направляти без згоди на те відправників, за вказівкою порайонних комітетів по залізничних перевозках, грузи ... змішаним залізничним і водяним шляхом.
Міністр шляхів В. Бутенко; за голову Ради Міністрів М. Чубинський.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
У номері надрукований «Розпис руху валок лівобережної залізниці» (Київ II — Дарниця, Бориспіль, Яготин, Харків, Ворожба, Гомель, Полтава), потяги позначено як мішані, пасажирські, кур'єрські, поштові, «теплушки»; окремі часи OCR не відновлюються.
Роспис руху валок лівобережньої залізниці. З якої станції — На яку станцію ... Дарниця, Борисполь, Яготин, Харьків, Ворожба, Гомель, Полтава
Таблиця розкладу зіпсована OCR.
У номері надрукований «Розпис руху валок правобережної залізниці» (потяги зі станції Київ-Пасажирський на Боярку, Фастів, Бородянку, Ірпінь, Знам'янку, Рівне, Одесу, Волочиськ, Катеринослав та ін.), але OCR таблиці розсипаний і окремих відправлень відновити не можна.
Роспис руху валок правобережньої залізниці. З якої станції — На яку станцію — Час відх. — Час прих.
Таблиця розкладу зіпсована OCR; для відтворення розкладу потрібен скан.
29 червня 1918 р. гетьман сказав делегації вчителів, що 250 років життя України з Москвою були «тяжким ярмом национальной неволи», і закінчив вигуком «Єдиній, незалежній, вільній Україні слава!».
„Єдиній, незалежній, вільній Україні слава!"
29 червня 1918 р. гетьман сказав делегації українського вчительства: «250 літ життя України з Московією були тяжким ярмом національної неволі українського народу».
250 літ життя України з Мосховією були тяжким ярмом національмої неволі українського народу
З промови гетьмана до вчителів: «не про себе турбуюсь я, а про те, щоб жила вільна й незалежна самостійна Україна»; «я не той, хто багато обіцяє й нічого не дає, а той, хто працює мовчки... Єдиній, незалежній, вільній Україні слава!»
Я висловлююсь так: »не про себе турбуюсь я, а про те, щоб жила вільна й незалежна самостійна Україна«
29 червня 1918 року Скоропадський сказав делегації вчителів, що взяв на себе тягар гетьманства не для особистої вигоди, а щоб Україна була вільною й незалежною.
Skoropadsky had informed a group of visiting teachers on June 29 that he had not assumed the heavy burden of the Hetmanate for personal gain
Автор датує події за новим стилем.
Товариш прокурора Київського вищого суду І. Д. Невіжин у промові: «Недохваток судової кари викликає на місцях самосуди»; закликав суддів не бути милостивими до розбишаки.
Недохваток судової кари викликає на місцях самосуди.
Оборонець В. Кульчицький доводив, що Хоргуашвілі упізнали як «лапаного на вулиці», що грузинських облич у Києві багато, а напад стався «в часи большовиків», коли грабували й убивали; зазначив, що «главарі» більшовиків утекли з Києва.
Обличчя Хоргуашвилі грузинське, але таких обличчів в Київі багато ... коли ті часи згинули в минуле і всім відомо, що „главарі" большовиків втікли з Києва
Голова військового суду генерал-хорунжий М. Балясний у промові при відкритті суду сказав: «Стогне Україна від вбивств, розбишацтв та инших великих злочинств; руйнується життя громадянина, його майно й малі діти. Мовчать судці, мовчить правда!» — і закликав відновити закон та право на життя й працю.
Стогне Україна від вбивств, розбишацтв та инших великих злочинств; руйнується життя громадянина, його майно й малі діти. Мовчать судці, мовчить правда!
Згадано нові закони й військово-судову реформу, затверджені Гетьманом.
У редакційній статті від 29 червня «Відродження» нарікає, що німецький статс-секретар фон Кюльман у промові в рейхстазі 24 червня згадав усі нові держави на місці Росії, але промовчав про Україну, хоча вона ведеться переговори з Москвою.
фон-Кільман ... не згадує ні словом ... України
Політична стаття: громадська думка в Києві про німецьку політику.
У статті «Таврія» (підпис Таврій-Скиф) українці й мусульмани північних повітів Таврії і Криму звинувачуються у шкоді з боку російських соціалістів; за статистикою українців у Мелітопольському повіті 68%, Бердянському — 64%, Дніпровському — 86%.
у Мелітопольському--68%, Бердянському-64% та Дніпровському - 86%
Публіцистика; перераховано дані про населення.
Станкевич на з'їзді сказав, що театр іде до занепаду і забув свою істоту; Мокульський — що глядач і критик мусять підтримувати артиста; Кузьмін — що катастрофа ще не закінчилась, будуть руйнуватися далі, а побудувати новий театр зможуть ті, хто залишиться.
Театр іде до занепаду. Він забув про свою істоту.
Низька певність: вниз списку, з позначкою
Телеграма УТА: на Лебединщині ярова й озима пшениця та овес вище середніх, жито й ячмінь середні, гречка гарна, цукрові буряки нижче середніх; в Охтирському повіті випав град.
В Лебединському повіті ярова, озима пшениця і овес вище середні, жито і ячмінь середні, гречка гарна, цукрові буряки нижче-середні
Телеграма з Харкова від 29 червня; до Києва прямо не належить.
Записи взято з джерел, аналіз складено ШІ за записами. Оцінки належать авторам джерел. Помилка? Кнопка «Помилка?» на записі. Методика · Дані